Експерти Всеукраїнської екологічної ліги долучились до роботи міжвідомчої робочої групи, яка дослідить проблемні питання та напрацює заходи для удосконалення та підвищення рівня системи екологічної освіти в Україні.

Фахівці міжвідомчої групи працюватимуть над:

– розбудовою якісної системи багаторівневої, інтегрованої та доступної екологічної освіти та просвіти українців;

– удосконаленням стандартів екологічної освіти;

– написанням Стратегії розвитку екологічної освіти, просвіти та інформування для сталого розвитку України.

З відповідним наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерства освіти і науки України можна ознайомитися за посиланням https://mepr.gov.ua/nakaz-mindovkillya-424-vid-20-06-2023/

Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років активно впроваджує засади екологічної освіти, просвіти та інформування для сталого розвитку України.

Експерти ВЕЛ у співпраці з освітніми установами займаються розробленням програм, науково-методичних матеріалів для викладання основ екології та сталого розвитку, підготовкою і проведенням інформаційних заходів, інтерактивних семінарів, тренінгів, круглих столів та конференцій; виданням науково-популярної літератури, створенням фільмів, теле- і радіопередач про збереження природних екосистем, реалізацією практичних проектів з відновлення живої природи, рекультивації та ревіталізації порушених земель, збереження цінних видів флори і фауни.

Діймо разом на захисті довкілля!

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція) – міжнародна природоохоронна угода, яка має на меті збереження наземних і морських мігруючих видів тварин, а також птахів на шляху їх міграції, була підписана 23 червня 1979 року.

Ця конвенція об’єднує держави, через які проходять міграційні шляхи тварин, держави ареалу, і встановлює правову основу для узгоджених на міжнародному рівні заходів з їх охорони в межах міграційного простору. Договір був складений під егідою Програми ООН з охорони навколишнього середовища. Мігруючі тварини не визнають кордонів і саме тому часто зазнають значного негативного впливу через деградацію місць, де вони розмножуються, живляться або зимують. Дуже часто їхня чисельність зменшується внаслідок інтенсивного полювання. Охоронні заходи щодо мігруючих видів диких тварин залежать від того, до якого з двох додатків до Конвенції внесено відповідні види. Додаток I містить перелік мігруючих видів, які перебувають під загрозою зникнення, до Додатку II занесено види, стан яких є несприятливим і для їх збереження потрібне міжнародне співробітництво.

Через територію України мігрують деякі види ссавців, її також перетинає один з основних шляхів міграції птахів з Європи до інших частин світу. Зокрема, Чорноморський біосферний заповідник, Сиваш, Дунайські плавні, коси Азовського моря та інші території є місцями зупинки, гніздування та живлення величезної кількості птахів, серед яких є види, занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).

Відповідно у рамках Боннської конвенції укладено 7 міжнародних угод та 19 меморандумів про взаєморозуміння щодо охорони різних видів тварин.

Україна є стороною трьох угод, та трьох  меморандумів, а саме:

– Угоди про збереження популяцій європейських кажанів (EUROBATS);

– Угоди про збереження китоподібних Чорного моря, Середземного моря та прилеглої акваторії Атлантичного океану (ACCOBAMS);

– Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA);

– Меморандуму про взаєморозуміння щодо заходів збереження прудкої очеретянки (Acrocephaluspaludicola);

– Меморандуму про взаєморозуміння щодо збереження та менеджмент середньоєвропейської популяції дрохви (Otistarda);

– Меморандуму про взаєморозуміння щодо заходів збереження тонкодзьобого кроншнепа (Numenius tenuirostris).

Військова російська агресія спричинює деградацію ландшафтів, чим завдає шкоди та руйнує оселища мігруючих видів. Негативні наслідки екоциду внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС російськими окупантами, проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення), зокрема, під загрозою види охороняються Боннською конвенцією.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги зазначають – чим довше триватиме війна, розпочата росією, тим більш негативними будуть збитки для довкілля. ВЕЛ закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора для збереження біорізноманіття в міжнародному контексті!

У всьому світі, починаючи з 2017 року, щорічно відзначають Всесвітній день тропічного лісу. Це свято засноване екологічною організацією Rainforest Partnership (Партнерство тропічних лісів).

Головна мета цього дня – підвищення обізнаності та заохочення дій по захисту тропічних лісів світу.

Вирубка тропічних лісів призводить до утворення парникового ефекту і, згодом, до глобального потепління. Ці ліси найбагатші на біорізноманіття, це унікальне місце на планеті, де мешкає більш ніж половина всіх відомих задокументованих видів рослин і тварин.

Ліси України опинились під загрозою знищення внаслідок російської військової агресії. У 2022 році порівняно з 2021-м кількість лісових пожеж збільшилась у понад 50 разів. За час повномасштабного російського вторгнення через вирубку та повалення постраждали 281 223 га лісу.

Також, російська військова агресія в Україні створює численні ризики для екологічної безпеки не тільки для нашої держави, а й для всього світу, зокрема і тропічних лісів.

Скорочення глобальної пропозиції та загроза продовольчої кризи у світі вимагають зростання цін на продукцію та пошуку альтернатив. Вже зараз низка виробників переходить з соняшникової олії на пальмову, що спричиняє вирубування тропічних лісів заради перетворення їх на додаткові пальмові плантації.

До війни Україна щомісяця експортувала 5–6 млн тонн сільськогосподарської продукції; 90 % з цього обсягу експортувалось з морських портів у Чорному морі та Азовському морі.

Війна призвела до припинення постачання з портів, які колись забезпечували 50 % світового експорту олії, 10 % світового експорту пшениці та понад 15–20 % ячменю.

Продовольча криза та екологічна безпека нерозривно пов’язані та потребують від світової спільноти боротьби не з наслідками, а з причиною – повномасштабним військовим вторгненням росії.

Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до спільних дій для зупинення і російського агресора, заради збереження довкілля для майбутніх поколінь!

Джерела: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

Фото: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

КЗВО “Вінницька академія безперервної освіти” запрошує на навчання вступників для здобуття ступеня вищої освіти (СВО) “бакалавр” за спеціальністю 101 «ЕКОЛОГІЯ» на базі повної загальної середньої освіти (ПЗСО) та на базі раніше здобутого ступеня “молодшого спеціаліста”, а також для здобуття СВО «магістра» за спеціальністю 101 “ЕКОЛОГІЯ” на базі раніше здобутого ступеня вищої освіти «бакалавра» або ОКР «спеціаліста».

Кафедра екології, природничих та математичних наук має чисельні переваги:
– активна міжнародна співпраця, потужні гранти;
– співпраця з установами і підприємствами;
– чудові практики (асистентська, виробнича);
– атмосфера взаємоповаги і підтримки;
– знаємо все про сталий розвиток, збереження компонентів довкілля, екологічні проєкти і гранти.

Умови вступу 

English below

17 лютого 2023 року відбулась консультативна зустріч Корсунь-Шевченківської громади щодо обговорення подальшої співпраці у рамках проєкту «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні», що здійснює Всеукраїнська екологічна ліга за сприяння та підтримки Міжнародної програми Лісової служби США (U.S. Forest Service International Programs).
Залучення громадського сектору до протидії пожежам нині є актуальним питанням, зокрема, пов’язане з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони» (реєстр. № 75571).

До складу добровільного пожежного підрозділу увійде десятеро мешканців громади, які постійно проживають на її території. Члени добровільної пожежної охорони досягли 18-річного віку, здатні за станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки. Підрозділ буде підготовлений належним чином – учасники матимуть цикл навчань та необхідні спеціальні засоби, а також будуть забезпечені страхуванням і системою заохочень, з урахуванням громадських принципів роботи.
Більше інформації щодо реалізацій проєкту у наступних інформаційних повідомленнях.

Consultation meeting with representatives of Korsun-Shevchenko community

On February 17, 2023, a consultative meeting of the Korsun-Shevchenkivska community was held to discuss further cooperation within the framework of the project "Creation of a public system of fire protection of forests in Ukraine", implemented by the All-Ukrainian Environmental League with the assistance and support of the U.S. Forest Service International Programs.
Involvement of the public sector in firefighting is currently a pressing issue, in particular, due to the adoption by the Verkhovna Rada of Ukraine of the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Functioning of Local and Voluntary Fire Protection" (Reg. No. 75571).
The voluntary fire department will consist of ten residents of the community who permanently reside on its territory. The members of the voluntary fire department must be at least 18 years old and able to perform their duties for health reasons. The unit will be properly trained - participants will have a training cycle and the necessary special equipment, as well as insurance and a system of incentives, taking into account the public principles of work.
More information on the project implementation will be available in the next newsletters.

#Створення_громадської_системи_протипожежного_захисту_лісів_в_Україні
#ВЕЛ
#All_Ukrainian_Environmental_League
#United_States_Forest_Service_International_Programs

English below

В Україні функціонує 876 підрозділів державної пожежної охорони, 1022 підрозділи місцевої державної пожежної охорони та 1287 підрозділів добровільної пожежної охорони, що безпосередньо утворені органами місцевого самоврядування. Через російську військову агресію кількість лісових пожеж зросла в кілька разів, що посилило негативний вплив на зміну клімату та поширення транскордонних забруднень.

Під загрозою опинились 2,9 млн га Смарагдової мережі та 17 Рамсарських угідь площею понад 600 тисяч га. Пожежами знищено майже третину всього лісового фонду України. Саме тому Всеукраїнська екологічна ліга реалізовує пілотний проєкт «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні» за сприяння та підтримки Міжнародної програми Лісової служби США (U.S. Forest Service International Programs).

Часто від населеного пункту до пожежно-рятувального підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій місцевого чи добровільного підрозділів відстань понад 50 кілометрів, і відповідно час очікування допомоги від рятувальників у разі пожежі може складати 40–50 хвилин, а довгий час очікування може призвести до значних людських і матеріальних втрат.

Експерти ДСНС розрахували, що необхідно додатково утворити 1307 підрозділів місцевої або добровільної пожежної охорони. Це дозволить підвищити ефективність реагування на лісові пожежі, оскільки скорочення часу прибуття рятувальних підрозділів від 5 до 20 хвилин (через скорочення радіусу виїзду до 20 кілометрів) дозволить зменшити негативні наслідки та масштаби пожеж.
Більше інформації щодо реалізації проєкту у наступних інформаційних повідомленнях.

About volunteer fire brigades in Ukraine

In Ukraine, there are 876 state fire protection units, 1022 local state fire protection units and 1287 voluntary fire protection units directly established by local governments. Due to russia's military aggression, the number of forest fires has increased several times, which has exacerbated the negative impact on climate change and the spread of transboundary pollution. 2.9 million hectares of the Emerald Network and 17 Ramsar sites with an area of more than 600 thousand hectares are under threat. Fires have destroyed almost a third of Ukraine's total forest fund. That is why the All-Ukrainian Environmental League is implementing a pilot project "Creation of a public system of fire protection of forests in Ukraine" with the assistance and support of the U.S. Forest Service International Programs.
Often, the distance from a settlement to a fire and rescue unit of the State Emergency Service of Ukraine (SESU), local or voluntary, is more than 50 kilometers, and accordingly, the waiting time for help from rescuers in the event of a fire can be 40-50 minutes, and long waiting times can lead to significant human and material losses.
SESU experts have calculated that 1307 additional local or voluntary fire protection units need to be created. This will increase the effectiveness of response to forest fires, as reducing the arrival time of rescue units from 5 to 20 minutes (by reducing the radius of departure to 20 kilometers) will reduce the negative consequences and scale of fires.
More information on the project implementation in the following newsletters.

#Створення_громадської_системи_протипожежного_захисту_лісів_в_Україні
#ВЕЛ
#All_Ukrainian_Environmental_League
#United_States_Forest_Service_International_Programs

Це найдовший світловий день у році, і триває він близько 16–18 годин, а ніч – найкоротша у році. У 2023 році літнє сонцестояння припадає на 21 червня. Схід Сонця за київським часом настане о 04:47, захід - о 21:14. День триватиме 16 годин 26 хвилин, а ніч - всього 7 годин 34 хвилин.
Розрізняють літнє і зимове сонцестояння. У північній півкулі літнє сонцестояння зазвичай припадає на 20–21 червня і є важливою астрономічною і географічною подією.
Літнє сонцестояння є початком астрономічного літа в північній півкулі. В цей день найбільша тривалість світлового дня, а Сонце підіймається на максимальну висоту над горизонтом у північній півкулі. Упродовж кількох днів після цього моменту полуденні висоти Сонця в небі і тривалість світлового дня лишаються практично незмінними – звідси й назва «сонцестояння». На північному полюсі в цей день Сонце взагалі не заходить, на південному – темна полярна ніч.

Незважаючи на те, що день сонцестояння вважається початком астрономічного літа, через кілька днів після цієї події Сонце піднімається все нижче над горизонтом, а світловий день починає скорочуватися.

З точки зору астрономії, день сонцестояння – це день, коли Земля в своєму орбітальному русі проходить точку літнього сонцестояння (точку на орбіті Землі, в якій кут між напрямом на центр Сонця і на північ земної осі стає мінімальним). А сонцестояння – це, власне, момент проходження вищезгаданої точки на орбіті Землі.
Джерело: сайт ВЕЛ
Фото: сайт ВЕЛ

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою (World Day to Combat Desertification and Drought). У цей день у 1994 році в Парижі було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням, в рамках якої цей процес розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних чи антропогенних чинників, а не лише утворення пустель як таких. На сьогодні Конвенцію ратифікувало 196 країн світу. Ця дата має на меті привернути увагу до стану агроландшафтів планети. Державам запропоновано присвятити цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародного співробітництва у боротьбі з опустелюванням і наслідками посух, та про хід реалізації Конвенції з боротьби з опустелюванням.

Дно Каховського водосховища

Опустелювання і посухи є одними з найбільш серйозних викликів для сталого розвитку країн, спричиняють істотні проблеми екологічного і соціально-економічного характеру. Сьогодні понад 2 мільярди людей проживають у пустельних або посушливих районах. 90 % цього населення – мешканці держав, що розвиваються. Опустелюванням порушено 2,6 мільярди гектарів землі в усьому світі, що становить 25 % суходолу. Високий ризик деградації земель – у 110 країнах. Щорічно в результаті опустелювання втрачається 12 мільйонів гектарів землі. Через кліматичні зміни Україна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. Україна відчула загрозу опустелювання понад 40 років тому, коли в південних областях фіксували піщані бурі, втрату певних видів рослин.

Пилова буря

Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років займається вивченням питання опустелювання в Україні та проводить тематичні заходи спрямовані на інформування населення, органів влади щодо цього питання.
Екоцид російських окупантів на Каховській ГЕС створює ризики опустелювання нових територій!

НПП "Олешківські піски"
Каховське водосховище до підриву ГЕС російськими окупантами було одним з найбільших штучно створених водних об’єктів Європи. Його площа – 2155 км², об’єм води складав 18,19 км³. Швидке зникнення води у водосховищі призвело до загибелі великої кількості риби, безхребетних, молюсків, ракоподібних та рідкісних тварин, які жили на цих територіях.

Каховське водосховище до підриву російськими окупантами греблі

У зоні підтоплення опинилися понад 80 населених пунктів. Негативні наслідки цього екоциду, завданого російськими окупантами для довкілля, проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення).
Осушені території будуть вкриті мулами із токсичними речовинами, які осідали на дно водосховища під час тривалого періоду експлуатації. Оскільки Каховське водосховище було побудоване як об’єкт водопостачання для агропромислового комплексу, то дуже велика кількість відходів промисловості, агрохімії, зокрема хлорорганічні сполуки, інсектициди, наприклад, ДДТ, – осіли на дні. Незакріплені рослинністю донні відклади будуть вимиватися дощами, а при висиханні можуть стати джерелом пилових бур.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації до зупинення російського агресора задля збереження майбутнього!
Джерела: сайт ВЕЛ
Фото: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

Розширене засідання Наукової ради ВЕЛ
«Майбутні перспективи розвитку півдня України»
15 червня 2023 року відбулось розширене засідання Наукової ради Всеукраїнської екологічної ліги «Майбутні перспективи розвитку півдня України: Чи варто відновлювати Каховську ГЕС?». Понад 40 профільних науковців, кваліфікованих фахівців в природоохоронній галузі, громадських активістів та керівників обласних організацій ВЕЛ долучились до зустрічі. Під час дискусії було зауважено, що одним з першочергових завдань є ґрунтовна екологічна оцінка впливу техногенної катастрофи на довкілля півдня України.

Швидке зникнення води у водосховищі, внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС російськими окупантами, призвело до загибелі значної кількості риби, безхребетних, молюсків, ракоподібних та рідкісних тварин, які жили на цих територіях. Затоплення складів хімікатів, сміттєзвалищ, підприємств та житлових масивів призвело до значного забруднення водних потоків токсичними речовинами.

Обговорення цієї складної теми базувалось на основі кращих європейських практик та міжнародних природоохоронних актів у сфері охорони довкілля. Важливий акцент був на Концепції збалансованого розвитку, яка передбачає баланс між трьома основними складовими: економічною, соціальною та екологічною. Також обговорювались ризики для довкілля від відновлення роботи Каховської ГЕС.

Експерти ВЕЛ та залучені науковці висловили спільну позицію, яка полягає у врахуванні екологічної складової під час відновлення півдня України за відмови від застарілих технологій та повторного знищення ландшафтів України від затоплення для відновлення «енергетичного монстра» – Каховської ГЕС!
Детальніше про аргументи та шкоду для довкілля від відновлення роботи Каховської ГЕС у наступних інформаційних повідомленнях.

#НІ_відновленню_Каховського_водосховища
#Зелений_Південь
#russialsATerroristState
Extended meeting of the WEL Scientific Council
"Future prospects for the development of southern Ukraine"
On 15 June 2023, an expanded meeting of the Scientific Council of the Ukrainian Ecological League "Future Prospects for the Development of Southern Ukraine: Should Kakhovka HPP be restored?". More than 40 relevant scientists, qualified specialists in the environmental field, public activists and heads of regional AUEL organisations joined the meeting. During the discussion, it was noted that one of the top priorities is a thorough environmental assessment of the impact of the man-made disaster on the environment of southern Ukraine.
The rapid disappearance of water in the reservoir as a result of the undermining of the Kakhovka hydroelectric power station dam by the Russian occupiers led to the death of a significant number of fish, invertebrates, mollusks, crustaceans and rare animals living in these areas. The flooding of chemical warehouses, landfills, businesses and residential areas has led to significant toxic pollution of waterways.
The discussion of this complex topic was based on the best European practices and international environmental regulations. An important emphasis was placed on the Concept of Sustainable Development, which envisages a balance between three main components: economic, social and environmental. The risks to the environment from the restart of the Kakhovka HPP were also discussed.
The WEL experts and involved scientists expressed a common position, which is to take into account the environmental component during the restoration of southern Ukraine, while abandoning outdated technologies and re-destroying the landscapes of Ukraine from flooding to restore the "energy monster" - Kakhovka HPP!
Read more about the arguments and environmental damage from the restoration of Kakhovka HPP in the following newsletters.