Останні новини
Всесвітній День дикої природи
rdJ_березня+0200Rбер.AMREET_пт.AMEETEВсесвітній День дикої природи відзначають 3 березня з метою привернення уваги до цінності дикої природи та її різноманітного значення (екологічного, генетичного, соціального, економічного, наукового, культурного та рекреаційного).
Саме ця дата пов’язана з подією 1973 року, коли у Вашингтоні була підписана одна з найбільших угод з охорони дикої природи, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITEС). Цей документ встановлює єдиний порядок експорту та імпорту живих рослин і тварин, а також їх частин (плоди, насіння, шкури, кістки, роги, м’ясо, залози тощо) і виробів (ювелірні, декоративні, харчові, технічні, медичні продукти і препарати).
Слони
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги упродовж багатьох років займаються вивченням питання охорони видів дикої фауни і флори. У 2009 році ВЕЛ долучилась до підготовки «Короткого визначника тварин і рослин, занесених до додатків CITEС» (Короткий визначник тварин і рослин, занесених до додатків CITEС.– К.: «Центр екологічної освіти та інформації», 2009. – 60 с.).
Конвенція передбачає заборону та суворий контроль міжнародної торгівлі приблизно на 900 видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання, включаючи всі види тигрів, великих мавп і морських черепах, крокодилів і орхідей.
Через механізм експортних ліцензій також обмежується торгівля приблизно 29 тисяч інших видів, яким безпосередньо або опосередковано загрожує небезпека через міжнародну торгівлю. Серед них – метелики, папуги, чорні і кам’янисті корали та деякі види колібрі.
До списків СІТЕS занесено більш ніж 14000 видів тварин і рослин, перелік яких наведено у Додатках I, II та III. До Додатку I включено види, міжнародна (комерційна) торгівля якими заборонена в цілому. Для міжнародного перевезення зразків таких видів потрібно мати як дозвіл на імпорт, так і дозвіл на експорт. Додатки II і III включають види, торгівля якими дозволена, але знаходиться під контролем.
Зразками CITES є не тільки живі тварини й рослини, але також мертві екземпляри таких видів (наприклад, хутро, мисливські трофеї, опудала, тушки, черепи, роги, ікла, слонова кістка та вироби з неї, ікра осетрових риб, деревина, бульби, цибулини, бульбоцибулини, кореневища, препарати східної медицини, що містять частини тварин і рослин із числа видів CITES).
Ця конвенція також надає захист окремим видам риб, що перебувають у небезпеці. Одна з головних проблем – це вилов риби іноземними суднами без дозволу в чужих національних водах, переважно країн, що розвиваються і не спроможні ефективно патрулювати свої прибережні води.
Зозулинець прованський
Належне виконання умов CITES вимагає потужних, скоординованих зусиль національних урядів. Секретаріат CITES часто співпрацює з Інтерполом, прикордонними та митними службами.
російська військова агресія призводить до знищення оселищ та особливо цінних територій, де існують різні види тварин, що несе загрозу для дикої природи та стійкості екосистем в транскордонному контексті.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора для збереження біорізноманіття!
Джерела: мережа Інтернет, сайт ВЕЛ
Фото: мережа Інтернет, сайт ВЕЛ
теги
Підсумки Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у місті Київ
ndJ_березня+0200Rбер.PMREET_чт.PMEETE25 лютого 2023 року відбувся ІІ тур ІІІ (міського) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології серед учнів 10–11 класів у Києві. Олена Пащенко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, старший науковий співробітник лабораторії громадянського та морального виховання Інституту проблем виховання НАПН України, взяла участь у роботі журі та оцінюванні робіт.
Всеукраїнська екологічна ліга дякує всім учасникам та їх керівникам за наукові напрацювання та наполегливу працю! Участь старшокласників в учнівській олімпіаді з екології сприяє екологічному вихованню учнів та є першим кроком залучення молоді до наукової діяльності.
Динаміка екологічного боргу
Експерти ВЕЛ висловлюють подяку Ярославі Пиндюрі, учениці 11 класу гімназії біотехнологій № 177 та її науковому керівнику Надії Борисівні Ткач за роботу над проєктом: «Безхатні собаки як елемент екологічного середовища міста», який спрямований на привернення уваги суспільства до проблеми безпритульних тварин та виховання гуманного ставлення до тварин у школярів.
Учасники ярмарку
Внаслідок повномасштабного вторгнення росії в деяких населених пунктах України збільшилася кількість безпритульних тварин. Причини різні: когось залишили господарі, коли швидко виїжджали у безпечніше місце, когось загубили по дорозі. Тварини, як і люди, переживають значний стрес у цей час. Всеукраїнська екологічна ліга закликає дбати про безпритульних тварин!
Переможці олімпіади:
10 клас
І місце – Козак Анастасія, учениця ліцею № 142, тема роботи: «Пристосування гідротарана до в’язких рідин та збільшення його продуктивності»;
ІІ місце –Ткач Софія, учениця гімназії біотехнологій № 177, тема роботи: «Утримання молюсків виду Ахатина велетенська (Achatina fulica) у домашніх умовах, їх роль у природі та житті людини»;
ІІІ місце – Рибачик Ілля, учень Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ», тема роботи: «Екологічний слід киянина та шляхи його зменшення».
11 клас
І місце – Шехет Павло, учень Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ» «Підвищення ефективності використання ґрунтів сонячними електростанціями»; Маврін Андрій, учень Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ», тема роботи: «Механічний метод очищення поверхні акваторій від нафтопродуктів»;
ІІ місце – Стразілов Михайло, учень гімназії біотехнологій № 177, тема роботи: «Рослини-фільтратори прісних водойм»; Кравченко Альбіна, учениця гімназія № 59 імені О. М. Бойченка, тема роботи: «Вміст радіоактивних ізотопів у плодових тілах грибів, зібраних у різних регіонах України».
ІІІ місце – Цівінський Северин, учень гімназії біотехнологій №177, тема роботи: «Зменшення забруднення атмосфери за допомогою органічних фільтрів»; Страшний Василь, учень Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ», тема роботи: «Підвищення ефективності вітро- сонячної енергетичної установки»; Бабенко Мирослава, учениця спеціалізованої школи № 196, тема роботи: «Дослідження вирощування мікрозелені».
теги
Готується офіційний перелік заборонених до насадження інвазійних видів дерев
ndJ_березня+0200Rбер.AMREET_чт.AMEETEКоментар Олексія Бурковського. голови Донецької регіональної організації Всеукраїнської екологічної ліги
Шановні мої читачі, останнім часом на блозі частіше викладаю репости, ніж власні публікації. Це не тому, що немає про що писати, а через те, що немає часу писати, бо долучений до деяких робочих груп при Міндовкіллі. Не зважаючи на трагічні випробування, які випали на долю України, йде активна робота з реформування екологічної політики. Одразу зазначу, що до тактики цих реформ дуже багато жорстких питань та обґрунтованих претензій з боку громадських організацій. З іншого боку, нинішня влада наважилася розпочати вирішення тих проблем, які ігнорувалися роками та навіть десятками років. Про одну з них — в цій публікації.
Робінія акація
Постановою Кабміну «Про внесення змін до Правил відтворення лісів» від 20.12.2022 р. № 1410 надано доручення Міндовкіллю протягом 3 місяців затвердити перелік інвазійних видів дерев, заборонених до використання у відтворенні лісів. В правовому полі досі має місце «пробіл». Ст.85 Лісового кодексу України (ЛКУ) вимагає «недопущення генетичного забруднення генофондів аборигенних порід та інвазій інтродукованих видів у природні екосистеми;», але не було розроблено відповідного підзаконного акту, хоча ЛКУ прийнято ще в 1994 р! Тому всі ці роки лісгоспи продовжували насаджувати чужорідні види, наносячи тим самим величезної шкоди автохтонному біорізноманіттю.
При цьому багато природоохоронців та науковців ще з 2009 р. неодноразово офіційно зверталися до влади з вимогою заборонити використання інвазійних чужорідних видів у лісовідтворенні. Було підготовлено навіть нарис відповідного законопроекту, і запропоновано його народним депутатам, але — безрезультатно. І от, нарешті, перший крок зроблено — йде активна робота над переліком.
Як представник робочої групи можу сказати, що дискусія йде дуже гостра та навіть емоційна, особливо щодо двох північноамериканських видів: робінії псевдоакації та дуба червоного. Науковці-біологи та представники громадських природоохоронних організацій наполягають на повній забороні цих видів для використання у лісовідтворенні, лісогосподарники виступають проти цього. Одразу зазначу пару важливих нюансів:
1. Мова йде лише про перелік видів, які не можна буде насаджувати при лісовідтворенні, а не про вирубку дерев інвазійних видів.
2. Питання стосується створення лісів та полезахисних лісосмуг. Тобто цей перелік НЕ СТОСУЄТЬСЯ комерційних плантацій енергетичних культур або озеленення населених пунктів та підприємств.
Оскільки в документі йде мова про інвазійні види дерев, то формально дискусія йде про визначення ступеню їх інвазійності. Проте, принциповість суперечки полягає в зміні парадигми по відношенню до використання в лісовідтворенні чужорідних видів (інтродуцентів) взагалі, в основі чого стоїть найгостріше питання — охорона біорізноманіття.
За логікою захисту біорізноманіття будь-які чужорідні види, навіть без інвазійних якостей, в разі використання для створення лісів або лісосмуг займають місце, яке має належати аборигенним видам. Насадження одного чужорідного виду провокує зникнення сотень місцевих. Простіше говорячи, сотні видів тварин, рослин, грибів, пов’язаних з нашим дубом звичайним, не будуть існувати на якійсь ділянці, якщо на ній посадять, наприклад, гледичію колючу з Північної Америки, яка з цими видами не пов’язана.
Ясен пенсильванський
Насадження інтродуцентів нерідко виправдовують змінами клімату. Проте, в екологічній політиці мова йде про адаптації до змін клімату, а не про штучну зміну екосистем. Основними причинами змін клімату та опустелювання в Україні є дефіцит природних екосистем через надмірну розораність ґрунтів, яка сягає майже 57 % території України. Тому адаптація до змін клімату передбачає консервацію значного відсотку орних земель та відновлення на них природних ландшафтів. Якщо на деградованій ріллі нормально відтворюється степ, то платники податків не повинні оплачувати більш витратне насадження там лісу, тим більше з чужорідних видів.
В решті решт, існують адаптовані до змін клімату генотипи аборигенних видів та родів: дубу, груші, сосни, клену, в’язу, глоду та інших. Науковці-біологи наполягають, що дуб звичайний був і залишається головним видом, який здатен створювати стійкі лісові ценози навіть в умовах кліматичних змін, що пов’язано з особливостями будови його кореневої системи.
Зрозуміло, що лісовим господарствам в короткотерміновій перспективі набагато зручніше створювати лісонасадження з інвазійних видів, адже вони фактично не потребують догляду. Проте, втрати біорізноманіття і відсутність відновлення такої цінної породи, як дуб звичайний, ставлять під питання «вигідність» інтродуцентів в середньо і довготерміновій перспективі. Екологічна політика це така справа, де потрібно думати на десятки та навіть сотні років наперед, а не шукати короткотермінових рішень. В решті решт, сьогодні економісти розраховують і грошову вартість біорізноманіття та економічні збитки від його втрат.
Ще один з аргументів прихильників використання інтродуцентів полягає в тому, що запропоновані біологами до заборони види не внесені в перелік інвазійних видів ЄС. Дійсно, це так. Однак, в Україні інвазійні види активно поширюються, наприклад, в Степовій зоні, в той час як в Євросоюзі фактично Степової зони немає (хіба що фрагментарно в Угорщині). Більше того, в переліку інвазійних видів ЄС немає навіть амброзії полинолистої. І що, не вважати її тепер небезпечним інвазійним видом в Україні? З іншого боку, в переліку інвазійних видів ЄС є Acacia saligna, але цей вид не поширений в Україні взагалі, то невже ми маємо включати його у вітчизняний перелік інвазійних видів?
Справа в тому, що в європейських країнах нормативно-правова база щодо інвазійних видів складається з двох рівнів: загальноєвропейського та національного. Види, внесені в загальноєвропейський перелік вважаються інвазійними у всіх країнах, а в національні переліки додатково вносяться інші види, виходячи з їхньої інвазійної «поведінки» в тій чи іншій геоботанічній зоні. Тому, наприклад, робінія псевдоакація хоч і не внесена до загальноєвропейського переліку, але внесена в національні переліки 9 країн Євросоюзу, тому і Україна має всі підстави внести її в свій перелік.
В суперечках лунають навіть емоційні зауваження начебто природоохоронці взагалі пропонують припинити інтродукцію. Звісно, це не так. Просто потрібно розрізняти інтродукцію культурних рослин, що потребують догляду і не здатні виживати в природному середовищі, від диких, які здатні до інвазій в екосистеми.
Водночас, не варто забувати, що наука нерідко докорінно змінює своє ставлення до власних результатів. Достатньо згадати історію зльоту і падіння пестициду ДДТ в ХХ ст: від Нобелевської премії за «відкриття високої ефективності ДДТ як контактної отрути» до його заборони. Наука – динамічна категорія, і те, що могло вважатися прийнятним в минулому, часто стає неприйнятним сьогодні, бо не відповідає викликам часу. Коли інвазійні види насаджувалися в ХІХ-ХХ ст. ніхто не мав уяви про біологічне засмічення, а терміну «біорізноманіття» взагалі не існувало. Тому варто йти в ногу з часом. Сподіваюся, що до аргументів сучасної науки в Міністерстві захисту довкілля прислухаються при затвердженні переліку інвазійних видів.
теги
Співпраця Хмельницької ОО ВЕЛ з органами місцевої влади
ndJ_березня+0200Rбер.AMREET_чт.AMEETE
теги
День створення регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик»
ndJ_березня+0200Rбер.AMREET_чт.AMEETEВсеукраїнська екологічна ліга вітає регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик» з 23-ю річницею створення. Парк був створений 29 лютого 2000 року з метою збереження унікальних природних комплексів: об’єктів водосховища Клебан-Бик і прилеглих ділянок. Його площа 2900,1 га.
Білокузьминівка
Територія парку являє собою розчленовану місцевість по обидва береги Клебан-Бикського водосховища, розташованого в гирлі річки Бичок (притока річки Кривий Торець).Тут збереглись сліди надзвичайного розквіту живого компонента древнього ландшафту у вигляді скам’янілих залишків рослин, молюсків, коралів Кам’яновугільного періоду.
Льон український
Водні плеса парку
У рослинному світі парку зустрічається значна кількість рослин, які підлягають охороні на різних рівнях. До Європейського Червоного списку рослин, що знаходяться на межі зникнення, належать 7 видів рослин, до Червоної книги України – 14 видів, 11 рослинних угруповань занесені до Зеленої книги України.
Клебан Бицьке водосховище. Загальний вид
На водно-болотних угіддях верхнього бʼєфу водосховища сформувалась типчаково-гідрофільна рослинність – очеретяні зарості. Завдяки наявності природних нерестовищ, водосховище має величезне значення як місце відновлення аборигенної іхтіофауни, яку представляють прісноводні види риб: щука, плітка, ялець, головень, верховодка, карась, краснопірка, судак, сом, лин, лящ.
На території РЛП зустрічається 205 видів хребетних, що об’єднуються в 62 родини і 5 класів.
Вивчення біорізноманіття РЛП "Клебан Бик", Донецька область
З плазунів і земноводних найчастіше зустрічаються: жаба озерна і ставкова, зелена жаба, черепаха болотна, ящірка швидка, вуж звичайний і водяний. Особливо багата орнітофауна, понад 140 видів, а саме: чапля сіра, дзига, лебідь-шипун, сова вухата, зозуля, одуд, дятел великий строкатий і малий, вертихвістка, сорока, сойка, жайворонки польовий і чубатий, плиска біла, грак, ворона сіра, камʼянка звичайна. Із ссавців тут мешкають їжак звичайний, бурозубка звичайна, заєць-русак, миша польова, хомʼяк сірий, полівки звичайна, ондатра, єнотовидний собака, лисиця, кабан, козуля, борсук.
На території ландшафтного парку знаходяться 4 геологічні пам’ятки природи загальнонаціонального значення:
– Дружківські скам’янілі дерева;
– Клебан-Бицьке відслонення;
– Балка Кровецька;
– Білокузьминівське скельне оголення.
Учасники Програми "Екологічними стежками рідної України"
Регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик» – прекрасне місце для відпочинку та екологічного туризму. Учасники Програми «Екологічними стежками рідної України» Донецької ОДА багато разів відвідували парк під час подорожі «Заповідна Донеччина: регіональний природний парк «Клебан-Бик». У фільмі «Донеччина заповідна – насіння життя», який був створений в рамках реалізації Програми та за ініціативи ВЕЛ, розповідається про унікальні територій природно-заповідного фонду Донецької області, зокрема про РЛП «Клебан-Бик» (фільм «Донеччина заповідна – насіння життя» можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ynFq1Ry_BEU&t=5s ).
Скельні виступи Білокузьминівки
Внаслідок військової російської агресії природно-заповідні території України зазнають значних збитків внаслідок обстрілів, створення окупантами фортифікаційних споруд, замінювання територій. Так, у 2014 році територія парку була замінована, проте у 2015 році її розмінували. З початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року постійно виникають нові ризики знищення унікальних ландшафтів окупантами!
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора, закриття неба над Україною для збереження Природи, для майбутнього!
теги
Засідання Робочої групи з підготовки Плану дій щодо відновлення та збереження річки Рось
ndJ_березня+0200Rбер.AMREET_чт.AMEETEВсеукраїнська екологічна ліга більше 15 років опікується екологічним станом річки Рось.
Мор риби р. рось
28 лютого 2023 року відбулося засідання Робочої групи з підготовки Плану дій щодо відновлення та збереження річки Рось, яка була створена Корсунь-Шевченківською міською радою у зв’язку з петицію, яку підписали 25 тисяч небайдужих громадян.
У засіданні взяли участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськості, депутати різних рівнів представництва та науковці.
Тетяна Тимочко, голова ВЕЛ, наголосила на головних проблемах річки Рось – це неприпустимий рівень забруднення та катастрофічне зменшення водності усього басейну!
Тому необхідно здійснити цілий комплекс першочергових заходів: перевірити виконання водокористувачами у басейні р. Рось умов надання дозволів на спеціальне водокористування щодо забору води та скиду забруднених стоків. Треба визначити найкритичніші ділянки забруднення. Очисні споруди не функціонують належним чином, це викликає біологічне забруднення вод Росі. Гідроелектростанції на середніх та малих річках України негативно впливають на гідрологічний стан річок, і р. Рось – яскравий приклад. Практика щодо демонтажу малих ГЕС широко поширена у всьому світі. Експерти ВЕЛ вимагають звільнення начальника Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось через відсутність прийняття дієвих управлінських рішень!
Учасники установчого засідання
В обговоренні взяли участь і висловили свої пропозиції до плану відновлення Росі: Владлен Ковтун, почесний громадянин Корсуня-Шевченківського, помічник народного депутата Андрія Стріхарського, представники органів місцевого самоврядування, Державної екологічної інспекції Центрального округу, Держпродспоживслужби, Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось, громадських організацій «Сейв Рось», «Хорти Богуслава», Корсунь-Шевченківського осередку ВЕЛ, місцевих медіа. Віталій Мацюк, секретар міської ради, наголосив, що навіть під час повномасштабного вторгнення росії, питання збереження малих та середніх річок, зокрема річки Рось, є першочерговою задачею, бо воно рівнозначне збереженню життя на територіях, якими протікає річка!
Громади мають стати володарем на своїй землі!
теги
Засідання Робочої групи з підготовки Плану дій щодо відновлення та збереження річки Рось
ndJ_березня+0200Rбер.AMREET_чт.AMEETEВсеукраїнська екологічна ліга більше 15 років опікується екологічним станом річки Рось.
Мор риби, р. Рось
28 лютого 2023 року відбулося засідання Робочої групи з підготовки Плану дій щодо відновлення та збереження річки Рось, яка була створена Корсунь-Шевченківською міською радою у зв’язку з петицію, яку підписали 25 тисяч небайдужих громадян.
У засіданні взяли участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськості, депутати різних рівнів представництва та науковці.
Тетяна Тимочко, голова ВЕЛ, наголосила на головних проблемах річки Рось – це неприпустимий рівень забруднення та катастрофічне зменшення водності усього басейну!
Учасники установчого засідання
Тому необхідно здійснити цілий комплекс першочергових заходів: перевірити виконання водокористувачами у басейні р. Рось умов надання дозволів на спеціальне водокористування щодо забору води та скиду забруднених стоків. Треба визначити найкритичніші ділянки забруднення. Очисні споруди не функціонують належним чином, це викликає біологічне забруднення вод Росі. Гідроелектростанції на середніх та малих річках України негативно впливають на гідрологічний стан річок, і р. Рось – яскравий приклад. Практика щодо демонтажу малих ГЕС широко поширена у всьому світі. Експерти ВЕЛ вимагають звільнення начальника Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось через відсутність прийняття дієвих управлінських рішень!
В обговоренні взяли участь і висловили свої пропозиції до плану відновлення Росі: Владлен Ковтун, почесний громадянин Корсуня-Шевченківського, помічник народного депутата Андрія Стріхарського, представники органів місцевого самоврядування, Державної екологічної інспекції Центрального округу, Держпродспоживслужби, Регіонального офісу водних ресурсів річки Рось, громадських організацій «Сейв Рось», «Хорти Богуслава», Корсунь-Шевченківського осередку ВЕЛ, місцевих медіа. Віталій Мацюк, секретар міської ради, наголосив, що навіть під час повномасштабного вторгнення росії, питання збереження малих та середніх річок, зокрема річки Рось, є першочерговою задачею, бо воно рівнозначне збереженню життя на територіях, якими протікає річка!
Громади мають стати володарем на своїй землі!
теги
8-й Міжнародний молодіжний конгрес «Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування»
stJ_березня+0200Rбер.PMREET_ср.PMEETE8-й Міжнародний молодіжний конгрес «Сталий розвиток: захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування»
2–3 березня 2023 року у дистанційній формі відбудеться 8-й Міжнародний молодіжний конгрес «Сталий розвиток: охорона навколишнього середовища. Енергозбереження. Стале управління навколишнім середовищем».
Учасники конгресу
Організаторами заходу є Міністерство освіти і науки України, Львівська обласна державна адміністрація, Національний університет «Львівська політехніка», Інститут сталого розвитку ім. В’ячеслава Чорновола, Західний науковий центр НАН України і МОН України та Всеукраїнська екологічна ліга.
Запрошуємо до участі старшокласників, студентів, аспірантів та молодих вчених, а також всіх, кому небайдужий стан довкілля та проблеми сталого розвитку суспільства.
У рамках Конгресу заплановано проведення наступних заходів:
Семінар 1. «Охорона атмосферного повітря»
Семінар 2. «Охорона водного середовища»
Семінар 3. «Сталий розвиток та збалансоване природокористування»
теги
На Житомирщині запрацював перший приватний сміттєпереробний завод в Україні
thJ_лютого+0200Rлют.PMREET_вт.PMEETEНа Житомирщині почав працювати перший сміттєпереробний завод в Україні, який збудували за гроші приватного інвестора. Його проєктна потужність – 85 тис. тонн відходів на рік.
На підприємстві відбувається сортування сміття, відходи не будуть спалюватись. Зараз працює перша черга з глибиною переробки – 40–45 %. За декілька місяців завод вийде на глибину переробки 80–85 %, після запуску другої черги.
Ще у жовтні 2022 року Житомирською міською радою було ухвалено рішення щодо діяльності сміттєпереробного заводу. Зокрема, передбачено, що комунальне підприємство «Автотранспортне підприємство 0628» Житомирської міської ради буде приймати на міському полігоні лише захоронення таких побутових відходів:
– відходи, що утворюються після перероблення відходів, які були зібрані виконавцями послуг з вивезення побутових відходів;
– відходи, що утворюються в результаті виробничої діяльності підприємств, які за своєю специфікою господарської діяльності не можуть користуватися послугою з перероблення відходів;
– ремонтні відходи.
Здійснення переробки відходів допоможе зменшити кількість надходження відходів на Житомирський міський полігон захоронення побутових відходів, це сприятиме зменшенню екологічних ризиків для довкілля та здоров’я населення.
Монтаж обладнання на заводі завершили у лютому 2022 року, однак підприємство не встигло прийняти першу партію сміття через початок повномасштабного військового вторгнення росії.
Довідково. Найбільш поширеною практикою поводження з твердими побутовими відходами в Україні є їх захоронення на полігонах і звалищах, якому піддаються близько 95 % загального обсягу відходів, що утворюються. Щоденно один середньостатистичний українець утворює в процесі своєї життєдіяльності приблизно 1–1,5 кг відходів, близько 40–70 % складають харчові відходи або відходи їх паковання.
Проблема накопичення відходів в Україні є гострою, що обумовлено недостатньою кількістю або відсутністю належно облаштованих пунктів збору та сортування ТПВ, низькою соціальною активністю громадян, фінансовою неспроможністю.
Задля зменшення кількості відходів, що накопичуються на звалищах та полігонах ТПВ, необхідним етапом є сортування відходів. В Україні цей напрям поводження з відходами стрімко розвивається.
Джерела: сайт ВЕЛ, сайт Житомирської міської ради
Фото: сайт Житомирської міської ради
теги
Прийняття Конвенції про Оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Еспо, Фінляндія)
thJ_лютого+0200Rлют.PMREET_пн.PMEETEКонвенції про Оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо) – це міжнародний договір, що зобов’язує держави проводити оцінку впливу на навколишнє середовище комерційних проєктів у випадку, коли такі проєкти можуть вплинути на навколишнє середовище іншої держави.
Мета Конвенції – запобігти значному шкідливому транскордонному впливу, як результату запланованої господарської діяльності, а також його зменшення і контроль за ним.
Конвенція Еспо була прийнята 25 лютого 1991 року та набула чинності у вересні 1997 року, її підписали понад 40 країн, а Україна ратифікувала цей документ у 1999 році.
Ця Конвенція розширила коло проєктів, що підлягають оцінці впливу на рівні держав-членів ЄС. Відповідно до Директиви оцінка впливу на довкілля має визначати, описувати та оцінювати прямі та опосередковані наслідки впливу проєкту на людину, флору й фауну, ґрунтовий покрив, водні ресурси, стан нижніх шарів атмосфери, клімат, ландшафти.
Проєкти що підлягають оцінці Еспоо
Конвенція встановлює зобов’язання Сторін щодо оцінки впливу ще на етапі планування. Сторони цієї Конвенції мають враховувати взаємозв’язок між різними видами економічної діяльності та їхніми екологічними наслідками у транскордонному контексті. Хімічні комбінати, нафтоочисні заводи, нафто- та газопроводи з трубами великого діаметру, вирубка лісів на значних площах, установки щодо спалювання відходів може мати значний вплив на територію, природні ресурси, населення інших держав.
Забруднення довкілля
Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років займається питанням вивченням механізмів долучення громадськості до процесів Конвенції про Оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Детальніше на сайті ВЕЛ: Бібліотека ВЕЛ «Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті» https://www.ecoleague.net/.../biblio/2008/Text_11-2008.pdf).
Сторона походження, відповідно до положень Конвенції, забезпечує ознайомлення зацікавлених сторін про запланований вид діяльності.
Процедура проведення консультацій включає такі основні стадії:
– оповіщення «зачеплених» країн;
– підготовка документації з оцінки впливу на навколишнє середовище;
– консультації між зачепленими країнами;
– прийняття остаточного рішення.
В усіх процедурах оцінки впливу на довкілля конвенцією Еспо передбачена участь зацікавленої громадськості.
Якщо держави мають сумніви щодо необхідності застосування положень конвенції до конкретної діяльності, в рамках конвенції може бути створена спеціальна Комісія щодо запиту.
Конвенція Еспо покликана сприяти забезпеченню сталого розвитку засобами заохочення міжнародної співпраці у справі оцінки ймовірного впливу планованої діяльності на довкілля.
Джерела: сайт ВЕЛ, бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги «Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»
Фото: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет
теги
Громадська приймальня
Актуально!
Інфографіка
