Всеукраїнська екологічна ліга взяла участь у зимовій сесії Міжнародної Карпатської школи «Сталий розвиток Карпатського регіону: виклики та перспективи », яка відбувалась 22–23 лютого 2023 року у онлайн форматі.

Організаторами заходу є Київський національний університет імені Тараса Шевченка (географічний факультет), Національний екологічний центр України, Косівський осередок Наукового товариства імені Шевченка (Івано-Франківська область).

Мета сесії – розширення мережевої діяльності в Карпатському регіоні, спрямованої на сталий розвиток гірських територіальних громад.

З вітальним словом до учасників конференції звернулась Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги. У виступі було наголошено на важливості співпраці в рамках Карпатської конвенції для забезпечення збереження та відновлення унікальних природних комплексів Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне значення, запобігання негативному впливу на гірські екосистеми та організації скоординованої природоохоронної діяльності в Карпатському регіоні.

 

 

Олена Пащенко, заступник голови ВЕЛ, координатор Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» розповіла про еколого-просвітницьку діяльність ВЕЛ та наголосила на тому, що гострою сьогодні є потреба у психологічному відновленні дітей, які постраждали від російської військової агресії. Експертами інформаційно-просвітницького центру «Екологічна варта», ВЕЛ та Лабораторії морального, громадянського та міжкультурного виховання Інституту проблем виховання НАПН України було розроблено програму «Психологічна реабілітація в Природі». Мета проєкту – створення системи надання дієвої психологічної підтримки та реабілітації дітям, які постраждали від російської військової агресії через використання потенціалу природних екосистем та рекреаційних можливостей природно-заповідних територій. Дуже важливо, щоб така психологічна допомога була оперативною у часі, фаховою, науково обґрунтованою та емоційно виваженою.

Також, під час конференції були представлені результати проєкту PreMiWaF (Швеція) щодо досліджень наслідків впливу на довкілля відкритих пожеж на полігонах муніципальних відходів в країнах Балтійського регіону.

У заході взяли участь експерти Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Секретаріату Карпатської конвенції (Відень, Австрія), науковці та студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Львівська політехніка», Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Державного університету інфраструктури та технологій, Буковинського державного медичного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, співробітники національних природних парків Карпатського регіону та представники громадських природоохоронних організацій.

Джерела: мережа Інтернет

Фото: Міжнародна Карпатська школа

Всеукраїнська екологічна ліга вітає національний природний парк «Деснянсько-Старогутський» з 24-ю річницею створення.

Парк було створено 23 лютого 1999 року з метою довгострокового збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів, а також здійснення рекреаційної діяльності. Виконанню цих завдань сприяє функціональне зонування території парку. Виділені такі зони: заповідна, регульованої рекреації, господарська, стаціонарної рекреації.

Заповідна зона займає площу 2547,40 га і включає озера Великі та Малі Баги у заплаві Десни та значну частину Старогутського лісового масиву. Заповідна зона виконує природоохоронну функцію та використовується виключно для моніторингу стану природних екосистем.

 

 

Зона регульованої рекреації виділена для відпочинку населення, відвідування парку туристами; тут ведеться еколого-просвітницька робота, дозволяється господарська діяльність з дотриманням як загальних правил екологічної безпеки, так і спеціальних вимог, встановлених охоронним режимом. Ця функціональна зона у парку є найбільшою (7820,76 га).

 

 

В зонах стаціонарної рекреації та господарській знаходяться бази відпочинку, розміщуються населені пункти, орні землі, залежі та інтенсивно використовувані пасовища. Ця зона займає площу 5844,20 га і включає два населених пункти.

 

 

 

За особливостями природних комплексів і ландшафтних рис на території Деснянсько-Старогутського НПП можна виділити дві частини: Старогутську та Придеснянську. Старогутська частина – це цілісний лісовий масив, який є південною частиною відомих Брянських лісів і репрезентує природу сходу Українського Полісся. Придеснянська частина займає долину Десни і складається з 8-ми окремих ділянок.

 

 

Флора судинних рослин національного природного парку – 852 видів судинних рослин. Найбільш численною є група лісових видів, де переважають рослини, характерні для широколистяних лісів та узлісь. Другу позицію за чисельністю займають лучні види; третю – синантропні і четверту – водно-болотні. До Червоної книги України занесено 22 види, зокрема гудієра повзуча, шолудивник королівський, баранець звичайний, верба Старке, плавун щитолистий та ін.

 

 

Унікальність фауни природного парку обумовлена наявністю понад трьох десятків видів тварин північного (бореального) комплексу, більшість із яких розташовані на південній межі свого ареалу. Тут мешкають 340 видів тварин. До Червоної книги України віднесено: з безхребетних – п’явку медичну, махаона, ксилокопу фіолетову, з птахів – лелеку чорного, скопу, змієїда, підорлика великого, орлана-білохвоста, глухаря, журавля сірого, кулика-сороку, коловодника ставкового, сича волохатого, сичика-горобця, із ссавців – зайця білого, тушканчика великого, горностая, норку європейську, борсука, видру річкову, рись звичайну, зубра, із круглоротих – міногу українську, із риб – стерлядь, марену дніпровську, загалом 35 видів тварин. З видів, занесених до Європейського червоного списку, на території парку належать 11 видів, до додатку 2 Бернської конвенції – 267, до Боннської конвенції – 101, до додатку СІТЕС – 3 види. До регіонально рідкісних віднесено 67 видів тварин, що мешкають у парку.

 

 

 

На території парку в Придеснянській частині закладена екологічна стежка «Візитівка Десни». Екологічна стежка знайомить з флорою і фауною та показує репрезентативні елементи природи даної території. Екологічна стежка «Візитівка Десни» презентує комплекси придеснянської частини НПП «Деснянсько-Старогутський» та включає зупинки біля цікавих елементів стежки. Протяжність екостежки – 3,5 км, точок розповіді – 6.

 

 

 

За 25 років діяльності активісти ВЕЛ захищали ботанічні сади та заповідники від спроб забудови або пошкодження, підготували матеріали і домоглися створення 11 національних природних парків, 78 заказників місцевого значення.

 

 

Внаслідок російської військової агресії під загрозою опинились унікальні ландшафти по всій України. У серпні 2022 року через обстріл російських окупантів значних пошкоджень зазнали лісові насадження та адміністративна будівля національного парку.

Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора, закриття неба над Україною для збереження Природи, для майбутнього!

Джерела: сайт ВЕЛ, сайт НПП «Деснянсько-Старогутський», мережа Інтернет

Фото: сайт НПП «Деснянсько-Старогутський», мережа Інтернет

17 лютого 2023 року відбулася зустріч представників природоохоронних громадських організацій з єврокомісаром з питань довкілля, океанів та рибальства Віргініусом Сінкевичюсом та його командою.

Під час зустрічі було обговорено аспекти «зеленого відновлення» українських міст. Також презентовано проєкт «Фенікс», який спрямований на посилення спроможності українського громадянського суспільства, внутрішньо переміщених осіб, інституцій, а також громад, які приймають ВПО, протидіяти наслідкам війни. Цей проєкт поєднує фінансування від місії «Горизонт Європа» для кліматично нейтральних та розумних міст, а також програми LIFE.

 

 

На першому етапі передбачена співпраця між українськими містами та містами ЄС для обміну досвідом на шляху до кліматичної нейтральності, енергоефективності та зменшення впливу на довкілля. На підготовчі заходи ініціативи передбачається фінансування у розмірі щонайменше 7 мільйонів євро.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила на необхідності подальшої імплементації довкіллєвих Директив і регламентів ЄС.

Важливим моментом є узгодження оновленого українського законодавства у сфері довкілля з політикою Європейського Зеленого курсу.

Експерти ВЕЛ зауважують, що консультації між Єврокомісією та Україною є надзвичайно важливими у рамках реалізації проєктів щодо зеленої відбудови нашої держави в рамках Національної програми по адаптації законодавства ЄС (NPAA). Всеукраїнська екологічна ліга дякує Європейському Союзу за підтримку!

Джерело: сайт Європейського Союзу

Фото: сайт Європейського Союзу

Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років займається питаннями збереження лісових ресурсів та їхнього невиснажливого використання. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України істотною перешкодою для формування збалансованого управління лісами є вплив військових дії.

Значним викликом для України є збільшення площ лісів, проте експерти ВЕЛ наголошують: для цього не можуть бути використані інвазійні види дерев!

Інвазійні види трансформують цілі екосистеми та роблять їх бідними на біорізноманіття, витісняючи природні види. Частина їх є видами-трансформерами, які не просто витісняють один чи два природні конкуренти, а й своєю життєдіяльністю змінюють умови довкілля (наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту).

 

 

Характерною рисою ареалів інвазійних видів є їхня динамічність, яка залежить як від природних, так і антропогенних факторів і виражається у змінах їхньої форми, розмитості меж, щільності популяцій.

Згідно статті 1 Лісового Кодексу України стійкі до кліматичних змін ліси – ліси з неінвазійних видів дерев, структура яких має високу стійкість та здатна адаптуватися до загроз змін клімату, підтримуючи водоохоронні, захисні та інші функції.

 

 

Також, в підсумковому документі Всесвітньої конференції ООН з питань біорізноманіття (СОР15), оприлюдненого 18.12.2022 р. в Монреалі, розв’язання проблеми чужорідних інвазійних видів визнано однією з ключових цілей. Серед завдань, окреслених в сфері контролю інвазійних видів, зазначені не лише потреба в усунені та мінімізації впливу цих видів, але й подальше запобігання їх інтродукції. (Довідково. Ціль 6. Усунути, мінімізувати, скоротити або пом’якшити вплив інвазійних чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги через ідентифікацію та контроль шляхів інтродукції чужорідних видів, перешкоджаючи інтродукції та поширенню основних інвазійних чужорідних видів, скорочуючи масштаби інтродукції та поширення інших відомих потенційних інвазійних видів як мінімум на 50 % до 2030 р., викорінюючи або контролюючи інвазійні чужорідні види, особливо в пріоритетних місцях, таких як острови).

 

 

Основна маса інвазійних видів інтродукована в ті часи, коли терміну «захист біорізноманіття» взагалі не існувало. Оновлення знань є однією з провідних функцій науки. І на сьогоднішньому етапі встановлено, що інвазійні види є однією з найбільших загроз для захисту біорізноманіття. Тому прийшов час кардинально переглянути використання інтродуцентів у лісовідтворенні.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що ліси України мають бути відновлені, враховуючи засади сталого розвитку, і жодним чином не через використання інвазійних видів дерев.

Враховуючи законодавчі акти на державному рівні, міжнародні зобов’язання України у сфері охорони біорізноманіття, необхідним є:

– створити робочу групу із формування переліку небезпечних інвазійних порід дерев;

– залучити профільних науковців для дослідження питання негативного впливу інвазійних видів на стійкість екосистем;

– розробити методичні рекомендації для працівників лісової галузі щодо дієвих методів боротьби з інвазійними видами;

– провести наукові конференції, круглі столи, дискусійні панелі, присвячені проблематиці поширення інтродуцентів та боротьби з ними;

– здійснити інформаційну роботу зі стейкхолдерами щодо небезпеки висадження інвазійних видів.

Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років займається питаннями збереження лісових ресурсів та їхнього невиснажливого використання. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України істотною перешкодою для формування збалансованого управління лісами є вплив військових дії.

Значним викликом для України є збільшення площ лісів, проте експерти ВЕЛ наголошують: для цього не можуть бути використані інвазійні види дерев!

Інвазійні види трансформують цілі екосистеми та роблять їх бідними на біорізноманіття, витісняючи природні види. Частина їх є видами-трансформерами, які не просто витісняють один чи два природні конкуренти, а й своєю життєдіяльністю змінюють умови довкілля (наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту).

 

 

Характерною рисою ареалів інвазійних видів є їхня динамічність, яка залежить як від природних, так і антропогенних факторів і виражається у змінах їхньої форми, розмитості меж, щільності популяцій.

Згідно статті 1 Лісового Кодексу України стійкі до кліматичних змін ліси – ліси з неінвазійних видів дерев, структура яких має високу стійкість та здатна адаптуватися до загроз змін клімату, підтримуючи водоохоронні, захисні та інші функції.

 

 

Також, в підсумковому документі Всесвітньої конференції ООН з питань біорізноманіття (СОР15), оприлюдненого 18.12.2022 р. в Монреалі, розв’язання проблеми чужорідних інвазійних видів визнано однією з ключових цілей. Серед завдань, окреслених в сфері контролю інвазійних видів, зазначені не лише потреба в усунені та мінімізації впливу цих видів, але й подальше запобігання їх інтродукції. (Довідково. Ціль 6. Усунути, мінімізувати, скоротити або пом’якшити вплив інвазійних чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги через ідентифікацію та контроль шляхів інтродукції чужорідних видів, перешкоджаючи інтродукції та поширенню основних інвазійних чужорідних видів, скорочуючи масштаби інтродукції та поширення інших відомих потенційних інвазійних видів як мінімум на 50 % до 2030 р., викорінюючи або контролюючи інвазійні чужорідні види, особливо в пріоритетних місцях, таких як острови).

 

 

Основна маса інвазійних видів інтродукована в ті часи, коли терміну «захист біорізноманіття» взагалі не існувало. Оновлення знань є однією з провідних функцій науки. І на сьогоднішньому етапі встановлено, що інвазійні види є однією з найбільших загроз для захисту біорізноманіття. Тому прийшов час кардинально переглянути використання інтродуцентів у лісовідтворенні.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що ліси України мають бути відновлені, враховуючи засади сталого розвитку, і жодним чином не через використання інвазійних видів дерев.

Враховуючи законодавчі акти на державному рівні, міжнародні зобов’язання України у сфері охорони біорізноманіття, необхідним є:

– створити робочу групу із формування переліку небезпечних інвазійних порід дерев;

– залучити профільних науковців для дослідження питання негативного впливу інвазійних видів на стійкість екосистем;

– розробити методичні рекомендації для працівників лісової галузі щодо дієвих методів боротьби з інвазійними видами;

– провести наукові конференції, круглі столи, дискусійні панелі, присвячені проблематиці поширення інтродуцентів та боротьби з ними;

– здійснити інформаційну роботу зі стейкхолдерами щодо небезпеки висадження інвазійних видів.