18 травня 2023 року у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулась відкрита лекція «Шкода довкіллю внаслідок російської військової агресії». Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко розповіла про збитки, завдані російськими окупантами довкіллю України. Детальніше про вплив військових дій на складові довкілля у відео: https://youtu.be/3qyHp2DDSoA 

Свято розпочалося на інформаційно-пізнавальній платформі «Екологічний зміст сакральної символіки української вишиванки». Учасники заходу (члени ВЕЛ, студенти Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка) здійснили аналіз регіональних особливостей вишиванок та значення рослинних елементів орнаменту, презентували родинні вишиванки. Під час екологічного квесту «Знання та пошук рослинних оберегів у природі» майстрині на чолі з Юлією Віктолевською виготовили вбрання лісової Мавки, використовуючи виключно синантропні широкопоширені види, тобто не наносячи шкоди природній флорі. Свято завершили дегустацією традиційних українських страв та поліського фіточаю, приготованих на багатті поблизу студентської альтанки навчально-наукової станції Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Більше інформації щодо природних мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ

Джерело: Чернігівська ОО ВЕЛ
Фото: Ольга Мороз (студентка НУЧК імені Т. Г. Шевченка).

Від початку військового вторгнення росії в Україну російські окупанти пошкодили та зруйнували понад 528 бібліотек. 101 бібліотека втратила значну частину своїх фондів, а у 21 бібліотеці не зберігся жоден документ.
Важливу роль у розвитку екологічної культури відіграють бібліотеки.На сьогодні більшість бібліотек України не лише обслуговують користувачів, проводять культурно-просвітницькі заходи, а й перетворилися на волонтерські центри допомоги Збройним Силам України і внутрішньо переміщеним особам.
Упродовж багатьох років Всеукраїнська екологічна ліга спільно з бібліотеками України проводить інформаційні заходи, тренінги, майстер-класи, спільні дитячі конкурси, презентації для поширення сучасних освітніх екологічних програм та методичних матеріалів.

Надана література 

Наша організація може і надалі надсилати роздаткові матеріали для проведення природоохоронної роботи з дітьми та молоддю. Поінформуйте нас про потребу в таких матеріалах на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Європейський День парків був проголошений Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARC Federation). Це європейська організація, яка об’єднує природні території, що перебувають під охороною, у 36 європейських країнах. Цей день був відзначений вперше у 1999 році, нині його святкують щороку по всій Європі 24 травня. Ця дата була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший з дев’яти Європейських національних парків. Цього дня проводять численні заходи на території і довкола заповідників, щоб привернути увагу до краси природи в Європі та її культурного надбання, висуваючи на перший план їхній захист як сьогодні, так і в майбутньому.
Активісти Всеукраїнської екологічної ліги упродовж багатьох років займаються питанням розбудови та охорони природно-заповідного фонду (детальніше на сайті: https://www.ecoleague.net/.../1136-pozytsiia-vel-shchodo... ).

НПП "Великий Луг"

Внаслідок російської військової агресії під окупацією зараз знаходяться унікальні природоохоронні території України. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, Азово-Сиваський національний природний парк, парк «Олешківські піски», парк «Джарилгацький» (Херсонська область).

НПП "Тузлівські лимани"

Нещодавно російські окупаційні війська з’єднали острів Джарилгач з окупованою материковою частиною Херсонської області поблизу селища Лазурне, прикривши піском перехід на острів. Окупанти облаштували на острові військовий полігон. Ці території входять до національного природного парку «Джарилгацький», а цей острів до російської військової агресії був найбільшим незаселеним островом України, де зберігся первинний нерозораний степ.

Національний природний парк "Джарилгацький"

Експерти ВЕЛ наголошують на тому, що порушення водообміну з відкритим морем вплине на стан води у Джарилгацькій затоці. Це, відповідно, негативно вплине на біорізноманіття національного парку. Ці унікальні ландшафти мають значну природоохоронну історію – ще в 1923 році острів Джарилгач було включено до біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, а у 1927 році було створено Приморський заповідник площею бiля 32 тис. га, до якого було включено західну частину Джарилгацької затоки, весь острiв Джарилгач зi смугою акваторії навколо нього шириною 1 км. У сучасних межах національний парк існує з 2009 року.
У Джарилгацькiй i Каркiнiтськiй затоках зустрічається три види китоподібних: дельфiн бiлобокий, чорноморська афалiна, а також морська свиня, які занесенi до Червоної книги України (ЧКУ). Фауна прилеглого моря рiзноманiтна. Серед його мешканців увагу привертають кам’яна та трав’яна креветки та два десятки видiв крабiв. Справжньою цінністю тутешніх вод є осетровi риби – стерлядь та севрюга, занесені до ЧКУ.

Чорноморський біосферний заповідник

Флора острова досліджується з 19 століття. Серед судинних рослин на островi росте 499 видiв голонасiнних i покритонасiнних, що належать до 252 родин i 72 сiмейств. 11 видiв занесенi до ЧКУ, 4 – до Європейського червоного списку. Тут знайдено також 7 видiв орхiдних, бiльшiсть місцезростань яких виявилися найбiльш пiвденними в степовiй Україні.
Найчисленнішим є пташине населення острова – 248 видiв. Пiд час зимiвлi та пташиних мiграцiй тут (разом iз Каркiнiтською затокою) скупчується до 150 тисяч пернатих, головним чином водоплавних.
Ці унікальні природні комплекси нещадно руйнують російські окупанти! Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву і посилює вітрову та водну ерозії. Бойові дії порушують спокій диких тварин.
Всеукраїнська екологічна ліга вимагає рішучих дій від міжнародних природоохоронних організацій для зупинення російського агресора та збереження біорізноманіття.
Джерела: сайт ВЕЛ
Фото: мережа Інтернет

18 травня 2023 року Київська міська рада затвердила Рекомендації по догляду за кронами дерев на території міста Києва. Робота над проєктом тривала з 2021 року. Рекомендації розроблялися з метою охорони та збереження зелених насаджень у місті Києві, утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.

Рекомендації містять деталізовану інформацію щодо того, як слід проводити обрізку, щоб не лише продовжити життя дерева, а допомогти йому розвиватися.
За новим підходом, буде скасовано омолоджувальне обрізання рослин. Тепер дозволені лише два типи обрізання:
• формувальне,
• санітарне.
Раніше омолоджувальне обрізання виконували у дерев, вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. Нові правила також регулюють захист кореневої системи. Зокрема, забороняють навантажувати ґрунт довкола стовбура, зносити його або засипати, прокладати лінії передачі тощо.

Останніми роками набула поширення радикальна обрізка дерев у містах України (топінг). Видаляють цілком здорові гілки й залишають тільки стовбур. Після такого знущання дерево вже не може залишатись повноцінним.
Правила утримання зелених насаджень в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2016 № 105, не мають деталізованого роз’яснення щодо того, як слід проводити обрізку дерев. Разом з тим, саме обрізка є основним доглядом за кронами дерев.

Під час топінгу зрізають таку значну частину крони, що це порушує добре сформоване в дорослого дерева співвідношення розміру кореневої системи до крони і тимчасово припиняє здатність дерева виробляти поживні речовини. Гілки, які проростають після формування, є набагато слабшими за ті, які виросли природним шляхом.
Основною функцією листя є поглинання шкідливих викидів промисловості та виділення кисню за рахунок фотосинтезу. Голий стовбур не може вбирати забруднення. До того ж, алеї неправильно обрізаних дерев псують естетичний вигляд міста.
Всеукраїнська екологічна ліга виступає проти масового, хижацького обрізання крон дерев і наполягає на притягненні до відповідальності винних у злочинах.

Джерела: сайт ВЕЛ, комунальне підприємство «Київзеленбуд»
Фото: комунальне підприємство «Київзеленбуд»

російська військова агресія призводить до знищення оселищ та особливо цінних територій, де існують різні види тварин, що несе загрозу для дикої природи та стійкості екосистем в транскордонному контексті. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об’єктів площею майже 600 тисяч гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі.

Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова», Азово-Сиваський національний природний парк, НПП «Олешківські Піски» та «Джарилгацький» (Херсонська область).
Щонайменше 50 тисяч дельфінів загинули через військові дії окупантів у Чорному морі. Також, в деяких населених пунктах України збільшилася кількість безпритульних тварин. Причини різні: когось залишили господарі, коли швидко виїжджали у безпечніше місце, когось загубили по дорозі. Тварини, як і люди, переживають значний стрес у цей час.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора!
Детальніше про вплив російської військової агресії на тварин у інтерв’ю голови ВЕЛ Тетяни Тимочко: https://youtu.be/A_OAENoj1fs 

Джерело: сайт ВЕЛ

Національне вбрання українців має надзвичайно давнє походження. Дослідники стверджують, що формування цього мистецтва відбувалося протягом кількох століть, з року в рік збагачуючись новими орнаментами й техніками.

Сьогодні вишиванка набуває особливого статусу, є не тільки коштовним музейним експонатом чи частиною оригінального стильного (дизайнерського) образу, – це справжній символ патріотизму та національної єдності й боротьби, це – частина нашої душі.

Наталія Мацай, голова Луганської ОО ВЕЛ

До Всесвітнього дня вишиванки члени Луганської ОО ВЕЛ відвідають тематичну екскурсію «Вишиванка – рукотворний оберіг за природними мотивами» та переглянуть експозиції виставки музею ткацтва і вишивки у м. Решетилівці (Полтавська область). Під час заходу учасники зможуть ознайомитись з традиціями вишивки регіону – природними мотивами у традиціях вишивки Полтавщини.

Марія Корбут, голова Житомирської ОО ВЕЛ 

Житомирська ОО ВЕЛ у співпраці з Департаментом освіти міста Житомирської міської ради організує флешмоб «Вишиванка об’єднує серця» на базі Ліцею № 5 та закладу освіти «Успіх».
Тернопільською ОО ВЕЛ буде проведений круглий стіл «Вишиванка як об’єднавчий код українців».

Степан Вадзюк, голова Тернопільської ОО ВЕЛ 

Херсонська ОО ВЕЛ спільно з Херсонською міською бібліотекою ім. Лесі Українки створить інформаційно-книжковий стенд «Українська вишиванка» в приміщенні бібліотеки.
Вишиванка об’єднує українців сходу і заходу, півдня і півночі. Все буде Україна!

Володимир Ідаятов, голова Херсонської ОО ВЕЛ
Більше інформації щодо природніх мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ

Вишита сорочка впродовж багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалась, як оберіг – символ здоров’я, а також краси.
До Всесвітнього дня вишиванки Черкаська ОО ВЕЛ проведе благодійний ярмарок, а зібрані кошти підуть на потреби ЗСУ. Відбудеться продаж книг екологічного спрямування?, а також конкурс дефіле «Найкраща вишиванка».

Святкування Дня вишиванки (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) 

Чернівецька ОО ВЕЛ спільно з кафедрою екології та біомоніторингу Навчально-наукового інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича у рамках програми неформальної освіти проведе еколого-виховний захід, присвячений рослинним мотивам українських вишиванок. До зустрічі онлайн доєднаються студенти кафедри різних курсів, учні 6–10 класів декількох ліцеїв міста та викладачі кафедри.
Довідково. Вишивка на теренах України відома зі стародавніх часів. Так, стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-прикладного мистецтва скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н. е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н. е.), чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н.е.) та ін.). Оздоблювався вишивкою також і одяг сарматів, які тривалий час мешкали на території сучасної України (курган Соколова Могила, І ст. до н. е.; курган Сватова Лучка, І ст. до н. е.).
Фітоморфні (рослинні орнаменти) – рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя, материнську любов, барвистість і багату різноманітність навколишньої рідної природи. Про це свідчать зображення листя і плодів винограду, дуба, хмелю, квітів барвінку, мальви та інших рослин. До рослинних візерунків відноситься і дуже шановане українськими майстринями «Дерево життя», яке виконується в стилізованому вигляді. Кожен рослинний орнамент має свою оберегову символіку.
Більше інформації щодо природних мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Зберігаймо Природу та традиції – будуймо незалежне майбутнє разом!