Війна на території України йде вже дев’ятий рік. Всеукраїнська екологічна ліга  моніторить вплив військових дій на довкілля, збирає інформацію з 2014 року, але говорити про повноцінне дослідження неможливо. Оскільки частина територій Донецької та Луганської областей усі ці роки була непідконтрольна Україні, на жаль, зібрати повну інформацію не вдалося.

Можу сказати, що ми ще у 2014-16 роках, під час активних військових дій  були вражені масштабами збитків для природного середовища. Але це не йде ні в яке порівняння з тим, що відбувається зараз.

Наприклад, ми тоді робили дослідження по Луганській області щодо шкоди лісовим насадженням. Експерти нарахували збитків, нанесених тоді ворогом, у сумі до 14 мільярдів гривень.

Також ми робили окремі дослідження щодо забруднення ґрунту й води у Донецькій області. Навіть на підконтрольних Україні територіях, де йшли бойові дії, вода взагалі була непридатна до вживання. Проби ж ґрунту ми брали в районі національного природного парку «Святі гори», в заповіднику «Крейдова флора». Частина була взагалі знищена, а ґрунти забруднені через розриви снарядів, пересування важкої техніки. І теж треба розуміти, що хімічні речовини, які залишилися у ґрунті після обстрілів, ніяк не можуть порівнятися з тією кількістю забруднювачів, які залишаться в нашій землі зараз.

Природно-заповідному фонду – заповідникам, заказникам, національним природним паркам нанесена величезна шкода, 50% цього фонду ми втратили, коли втратили Крим. Там залишились унікальні території, які усі ці роки тотально знищують.

Повномасштабне вторгнення

24 лютого 2022 року російські війська порушили державний кордон України і засобами підрозділів важкої далекобійної артилерії, ракет, морських кораблів та військової авіації розпочала загарбницьку війну проти нашої країни.

Станом на березень 2023 року зафіксовано 2317 фактів шкоди довкіллю. Нараховані збитки становлять 1 трильйон 898 мільярдів гривень. З них:

- 843 млрд грн – засмічення земель відходами;

- 11,5 млрд грн –забруднення ґрунтів;

- 986 млрд грн – шкода за забруднення повітря (горіння нафтопродуктів, лісові пожежі, загоряння промислових підприємств,  об’єктів критичної інфраструктури).

Викиди парникових газів внаслідок війни щонайменше 33 млн тон СО₂ екв. А ще передбачаються потенційні викиди парникових газів для відновлення зруйнованих будівель та об’єктів інфраструктури– 49 млн тон СО₂ екв.

Обстріли та бомбардування російськими окупантами промислових та енергетичних об’єктів, житлових будинків, підпали лісів, підриви нафтобаз, забруднення Чорного та Азовського морів, захоплення та обстріли Запорізької АЕС – найбільшої в Європі атомної електростанції загрожують техногенною катастрофою не лише Україні, але і Європі. Скільки років знадобиться на відновлення навколишнього середовища нашої країни після війни – питання відкрите.

Техногенна катастрофа

У зоні активних бойових дій перебувають об’єкти критичної інфраструктури, морські порти, склади небезпечних відходів (мінеральні добрива, високотоксичні пестициди пінополіуретан, лакофарбові та паливно-мастильні матеріали).   Обстріли та окупація підвищують ризик викидів токсичних відходів з промислових підприємств України. Найбільша їх кількість розташована на території Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Львівської областей.

Внаслідок ворожих обстрілів зафіксовані факти вибухів на ТЕС, захоплення та пошкодження Каховської ГЕС, руйнування газопроводів та газорозподільних станцій, затоплення шахти «Золоте», руйнування Авдіївського коксохімічного заводу та нафтопереробного заводу у Луганській області.

Через відсутність доступу до всієї території не відомо остаточної інформації про шкоду довкіллю.

Самі бойові дії призводять до не менших небезпек: розлите пальне, зруйнована техніка та відпрацьована зброя, підірвані ракети – все це забруднює ґрунт та ґрунтові води хімічними речовинами та важкими металами.

Страшну небезпеку становлять відходи руйнації, які утворились і щодня утворюються внаслідок російської збройної агресії. А це тисячі тон бетону, цегли, металопластику і скла, матеріалів фасаду і мінеральної вати, теплоізоляційного пінопласту, а також матеріалів внутрішнього оздоблення, уламки інженерних мереж, санітарно-технічних приладів, побутових речей,  деревини, матеріалів покрівлі, серед яких і смола, і руберойд, і шифер – небезпечні відходи. І вся ця суміш може містити нерозірвані міни, снаряди чи навіть бомби. Після завершення війни деякі екологічні наслідки проявлятимуться роками.

Флора та фауна

У результаті вторгнення росії на територію України 20% природоохоронних територій України уражені війною, 812 заповідних територій в небезпеці, 0,9 млн. га заповідних площ потерпають від війни. Під загрозою знищення залишаються близько 160 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га.

Внаслідок російської збройної агресії  порушуються середовища існування диких тварин і рослин. Під загрозою знищення опинилися  близько 600 видів тварин, близько 750 видів рослин та грибів (в т. ч. занесених до Червоної книги України).

Усі 28 видів кажанів, занесених до Червоної книги України, опинились у критичній для них ситуації, оскільки вони є дуже чутливою групою тварин до змін у стані довкілля. На півдні України, де більше року точаться військові дії, розташовані водно-болотні угіддя, де мешкають 120 видів унікальних птахів.

Внаслідок використання агресором в Чорному морі гідролокаторів (сонарів), підводних та надводних човнів, великої кількості морських мін, через бомбардування, ракетні удари по морських територіях спостерігається катастрофічна загибель чорноморських дельфінів. З 24 лютого 2022 року задокументовано 200 смертей представників родини дельфінових в українській частині Чорного моря.

На сьогодні під окупацією знаходяться 450 тис. га лісу, 649,4 тис. га земель лісового фонду потребують розмінування, понад 2,45 млн. га лісів  потребують відновлення.

Вплив в майбутньому

Ще є низка факторів, які матимуть довгострокову дію і призведуть до погіршення стану довкілля в найближчому майбутньому.

По-перше, в багатьох містах на Сході України є загроза знищення підприємств хімічної й металургійної промисловості, що є найбільшими забруднювачами довкілля, пошкодження сховищ відходів і очисних споруд міст, після чого відходи надалі вільно потраплятимуть в повітря, річки і моря. Вивільнення забруднюючи речовин з часом прогресуватиме.

По-друге, з досвіду 2014 року, втрата орних земель внаслідок окупації, замінування та військових  дій призведе з одного боку – до дестабілізації ринку продовольства, а з іншого – до зменшення територій багатьох цінних природних екосистем  на доступній частині України, які будуть розорюватись з надією компенсувати втрачені сільськогосподарські площі. На жаль, серед таких територій є місця поширення рідкісних видів рослин та тварин.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги

Сьогодні, 24 березня 2023 року, голова Полтавської обласної організації ВЕЛ Олег Перепелиця вручив членські квитки Всеукраїнської екологічної ліги.

До організації приєднались:

– Новописьменний Сергій Анатолійович, декан факультету природничих наук та менеджменту Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доцент кафедри біології, здоров‘я людини та фізичної реабілітації;

– Дяченко-Богун Марина Миколаївна, професор, доктор педагогічних наук, завідувачка кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології;

– Гапон Світлана Василівна, професор кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології, докторка біологічних наук;

– Гомля Людмила Миколаївна, доцент кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології, кандидат біологічних наук;

– Шкура Тетяна Володимирівна, доцент кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології, кандидат біологічних наук.

Учасники заходу висадили дерева у ботанічному саду Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка – справжній природній перлині Полтавщини.

Всеукраїнська екологічна ліга запрошує приєднуватись до природоохоронної роботи усіх небайдужих та проводити акцію «Посади своє дерево»!

Полтавський ботанічний сад

Ботанічний сад отримав офіційний статус в 1989 році, його площа 5,25 га, займає частину території колишнього архієрейського саду.

Ботанічний сад розташований на рельєфній території східної частини міста. Сад містить кілька відділів: дендрарій, відділ квітково-декоративних рослин, музей українського квітникарства під відкритим небом, зелений клас, альпійську гірку, відділ сільськогосподарських та лікарських культур, плодовий сад.

Дендрарій саду займає площу 1,8 га, тут росте 136 видів дерев та чагарників, у тому числі 18 видів голонасінних – гінкго дволопатеве, ялівець звичайний, ялівець козацький, ялівець віргінський, ялівець горизонтальний, ялівець лускатий, ялина звичайна, ялина колюча, ялина голуба і ялина канадська, псевдотсуга Мензіса, сосна звичайна, сосна кримська, туя західна, тис ягідний, модрина і кипарисовик горіхоплідний. На альпійській гірці зростає 87 видів рослин

Помітне місце в експозиції саду займає Музей українського національного декоративного квітникарства під відкритим небом. Тут зростають дуб звичайний, що символізує довголіття та міцність, береза бородавчаста – оберег господаря і родини, верба ламка – символ повноти життя, довголіття і жіночої краси.

Всесвітній день метеорології заснований Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) і відзначається з 1961 року. Метою відзначення цього дня є привернути увагу до метеорології і метеорологічної служби у забезпеченні добробуту населення.

У 2023 році цей день має тему – «Майбутнє погоди, клімату та води для наступних поколінь».

Всесвітня метеорологічна організація зосереджується на дослідженні погодних, кліматичних та водних явищ, які становлять майже 90 % від загальної кількості природних катастроф. Зусилля членів ВМО спрямовані на забезпечення прогнозів та раннього попередження про подібні небезпеки з метою запобігання та пом’якшення наслідків стихійних лих, порятунку життів людей, а також зменшення масштабів збитків для майна та навколишнього середовища. Всесвітня метеорологічна організація використовує ефективне управління ризиками, допомагає зменшити наслідки негоди та зберегти життя та здоров’я людей.

22 березня, напередодні Всесвітнього метеорологічного дня, у світі відзначається Всесвітній день водних ресурсів, який є щорічним заходом ООН, присвяченим важливому значенню прісної води, і який координується механізмом «ООН – водні ресурси». Про важливість водних ресурсів для розвитку людської цивілізації годі й говорити: усі великі цивілізації виникали на берегах річок, а цивілізація Майя загинула саме через нестачу прісної води.

Погода є популярною темою для обговорень в побуті. Вона часто впливає на настрій, самопочуття та здійснення наших планів. Гідрометеорологи мають важливу роль у забезпеченні співпраці у галузях авіації, дорожнього транспорту, міського господарства та промисловості.

Своїми діями росія сприяє посиленню кліматичної кризи, оскільки внаслідок військових дій, пожеж, спричинених обстрілами, в нижні шари атмосфери потрапило понад 33 млн тонн вуглецю.

Військові дії завдають значного впливу на клімат. Найбільш очевидним прикладом є використання військової техніки, яка викидає в атмосферу великі кількості вуглекислого газу та інших забруднюючих речовин. Це призводить до забруднення повітря та підвищення рівня температури, що може вплинути на кліматичні умови в районі військових дій. Один з основних способів, яким військові дії впливають на клімат, полягає в утворенні великих хмар пилу та диму. Наприклад, вибухи бомб та ракет спричиняють пожежі, що призводять до утворення великих кількостей диму та пилу.

Руйнування великої кількості інфраструктури та інших будівель в Запоріжжі, Миколаєві, Харкові призводить до викидів шкідливих речовин, що впливають на якість стану повітря та навколишнє середовище в цих регіонах.

Пожежі в степових, лісових зонах Донеччини та Луганщини, Херсонщини, Миколаївщини та районів біля ЧАЕС також залишили відбиток на кліматичній ситуації нашої країни. Під час пожежі в атмосферу вивільнюється велика кількість вуглекислого газу, метану та інших теплових газів.

Під час війни може відбуватися пошкодження або знищення інфраструктури, яка забезпечує енергію та воду. Це може призвести до підвищеного використання традиційних джерел палива, таких як деревина, для забезпечення енергетичних потреб, яке в результаті призводить до збільшення викидів парникових газів, і відповідно до зміни клімату.

За даними морських гідрометеорологічних станцій українського узбережжя річна амплітуда температури повітря (різниця між максимальною та мінімальною середньомісячними температурами року) з кінця ХІХ до початку ХХІ століття зазнала загального зменшення, тобто протягом ХХ століття відбулося послаблення континентальності клімату і посилення його океанічності. Особливо значні зменшення амплітуди зафіксовано в пунктах Очаків та Одеса (відповідно на -2.1 та -1.6 ºС за 100 років). Цей показник зазнає також довготривалих коливань з періодом кількох десятиліть. Після загального зменшення річної амплітуди у 1940–1970 роках відбувалося її суттєве збільшення до початку ХХІ століття, тобто континентальність клімату узбережжя посилювалася.

Дані метеостанцій на українському суходолі за останні 100 років показали, що в умовах глобального потепління відбувався процес зниження континентальності кліматичних умов України. За умов сучасного потепління, вирівнювання амплітуди температури сезонного ходу наш клімат дещо наблизиться до морського типу. Відповідно до деяких сценарних оцінок, за результатами математичного моделювання у деяких зонах української території (південний схід і схід) може наступити опустелювання. За деякими моделями у південних і південно-східних регіонах станеться аридизація, тобто зменшення зволоження, і вони стануть посушливими, натомість у північних і північно-східних регіонах вологість збільшиться.

Зміна клімату на планеті – це проблема не лише «далеких океанів». Збільшення кількості парникових газів не дозволяє теплу, що відбивається від поверхні Землі, вільно потрапляти в космос, як було раніше.

Джерело: мережа інтернет, сайт ВЕЛ

Фото: мережа інтернет

У Всесвітній день води фахівці Всеукраїнської екологічної ліги та Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» у Бібліотеки для дітей ім. Гагаріна ЦБС Деснянського району, провели тренінг «Водяна крапля» для найменших відвідувачів бібліотеки – школярів 1-4 класів.

Ми разом відзначили, що вода є унікальним елементом земної поверхні, і саме через наявність великої кількості води нашу Землю також називають «блакитною планетою». Незважаючи на таку кількість води, більша її частина міститься в океанах і морях, і тільки 0,6% загальної кількості  живильної вологи придатні для споживання. Вже сьогодні існує загроза виникнення та загострення проблем із питною водою на кшталт проблем з використанням енергоносіїв, таких, як нафта, газ та вугілля.

За ступенем водозабезпечення Україна посідає одне з останніх місць у Європі. Водні ресурси України використовуються, а отже, і забруднюються, у декілька разів інтенсивніше, ніж в інших країнах.

Поверхневі, ґрунтові та підземні води є важливими елементами гідрологічного циклу землі. Поверхневі води включають річки, озера, моря, океани та льодовики. Ґрунтові та підземні води залишаються одним з найменш досліджених і найважчих для обліку та контролю водних ресурсів.

Вода використовується у сільському господарстві (зрошення), промисловості (як сировина, а також як охолоджувальний та нагрівальний засіб) та для побутових цілей (споживання, особистої гігієни, миття, відпочинку тощо). В наші часи нераціональне використання та забруднення води є достатньо серйозною проблемою, що може призвести до катастрофи.

Оскільки всі ми споживаємо воду, то й несемо відповідальність за її збереження.

В основу збереження водних ресурсів покладено два фундаментальні принципи: раціональне використання та охорона.

Наявність чистих водних ресурсів визначають можливості розвитку промисловості, сільського господарства, та впливають на розміщення населених пунктів, організацію відпочинку та оздоровлення людей.

Під час тренінгу дітей познайомили з важливістю збереження води, показали цікаві відео, з яких малеча дізналася про цінність ресурсі нашої планети. Діти з захопленням брали участь у природоохоронних іграх, які були запропоновані тренерами. Діти виявили значний інтерес до екологічних проблем водних ресурсів, пограли у вікторини та рухливі ігри, а також намалювали власні плакати на тему збереження води.

Всеукраїнська екологічна ліга, робить усе можливе, щоб в сучасному світі діти разом з дорослими ставали на захист довкілля!

Джерела: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

Фото: сайт ВЕЛ