Всеукраїнська екологічна ліга разом з Всеукраїнською дитячою спілкою «Екологічна варта» вже декілька років поспіль організовує щорічну зимову акцію «Наша допомога птахам», метою якої є виховання дбайливого ставлення до природи рідного краю та почуття відповідальності за довкілля, практична допомога птахам, ознайомлення з їхнім видовим різноманіттям птахів.

«Наша допомога птахам» – це виготовлення годівничок і шпаківень з подальшим розміщенням їх на території парків, скверів, біля шкіл та будинків; постійне підгодовування птахів; фенологічні спостереження; організація та проведення виставок, природоохоронних конкурсів і вікторин; залучення до акції дітей та молоді; інформування населення про актуальність екологічних питань.

Чим годувати птахів взимку:

- насіння соняшника (не смажене);

- овес;

- просо, пшоно;

- гарбузове насіння (лише сире);

- насіння дині не залишить байдужою жодної пташки;

- крихти сухого білого хліба (чорний хліб є шкідливим для всього птаства);

- горобина, бузина, зібрані в кетяги й розвішані на деревах;

- насіння ясеня (схожі на зв’язки ключів крилатки);

- насіння бур’янів (лобода, кропива, лопух, кінський щавель);

Долучайтеся до акції – нагодуйте птахів!

Мешканець с. Григорівка Київської області О. Я. Соломченко звернувся до Всеукраїнської екологічної ліги з проханням допомогти у боротьбі проти забруднення річки Красна каналізаційними стоками. Джерелом забруднення є багатоповерховий житловий масив, що розташований неподалік від берега річки. Олександр Якович повідомляє, що каналізаційні стічні води потрапляють у річку без очищення, спричинюючи значне забруднення водних екосистем.

В результаті проведення лабораторних аналізів Обуховським міжрайонним управлінням ГУ ДСЕС у Київській області встановлено, що вода нижче місця потрапляння стоків у річку не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, оскільки індекс кишкової палички майже у 50 разів перевищує норму. Досліджений ґрунт в точці виливу стічних вод також оцінюється як забруднений.

Обухівським МУ ГУ ДСЕС у Київській області винесено Постанову №11 від 06.06.2014 р. про накладення штрафу на сільського голову с. Григорівка Бранця М. І.

Звернення

Висновок державної санітарної епідеміологічної служби України щодо стану води у р.Красна

Результати мікробіологічних аналізів води з р. Красна

25 листопада 2014 року у м. Кам’янець-Подільський (Хмельницька область) відбувся круглий стіл, присвячений природоохоронній кампанії Всеукраїнської екологічної ліги «Батарейкам – утилізація!».

Засідання круглого столу відбулося в приміщенні Кам’янець-Подільської міської ради.

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги розповіли про кампанію «Батарейкам – утилізація!», а також про загрозу хімічних елементів живлення для довкілля та здоров’я людей, яка виникає при їхній неправильній утилізації.

Працівники Кам'янець-Подільського ЖКГ

Представники Всеукраїнської екологічної ліги вручили міському голові Кам’янець-Подільської міської ради та Кам'янець-Подільському еколого-натуралістичному центру учнівської молоді екземпляри трьохтомної Екологічної енциклопедії.

Подільський державний аграрно-технічний університет та Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка отримали контейнери для збору відпрацьованих батарейок.

Під час проведення даного круглого столу було вручено грамоти та подяки за вагомий внесок у формуванні екологічної культури, забезпечення екологічної безпеки м. Кам’янця-Подільського та підтримку природоохоронної кампанії Всеукраїнської екологічної ліги «Батарейкам – утилізація!».

Студенти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Грамоту отримав:

Сімашкевич Михайло Євстафійович – міський голова Кам’янець-Подільської міської ради.

Подяки отримали:

Бабій Сергій Віталійович – заступник міського голови Кам’янець-Подільської міської ради.

Крилов Юрій Володимирович – начальник Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради.

Вавринчук Сергій Михайлович – директор Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації.

Татаріна Наталія Миколаївна – головний спеціаліст з питань екології, раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради.

Всього в м. Кам’янець-Подільський було зібрано та відправлено на утилізацію 178 кг використаних батарейок.

Всеукраїнська екологічна ліга була нагороджена Подякою виконавчого комітету Кам’янець-Подільської міської ради за вагомий внесок в підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян.

Виступ учнів Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи на підтримку кампанії "Батарейкам - утилізація!"

Програма круглого столу

Детальніше про кампанію "Батарейкам - утилізація!" дивіться тут 

«Нині незаконне добування «соснової сльози» (бурштину) стало однією з гострих і актуальних проблем для мешканців Коростенського, Олевського та Лугинського районів», – констатувала кандидат у народні депутати України по виборчому округу № 64 Тетяна Тимочко після зустрічі з мешканцями села Замисловичі Олевського району 9 жовтня 2014 року.

Незаконне добування бурштину, або, як його ще називають, – сонячного каменю, сьогодні завдає непоправної шкоди природі краю. На великих площах змінюється гідрологічний режим, руйнується ґрунт та знищується рослинність. Значні площі лісу зникають назавжди. Це зменшує ареал існування тварин і птахів.

Нелегальне добування цього цінного матеріалу приносить «бурштиновій мафії» мільйонні прибутки. Лише маленьку частину грошей від продажу каменю отримує той, хто його викопав. Значно більші кошти розподіляють між собою особи, які скуповують, перепродають, а також лобіюють цей незаконний бізнес.

У зв’язку з цим Україна загалом зазнає величезних збитків. І не лише через понівечену природу. Горе-бізнесмени за безцінь продають коштовний мінерал і своїм, і зарубіжним ділкам, а останні перепродують його на міжнародному ринку.

Як стверджують знавці справи, за кілограм бурштину «чорним» копачам дають від 150 до 2000 грн. У Європі вартість вітчизняного «золотого» каменю становить 500–700, а іноді й до тисячі доларів за кілограм. Український бурштин жовто-зеленого забарвлення є унікальним.

Навесні цього року на Коростенщині правоохоронці затримали шістьох жителів Рівненської області. Вилучене на місці події обладнання свідчило про проведення ними незаконного видобутку бурштину. Але такі випадки затримання браконьєрів є поодинокими.

Мешканці села Гулянка Коростенського району повідомляли місцевим екологам про майже цілодобове добування бурштину поблизу села із застосуванням потужної імпортної техніки. Напевно, ці «чорні» копачі мали серйозне прикриття місцевого керівництва.

Ландшафт, порушений браконьєрським видобуванням бурштину

Можливо, це збіг обставин, але ще в 2010 році десятки гектарів землі, саме поблизу села Гулянка, зацікавили представників місцевої влади.

Правоохоронні органи постійно звітують про «нещадний бій» з бурштиновими браконьєрами. Однак нелегальний бурштиновий бізнес – це не справа сельчан-одинаків, яких так старанно шукає міліція, адже за кордон нелегально проходять величезні обсяги необробленого каменю, а це не під силу навіть розрізненим кримінальним групам.

У світі цінують нашу корисну копалину не лише за її красу. Бурштинову кислоту широко використовують у медицині. Обсяги запасів бурштину на Житомирському Поліссі ще не з’ясовані. Але геологи прогнозують, що вони є достатніми для промислового видобування. Надра – це власність держави, власність громади.

Отже, тільки один бурштин міг би забезпечувати мешканців краю роботою та доходами протягом багатьох десятиріч. Але за умови, що багатства поліських надр не будуть пограбовані.

Рекомендаційний лист академіків НАНУ до Прем'єр-міністра України

Інформаційне повідомлення

Інтерв'ю з академіком НАНУ Леонідом Руденко

Академіки Національної академії наук України, розуміючи критичну ситуацію стану довкілля в Україні, стурбовані ситуацією, що склалася в Міністерстві екології та природних ресурсів України і в цілому в природоохоронній галузі. Державне управління у цій сфері є не тільки малоефективним, а й таким, що погіршує стан довкілля. Кадрова політика, яка ґрунтується лише на врахуванні політичної приналежності кандидатів (політичне квотування), призвела до вимивання фахівців. Керівники Міністерства екології та природних ресурсів України дуже часто взагалі не мають досвіду природоохоронної роботи, їхні ціннісні орієнтації не пов’язані зі збереженням довкілля. Криза державного управління поглиблюється внаслідок корупційних дій посадових осіб.

У зв’язку з цим академіки Національної академії наук України звернулися до Прем’єр-міністра України з пропозицією призначити Тетяну Валентинівну Тимочко на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Відомі науковці переконані у професійності та компетентності Тимочко Т. В., яка є засновником і багаторічним керівником найбільшої мережевої природоохоронної громадської організації – Всеукраїнської екологічної ліги.

Користуючись підтримкою науковців та громадських організацій, Тимочко Тетяна зможе якісно реформувати природоохоронну галузь та забезпечити кваліфікований та професійний кадровий склад Міністерства.

Настав час реформ!

Довкілля України потребує якісного державного управління.

    12 грудня 2014 року Всеукраїнська екологічна ліга проводить конференцію на тему «Проблеми поводження з пестицидами в Україні: соціально-екологічні, економічні наслідки та шляхи розв’язання», на якій запропоновано обговорити питання:

      1. Проблеми державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та отрутохімікатами

      2. Загроза пестицидів та отрутохімікатів для довкілля      

      3. Вплив пестицидів та отрутохімікатів на здоров’я людини

      4. Інформаційно-просвітницька робота щодо небезпеки використання пестицидів та отрутохімікатів, особливо непридатних

До участі у заході запрошуються представники міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ, всі заінтересовані особи.

Для участі в роботі конференції необхідно надіслати заповнену заявку (бланк додається) та тези доповіді (2–3 сторінки) на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 8 грудня 2014 р.

Просимо поінформувати про можливість Вашої участі у заході.

Для контактів: Оксана Мартинова

телефони: (044) 251-13-32, 099 055-47-39, 096 174-47-93

електронна адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Інформаційне повідомлення

Заявка

У Національному університеті «Львівська політехніка» 15–16 травня 2014 р. пройшов Перший міжнародний студентський конгрес «Захист навколишнього середовища. Збалансоване природокористування», в якому взяло участь близько ста студентів із Вінниці, Полтави, Черкас, Кременчука (Полтавська область), Сум та львівських вищих навчальних закладів.

Ініціаторами проведення виступили: Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола Національного університету «Львівська політехніка» та Львівська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги. Матеріали конгресу ввійшли у збірник наукових праць, який видав Університет до цієї події.

Роботу конгресу відкрив голова Львівської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Мирослав Мальований. Учасників конференції привітали директор Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола Національного університету «Львівська політехніка», професор Олександр Мороз.

Пленарне засідання «Пріоритетні екологічні питання. Роль студентства у їх вирішенні» доповіддю про перспективи комплексного реагентного очищення стічних вод свинарського комплексу від іонів амонію та фосфору розпочав студент Львівської політехніки Юрій Тулайдан. Загалом молодь говорила про сучасний підхід до утилізації відпрацьованих автомобільних фільтрів, еколого-технологічні аспекти впливу видобутку сланцевого газу на природне середовище, моніторинг якості очистки стічних вод тощо.

В рамках конгресу в лабораторії відновлювальних джерел енергії працювали три секції, на яких мова йшла про проблеми зменшення антропогенного навантаження на довкілля, молодь ділилася досвідом і перспективами теоретичних і практичних аспектів збереження біорізноманіття та інноваційними технологіями у природоохоронній діяльності.

По завершенні конгресу всім його учасникам було вручено сертифікати.

Дев’ятий рік поспіль Всеукраїнська екологічна ліга спільно з Міністерством охорони здоров’я України і Тернопільським державним медичним університетом імені І. Я. Горбачевського МОЗ України проводить всеукраїнську науково-практична конференція «Довкілля і здоров’я». Інтерес до заходу проявляють фахівці різних галузей і організацій. У цьому році конференція відбулася 25 квітня.

Мета конференції – узагальнення результатів досліджень про зміни життєдіяльності організму під впливом факторів довкілля та роль громадськості, владних структур у попередженні і усуненні негативних наслідків дії цих факторів.

У 2014 році на конференції обговорювалися такі питання:

- Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту та в процесі утилізації промислових і комунальних відходів.

- Оцінка ризику для здоров’я населення від негативного впливу чинників довкілля

- Радіаційна безпека та протирадіаційний захист населення.

- Збереження здоров’я та гігієнічне забезпечення умов життєдіяльності дітей.

- Фундаментальні механізми життєдіяльності організму у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем.

- Вплив природних та антропогенних факторів на живі істоти.

- Сучасні можливості захисту біосфери у контексті здоров’я людей.

- Регіонарні медико-екологічні проблеми і роль громадськості та владних структур в їх вирішенні.

- Мікробіологічні аспекти забезпечення здоров’я людини та збереження довкілля.

- Взаємодія владних структур і громадськості з метою збереження довкілля і здоров’я.

В роботі конференції взяли участь представники різних установ та організацій з різних регіонів України, в тому числі: Інститут гігієни і медичної екології імені О. М. Марзєєва АМН України, Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечнікова АМН України, Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, Луганський державний медичний університет, Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України та ін.

За результатами роботи були підготовлено збірник тез учасників конференції (було подано понад 85 тез).

Конференцію відкрив проректор з наукової роботи, інноваційних і комп’ютерних технологій Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, професор В. П. Марценюк та завідувач кафедри нормальної фізіології, доктор медичних наук, професор, голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги С. Н. Вадзюк.

Виступ доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри нормальної фізіології Тернопільського державного медичного університету імені І. Я Горбачовського, голови Тернопільської обласної організації ВЕЛ Вадзюка Степана Несторовича

З вітальним словом до учасників виступив начальник Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області В. О. Паничев. Його доповідь була присвячена стану довкілля, проблемам їх поліпшення у м. Тернополі, особливо в сучасних умовах реорганізації санітарної служби.

Учасники конференції

На конференції знайшли широке наукове висвітлення питання: про чинники зовнішнього середовища і вплив їх на здоров’я населення, стан інфекційної захворюваності дитячого населення в м. Тернополі, вплив ситуацій на фізіологічні процеси в організмі дітей особливо здоров’я дітей молодшого шкільного віку в умовах дефіциту йоду в продуктах харчування і в питній воді та їх профілактика, морфологічні та структурно-функціональні дослідження клінічно значущих патогенетичних факторів, вплив умовно-патогенних мікроорганізмів на здоров’я людей, стан водопостачання і малих річок у Тернопільській області тощо.

До Всеукраїнської екологічної ліги надійшло звернення від мешканки м. Коростень (Житомирська область) Галини Плигунової, у якому вона повідомляє про вирубку багаторічних сосен на березі р. Уж. Невідомі вирубали частину лісового масиву біля джерела питної води. Місцеві мешканці обурені цим, оскільки проблема знищення цінних лісових ресурсів досі залишається невирішеною у Житомирській області.

Крім цього, мешканці Коростень скаржаться на інтенсивне забруднення атмосферного повітря промисловими викидами. У місті зосереджена велика кількість підприємств, серед них найбільшими забруднювачами є Коростенський завод МДФ, Коростенський завод «Янтар» та нещодавно збудований асфальтовий завод. Жителі скаржаться на задушливий дим та сморід від заводів, а також наголошують на великій кількості випадків респіраторних та алергічних захворювань серед населення.

Окремої уваги заслуговує стан питної води, адже жителі Коростеня вимушені ходити по воду до джерел, оскільки централізоване водопостачання не задовольняє потреби населення у якісній питній воді. У своєму зверненні пані Галина розповідає, що періодично, переважно в зимовий період, трубопровідна вода має поганий запах. У відповідь на запити працівники Водоканалу відповідають, що відбувається цвітіння води. Це пояснення малодостовірне, оскільки явище евтрофікації («цвітіння») зазвичай відбувається влітку.

Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Генеральної прокуратури та районної санітарно-епідеміологічної служби м. Коростеня для виявлення зазначених порушень та притягнення до відповідальності винних осіб.

  Озброєні бойовики змусили працівників заповідника покинути робочі місця та виїхати з території Хомутовського степу, що в Донецькій області, який є центральним відділенням Українського степового природного заповідника. Наукові співробітники повідомили, що вони виїжджають до Запорізької області, де знаходиться інше відділення Українського степового заповідника – «Кам’яні могили», де будуть продовжувати дослідницьку роботу.

Працівникам заповідника не дозволили забрати документи, тому переміщення центрального відділення відбулося неофіційно.

Заповідник "Хомутовський степ"

Довідково: Хомутовський степ розташований на кордоні з Ростовською областю Російської Федерації на відстані 20 км від узбережжя Азовського моря.

Площа — 1 030,4 га.

  Хомутовський степ — єдина збережена ділянка різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазов'я, в складі рослинності яких домінують ковила Лессінґа, волосиста і типчак. Загалом у заповіднику налічується близько 550 видів рослин, серед яких 50 є рідкісними.

Різноматіною є і фауна заповідника, характерна для південних степів: вовк, лисиця, єнотоподібний собака, заєць сірий, полівка, медянка, вуж, гадюка степова, бабак. Пернатий світ степу представлений більш ніж 80 видами птахів: куріпка, перепіл, фазан, качки, дрохва, стрепет, жайворонок степовий, сорокопут-жулан, славка, лунь, степовий орел, кібчик, боривітер, осоїд та інші.

Агресивні дії бойовиків призвели до втрати найцінніших об’єктів природно-заповідного фонду України. Вже є практично зруйнованими відділення Луганського природного заповідника «Провальський степ» та «Станично-Луганське», також постраждала значна частина національного природного парка «Святі гори».