За підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Всеукраїнська екологічна ліга продовжує інвентаризацію та перезатарювання непридатних пестицидів в Житомирській області.
На даний момент вже очищено 4 склади в Овруцькому районі та 2 склади в Коростеньському районі. Пестициди збирають та закривають у герметичні ємності, які замуровують у цегляних стінах. Оскільки минулого року завершилася Державна програма з утилізації непридатних пестицидів, поки що невідомо коли буде з'являться кошти на утилізацію перезатарених хімікатів. Проте, у герметичних ємностях вони можуть зберігатися до 5-ти років.

С. Васьковичі (Коростенський район)

 С. Можари (Овруцький район)

С. Велідники (Овруцький район)

Інтерв'ю з головою Всеукраїнської екологічної ліги Тетяною Тимочко читайте тут http://vk.zt.ua/node/2760

Докладніше проблему утилізації пестицидів http://ecoleague.net/pro-vel/misiia-vel/vystupy-publikatsii/2009/item/51-pershyi-zastupnyk-holovy-vseukrainskoi-ekolohichnoi-lihy-tetiana-tymochko-shchodo-problemy-utylizatsii-pestytsydiv 

Значення лісів у житті людини надзвичайно велике і багатогранне. Вони відіграють найважливішу роль у підтриманні природного стану біосфери. Як чинник культурного і соціального значення ліс для багатьох мільйонів людей є місцем відпочинку, лікування та туризму.

Встановлено, що 1 га насаджень затримує за 1 рік 70 тонн пилу, сажі та кіптяви та виділяє 4 тонни кисню.

Ліси об’єднують в собі складні системи живих організмів, які взаємодіють між собою та навколишнім середовищем. Також, ліси виконують важливу середовищеутворювальну функцію, адже відомо, що всередині лісу температура в середньому нижча на 2-4^оС, а вологість, навпаки, вища. Крім цього, повітря у лісі насичене фітонцидами – біологічно активними речовинами, що  пригнічують зростання і розвитокхвороботворних бактерій.

Проте, на жаль в Україні вже багато років квітне браконьєрство та державна недбалість, які зумовлюють знищення лісового багатства нашої країни.

Внаслідок незаконного переміщення деревини втрати державних лісогосподарських підприємств складають 0,5 млрд. грн (біля 46 млн. євро) щорічно. В Закарпатській області СБУ оцінила об'єм незаконного експорту деревини в 4 млн. грн. за 2006 р.

Окремого згадування варті санітарні рубки, які регламентуються Постановою Кабміну «Про затвердження Санітарних правил в лісах України». Об'єми так званих рубок догляду і санітарних рубок знаходяться на дуже високому рівні (приблизно 57% загального об'єму заготовленої деревини) і часто включають вирубку найбільш цінних дерев.

Вирубка лісу на заході України

Обсяги вирубувань головного користування не можуть наповнити західний ринок, який, зберігаючи свої високопродуктивні ліси, скуповує за безцінь високоякісну деревину Карпат. Тому під суцільні санітарні рубки відводять ті лісові масиви, які не досягли віку стиглості, аргументуючи це наявністю шкідників, знайдених на 2-3 деревах.

Незаконні рубки призводять до паводків у гірських районах в результаті неможливості знеліснених земель вбирати і утримувати вологу. Крім цього, величезними є втрати біорізноманіття через знищення середовища існування тварин та рослин.

Серед областей України Житомирщина має найбільшу площу лісів, яка становить 10% загальнодержавного лісового фонду. Лісистість області складає 31%. Це вдвічі перевищує загальнодержавний показник. 

У травні 2014 року мешканці села Липники Лугинського району намагалися боротися із рубкою лісу. Поблизу села швидкими темпами невідомі почали рубати ліс, проте ні перевірки ні комісії не дали вагомого результату, адже, як з’ясувалося, усі документи, дозволи на вирубки були у порядку.

Машини з лісом у Житомиріській області

Проте, минулого року господарському суду Житомирської області вдалося притягнути до відповідальності сільськогосподарське підприємство, що здійснювало незаконні рубки на території Коростенського району. Було встановлено, що підприємство завдало шкоди довкіллю на 6,2 млн гривень. Хоча гроші були сплачені, шкоду лісу так і не було компенсовано.

У 2013 році у Радомишльському районі Житомирської області було вирубано декілька гектарів лісу для розчищення території під лінію електропередач.

Вирубка лісу для проведення лінії електропередач у Житомирській області

Вже декілька років поспіль ПрАТ «Коростенський завод МДФ», що знаходиться у Житомирській області, забруднює довкілля та загрожує здоров’ю населення.

Ще у 2012 році Державна екологічна інспекція призупинила діяльність підприємства за результатами розслідування. Жителі с.Сингаї Коростенського району звернулися до органів влади з повідомленням, що біля греблі на р.Уж виявлено замор риби. 

Результати аналізів проб скиду стічної води біля локальних очисних споруд ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та скиду зливових стоків показали наявність забруднення, вплинуло на якість води в річці Уж, а саме характерний сильний запах хвої, великий вміст хлоридів – 423 мг/дм3, сульфатів 384 мг/дм3, загального заліза 7,85 мг/дм3, БСК5 – 325 мгО/дм3, ХСК – 1464 мгО/дм3 та зменшений водневий показник – рН 4,15 (при нормі рН 6,5 – 8,5), який впливає на кислотність води у р. Уж. Висока концентрація показника ХСК (хімічного споживання кисню) означає хімічне забруднення річки, так як потрібна велика кількість кисню для окислення хімічних речовин.

Завод було оштрафовано на суму близько півтора мільйона гривень.

Замор риби на річці Уж у 2012 році

Проте, у тому ж місяці екологічними інспекторами були виявлені виявлені перевищення нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря оксидів азоту в 26 раз та оксиду вуглецю у 15 разів.

Крім зазначеного, мешканці стурбовані масовою вирубкою лісів в околицях міста, і як наслідок - погіршенням екологічної ситуації на цій території. "За стандартами, при виробництві МДФ повинні використовуватися відходи деревини, а на ділі – вирубуються гектари лісу",– повідомляють активісти. 

Мітинг біля ПрАТ «Коростенський завод МДФ» 

3 жовтня 2014 року Всеукраїнська екологічна ліга організувала мітинг біля Коростенського заводу МДФ. Сотні місцевих жителів прийшли протестувати проти забруднення довкілля, яке здійснює вищезгадане підприємство. Керівництво заводу, попереджене про акцію, закрило ворота та виставило посилену охорону, а на півдорозі до заводу активісти помітили вантажні машини з лісом. 

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко біля Коростенського заводу МДФ

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що завод має запропонувати мешканцям Коростеня достатньо серйозну програму оздоровлення екологічної ситуації, пов’язану з модернізацією очисних споруд.

Машина зі зрубаним лісом біля Коростенського заводу МДФ

Всеукраїнська  екологічна ліга отримала звернення від депутата Білоцерківської міської ради щодо назріваючої екологічної катастрофи, пов'язаної із припиненням роботи споруд, які очищують каналізаційні стічні води.

ТОВ "Білоцерківвода" планує зупинити цех механічного зневоднення осаду і зупинити стабілізатор, де знешкоджуються шкідливі мікроорганізми та віруси. Ці два цикли очищення є надзвичайно важливими, і якщо їх виключити із загального процесу очистки, всі хвороботворні бактерії (серед яких збудники туберкульозу, сифілісу, гепатиту та ін), які знаходяться у стічних водах, потраплять на сільськогосподарські поля. Фермери с.Томилівка використовують органічний осад як добриво, але без знешкодження він представляє загрозу для довкілля і життя людей.

Барабанний фільтр для зневоднення осаду

Головними небезпеками є:

- поширення шкідливих мікроорганізмів, які можуть викликати спалах інфекційних хвороб серед місцевого населення;

- погіршення якості питної води;

- забруднення ґрунту;

- скид неочищених стоків у р. Рось.

Варто зауважити, що за останні півроку санстанція жодного разу не здійснила перевірку діяльності цього підприємства.

 3 жовтня 2014 року біля Коростенського заводу МДФ відбувся мітинг. Сотні місцевих жителів прийшли протестувати проти забруднення довкілля, яке здійснює вищезгадане підприємство.

  Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що отруйні скиди та викиди, які здійснює підприємство, шкодить здоров'ю та навколишньому середовищу.

 "Про ту надзвичайну ситуацію, яка відбулася в Коростені, Всеукраїнська екологічна ліга знала ще два роки тому, – каже Тетяна Валентинівна. –Тоді залповий викид токсичних речовин в річку Уж із заводу МДФ призвів до знищення величезної кількості риби. Тому ми вважаємо, що завод МДФ має запропонувати мешканцям Коростеня достатньо серйозну програму оздоровлення екологічної ситуації, пов’язану з модернізацією очисних споруд. Це стосується не тільки водних ресурсів, а й стану атмосферного повітря. Я особисто, вранці, перебуваючи в районі Хіммашу і Пашин, відчула страшенно неприємний сморід. Це означає, що в повітря заводом викидаються токсичні речовини. Якщо б це була тільки пара чи тепло, або там працювали справжні фільтри, люди не відчували б цього запаху. Скоріш за все, спалюються некондиційні частини виробленого МДФа, деревне волокно, просякнуте смолами, використовуються формальдегіди, що завдають великої шкоди здоров`ю людей і довкіллю", зауважила Т.В.Тимочко.

Всеукраїнська екологічна ліга запросила на мітинг представників незалежної лабораторії для виміру конценрації забруднюючих речовин, проте працівники заводу їх не пропустили.

 Нагадаємо, що 2 роки тому Державна екологічна інспекція призупинила діяльність підприємства через скид токсичних стоків у річку Уж, який призвів до масового замору риби.

До Всеукраїнської екологічної ліги звернулися жителі смт Стеблів Черкаської області та повідомили, що 27 червня 2014 року вантажні автомобілі сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Корсунь» вивантажили тверді будівельні відходи на ґрунтовій дорозі поряд з річкою Рось.

Як стало відомо, зазначені відходи є залишками розібраного старого складу та містять невідомі хімічні речовини, які подразнюють слизові оболонки очей, носа та горла, а через деякий час виникає легке запаморочення та нудота. Є велика загроза того, що будівельні матеріали були забруднені небезпечними відходами, які зберігались у складі. З огляду на значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини, такі відходи, а також забруднені залишки обладнання та будівельні матеріали потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

За інформацією активістів Корсунь-Шевченківського районного осередку Всеукраїнської екологічної ліги, особливу загрозу переміщення небезпечних відходів становить саме для річки Рось, адже перший дощ змив би отруйні речовини в її русло.

На вимогу громадських екологів на місце події виїхав екологічний інспектор. Було складено акт обстеження території та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням на відповідальну особу штрафу в розмірі 1360 грн.

28 червня 2014 року на місці події побувала комісія у складі голови Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації Зуєнка В. Л., екологічного інспектора Пустільника П. Т., головного спеціаліста Канівського міжрайонного управління державної санітарно-епідеміологічної служби в Черкаській області Охріменка П. В., інженера-гідротехніка Басейнового управління водних ресурсів Росі Крата М. М., голови Корсунь-Шевченківського районного осередку Всеукраїнської екологічної ліги Майдаченка О. С., завідувача сектору з питань цивільного захисту, оборонної і мобілізаційної роботи, запобігання та виявлення корупції апарату райдержадміністрації Устенка С. В., головного інженера комунального підприємства «Водоканал» Берези В. І. та ін.

За результатами роботи і висновками комісії було вжито заходів – стихійне звалище забруднених небезпечними речовинами будівельних відходів було перевезено в інше місце (на поле між смт Стеблів та селом Селище).

Заступник директора сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Корсунь» показав комісії місце захоронення відходів і запевнив, що буде проведено їх нейтралізацію та дезактивацію шляхом використання води і спеціальних хімічних розчинів, а згодом – рекультивацію ґрунту.

Голова Корсунь-Шевченківського ра­йонного осередку Всеукраїнської екологічної ліги Майдаченко О. С. зазначив, що дії керівництва агрофірми, спрямовані на усунення правопорушення, жодним чином не звільняють її від відповідальності за скоєний злочин проти Природи.

Рішенням Черкаської обласної ради від 11 серпня 2006 року № 4-4/V було затверджено Обласну програму утилізації непридатних, заборонених до використання та невідомих пестицидів, в якій передбачалась ліквідація пестицидів на території області, але старі приміщення хімічних складів, що буквально роками вбирали в себе отруйні речовини, залишаються джерелом екологічної небезпеки та проблемою загальнодержавного масштабу.

Члени комісії відібрали проби ґрунту, води та будівельних відходів для проведення лабораторних досліджень. Якщо аналіз виявить в них небезпечні елементи чи сполуки, то проти забруднювачів довкілля буде розпочато кримінальне провадження.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги надали правову оцінку зазначеній події:

Статтею 51 Закону України «Про охорону нав­колишнього природного середовища» встановленоекологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об’єктів. Зокрема, відповідно до частини 2 цієї статті підприємства, установи та організації, діяльність яких пов’язана зі шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію мають бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих чинників. Частиною 3 статті 51 Закону передбачено також, що проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу        на навколишнє природне середовище і здоров’я людей.

Згідно зі статтею 79 Водного кодексу України Рось належить до середніх річок, оскільки площа її басейну становить12 575 км². Враховуючи положення статті 60 Земельного кодексу Ук­раїни для середніх річок, прибережну захисну смугу встановлюють по берегах річок та навколо водойм вздовж урізу води (у меженний період) зав­ширшки 50 м. Земельним кодексом передбачено також, що у разі, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Матеріали звернення (фото з місця події), свідчать, що забруднені будівельні відходи правопорушники розмістили в межах прибережної захисної смуги річки Рось, яка встановлюється законодавством для охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення, засмічення та збереження їх водності.

Статтею 61 Земельного кодексу України та статтею 89 Водного кодексу України встановленообмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок. Так, заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації та ін.

Стаття 17 Закону України «Про відходи» зобов’язує суб’єктів господарювання не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об’єктах, визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров’я людини.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги зробили висновок, що сільськогосподарське підприємство «Агрофірма Корсунь» своїми діями порушило чинне законодавство з охорони природного середовища, земель та вод.

Завдячуючи небайдужій і активній позиції громадських екологів, оперативній реакції місцевої влади цього разу Рось вдалося врятувати. Але подібні випадки відбуваються по всій Україні.

З огляду на зазначене, Всеукраїнська екологічна ліга буде ініціювати запровадження спеціальної державної програми щодо обліку та утилізації забрудненої тари та упаковки, складських приміщень, залишків обладнання, які є небезпечними для довкілля.

Будівництво Канівської ГАЕС набуло великого суспільного резонансу як на регіональному, так і національному рівнях.

Проект будівництва електростанції, розроблений ще в 1985 році, може стати причиною значного погіршення екологічної ситуації регіону, що проявлятиметься у зсувах ґрунту, руйнуванні берегів Канівського водосховища; підтопленні територій, зараженні питної води для населення Канева, Черкас та міст вниз за течією Дніпра, розмиванні Зміїних островів, які є частиною Канівського заповідника; знищенні історико-культурних цінностей у зоні будівництва.

Будівництво Канівської ГАЕС призведе до пошкодження понад 900 га земель, цінних ландшафтів, що унеможливлює виконання завдань, визначених Указом Президента України від 1 січня 2010 року № 2/2010 «Про розширення території Канівського природного заповідника».

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги зазначають, що техногенне навантаження на природне середовища в межах території Канівського району за інтегральними показниками вже сьогодні є високим, а підвищення цього рівня може бути причиною перетворення Канівщини на промисловий майданчик з дуже низьким рівнем екологічної безпеки.

Будівництво Канівської ГАЕС буде мати ряд негативних екологічних та соціальних наслідків, які розглянуто нижче.

1. Вторинне радіаційне забруднення

Регулярне забирання та випуск води Канівською ГАЕС може призвести до підняття з дна Канівського водосховища 5,3 млн т донних відкладів та мулу з площі 25–35 км², які містять акумульовані радіоактивні речовини (стронцій-90 та цезій-137). Це призведе до підвищення радіаційного фону води нижче за течією, і в першу чергу постраждає населення міста Канева. Вважаємо, що радіоактивний мул на дні Канівського водосховища є нічим іншим, як радіоактивними відходами, яким слід надати відповідний правовий статус відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами».

Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на врахуванні положень Закону України «Про ратифікацію Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами».

Статтею 11 цієї Конвенції встановлено, що кожна сторона вживає відповідних заходів, що дасть можливість:

− забезпечити, щоб утворення радіоактивних від­ходів підтримувалось на якомога нижчому практично досяжному рівні;

− врахувати біологічні, хімічні та інші ризики, що можуть бути пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами;

− уникати вчинення дій, що мають обґрунтовано передбачувані негативні наслідки для прийдешніх поколінь, серйозніші за ті, що допускаються щодо нинішнього покоління.

2. Несприятливий вплив на гідрохімічний режим Канівського водосховища

Згідно з матеріалами Оцінки впливу на навколишнє середовище Канівської ГАЕС у процесі роботи відбуватиметься каламучення донних відкладів і надходження завислих частинок у воду. Це стане причиною зниження прозорості води в зоні впливу гідроакумулюючої станції. Не виключено, що підвищення каламутності буде супроводжуватися зменшенням вмісту розчиненого кисню у воді, що негативно впливатиме на життєдіяльність риб та інших водних організмів.

3. Знищення рослинного світу

Місцевість, відведена для будівництва Канівської ГАЕС, вкрита масивом багаторічних дерев, чагарників та травами. Під час будівництва всі дерева будуть вирубані. Крім цього, за проектом планується зняти верхній шар ґрунту, що призведе до повного знищення нижнього ярусу рослинності.

4. Загроза об’єктам природно-заповідному фонду та природоохоронним територіям

Неподалік від території, запланованої під будівництво, є унікальні об’єкти природно-заповідного фонду – Трахтемирівський ландшафтний регіональний парк та Зміїні острови, що є частиною Канівського природного заповідника. Безпосередня близькість такого потужного промислового об’єкта, як ГАЕС, спричинить негативний вплив на екосистеми заповідних територій, оскільки робота та переміщення потужної техніки, тривалий шум, велика кількість людей, забруднення водних ресурсів та атмосферного повітря є надзвичайними антропогенними подразниками для представників флори і фауни. Постійне коливання рівня води зумовлюватиме ерозію берегів Зміїних островів, які вже й сьогодні, ще до початку роботи ГАЕС, розмиваються водами Канівського водосховища.

5. Ризик зсувів

Під ділянкою, відведеною під забудову, залягають лесовидні суглинки, які є досить нестійкою породою. Згідно з ОВНС ділянка проектування охоплює Канівські гори – досить широке пасмо, яке інтенсивно еродоване густою мережею глибоких крутосхилих (30–40) ярів. Все це потребує здійснення додаткових заходів для укріплення схилів. У проекті будівництва ГАЕС не передбачено захисних заходів.

6. Знищення пам’яток культурної та історичної спадщини

Район будівництва Канівської ГАЕС з погляду археології є частиною місцевості, унікальної не лише для України, а й усього світу. На цій території знайдено, хоч і досі ґрунтовно не досліджено, пам’ятки бронзової доби всесвітньо відомих культур: трипільської (мідна доба, 4–3 тисячоліття до н. е.), зарубинецької (3–2 ст. до н. е.), черняхівської (3–4 ст. н. е.), скіфської (5–3 ст. до н. е.), пам’ятки Київської Русі, середньовіччя, Козацької доби та ін. Археологи вважають, що під час будівництва Канівської ГАЕС будуть зруйновані важливі пам’ятки, території, цінність яких поки що навіть неможливо визначити через те, що систематичних археологічних досліджень у районі до цього часу не проводили.

З огляду на зазначене, Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Прем’єр Міністра України з вимогою ухвалити рішення Уряду щодо заборони будівництва Канівської ГАЕС.

Карта розташування Канівської ГАЕС

Про перспективи і доцільність будівництва Канівської ГАЕС

(круглий стіл)

4 липня 2014 року в приміщенні міської раді м. Канева був проведений круглий стіл з питань будівництва Канівської ГАЕС, організований з ініціативи Канівського міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.

Метою круглого столу було ознайомлення громадськості з планами продовження будівництва Канівської ГАЕС та визначення можливих ризиків цього проекту, забезпечення співпраці органів місцевого самоврядування, заінтересованої громадськості та експертів у вирішенні питання доцільності будівництва Канівської ГАЕС, надання коментарів фахівцями різних галузей.

У засіданні взяли участь міський голова м. Канева Ренькас І. О., голова районної Ради Шелест Д. Є., заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Пащенко О. В., голова Черкаського обласного осередку ВЕЛ Фоміна Н. М., заступник технічного директора Канівської ГАЕС Галат В. В., місцевий активіст – еколог Чернек М. О., директор Канівського природного заповідника Чорний М. Г. Засідання круглого столу вів голова Канівського міського осередку ВЕЛ Приходько В. В.

Підготовку до будівництва та розроблення проектної документації Канівської ГАЕС розпочали ще у 1984 році, проте у 1991 році, у зв’язку з відсутністю фінансування та кризовим економічним станом країни, на будівництво було накладено мораторій. Через 8 років мораторій було знято, а в період з 2006 по 2007 роки було розроблено та затверджено оновлене техніко-економічне обґрунтування будівництва Канівської ГАЕС.

На початку зустрічі міський голова закликав усіх до конструктивної праці, наголосивши, що ця зустріч має інформативно-просвітницьку мету та є не останньою в процесі прийняття рішення щодо продовження будівництва. Фоміна Н. М. зауважила, що питання про будівництво треба розглядати в контексті сталого розвитку, враховуючи екологічну, економічну та соціальну складові одночасно.

Пащенко О. В. зазначила, що згідно з Оргуською конвенцією громадськість має право на дос­туп до інформації з питань, що пов’язані з довкіллям та екологічною безпекою. Якщо справа стосується будівництва потенційно небезпечних об’єктів, якою є Канівська ГАЕС, то у відповідь на свій запит громадськість повинна отримати всі документи: дозволи на будівництво, ОВНС, висновки екологічної експертизи та інші документи, що підтверджують відповідність цього об’єкта всім необхідним нормам.

Після аварії на Чорнобильській АЕС радіоактив­ні частинки ґрунту поступово змивалися в Дніпро та переміщувалися нижче за течією. Чорний М. Г. висловив занепокоєння щодо підвищеної радіоактивності мулу, що лежить на дні Канівського водосховища, та вторинного забруднення радіонуклідами, яке може відбутися внаслідок підняття цього мулу з дна водойми. 

Для отримання експертної думки щодо призначення та доцільності будівництва гідроакумулюючої електростанції, до виступу був запрошений Галат В. В. Він зазначив, що «первісний проект будівництва Канівської ГАЕС мав декілька підстав: по-перше, наявність Канівського водосховища, яке мало б бути нижнім резервуаром, а також унікальний для центральної частини України перепад висот в 100 метрів, який можна використовувати для виробництва електроенергії».  Також він додав, що, як і будь-який об’єкт, Канівська ГАЕС впливає на довкілля, але під час розроблення проекту до роботи залучалися всі наукові установи, які мали до цього відношення.

Чернек М. О. у своєму виступі зауважив, що від будівництва Канівської ГАЕС постраждають Зміїні острови, які мають високу природоохоронну та естетичну цінність. Крім цього, він підтримав думку Чорного М. Г. щодо ймовірності вторинного радіоактивного забруднення території.

Таким чином, більшість експертів та природоохоронців висловили занепокоєння та сумніви щодо доцільності будівництва Канівської ГАЕС, незважаючи на твердження працівників гідроакумулюючої станції.

Нарешті мешканці Овруцького району зітхнуть з полегшенням, адже 27 вересня 2014 року у селі Покалів (Житомирська область) було проведення очищення території покинутого складу з непридатними пестицидами. Отрутохімікати, у яких закінчився термін дії, потребують зберігання в особливих умовах, а саме у гідроізольованих герметичних ємностях, у місцях недоступних для впливу кліматичних факторів (докладніше про пестициди дивись тут).

Перезатарювання непридатних до використання пестицидів у с. Покалів

На території села Покалів був розташований склад з непридатними пестицидами, які зберігалися практично під відкритим небом у розірваних упаковках. Доступ до пестицидів був нічим не обмежений, оскільки покинутий склад не охоронявся.

Всеукраїнська екологічна ліга сумісно з компанією Сі Буд Систем провели інвентаризацію та перезатарення  пестицидів у герметичні ємності. Всього було запаковано 41 бочку (1474 кг непридатних пестицидів). По завершенні перезатарювання було складено Акт очищення території від непридатних до використання пестицидів.

Ці бочки будуть замуровані на території складу для обмеження до них доступу та захисту від впливу кліматичних факторів (дощу, сонця).

 Перевіряти якість перезатарення пестицидів приїхали французькі колеги, які  були вражені такою кількістю необлаштованих складів, де під дощем, сонцем та снігом знаходяться отрутохімікати.

Франція підтримує Україну!

Всеукраїнська екологічна ліга попереджає:

пестициди є дуже токсичними речовинами, які потребують надзвичайно обережного поводження, а саме:

1) Не дозволяйте своїм дітям перебувати біля звалищ або поблизу місць, де працюють з хімічними речовинами.

2) Під час роботи з отрутохімікатами та пестицидами необхідно одягати засоби індивідуального захисту: респіратор, комбінезон, гумові чоботи та рукавички.

3) У разі отруєння негайно зверніться до лікаря та повідомте, з яким отрутохімікатами мали справу.

4)Якщо Ви знайшли поблизу помешкання або населеного пункту стихійне звалище або склад непридатних пестицидів, у жодному разі не наближайтеся до них дуже близько.

Якщо Ви бажаєте отримати більше інформації про поводження з непридатними пестицидами, надішліть нам лист на електронну пошту:

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Центральна виборча комісія зареєструвала голову Всеукраїнської екологічної ліги Тетяну Тимочко кандидатом у народні депутати України, яка балотується в одномандатному виборчому окрузі №64 в порядку самовисування на позачергових на виборах до Верховної Ради України. Округ включає 4 райони Житомирської області: Коростенський, Лугинский, Овруцький та Олеський.

Тетяна Тимочко тривалий час намагалася не пов’язувати своє життя з політикою, однак очікувати бажаних змін у природоохоронній сфері вже немає сил: «Коли я стояла на Майдані під час Революції гідності, разом з іншими громадянами, я щиро вірила у світле майбутнє, у те, що ті негідники та злодії, які так довго були при владі, назавжди відійдуть у минуле. Але, пройшла Революція, час минає, а жаданих змін не відбувається. Замість колишніх урядовців у Міністерство екології та природних ресурсів України прийшли нові люди, ще більш некомпетентні та охочі до чужих грошей. Як нещодавно повідомила Генеральна прокуратура, правоохоронці затримали директора одного з департаментів Мінприроди України за отримання хабара у розмірі 15 тисяч доларів СШАЧиновник отримав вказану суму за ухвалення рішення про видачу одному з товариств ліцензії на право провадження господарської діяльності. Ще не пройшло й півроку після подій на Майдані, а ті, чий підпис дає право на незаконне користування ресурсами, вже повернулися до старих корупційних схем, тільки з більшим розмахом. Навіщо ж тоді гинули люди? Невже заради такого майбутнього? Вони продовжують гинути й зараз, тому не можна допустити щоб їхня жертва була марною. Настав час щось змінити, і я хочу розпочати цей процес».

Передвиборча програма Тетяни Тимочко, кандидата у народні депутати України

Громадським організаціям стало відомо про те, що відкрито провадження відносно голови Державного агентства водних ресурсів України В. А. Сташука. Він підозрюється в службовій недбалості, у зв’язку з чим на час розслідування його відсторонили від виконання обов’язків.

Існує вірогідність, що Василь Сташук став жертвою наклепу і намагання певних осіб прибрати до рук стратегічну для України галузь. Очевидно, що звільнення керівника такої складної та великої організації спричинить чергову реорганізацію і звільнення високопрофесійних фахівців, як це сталося у Мінприроди України, де після призначення нового міністра, були звільнені екологи-професіонали і призначені люди, що спричинили ряд скандалів, зокрема, корупційних.

Руйнування системи керівництва та дезорганізація роботи агенства напередодні сезону осінніх повеней та підготовки до зимового сезону може призвести до катастрофічних наслідків. В умовах сьогоднішніх військових дій це є неприпустимим та загрозливим для національної безпеки України.

25 вересня 2014 року відбулася прес-конференція, на якій розбиралися питання про намагання усунути нинішнє керівництво Державного агентства водних ресурсів України через порушення кримінальної справи проти голови Держводагенства Василя Сташука, а також версії щодо можливої змови проти останніх гідних професійних керівників державних структур.

Докладніше