Видання Інституту (книги, монографії, посібники) використовують у практичній освітній діяльності науковці, педагоги та координатори дитячих громадських об’єднань.

У 2013 році вийшла друком монографія «Особливості формування світоглядної позиції особистості в умовах дитячого об’єднання», підготовлена за результатами планової науково-дослідної роботи лабораторії дитячих об’єднань Інституту проблем виховання НАПН України за темою: «Дитяче об’єднання як чинник формування світоглядної позиції особистості» (2010–2012 рр.).

Дана монографія актуалізує проблему формування у підростаючих поколінь світоглядної позиції особистості. Осмислення авторами проблеми формування світоглядної позиції особистості в дитячих об’єднаннях здійснено у контексті сучасної соціокультурної ситуації, особливостей діяльності дитячих об’єднань. Це зумовило розгляд досліджуваної педагогічної проблеми у таких аспектах, як формування власної гідності, справедливого та довірливого ставлення до однолітків, формування екологічного світогляду, розвитку активності та залученні дітей до прийняття рішень.

Зміст монографії побудовано з урахуванням специфіки функціонування дитячих об’єднань. Так, у першому розділі «Дитячі об’єднання як суб’єкти соціального виховання» представлено ґенезу дитячого руху як соціокультурного феномену, проаналізовано тенденції сучасного дитячого руху в Україні і світі, висвітлено практичний досвід діяльності всеукраїнських дитячих громадських організацій, а також особливості організації виховної роботи в дитячих об’єднаннях.

У другому розділі монографії «Дитяче об’єднання як чинник формування світоглядної позиції особистості» розглянуто теоретико-методичні аспекти формування світоглядної позиції підлітків у дитячих об’єднаннях, розкрито логіку дослідження. Методологія дослідження побудована на чіткому визначенні понять «світоглядна позиція особистості», критеріїв, показників та рівнів сформованості світоглядної позиції підлітків. Основними методологічними підходами у розкритті теми обрано системний,культурологічний та особистісно орієнтований. Розроблено та апробовано модель процесу формування світоглядної позиції підлітків в умовах дитячого об’єднання.

У третьому розділі «Змістово-технологічне забезпечення процесу формування світоглядної позиції особистості» представлено теоретико-методичні засади формування світоглядної позиції особистості відповідно до напрямів комплексного дослідження, узагальнено зміст, форми і методи. У методичному посібнику «Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні» детально представлено зміст, форми і методи формування світоглядної позиції підлітків в дитячому об’єднанні.

У четвертому розділі «Використання потенціалу дитячих об’єднань у формуванні світоглядної позиції підлітків» розкрито особливості розвитку соціальної активності особистості та залучення дітей до ухвалення рішень у дитячому об’єднанні, висвітлено важливі елементи моніторингу та оцінки виховного процесу, а також  проаналізовано результати наукового дослідження.

Теоретико-методологічна цілісність наукової роботи, основні наукові положення і висновки, їх обґрунтованість характеризують монографію як значний науковий доробок у вихованні і становленні зростаючої особистості в умовах дитячого об’єднання та як вагомий внесок у дослідження дитячого руху в сучасних соціокультурних умовах.

У методичному посібнику «Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні» представлено результати науково-дослідної роботи лабораторії дитячих об’єднань «Дитяче об’єднання як чинник формування світоглядної позиції особистості» (2010–2012 рр.).

Висвітлено педагогічні аспекти формування світоглядної позиції підлітків, обґрунтовано змістово-технологічне забезпечення такого процесу, презентовано досвід діяльності експериментальних майданчиків лабораторії у досліджуваному напрямі.

Автори звертають увагу на важливість педагогічного аспекту громадського дитячого та молодіжного руху, розкривають специфіку та особливості виховної діяльності дитячих об’єднань як самодостатньої педагогічної системи, спрямованої на виховання і розвиток особистості дитини.

У першому розділі «Формування світоглядної позиції підлітка як психолого-педагогічна проблема» висвітлено та проаналізовано сучасні моделі організації соціального виховання дітей у дитячих об’єднаннях.

У другому розділі «Технологічне забезпечення виховного процесу з формування світоглядної позиції підлітків в дитячому об’єднанні» обґрунтовано принципи, запропоновано форми і методи роботи громадських організацій та об’єднань у процесі формування світоглядної позиції підлітків.

Педагогічну доцільність і ефективність матеріалів доводить їх апробація у діяльності дитячих організацій – учасників експериментального дослідження (ВДГО «Екологічна Варта», Луганська обласна дитяча громадська організація «Лугарі», Криворізька міська дитяча громадська організація «Коло Веселки», Херсонська обласна дитяча громадська організація «Веселкова країна дитинства»).

Посібник містить варіативно-модульну програму «Підліток і світ: світоглядна позиція»,яка складається з тематичних варіативних модулів «Я у світі», «Підліток і образ «Я», «Підліток та інші люди», «Підліток і природа».

Доповнюючи та збагачуючи розвивально-виховну складову у діяльності педагога, координатора дитячого об’єднання, посібник має на меті підвищити ефективність процесу виховання у дитячому об’єднанні загалом і у формуванні світоглядної позиції підлітків зокрема.

Використання матеріалів дозволить педагогам-практикам налагодити реальну взаємодію дитячих та молодіжних громадських організацій та об’єднань з іншими соціальними інститутами.

Monografia.pdf

Posibnik.pdf

Шановні колеги!

12 грудня 2014 року Всеукраїнська екологічна ліга проводить конференцію «Проблеми поводження з пестицидами в Україні: соціально-екологічні наслідки та шляхи розв’язання», на якому запропоновано обговорити питання:

1. Загроза для довкілля:

–        стан водних ресурсів та проблеми забруднення водойм України;

–        поводження із забрудненою отрутохімікатами та пестицидами тарою;

–        вплив пестицидів та отрутохімікатів на стан ґрунтів;

–        біоакумуляція пестицидів та отрутохімікатів у навколишньому середовищі;

–        вплив на тварин та комах, які живуть у дикій природі.

2. Вплив на здоров’я людини:

–        групи людей, які перебувають у зоні ризику отруєння пестицидами та отрутохімікатами;

–        безпосередній та опосередкований вплив на здоров’я людини через вживання сільськогосподарської продукції;

–        перші симптоми та види отруєння пестицидами та отрутохімікатами;

–        важливість використання ліцензованої продукції.

3. Інформаційно-просвітницька робота:

–        підвищення обізнаності населення щодо небезпеки використання пестицидів та отрутохімікатів, особливо непридатних;

–        ознайомлення з правилами поводження з використаною тарою;

–        проведення тренінгів для дітей про небезпеку пестицидів та отрутохімікатів;

–        ознайомлення з методами та засобами захисту для запобігання отруєння пестицидами та отрутохімікатами.

До участі у заході запрошуються представники міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ, всі зацікавлені особи.

Час проведення: 10:00 –16:00. Початок реєстрації – 9:00.

Місце проведення: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, приміщення конференц-зали.

Для участі у конференції необхідно надіслати заповнену заявку (бланк додається) та тези доповіді (2–3 сторінки) на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 24 листопада 2014 р.

Просимо поінформувати про можливість Вашої участі у заході.

Для контактів: Оксана Мартинова

телефони: (044) 251-13-32, 099 055-47-39, 096 174-47-93

електронна адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Заявка для участі
Інформаційне повідомлення

  23–24 жовтня 2014 року на базі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційний менеджмент збалансованого (сталого) природного агровиробництва», присвячена 90-річчю від дня народження Федора Трохимовича Моргуна.

  В роботі конференції взяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування, аграрного бізнесу, наукових установ, вузів, громадських природоохоронних та еколого-орієнтованих організацій, засобів масової інформації, а також провідні вітчизняні та зарубіжні вчені у галузі природного агровиробництва.

Наукові напрями конференції:

–     перспективи державного управління щодо збалансованого природного агровиробництва;

–     еколого-економічні аспекти управління конкурентоспроможністю природного агровиробництва;

–     фінансове управління та облік природного агровиробництва;

–     інноваційний менеджмент систем природного землеробства та екологізація агропродуктової системи.

– запровадження «зелених технологій» в аграрній сфері.

–     світові та вітчизняні здобутки в аграрній екоосвіті та просвіті, участь громадськості.

За результатами конференції були підготовлено та видано збірник матеріалів.

Програма конференції

Резолюція конференції

  9–10 жовтня 2014 року в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського державного аграрного університету (вул. Ворошилова, 25) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Збереження біологічного різноманіття природних та аграрних ландшафтів, розбудова заповідних територій».

  Організаторами заходу виступили Міністерство освіти та науки України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Всеукраїнська екологічна ліга, Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський».

  Мета конференції: наукове обговорення проблем збереження біологічного різноманіття природних і антропогенних територій, необхідності розширення мережі територій природно-заповідного фонду та роль у вирішені цих проблем наукової спільноти та громадських організацій.

Під час роботи конференції працювало три секції:

–     секція 1 «Розширення заповідних територій як необхідний крок до євроінтеграції України»;

–     секція 2 «Біологічне і ландшафтне різноманіття природних територій та його охорона»;

–     секція 3 «Екологічно безпечне функціонування агропромислового комплексу».

В конференції взяли участь понад 97 учасників з України, Білорусії, Алжиру, Іспанії, Польщі, Італії, Росії.

  Під час конференції уваги висвітлено питання збереження біорізноманіття у зв’язку із сільськогосподарською діяльністю. Обговорено напрями охорони природних лук і степів та показано місце агробіорізноманіття, як складового елемента екомережі.

  Матеріали конференції були надруковані в тематичному випуску наукового журналу «Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету».

Програма конференції

Резолюція конференції

  20 листопада в приміщенні інформагенції «Укрінформ» представники громадськості та науковці представили проект реформування природоохоронної галузі в Україні.

  На прес-конференції були присутні Тетяна Тимочко (голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України), Леонід Руденко (академік Національної академії наук України, директор Інституту географії НАН України), Ольга Марушевська – начальник Управління міжнародного співробітництва Мінприроди України (2004-2008 рр.).

  На прес конференції було розглянуто безвідповідальну і некомпетентну політику колишнього уряду у сфері охорони довкілля та запропоновано проект реформування природоохоронної галузі, який передбачає:

- інституційні реформи;

- перерозподіл повноважень між центральними органами виконавчої влади, інтеграцію екологічної політики в галузеві політики;

 - виконання зобов’язань у рамках багатосторонніх угод з охорони довкілля;

- збалансоване використання природних ресурсів відповідно до цілей збалансованого (сталого) розвитку;

- децентралізацію управління природними ресурсами на національному, регіональному, муніципальному та місцевому рівнях;

- партнерську взаємодію з інституціями громадянського суспільства, бізнес-структурами та експертним середовищем.

  Для того, щоб зупинити процеси деградації системи державного управління у сфері охорони довкілля та розпочати реформування природоохоронної галузі, національні природоохоронні організації пропонують призначити голову Т. В. Тимочко на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Дивіться повні виступи учасників конференції на нашому каналі на YouTube

Проект реформування природоохоронної галузі

20 листопада в приміщенні інформагенції «Укрінформ» представники громадськості та науковці представили проект реформування природоохоронної галузі в Україні.

   На прес-конференції були присутні Тетяна Тимочко (голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України), Леонід Руденко (академік Національної академії наук України, директор Інституту географії НАН України), Ольга Марушевська – начальник Управління міжнародного співробітництва Мінприроди України (2004-2008 рр.).

    На початку прес-конференції Тетяна Тимочко зазначила: "Нещодавно відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України, і, аналізуючи програми ключових політичних партій, ми зрозуміли, що екологічна складова знову не є пріоритетом державної політики. У першій редакції Коаліційної угоди взагалі не було розділу, присвяченого реформам у природоохоронній сфері. Незважаючи на те, що в останньому варіанті Угоди цей розділ з’явився, ми не побачили пропозицій докорінного реформування природоохоронної галузі. Саме тому громадські екологічні організації протягом останнього півріччя розробляли проект реформування не тільки Міністерства екології та природних ресурсів України, а й усієї галузі охорони довкілля.

  Вперше в Україні громадянське суспільство пропонує політикам та урядовцям проект реформування природоохоронної галузі, який включає такі основні засади:

1) природоохоронні питання мають бути пріоритетними під час формування державної політики. І лише тоді, коли представники бізнесу будуть узгоджувати свої інтереси з можливостями природного середовища України, ми зможемо говорити про нову систему охорони природи в Україні;

2) вкрай необхідно розмежувати сфери дії екологічної політики, екологічного контролю та природокористування, при цьому зменшується вірогідність розвитку корупційної складової. Питання екологічної політики та формування стратегії збалансованого розвитку мають бути виключно в компетенції Міністерства як центрального органу виконавчої влади. Всі контрольні функції за використанням природних ресурсів слід об’єднати в одну природоохоронну, а не екологічну інспекцію. І нарешті, функція природокористування має бути розділена між окремими державними структурами: НАК «Ліси України», НАК «Води України», НАК «Корисні копалини України», тоді ці структури зможуть нарівні з іншими брати участь у тендерах, сплачувати податки та будуть підпадати під контроль загальної природоохоронної інспекції;

3) ключовим аспектом реформування є питання екологічної безпеки, які вже давно стали питаннями національної безпеки. Саме тому необхідно здійснити інтеграцію цих аспектів у галузеву політику України. Є кілька галузевих стратегій: транспортна, освітня, енергетична, однак, проаналізувавши їх, ми дійшли висновку, що лише 1–3% їхнього змісту присвячені питанням екологічної безпеки;

4) важливою складовою реформування природоохоронної галузі є економічні механізми природокористування. Всі європейські директиви спираються на принцип «забруднювач платить» (рolluter pays principle), згідно з яким той, хто забруднює, відшкодовує збитки, завдані довкіллю.У будь-якій сфері промисловості має бути створений фонд відшкодування негативних наслідків довкіллю. Під час розроблення кар’єрів слід відразу закласти кошти на рекультивацію земель, у разі будівництві атомної електростанції – на виведення її з експлуатації. Також необхідно забезпечити економічні преференції підприємцям, які ощадливо використовую природні ресурси. В європейських країнах давно запроваджено принцип заохочення екологічно дружнього бізнесу, наприклад надання «податкових канікул» чи здешевлених кредитів. Якщо підприємство заощадило 1000 кВт електроенергії, наступні 1000 кВт воно сплачує за нижчою ціною. Крім цього, зменшення економічного навантаження на підприємства приваблює інвестиції".

"Цей комплекс питань ми представили в Проекті реформування природоохоронної галузі України, який є у вільному доступі (докладніше)", - завершила Тетяна Валентинівна.

Леонід Руденко у своїй доповіді наголосив: "Багато країн світу вже зрозуміли, що немає іншого шляху, крім збалансованого розвитку держав. І цю змінену парадигму необхідно впроваджувати в наукову, промислову та освітню сфери. Інститути Національної академії наук України завжди намагалися співпрацювати з Міністерством екології та природних ресурсів України, проте протягом останніх років робити це ставало дедалі складніше. Зрештою, науковий супровід нашої країни на шляху до збалансованого розвитку припинився.

Необхідність реформування природоохоронної галузі назріла вже давно, і зміни у цій сфері можуть визначити майбутній шлях нашої держави. Дуже сумно, що наша країна є єдиною, крім Молдови, яка не запровадила принципи сталого розвитку в державну політику. Не зважаючи на те, що Україна підписала та ратифікувала основні стратегічні документи (Ріо-92 і Йоганнесбург-2002 та Ріо+20), практично ніякої роботи у цьому напрямі не здійснюється.

Ми вже бачимо значні порушення у навколишньому середовищі, і в нас не буде майбутнього, якщо найближчим часом не відбудуться зміни у природоохоронній сфері. Від імені громадської та наукової спільноти я рекомендую на посаду Міністра екології та природних ресурсів Тетяну Тимочко".

Ольга Марушевська у своїй доповіді розповіла: "На мою думку, бачення реформування природоохоронної галузі, яке ми сьогодні презентуємо, є кваліфікованим, системним документом, над яким працювало багато компетентних та досвідчених людей. Він враховує напрацювання у цій сфері, а також пропонує злагоджену стратегію інтеграції засад збалансованого розвитку в галузеву політику. Вперше громадськість і науковці спільно презентують подібний проект, проте ми усвідомлюємо, що державним службовцям не потрібна така ініціатива. Мені здається, що економічна та політична кризи на сході України деякою мірою спричинені значним техногенним навантаженням та деградацією навколишнього середовища, адже існування морально і фізично здорового соціуму є неможливим у нездоровому довкіллі.

Зміни у нашій країні може запровадити лише професійний уряд, крім цього, необхідна співпраця держави й громадськості із залученням науковців. Серед державних службовців є порядні та кваліфіковані люди, які хочуть служити Україні. І тільки спільним зусиллями можна змінити систему охорони природи у нашій країні на краще".

Для того, щоб зупинити процеси деградації системи державного управління у сфері охорони довкілля та розпочати реформування природоохоронної галузі, національні природоохоронні організації пропонують призначити голову Т. В. Тимочко на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Дивіться повні виступи учасників конференції на нашому каналі на YouTube

Шановні колеги!

  Запрошуємо Вас на прес-конференцію «Громадське бачення реформування природоохоронної галузі», яка відбудеться 20 листопада 2014 року у м. Києві.

У прес-конференції візьмуть участь:

Тетяна Тимочко – голова Національної екологічної ради, голова Всеукраїнської екологічної ліги;

Леонід Руденко – академік Національної академії наук України, директор Інституту географії НАН України;

Ольга Марушевська – директор Управління міжнародного співробітництва Мінприроди (2004-2008 рр.)

На прес-конференцію запрошені народні депутати України, представники бізнесу та міжнародних організацій.

Національна екологічна рада оприлюднить громадське бачення реформи в природоохоронній галузі та внесе пропозицію щодо кандидатури на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Дата проведення: 20 листопада 2014 р.

Час проведення: 14.00 – 15.30

Місце проведення: вул. Б. Хмельницького, 8/16 (приміщення інформагенції «Укрінформ»)

Прес-анонс

Бачення реформування природоохоронної галузі

Після Революції Гідності всі очікували змін у нашій країні, насамперед системи влади та державного управління, зокрема в галузі охорони довкілля.

Проте, діюча система управління у природоохоронній галузі і далі дає можливість:

продавати за хабарі ліцензії у Міністерстві екології та природних ресурсів України…

неефективно використовувати кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища…

призначати за партійною ознакою міністрів та їхніх заступників…

підприємствам безкарно отруювати довкілля….

браконьєрам вирубувати ліси та знищувати рідкісні види…

будувати чиновницькі вілли на заповідних територіях…

Це не та система влади і не та Україна, яку обстоювали сотні тисяч людей під час Революції Гідності і заради якої на Майдані загинули наші герої.

Необхідно реформувати природоохоронну галузь, відмовитися від партійного (квотного) принципу в кадровій політиці, змінити систему прийняття управлінських рішень, орієнтуючись на бачення громадянського суспільства та прагнення народу України до європейської інтеграції.

  Всеукраїнська екологічна ліга бере участь у проекті «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу», який фінансується Європейським Союзом та Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН.

  В рамках проекту відбувся візит іноземних координаторів Ріни Гуаданіні та Пола Лівенса до України. Також до них приєдналася представниця громадської організації «Білоруський Зелений хрест» Юлія Середа.

  11 листопада 2014 року у селі Вищеольчедаїв (Мурованокуриловецький район Вінницької області) у приміщенні сільської загальноосвітньої школи відбувся круглий стіл «Проведення базового дослідження з впливу пестицидів в Україні з особливою увагою до соціальних аспектів використання пестицидів та визначення вразливих груп».

У засіданні взяли участь:

– Ріна Гуаданіні (Rina Guadagnini), координатор проекту, представник громадської організації «Мережа дій з поводження із пестицидами» PAN-UK, Великобританія;

– Пол Лівенс (Paul Lievens), координатор комунікаційної діяльності проекту, PAN-UK, Великобританія;

– Олена Пащенко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, Україна;

– Олександр Мудрак, голова Вінницької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, заступник голови Громадської ради при Вінницькій обласній державній адміністрації, Україна;

– Тетяна Квятковська, сільська голова с. Вищеольчедаїв, Вінницька область, Україна;

– Віктор Ольшевський, сільський голова с. Снітків, Вінницька область, Україна;

а також фермери, сезонні робітники, вчителі та учні школи.

Засідання круглого столу «Проведення базового дослідження з впливу пестицидів в Україні з особливою увагою до соціальних аспектів використання пестицидів та визначення вразливих груп»

Пані Ріна провела презентацію «Вплив пестицидів на організм людини», яка зацікавила як дорослих, так і дітей. (з матеріалами можна ознайомитись за посиланням)

Після закінчення круглого стоглу учасники отримали інформаційні матеріали: буклети «Отрутохімікати та пестициди – загроза для вашого здоров’я та життя» та «Як зменшити ризики від використання пестицидів».

Було проведено опитування серед фермерів, сезонних робітників та дітей, спрямоване на виявлення рівня обізнаності населення відносно правил безпеки поводження з пестицидами, а також випадків отруєння хімікатами.

Координатори проекту разом з членами Всеукраїнської екологічної ліги відвідали склад з непридатними пестицидами у с. Снітків, біля якого в безпосередній близькості знаходяться яблуневі сади та поля ягідних культур.

Склад з непридатними пестицидами у с. Снітків (Вінницька область)

Також відбулась зустріч з питань використання пестицидів із власниками та агрономом фермерського господарства, у якому вирощують ягідні культури (полуниця, лохина, смородина червона).

Поля ягідних культур біля складу з непридатними пестицидами

4–5 листопада 2014 року в м. Києві відбувся Національний форум «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології».

 Збірка матеріалів Національного форуму "Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології"

Резолюція

Інформаційне повідомлення

На ньому було розглянуто такі питання:

- Роздільне збирання побутових відходів в Україні: проблеми
та перспективи.

- Адаптація українського законодавства до європейських вимог та стандартів у сфері поводження з відходами.

- Нова інфраструктура та передові технології поводження з відходами: як гарантувати екологічну безпеку та рентабельне перероблення відходів.

- Інформаційна політика для суспільства, розвиток освітніх програм, спрямованих на підвищення рівня обізнаності населення щодо необхідності роздільного збирання відходів.

- Тарифна політика щодо поводження з побутовими відходами в Україні.

- Поводження з небезпечними відходами в Україні.

- Технології перероблення, очищення та утилізації забруднених мулів, утворених внаслідок діяльності гідротехнічних споруд.

- Міжмуніципальне співробітництво у сфері поводження з побутовими відходами.

 Організаторами Форуму виступили Всеукраїнська екологічна ліга, Центр муніципальних технологій, Центр екологічної освіти та інформації.

На початку Форуму голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Валентинівна Тимочко зазначила, що не зважаючи на складну ситуацію в країні, в Україні є багато екологічних проблем, які потребують вирішення. Поводження із відходами є ключовим питанням, на яке має бути спрямована увага підприємців, науковців та громадськості. Сьогодні Україна потерпає від накопичення відходів, адже щороку з’являється катастрофічна кількість сміття – майже 450 млн т, швидкість утворення якого значно перевищує швидкість його утилізації. Вона підкреслила, що на переробку йде не більше ніж 3%, іншу ж частину захоронюють на полігонах. На її думку надзвичайно важливу роль у формуванні збалансованої систем поводження з відходами відіграє законодавча база. У 2012 році експерти Всеукраїнської екологічної ліги розробили законопроект «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні полімерних пакетів», який було подано на розгляд депутатам Верховної Ради України, проте він так і не був прийнятий (повністю виступ Т.Тимочко можна подивитися тут).

До участі у Форумі були запрошені представники органів державної влади та місцевого самоврядування, науковці, бізнес-структури, які працюють у сфері поводження з відходами, підприємства-виробники техніки та технологічного обладнання для збирання, транспортування, зберігання та переробки відходів, установи, які працюють у галузі екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, природоохоронні громадські організації, ЗМІ.

Програма Національного Форуму "Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології" 2014 р.