26 грудня 2014 року в приміщенні Національного університету водного господарства (м. Рівне) відбувся семінар, присвячений питанню будівництва малої ГЕС на річці Случ. Експерти та науковці Національного університету водного господарства обговорювали можливі впливи гідроелектростанції на оточуюче середовище та місцеве населення.

Семінар з будівництва малої ГЕС на річці Случ

(Національний університет водного господарства)

Довідково: Надслучанський регіональний ландшафтний парк загальною площею 17240 га був створений у 2000 році.

26 травня 2014 року колишній голова Рівенської обласної державної адміністрації видав розпорядження, яким надав в оренду ділянку під забудову ТОВ «Енергетична компанія „Случ”» терміном на 49 років.

Будівництво ще не розпочали, проте дозвільні документи інвестор вже оформив. От тільки екологи та громадські активісти стверджують, що вони сфальшовані.Голова Рівненської облради Михайло Кирилловхоче перевірити законність вказаного розпорядження, в зв’язку з чим звернувся до обласної державної адміністрації з проханням надати копії усіх погоджувальних документів, на підставі яких було надано дозвіл на розробку землеустрою і був погоджений сам проект.

Територія, яка підпадає під забудову відома в Україні як «Надслучанська Швейцарія» і славиться своїми унікальними мінігірськими ландшафтами, а також є ареалом існування багатьох рідкісних рослинних угруповань.

У Надслучанському РЛП велику площу займають соснові та сосново-дубові ліси, звичайно з домішкою берези. В трав’яному покриві переважають чорниці та зелені мохи.

Тут наявні декілька рідкісних видів, занесених до Червоної книги України: плаун колючий, осока повисла, хвощ рябий, смілка литовська.

Порівняно невеликі площі на території парку займають болота різних розмірів та типів. Тут ростуть рідкісні та реліктові види – верба чорнична, суничник бульбастий, росичка середня та ін.

У зоні негативного впливу планованої гідроелектростанції розташована низка об’єктів природно-заповідного фонду України. Це регіональний ландшафтний парк «Надслучанський», ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині гори», геологічний заказник місцевого значення «Маренинсько-Устянські граніти». Крім того, у зону потенційного впливу запланованого об’єкта можуть потрапити лісовий заказник місцевого значення «Білчаківський» і гідрологіна пам’ятка природи місцевого значення «Білчаківське джерело».

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги проаналізували Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по техніко-економічному обґрунтуванню будівництва малої ГЕС, і висловлюють наступні зауваження:

- екологічний ризик авторами Звіту оцінюється лише в контексті можливої аварії на гідроспоруді, тоді як більшість екологічних та соціально-економічних проблем, що супроводжують гідротехнічне будівництво, не мають стосунку до аварійних режимів. Вони є наслідками будівництва і експлуатації гідроспоруд в проектних режимах;

- у Звіті немає посилання на відповідність нового гідротехнічного будівництва при спорудженні малої ГЕС вимогам чинних ДБН В.2.4-3:2010;

Регіональний ландшафтний парк «Надслучанський»

- у Звіті відсутня інформація про те, чи будуть проводитися роботи безпосередньо в руслі і на берегах ріки в межах заказника при спорудженні малої ГЕС і як це може вплинути на статус відповідних територій. Так, згідно з ДБН В.2.4-3:2010:

1.2.6 У проектах підпірних гідротехнічних споруд повинні передбачатися заходи щодо:

- Підготовки ложа водоймищ, вилучення із зони затоплення деревинної рослинності і торф’яних відкладень, недопущення погіршення якості води;

- Ліквідація можливих джерел забруднення водного середовища, небезпечних для людини, тваринного та рослинного світу;

- Вилучення та утилізація плаваючого сміття.

- у Звіті відсутня інформація про проведення/не проведення таких робіт. При цьому, якщо такі роботи на території заказника«Соколині гори» будуть проводитися, то має бути дана відповідь про те, як ці роботи будуть співвідноситися зі статусом заповідної території. Якщо такі роботи не проводитимуться, то у Звіті має бути відповідь про те, як це буде співвідноситися з вимогами чинного ДБН В.2.4-3:2010;

- у Звіті немає інформації, яка дозволяла б оцінити зміни природних умов у зв’язку з новим гідротехнічним будівництвом.

Загальний перелік вимог, що стосуються прогнозування змін природних умов формулюється в ДБН В.2.4-3:2010 наступним чином:

1.2.8 Для виконання вимог 1.2.4 при проектуванні гідротехнічних споруд необхідно робити оцінку і прогнозування:

- зміни геологічних і гідрогеологічних умов - рівневого режиму, умов живлення, забруднення підземних вод, особливо мінералізованих, засолення ґрунтів;

- фільтраційних втрат води з водоймищ через дно і береги;

- змін природного стану в результаті створення водоймищ;

- зміни ходу руслового процесу, трансформації русла нижніх б'єфів, замулення водоймищ і переробки берегів;

- змін термічного і льодового режимів у б'єфах, гідроакумулюючих басейнах (ГАЕС), гідроелектростанціях, у тому числі утворення протяжних полинів, посилення заторно-зажорних явищ;

- зміни ландшафту району будівництва і його відновлення;

- впливу змін руслового, гідравлічного, термічного і льодового режимів водотоків і водоймищ на умови нересту і відтворення риб, гніздування птахів, середовища перебування тварин тощо;

- впливу мікрокліматичних змін у районі створення водоймищ і нижнього б'єфу гідровузла - температурного режиму і вологості повітря, кількості і режиму вітрів і опадів - на інженерно-геологічні процеси і властивості ґрунтів основ, а також на об'єкти інфраструктури і природне середовище.

Більшість з цих змін є неминучими при новому гідротехнічному будівництві і вони можуть мати суттєві негативні наслідки як для довкілля, так і населення при спорудженні малої ГЕС у вказаному створі.

Слід зазначити, що отримані вигоди від будівництва малої ГЕС не зможуть перекрити і невеликої частини всіх негативних наслідків – екологічних і соціальних. Вони взагалі будуть непомітні на фоні отриманого негативу.

Всеукраїнська екологічна ліга виступає категорично проти будівництва малої ГЕС на річці Случ, оскільки спорудження такого потужного промислового об’єкту на заповідній території призведе до незворотної деградації природного середовища та зменшення біорізноманіття.

Проблемою будівництва міні-ГЕС на вказаній заповідній території опікується один з найвидатніших українських науковців – член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділом геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г Холодного НАН України Яків Дідух. Він стверджує, що спорудження гідроелектростанції призведе до знищення популяцій рідкісних видів та угруповань. Разом з тим, затоплення території спричинить евтрофікацію («цвітіння») води і порушить не лише режим річки, а й функціонування екосистем долини в цілому.

Відповідь Мінприроди України щодо розгляду ТЕО будівництва малої ГЕС на р.Случ

Додаток до експертного звіту щодо ТЕО "Будівництво малої гідроелектростанції на р. Случ біля с. Губків Березнівського району Рівненської області

Багато років поспіль протягом грудня Всеукраїнська екологічна ліга проводить акцію «Збережи ялинку».

Метою акції є екологічна просвіта громадян щодо наслідків масового вирубування новорічних дерев та формування у них почуття відповідальності за довкілля.

За даними Держлісагенства, щороку напередодні новорічних свят в Україні реалізують близько мільйона ялинок і сосен. До цієї цифри можна додати тисячі необлікованих дерев, що були зрубані браконьєрами.

Найбільше від вирубок напередодні свят страждають західні області України. Саме там хвойні дерева виконують головну роль у попередженні паводків, зсувів та селів, оскільки їхня коренева система утримує ґрунт та вологу.

Найсумнішим є те, що ялинки та сосни, які не були продані, залишаються покинутими на торгівельних майданчиках. Таким чином, спостерігається невідповідність попиту та пропозиції новорічних дерев, що призводить до нераціонального використання цінних лісових ресурсів.

У 2007 році Всеукраїнська екологічна ліга в рамках акції «Збережи ялинку» організувала збір новорічних дерев, які залишилися після свят, та передала їх у Київський зоопарк для виготовлення підстилок у вольєрах тварин.

Багато хто купує штучні ялинки замість живих дерев, оскільки це допомагає зберегти ліс та сімейні кошти. Проте, не варто забувати, що у нашій країні немає налагодженої системи переробки пластику, тому штучні дерева врешті-решт перетворяться на відходи. До того ж, штучні ялинки можуть містити токсичні речовини, оскільки виробники не зобов’язані до сертифікації товару.

Розумною альтернативою можуть бути хвойні дерева у горщиках, які навесні можна висадити у ґрунт. Прикрасити оселю також допоможуть зимові композицї з ялинкових гілок. Нещодавно мешканці Києва мали змогу відвідати майстер-клас «Замість ялинки – зимовий букет», який провела Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» спільно з Всеукраїнською екологічною лігою.

У світовій практиці є багато прикладів раціонального поводження з новорічними деревами. Наприклад, мешканець одного канадського містечка після свят збирає у сусідів ялинки та годує ними оленів на своїй фермі. Також, зрубані ялинки можна подрібнювати та використовувати як добриво.

Всеукраїнська екологічна ліга закликає всіх громадян долучитися до акції «Збережи ялинку».

Будь свідомим – не рубай дерево!

24 грудня 2014 року сталася аварія на трубопроводі у місті Туапсе (Росія, Краснодарський край), в результаті якої велика кількість нафти вилилася у Чорне море.

Ігор Дьомін (радник президента компанії «Транснєфть», яка будує цей трубопровід) заявив, що під час аварії у море потрапило 8,4 кубометра нафти, тобто близько 8 тонн. Проте, спеціалісти Всесвітнього фонду захисту дикої природи (WWF) оцінюють масштаби розливу у 500-700 тонн. За їхніми даними, забруднено 15 кілометрів узбережжя.

Нафта у річці біля міста Туапсе

Крім цього, «Транснєфть» сповістила населення про аварію із запізненням у 14 годин. Таким чином, нафта встигла розповсюдитися поверхнею моря і тепер загрожують птахам, які зимують на узбережжі Чорного моря. Серед них: лебідь-шипун, лебедь-кликун, червоноголовий нирок, свіязь, хохлатий чернь, лисуха, а також деякі рідкісні види, такі як буревісник середземноморський та великий баклан.

Відео розливу нафти можна подивитися тут.

24 грудня 2014 року в приміщенні Педагогічного музею України Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» разом з Всеукраїнською екологічною лігою провела майстер-клас «Замість ялинки – зимовий букет».

Мета заходу - формування екологічного світогляду, дбайливого ставлення до природи, просвіта щодо охорони довкілля та запобігання вирубуванню новорічних дерев.

У майстер-класі взяли участь учні та вчителі київських шкіл. Учасники із захопленням створювали новорічні композиції з ялинкових гілок. Фахівці Екологічної варти розповіли про шкоду для лісів, яку заподіює масове вирубування новорічних ялинок, а також закликали замінювати зрубані дерева ялинковими букетами, штучними ялинками або ялинками в горщиках.

Крім цього, у рамках акції «Збережи ялинку» відбувся конкурс «Замість ялинки – зимовий букет». Школярі приносили композиції з ялинкових гілок, які нині експонуються в приміщенні Педагогічного музею України. Учасниками конкурсу були школярі київських освітніх закладів: Центру технічної творчості та професійної орієнтації шкільної молоді Дарницького району, середніх загальноосвітніх шкіл № 127, 291, 280, Київської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 21, спеціалізованої школи № 264, початкової школи «Екологія і культура», медичної гімназії № 33 та спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 246 Дніпровського району.

Переможці конкурсу будуть нагороджені грамотами.

Довідково: За даними Держлісагенств, щороку напередодні новорічних свят в Україні реалізують близько мільйона ялинок і сосен. До цієї цифри можна додати тисячі необлікованих дерев, що були зрубані браконьєрами.

Слід зазначити, що традиція встановлювати та прикрашати дерево в оселі на новорічні свята не є властивою для слов’янського народу. В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з сіна або соломи з першого зажинкового снопа.

Учні Маркушівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бердичівського району Житомирської області, які є членами Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта», беруть участь у міні-проекті «Старим речам – нове життя». Вони приносять поношений, старий верхній одяг і шиють валянки для воїнів в зону АТО.  На даний час учні разом з мамами та бабусями пошили вже близько ста пар. До Нового року та Різдва Христового гостинці від школярів отримають військові 26 Бердичівської артбригади.

Учні Маркушівської загальноосвітньої школи шиють валянки для українських військових

Вже багато років поспіль Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» разом з Всеукраїнською екологічною лігою проводить акцію «Збережи ялинку», що має на меті збереження зеленого багатства України – хвойних лісів. Акція спрямована не лише на запобігання незаконному вирубуванню хвойних дерев, а й на формування громадської думки про «ялинкову» проблему шляхом пропаганди заміни ялинок та сосен новорічними композиціями, що дасть можливість зменшити попит на живі дерева та збереже життя багатьом лісовим красуням.

У рамках акції відбудеться майстер-клас «Замість ялинки – зимовий букет».

Учасники матимуть змогу навчитися створювати зі звичайних гілок справжню новорічну красуню та оригінально її прикрасити.

Довідково: За даними Держлісагенства щороку напередодні новорічних свят в Україні реалізується близько мільйона ялинок і сосен. До цієї цифри можна додати тисячі необлікованих дерев, що були зрубані браконьєрами.

Слід зазначити, що традиція встановлювати та прикрашати дерево в оселі на новорічні свята не є властивою для слов’янського народу. В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з сіна або соломи з першого зажинкового снопа.

Дата проведення: 24 грудня 2014 р.

Початок проведення: 15.00.

Місце проведення: м. Київ, вул. Володимирська 57, 2-й поверх, кімната 207 (Педагогічний музей України Національної академії педагогічних наук України).

24 грудня 2014 року Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» спільно з Всеукраїнською екологічною лігою проведе майстер-клас «Замість ялинки – зимовий букет».

Заняття буде проходити в рамках акції «Збережи ялинку», яка має на меті збереження зеленого багатства України – хвойних лісів. Акція спрямована не лише на попередження незаконного вирубування хвойних дерев, а й на формування громадської думки про «ялинкову» проблему шляхом пропаганди заміни ялинок та сосен новорічними композиціями, що дозволить скоротити попит на живі дерева та збереже життя багатьом лісовим красуням.

Учасники матимуть змогу навчитись створювати зі звичайних гілок справжню новорічну красуню та оригінально її прикрасити.

Початок о 15.00.

Місце проведення: м. Київ, вул. Володимирська 57, 2-й поверх, кім. 207 (Педагогічний музей України Національної академії педагогічних наук України)

Роботи учасників майстер-класу «Замість ялинки – зимовий букет» 2013 року

«Україна – одна з країн-лідерів за кількостю накопичених небезпечних відходів. Владі терміново необхідно затвердити загальнодержавну програму поводження з відходами та налагодити фінансову співпрацю з іноземними галузевими компаніями у рамках виконання міжнародних конвенцій» - експерти.

18 грудня 2014 р. у Києві в приміщенні Великого конференц-залу Національної академії наук України відбувся міжнародний круглий стіл «Поводження з небезпечними відходами в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання».

Участь у засіданні сесії круглого столу взяли народні депутати України, керівники провідних європейських та українських компаній, відомі вчені, які працюють в галузі поводження з небезпечними відходами, представники міжнародних та національних громадських природоохоронних організацій, зокрема: голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна ТИМОЧКО, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олег НЕДАВА, директор Міжнародної асоціації по пестицидам і хлорвмісним хімікатам (IHPA) Джон ВАЙГЕН, голова правління компанії «SiGroupConsort. Ltd.» (Ізраїль) Ілля МАРЧЕВСЬКИЙ, доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України Георгій ЛИСИЧЕНКО, керівник міжнародних проектів компанії-утилізатора небезпечних відходів «Tredi» (Франція) Томас ВАНДЕНБРУК.

У ході панельної дискусії експерти та влада обговорили нагальність вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів, мінімізації ризиків для довкілля та здоров’я людей.

«Структура економіки України продукує небезпечні відходи протягом багатьох років. Токсичні речовини загрожують довкіллю і здоров’ю людей. Держава має вживати термінові кроки щодо цивілізованого поводження з відходами. Необхідно продовжити роботу з утилізації відходів з небезпечних зон – столичного заводу «Радикал» та Домбровського кар’єру у місті Калуш. Оскільки в Україні немає власного підприємства з переробки таких відходів, ми маємо залучати провідні міжнародні компанії з високим рівнем довіри до їх роботи в європейських країнах. Пріоритетами нового уряду має бути усунення корупційних схем дозвільно-ліцензійної діяльності у сфері поводження з відходами та розроблення програми рекультивації територій, які були забруднені небезпечними відходами», - наголошує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна ТИМОЧКО.

Директор Міжнародної асоціації по пестицидам і хлорвмісним хімікатам (IHPA) Джон ВАЙГЕН зазначив: «Україна зробила значні кроки на шляху очищення своєї території від непридатних пестицидів та інших небезпечних речовин. Базельська та Стокгольмська конвенції, стороною яких є Україна, мають свої фінансові механізми підтримки. Україна може розраховувати на міжнародну допомогу в галузі поводження з небезпечними відходами за умови дотримання вимог Конвенцій та своїх зобов’язань щодо міжнародних компаній, які працюють в Україні».

«В Україні на сьогоднішній день з усіх країн колишнього пострадянського простору максимально виконуються програми з вивезення небезпечних відходів з країни відповідно до вимог Базельської конвенції. За останні 5 років наша компанія вивезла 52 тисячі тонн небезпечних відходів. Ще минулого року в Україні на кожного жителя припадало по кілограму відходів. Зараз ця цифра зменшилася. Сподіваємося, що проблема поводження з небезпечними відходами буде в центрі уваги української влади і надалі. Міжнародні компанії готові співпрацювати з вашою країною і допомагати їй. Але дуже важливим є виконання спільних домовленостей і зобов’язань. Це буде залучати додаткові інвестиції та покращувати імідж України», - підкреслив голова правління компанії «SiGroupConsort. Ltd.» (Ізраїль) Ілля МАРЧЕВСЬКИЙ.

Саме компанія «SiGroupConsort. Ltd.» (Ізраїль) – один з найбільших операторів українського ринку утилізації небезпечних відходів. Фахівці компанії провели низку масштабних проектів з утилізації небезпечних відходів: берілію в місті Києві, мононітрохлорбензолу в місті Горлівка Донецької області, а також гексахлорбензолу в місті Калуш Івано-Франківської області. Завдяки такій роботі вдалося запобігти екологічній катастрофі, захистити навколишнє середовище та здоров’я людей.

Утім, завершити цикл робіт компанія не може через заборгованість зі сторони української влади у розмірі 300 мільйонів гривень. Міжнародні та українські експерти радять чиновникам розрахуватися із виконавцями робіт та сприяти дотриманню вимог міжнародних конвенцій (Базельської та Стокгольмської конвенцій), що буде стимулювати європейські компанії до подальшої роботи в Україні.

«В Україні загалом близько 450 млн. тон накопичених відходів (з них 919 тис.– небезпечні), більше мільйона тон – знаходиться у несанкціонованих місцях. Згідно з українським законодавством, пріоритетним у діяльності влади має бути захист життя та здоров’я громадян, ощадливе використання природних ресурсів та підтримка безпеки навколишнього середовища. Ми повинні імплементувати європейські директиви та налагодити регулювання на законодавчому рівні. Держава має створити прозорі та ефективні правила у сфері поводження з відходами і виконувати свої зобов’язання щодо тих підприємств, які працюють безпечно для довкілля.», - наголосив народний депутат України Олег НЕДАВА.

За результатами обговорень, учасники засідання вирішили розробити та затвердити загальнодержавну програму утилізації відходів, яка передбачатиме їхню безпечну переробку, транспортування, мінімізацію накопичення відходів та запровадження нових технологій у переробній галузі. Це дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, перетворити переробну галузь у самостійний рентабельний сектор економіки та залучити впливові міжнародні компанії на український ринок.

Програма круглого столу
Запис брифінгу для ЗМІ на нашому каналі в YouTube

Дивіться запис брифінгу для ЗМІ на нашому каналі в YouTube

18 грудня 2014 р. у Києві в приміщенні Великого конференц-залу Національної академії наук України відбувся міжнародний круглий стіл «Поводження з небезпечними відходами в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання».

Участь у засіданні сесії круглого столу взяли народні депутати України, керівники провідних європейських та українських компаній, відомі вчені, які працюють в галузі поводження з небезпечними відходами, представники міжнародних та національних громадських природоохоронних організацій, зокрема: голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна ТИМОЧКО, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Олег НЕДАВА, директор Міжнародної асоціації по пестицидам і хлорвмісним хімікатам (IHPA) Джон ВАЙГЕН, голова правління компанії «SiGroupConsort. Ltd.» (Ізраїль) Ілля МАРЧЕВСЬКИЙ, доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України Георгій ЛИСИЧЕНКО, керівник міжнародних проектів компанії-утилізатора небезпечних відходів «Tredi» (Франція) Томас ВАНДЕНБРУК.

У ході панельної дискусії експерти та влада обговорили нагальність вирішення проблеми утилізації небезпечних відходів, мінімізації ризиків для довкілля та здоров’я людей.

«Структура економіки України продукує небезпечні відходи протягом багатьох років. Токсичні речовини загрожують довкіллю і здоров’ю людей. Держава має вживати термінові кроки щодо цивілізованого поводження з відходами. Необхідно продовжити роботу з утилізації відходів з небезпечних зон – столичного заводу «Радикал» та Домбровського кар’єру у місті Калуш. Оскільки в Україні немає власного підприємства з переробки таких відходів, ми маємо залучати провідні міжнародні компанії з високим рівнем довіри до їх роботи в європейських країнах. Пріоритетами нового уряду має бути усунення корупційних схем дозвільно-ліцензійної діяльності у сфері поводження з відходами та розроблення програми рекультивації територій, які були забруднені небезпечними відходами», - наголошує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна ТИМОЧКО.

Директор Міжнародної асоціації по пестицидам і хлорвмісним хімікатам (IHPA) Джон ВАЙГЕН зазначив: «Україна зробила значні кроки на шляху очищення своєї території від непридатних пестицидів та інших небезпечних речовин. Базельська та Стокгольмська конвенції, стороною яких є Україна, мають свої фінансові механізми підтримки. Україна може розраховувати на міжнародну допомогу в галузі поводження з небезпечними відходами за умови дотримання вимог Конвенцій та своїх зобов’язань щодо міжнародних компаній, які працюють в Україні».

«В Україні на сьогоднішній день з усіх країн колишнього пострадянського простору максимально виконуються програми з вивезення небезпечних відходів з країни відповідно до вимог Базельської конвенції. За останні 5 років наша компанія вивезла 52 тисячі тонн небезпечних відходів. Ще минулого року в Україні на кожного жителя припадало по кілограму відходів. Зараз ця цифра зменшилася. Сподіваємося, що проблема поводження з небезпечними відходами буде в центрі уваги української влади і надалі. Міжнародні компанії готові співпрацювати з вашою країною і допомагати їй. Але дуже важливим є виконання спільних домовленостей і зобов’язань. Це буде залучати додаткові інвестиції та покращувати імідж України», - підкреслив голова правління компанії «SiGroupConsort. Ltd.» (Ізраїль) Ілля МАРЧЕВСЬКИЙ.

Саме компанія «SiGroupConsort. Ltd.» (Ізраїль) – один з найбільших операторів українського ринку утилізації небезпечних відходів. Фахівці компанії провели низку масштабних проектів з утилізації небезпечних відходів: берілію в місті Києві, мононітрохлорбензолу в місті Горлівка Донецької області, а також гексахлорбензолу в місті Калуш Івано-Франківської області. Завдяки такій роботі вдалося запобігти екологічній катастрофі, захистити навколишнє середовище та здоров’я людей.

Утім, завершити цикл робіт компанія не може через заборгованість зі сторони української влади у розмірі 300 мільйонів гривень. Міжнародні та українські експерти радять чиновникам розрахуватися із виконавцями робіт та сприяти дотриманню вимог міжнародних конвенцій (Базельської та Стокгольмської конвенцій), що буде стимулювати європейські компанії до подальшої роботи в Україні.

 «В Україні загалом близько 450 млн. тон накопичених відходів (з них 919 тис.– небезпечні), більше мільйона тон – знаходиться у несанкціонованих місцях. Згідно з українським законодавством, пріоритетним у діяльності влади має бути захист життя та здоров’я громадян, ощадливе використання природних ресурсів та підтримка безпеки навколишнього середовища. Ми повинні імплементувати європейські директиви та налагодити регулювання на законодавчому рівні. Держава має створити прозорі та ефективні правила у сфері поводження з відходами і виконувати свої зобов’язання щодо тих підприємств, які працюють безпечно для довкілля.», - наголосив народний депутат України Олег НЕДАВА.

За результатами обговорень, учасники засідання вирішили розробити та затвердити загальнодержавну програму утилізації відходів, яка передбачатиме їхню безпечну переробку, транспортування, мінімізацію накопичення відходів та запровадження нових технологій у переробній галузі. Це дозволить зменшити негативний вплив на навколишнє середовище, перетворити переробну галузь у самостійний рентабельний сектор економіки та залучити впливові міжнародні компанії на український ринок.

 Програма круглого столу

Програма круглого столу

16 грудня 2014 року Постійне Представництво ПРООН в Україні та Міністерство освіти і науки України провели круглий стіл, присвячений обговоренню результатів SWOT-аналізу та аналізу прогалин GAPщодо відповідності нормативно-правової бази України в галузі освіти та науки відповідно до основних положень Конвенцій Ріо.

У засіданні круглого столу взяли участь заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, старший програмний менеджер ПРООН в Україні Сергій Волков, керівник проекту ПРООН Олена Овчиннікова, консультант ПРООН в Україні з питань обізнаності та інформування Тетяна Тимочко, консультант ПРООН в Україні у сфері освіти і науки Володимир Ісаєнко, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України Володимир Боголюбов, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри екології Національного авіаційного університету Тетяна Саєнко, координатор Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» Олена Пащенко.

Сергій Волков зазначив, що необхідне впровадження принципів збалансованого розвитку у національну політику відповідно до головних засад підсумкового документу Конференції Ріо+20 «Майбутнє, якого ми прагнемо».

Олена Овчиннікова наголосила на важливості співпраці Міністерства освіти і науки України та Постійного Представництва ПРООН в Україні в рамках реалізації проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положення Конвенцій Ріо в національну політику України». Проект має на меті сприяти досягненню соціально-економічних та екологічних пріоритетів на національному та регіональному рівнях через виконання Україною міжнародних зобов’язань в рамках Конвенцій Ріо і підготовки Стратегії сталого розвитку України.

Тетяна Тимочко акцентувала увагу на необхідності розроблення Стратегії освіти для сталого розвитку, створення міжвідомчої робочої групи при Міністерстві освіти і науки України для її впровадження в усі галузі суспільного життя. Вона запропонувала ввести в навчальну програму 10-11 класів загальноосвітніх шкіл курс «Основи збалансованого розвитку», а у вищих навчальних закладах – курс «Стратегія збалансованого розвитку в галузевих політиках».

Більше інформації

Довідково: Майже мільярд сімей у всьому світі, особливо у сільській місцевості, для забезпечення своєї життєдіяльності потребує природні ресурси. Але глобальні екологічні загрози (зміна клімату, опустелювання, втрата біорізноманіття) підривають цю ресурсну базу. Три конвенції ООН (про зміну клімату, біологічне різноманіття та опустелювання), прийняті на "Саміті Землі" у Ріо-де-Жанейро у 1992 році, до яких приєдналася Україна, є відповіддю на ці глобальні загрози.

З метою сприяння виконанню Україною міжнародних зобов’язань і досягнення глобальних екологічних цілей та реалізації через них соціально-економічного розвитку України, Програма розвитку ООН та Глобальний екологічний фонд розпочинають новий проект «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику України».

Деградація земельє вкрай серйозною проблемою для України, адже вона безпосередньо впливає на родючість ґрунтів та якість сільськогосподарських продуктів, що у свою чергу призводить до значних економічних втрат (понад 6 мільярдів доларів щорічно). Деградація ґрунтів призводить до зниження їхньої продуктивності, в наслідок чого доходи сільського населення скорочуються, а якість їжі у сільських місцевостях погіршується. Масштабна деградація земель в межах одного регіону може становити продовольчу загрозу для великої кількості населення.

Зміна кліматуможе призвести до зменшення кількості опадів, що спричинить опустелювання та зменшення родючості ґрунту, знищення ареалів диких тварин та рослин, а також негативні наслідки для життя сільського населення. Вже зараз відбувається зміщення кліматичних зон, а глобальне підвищення температури створює сприятливі умови для появи епідеміологічної небезпеки (наприклад, переміщення комах, які передають малярію, в Європу).

Наслідки зміни клімату спостерігались в Україні у 1998 та 2008 роках, коли країна зіткнулася з інтенсивними повенями, а також влітку у 2009 та 2010 роках, коли мала місце надзвичайна спека. Зміна клімату неминуче викликає економічні збитки та дуже вірогідно, що вона спричинить неконтрольовану міграцію населення, розповсюдження захворювань та інші соціально негативні наслідки.

Існування людства та його благополуччя залежать відбіологічного різноманіттята сталого функціонування екосистем, адже на їх основі базується виробництво багатьох товарів та послуг – їжі, медикаментів та ін. Важливе значення має те, які добрива використовує людина, як вона проводить очищення викидів у природне середовище, як здійснює захист від стихійних лих. Важливість цих заходів визнають не всі, та бракує заохочення для проведення таких заходів. В результаті спостерігається деградація видового, генетичного та екосистемного біорізноманіття.