Дев’ятий рік поспіль Всеукраїнська екологічна ліга спільно з Міністерством охорони здоров’я України і Тернопільським державним медичним університетом імені І. Я. Горбачевського МОЗ України проводить всеукраїнську науково-практична конференція «Довкілля і здоров’я». Інтерес до заходу проявляють фахівці різних галузей і організацій. У цьому році конференція відбулася 25 квітня.

Мета конференції – узагальнення результатів досліджень про зміни життєдіяльності організму під впливом факторів довкілля та роль громадськості, владних структур у попередженні і усуненні негативних наслідків дії цих факторів.

У 2014 році на конференції обговорювалися такі питання:

- Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря, води, ґрунту та в процесі утилізації промислових і комунальних відходів.

- Оцінка ризику для здоров’я населення від негативного впливу чинників довкілля

- Радіаційна безпека та протирадіаційний захист населення.

- Збереження здоров’я та гігієнічне забезпечення умов життєдіяльності дітей.

- Фундаментальні механізми життєдіяльності організму у взаємозв’язку із зовнішнім середовищем.

- Вплив природних та антропогенних факторів на живі істоти.

- Сучасні можливості захисту біосфери у контексті здоров’я людей.

- Регіонарні медико-екологічні проблеми і роль громадськості та владних структур в їх вирішенні.

- Мікробіологічні аспекти забезпечення здоров’я людини та збереження довкілля.

- Взаємодія владних структур і громадськості з метою збереження довкілля і здоров’я.

В роботі конференції взяли участь представники різних установ та організацій з різних регіонів України, в тому числі: Інститут гігієни і медичної екології імені О. М. Марзєєва АМН України, Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечнікова АМН України, Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, Луганський державний медичний університет, Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України та ін.

За результатами роботи були підготовлено збірник тез учасників конференції (було подано понад 85 тез).

Конференцію відкрив проректор з наукової роботи, інноваційних і комп’ютерних технологій Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, професор В. П. Марценюк та завідувач кафедри нормальної фізіології, доктор медичних наук, професор, голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги С. Н. Вадзюк.

Виступ доктора медичних наук, професора, завідувача кафедри нормальної фізіології Тернопільського державного медичного університету імені І. Я Горбачовського, голови Тернопільської обласної організації ВЕЛ Вадзюка Степана Несторовича

З вітальним словом до учасників виступив начальник Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області В. О. Паничев. Його доповідь була присвячена стану довкілля, проблемам їх поліпшення у м. Тернополі, особливо в сучасних умовах реорганізації санітарної служби.

Учасники конференції

На конференції знайшли широке наукове висвітлення питання: про чинники зовнішнього середовища і вплив їх на здоров’я населення, стан інфекційної захворюваності дитячого населення в м. Тернополі, вплив ситуацій на фізіологічні процеси в організмі дітей особливо здоров’я дітей молодшого шкільного віку в умовах дефіциту йоду в продуктах харчування і в питній воді та їх профілактика, морфологічні та структурно-функціональні дослідження клінічно значущих патогенетичних факторів, вплив умовно-патогенних мікроорганізмів на здоров’я людей, стан водопостачання і малих річок у Тернопільській області тощо.

До Всеукраїнської екологічної ліги надійшло звернення від мешканки м. Коростень (Житомирська область) Галини Плигунової, у якому вона повідомляє про вирубку багаторічних сосен на березі р. Уж. Невідомі вирубали частину лісового масиву біля джерела питної води. Місцеві мешканці обурені цим, оскільки проблема знищення цінних лісових ресурсів досі залишається невирішеною у Житомирській області.

Крім цього, мешканці Коростень скаржаться на інтенсивне забруднення атмосферного повітря промисловими викидами. У місті зосереджена велика кількість підприємств, серед них найбільшими забруднювачами є Коростенський завод МДФ, Коростенський завод «Янтар» та нещодавно збудований асфальтовий завод. Жителі скаржаться на задушливий дим та сморід від заводів, а також наголошують на великій кількості випадків респіраторних та алергічних захворювань серед населення.

Окремої уваги заслуговує стан питної води, адже жителі Коростеня вимушені ходити по воду до джерел, оскільки централізоване водопостачання не задовольняє потреби населення у якісній питній воді. У своєму зверненні пані Галина розповідає, що періодично, переважно в зимовий період, трубопровідна вода має поганий запах. У відповідь на запити працівники Водоканалу відповідають, що відбувається цвітіння води. Це пояснення малодостовірне, оскільки явище евтрофікації («цвітіння») зазвичай відбувається влітку.

Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Генеральної прокуратури та районної санітарно-епідеміологічної служби м. Коростеня для виявлення зазначених порушень та притягнення до відповідальності винних осіб.

  Озброєні бойовики змусили працівників заповідника покинути робочі місця та виїхати з території Хомутовського степу, що в Донецькій області, який є центральним відділенням Українського степового природного заповідника. Наукові співробітники повідомили, що вони виїжджають до Запорізької області, де знаходиться інше відділення Українського степового заповідника – «Кам’яні могили», де будуть продовжувати дослідницьку роботу.

Працівникам заповідника не дозволили забрати документи, тому переміщення центрального відділення відбулося неофіційно.

Заповідник "Хомутовський степ"

Довідково: Хомутовський степ розташований на кордоні з Ростовською областю Російської Федерації на відстані 20 км від узбережжя Азовського моря.

Площа — 1 030,4 га.

  Хомутовський степ — єдина збережена ділянка різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазов'я, в складі рослинності яких домінують ковила Лессінґа, волосиста і типчак. Загалом у заповіднику налічується близько 550 видів рослин, серед яких 50 є рідкісними.

Різноматіною є і фауна заповідника, характерна для південних степів: вовк, лисиця, єнотоподібний собака, заєць сірий, полівка, медянка, вуж, гадюка степова, бабак. Пернатий світ степу представлений більш ніж 80 видами птахів: куріпка, перепіл, фазан, качки, дрохва, стрепет, жайворонок степовий, сорокопут-жулан, славка, лунь, степовий орел, кібчик, боривітер, осоїд та інші.

Агресивні дії бойовиків призвели до втрати найцінніших об’єктів природно-заповідного фонду України. Вже є практично зруйнованими відділення Луганського природного заповідника «Провальський степ» та «Станично-Луганське», також постраждала значна частина національного природного парка «Святі гори».

Видання Інституту (книги, монографії, посібники) використовують у практичній освітній діяльності науковці, педагоги та координатори дитячих громадських об’єднань.

У 2013 році вийшла друком монографія «Особливості формування світоглядної позиції особистості в умовах дитячого об’єднання», підготовлена за результатами планової науково-дослідної роботи лабораторії дитячих об’єднань Інституту проблем виховання НАПН України за темою: «Дитяче об’єднання як чинник формування світоглядної позиції особистості» (2010–2012 рр.).

Дана монографія актуалізує проблему формування у підростаючих поколінь світоглядної позиції особистості. Осмислення авторами проблеми формування світоглядної позиції особистості в дитячих об’єднаннях здійснено у контексті сучасної соціокультурної ситуації, особливостей діяльності дитячих об’єднань. Це зумовило розгляд досліджуваної педагогічної проблеми у таких аспектах, як формування власної гідності, справедливого та довірливого ставлення до однолітків, формування екологічного світогляду, розвитку активності та залученні дітей до прийняття рішень.

Зміст монографії побудовано з урахуванням специфіки функціонування дитячих об’єднань. Так, у першому розділі «Дитячі об’єднання як суб’єкти соціального виховання» представлено ґенезу дитячого руху як соціокультурного феномену, проаналізовано тенденції сучасного дитячого руху в Україні і світі, висвітлено практичний досвід діяльності всеукраїнських дитячих громадських організацій, а також особливості організації виховної роботи в дитячих об’єднаннях.

У другому розділі монографії «Дитяче об’єднання як чинник формування світоглядної позиції особистості» розглянуто теоретико-методичні аспекти формування світоглядної позиції підлітків у дитячих об’єднаннях, розкрито логіку дослідження. Методологія дослідження побудована на чіткому визначенні понять «світоглядна позиція особистості», критеріїв, показників та рівнів сформованості світоглядної позиції підлітків. Основними методологічними підходами у розкритті теми обрано системний,культурологічний та особистісно орієнтований. Розроблено та апробовано модель процесу формування світоглядної позиції підлітків в умовах дитячого об’єднання.

У третьому розділі «Змістово-технологічне забезпечення процесу формування світоглядної позиції особистості» представлено теоретико-методичні засади формування світоглядної позиції особистості відповідно до напрямів комплексного дослідження, узагальнено зміст, форми і методи. У методичному посібнику «Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні» детально представлено зміст, форми і методи формування світоглядної позиції підлітків в дитячому об’єднанні.

У четвертому розділі «Використання потенціалу дитячих об’єднань у формуванні світоглядної позиції підлітків» розкрито особливості розвитку соціальної активності особистості та залучення дітей до ухвалення рішень у дитячому об’єднанні, висвітлено важливі елементи моніторингу та оцінки виховного процесу, а також  проаналізовано результати наукового дослідження.

Теоретико-методологічна цілісність наукової роботи, основні наукові положення і висновки, їх обґрунтованість характеризують монографію як значний науковий доробок у вихованні і становленні зростаючої особистості в умовах дитячого об’єднання та як вагомий внесок у дослідження дитячого руху в сучасних соціокультурних умовах.

У методичному посібнику «Як сформувати світоглядну позицію особистості в дитячому об’єднанні» представлено результати науково-дослідної роботи лабораторії дитячих об’єднань «Дитяче об’єднання як чинник формування світоглядної позиції особистості» (2010–2012 рр.).

Висвітлено педагогічні аспекти формування світоглядної позиції підлітків, обґрунтовано змістово-технологічне забезпечення такого процесу, презентовано досвід діяльності експериментальних майданчиків лабораторії у досліджуваному напрямі.

Автори звертають увагу на важливість педагогічного аспекту громадського дитячого та молодіжного руху, розкривають специфіку та особливості виховної діяльності дитячих об’єднань як самодостатньої педагогічної системи, спрямованої на виховання і розвиток особистості дитини.

У першому розділі «Формування світоглядної позиції підлітка як психолого-педагогічна проблема» висвітлено та проаналізовано сучасні моделі організації соціального виховання дітей у дитячих об’єднаннях.

У другому розділі «Технологічне забезпечення виховного процесу з формування світоглядної позиції підлітків в дитячому об’єднанні» обґрунтовано принципи, запропоновано форми і методи роботи громадських організацій та об’єднань у процесі формування світоглядної позиції підлітків.

Педагогічну доцільність і ефективність матеріалів доводить їх апробація у діяльності дитячих організацій – учасників експериментального дослідження (ВДГО «Екологічна Варта», Луганська обласна дитяча громадська організація «Лугарі», Криворізька міська дитяча громадська організація «Коло Веселки», Херсонська обласна дитяча громадська організація «Веселкова країна дитинства»).

Посібник містить варіативно-модульну програму «Підліток і світ: світоглядна позиція»,яка складається з тематичних варіативних модулів «Я у світі», «Підліток і образ «Я», «Підліток та інші люди», «Підліток і природа».

Доповнюючи та збагачуючи розвивально-виховну складову у діяльності педагога, координатора дитячого об’єднання, посібник має на меті підвищити ефективність процесу виховання у дитячому об’єднанні загалом і у формуванні світоглядної позиції підлітків зокрема.

Використання матеріалів дозволить педагогам-практикам налагодити реальну взаємодію дитячих та молодіжних громадських організацій та об’єднань з іншими соціальними інститутами.

Monografia.pdf

Posibnik.pdf

Шановні колеги!

12 грудня 2014 року Всеукраїнська екологічна ліга проводить конференцію «Проблеми поводження з пестицидами в Україні: соціально-екологічні наслідки та шляхи розв’язання», на якому запропоновано обговорити питання:

1. Загроза для довкілля:

–        стан водних ресурсів та проблеми забруднення водойм України;

–        поводження із забрудненою отрутохімікатами та пестицидами тарою;

–        вплив пестицидів та отрутохімікатів на стан ґрунтів;

–        біоакумуляція пестицидів та отрутохімікатів у навколишньому середовищі;

–        вплив на тварин та комах, які живуть у дикій природі.

2. Вплив на здоров’я людини:

–        групи людей, які перебувають у зоні ризику отруєння пестицидами та отрутохімікатами;

–        безпосередній та опосередкований вплив на здоров’я людини через вживання сільськогосподарської продукції;

–        перші симптоми та види отруєння пестицидами та отрутохімікатами;

–        важливість використання ліцензованої продукції.

3. Інформаційно-просвітницька робота:

–        підвищення обізнаності населення щодо небезпеки використання пестицидів та отрутохімікатів, особливо непридатних;

–        ознайомлення з правилами поводження з використаною тарою;

–        проведення тренінгів для дітей про небезпеку пестицидів та отрутохімікатів;

–        ознайомлення з методами та засобами захисту для запобігання отруєння пестицидами та отрутохімікатами.

До участі у заході запрошуються представники міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ, всі зацікавлені особи.

Час проведення: 10:00 –16:00. Початок реєстрації – 9:00.

Місце проведення: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 16-22, приміщення конференц-зали.

Для участі у конференції необхідно надіслати заповнену заявку (бланк додається) та тези доповіді (2–3 сторінки) на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 24 листопада 2014 р.

Просимо поінформувати про можливість Вашої участі у заході.

Для контактів: Оксана Мартинова

телефони: (044) 251-13-32, 099 055-47-39, 096 174-47-93

електронна адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Заявка для участі
Інформаційне повідомлення

  23–24 жовтня 2014 року на базі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційний менеджмент збалансованого (сталого) природного агровиробництва», присвячена 90-річчю від дня народження Федора Трохимовича Моргуна.

  В роботі конференції взяли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування, аграрного бізнесу, наукових установ, вузів, громадських природоохоронних та еколого-орієнтованих організацій, засобів масової інформації, а також провідні вітчизняні та зарубіжні вчені у галузі природного агровиробництва.

Наукові напрями конференції:

–     перспективи державного управління щодо збалансованого природного агровиробництва;

–     еколого-економічні аспекти управління конкурентоспроможністю природного агровиробництва;

–     фінансове управління та облік природного агровиробництва;

–     інноваційний менеджмент систем природного землеробства та екологізація агропродуктової системи.

– запровадження «зелених технологій» в аграрній сфері.

–     світові та вітчизняні здобутки в аграрній екоосвіті та просвіті, участь громадськості.

За результатами конференції були підготовлено та видано збірник матеріалів.

Програма конференції

Резолюція конференції

  9–10 жовтня 2014 року в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського державного аграрного університету (вул. Ворошилова, 25) відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Збереження біологічного різноманіття природних та аграрних ландшафтів, розбудова заповідних територій».

  Організаторами заходу виступили Міністерство освіти та науки України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Всеукраїнська екологічна ліга, Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський».

  Мета конференції: наукове обговорення проблем збереження біологічного різноманіття природних і антропогенних територій, необхідності розширення мережі територій природно-заповідного фонду та роль у вирішені цих проблем наукової спільноти та громадських організацій.

Під час роботи конференції працювало три секції:

–     секція 1 «Розширення заповідних територій як необхідний крок до євроінтеграції України»;

–     секція 2 «Біологічне і ландшафтне різноманіття природних територій та його охорона»;

–     секція 3 «Екологічно безпечне функціонування агропромислового комплексу».

В конференції взяли участь понад 97 учасників з України, Білорусії, Алжиру, Іспанії, Польщі, Італії, Росії.

  Під час конференції уваги висвітлено питання збереження біорізноманіття у зв’язку із сільськогосподарською діяльністю. Обговорено напрями охорони природних лук і степів та показано місце агробіорізноманіття, як складового елемента екомережі.

  Матеріали конференції були надруковані в тематичному випуску наукового журналу «Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету».

Програма конференції

Резолюція конференції

  20 листопада в приміщенні інформагенції «Укрінформ» представники громадськості та науковці представили проект реформування природоохоронної галузі в Україні.

  На прес-конференції були присутні Тетяна Тимочко (голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України), Леонід Руденко (академік Національної академії наук України, директор Інституту географії НАН України), Ольга Марушевська – начальник Управління міжнародного співробітництва Мінприроди України (2004-2008 рр.).

  На прес конференції було розглянуто безвідповідальну і некомпетентну політику колишнього уряду у сфері охорони довкілля та запропоновано проект реформування природоохоронної галузі, який передбачає:

- інституційні реформи;

- перерозподіл повноважень між центральними органами виконавчої влади, інтеграцію екологічної політики в галузеві політики;

 - виконання зобов’язань у рамках багатосторонніх угод з охорони довкілля;

- збалансоване використання природних ресурсів відповідно до цілей збалансованого (сталого) розвитку;

- децентралізацію управління природними ресурсами на національному, регіональному, муніципальному та місцевому рівнях;

- партнерську взаємодію з інституціями громадянського суспільства, бізнес-структурами та експертним середовищем.

  Для того, щоб зупинити процеси деградації системи державного управління у сфері охорони довкілля та розпочати реформування природоохоронної галузі, національні природоохоронні організації пропонують призначити голову Т. В. Тимочко на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Дивіться повні виступи учасників конференції на нашому каналі на YouTube

Проект реформування природоохоронної галузі

20 листопада в приміщенні інформагенції «Укрінформ» представники громадськості та науковці представили проект реформування природоохоронної галузі в Україні.

   На прес-конференції були присутні Тетяна Тимочко (голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України), Леонід Руденко (академік Національної академії наук України, директор Інституту географії НАН України), Ольга Марушевська – начальник Управління міжнародного співробітництва Мінприроди України (2004-2008 рр.).

    На початку прес-конференції Тетяна Тимочко зазначила: "Нещодавно відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України, і, аналізуючи програми ключових політичних партій, ми зрозуміли, що екологічна складова знову не є пріоритетом державної політики. У першій редакції Коаліційної угоди взагалі не було розділу, присвяченого реформам у природоохоронній сфері. Незважаючи на те, що в останньому варіанті Угоди цей розділ з’явився, ми не побачили пропозицій докорінного реформування природоохоронної галузі. Саме тому громадські екологічні організації протягом останнього півріччя розробляли проект реформування не тільки Міністерства екології та природних ресурсів України, а й усієї галузі охорони довкілля.

  Вперше в Україні громадянське суспільство пропонує політикам та урядовцям проект реформування природоохоронної галузі, який включає такі основні засади:

1) природоохоронні питання мають бути пріоритетними під час формування державної політики. І лише тоді, коли представники бізнесу будуть узгоджувати свої інтереси з можливостями природного середовища України, ми зможемо говорити про нову систему охорони природи в Україні;

2) вкрай необхідно розмежувати сфери дії екологічної політики, екологічного контролю та природокористування, при цьому зменшується вірогідність розвитку корупційної складової. Питання екологічної політики та формування стратегії збалансованого розвитку мають бути виключно в компетенції Міністерства як центрального органу виконавчої влади. Всі контрольні функції за використанням природних ресурсів слід об’єднати в одну природоохоронну, а не екологічну інспекцію. І нарешті, функція природокористування має бути розділена між окремими державними структурами: НАК «Ліси України», НАК «Води України», НАК «Корисні копалини України», тоді ці структури зможуть нарівні з іншими брати участь у тендерах, сплачувати податки та будуть підпадати під контроль загальної природоохоронної інспекції;

3) ключовим аспектом реформування є питання екологічної безпеки, які вже давно стали питаннями національної безпеки. Саме тому необхідно здійснити інтеграцію цих аспектів у галузеву політику України. Є кілька галузевих стратегій: транспортна, освітня, енергетична, однак, проаналізувавши їх, ми дійшли висновку, що лише 1–3% їхнього змісту присвячені питанням екологічної безпеки;

4) важливою складовою реформування природоохоронної галузі є економічні механізми природокористування. Всі європейські директиви спираються на принцип «забруднювач платить» (рolluter pays principle), згідно з яким той, хто забруднює, відшкодовує збитки, завдані довкіллю.У будь-якій сфері промисловості має бути створений фонд відшкодування негативних наслідків довкіллю. Під час розроблення кар’єрів слід відразу закласти кошти на рекультивацію земель, у разі будівництві атомної електростанції – на виведення її з експлуатації. Також необхідно забезпечити економічні преференції підприємцям, які ощадливо використовую природні ресурси. В європейських країнах давно запроваджено принцип заохочення екологічно дружнього бізнесу, наприклад надання «податкових канікул» чи здешевлених кредитів. Якщо підприємство заощадило 1000 кВт електроенергії, наступні 1000 кВт воно сплачує за нижчою ціною. Крім цього, зменшення економічного навантаження на підприємства приваблює інвестиції".

"Цей комплекс питань ми представили в Проекті реформування природоохоронної галузі України, який є у вільному доступі (докладніше)", - завершила Тетяна Валентинівна.

Леонід Руденко у своїй доповіді наголосив: "Багато країн світу вже зрозуміли, що немає іншого шляху, крім збалансованого розвитку держав. І цю змінену парадигму необхідно впроваджувати в наукову, промислову та освітню сфери. Інститути Національної академії наук України завжди намагалися співпрацювати з Міністерством екології та природних ресурсів України, проте протягом останніх років робити це ставало дедалі складніше. Зрештою, науковий супровід нашої країни на шляху до збалансованого розвитку припинився.

Необхідність реформування природоохоронної галузі назріла вже давно, і зміни у цій сфері можуть визначити майбутній шлях нашої держави. Дуже сумно, що наша країна є єдиною, крім Молдови, яка не запровадила принципи сталого розвитку в державну політику. Не зважаючи на те, що Україна підписала та ратифікувала основні стратегічні документи (Ріо-92 і Йоганнесбург-2002 та Ріо+20), практично ніякої роботи у цьому напрямі не здійснюється.

Ми вже бачимо значні порушення у навколишньому середовищі, і в нас не буде майбутнього, якщо найближчим часом не відбудуться зміни у природоохоронній сфері. Від імені громадської та наукової спільноти я рекомендую на посаду Міністра екології та природних ресурсів Тетяну Тимочко".

Ольга Марушевська у своїй доповіді розповіла: "На мою думку, бачення реформування природоохоронної галузі, яке ми сьогодні презентуємо, є кваліфікованим, системним документом, над яким працювало багато компетентних та досвідчених людей. Він враховує напрацювання у цій сфері, а також пропонує злагоджену стратегію інтеграції засад збалансованого розвитку в галузеву політику. Вперше громадськість і науковці спільно презентують подібний проект, проте ми усвідомлюємо, що державним службовцям не потрібна така ініціатива. Мені здається, що економічна та політична кризи на сході України деякою мірою спричинені значним техногенним навантаженням та деградацією навколишнього середовища, адже існування морально і фізично здорового соціуму є неможливим у нездоровому довкіллі.

Зміни у нашій країні може запровадити лише професійний уряд, крім цього, необхідна співпраця держави й громадськості із залученням науковців. Серед державних службовців є порядні та кваліфіковані люди, які хочуть служити Україні. І тільки спільним зусиллями можна змінити систему охорони природи у нашій країні на краще".

Для того, щоб зупинити процеси деградації системи державного управління у сфері охорони довкілля та розпочати реформування природоохоронної галузі, національні природоохоронні організації пропонують призначити голову Т. В. Тимочко на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Дивіться повні виступи учасників конференції на нашому каналі на YouTube

Шановні колеги!

  Запрошуємо Вас на прес-конференцію «Громадське бачення реформування природоохоронної галузі», яка відбудеться 20 листопада 2014 року у м. Києві.

У прес-конференції візьмуть участь:

Тетяна Тимочко – голова Національної екологічної ради, голова Всеукраїнської екологічної ліги;

Леонід Руденко – академік Національної академії наук України, директор Інституту географії НАН України;

Ольга Марушевська – директор Управління міжнародного співробітництва Мінприроди (2004-2008 рр.)

На прес-конференцію запрошені народні депутати України, представники бізнесу та міжнародних організацій.

Національна екологічна рада оприлюднить громадське бачення реформи в природоохоронній галузі та внесе пропозицію щодо кандидатури на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Дата проведення: 20 листопада 2014 р.

Час проведення: 14.00 – 15.30

Місце проведення: вул. Б. Хмельницького, 8/16 (приміщення інформагенції «Укрінформ»)

Прес-анонс