Понеділок 14 черв. 2021

22 вересня у більшості країн світу відзначається Всесвітній День без автомобіля. Цього дня автомобілістам і мотоциклістам пропонується хоча б на добу відмовитися від використання приватного транспортного засобу на користь громадського транспорту, їзди на велосипеді або пішої ходи.

З того часу, як перший автомобіль виїхав на вулицю в 1886 році, стосунки між ним та людиною є неоднозначними. Сьогодні дорогами по всій земній кулі рухається понад мільярд автотранспортних засобів, і здається, що людство вже не може уникнути забруднення, шуму та небезпеки, до яких вони призводять.

 120034414 4341516379256812 6536765784363245041 o

Саме тому було вигадано Всесвітній День без автомобіля, який закликає людину замислитися над цією статистикою і припинити використовувати досягнення автомобільної індустрії без обмежень, хоча б на один день. Окрім того, є безліч прекрасних і перспективних альтернатив двигуну внутрішнього згоряння. Це не тільки нові технології, які приходять на зміну бензиновим і дизельним двигунам, але і добре забуті старі – велосипеди і піші прогулянки.

Уперше День без автомобіля був проведений у Швейцарії в 1973 році, коли влада країни у зв’язку з паливною кризою закликала громадян відмовитись на декілька днів від машин. У 1997 році першу загальнонаціональну «безавтомобільну» акцію провела Велика Британія. Наступного року до неї долучилася і Франція. До 2001 року до руху офіційно приєдналися понад тисяча міст у 35 країнах світу, зокрема, в Японії, Бразилії та Канаді.

День без автомобілів в Україні офіційно не відзначається, однак акції «День без авто» проходять за ініціативою громадськості чи місцевих органів влади в окремих містах України.

Дотримання практик розумної мобільності, комбінування способів пересування може мати позитивний вплив на життя та здоров’я людей, майбутнє нашої планети!

Всеукраїнська екологічна ліга закликає всіх долучитися до участі в цьому заході і 22 вересня залишити своє авто вдома, та хоча б на один день пересісти на громадський транспорт або просто прогулятись пішки.

Вже втретє законопроєкт щодо ввезення незареєстрованих пестицидів на митну територію України депутати-аграрії ховають від розгляду.

Згідно з Розкладом засідань Верховної Ради України на пленарний тиждень 15–18 вересня 2020 року, розгляд проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» (реєстр. № 2289 від 18.10.2019) було заплановано на 17 вересня. У Розкладі він займав достатньо високу позицію і мав усі шанси бути розглянутим. Але вже у Порядку денному пленарного засідання 17 вересня його поставили так далеко, що стало ясно: пестицидні попихачі бояться за його долю. Трохи раніше, 4 вересня, на прохання тих же аграріїв, його також зняли з розгляду сесійної зали.

Для тих, хто цікавиться темою пестицидів і читав цей куценький законопроєкт, від початку його реєстрації було зрозуміло: проєкт – лобістський. Його пропихають на догоду танснаціональних корпорацій, що мають певні розробки, які за результатами виявлення їх шкідливої післядії не були допущені до реєстрації у країнах їх виробництва. Кошти витрачено, зберігання та утилізація таких пестицидів є коштовним тягарем, тож компанії шукають будь-які можливі шляхи заощадити.

Незареєстровані пестициди1Всеукраїнська екологічна ліга неодноразово висловлювала занепокоєння щодо значних ризиків для українського довкілля та здоров’я людей, що виникнуть у разі прийняття зазначеного законопроєкту. Тому ВЕЛ звернулося до керівників усіх парламентських фракцій і груп, а також до депутатів Комітету з питань екологічної політики та природокористування та Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом про недопущення його прийняття.

Багато депутатів, зокрема й керівники фракцій відгукнулися на наше звернення і, як результат, маємо певний успіх – законопроєкт вкотре не ставиться на розгляд через побоювання його відхилення. Власне, саме таке «побоювання» і є одним із свідчень заангажованості питання. На початку вересня, після тривалої інформаційно-розяснювальної кампанії ВЕЛ, з розгляду Верховної Ради вже було знято інший лобістський пестицидний законопроєкт – № 2548 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами і агрохімікатами». Ще одна поразка для лобістів є неприпустимою. Отже, вони поки що ховаються у тінь.

Всеукраїнська екологічна ліга висловлює вдячність усім експертам, які давали реальну оцінку зазначеним законопрєктам, а також народним депутатам, завдяки позиції яких нині законопроєкти щодо ввезення незареєстрованих пестицидів на митну територію України знято з розгляду.

Також нагадуємо, що у лютому цього року голова ВЕЛ Т. Тимочко на засіданні парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики вщент розкритикувала дві правові ініціативи лобістів ввезення до України незареєстрованих пестицидів та агрохімікатів.

Лист ВЕЛ до Голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування О.В. Бондаренка

Озоновии шар2Історія вивчення озону сягає далекого 1785 року, коли голландський фізик Ван Марум вперше його виявив. Тривалі дослідження відкрили корисні та шкідливі для людини властивості цього газу.

Озон (03, активний кисень) надзвичайно потужний окислювач та дезінфікуюча речовина, яка дуже швидко вбиває бактерії, віруси, грибки і впливає на мікроорганізми, стійкі до дії хлору. Сьогодні озон вважається популярним і дуже ефективним засобом знезараження води, повітря та очищення продуктів харчування.

В даний час 95% питної води в Європі та США проходить підготовку з використанням озону. Озонування за­стосовують також при очищенні стічних вод від фенолів, нафтопродуктів, ціанідів, сульфідів та інших небезпечних для довкілля домішок.

Озоновии шар3Масштабне вивчення фізичних та хімічних властивостей цього нестійкого газу, його просторової локалізації дало можливість виділити атмосферний тропосферний та атмосферний стратосферний озон. Перший концентрується в приземному шарі і є забруднювачем, справля­ючи за умов підвищеної концентрації загальнотоксичний, подразнювальний, канцерогенний і мутагенний вплив на організми. Останній, будучи продуктом впливу сонячного випромінювання на атмосферний кисень, утворює у страто­сфері на висоті 20-50 км над поверхнею Землі озоновий шар, який по-суті є рятівником планети від згубного жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Руйнування озонового шару стало однією з наймасштабніших екологічних проблем, з якими людство увійшло у нове тисячоліття. Почали зʼявлятися так звані «озонові дірки» – місця, де концентра­ція озону в багато разів нижча, ніж мала б бути, в результаті чого ця частина атмосфери є набагато легше проникною для шкідливого ультрафіолету. У 1985 році вчені виявили першу озонову діру над Антарктидою, її діаметр становив 1000 км. Пізніше схоже за властивостями утворення, але значно меншого розміру, виявили над Арктикою.

Вирішення цієї глобальної проблеми можливе лише на планетарному рівні, тому прогресивно налаштована світова спільнота 22 березня 1985 року зібралась у Відні, де була прийнята рамкова угода – концепція збереження озонового шару, названа Віденською конвенцією.

Озоновии шар416 вересня 1987 року в Монреалі (Канада) відповідно до Віденської конвенції був розроблений Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар, який був підписаний і набув чинності 1 січня 1989 року. Його мета – захист озонового шару за допомогою скорочення (або припинення) виробництва і споживання деяких хіміч­них речовин, які руйнують озоновий шар. Експерти відзна­чають, що він є найефективнішим у світі багатостороннім договором з охорони навколишнього середовища.

Україна у 1985 році підписала, а наступного року рати­фікувала Віденську конвенцію, а 20 вересня 1988 року при­єдналася до Монреальського протоколу. Міжнародний день охорони озонового шару Землі проголошений Генеральною асамблеєю ООН в 1994 році і відзначається в пам’ять про день підписання Монреальського протоколу.

За висновками дослідників, які проводили роботи під егідою Програми ООН з навколишнього середовища, озо­новий шар Землі починає повільно відновлюватися.

Вчені підрахували: якщо країни, які підписали прото­кол, будуть його дотримуватися і в майбутньому, то можна сподіватися, що озоновий шар відновиться до 2050 року.

Моніториинг води1Вода – елемент, без якого не з’явилася б життя на Землі. Забезпечення населення чистою питною водою було визнано глобальним пріоритетом на Всесвітньому саміті зі збалансованого розвитку в Йоганнесбурзі (2002 р.) та Конференції ООН зі збалансованого розвитку Ріо+20: «Майбутнє, якого ми хочемо» (2012 р.).

Щорічно 18 вересня, починаючи з 2003 року, відзначається Всесвітній день моніторингу води (World Water Monitoring Day), або Всесвітній день моніторингу якості води.

Це екологічне свято, започатковане з ініціативи американського Фонду чистої води, до теперішнього часу стало інформаційно-освітньою програмою, спрямованою на підвищення обізнаності суспільства про проблеми водних ресурсів планети та участь у захисті від забруднення. Адже від якості води, її складу, залежить здоров’я всього людства.

Програма надає можливість людям самим здійснювати базовий моніторинг стану місцевих водойм і проводиться за підтримки Федерації водного середовища (Water Environment Federation, WEF) і Міжнародної водної асоціації (International Water Association, IWA).

Моніториинг води3Спочатку Всесвітній день моніторингу води планувалося відзначати 18 жовтня, на честь дати прийняття Конгресом США – 18 жовтня 1972 року – «Акта про чисту воду». Цей документ присвячений питанням відновлення та захисту водних національних ресурсів. Але згодом свято отримало популярність і стало проводитися і в інших країнах. Тому з 2007 року його дату перенесли на місяць раніше, для полегшення участі тих країн, на території яких вода у водоймах в цей час року вже замерзає.

Традиційний захід цього Дня – взяття проб води у різних водоймах нашої планети для оцінки її якості та безпеки для життя людей і живих організмів. Бажаючим пропонується провести ряд нескладних тестів з визначення якості води у місцевих річках, озерах та інших джерелах, а результати опублікувати на сайті Всесвітнього дня моніторингу якості води (WWMD). На сайті також представлена інтерактивна карта з накопиченими результатами моніторингу з 2007 р.

Моніториинг води4З кожним роком у святкуванні Дня моніторингу води беруть участь все більше людей. Адже вода – це найважливіший природний ресурс нашої планети. Без неї неможливий розвиток живої природи. Вода – незамінне джерело у життєвих процесах організму людей, тварин та рослин. Вона є найпростішим хімічним компонентом живої матерії, яка об’єднує усі організми, які населяють нашу планету.

Моніториинг води5За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, половина жителів нашої планети вживає забруднену воду. Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров’я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності населення. Багато з цих захворювань є смертельними або ж з тяжким перебігом.

Вимоги до якості води дозволяють убезпечити людей від хвороботворних бактерій і вірусів, тому увага до її якості – важливе завдання кожного жителя планети, яка думає про своє здоров’я і майбутнє нашої планети.

Осередки Всеукраїнської екологічної ліги активно застосовують різні форми роботи щодо дослідження стану водних ресурсів, збереження малих річок та прибережних смуг. Зокрема, вони проводять наукові дослідження, запроваджують тематичні природоохоронні заходи і акції; розглядають питання стану водних ресурсів на засіданнях Наукової ради ВЕЛ, здійснюють просвітницьку роботу стосовно значення водних об’єктів і необхідності їх збереження та ін.

У 2001 р. ВЕЛ розпочала реалізацію соціального проекту «Чиста питна вода – екологічне благополуччя українського народу», започаткувала акцію «Нове життя джерел» (розчищення, облаштування та догляд території навколо джерел питної води: колодязів, артезіанських свердловин, бюветів).

ВЕЛ ініціювала нову акцію «Врятуй свою річку» у 2009 р., метою якої є обстеження екологічного стану малих річок та їх прибережних захисних смуг. Ця акція має надзвичайно важливе значення в умовах, коли в Україні зникає, зневоднюється через замулювання, заростання велика кількість малих річок, а значна частина їх забруднюється виробничими та побутовими стічними водами.

У 2010 р. розпочато реалізацію проекту «Громадська інвентаризація та моніторинг стану водних об’єктів в Україні», який у своїй структурі має чотири модулі: Громадська інвентаризація природних водойм і водотоків; Громадський моніторинг природних водойм і водотоків та науково-практичні дослідження; Природоохоронна та інспекційна діяльність у сфері захисту водних ресурсів від забруднення та вичерпання; Інформаційно-просвітницька робота з питань збереження водних ресурсів України, формування екологічної свідомості громадян.

Кондратюк2Пішов з життя Володимир Андрійович Кондратюк – багаторічний голова Наукової ради Тернопільської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, доктор медичних наук, професор Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського.

Всеукраїнська екологічна ліга висловлює щирі співчуття рідним та близьким Володимира Андрійовича.

Володимир Андрійович Кондратюк (нар. 14 лютого 1936р., смт Чорний острів, Хмельницька область) – український вчений у галузі медицини (гігієна). Доктор медичних наук (1990), професор (1991).

«Моєю філософією життя є чесна щоденна робота. Стараюсь жити сьогоднішнім днем, тому що завтра вже буде пізно, буде щось нове, інше. Час плине дуже швидко, тому треба встигнути зробити якомога більше» – казав Володимир Андрійович.

Кондратюк3Народився В.А. Кондратюк в сім‘ї службовців, батько був лікарем. У 1953 році Володимир Андрійович закінчив Підволочиську середню школу та вступив до Львівського державного медичного інституту. Вибір санітарно-гігієнічного факультету певною мірою був обумовлений спеціальністю і авторитетом батька, який в той час працював головним санітарним лікарем Підвочиського району.

Молодого кандидата медичних наук у грудні 1964 р. прийняли на роботу асистентом кафедри гігієни Актюбинського державного медичного інституту, де він і пропрацював майже два роки. У Казахстані він зустрів і покохав свою майбутню дружину, теж лікаря, Нелю Григорівну. І все ж дуже хотілося повернутися на неньку Україну. Відтак за першої нагоди Володимир Андрійович уже з дружиною і донькою Оленкою в 1966 році переїхали у Тернопіль, де 9-ий рік як був створений і функціонував Тернопільський державний медичний інститут. Був зарахований на посаду асистента кафедри гігієни. З тих пір він постійно працював на різних посадах спочатку в інституті, потім в академії та в університеті, успішно просуваючись по службових щаблях.

У 1978 р. Володимира Кондратюка було вибрано за конкурсом на посаду доцента кафедри соціальної гігієни і ОЗО з курсом гігієни. В 1990 році був призначений професором кафедри загальної гігієни (у 1991 р. йому присвоєно вчене звання професора цієї кафедри), а у 1995 р. став її завідувачем. З 2000 р. продовжив працювати професором цієї ж кафедри, а з 2002 р. знову очолив її і керував ще протягом 2 років.

Кондратюк4Як одного з найдосвідченіших гігієністів України професора В.А. Кондратюка було призначено експертом ВАК України. За результатами проведених професором В.А. Кондратюком досліджень було затверджено 25 гігієнічних нормативів вмісту шкідливих речовин у питній воді. Отримані наукові матеріали та ідеї було використано в одній докторській та п'яти кандидатських дисертаціях.

Значне місце у його житті займає створення підручників та посібників. За редакцією професора В. А. Кондратюка і у співавторстві випущено два підручника, два посібника і один довідник, а також написано понад 250 науково-педагогічних статей та отримано 6 патентів на винаходи. У трудовій книжці професора В. А. Кондратюка не достало місця для запису про всі подяки та нагороди за досягнення протягом понад півстолітньої практичної та науково-педагогічної роботи.

Кондратюк5

Кондратюк2Пішов з життя Володимир Андрійович Кондратюк – багаторічний голова Наукової ради Тернопільської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, доктор медичних наук, професор Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського.

Всеукраїнська екологічна ліга висловлює щирі співчуття рідним та близьким Володимира Андрійовича.

Володимир Андрійович Кондратюк (нар. 14 лютого 1936р., смт Чорний острів, Хмельницька область) – український вчений у галузі медицини (гігієна). Доктор медичних наук (1990), професор (1991).

«Моєю філософією життя є чесна щоденна робота. Стараюсь жити сьогоднішнім днем, тому що завтра вже буде пізно, буде щось нове, інше. Час плине дуже швидко, тому треба встигнути зробити якомога більше» – казав Володимир Андрійович.

Кондратюк3Народився В.А. Кондратюк в сім‘ї службовців, батько був лікарем. У 1953 році Володимир Андрійович закінчив Підволочиську середню школу та вступив до Львівського державного медичного інституту. Вибір санітарно-гігієнічного факультету певною мірою був обумовлений спеціальністю і авторитетом батька, який в той час працював головним санітарним лікарем Підвочиського району.

Молодого кандидата медичних наук у грудні 1964 р. прийняли на роботу асистентом кафедри гігієни Актюбинського державного медичного інституту, де він і пропрацював майже два роки. У Казахстані він зустрів і покохав свою майбутню дружину, теж лікаря, Нелю Григорівну. І все ж дуже хотілося повернутися на неньку Україну. Відтак за першої нагоди Володимир Андрійович уже з дружиною і донькою Оленкою в 1966 році переїхали у Тернопіль, де 9-ий рік як був створений і функціонував Тернопільський державний медичний інститут. Був зарахований на посаду асистента кафедри гігієни. З тих пір він постійно працював на різних посадах спочатку в інституті, потім в академії та в університеті, успішно просуваючись по службових щаблях.

У 1978 р. Володимира Кондратюка було вибрано за конкурсом на посаду доцента кафедри соціальної гігієни і ОЗО з курсом гігієни. В 1990 році був призначений професором кафедри загальної гігієни (у 1991 р. йому присвоєно вчене звання професора цієї кафедри), а у 1995 р. став її завідувачем. З 2000 р. продовжив працювати професором цієї ж кафедри, а з 2002 р. знову очолив її і керував ще протягом 2 років.

Кондратюк4Як одного з найдосвідченіших гігієністів України професора В.А. Кондратюка було призначено експертом ВАК України. За результатами проведених професором В.А. Кондратюком досліджень було затверджено 25 гігієнічних нормативів вмісту шкідливих речовин у питній воді. Отримані наукові матеріали та ідеї було використано в одній докторській та п'яти кандидатських дисертаціях.

Значне місце у його житті займає створення підручників та посібників. За редакцією професора В. А. Кондратюка і у співавторстві випущено два підручника, два посібника і один довідник, а також написано понад 250 науково-педагогічних статей та отримано 6 патентів на винаходи. У трудовій книжці професора В. А. Кондратюка не достало місця для запису про всі подяки та нагороди за досягнення протягом понад півстолітньої практичної та науково-педагогічної роботи.

Кондратюк5

Шахтні води2Всеукраїнська екологічна ліги стурбована серйозністю екологічних проблем Донбасу, зумовлених надмірним техногенним навантаженням. Особливої уваги потребують території, де проводяться військові дії. Надзвичайну загрозу сьогодні становить процес підняття рівня шахтних вод і затоплення шахт на окупованій території, внаслідок особливостей геологічної будови та рельєфу місцевості, стікають і затоплюють шахти на підконтрольній Україні території.

На території Донецької області багато років поспіль спостерігається найвище техногенне навантаження у всій Європі, що обумовило значні зміни екологічного характеру. Тривалий термін видобутку вугілля (понад 150 років), великі площі порушення рівноваги надр, об’ємів видобутку і витоків вибухонебезпечного метану створили нестійку техногенно-геологічну систему.

Закриття шахт1Зумисне, некероване закриття великої кількості шахт на окупованій території призведе до непередбачуваних наслідків для довкілля, зокрема, через припинення відкачування шахтних вод відбувається підтоплення і затоплення великих площ прилеглих міст і селищ. Запустяться процеси екологічно небезпечних змін складових довкілля: ландшафтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, біорізноманіття, геологічних та геохімічних порушень рівноваги порід та деформації поверхні.

На початок воєнної агресії видобуто до 14 млрд т вугілля і порід, об’єм створених гірничих виробок перевищив 9 млрд м3, а загальна площа фрагментовано порушеної території сягнула 15 тис. км2. Шахтний комплекс Донбасу є стабільним джерелом викидів до 6 млрд м3/рік вибухонебезпечних і токсичних газів (метан, радон та ін.), шляхи міграції яких суттєво змінюються під час військових впливів на режим водовідливу та вентиляції шахт. Український Донбас може стати регіоном без власних запасів чистої питної води. Під загрозою відселення знаходяться люди із семи міст Донецької і Луганської областей. Шахтні води можуть вийти на рівень мінус 20 метрів, що означає підтоплення будинків і забруднення власних джерел питної води. Канал Сіверський Донець – Донбас через лінію фронту несе питну воду для всього регіону. Русло каналу багато разів пробивали артилерійські обстріли, воно негерметичне, і за останні роки його не ремонтували. Найбільші просторово-часові екологічні небезпеки варто пов’язувати із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід і розвинутих у них водотривів, які екранували витоки солоних глибинних вод разом з вибухонебезпечними та токсичними газами.

Шахтні води4Головною загрозою для регіону є втрата усіх запасів підземних вод, придатних для питного водопостачання. Вже сьогодні шахтні води, рівень яких постійно піднімається, підтоплюють полігони з промисловими та побутовими відходами, хвостосховища та шламонакопичувачі, терикони, житлову забудову. Наслідком некерованого затоплення шахт буде підтоплення і затоплення великих площ, забруднення підземних і поверхневих водозаборів мінералізованими шахтними водами, додаткові просідання і деформації поверхні, розвиток техногенних землетрусів, а внаслідок цього – руйнування нафтогазопроводів, ділянки магістрального аміакопроводу Тольятті–Одесса (з тиском 80 атмосфер), що примикає до Горловського хімзаводу, магістральних і місцевих ліній електропередач та інших об’єктів критичної інфраструктури. Значна загроза для безпеки життєдіяльності може бути пов’язана з новими шляхами міграції вибухонебезпечного метану із шахт, що затоплюються, в межах міст, селищ, проммайданчиків та загалом промислово-міських агломерацій Донбасу. В цілому це створює загальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечного проживання та збалансованого розвитку територій. Це формує поняття «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» і виникнення масштабних соціальних напруг в суспільстві.

Водночас, під вуглепромисловими районами, у яких досі проводиться видобуток вугілля, внаслідок інтенсивного дренування сформувались своєрідні зневоднені зони площею у тисячі квадратних кілометрів і завглибшки до 50 метрів. Було осушено ґрунтовий водоносний комплекс, що призвело до пересихання сотень колодязів, свердловин, а також природних джерел, водотоків у балках та річках. Це стало причиною дефіциту води на більшій частині басейнів річок Лугані, Кринки, Булавінки. Наслідком цих процесів може стати опустелення значних територій.

Закриття шахт2Необхідно врахувати загрози, пов’язані з російською окупацією і обстрілами частини території Луганської та Донецької областей. Більшість шахт залишилися на окупованій території, яка топографічно вища, ніж підконтрольна Україні, тому весь обсяг шахтних вод переміщується в шахти Торецька, Селідового та Золотого. Хімічний склад підземних вод не відповідає стандартам якості. 70% населених пунктів розташовані над шахтними ви­робками і найближчій перспективі їм загрожує підтоплення та проблеми з якісним водопостачанням.

Забруднення підземних та поверхневих водозаборів мінералізованими шахтними водами набуло загрозливих масштабів. Разом з шахтними водами у водойми можуть потрапити розчинені мінеральні та органічні домішки та завислі речовини. Якісний склад шахтних вод різноманітний і суттєво змінюється по вугільних басейнах, родовищах і районах. Їхнє потрапляння в гідрологічну мережу викликає замулювання, засолення і закислення водойм і водотоків, порушуючи тим самим екологічну рівновагу у вугільних регіонах. Мінеральні домішки, це піщані та глинисті частки, мінеральні включення вугілля, інертний пил, розчинені солі, луги і кислоти. Органічні забруднення, частинки чистого вугілля, мінеральні масла і інші нафтопродукти, які використовуються для змащення гірських машин і механізмів, продукти життєдіяльності живих організмів, розкладання деревини і ін., мікробіологічне забруднення.

Мінералізація шахтних вод складає 2500–4500 мг/дм3 (ГДКсухий залишок = 1000 мг/дм3).

Органічні забруднення – побічні продукти видобутку вугілля, нафтопродукти, які використовуються для змащення гірських машин і механізмів, продукти життєдіяльності живих організмів, розкладання деревини і ін., мікробіологічне забруднення.

У шахтах швидко накопичуються ґрунтові води. За нормальних умов їх відкачують, очищають та скидають у річку. Проте, у зв'язку з ситуацією, на шахті "Золоте" кількість води, що прибуває, значно збільшилася. Потужностей для відкачки та очистки не вистачає. У результаті неочищені води можуть потрапляти в поверхневі. Більше того, через підтоплення метан не відкачується нагору та накопичується у пустотах. Це підвищує вірогідність вибухів. Небезпека полягає ще й у енергопостачанні, є ймовірність, що воно може зникнути в результаті обстрілу. Якщо це станеться то насоси перестануть відкачувати шахтні води і почнеться почергове затоплення шахт.

Шахтні води3Окрім порушення гідрологічного, значно змінюється гідрохімічний режим річок. В таких річках, як Лугань та Велика Кам’янка мінералізація води перевищує норму понад удвічі й становить 2,2–2,6 г/дм3 . Окрім розчинних хімічних сполук, із шахтними водами у річки потрапляє й велика кількість зважених твердих частинок (від 20 до 70 г/дм3 ), що призводить до замулювання русел (Казенний Торець, Кальміус, Кринка) та створює додаткову необхідність їхнього очищення та спрямлення.

У зв’язку із зупинкою багатьох підприємств через російську військову агресію на Сході України особливої актуальності набувають питання дослідження та аналізу еколого-техногенних загроз, оцінки потенційних ризиків, прогнозування можливих сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій із застосуванням сучасних наукових підходів.

Найбільші екологічні ризики у просторі і часі будуть пов’язані із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід та розвинутих в них водотривів, які екранували витоки солоних шахтних глибинних вод. Міграція вибухонебезпечного метану та інших токсичних газів із затоплених шахт в межах міст, селищ, промислових майданчиків може створити загрозливу ситуацію у регіоні.

Серед величезної кількості проблем, що виникають внаслідок підтоплення територій шахтними водами, найактуальнішими є такі:

  • порушення екосистем та особливо цінних природоохоронних територій, зокрема, природно-заповідного фонду;
  • втрати зелених насаджень та лісових масивів;
  • руйнування промислових, екологічно небезпечних об'єктів (полігони ТПВ, несанкціоновані сміттєзвалища);
  • погіршення санітарно-гігієнічних показників джерел питної води,
  • руйнування та забруднення ґрунтів;
  • зменшення сільськогосподарських територій і, як наслідок, зменшення природних територій через перетворення їх на нові сільськогосподарські.

Гострою проблемою є водовідливи і вентиляційні системи шахт, пошкоджені унаслідок воєнних дій. Такі ушкодження спричинюють підтоплення міст і селищ, забруднюють поверхневі води, впливають на постачання питної води. Крім того, актуальною проблемою є горіння шахтних територій, під час якого відбувається значне забруднення атмосферного повітря.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують на терміновій необхідності прийняття управлінських рішень та профілактичних дій для вирішення проблем затоплення, внаслідок чого десятки тисяч людей Донецької області можуть втратити можливість проживати у екологічно безпечному для життя і здоров’я середовищі. ВЕЛ наголошує на необхідності запровадження таких першочергових заходів:

- провести комплексне науково-практичне дослідження еколого-техногенного стану території Донецької та Луганської областей;

- врахувати екологічну складову при формуванні нової державної програми реструктуризації та відновлення Донбасу, а також у Стратегіях розвитку Донецької та Луганської областей до 2027 року;

- виступити з ініціативою на міжнародному рівні щодо виключення збройних впливів на системи водопостачання, шахтний водовідлив та небезпечні об’єкти;

- розробити план практичних заходів щодо утримання шахтних вод на безпечних рівнях для захисту від негативного впливу на водоносні горизонти;

- запровадити систему моніторингу стану геологічного середовища та підземних вод в районі шахтних виробок з використанням дистанційних методів та математичного моделювання.

Семінар обговорення211 вересня 2020 року Всеукраїнська екологічна ліга за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) при підтримці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провела Всеукраїнський семінар-обговорення «Зменшення ризику стихійних лих, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні».

Семінар обговорення5

Семінар обговорення4Зустріч відбулась у м. Києві із залученням онлайн-учасників на платформі ZOOM. Учасники (представники міжнародних організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських об’єднань) обговорили питання сільськогосподарської та продовольчої безпеки, системи зниження ризику стихійних лих для сільського господарства, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні.

Дякуємо всім за активну дискусію!

Чекаємо на коментарі та доповнення за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">

Семінар обговорення6

Семінар обговорення211 вересня 2020 року Всеукраїнська екологічна ліга за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) при підтримці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провела Всеукраїнський семінар-обговорення «Зменшення ризику стихійних лих, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні».

Семінар обговорення5

Семінар обговорення4Зустріч відбулась у м. Києві із залученням онлайн-учасників на платформі ZOOM. Учасники (представники міжнародних організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських об’єднань) обговорили питання сільськогосподарської та продовольчої безпеки, системи зниження ризику стихійних лих для сільського господарства, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні.

Дякуємо всім за активну дискусію!

Чекаємо на коментарі та доповнення за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">

Семінар обговорення6

ДЕІ повітряНещодавно Комітет з питань екологічної політики та природокористування своїм рішенням рекомендував Верховній Раді України повернути проєкт Закону про державний екологічний контроль (реєстр. № 3091 від 19.02.2020) на доопрацювання у Комітет для внесення його на повторне перше читання.

А наприкінці серпня Кабінет міністрів України протокольним рішенням доручив Мінідовкілля, Мінфіну, Мін’юсту, Держекоінспекції, Національному агентству з державної служби, Фонду держмайна опрацювати питання щодо можливості розміщення центрального апарату Держекоінспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та за результатами подати в установленому порядку Кабінетові міністрів узгоджені пропозиції. Відповідальним за підготовку узгоджених пропозицій визначено Міндовкілля.

Здавалося б – парадокс: депутати з парламентського екокомітету, до того ж, його ініціатори, розуміючи нагальність реформування системи екологічного контролю, замість ініціювати прийняття, вносять рекомендацію доопрацьовувати законопроєкт. А уряд рішенням про зміну дислокації Держекоінспекції паралізує діяльність органу державного нагляду і контролю.

ДЕІ пестицидиСкладається враження, що перенесення апарату ДЕІ у високих владних кабінетах розглядають важливу складову усієї реформи – її яскраву обгортку для широкого загалу. Ця обгортка нині виглядає і певним вимушеним кроком, приуроченим до виборів місцевих органів влади.

У липні минулого року, підчас поїздки до рідного міста, президент Володимир Зеленський, наслухавшись скарг земляків, заявив про доцільність перенесення Міністерства екології до Кривого Рогу. Досить скоро, упевнившись у нереалістичності обіцянки, Мінекології ліквідували, а його підрозділи причепили до Міненерго.

Всеукраїнська екологічна ліга та інші громадські організації вимагали відновлення міністерства захисту довкілля.

Модифікований орган прожив недовго – через 9 місяців його ліквідували і відновили status quo. Тепер про перенесення самого міністерства вже ніби то й забули. Але ж криворіжцям треба щось запропонувати. Забруднене викидами повітря, засолений Інгулець, брудна Саксагань і хвороби нікуди ж не поділись. А тут нові вибори грядуть. От і з’явилась ідея з переселенням ДЕІ. Але жодного результату такі переселення не дадуть. Тут потрібні інші рішення, зокрема ухвалення нового закону про екологічний контроль і відповідних урядових нормативних актів. А от з цим, якраз, все складно.

З одного боку, законопрєкт критикують з усіх сторін. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради громадськість, науковці, фахівці, зацікавлені у реалізації конституційних норм про екологічну безпеку, безпечне для життя і здоров’я довкілля, а також обов’язку кожного не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані збитки (статті 16-та, 50-та, 66-та Конституції України).

ДЕі водаЗ іншого боку, промисловці та чиновники створили найпотужніше лобі незацікавлених у впровадженні змін. Реформа передбачає зосередження функцій екоконтролю в одному органі. Проти цього виступають органи влади, які будуть позбавлені цих функцій. Дефіцит державних коштів для забезпечення нового органу необхідною матеріально-технічною базою – ще один виклик реформі. Отже, держоргани, що розподіляють дефіцитні бюджетні кошти, краще відмовляться від реформ, аніж засукають рукави для пошуку ресурсу. Бізнесструктури, зацікавлені у відсутності чи неефективності контролю. Той, хто звик отримувати легкий прибуток шляхом незаконного використання природних ресурсів та забруднення довкілля, кістьми ляже задля збереження наживи.

Якщо ж реформа не відбудеться, Україна приречена до занепаду (деградації) природного середовища і як наслідок – підвищення рівня захворюваності та смертності населення. Держава змушена буде здійснювати додаткові видатки з бюджету не на сталий розвиток, а на усунення наслідків руйнівного впливу на довкілля.

Контроль за навколишнім середовищем у нинішньому вигляді є неоперативним та недієвим. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у результаті внесених змін, не дозволяє належним чином здійснити екологічний контроль. Необхідність повідомляти суб’єкту дату та час перевірки, необхідність отримувати звернення для вжиття заходів контролю, отримувати згоду на перевірку від органу вищої інстанції призвела до повного вихолощення функції контролю. А недопуски інспекторів Державної екологічної інспекції на підприємства свідчать про цілковиту безкарність забруднювачів.

ДЕІ відходиЧи поліпшиться стан довкілля Кривого Рогу від того, що там розмістять центральний апарат Державної екологічної інспекції? – Питання риторичне. Центральний апарат не матиме повноважень здійснювати контроль за викидами і скидами. Це функції територіального органу – Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області та її інспекторів, які там, на місці і працюють нині. Інша справа – якість їх роботи. Але переміщення центрального апарату ніяк не вплине на їх діяльність. Тут потрібно змінювати правові засади діяльності ДЕІ, наповнювати його реальними механізмами впливу, а також під нові повноваження залучати працівників з новим мисленням, які будуть працювати у держструктурі не для власного збагачення, а задля довкілля.

Враховуючи останні події навколо реформи державного екологічного контролю, можна передбачити, що і процес перенесення центрального апарату ДЕІ, і сама реформа будуть відтерміновані. Про перенесення після виборів і не згадають, а реформа, за різних сценаріїв, затягнеться за оптимістичним сценарієм на півроку, а за песимістичним – доки грім не гряне.

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи