Останні новини
English below
У 2013 році Всеукраїнська екологічна ліга розпочала масштабну кампанію проти будівництва малих ГЕС в Україні: було заплановане будівництво понад 500 малих ГЕС дериваційного та гребельного типів у Карпатському регіоні, які могли б знищити туристичну привабливість Карпат і є вкрай небезпечним для природи (забруднення водних ресурсів та погіршення якості питної води, а також значно погіршить екологічну ситуацію в містах, розташованих нижче за течією). Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що внаслідок такого будівництва активізуються зсуви, селі та ерозійні процеси, які матимуть негативні наслідки для ряду населених пунктів, зміниться гідрологічний режим територій, буде порушено прирічкові ліси, які нині захищають населення від раптових повеней під час катастрофічних погодних явищ. Крім того, погіршиться якість води у річках і в цілому в регіоні, зникне більшість водних організмів, зокрема червонокнижних, буде втрачено промислові види риб. Природні екологічні коридори після будівництва такої кількості об’єктів будуть остаточно порушені або зруйновані.
Наша організація підтримала вимогу Національної екологічної ради України до Кабінету Міністрів України щодо перегляду рішення Уряду України від 13 липня 2016 року про затвердження «Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року». Цей документ не пройшов жодних публічних обговорень, екологічних оцінок згідно з чинним законодавством України і був затверджений з порушенням чинних процедур.
Активісти Всеукраїнської екологічної ліги з Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей із з усіх сил намагалися не допустити будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС, переконуючи депутатів обласних рад проголосувати проти цього будівництва.
Small HPPs
In 2013, the All-Ukrainian Environmental League launched a large-scale campaign against the construction of small hydropower plants in Ukraine: it was planned to build more than 500 small hydropower plants of diversion and dam types in the Carpathian region, which could destroy the tourist attraction of the Carpathians and are extremely dangerous for nature (water pollution) water, as well as significantly worsen the ecological situation in cities located downstream). Specialists of the All-Ukrainian Environmental League emphasize that as a result of such construction, landslides, mudflows and erosion processes are activated, which will have negative consequences for a number of settlements, the hydrological regime of the territories will change, riverine forests which now protect the population from sudden floods during catastrophic weather events will be disturbed. In addition, the quality of water in rivers and in the region as a whole will deteriorate, most aquatic organisms, including those listed in the Red Book, will disappear, and commercial fish species will be lost. Natural ecological corridors after the construction of such a number of facilities will be permanently violated or destroyed.
Our organization supported the demand of the National Ecological Council of Ukraine to the Cabinet of Ministers of Ukraine to review the decision of the Government of Ukraine dated July 13, 2016 on the approval of the “Program for the development of hydropower in Ukraine until 2026”. This document did not go through any public discussions, environmental assessments in accordance with the current legislation of Ukraine and was approved in violation of existing procedures.
Activists of the All-Ukrainian Environmental League from the Ivano-Frankivsk, Ternopil and Chernivtsi regions struggled to prevent the construction of the Upper Dniester cascade of hydroelectric power stations, persuading the deputies of the regional councils to vote against this construction.
Малі ГЕС — гідроелектростанції із потужністю до 10 МВт. Згідно з сучасною міжнародною класифікацією за нормативом ООН, до малих гідроелектростанцій (МГЕС) відносять гідроелектростанції потужністю від 1 до 30 МВт, до міні-ГЕС — від 100 до 1000 кВт, до мікро ГЕС — не більше 100 кВт.
Нинішня кампанія масового будівництва малих ГЕС у Карпатах – це черговий популістський антиукраїнський проект, у якому заінтересовані приватні структури, що стоять за ним. Вигоди матимуть винятково бізнесмени, які будуватимуть, продаватимуть труби великого діаметра, ввозитимуть дороге зарубіжне обладнання, яке не виробляють в Україні, а також експлуатуватимуть за рахунок опосередкованих бюджетних дотацій ці споруди.
Позиція ВЕЛ
Позиція Всеукраїнської екологічної ліги щодо будівництва Канівської ГАЕС
Карпатський регіон – один з ключових туристичних центрів в Україні, який щороку відвідує понад 2 мільйони мандрівників. Заплановане будівництво понад 500 малих ГЕС дериваційного та гребельного типів знищить туристичну привабливість Карпат і є вкрай небезпечним для природи.
Екологічні недоліки при будівництві малої ГЕС (згідно з даними Інституту відновлювальної енергетики НАН України)
Події
Семінар "Перспективи та наслідки будівництва малої ГЕС на р. Случ (26 грудня 2014 р.)
Круглий стіл "Перспективи і доцільність будівництва Канівської ГАЕС" (4 липня 2014 р.)
Мітинг проти будівництва міні ГЕС на річці Рось (19 червня 2014 р., м. Біла Церква)
Фахівці наголошують, що внаслідок такого будівництва активізуються зсуви, селі та ерозійні процеси, які матимуть негативні наслідки для ряду населених пунктів, зміниться гідрологічний режим територій, буде порушено прирічкові ліси, які нині захищають населення від раптових повеней під час катастрофічних погодних явищ. Крім того, погіршиться якість води у річках і в цілому в регіоні, зникне більшість водних організмів, зокрема червонокнижних, буде втрачено промислові види риб. Природні екологічні коридори після будівництва такої кількості об’єктів будуть остаточно порушені або зруйновані.
Інформаційні матеріали
Еколого-економічні аспекти у питанні будівництва малих ГЕС у Карпатах (Т. Тимочко)
Вже третій рік поспіль Всеукраїнська екологічна ліга за активної участі Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» проводить всеукраїнську громадську природоохоронну кампанію «Батарейкам – утилізація!». За цей час було встановлено 518 контейнерів у всіх регіонах України та зібрано більше 14 тон відпрацьованих батарейок. Найбільше у 2014 році зібрали активісти Хмельницької області - 668 кг (з детальним списком пунктів збирання батарейок можна ознайомитися на сайті ВЕЛ http://www.ecoleague.net/diialnist/kampanii-na-zakhyst-dovkillia/batareikam-utylizatsiia/merezha-kampanii).
Оскільки жоден український завод не має ліцензії на утилізацію відпрацьованих джерел струму, наш партнер – компанія «Сігмас Еколоджі» відправляє зібрані батарейки у Францію на завод «Tredi». Він є широко відомим у світі, має всю необхідну документацію та значний досвід роботи.
Довідково: Батарейки – це хімічні джерела струму, елементи яких вступають у реакцію, що під дією заряду перетворюється на електричну енергію. Ці елементи є токсичними та небезпечними, оскільки містять:
- свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку);
- кадмій (є токсичним для легенів та нирок);
- ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання, рухового апарату);
- нікель і цинк (спричинюють дерматити);
- луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).
Батарейки не знешкоджуються методами утилізації звичайного сміття і потребують спеціального оброблення для знешкодження. Розкладання однієї неправильно утилізованої пальчикової батарейки триває понад 20 років.
Одна відпрацьована батарейка, потрапляючи у довкілля, забруднює 400 л води або 20 м2ґрунту.
Всеукраїнська екологічна ліга та Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта»спільно з Благодійним фондом спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи у жовтні та листопаді 2014 року організували обстеження та лікування дітей Житомирської області в Українському спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення Міністерства охорони здоров’я України в заповідній зоні м. Києва (Пуща - Водиця).
Цю діяльність було продовжено і в 2015 році. Зокрема, 16 січня на обстеження та лікування в цей диспансер приїхали 38 дітей з Коростенського району Житомирської області.
Відомо, що значна частина Житомирщини знаходиться в зоні радіоактивного забруднення від вибуху на ЧАЕС. Іонізуюче випромінювання радіоактивних речовин характеризуються негативно впливає на організм людини і призводить до появи великої кількості захворювань. Такі хвороби потребують спеціального лікування у зв’язку з особливою причиною їх виникнення, а головне – своєчасної профілактики.
В умовах значного радіаційного забруднення обстеження та лікування дітей, які тут проживають, є дуже важливим.
У спеціалізованому диспансері діти пройдуть повне медичне обстеження. Їх оглянуть кваліфіковані фахівці поліклініки для дорослих (терапевт, невролог, дерматолог, хірург-онколог, гінеколог, стоматолог, офтальмолог, отоларинголог, ендокринолог)та дітей (педіатр, гастроентеролог, невролог, кардіолог, офтальмолог, отоларинголог, ендокринолог, стоматолог). Діти пройдуть функціональну діагностику: спектрометрію, електрокардіографію, електроенцефалографію, реоенцефалографію, реовазографію, фіброгастродоуденоскопію, ультразвукове дослідження серця з доплерографією магістральних судин, щитовидної залози, молочної залози, органів черевної порожнини, малого тазу. Також обов’язковим є лабораторне обстеження, зокрема, загальний, біохімічний, імунологічний аналіз крові, визначення гормонів щитовидної залози (за показами), дослідження сечі, копрологічне дослідження.
На дозвіллі діти багато часу проводять на свіжому повітрі. Мають можливість користуватися бібліотекою, яка є філіалом Національної дитячої бібліотеки України.
Резолюція круглого столу «Енергетичні альтернативи України: екологічний аспект»
22 квітня 2013 року в приміщенні Київського міського Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) відбулося засідання круглого столу «Енергетичні альтернативи України: екологічний аспект» з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги. У заході взяли участь представники органів влади, провідні фахівці енергетичної галузі, громадські організації, бізнес-структури.
Були обговорені такі питання:
- -Екологічно небезпечні енергетичні проекти в Україні.
- -Перспективи енергозбереження в усіх секторах економіки.
- -Переваги відновлюваної енергетики та проблеми розвитку в Україні.
- -Впровадження енергоефективних технологій у виробництво.
Українські екологи, на відміну від урядових структур, пропонують альтернативні шляхи розвитку української енергетики.
Якщо оцінити кошти, які уряд збирається витратити на ядерну галузь, аргумент високої вартості відновлюваної енергетики втрачає будь-який сенс. А якщо рівень енергозбереження довести до європейських стандартів, відпаде потреба нищити довкілля буровими установками для видобування сланцевого газу.
Енергетична стратегія України до 2030 року штучно занижує темпи розвитку відновлюваної енергетики на користь традиційних видів енергетики, які використовують первинні природні ресурси та забруднюють довкілля.
Україна вже зараз демонструє високі темпи розвитку сонячної та вітрової енергетики (оптимістичні прогнозні показники свідчать про можливості зростання її частки до 2020 року – до 11%, у 2030 році – до 18% енергобалансу країни).
У той же час Європа у 2020 році планує виробляти понад 20% електроенергії з використанням відновлюваних джерел енергії, причому сектор біоенергетики становить приблизно 60% загального обсягу всіх джерел відновлюваної енергії в ЄС. На відміну від європейців, у паливно-енергетичному балансі України біоенергетика становить сьогодні лише 0,8%. За оцінками українських експертів, Україна потенційно могла б замінити твердим та рідким видами біопалива до третини газу, який нині використовується. Крім того, це додаткові інвестиції у розвиток власного сільського господарства і значна економія бюджетних коштів, особливо у сільській місцевості, де замість використання дорогого російського газу для опалювання шкіл і лікарень, можна використати те, що нині гниє чи спалюється на полях.
Події Революції Гідності змінили українську свідомість і дали зрозуміти, що громадськість може впливати на процес прийняття управлінських рішень та відстоювати своє право на безпечне довкілля.
Громадські організації природоохоронного спрямування Черкаської області об’єдналися у незалежну Громадську раду, яка буде співпрацювати з різними державними структурами у сфері охорони довкілля, проте не буде підпорядкуватися жодній з них.
20 січня 2015 року було створено Черкаську обласну екологічну громадську раду з метою охорони навколишнього середовища, впровадження та реалізації засад збалансованого (сталого) розвитку на Черкащині.
У засіданні Черкаської обласної екологічної громадської ради взяли участь: Тетяна Тимочко – голова Національної екологічної ради України, голова Всеукраїнської екологічної ліги; Сергій Поліщук – начальник Державної екологічної інспекції у Черкаській області, Олена Звягінцева –директор департаменту екології та природних ресурсів Черкаської ОДА, Пустільник П. Т. – еколог-інспектор Корсунь-Шевченківського району, Наталія Фоміна – голова Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги.
На засіданні були присутні представники 17 громадських природоохоронних організацій.
В центрі уваги громадських активістів є проблемні питання природоохоронної галузі та необхідність посилення ролі громадськості у прийнятті управлінських рішень.
Головою Черкаської обласної екологічної громадської ради було обрано Наталію Фоміну, голову Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, заступниками голови Ради – Олександра Спрягайла, голову Черкаської міської організації «Вільний простір» та Сергія Шмиголя, голову обласної організації Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи», секретарем – Свояк Наталію, к.б.н., доцента кафедри екології Черкаського державного технологічного університету.
Одноголосно було ухвалено рішення про вступ Черкаської обласної екологічної громадської ради до Національної екологічної ради України.
24–25 жовтня 2013 р. у Луганську в приміщенні Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відбувся Національний форум «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології».
Організаторами Форуму виступили Всеукраїнська екологічна ліга, Центр міжнародних конвенцій та проектів, ТОВ «Медіа ДАК», Центр муніципальних технологій.
Мета Форуму – розроблення рекомендацій для комплексного розв’язання муніципальних і регіональних проблем у сфері поводження з твердими побутовими відходами, сприяння співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки, бізнесу у цій сфері, формування нормативно-правової бази, реалізація екологічно дружніх, ресурсо- та енергоефективних технологій, сприяння залученню інвестицій та інновацій, налагодження та зміцнення міжнародного співробітництва, збереження довкілля, впровадження засад збалансованого розвитку в Україні.
У відкритті та роботі Форуму взяли участь Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник, голова Луганської обласної державної адміністрації Володимир Пристюк, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова Наглядової ради ТОВ «Надра Луганщини» Олег Недава та ін.
У рамках Форуму були проведені конференційні заходи (круглі столи, семінари тощо), організовано презентаційно-ділову зону, де учасники мали можливість провести презентацію компанії, розповісти про сучасні технології переробки відходів, встановити корисні бізнес-контакти, виставку «Управління відходами», на якій було представлено інформацію про підприємства, установи та організації, які працюють у сфері поводження з відходами, презентовано зразки товарів, виробів, інформаційні та рекламні матеріали на спеціальних виставкових стендах. Усім присутнім були презентовані громадська природоохоронна акція «Батарейкам – утилізація!» та національний проект «Чисте місто».
У своєму виступі голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила: «Проблеми утворення відходів і поводження з ними є надзвичайно гострими для України. Вони починаються з неприпустимо низької ефективності використання природних ресурсів. Так, за індексом природомісткості – 8,7 Україна «випереджає» такі країни, як Росія, Молдова та Польща, не кажучи вже про країни ЄС. Незначна плата за утворення відходів, відсутність уваги до проблеми і просто низька технологічна культура стримують активне розв’язання накопичених проблем. Не розвивається виробнича сфера поводження з відходами – як державна, так і приватна. У містах і селищах міського типу України щороку утворюється близько 50 млн м3 сміття (твердих побутових відходів). Полігони і несанкціоновані звалища ТПВ займають площу більшу, ніж площа об’єктів природно-заповідного фонду (близько 5,5%). Більшість з них заповнені на 90% і не відповідають вимогам екологічної безпеки та запобігання забрудненню підземних вод і повітря. Необхідно докорінно переглянути та сформувати цілісну політику поводження з відходами в Україні, починаючи від законодавства, технологій, залучення інвестицій і завершуючи створенням нової галузі економіки».
24 жовтня 2013 р. учасники Форуму оглянули новий полігон твердих побутових відходів у м. Олександрівську. За словами С. Кравченка, міського голови Луганська, новий полігон ТПВ побудовано з використанням новітніх матеріалів і технологій, що забезпечують захист довкілля під час його експлуатації. Виконано рекультивацію старого полігону та обладнано систему збирання та термічної утилізації біогазу.
25 жовтня 2013 р. учасники конференції відвідали ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», де мали змогу ознайомитися з сучасними технологіями зменшення викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище. Генеральний директор ПАТ «АМК» Тарас Шевченко розповів про роботу зі зменшення техногенного впливу підприємства на екологічний стан Алчевська: «Реалізація заходів інвестиційної програми уже дала змогу станом на 1 січня 2013 р. скоротити 120 джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, що зменшило кількість таких викидів на 15,3 тис. т/рік. У рамках програми модернізації комбінату триває будівництво газотурбінної станції (ГТС). У 2012 р. було закінчено будівництво інфраструктури ГТС першої черги (сума інвестицій – 421,3 тис. грн)».
З окремих питань, які були розглянуті в рамках Форуму, було запропоновано:
1. Об’єднати чинні закони та нормативні акти в загальний Кодекс законів про відходи та використання природних ресурсів. Продовжити роботу над розробленням нових нормативних документів і вдосконаленням чинних у сфері поводження з відходами, послідовно переходити на стандарти та рекомендації ЄС.
2. Запровадити формування та реалізацію регіональних (обласних) програм поводження з відходами.
3. Запровадити в Україні державний кадастр відходів. Закінчити створення єдиної інформаційно-аналітичної мережі «Відходи», системи обліку та паспортизації місць розміщення відходів.
4. Створити, з відповідним законодавчим врегулюванням, спеціальні фонди поводження з відходами, зокрема фонд поводження з радіоактивними відходами та іншими радіоактивними матеріалами і фонд поводження з відходами виробництва та споживання з акумулюванням коштів за рахунок виробників відходів.
5. Провести паспортизацію всіх сміттєзвалищ та створити електронний Реєстр полігонів ТПВ і сміттєзвалищ (санкціонованих та стихійних).
6. Стимулювати надходження інвестицій у сферу поводження з відходами, розвиток інфраструктури ринку вторинних ресурсів, залучення у цю сферу малого й середнього бізнесу з перспективою створення на цих засадах галузі зі збирання та перероблення відходів у товарну продукцію.
7. Заборонити розміщення промислових відходів разом з ТПВ.
8. Сприяти проведенню наукових досліджень, дослідно-конструкторських та проектних робіт, реалізації пілотних проектів.
Серія "Стан навколишнього середовища", січень 2014, №1
Серія "Стан навколишнього середовища", березень 2014, №3
Серія "Стан навколишнього середовища", квітень 2014, №4
Серія "Стан навколишнього середовища", травень 2014, №5
Серія "Стан навколишнього середовища", червень 2014, №6
Громадська приймальня
Актуально!
Інфографіка
