Четвер 28 бер. 2024

17 квітня 2015 року в рамках кампанії «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» Всеукраїнська екологічна ліга проводить круглий стіл «Екологічні проблеми Миколаївської області та шляхи їх розв’язання».

До участі у засіданні круглого столу запрошені представники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, науковці, представники громадськості та ЗМІ.

Питання для обговорення:

1. Екологічна ситуація в Миколаївській області: проблеми та перспективи поліпшення.

2. Стан водних ресурсів області.

3. Можливості розширення природно-заповідних територій. Стан об’єктів ПЗФ у Миколаївській області

4. Екологічні та соціально-економічні проблеми поводження з побутовими відходами у м. Миколаєві та Миколаївській області.

5. Вплив непридатних пестицидів і отрутохімікатів на довкілля та здоров’я людини.

Дата проведення: 17 квітня 2015 р.

Початоко 12.00.

Місце проведення: м. Миколаїв, вул. 68 Десантників, 10, приміщення Чорноморського державного університету ім. Петра Могили.

18319 квітня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвітницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Організації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу».

Всеукраїнська екологічна ліга здійснює інформаційну діяльність спільно з організацією «Система дій стосовно пестицидів» (PAN-UK, Великобританія) та міжнародними організаціями з питань  захисту сезонних працівників від отруєння пестицидами.

У заході взяли участь Жан-Франсуа Море, аташе–керівник сектору енергетики, навколишнього середовища, зеленої економіки, цивільного захисту Представництва ЄС в Україні, Володимир Топчій, директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Михайло Малков, Національний координатор ФАО ООН (Україна), Євгеній Федоренко, директор Департаменту екологічної безпеки та поводження з відходами Міністерства екології та природних ресурсів України, Сергій Савчук, національний координатор Міжнародної організації праці ООН, представники міжнародних організацій, міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ.

Учасники заходу обговорили негативні наслідки використання непридатних пестицидів на здоров’я людини та довкілля, розглянули результати впровадження проекту та надали рекомендації щодо розроблення плану дій у сфері поводження з пестицидами.

Жан-Франсуа Море привітав учасників та підкреслив, що пестициди можуть спричинити отруєння людини та довкілля навіть, якщо вони легально вироблені та правильно використані, оскільки хімічні засоби захисту рослин є дуже небезпечними речовинами. На жаль, багато хто з фермерів використовує пестициди не замислюючись над наслідками, тому необхідно приділяти увагу питанню просвіти сільського населення щодо роботи з ними.

zal 9.04.15Він зазначив, що у Європейському Союзі законодавчо затверджені правила сталого поводження з пестицидами для зниження ризиків отруєння людини та навколишнього середовища. Ці норми викладені у відповідній директиві, і хоча Україна поки що не зобов’язана імплементувати її у повному обсязі, необхідно рухатися у цьому напрямку.

Для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття світ має перейти на збалансоване ведення сільського господарства, і Україна повинна приєднатися до цього руху. В свою чергу, Європейський Союз використовує свої можливості для надання допомоги Україні для цього.

Тетяна Тимочко у своєму виступі акцентувала увагу на негативних наслідках неправильного використання пестицидів для довкілля та здоров’я людини. Зокрема, потрапляючи у поверхневі та підземні води, великі концентрації пестицидів створюють загрозу отруєння місцевих мешканців та біоти. Забруднені пестицидами ґрунти мають розглядатися як небезпечні відходи та утилізовуватися відповідним чином.

1829В рамках проекту «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу», який реалізує Всеукраїнська екологічна ліга, було проведено опитування сільських мешканців, фермерів та сезонних робітників для визначення їхньої обізнаності щодо необхідності використання засобів індивідуального захисту під час обробки рослин та негативних наслідків пестицидів на здоров’я людини. Дослідження показало, що великий відсоток населення при роботі з пестицидами використовує не повний комплект засобів індивідуального захисту, або не використовує їх взагалі. Ті люди, які після обробки рослин відчували головний біль, нудоту або інші прояви поганого самопочуття, майже ніколи не зверталися до лікаря, надаючи перевагу самолікуванню. Такий низький рівень обізнаності населення свідчить про необхідність проведення масштабної інформативної роботи у сфері поводження з пестицидами.

У 2014 році Всеукраїнська екологічна ліга разом з компанією Сігмас Еколоджі провела інвентаризацію та перезатарювання непридатних пестицидів у Житомирській області. Було очищено Коростенський, Овруцький, Олевський та Лугинський райони та перезатарено у герметичні ємності приблизно 95 т непридатних пестицидів.

У 2015 році Всеукраїнська екологічна ліга започаткувала Громадську інвентаризацію непридатних пестицидів в Україні.

Володимир Топчій охарактеризував проблему непридатних пестицидів, зазначивши, що згідно з офіційними даними наразі в Україні знаходиться приблизно 8 тис т непридатних та заборонених до використання отрутохімікатів. Вони зберігаються на 719 складах, з яких тільки 250 перебувають у задовільному стані. Це означає, що зруйновані склади є джерелом забруднення ґрунтів та водних об’єктів.

IMG 2013 488x325Він зауважив, що в зв’язку з інтенсифікацією сільського господарства збільшується кількість пестицидів, які використовують для обробки рослин. Саме тому необхідно проводити моніторинг стану сільськогосподарських земель та заходи зі зниження ризиків від використання агрохімікатів.

Михайло Малков наголосив на важливості інформування населення про проблему непридатних пестицидів. Він також зауважив, що зараз на українському ринку пестицидів надзвичайно багато контрафактної продукції, яка становить небезпеку для довкілля та здоров’я людей, оскільки діюча речовина цих засобів захисту рослин не пройшла необхідних досліджень.

Сергій Савчук акцентував увагу на тому, що сільське господарство традиційно не сприймається як небезпечна галузь виробництва. Проте, методи та засоби, які у ньому використовуються, впливають не лише на виробників с/г продукції, але й на громаду.

IMG 2099 490x327Питання, пов’язані з розробкою дієвих заходів для управління ризиками у цій сфері мають між секторальний характер. І першим кроком у цьому напрямку повинна бути заборона дитячої праці у сільському господарстві. Другим важливим моментом є спрощення системи визнання професійних захворювань тих осіб, які працювали у агропромисловій сфері. Це є необхідним, оскільки наслідки хронічного отруєння пестицидами мають віддалений характер.

9 квітня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга проводить Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвітницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Організації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу».

У заході візьмуть участь Жан-Франсуа Море, аташе–керівник сектору енергетики, навколишнього середовища, зеленої економіки, цивільного захисту Представництва ЄС в Україні, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Михайло Малков, Національний координатор ФАО ООН (Україна),представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, міжнародних організацій, міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ.

Учасники заходу обговорять негативні наслідки використання непридатних пестицидів на здоров’я людини та довкілля, розглянуть результати впровадження проекту та нададуть рекомендації щодо розроблення плану дій у сфері поводження з пестицидами.

Довідково. Проект «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу» охоплює дванадцять країн зі Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Європейський Союз та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН цим проектом надають допомогу, спрямовану на обмін інформацією та розвиток потенціалу для сприяння ефективному розв’язанню проблем нераціонального поводження з пестицидами. Проект фінансується Європейським Союзом (ЄС) і Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

Дата проведення: 9 квітня 2015 р.

Початок заходу – 10.00

Місце проведення: м. Київ, вул. Хрещатик, 24, приміщення Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Акредитація ЗМІ та наявність документів є обов’язковою.

9 квітня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвітницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Організації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу».

Всеукраїнська екологічна ліга здійснює інформаційну діяльність спільно з організацією «Система дій стосовно пестицидів» (PAN-UK, Великобританія) та міжнародними організаціями з питань  захисту сезонних працівників від отруєння пестицидами.

1831

У заході взяли участь Жан-Франсуа Море, аташе–керівник сектору енергетики, навколишнього середовища, зеленої економіки, цивільного захисту Представництва ЄС в Україні, Володимир Топчій, директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Михайло Малков, Національний координатор ФАО ООН (Україна), Євгеній Федоренко, директор Департаменту екологічної безпеки та поводження з відходами Міністерства екології та природних ресурсів України, Сергій Савчук, національний координатор Міжнародної організації праці ООН, представники міжнародних організацій, міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ.

Учасники заходу обговорили негативні наслідки використання непридатних пестицидів на здоров’я людини та довкілля, розглянули результати впровадження проекту та надали рекомендації щодо розроблення плану дій у сфері поводження з пестицидами.

Жан-Франсуа Море привітав учасників та підкреслив, що пестициди можуть спричинити отруєння людини та довкілля навіть, якщо вони легально вироблені та правильно використані, оскільки хімічні засоби захисту рослин є дуже небезпечними речовинами. На жаль, багато хто з фермерів використовує пестициди не замислюючись над наслідками, тому необхідно приділяти увагу питанню просвіти сільського населення щодо роботи з ними.

Він зазначив, що у Європейському Союзі законодавчо затверджені правила сталого поводження з пестицидами для зниження ризиків отруєння людини та навколишнього середовища. Ці норми викладені у відповідній директиві, і хоча Україна поки що не зобов’язана імплементувати її у повному обсязі, необхідно рухатися у цьому напрямку.

Тетяна Тимочко у своєму виступі акцентувала увагу на негативних наслідках неправильного використання пестицидів для довкілля та здоров’я людини. Зокрема, потрапляючи у поверхневі та підземні води, великі концентрації пестицидів створюють загрозу отруєння місцевих мешканців та біоти. Забруднені пестицидами ґрунти мають розглядатися як небезпечні відходи та утилізовуватися відповідним чином.

zal 9.04.15В рамках проекту «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу», який реалізує Всеукраїнська екологічна ліга, було проведено опитування сільських мешканців, фермерів та сезонних робітників для визначення їхньої обізнаності щодо необхідності використання засобів індивідуального захисту під час обробки рослин та негативних наслідків пестицидів на здоров’я людини. Дослідження показало, що великий відсоток населення при роботі з пестицидами використовує не повний комплект засобів індивідуального захисту, або не використовує їх взагалі. Ті люди, які після обробки рослин відчували головний біль, нудоту або інші прояви поганого самопочуття, майже ніколи не зверталися до лікаря, надаючи перевагу самолікуванню. Такий низький рівень обізнаності населення свідчить про необхідність проведення масштабної інформативної роботи у сфері поводження з пестицидами.

У 2014 році Всеукраїнська екологічна ліга разом з компанією Сігмас Еколоджі провела інвентаризацію та перезатарювання непридатних пестицидів у Житомирській області. Було очищено Коростенський, Овруцький, Олевський та Лугинський райони та перезатарено у герметичні ємності приблизно 95 т непридатних пестицидів.

У 2015 році Всеукраїнська екологічна ліга започаткувала Громадську інвентаризацію непридатних пестицидів в Україні.

Володимир Топчій охарактеризував проблему непридатних пестицидів, зазначивши, що згідно з офіційними даними наразі в Україні знаходиться приблизно 8 тис т непридатних та заборонених до використання отрутохімікатів. Вони зберігаються на 719 складах, з яких тільки 250 перебувають у задовільному стані. Це означає, що зруйновані склади є джерелом забруднення ґрунтів та водних об’єктів.

Він зауважив, що в зв’язку з інтенсифікацією сільського господарства збільшується кількість пестицидів, які використовують для обробки рослин. Саме тому необхідно проводити моніторинг стану сільськогосподарських земель та заходи зі зниження ризиків від використання агрохімікатів.

Михайло Малков наголосив на важливості інформування населення про проблему непридатних пестицидів. Він також зауважив, що зараз на українському ринку пестицидів надзвичайно багато контрафактної продукції, яка становить небезпеку для довкілля та здоров’я людей, оскільки діюча речовина цих засобів захисту рослин не пройшла необхідних досліджень.

Сергій Савчук акцентував увагу на тому, що сільське господарство традиційно не сприймається як небезпечна галузь виробництва. Проте, методи та засоби, які у ньому використовуються, впливають не лише на виробників с/г продукції, але й на громаду.

Питання, пов’язані з розробкою дієвих заходів для управління ризиками у цій сфері мають між секторальний характер. І першим кроком у цьому напрямку повинна бути заборона дитячої праці у сільському господарстві. Другим важливим моментом є спрощення системи визнання професійних захворювань тих осіб, які працювали у агропромисловій сфері. Це є необхідним, оскільки наслідки хронічного отруєння пестицидами мають віддалений характер.

 

 

Проект Резолюції

3 квітня 2015 року в рамках ініціативи «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» в м. Рівне Всеукраїнська екологічна ліга провела круглий стіл «Екологічні проблеми Рівненської області та шляхи їх розв’язання».

У засіданні круглого столу взяли участь: Валентин Дудка,директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, Віталій Даценко, заступник начальника Рівненського обласного управління водних ресурсів, Ігор Гущук, кандидат медичних наук, заступник начальника, заступник головного лікаря Головного управління Держсанепідслужби у Рівненській області, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Василь Бачук, директор Рівненського природного заповідника, науковці, представники громадських природоохоронних організацій, ЗМІ.

IMG 1647Тетяна Тимочко привітала учасників засідання та зазначила, що Рівненська область відноситься до регіонів багатих на природні ресурси, зокрема вона відома лісами та покладами бурштину. Проте, нераціональне використання природних багатств призводить до знищення унікальних територій та виснаження ресурсів, а також зумовлює забруднення довкілля.

Всеукраїнська екологічна ліга започаткувала ініціативу з інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку, оскільки більшість проектів обласних стратегій розвитку до 2020 року не містять чітко окресленої екологічної складової. Це є головною вимогою європейських директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Стратегія розвитку Рівненської області до 2020 року була затверджена 18 грудня 2014 року, проте екологічна складова у ній викладена не в повному обсязі і розпорошена по різним стратегічним цілям. Саме тому метою круглого столу є формування пропозицій щодо розв’язання екологічних проблем Рівненської області для подальшого формування Стратегічної цілі «Екологічна безпека та збереження довкілля», яка буде запропонована обласній державній адміністрації для включення у Стратегію розвитку Рівненської області до 2020 року.

IMG 1766Тетяна Валентинівна зауважила, що сьогодні держане управління у сфері охорони довкілля є слабким та непрофесійним, оскільки Міністр екології та природних ресурсів України, так само, як і його помічники, не є спеціалістом у цій галузі. Національна екологічна рада України звернулася до Президента України з вимогою відправити у відставку Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка, оскільки під його керівництвом більш ніж за три місяці не відбулося жодної реформи у природоохоронній сфері, а його команда виявилася такою ж некомпетентною як і він.

Саме тому, зараз, як ніколи, важлива співпраця органів місцевого самоврядування, представників природоохоронних організацій, громадськості та науковців для розв’язання екологічних регіональних проблем.

Валентин Дудка акцентував увагу на проблемі накопичення твердих побутових відходів та зазначив, що необхідно формувати екологічний світогляд людей, починаючи зі шкільного віку. Основним шляхом зменшення кількості сміттєзвалищ є запровадження системи роздільного збирання побутових відходів та їхньої утилізації. Він закликав не бути байдужими та самостійно ініціювати природоохоронні кампанії у своїх населених пунктах.

IMG 1684

Віталій Даценко охарактеризував водний потенціал Рівненської області, який складається із 171 річки, 161 озера та 12 водосховищ. Болота займають 5% площі області. Найбільшими підприємствами-водокористувачами є Рівненська АЕС, ПАТ «Рівнеазот» та КП «Рівнеоблводоканал». Однією з основних екологічних проблем області є скид забруднених промислових та комунальних стічних вод у водні об’єкти. У 2014 році було скинуто 111,5 млн м3 зворотних вод у річки Рівненської області. Це зумовлює підвищені концентрації забруднюючих речовин та погіршення якості води.

ПОЛОЖЕННЯ

про київський міський конкурс

«Здай лампу – збережи планету»


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Глобальні виклики сучасності, процеси руйнації та перетворень довкілля, соціально-економічна ситуація ставлять нові вимоги до освітньо-виховної діяльності.

Всеукраїнська екологічна ліга – природоохоронна громадська організація, що ставить собі за мету поліпшення екологічної ситуації в Україні, формування збалансованого розвитку, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян.

Особливу увагу Всеукраїнська екологічна ліга приділяє питанням зміни клімату.

Понад 20% усієї виробленої в Україні електроенергії витрачається на потреби освітлення. Для своєї роботи теплоелектростанції спалюють величезну кількість викопного палива – вугілля, торфу, мазуту, природного газу та ін. При цьому виділяються парникові гази, зокрема вуглекислий газ, метан та оксид азоту, які посилюють парниковий ефект, що зумовлює зміни клімату.

Зменшення природних ресурсів є однією з глобальних екологічних проблем сучасного світу. Ми маємо знайти шляхи ощадливого та дружнього до довкілля використання електроенергії.

Раціональне використання електроенергії – основний шлях розв’язання проблеми її економії та скорочення викидів парникових газів.

У цьому нам допоможуть енергоощадні лампи! Вони дають людям можливість зменшити негативні наслідки парникового ефекту, заощадити енергію та сімейні кошти.

Оскільки відпрацьовані люмінесцентні лампи містять ртуть, вони належать до категорії «небезпечні відходи» та потребують спеціальної утилізації.

Купуючи лампу, кожен з нас несе відповідальність за стан довкілля та ощадливе використання енергетичних ресурсів планети!

З 2013 р. Всеукраїнська екологічна ліга у рамках проекту ПРООН в Україні «Трансформація ринку в напрямку енергоефективного освітлення» проводить акцію «Здай лампу – збережи планету» з метою просування енергоефективних технологій освітлення в житловий сектор шляхом здійснення інформаційних кампаній, розроблення навчальних програм і посібників для різних цільових аудиторій, проведення освітніх заходів у навчальних закладах різного рівня акредитації, впровадження системи утилізації джерел світла, що містять ртуть.

 

Мета конкурсу:

  • популяризація знань серед дітей та молоді про проблеми парникового ефекту;

  • виховання у дітей та молоді дбайливого ставлення до ресурсів біосфери, в тому числі енергетичних;

  • підвищення рівня обізнаності про поводження з небезпечними відходами;

  • залучення широких верств населення до навчально-практичної діяльності в сфері збереження довкілля.

 

ІI. ЕТАПИ ТА СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ

Конкурс буде проведений у 2015 році.

березень-квітень – подача робіт до Оргкомітету

до 14 квітня – прийом робіт

17 квітня – визначення переможців

22 квітня– виставка кращих робіт у м. Києві, церемонія нагородження переможців

 

ІІІ. НОМІНАЦІЇ ТА ВИМОГИ

 

Назва номінації

Матеріали для подання на конкурс

 

ЕкоПлакат на тему

«Зупини зміну клімату!»

Плакати формату А2, виконані будь-якою технікою (акварель, гуаш, пастель тощо). Обов’язково вказати гасло плаката

 

Екологічний буклет на тему «Зупини зміну клімату!»

Видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу формату А4, складеного будь-яким способом у два чи більше згинів

 

Екологічна листівка на тему «Зупини зміну клімату!»

Аркуш паперу формату А5 з текстом просвітницького характеру

 

Урок на тему «Поводження з небезпечними відходами»

 

Урок на тему «Зупини зміну клімату»

Сценарії уроків (друкована та електронна версії).

Тривалість: 45 хв.

 

Позакласний захід на тему

«Енергоощадність: родина, місто, держава»

 

«Сучасні енергоефективні технології»

Сценарії конкурсів, акцій, виховних годин тощо (друкована та електронна версії).

Тривалість: від 45 хв до 2,5 год.

 

Освітні тренінги на тему «Скажемо «ні» застарілим технологіям — лампам розжарювання!»

 

«Збережи довкілля – розв’язуй проблему відходів!»

 

«Життя без сміття»

Сценарій гри, тренінгу, в якому вказано:

– вік дітей, для яких призначено гру, тренінг;

– місце проведення;

– матеріали, які необхідно використати,

– орієнтовна тривалість.

Тривалість: від 20 хв до 2,5 год.

Подавати друковану та електронну версії.

 

 

ІV. УЧАСНИКИ КОНКУРСУ

До участі в Конкурсі залучаються учні середньої школи, викладачі.

Кожна робота супроводжується інформацією про автора (додаток 1).

 

V. КЕРІВНИЦТВО КОНКУРСОМ

Керівництво Конкурсом, підбиття підсумків та визначення переможців здійснює Всеукраїнська екологічна ліга.

 

VI. ПОРЯДОК ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ТА НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ

У Конкурсі можуть взяти участь окремі особи та колективи.

Кожна робота повинна мати природоохоронну спрямованість.

Учасники Конкурсу надсилають роботи на адресу Оргкомітету Конкурсу. Переможців визначають за номінаціями (І, ІІ, ІІІ місця).

Роботи, надіслані пізніше 14 квітня, розглядати не будуть. Дату відправлення роботи визначають за поштовим штемпелем.

Роботи, подані на Конкурс, не повертаються.

Підсумки Конкурсу підбиває журі, до складу якого входять екологи, освітяни, діячі мистецтва, журналісти.

Адреса оргкомітету:

вул. Саксаганського, 30-В, офіс 33,м. Київ, 01033
Тел./факс: 044-251-13-32
тел. 044-289-31-42

099-055-47-39,

096-174-47-93,

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

http://www.ecoleague.net

Файли для завантаження

1) Заявка у форматі *.doc (натисніть правою клавішою миші та оберіть "Зберегти як") 

 

Відкрите Звернення

вих. № 11/03

від 31 березня 2015 року

       Президенту України

       Порошенку П. О.

Щодо невідповідності займаній посаді

Міністра екології та природних ресурсів України

Шевченка І. А.

Вельмишановний пане Президенте України!

До Вас звертається Національна екологічна рада України, яка об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах та селах.

Українські природоохоронні організації вкрай стурбовані ситуацією, що склалася в Міністерстві екології та природних ресурсів України та в цілому в природоохоронній галузі.

Пов’язана вона з тим, що на посаду Міністра екології та природних ресурсів України призначають осіб, які не мають ні необхідних знань у сфері природоохоронної діяльності, ні відповідного досвіду, ні належної компетентності, ні природоохоронної ціннісної орієнтації, що передбачено ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища. Використання принципу політичної доцільності під час призначення вищих посадових осіб суперечить аксіомі державного управління, відповідно до якої суб’єкти управління можуть належним чином виконувати управлінські функції та створювати працюючі організаційні структури лише за умови, якщо вони розвинені краще й вище, ніж керовані об'єкти.

Вже вдруге після Майдану та Революції Гідності на посаду Міністра екології та природних ресурсів призначають некомпетентну особу, що призводить до значного зниження ефективності державного управління у сфері охорони довкілля та збалансованого використання природних ресурсів. Природоохоронна громадськість, яка охоплює сотні тисяч ентузіастів, що діють у громадських організаціях, школах, вузах, місцевих громадах, наукових установах, сприймає такі дії Верховної Ради України як відверте зневажання владою подвижницьких громадських дій, спрямованих на поліпшення стану довкілля. Таким чином, законодавча та виконавча влада в Україні не налаштовані на партнерську співпрацю з тією частиною громадянського суспільства, яка переймається питаннями збереження довкілля. Разом з тим, саме в природоохоронній сфері накопичилася значна кількість проблем, які потребують термінового розв’язання, без чого неможливе ефективне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також інших міжнародних природоохоронних угод.

В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні харчові продукти, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становлять загрозу національній безпеці України.

Підставою для написання цього листа став звіт Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка про здобутки Міністерства за 100 днів роботи.

На основі аналізу звіту можна зробити такі висновки:

1. Міністр І. А. Шевченко не представив план імплементації природоохоронних директив відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тим самим свідомо чи несвідомо він вважає євроінтеграцію у сфері довкілля непріоритетним завданням для Мінприроди. Таким чином, І. А. Шевченко демонструє своє зневажливе ставлення до громадян України, які вийшли на Майдан з вимогою європейської інтеграції України. Разом з тим, виконання Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка, зокрема, передбачає впровадження 26-ти директив і 3-х регламентів ЄС у сфері охорони довкілля, є надзвичайно складним завданням, що потребує особливої уваги Мінприроди України.

2. Міністр І. А. Шевченко ні під час призначення на посаду, ні під час звіту не представив проект реформування природоохоронної галузі в Україні. І це відбувається в той час, коли вже весь світ визнав необхідність докорінного реформування України та природоохоронної галузі зокрема. Натомість, громадські екологічні організації ще в червні 2014 р. розробили проект реформування природоохоронної галузі (додається). Втім, жоден з міністрів екології та природних ресурсів України навіть не розглядав цей документ.

3. Міністр І. А. Шевченко не звітує про виконання завдань Коаліційної угоди, зокрема щодо реформи системи управління довкіллям та інтеграції екологічної політики в інші галузеві політики, приведення чинного законодавства України у відповідність до вимог директив ЄС, зазначених у Додатку XXX Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

4. Натомість, міністр І. А. Шевченко в звіті часто подає факти та події, які відбулися раніше і без його участі, як свої здобутки, приписуючи собі заслуги, до яких він не має жодного відношення. В той же час звіт про роботу підміняється віртуальними «прожектами». У зв’язку з цим Річний план роботи Мінприроди України на 2015 р., затверджений Міністром 16 лютого 2015 р., є розмитим і неконкретним.

Шановний пане Президенте!

З огляду на викладене, громадські екологічні організації звертаються до Вас з проханням дати відповідні доручення щодо розгляду ситуації, що склалася в системі державного управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів, і порушити питання про звільнення із займаної посади міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А.

Просимо Вашого сприяння у припиненні ганебної та хибної практики призначення на посаду Міністра екології та природних ресурсів України непрофесійних, некомпетентних і недосвідчених осіб, для яких екологічні цінності не є пріоритетними.

Громадські природоохоронні організації пропонують провести публічне обговорення кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Національна екологічна рада України висловлює надію на те, що зміни, які ми всі разом виборювали такою дорогою ціною, ефективна кадрова політика забезпечать якісне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та перетворять Україну на незалежну, демократичну, заможну європейську державу.

З повагою,

Голова Національної

екологічної ради України Тетяна Тимочко

Члени Національної екологічної ради України:

Академія технологічних наук України – Куцан Юлій Григорович, доктор технічних наук

Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами – Сьомік Юлія Олександрівна

Асоціація рибалок України – Чистяков Олександр Володимирович,

Благодійний фонд «Громадянська енергія» – Єришева Антоніна Іванівна,

Благодійний фонд «Паросток» – Радченко Тамара Дмитрівна

Благодійний фонд спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи – Преображенська Наталія Юхимівна, кандидат біологічних наук

Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» – Пащенко Олена Вікторівна

Всеукраїнська екологічна ліга – Тимочко Тетяна Валентинівна

Громадська організація «Екологічна безпека» – Бистрякова Юлія Ігорівна, кандидат економічних наук

Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ» – Васильківський Борис Миколайович

Громадський рух України «За право громадян на екологічну безпеку» – Горлицький Борис Олександрович, доктор технічних наук, професор

Західний центр збереження біологічного різноманіття – Горбань Ігор Миронович, кандидат біологічних наук

Міжнародна громадська організація «Всенародний контроль та захист» – Фесянов Петро Олексійович

Молодіжна громадська організація «Екоспектр» – Скиба Юрій Віталійович

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України – Дупак Олександр Сергійович

Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» – Данилюк Наталія Володимирівна

Незалежний інтелектуальний центр – Корецький Сергій Петрович

ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації» – Швець Олена Русланівна

Українська екологічна асоціація «Зелений світ» – Босак Адель Василівна

Українське ботанічне товариство – Дудка Ірина Олександрівна, доктор біологічних наук, професор, член-кор. Національної академії наук України

Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття – Лукша Олег Васильович, кандидат фізико-математичних наук

Центр міжнародних конвенцій та проектів – Марушевський Геннадій Борисович, кандидат філософських наук

Голови обласних Громадських рад природоохоронних організацій:

Ангурець Олексій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
у Дніпропетровській області

Вадзюк Степан Несторович – голова Громадської ради при обласній державній адміністрації у Тернопільській області, доктор медичних наук. професор

Голік Юрій Степанович – голова Громадської екологічної ради Полтавщини, доктор технічних наук, професор

Грицишин Петро Михайлович – директор Західного центру Українського відділення Всесвітньої лабораторії, кандидат технічних наук, м. Львів

Бабченко Раїса Петрівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Донецькій області

Карпенко Юрій Олександрович – голова Громадської ради при департаменті екології Чернігівської обласної державної адміністрації, кандидат біологічних наук

Лукша Олег Васильович – голова Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття, кандидат фізико-математичних наук

Малишева Тетяна Василівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Київській області

Михалко Михайло Юхимович – голова Громадської ради природоохоронних організацій м. Києва

Приходько Микола Миколайович – голова Громадської ради природоохоронних організацій в Івано-Франківській області, кандидат географічних наук

Размєтаєв Сергій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій

у Харківській області, кандидат юридичних наук

Шемет Олена Василівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій у Луганській області

Фоміна Наталія Максимівна – голова Громадської ради при Державній екологічній інспекції у Черкаській області

Яворська Олена Григорівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій у Вінницькій області

Сандул Вячеслав Андрійович – Голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра

Збір підписів триває

Відкрите Звернення

 

вих. № 11/03

від 31 березня 2015 року

 

Президенту України

Порошенку П. О.

 

Щодо невідповідності займаній посаді

Міністра екології

та природних ресурсів України

Шевченка І. А.

 

Вельмишановний пане Президенте України!

 

До Вас звертається Національна екологічна рада України, яка об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах та селах.

Українські природоохоронні організації вкрай стурбовані ситуацією, що склалася
в Міністерстві екології та природних ресурсів України та в цілому в природоохоронній галузі.

Пов’язана вона з тим, що на посаду Міністра екології та природних ресурсів України призначають осіб, які не мають ні необхідних знань у сфері природоохоронної діяльності, ні відповідного досвіду, ні належної компетентності, ні природоохоронної ціннісної орієнтації, що передбачено ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища. Використання принципу політичної доцільності під час призначення вищих посадових осіб суперечить аксіомі державного управління, відповідно до якої суб’єкти управління можуть належним чином виконувати управлінські функції та створювати працюючі організаційні структури лише за умови, якщо вони розвинені краще й вище, ніж керовані об'єкти.

Вже вдруге після Майдану та Революції Гідності на посаду Міністра екології та природних ресурсів призначають некомпетентну особу, що призводить до значного зниження ефективності державного управління у сфері охорони довкілля та збалансованого використання природних ресурсів. Природоохоронна громадськість, яка охоплює сотні тисяч ентузіастів, що діють у громадських організаціях, школах, вузах, місцевих громадах, наукових установах, сприймає такі дії Верховної Ради України як відверте зневажання владою подвижницьких громадських дій, спрямованих на поліпшення стану довкілля. Таким чином, законодавча та виконавча влада в Україні не налаштовані на партнерську співпрацю з тією частиною громадянського суспільства, яка переймається питаннями збереження довкілля. Разом з тим, саме в природоохоронній сфері накопичилася значна кількість проблем, які потребують термінового розв’язання, без чого неможливе ефективне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також інших міжнародних природоохоронних угод.

В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні харчові продукти, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становлять загрозу національній безпеці України.

Підставою для написання цього листа став звіт Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка про здобутки Міністерства за 100 днів роботи.

 

 

На основі аналізу звіту можна зробити такі висновки:

1. Міністр І. А. Шевченко не представив план імплементації природоохоронних директив відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тим самим свідомо чи несвідомо він вважає євроінтеграцію у сфері довкілля непріоритетним завданням для Мінприроди. Таким чином, І. А. Шевченко демонструє своє зневажливе ставлення до громадян України, які вийшли на Майдан з вимогою європейської інтеграції України. Разом з тим, виконання Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка, зокрема, передбачає впровадження 26-ти директив і 3-х регламентів ЄС у сфері охорони довкілля, є надзвичайно складним завданням, що потребує особливої уваги Мінприроди України.

2. Міністр І. А. Шевченко ні під час призначення на посаду, ні під час звіту не представив проект реформування природоохоронної галузі в Україні. І це відбувається в той час, коли вже весь світ визнав необхідність докорінного реформування України та природоохоронної галузі зокрема. Натомість, громадські екологічні організації ще в червні 2014 р. розробили проект реформування природоохоронної галузі (додається). Втім, жоден з міністрів екології та природних ресурсів України навіть не розглядав цей документ.

3. Міністр І. А. Шевченко не звітує про виконання завдань Коаліційної угоди, зокрема щодо реформи системи управління довкіллям та інтеграції екологічної політики в інші галузеві політики, приведення чинного законодавства України у відповідність до вимог директив ЄС, зазначених у Додатку XXX Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

4. Натомість, міністр І. А. Шевченко в звіті часто подає факти та події, які відбулися раніше і без його участі, як свої здобутки, приписуючи собі заслуги, до яких він не має жодного відношення. В той же час звіт про роботу підміняється віртуальними «прожектами». У зв’язку з цим Річний план роботи Мінприроди України на 2015 р., затверджений Міністром 16 лютого 2015 р., є розмитим і неконкретним.

 

Шановний пане Президенте!

З огляду на викладене, громадські екологічні організації звертаються до Вас з проханням дати відповідні доручення щодо розгляду ситуації, що склалася в системі державного управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів, і порушити питання про звільнення із займаної посади міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А.

Просимо Вашого сприяння у припиненні ганебної та хибної практики призначення на посаду Міністра екології та природних ресурсів України непрофесійних, некомпетентних і недосвідчених осіб, для яких екологічні цінності не є пріоритетними.

Громадські природоохоронні організації пропонують провести публічне обговорення кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

 

Національна екологічна рада України висловлює надію на те, що зміни, які ми всі разом виборювали такою дорогою ціною, ефективна кадрова політика забезпечать якісне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та перетворять Україну на незалежну, демократичну, заможну європейську державу.

 

З повагою,

Голова Національної

екологічної ради України Тетяна Тимочко

 

Члени Національної екологічної ради України:

Академія технологічних наук України – Куцан Юлій Григорович, доктор технічних наук

Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами – Сьомік Юлія Олександрівна

Асоціація рибалок України – Чистяков Олександр Володимирович,

Благодійний фонд «Громадянська енергія» – Єришева Антоніна Іванівна,

Благодійний фонд «Паросток» – Радченко Тамара Дмитрівна

Благодійний фонд спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи – Преображенська Наталія Юхимівна, кандидат біологічних наук

Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» – Пащенко Олена Вікторівна

Всеукраїнська екологічна ліга – Тимочко Тетяна Валентинівна

Громадська організація «Екологічна безпека» – Бистрякова Юлія Ігорівна, кандидат економічних наук

Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ» – Васильківський Борис Миколайович

Громадський рух України «За право громадян на екологічну безпеку» – Горлицький Борис Олександрович, доктор технічних наук, професор

Західний центр збереження біологічного різноманіття – Горбань Ігор Миронович, кандидат біологічних наук

Міжнародна громадська організація «Всенародний контроль та захист» – Фесянов Петро Олексійович

Молодіжна громадська організація «Екоспектр» – Скиба Юрій Віталійович

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України – Дупак Олександр Сергійович

Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» – Данилюк Наталія Володимирівна

Незалежний інтелектуальний центр – Корецький Сергій Петрович

ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації» – Швець Олена Русланівна

Українська екологічна асоціація «Зелений світ» – Босак Адель Василівна

Українське ботанічне товариство – Дудка Ірина Олександрівна, доктор біологічних наук, професор, член-кор. Національної академії наук України

Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття – Лукша Олег Васильович, кандидат фізико-математичних наук

Центр міжнародних конвенцій та проектів – Марушевський Геннадій Борисович, кандидат філософських наук

 

Голови обласних Громадських рад природоохоронних організацій:

Ангурець Олексій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
у Дніпропетровській області

Вадзюк Степан Несторович – голова Громадської ради при обласній державній адміністрації
у Тернопільській області, доктор медичних наук. професор

Голік Юрій Степанович – голова Громадської екологічної ради Полтавщини, доктор технічних наук, професор

Грицишин Петро Михайлович – директор Західного центру Українського відділення Всесвітньої лабораторії, кандидат технічних наук, м. Львів

Бабченко Раїса Петрівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Донецькій області

Карпенко Юрій Олександрович – голова Громадської ради при департаменті екології Чернігівської обласної державної адміністрації, кандидат біологічних наук

Лукша Олег Васильович – голова Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття, кандидат фізико-математичних наук

Малишева Тетяна Василівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Київській області

Михалко Михайло Юхимович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
м. Києва

Приходько Микола Миколайович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
в Івано-Франківській області, кандидат географічних наук

Размєтаєв Сергій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій

у Харківській області, кандидат юридичних наук

Шемет Олена Василівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій у Луганській області

Фоміна Наталія Максимівна – голова Громадської ради при Державній екологічній інспекції

у Черкаській області

Яворська Олена Григорівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій

у Вінницькій області

Сандул Вячеслав Андрійович – Голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра

Збір підписів триває

IMG 7361

27 березня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга разом з громадськими природоохоронними організаціями організувала виїзне засідання до с. Шульгівка (Петриківський район, Дніпропетровська область), присвячене питанню будівництва звіроферми на території, яка зарезервована для створення національного природного парку «Орільський». Оскільки звіроферма єоб’єктом, що становить підвищену екологічну небезпеку, то її будівництво поставить під загрозу існування парку. Згідно з ОВНС, який надало ТОВ ВБК «Агропромінвест», у процесі функціонування звіроферми буде утворюватися велика кількість органічних відходів – 14 704 т/рік, з них 13 756 т – відходи життєдіяльності тварин. Хоч розробники запевняють, що сухі відходи будуть перетворювати на компост, фахівці стверджують, що відходи хижаків не підходять для удобрювання рослин.

У засіданні взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України, Юрій Грицан, доктор біологічних наук, професор, голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Вадим Манюк, кандидат біологічних наук, доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Борис Барановський, кандидат біологічних наук, доцент, член Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Павло Ломакін, голова Дніпропетровської обласної організації «Українське товариство охорони природи», представники громадських природоохоронних організацій, місцеві мешканці, ЗМІ.

IMG 7352Тетяна Тимочко зазначила, що будівництво відбувається з численними порушеннями та приховуванням інформації. Зокрема, члени робочої групи не змогли офіційно отримати від підприємства завірені копії таких документів, як ОВСН, Розділ «Санітарно-захисні зони» та повний експертний висновок щодо санітарних зон,  внаслідок чого не було можливості провести незалежну громадську експертизу. Крім цього, громадськість не змогла ознайомитися та оцінити достовірність результатів опитування жителів с. Шульгівка Петриківського району Дніпропетровської області, які нібито підтримують будівництво звіроферми на території сільської ради. Вона зауважила, що майбутнє підприємство буде здійснювати потужний вплив на довкілля, оскільки з поверхневим стоком забруднюючі речовини будуть потрапляти до русла р. Оріль та Запорізького водосховища.

Юрій Грицан наголосив на заповідній цінності та унікальності Орільського природного комплексу. Ця територія є перлиною Дніпропетровщини, тому обов’язково має бути збережена. Рівень заповідання в області є надзвичайно низьким (близько 3%), тому створення національного природного парку «Орільський» має особливе значення для розвитку природно-заповідного фонду. Безпосередньо на ділянці, яку намагається вилучити забудовник, знаходиться 11 видів рослин, занесених до Червоної книги України, та 75 видів, які є рідкісними та зникаючими на території Дніпропетровської області.

Борис Барановський зосередив увагу на погіршенні санітарно-епідеміологічної ситуації у разі появи звіроферми. Наявність великої кількості відходів життєдіяльності тварин призведе до поширення хвороб, спричинених бактеріями та паразитами. У разі потрапляння неочищених стоків у підземні води забруднення пошириться по всіх колодязях у прилеглих населених пунктах.

Крім цього, після будівництва одного промислового об’єкта з’являться й інші. Це призведе до знищення цінних природних комплексів і втрати одного з наймальовничіших куточків України.

Місцеві мешканці підтримали рішення продовжувати боротьбу за створення національного природного парку.

Докладніше

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи