Останні новини
Вишита сорочка впродовж багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалась, як оберіг – символ здоров’я, а також краси.
До Всесвітнього дня вишиванки Черкаська ОО ВЕЛ проведе благодійний ярмарок, а зібрані кошти підуть на потреби ЗСУ. Відбудеться продаж книг екологічного спрямування?, а також конкурс дефіле «Найкраща вишиванка».
Святкування Дня вишиванки (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича)
Чернівецька ОО ВЕЛ спільно з кафедрою екології та біомоніторингу Навчально-наукового інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича у рамках програми неформальної освіти проведе еколого-виховний захід, присвячений рослинним мотивам українських вишиванок. До зустрічі онлайн доєднаються студенти кафедри різних курсів, учні 6–10 класів декількох ліцеїв міста та викладачі кафедри.
Довідково. Вишивка на теренах України відома зі стародавніх часів. Так, стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-прикладного мистецтва скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н. е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н. е.), чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н.е.) та ін.). Оздоблювався вишивкою також і одяг сарматів, які тривалий час мешкали на території сучасної України (курган Соколова Могила, І ст. до н. е.; курган Сватова Лучка, І ст. до н. е.).
Фітоморфні (рослинні орнаменти) – рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя, материнську любов, барвистість і багату різноманітність навколишньої рідної природи. Про це свідчать зображення листя і плодів винограду, дуба, хмелю, квітів барвінку, мальви та інших рослин. До рослинних візерунків відноситься і дуже шановане українськими майстринями «Дерево життя», яке виконується в стилізованому вигляді. Кожен рослинний орнамент має свою оберегову символіку.
Більше інформації щодо природних мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Зберігаймо Природу та традиції – будуймо незалежне майбутнє разом!
16 травня 2023 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли учать у 5 вебінарі «Проєктування і будівництво доріг з низькою інтенсивністю руху» курсу «Найкращі управлінські практики Лісової Служби США щодо якості води – Україні».
Експертка Еріка Борум з Лісової Служби США поділилась міжнародним досвідом щодо особливостей будівництва, експлуатації доріг такого типу. Важливість доріг з низькою інтенсивністю руху полягає в забезпеченні безпечного та стійкого транспортного зв’язку, збереженні природи і покращенні якості води в околицях лісових територій. Правильне проєктування та будівництво таких доріг дозволяє мінімізувати негативний вплив на довкілля, зберегти біорізноманіття та забезпечити стійке функціонування лісових екосистем.
Під час заняття учасники ознайомились із ключовими принципами проєктування і будівництва доріг з низькою інтенсивністю руху, з кращими практиками, які використовує Лісова Служба США.
Всеукраїнська екологічна ліга дякує Лісовій службі США за можливість спілкуватися з фахівцями, які мають значний практичний досвід.
Війна, яку веде росія на території України, завдала величезної шкоди нашій державі. Десятки міст і сіл зруйновані вщент. Маріуполь, Бахмут, Волноваха, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Попасна, Ізюм, Святогірськ – колись красиві українські міста стали привидами. У Харкові і Миколаєві, Запоріжжі і Херсоні, Краматорську і Слов’янську окремі житлові квартали і мікрорайони не підлягають відновленню. У сотнях українських сіл, через які пройшла війна, не залишилося жодного вцілілого будинку.
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що відходи руйнації, які утворилися від обстрілів та бомбардувань, від влучань ракет і дронів-камікадзе, відрізняються від будівельних відходів мирного часу, а тому потребують нових підходів щодо їх переробки чи утилізації. Поводження з відходами війни потребує також вдосконалення нормативно-правової бази.
Детальніше про небезпеки для довкілля та здоров’я людей, які несуть відходи війни та руйнацій, у інтерв’ю голови ВЕЛ Тетяни Тимочко: https://youtu.be/QD3F2Sa7ihc
18 травня 2023 року у КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Vin Smart Eco».
Участь у проведенні конференції взяли адміністрація академії, Юлія Овчинникова, депутат Верховної Ради України, Ігор Івасюк, заступник голови Вінницької обласної Ради, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, науковці, освітяни, громадські діячі, фахівці-екологи державних департаментів, інспекцій, управлінь, експерти в галузі охорони довкілля і екологічної безпеки, здобувачі вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 101 «Екологія» і 183 «Технології захисту навколишнього середовища» з усіх регіонів України, а також країн ЄС, бізнесмени та всі ті, кому небайдужа доля України і захист її компонентів довкілля в умовах воєнного стану й післявоєнний період.
Учасники конференції
Метою ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Vin Smart Eco» стала зустріч фахівців з питань екології, охорони навколишнього середовища, збалансованого природокористування, екологічної безпеки, екологічної освіти, пошуку спільних науково-методичних і практичних підходів, важливих шляхів вирішення екологічних проблем України, обміну ідеями і досвідом, обговорення тенденцій і перспектив розвитку цієї галузі науки, освіти і практики в контексті реалізації цілей стратегії сталого розвитку, встановлення плідних взаємовигідних контактів, заохочення талановитої студентської молоді і аспірантів до наукового пошуку в екологічних і природоохоронних дослідженнях.
Всі учасники конференції щиро дякували ЗСУ за можливість працювати. Разом до Перемоги!!!
До Дня вишиванки на локації антикварні «ШпиндеL’» за ініціативи кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ) відбувся непересічний захід – еколого-мистецький НЕсемінар «Код нації. Екологічне підґрунтя», який об’єднав для участі у небанальних дискусіях, креативних роздумах й обміну думками екоактивістів, освітян і науковців, представників мистецького кола і бізнес-спільноти.
Представлення національного одягу
Захід пройшов під ключовим девізом кафедри: «Збережемо землю наших предків для наших нащадків». Основною метою організаторів було створити креативний простір для спілкування і розвитку подальших звʼязків та акумуляції ідей. У заході взяли участь: Едуард Прощук, народний депутат України, Ігор Цепенда, ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Тетяна Тимочко, радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Олена Пащенко, заступниця голови ВЕЛ, Світлана Руденко, професорка кафедри ботаніки та екології Донецького національного університету імені Василя Стуса, Василь Полуйко, президент Західно-Українського ресурсного центру, Надія Різничук, доцент ПНУ імені Василя Стефаника, Науковий куратор дендрологічного парку «Дружба», Роман Стефанюк, директор Ботанічного саду ПНУ імені Василя Стефаника, Мирослава Миленька, завідуюча кафедри біології та екології ПНУ імені Василя Стефаника, голова Івано-Франківської обласної організації ВЕЛ, Олена Яцинович, співзасновниця мистецького центру «Тобівка», Ірина Фіщук та Віталій Качкан, засновники проєкту «Дім Мулярових», Галина Гривнак, член правління бізнес-асоціації Івано-Франківська, Національний хореографічний ансамбль «Гуцулія» та інші шановані гості.
На чотирьох дискусійних майданчиках («Наука й освіта для збереження національного его», «Екологічні ініціативи під час війни: впроваджувати не можна чекати (розставляємо знаки пунктуації)», «В кооперації з Богом або вікове мистецтво нескореного народу», а також майданчик і презентація локальних екологічних продуктів «Свій до свого по своє») учасникам вдалося актуалізувати питання природного начала, духу місця і ландшафту у формуванні і збереженні народних традицій, промислів і ремесел, національної кухні, фольклору тощо.
У неповторній атмосфері, яку доповнили покази сучасних та давніх родинних автентичних вишитих сорочок, проаналізували взаємопроникливі зв’язки між культурною спадщиною й екологією, між цінністю локального продукту й економічним процвітанням, а також нетривіальні малообговорювані наслідки екологічних змін для нації.
Учасники зустрічі
А найважливіше, що на цій локації народилося багато геніальних ідей для нових потрібних проєктів, які Університет спільно з партнерами реалізовуватиме уже невдовзі.
Також у рамках зустрічі було проведено благодійний збір коштів на потреби наших студентів, що захищають нас у лавах ЗСУ.
#Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та перебувають під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду.
У 2000 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття (Резолюція 55/201).
Мета цієї дати – привернути увагу людей на ті проблеми, які пов’язані із збереженням біологічного різноманіття.
У 1992 році в Ріо-де-Жанейро була підписана Конвенція про біологічне різноманіття. Під поняттям «біорізноманіття» розуміють сукупність усіх видів живих організмів (від бактерій до ссавців), невід’ємною частиною яких є людина. Основною метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.
Косуля з опікамии через обстріли окупантів
Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію 29 листопада 1994 року, а також ухвалила ряд законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття. На національному рівні координацію реалізації положень законів та відповідних програм здійснює Національна Комісія з питань збереження біорізноманіття та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Саламандра
З початку російської військової агресії під загрозою опинились понад 600 видів тварин та понад 750 видів рослин і грибів в т. ч. занесених до Червоної книги України. російські війська руйнують природні території, які є середовищем проживання рідкісних видів і зникаючих оселищ.
Щонайменше три тисячі дельфінів загинули в Чорному морі внаслідок російської військової агресії в Україні, і понад 50 – у акваторіях інших держав. Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків.
Страус
Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова», Азово-Сиваський національний природний парк, парк «Олешківські Піски», парк «Джарилгацький» (Херсонська область). російська федерація внесла 130 заповідних територій Криму у міжнародну базу даних природоохоронних територій (WDPA) як «російські природоохоронні території».
Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів.
Наслідки для довкілля від техногенних та екологічних катастроф, які створюють російські окупанти, будуть проявлятися роками.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора!
Джерело: сайт ВЕЛ
Фото: мережа Інтернет
Чернівецькою обласною організацією ВЕЛ 18 травня проведено онлайн-святкування Дня вишиванки. У зустрічі взяли участь студенти та викладачі кафедри екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, вчителі та школярі ЗЗСО м. Чернівці (Військового спортивного ліцею, Комунальної спеціалізованої школи-інтернату І–ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів, Багатопрофільного ліцею для обдарованих дітей) та області (Камʼянецького ліцею Кам’янецької ОТГ і Оршовецького ЗЗСО). Також до зустрічі приєдналися наші співвітчизники, які нині перебувають у м. Торонто, Канада (вчителі та учні католицької школи Вishop Marrocco/Thomas Merton Catholic secondary school).
Свято відбулось під гаслом «Вишиванка – генетичний код української нації: витоки з Природи» і було присвячено використанню символів-елементів природи в оздобленні вишиванок. Учасники зустрічі дізналися, що здавна вишита сорочка для свого господаря вважалася символом здоров’я, щасливої долі, краси та виконувала роль оберега. Орнамент та колір вишивки мав своє значення. Наприклад, рослинний орнамент у формі дерев, квітів, сонця чи птахів відображав життя, ріст та гармонію довкілля.
Поєднання дуба й калини символізувало надзвичайну силу й вічну красу. Геометричні орнаменти та розписи нагадують про хвилі, сонячні промені чи зіркові небеса, створюючи відчуття руху, незримої енергії та симетрії. Довідалися, що білий колір означав невинність та чистоту, червоний – символ любові, життя, енергії сонця, чорний – символ землі та її родючості, а синій – символ неба та води, жовтий – символ меду, пшениці та доброту.
Цікаво, що на Гуцульщині та Поділлі більш поширений геометричний орнамент, а на Буковині, Волині переважає рослинний.
Вишиванка – символ української ідентичності, духовна сила українського народу, «вишита» самою Природою!
#Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги долучилась до проведення святкування Всесвітнього дня вишиванки, який було організовано студентською радою Черкаського державного технологічного університету. Природоохоронці взяли участь у Благодійному ярмарку для збору коштів на потреби ЗСУ та концертній програмі «Вишиванкове дефіле «Вишиванка – це любов».
Учасники ярмарку
Учасники заходу
Голова Черкаської ОО ВЕЛ
Наталія Фоміна, голова Черкаської ОО ВЕЛ
«Вишиванка – генетичний код української нації: витоки з Природи» – з такою назвою була презентована наша організація на цьому заході.
На благодійному ярмарку було представлено матеріали, надані Всеукраїнською екологічною лігою, книги членів ЧеркОО ВЕЛ. Зібрані гроші будуть відправлені на благодійний рахунок студентської ради університету. Голова ЧеркОО ВЕЛ Наталія Фоміна вручила екологічні видання переможцям вишиванкового дефіле.
#Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Джерело: Черкаська ОО ВЕЛ
Приєднуючись до акції «Вишиванка – генетичний код української нації: витоки з Природи», започаткованої Всеукраїнською екологічною лігою до Дня вишиванки, Національний природний парк «Слобожанський» спільно з Харківською обласною організацією всеукраїнської екологічної ліги влаштував для дітей майстер-клас з виготовлення листівок-вишиванок.
З давніх-давен саме Природа надихала українських майстринь на створення вишиванок. Яких тільки немає візерунків на вишитих сорочках – рослинний, тваринний. В кожному такому орнаменті лежить прагнення перенести у вишивку красу Природи.
Чудового сонячного дня на зеленій галявині вихованці Мурафського СБК з радістю взялися до справи. В дружній атмосфері незчулися, як пролетів час, і в кожного в руках вже була мініатюрна «вишиваночка». З такими подарунками діти з радістю пішли вітати своїх рідних.
Джерело: Харківська ОО ВЕЛ
#Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ