День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни відзначається з 29 січня 1985 року, коли в Нью-Делі (Індія) була підписана Делійська декларація. Ключовою метою декларації є заклик до припинення нагнітання ядерних озброєнь, скорочення і подальшої поступової ліквідації ядерних арсеналів країн світу, усунення самої загрози ядерної війни. Першими країнами, які підписали цей документ, стали Індія, Греція, Мексика, Аргентина, Танзанія та Швеція.

До підписання цієї Делійської декларації головним міжнародним документом, який прописував механізми запобігання ядерним випробуванням, був Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою, який був підписаний у 1963 році. Цей документ зобов’язує його учасників забороняти, запобігати і не виробляти будь-які випробувальні вибухи ядерної зброї та інші ядерні вибухи в атмосфері, в космічному просторі і під водою, а також в будь-якому іншому середовищі, якщо такий вибух викликає випадіння радіоактивних опадів за межами територіальних кордонів держави, яка виконує цей вибух.

 

 

Ядерна зброя – це зброя масового ураження вибухової дії. Під час її застосування починається ланцюгова реакція, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення. Потужність ядерних вибухів оцінюють в еквіваленті до тротилу, одиниця вимірювання — кілотонна.

 

 

 

На даний момент лише дев’ять країн мають ядерну зброю – США, Велика Британія, Франція, Ізраїль, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея, росія.

Внаслідок російської військової агресії в Україні об’єкти критичної інфраструктури знаходяться під постійною загрозою ракетних обстрілів та існує ризик виникнення техногенних катастроф. Дії російського агресора є, зокрема, виявом ядерного тероризму вперше за історію людства!

 

 

Згідно з Женевськими конвенціями, установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, не повинні ставати об’єктами нападу (cт. 56, Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року). Агресор є порушником міжнародного права.

Експерти та активісти ВЕЛ фіксують екологічні злочини російських окупантів проти довкілля, зокрема факти ядерного тероризму росії:

– Про ядерний тероризм росії на Південноукраїнській АЕС (детальніше на сайті ВЕЛ: https://www.ecoleague.net/.../2361-pro-iadernyi-teroryzm... );

– Ядерний тероризм росії на Запорізькій АЕС (детальніше на сайті ВЕЛ: https://www.ecoleague.net/.../2317-yadernyi-teroryzm... );

– Ядерний тероризм росії: Південноукраїнська та Запорізька АЕС (детальніше на сайті ВЕЛ: https://www.ecoleague.net/.../2257-yadernyi-teroryzm...);

– Про ядерний тероризм в Україні (детальніше на сайті ВЕЛ: https://www.ecoleague.net/.../2212-pro-iadernyi-teroryzm...).

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає більш рішучих заходів від Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) для спільних дій у подоланні агресора та ядерного терориста – російської федерації.

Джерела: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

Фото: мережа Інтернет, сайт ВЕЛ

29 січня 2000 року був підписаний Картахенський протокол про біобезпеку. Цей документ є додатковою угодою до Конвенції про біологічне різноманіття, яка має на меті збереження біорізноманіття, довготривале використання його елементів та справедливий, рівноправний розподіл доходів від використання генетичних ресурсів. 159 країн та Європейський Союз доєднались до Картахенського протоколу про біобезпеку, Україна стала стороною протоколу у 2002 році.

 

 

Метою протоколу є регулювання міжнародних перевезень генно-модифікованих організмів (ГМО) та гарантування безпеки під час їх переміщення, переробки та використання.

Основну увагу цей документ приділяє живим модифікованим організмам (ЖМО), призначеним для вивільнення у довкілля, наприклад, насіння, рослин або риби. Якщо сторона планує експортувати такі ЖМО, то має заздалегідь поінформувати про це країну-імпортера, якщо та є стороною Протоколу.

 

 

Ця процедура має офіційну назву – «попередня обґрунтована згода» (ПОЗ). Якщо країна погоджується прийняти прийняти ці ГМО, вантаж позначається як «живі модифіковані організми», які імпортуються згідно з вимогами Картахенського протоколу.

Протокол стосується не всіх типів генетично модифікованої продукції. Він не регулює перевезення фармацевтичних препаратів, отриманих завдяки генній інженерії а також продуктів, вироблених з додаванням ГМО.

 

Рішення стосовно того, ввозити чи не ввозити ЖМО для вивільнення в довкілля, держава приймає самостійно після проведення оцінки ризику, загальні принципи якої відображені в тексті документа. Протокол надає країнам право прийняти негативне рішення щодо імпорту ЖМО в разі неоднозначності наукового висновку. За будь-яких обставин, рішення імпортера має стати відомим не пізніше ніж через 270 днів після отримання заявки.

ГМО, які призначені для використання в якості харчових продуктів або корму – інша категорія сполук. До них застосовується менш жорстка система попереднього погодження – через глобальний електронний центр обміну інформацією. Але країна-імпортер має право на проведення оцінки ризику та власне рішення стосовно ввозу і цього типу ГМО. Протокол передбачає відповідальність сторін за нелегальне ввезення ГМО.

Одним із зобов’язань країн, які приєднались до Протоколу, є надання до глобальної бази даних (механізму посередництва з біобезпеки) вимог свого законодавства, результатів оцінку ризику, рішень щодо переміщення ГМО та інформації про дозволи на використання їх в своїй країні для споживання людей та як кормів для тварин.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги упродовж багатьох років досліджують питання біологічної безпеки. ВЕЛ було організовано масштабну інформаційна кампанію щодо «Громадського лобіювання державних рішень з питань біобезпеки», в рамках якої були проведені різноманітні заходи (круглі столи, прес-конференції, лекції, тощо); лобіювання дієвих правових механізмів з регулювання питання ГМО в Україні; акція «Громадський контроль вмісту ГМО в продуктах харчування» – проведено рейди по продуктовим магазинам населених пунктів та відбір продуктів, аналіз даних проб продуктів в сертифікованих лабораторія на вміст ГМО; розроблено та видано різні просвітницькі буклети, плакати, листівки (детальніше на сайті ВЕЛ: https://www.ecoleague.net/.../tematychni-napriamy.../hmo ).

Джерела: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

Фото: мережа Інтернет, сайт ВЕЛ

English below

Повномасштабне вторгнення росії на території України призвело до значного обмеження можливостей лісових господарств запобігати та гасити великі лісові пожежі, що загрожує не тільки лісам, а й мешканцям та населеним пунктам, які розташовані біля соснових лісів. Зазначені обмеження полягають у розкраданні або пошкодженні окупантами пожежних автомобілів, тракторів та іншої техніки, неможливості застосування пожежної авіації для гасіння, забрудненні лісів вибухонебезпечними предметами, обмеженні доступу до лісів, пов’язаному із потребами оборони, неможливості створення резервів паливно-мастильних матеріалів для гасіння, обмеження використання радіозв’язку, мобільного зв’язку, застосування БПЛА для розвідки пожеж тощо. Охорона лісового фонду від пожеж – моральний обов’язок кожного члена суспільства.

 

 

 

Зважаючи на підвищену небезпеку виникнення лісових пожеж внаслідок військових дій Всеукраїнська екологічна ліга реалізовує пілотний проєкт «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні» в рамках Міжнародної програми Лісової служби США (U.S. Forest Service International Programs).

 

 

 

Експерти ВЕЛ закликають громадян бути свідомими та дотримуватись правил пожежної безпеки в лісах України, упродовж пожежонебезпечного періоду забороняється:

– розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);

– заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;

– відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;

–·палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, що обладнані для цієї мети;

–·викидати у лісі обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;

– заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;

–·експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;

– палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);

Більше інформації щодо реалізацій проєкту у наступних інформаційних повідомленнях.

Regarding fire safety rules in forests

russia's full-scale invasion of Ukraine has significantly limited the ability of forestry to prevent and extinguish large forest fires, which threatens not only forests but also residents and settlements located near pine forests. These restrictions include the theft or damage by the occupiers of fire trucks, tractors and other equipment, the inability to use firefighting aircraft for extinguishing, contamination of forests with explosive objects, restrictions on access to forests related to defense needs, the inability to create reserves of fuel and lubricants for extinguishing, restrictions on the use of radio communications, mobile communications, the use of UAVs for fire reconnaissance, etc. Protecting forests from fires is a moral obligation of every member of society.

Given the increased risk of forest fires as a result of military operations, the All-Ukrainian Environmental League is implementing a pilot project "Establishment of a Public Forest Fire Protection System in Ukraine" within the framework of the U.S. Forest Service International Programs.

The AUEL experts urge citizens to be conscious and follow the rules of fire safety in the forests of Ukraine, during the fire hazardous period it is prohibited to

- making fires in the forest (except for those related to the technological requirements of forestry activities in specially designated places)

- entry to the territory of the forest fund (except for transit routes) of vehicles and other mechanisms, except for those used for forestry purposes;

- visitation of coniferous plantations by the population under the 5th class of fire hazard (extreme danger) under weather conditions;

-smoking, throwing unlit matches, cigarette butts in the forest, shaking hot ashes out of pipes, except for places equipped for this purpose

-throw away rags in the forest that are smeared, soaked with gasoline, kerosene, oil or other combustible substances, etc;

- fill fuel tanks with fuel in the forest while the engine is running;

-operate machines and other mechanisms with a faulty fuel and spark-extinguishing system;

- smoke or use open flames when working with fuels and lubricants (transferring fuel, refueling engines, etc.);

More information on the project implementation in the following newsletters.

#Створення_громадської_системи_протипожеженого_захисту_лісів_в_Україні #ВЕЛ

#All_Ukrainian_Environmental_League #United_States_Forest_Service_International_Programs

English below

З початку повномасштабного військового вторгнення росії окупанти постійно обстрілюють територію України, спричиняючи пожежі на промислових об’єктах та в природних екосистемах.

Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу.

Забруднення ґрунтових та водних ресурсів продуктами горіння від пожеж внаслідок обстрілів створює ризики для проведення посівної та продовольчої безпеки загалом. Внаслідок лісових пожеж у ґрунті накопичуються небезпечні хімічні речовини, в тому числі важкі метали, що призводить до деградації екосистем.

 

 

 

 

Важливим є швидко реагувати на пожежі для мінімізації їх негативних наслідків, саме тому Всеукраїнська екологічна ліга реалізовує пілотний проєкт «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні» в рамках Міжнародної програми Лісової служби США (U.S. Forest Service International Programs).

Через пожежі різко погіршуються умови природного відновлення лісів, вони призводять до утворення пустирів, зміни хвойних порід деревостанами малоцінних листяних порід. Особливо небезпечні пожежі для молодих лісів, які розташовані на відкритому місці серед лугів і полів, оскільки зростає ризик пожеж внаслідок підпалів сухостою.

Наслідком накопичення важких металів у верхніх шарах ґрунту є збіднення видового складу рослин та мікроорганізмів і погіршення умов росту та розвитку культурних рослин.

 

 

 

Накопичення кадмію в рослинах має особливе значення, так як він осідає у високій концентрації на листках, які можуть бути використані для харчування тварин або людей. Скорочення кормової бази в результаті лісових пожеж, викликає масову міграцію і скорочення чисельності диких тварин.

 

 

Мікроорганізми відіграють ключову роль в підтримці родючості ґрунту за допомогою органічного розпаду матерії і кругообігу поживних речовин. Однак, їх кількість може значно зменшуватися при впливі таких стресфакторів, як екстремальні температури, рН, солоність і хімічне забруднення. Життєздатність мікроорганізмів знижується зі збільшенням рівня забруднення важкими металами.

 

 

Забруднення важкими металами негативно впливає на процеси нітрифікації, що в свою чергу, впливає на мінералізацію. Зі збільшенням концентрації важких металів процеси нітрифікації знижуються.

Більше інформації щодо реалізації проєкту «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні» читайте в наступних публікаціях.

Impact of forest fires on the environment: Heavy metal contamination of soil cover

Since the beginning of russia's full-scale military invasion, the occupiers have been constantly shelling the territory of Ukraine, causing fires at industrial facilities and in natural ecosystems.

The detonation of rockets and artillery shells produces a number of chemical compounds: carbon monoxide (CO), carbon dioxide (CO2), water vapor (H2O), brown gas (NO), nitrous oxide (N2O), nitrogen dioxide (NO2), formaldehyde (CH2O), cyanide vapor (HCN), nitrogen (N2), as well as a large amount of toxic organic matter, and oxidize the surrounding soil, wood, turf, and structures. During the explosion, all substances undergo complete oxidation, and chemical reaction products are released into the atmosphere.

The contamination of soil and water resources by combustion products from fires caused by shelling poses risks to sowing and food security in general. As a result of forest fires, hazardous chemicals, including heavy metals, accumulate in the soil, leading to ecosystem degradation.

It is important to respond quickly to fires to minimize their negative consequences, which is why the All-Ukrainian Environmental League is implementing a pilot project "Establishment of a Public Forest Fire Protection System in Ukraine" within the framework of the U.S. Forest Service International Programs.

Fires dramatically deteriorate the conditions for natural forest regeneration, leading to the formation of wastelands and the replacement of conifers with stands of low-value hardwoods. Fires are especially dangerous for young forests located in open areas among meadows and fields, as the risk of fires due to dead wood fires increases.

The accumulation of heavy metals in the upper layers of soil results in the depletion of plant and microbial species and deterioration of the growth and development of cultivated plants.

The accumulation of cadmium in plants is of particular importance, as it is deposited in high concentrations on leaves that can be used for animal or human consumption. The reduction of the food supply as a result of forest fires causes mass migration and a decrease in the number of wild animals.

Microorganisms play a key role in maintaining soil fertility through organic matter decomposition and nutrient cycling. However, their numbers can be significantly reduced when exposed to stressors such as extreme temperatures, pH, salinity and chemical pollution. The viability of microorganisms decreases with increasing levels of heavy metal pollution.

Heavy metal pollution negatively affects nitrification processes, which in turn affects mineralization. As the concentration of heavy metals increases, nitrification processes decrease.

For more information on the implementation of the project "Creation of a community-based forest fire protection system in Ukraine", please read the following publications.

#Створення_громадської_системи_протипожеженого_захисту_лісів_в_Україні #ВЕЛ

#All_Ukrainian_Environmental_League #United_States_Forest_Service_International_Programs

English below

Всеукраїнська екологічна ліга висловлює своє занепокоєння щодо масштабності та частоти пожеж в лісових екосистемах, викликаних, зокрема, військовими діями на території України.

Лісові пожежі істотно впливають на стійкість лісових екосистем, формування кругообігу вуглецю, тепловий режим ґрунту, забруднення поверхневих і підземних вод, а також завдають великої шкоди рослинному і тваринному світу.

 

 

Через пожежі різко погіршуються умови природного відновлення лісів, вони призводять до утворення пустирів, зміни хвойних порід деревостанами малоцінних листяних порід. Екологічні наслідки від лісових пожеж полягають в забрудненні атмосферного повітря вуглекислим газом і продуктами піролізу лісових горючих матеріалів, вигоряння кисню. З лісовими пожежами в повітря потрапляють частинки сажі, тобто вуглець і продукти неповного згоряння деревини. Різні органічні речовини, в числі яких багато фенольних сполук, які мають мутагенні і канцерогенні властивості. Задимлення повітря веде до погіршення мікроклімату землі, збільшення числа туманних днів, зменшення прозорості атмосфери і зумовленого ним зниження видимості, освітленості, ультрафіолетової радіації. Висока температура навколишнього середовища – найбільш характерний фактор лісової пожежі.

Найтиповішими причинами виникнення лісової пожежі є:

– багаття, розведені у місцях з сухою травою;

– підпал трави на лісових галявинах, прогалинах або стерні на полі біля лісу;

– сфокусовані уламками скла сонячні промені;

– обстріли та ведення активних військових дій.

Експерти ВЕЛ наголошують, що від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну критично зросла кількість та площа лісових пожеж. У 2022 році пожежами загалом було охоплено територію площею 2,4 млн га, з яких 330 тисяч гектарів – ліси, охоплені вогнем. Це в 30 разів перевищує показник за попередні роки, коли максимальна площа пожеж в українських лісах за рік була 10 тисяч гектарів.

 

 

 

 

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від Уряду:

– розробити дієві методики щодо охорони лісів від пожеж;

– визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів після пожеж;

– розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України;

– використовувати матеріали дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для визначення масштабів пожеж.

Тепловий діапазон космічних систем ДЗЗ дозволяє контролювати ситуацію одночасно на великих площах, виявляти приховані вогнища пожеж, здійснювати моніторинг в денний і нічний час, а також в умовах сильного задимлення.

Присутність джерела горіння у видимому спектрі визначається за наявністю основної дешифрувальної ознаки лісових пожеж – диму. Однією з преваг застосування даних ДЗЗ при лісопожежному моніторингу є оперативне визначення місць загорянь системами низького та середнього просторового розрізнення переважно у тепловому діапазоні незалежно від пори доби та стану задимленості на значних за площею територіях.

– проводити тренінги та круглі столи з працівниками лісництв та місцевими жителями щодо небезпеки лісових пожеж та правил поводження в лісі.

Position of the All-Ukrainian Environmental League on the negative consequences of forest fires

The All-Ukrainian Environmental League expresses its concern about the scale and frequency of fires in forest ecosystems caused, in particular, by military operations in Ukraine.

Forest fires significantly affect the sustainability of forest ecosystems, the formation of the carbon cycle, the thermal regime of the soil, pollution of surface and groundwater, and cause great damage to flora and fauna.

Fires dramatically deteriorate the conditions for natural forest regeneration, leading to the formation of wastelands and the replacement of coniferous species with stands of low-value hardwoods. The environmental consequences of forest fires include air pollution with carbon dioxide and pyrolysis products of forest combustible materials, and oxygen burnout. Forest fires release soot particles into the air, i.e. carbon and products of incomplete combustion of wood. Various organic substances, including many phenolic compounds that have mutagenic and carcinogenic properties. Air smoke leads to a deterioration in the microclimate of the earth, an increase in the number of foggy days, a decrease in atmospheric transparency and the resulting decrease in visibility, illumination, and ultraviolet radiation. High ambient temperature is the most characteristic factor of a forest fire.

The most common causes of forest fires are

- fires made in places with dry grass;

- burning grass in forest glades, clearings or stubble in a field near a forest;

- sunlight focused by glass fragments;

- shelling and active military operations.

AUEL experts emphasize that since the beginning of russia's full-scale invasion of Ukraine, the number and area of forest fires has increased critically. In 2022, fires covered a total area of 2.4 million hectares, of which 330 thousand hectares were forests on fire. This is 30 times higher than in previous years, when the maximum area of fires in Ukrainian forests per year was 10 thousand hectares.

The All-Ukrainian Environmental League demands that the Government

- develop effective methods for protecting forests from fires;

- determine the priority scope of work on forest restoration after fires;

- develop a comprehensive program for the restoration of the forest fund of Ukraine;

- use remote sensing data to determine the extent of fires.

The thermal range of space-based remote sensing systems allows to control the situation simultaneously over large areas, detect hidden fire sources, monitor during the day and night, as well as in conditions of heavy smoke.

The presence of a combustion source in the visible spectrum is determined by the presence of the main decoding sign of forest fires - smoke. One of the advantages of using remote sensing data in forest fire monitoring is the rapid detection of fire locations by low and medium spatial resolution systems, mainly in the thermal range, regardless of the time of day and smoke conditions over large areas.

- Conduct trainings and roundtables with forestry workers and local residents on the dangers of forest fires and the rules of behavior in the forest.

#Створення_громадської_системи_протипожеженого_захисту_лісів_в_Україні #ВЕЛ

#All_Ukrainian_Environmental_League #United_States_Forest_Service_International_Programs

English below

Всеукраїнська екологічна ліга реалізовує пілотний проєкт «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні» з вересня 2022 року в рамках Міжнародної програми Лісової служби США (U.S. Forest Service International Programs).

Основною метою проєкту є посилення протидії лісовим пожежам в Україні через створення системи добровільних пожежних формувань в пілотних громадах. Для активного залучення громадянського суспільства до попередження лісових пожеж та захисту лісів в Україні планується проведення заходів з формування, навчання, забезпечення необхідними спеціальними засобами та страхуванням чотирьох команд добровільних пожежних формувань задля попередження та ліквідації наслідків лісових пожеж; створення, наповнення та просування сайту добровільних пожежних формувань, підготовка та видання навчально-методичних матеріалів, проведення навчальних лекцій та семінарів, практичних занять на місцевості та інтерактивних тренінгів, створення мотиваційного відеоролика задля популяризації ідей добровільних громадських формувань.

 

 

В рамках проєкту проведена зустріч з представниками однієї з пілотних громад – Розсошанської ТГ (Хмельницька область). Під час зустрічі з головою громади Василем Дячком були обговорені мета, завдання проєкту та готовність до реалізації.

 

 

Експерти проєкту зустрілись з командою місцевої пожежної охорони, створеної з метою організації заходів запобігання виникнення пожеж та їх гасіння, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та небезпечних подій, забезпечення ефективної роботи з організації та забезпечення пожежної безпеки на території громади у липні 2021 року. Підставою для створення місцевого пожежно-рятувального підрозділу стала стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та стаття 62 Кодексу цивільного захисту України.

 

 

 

 

 

Також, було відвідано дві пожежні станції. В результаті зустрічі досягнуто домовленості про створення додаткової команди місцевої пожежної охорони та добровільної пожежної охорони для забезпечення існуючих потреб у громаді.

Більше інформації щодо реалізації проєкту «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні» дізнавайтесь в наступних інформаційних повідомленнях.

 

Consultative meeting with representatives of Rozsoshanska territorial community

The All-Ukrainian Environmental League has been implementing the pilot project "Establishment of a Community-Based Forest Fire Protection System in Ukraine" since September 2022 as part of the U.S. Forest Service International Programs.

The main goal of the project is to strengthen the fight against forest fires in Ukraine by creating a system of voluntary fire brigades in pilot communities. To actively involve civil society in forest fire prevention and protection in Ukraine, it is planned to take measures to form, train, provide the necessary special equipment and insurance for four teams of voluntary fire brigades to prevent and eliminate the consequences of forest fires; create, fill and promote a website for voluntary fire brigades, prepare and publish educational materials, conduct training lectures and seminars, practical classes on the ground and interactive

As part of the project, a meeting was held with representatives of one of the pilot communities, the Rozsoshanska TC (Khmelnytskyi Oblast). During the meeting with the head of the community Vasyl Dyachko, the goal, objectives of the project and readiness for implementation were discussed.

The project experts met with the local fire brigade team, established to organize fire prevention and extinguishing measures, eliminate the consequences of emergencies and dangerous events, and ensure effective work on organizing and ensuring fire safety in the community in July 2021. The basis for the establishment of the local fire and rescue unit was Article 26 of the Law of Ukraine "On Local Self-Government" and Article 62 of the Civil Protection Code of Ukraine.

Two fire stations were also visited. As a result of the meeting, an agreement was reached to create an additional team of local firefighters and volunteer firefighters to meet the existing needs in the community.

For more information on the implementation of the project "Establishment of a community-based forest fire protection system in Ukraine", please read the following newsletters.

#Створення_громадської_системи_протипожеженого_захисту_лісів_в_Україні #ВЕЛ

#All_Ukrainian_Environmental_League #United_States_Forest_Service_International_Programs

Внаслідок російської військової агресії окупанти нищать природні ландшафти України, зокрема, під загрозою опинились унікальні природні комплекси Кінбурнської коси, які перебувають в окупації більше 10 місяців.

З початку повномасштабного вторгнення росії експерти та активісти ВЕЛ фіксують злочини російських військових проти довкілля, упродовж 2022 року на косі виникали значні лісові пожежі (детальніше на сайті ВЕЛ: https://www.ecoleague.net/.../2365-pro-neobkhidnist...).

На Кінбурнській косі знаходиться Чорноморський біосферний заповідник НАН України, який став першим українським природоохоронним об’єктом, занесеним до списку ЮНЕСКО у 1988 році.

Це найбільший в Україні заповідник, територія якого складається з кількох ділянок, що репрезентують різні ландшафти приморського півдня України: азональний лісостеповий, азональний піщано-степовий, зональний пустельно-степовий, приморський солончаковий. Заповідник відіграє особливу роль у збереженні рідкісних видів птахів. В його межах відбувається гніздування таких рідкісних видів, як кулик-сорока, морський зуйок, гага звичайна, ходуличник, крохаль довгоногий, реготун чорноголовий, орлан-білохвіст, дрохва, пелікан рожевий, баклан великий та біла чапля мала та інші. Сьогодні це унікальний природоохоронний об’єкт може зникнути через російську військову агресію – агресор риє там оборонній споруди і здійснює звідти обстріли українських міст.

 

 

 

Національний природний парк «Білобережжя Святослава» значно постраждав прямого впливу військових дій. Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Бойові дії порушують спокій диких тварин і вони або гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок. Окупанти замінували територію, на мінах підриваються дикі тварини, зокрема дикі коні, є випадки людських жертв.

 

 

 

Під загрозою опинилось найбільше в Європі поле орхідей площею понад 60 гектарів.

 

 

 

Також, під загрозою опинився Тилігульський регіональний ландшафтний парк – унікальний природний комплекс, який включений до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, та є оселищем водоплавних птахів. Загальна чисельність птахів, котрі зупиняються на прольоті в межах лиману та його узбережжя, іноді сягає 50 тисяч особин. Військових дій на території парку зафіксовано не було, але через порушення Азово-Причорноморського міграційного коридору навесні 2022 року на Тилігульський лиман та озера не прилетіли рожеві пелікани.

 

 

 

Експерти ВЕЛ наголошують, що водно-болотні угіддя азово-чорноморського узбережжя України відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні популяцій багатьох видів птахів у всеєвропейському масштабі. Через дії російських окупантів під загрозою зриву опиняється весняна міграція птахів у 2023 році.

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає рішучих дій від міжнародних природоохоронних організацій для зупинення російського агресора та збереження біорізноманіття!

Джерела: сайт НПП «Білобережжя Святослава», сайт Чорноморського біосферного заповідника НАН України, сайт ВЕЛ, сайт Тилігульського регіонального ландшафтного парку, науково-популярний журнал "Екологічний вісник" №1, 2022 (детальніше на сайті ВЕЛ: https://www.ecoleague.net/.../Ecology_digest_01_2022.pdf)

Фото: мережа Інтернет, сайт ВЕЛ, сайт НПП «Білобережжя Святослава», сайт Тилігульського регіонального ландшафтного парку

Englosh below

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги, які залучені до реалізації проєкту «Створення громадської системи протипожежного захисту лісів в Україні», взяли участь у онлайн-семінарі «Жіноче лідерство в охороні природи» від Центру Менеджменту природоохоронних територій" Національного університету Колорадо та за підтримки Лісової Служби США.

 

 

 

 

Цей онлайн-семінар є інтенсивною 12-тижневою навчальною програмою, яка об’єднує жінок з різних країн світу, які можуть досягти значного позитивного впливу в таких сферах, як збереження біорізноманіття, управління лісовим господарством, управління природоохоронними територіями, зміна клімату та сталий розвиток, у своїх громадах та в усьому світі.

 

 

 

Хоча все більше жінок очолюють програми та організації з масштабними процесами, соціальний контекст у багатьох країнах і в робочому середовищі не змінився. Жінки продовжують стикатися з дискримінацією, вважаються менш надійними, ніж їхні колеги-чоловіки, стикаються з нерівними умовами праці та домаганнями, і в цілому стикаються з більшими проблемами при кар’єрному просуванні.

 

 

Цей онлайн-семінар є частиною більш широкої програми, розробленої та очолюваної Центром управління природоохоронними територіями Університету штату Колорадо, яка спрямована на розвиток лідерства жінок у природоохоронній сфері. Програма є відповіддю на актуальну проблему гендерної нерівності на робочому місці та розширення прав і можливостей жінок з різних секторів, які виступають каталізаторами змін у сфері охорони довкілля. Вона також є відповіддю на збільшення кількості професіоналів у сфері управління природними ресурсами в країнах, що розвиваються, які працюють менеджерами природоохоронних територій, є науковцями, освітянами, комунікаторами, політичними або технічними експертами тощо.

Семінар надає практичні професійні інструменти для жінок-фахівців з охорони природи для подальшого розвитку їхніх лідерських навичок з метою покращення гендерної рівності та впливу на позитивні зміни у сфері охорони природи, розвитку власної кар’єри. Крім того, учасниці отримують інструменти для покращення своєї здатності керувати ефективними командами та установами, а також досягати успішних результатів у збереженні природи.

Всеукраїнська екологічна ліга дякує Центру Менеджменту природоохоронних територій Національного університету Колорадо та Лісовій Службі США за підтримку та надану можливість.

#Створення_громадської_системи_протипожеженого_захисту_лісів_в_Україні #ВЕЛ

#All_Ukrainian_Environmental_League #United_States_Forest_Service_International_Programs

#CPAM #usfs

Online seminar "Women's leadership in nature conservation"

Experts of the All-Ukrainian Environmental League, who are involved in the implementation of the project "Establishment of a community-based forest fire protection system in Ukraine", took part in the online seminar "Women's Leadership in Conservation" organized by the Center for Protected Areas Management of the National University of Colorado and supported by the US Forest Service.

This online workshop is an intensive 12-week training program that brings together women from around the world who can make a significant positive impact in areas such as biodiversity conservation, forest management, protected area management, climate change and sustainable development, in their communities and around the world.

While more and more women are leading programmes and organizations with large-scale processes, the social context in many countries and work environments has not changed. Women continue to face discrimination, are perceived as less trustworthy than their male counterparts, face unequal working conditions and harassment, and generally face greater challenges in career advancement.

This online workshop is part of a broader program developed and led by Colorado State University's Center for Protected Areas Management that aims to develop women's leadership in the conservation field. The program is a response to the urgent problem of gender inequality in the workplace and empowerment of women from different sectors who act as catalysts for change in the field of environmental protection. It is also a response to the increasing number of natural resource management professionals in developing countries who work as protected area managers, scientists, educators, communicators, policy or technical experts, etc.

The workshop provides practical professional tools for women conservationists to further develop their leadership skills in order to improve gender equality and influence positive changes in the field of conservation, as well as to develop their own careers. In addition, participants receive tools to improve their ability to lead effective teams and institutions, as well as to achieve successful results in conservation.

The All-Ukrainian Environmental League thanks the Center for Protected Areas Management of the National University of Colorado and the US Forest Service for their support and the opportunity.

Всеукраїнська екологічна ліга вітає національний природний парк «Тузлівські лимани» з 13-ю річницею створення. Він був створений 1 січня 2010 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних комплексів водно-болотних угідь міжнародного значення як середовища існування водоплавних птахів, а також об’єктів Північного Причорномор’я, які мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Його площа – майже 28 тисяч гектарів. Територія національного парку є об’єктом Смарагдової мережі, водно-болотними угіддями міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції.

 

 

 

Вздовж морського узбережжя розташовано ланцюг мілководних лиманів (лимани Шагани, Алібей, Бурнас, а також лимани Солоне, Хаджидер, Карачаус, Будури, Мартаза, Магала, Малий Сасик, Джантшей), глибини коливаються в межах від 0,6 до 3 метрів.

Близько 262 видів птахів можна зустріти в парку, багато з них – це перелітні види, які зупиняються під час міграції. Ссавці представлені 37 видами, 9 рядами, з яких 9 видів занесені до Червоної книги України та 11 – до Європейського червоного списку. У водоймах найбільш поширені морські (родини Кефалевих, Бичкових) та солонуватоводні види риб, а прісноводні –представлені в основному родиною коропових. На території парку виявлено 2 види земноводних і 5 видів плазунів. НПП «Тузловські лимани» знаходиться у степовій зоні. Флора парку представлена 507 видами вищих судинних рослин з 289 родів та 78 родин.

 

 

Від початку повномасштабного вторгнення російських окупантів екосистеми України зазнають нищівного впливу, під загрозою також опинились унікальні ландшафти «Тузлівських лиманів». Кожного дня Іван Русєв, доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу парку фіксує вплив військових дій на представників тваринного та рослинного світів парку (більше інформації за посиланням: https://www.facebook.com/rusevivan).

 

 

 

 

 

Військова агресія росії призводить до значних втрат біорізноманіття, щонайменше 50 тисяч дельфінів загинули через військові дії окупантів у Чорному морі.

Бойові дії відбуваються із застосуванням надводних та підводних човнів, де використовуються гідролокатори. Внаслідок використання гідролокаторів (сонарів) створюються потужні звуки, які негативно впливають на здоров’я тварин: дельфіни потрапляють у зону опромінення навігаційних приладів суден, що виводить з ладу їх органи навігації та ехолокації. Страждають дельфіни також і від потужних вибухів у час бомбардування, яке продовжується вже декілька днів підряд. При уражені органів навігації і слуху, дельфіни не можуть застосувати ехолокацію, тобто вони стають фактично «сліпими». Втративши орієнтацію, тварини не мають акустичного контролю над середовищем. «Сліпі» дельфіни знаходяться в стресі та паніці, не можуть орієнтуватися в просторі. В результаті вони потрапляють на усілякі перешкоди, зокрема й міни, розбиваються об скелі. І головне – такі «паралізовані» дельфіни не можуть вполювати рибу та швидко виснажуються. Ослаблені від удару гідролокаторів дельфіни, «сліпі», в стресовому стані різко втрачають імунітет і стають об’єктом автономного зараження збудниками інфекцій, віруси яких в них живуть постійно. Це насамперед характерний для дельфінів вірус – морбіллівірус

 

Виснажені дельфіни – слабкі дельфіни, вони потрапляють в сітки турецьких рибалок, навіть не реагуючи на пінгери (спеціальний пристрій-відлякувач дельфінів, які турецькі рибалки встановлюють на сітках).

Навесні 2022 року окупанти здійснювали системні обстріли території парку, саме тоді, коли там були птахи, які мігрували з Африки, цим було порушено процес весняної міграції птахів. Також, через обстріли кулики не сформували колону, не дали потомства.

Значною загрозою для парку стали пожежі в природних екосистемах викликані обстрілами.

Відбувається забруднення моря шкідливими хімічними речовинами та нафтопродуктами. З бурових газовидобувних платформ В312, які були пошкоджені, досі витікає багато нафтопродуктів. Нафта покриває верхній шар води – епінейстон, де мешкає багато живих організмів, зокрема мальки кефалі, яка відкладає ікру у морі.

 

 

 

 

Джерела: ФБ Івана Русева, мережа Інтернет

Фото: ФБ Івана Русева, сайт ВЕЛ, мережа інтернет