Коментар голови Всеукраїнської екологічної ліги, Тетяни Тимочко, щодо використання малих ядерних реакторів: https://www.facebook.com/all.ukrainian.environmental.league/videos/409363415401691/

Голова Всеукраїнської екологічної ліги, керівник проєкту психологічної підтримки дітей з використанням потенціалу Природи Тетяна Тимочко доєдналась до пленарної частини Міжнародної науково-практичної конференції «Підтримка психологічного здоров’я особистості в умовах війни: міжнародний досвід та українські реалії» із темою доповіді – «Психологічна підтримка дітей у Природі, які зазнали впливу військових дій».

Організаторами заходу є Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Український інститут позитивної крос-культурної психотерапії і менеджменту, Литовський фонд розвитку співробітництва та гуманітарної допомоги, Інкубатор соціальних змін «Domus Solis» (Литовська Республіка), Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, ГО «Простір сталого розвитку та миробудування», Державний заклад «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагностичний центр МОЗ України», ГО «Всеукраїнська професійна психіатрична ліга», Міжнародна асоціація людських цінностей (IAHV) (Бельгія), Національний педагогічний інститут Чеської Республіки, First aid of the soul (США), META o.p.s. (Чеська Республіка), Інститут психології Люблінського католицького університету Іонна Павла II (Республіка Польща), Міжнародний університет LCC (Литовська Республіка), Міжнародний університет Alliant (США), Jewish Family & Children's Service (США), Всеукраїнська екологічна ліга.

Метою заходу є посилення науково-методичного супроводу підготовки фахівців психологічної служби і педагогічних працівників щодо надання базової психологічної підтримки у роботі з дітьми, які отримали психологічну травму та вивчення успішного досвіду запровадження багаторівневої системи надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та упровадження протоколів реагування, чітких алгоритмів перенаправлення для надання фахової допомоги.

В рамках конференції проводяться такі заходи :
30 квітня – Пленарна частина конференції
1 травня – Науково-практичний семінар «Психолого-педагогічний супровід розвитку особистості: освіта, безпека, мир»
Метою Програми психологічної підтримки дітей з використанням потенціалу Природи є:
- надання психологічної підтримки дітям, що перебувають/перебували на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, через використання потенціалу природних екосистем;
- ознайомлення дітей та молоді з природною, культурною та історичною спадщиною України;
- зміцнення ментального здоров’я;
- формування української національної самосвідомості, патріотизму, любові до рідного краю.

Це одне з найважливіших християнських свят. Воно має глибокий сенс та нагадує нам про мир, злагоду, розвиток і доброчесність.
Україна переживає нелегкі часи. Ми стоїмо на захисті нашої держави від російських окупантів. У цей Великдень молимось, щоб в Україні настав мир і всі, хто бореться за нашу перемогу – повернулися додому живими та здоровими.
????????Нехай наша спільна мрія здійсниться – мир в Україні.
Христос воскрес!

9 травня 1992 року – День прийняття Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (Нью-Йорк, США)
Одним з важливих і всеосяжних питань глобального рівня є проблеми зміни клімату та якості атмосфери. Щороку в Україні в атмосферне повітря викидається значна кількість забруднювальних речовин. Майже 65% викидів до війни утворювали стаціонарні джерела забруднення промислових підприємств, які мають велику зношеність основних фондів виробництва.

З початком російського вторгнення внаслідок ракетних обстрілів виникають пожежі на підприємствах, зокрема хімічної промисловості, природних екосистемах. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: вуглекислий газ (CO2), чадний газ (CO), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, конструкції. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу.

Метою Конвенції РКЗК є досягнення стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему. Такий рівень має бути досягнутий у строки, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що сприятиме забезпеченню подальшого екомномічного розвитку на стійкій основі. Основою дії Рамкової конвенції ООН про зміну клімату є принцип загальної, але диференційованої відповідальності сторін за кліматичні зміни, що відбуваються.
Сторони Конвенції поділяються на 3 категорії:
– країни з перехідною економікою, у тому числі Україна, що прийняли на себе особливі зобов’язання щодо обмеження викидів;
– країни, що прийняли на себе особливі зобов’язання фінансового характеру для допомоги країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою, у тому числі шляхом надання екологічно чистих технологій;
– країни, що розвиваються, яким надається науково-технічна й фінансова допомога в дотриманні зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів.
Верховним органом РКЗК ООН є Конференція сторін конвенції (Conference of the Parties, COP) на якій країни-учасниці збираються щороку. Найвідоміша з них відбулася в 1997 році в японському місті Кіото, на якій був прийнятий Кіотський протокол. У ньому зафіксовано скорочення викидів парникових газів до певного рівня усіма промислово розвинутими країнами.
Конвенція підписана 165 державами, має 192 договірних сторін. Україна ратифікувала її в 1996 році.
Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років проводить практичні наукові конференції, круглі столи, просвітницькі заходи присвячені цій даті.

13 травня 2024 року голова Всеукраїнської екологічної ліги, Тетяна Тимочко, взяла участь у слуханнях «Шлях України у реформуванні законодавства з питань довкілля й клімату в частині переговорів про членство в ЄС: плани та діяльність Верховної Ради України і Уряду в 2024 році», які проводив Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.

Під час засідання було обговорено питання щодо:
– звіту Європейської Комісії «Україна 2023: зелений порядок денний та сталий розвиток», відповідних заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік і Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік;
– реформи у сфері управління відходами;
– перспектив удосконалення законодавства щодо зменшення промислового забруднення, моніторинг довкілля та Конвенція ЕСПОО;
– реформи системи державного екологічного контролю;
– захисту довкілля і управління водними ресурсами, зокрема екоциду;
– державної кліматичної політики;
– доступу громадян до екологічної інформації та правосуддя (виконання вимог Орхуської конвенції).
У засідання взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій.
Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на негайному прийнятті законопроєкту «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» № 6004-2. Цей законопроєкт важлива частина майбутніх євроінтеграційних реформ, бо онлайн-передача даних про викиди змінює систему екоконтролю за нормами викидів забруднювачами, аваріями, коректності нарахування екологічного податку в Україні.
В умовах війни надзвичайно важлива розбудова системи моніторингу на регіональному рівні, зокрема важливо використовувати позитивний досвід Донецької ОВА у створенні системи моніторингу на Донеччині. Здійснення моніторингових спостережень є важливим для розуміння впливу військових дій на компоненти навколишнього середовища та розрахунку збитків для довкілля, які потім можна буде стягнути з російського агресора.
Ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Оргуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до розв’язання екологічних питань. Створення національного Реєстру викидів і перенесення забруднювачів було однією з вимог документа, тому зараз попри війну необхідно і далі працювати та наповнювати цей реєстр.

Детальніше у коментарі Тетяни Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги: https://youtu.be/HTPHjSDk-vk

Всесвітній день захисту клімату відзначається щорічно в усьому світі 15 травня. Мета – звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату.
Клімат – це середня погода в даному місці упродовж тривалого періоду часу, принаймні 30 років. Клімат може бути описаний за допомогою температури повітря, вологості, швидкості і напрямку вітру, типу, кількості та частоти опадів. Основним фактором, що впливає на клімат регіону, є широта, оскільки різні широти отримують різну кількість сонячного випромінювання.

Зміна клімату – це одна з найгостріших глобальних екологічних проблем яка стоїть перед людством. Все частіше науковці вживають термін «кліматична криза» замість «зміни клімату», щоб підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її вирішувати вже зараз. Кліматична криза – це надмірно стрімка зміна клімату через підвищення глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 року та адаптуватися до змін клімату.

Парниковий ефект

Однією з причин кліматичної кризи вважають наявність парникового ефекту. Вперше явище підвищення концентрації парникових газів в атмосфері обговорювалося на світовому рівні в 1992 році – на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн світу підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Ця угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом.
За останні 30 років середня річна температура в Україні вже зросла на 1°С. Період від кінця 20-го століття і до сьогодні є найтеплішим за всю історію погодних спостережень в Україні (починаючи з 1890-х років). Як наслідок, посилюються посухи, змінилася водність річок та озер, з’явилися не характерні для України екстремальні погодні явища. В умовах глобальної кліматичної кризи відбувався процес зниження континентальності кліматичних умов України.

Паводок

Військові дії завдають значного впливу на клімат. Найбільш очевидним прикладом є використання військової техніки, яка викидає в атмосферу великі кількості вуглекислого газу та інших забруднюючих речовин. Це призводить до забруднення повітря та підвищення рівня температури, що може вплинути на кліматичні умови в районі військових дій. Вибухи бомб та ракет спричиняють пожежі, що призводять до утворення великих кількостей диму та пилу. Зокрема зросла кількість лісових пожеж в кілька разів, що посилило негативний вплив на зміну клімату та поширення транскордонних забруднень. Під загрозою опинились 2,9 мільйона гектарів Смарагдової мережі та 17 Рамсарських угідь площею понад 600 тисяч гектарів.
Під час війни може відбувається пошкодження та знищення інфраструктури, яка забезпечує постачання енергії та води. Це може призвести до підвищеного використання традиційних джерел палива, таких як деревина, для забезпечення енергетичних потреб, яке в результаті призводить до збільшення викидів парникових газів, і відповідно до зміни клімату.
Всеукраїнська екологічна ліга проводить інформуванням населення щодо кліматичної кризи, розвитку альтернативних джерел енергії, впроваджує концепцію сталого розвитку, висуває законодавчі ініціативи та виступає за впровадження європейських екологічних стандартів.
Джерело: мережа інтернет, сайт ВЕЛ
Фото: мережа інтернет

За ініціативи Чернігівського ОО ВЕЛ та Чернігівського ОО ВДС Екологічна варта з нагоди 25-річчя Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та в рамках підготовки до відзначення Всесвітнього дня Землі на навчально-науковій станції Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка у Всеукраїнський день довкілля 20 квітня 2024 р. вартівці – гуртківці КПНЗ «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» управління освіти і науки Чернігівської ОДА, а також студенти, аспіранти та науковці НУЧК імені Т.Г. Шевченка долучилися до акції «Моє дерево Перемоги». Садивний матеріал для акції надало КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради.

Заходи під час акції відбувалися у локаціях інформаційно-пізнавальної платформи «Дерева у звичаях та обрядах українського народу» та садивних майданчиків «Дерева природної флори» й «Екзотичні інтродуценти», на оздоровчо-пізнавальному маршруті навчально-наукової станції «Дивовижне поряд», а завершилися фіточаюванням.

Як символ сердечності та доброзичливості українського народу була посаджена група дерев липи серцелистої, а закладена алея з гіркокаштану криваво-м’ясного символізуватиме кров, пролиту захисниками Батьківщини. У дендрарії були також висаджені символічні декоративні дерева та чагарники: магонія падуболиста (символ пам’яті та вічності життя), хеномелес японський (символ міцності), гібіскус садовий (символ стійкості та рішучості), катальпа бігнонієвидна сорту «Nana» (символ спокою), форзиція проміжна (символ чистоти помислів) та слива розчепірена Пісарді (символ весни).

У цей день студенти-екологи НУЧК імені Т.Г. Шевченка спільно з працівниками регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» та співробітниками Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА також долучилися до прибирання сміття на території парку.
#Моє_дерево_Перемоги
#ВДС_Екологічна_варта

Луцький міський осередок ВДС «Екологічна варта» долучився до акції «Моє дерево перемоги». Екологічний десант у складі учнів 8-А класу (кл. керівник Сухоставська Г. В.) та 8-В класу (кл. керівник Дейнека Ю. В.) Луцького ліцею №4 імені Модеста Левицького уже другий рік поспіль відвідують Ковельське лісництво, для того щоб висадити майже гектар саджанців дуба та сосни.

«Цю справу 30 учнів і дорослі присвятили акції «Моє дерево перемоги». Справжньою мотивацією для ліцеїстів стало відвідування минулорічної посадки дерев, де було посаджено 1 гектар саджанців сосен одним із класних колективів. Приємно, що багато саджанців прийнялося. Віримо, що так буде і цьогоріч, адже майже після закінчення роботи з неба пішов справжній весняний дощ. Також, в рамках проєкту «Школа мира» було висаджено минулого року ще 1 гектар соснового масиву! Зауважимо, що така чудова традиція, як весняна посадка дерев, в ліцеї існує вже понад 16 років, за що дякуємо практичному психологу ліцею Оксана Литвиненко яка і сьогодні давала мудрі поради та вчила всіх розуміти мову лісу.» – зазначила Бердоус Наталія Олексіївна, координатор Луцького міського осередку ВДС «Екологічна варта».

#Моє_дерево_Перемоги
#ВДС_Екологічна_варта

З нагоди свого 25-річчя та в рамках відзначення Всесвітнього дня Землі, ВДС «Екологічна варта» проводить акцію «Моє дерево Перемоги».
Мета акції – формування екологічної культури у населення, поширення знань про стан, значення та захист зелених насаджень.
Дерева і чагарники можна висаджувати ранньою весною після відтавання ґрунту до початку розпускання листків, і пізньої осені, під час листопаду. У разі весняного садіння деревні породи краще приживаються, ніж під час осіннього.
Для того, щоб посадити дерево, необхідно:
1. Визначити територію для садіння дерев.
2. Погодити садіння дерев (кількість та види) з органами державної влади, місцевого самоврядування.
3. Розмітити місця висаджування дерев та погодити з фахівцями-дендрологами.
4. Підготувати територію для розміщення посадкових місць. Ділянку, призначену для садіння дерев і чагарників, у першу чергу очищують від сміття, у тому числі природного.
5. Підготувати посадкові ями. Під час копання ям верхні шари ґрунту складають в один бік, нижні – в інший. Якщо ґрунт із ям є зовсім непридатним (будівельне сміття, важка глина та ін.), його замінюють на доставлену з іншого місця родючу землю.
6. Правильно вибрати час садіння залежно від погодних умов.

Механізм садіння дерев
Безпосередньо перед садінням рослини дно підготовленої ями необхідно розпушити на глибину 10–15 см. Потім у яму насипають родючий ґрунт приблизно на дві третини її глибини та ущільнюють притоптуванням.
Проте у будь-якому разі кореневій системі рослини під час висаджування бажано надати вільну форму розташування без перегинів, загинів, підвертання. Тому в процесі заповнення ями ґрунтом необхідно стежити, щоб через надлишок землі не довелося підрізати кореневу систему. Саджанці перед садінням ретельно оглядають, пошкоджене та сухе коріння обрізають. Так само обрізають сухі, розплющені кінці здорових коренів. Зрізи роблять навскіс, щоб вони були повернуті до поверхні насипаної на дно ями землі. Перед садінням необхідно вмочити коріння рослини у бовтанку. Саджати дерево зручніше вдвох. Один ставить дерево на втрамбований горбик землі і розправляє корені, при цьому треба стежити, щоб коренева шийка була на 6–8 см вище від рівня землі, щоб після осаджування землі в ямі коренева шийка опинилася на одному рівні з поверхнею ґрунту. Після встановлення дерева в ямі друга людина рівномірно засипає коріння пухкою землею, а перша у цей час злегка струшує стовбур дерева, щоб земля краще заповнювала простір між корінням.
Коли корені вкриються землею, струшування припиняють і яму заповнюють до кореневої шийки. Навколо посадженого дерева формують валик висотою 10–12 см і виливають в ямку 2–3 відра води, що ущільнює ґрунт, краще зв’язує його з корінням. Не рекомендується ущільнювати землю ногами під час заповнення ями, тому що під час утоптування досить часто пошкоджуються дрібні корінці.
#Моє_дерево_Перемоги
#ВДС_Екологічна_варта