Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років займається питаннями збереження лісових ресурсів та їхнього невиснажливого використання. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України істотною перешкодою для формування збалансованого управління лісами є вплив військових дії.

Значним викликом для України є збільшення площ лісів, проте експерти ВЕЛ наголошують: для цього не можуть бути використані інвазійні види дерев!

Інвазійні види трансформують цілі екосистеми та роблять їх бідними на біорізноманіття, витісняючи природні види. Частина їх є видами-трансформерами, які не просто витісняють один чи два природні конкуренти, а й своєю життєдіяльністю змінюють умови довкілля (наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту).

 

 

Характерною рисою ареалів інвазійних видів є їхня динамічність, яка залежить як від природних, так і антропогенних факторів і виражається у змінах їхньої форми, розмитості меж, щільності популяцій.

Згідно статті 1 Лісового Кодексу України стійкі до кліматичних змін ліси – ліси з неінвазійних видів дерев, структура яких має високу стійкість та здатна адаптуватися до загроз змін клімату, підтримуючи водоохоронні, захисні та інші функції.

 

 

Також, в підсумковому документі Всесвітньої конференції ООН з питань біорізноманіття (СОР15), оприлюдненого 18.12.2022 р. в Монреалі, розв’язання проблеми чужорідних інвазійних видів визнано однією з ключових цілей. Серед завдань, окреслених в сфері контролю інвазійних видів, зазначені не лише потреба в усунені та мінімізації впливу цих видів, але й подальше запобігання їх інтродукції. (Довідково. Ціль 6. Усунути, мінімізувати, скоротити або пом’якшити вплив інвазійних чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги через ідентифікацію та контроль шляхів інтродукції чужорідних видів, перешкоджаючи інтродукції та поширенню основних інвазійних чужорідних видів, скорочуючи масштаби інтродукції та поширення інших відомих потенційних інвазійних видів як мінімум на 50 % до 2030 р., викорінюючи або контролюючи інвазійні чужорідні види, особливо в пріоритетних місцях, таких як острови).

 

 

Основна маса інвазійних видів інтродукована в ті часи, коли терміну «захист біорізноманіття» взагалі не існувало. Оновлення знань є однією з провідних функцій науки. І на сьогоднішньому етапі встановлено, що інвазійні види є однією з найбільших загроз для захисту біорізноманіття. Тому прийшов час кардинально переглянути використання інтродуцентів у лісовідтворенні.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що ліси України мають бути відновлені, враховуючи засади сталого розвитку, і жодним чином не через використання інвазійних видів дерев.

Враховуючи законодавчі акти на державному рівні, міжнародні зобов’язання України у сфері охорони біорізноманіття, необхідним є:

– створити робочу групу із формування переліку небезпечних інвазійних порід дерев;

– залучити профільних науковців для дослідження питання негативного впливу інвазійних видів на стійкість екосистем;

– розробити методичні рекомендації для працівників лісової галузі щодо дієвих методів боротьби з інвазійними видами;

– провести наукові конференції, круглі столи, дискусійні панелі, присвячені проблематиці поширення інтродуцентів та боротьби з ними;

– здійснити інформаційну роботу зі стейкхолдерами щодо небезпеки висадження інвазійних видів.

16 лютого 2023 року на базі Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів» у змішаному форматі.

 

 

 

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко у своєму виступі зазначила, що є сотні досліджень, які показують, що будь-які чужорідні види, навіть якщо вони не мають інвазійних властивостей, в разі насадження в локальну екосистему захоплюють цю територію і витісняють аборигенні види.

Основна маса інвазійних видів інтродукована в ті часи, коли терміну «захист біорізноманіття» взагалі не існувало. І на сьогоднішньому етапі наукою встановлено, що інвазійні види є однією з найбільших загроз для захисту біорізноманіття.

 

 

Застосування чужорідних видів для створення сталих і стійких лісових насаджень, масивів чи лісосмуг апріорі суперечить захисту біорізноманіття. В підсумковому документі Всесвітньої конференції ООН з питань біорізноманіття (СОР15), оприлюдненого у грудні 2022 року в Монреалі, розв’язання проблеми чужорідних інвазійних видів визнано однією з ключових цілей. Боротьба з інтродукованими видами визначена однією з ключових цілей світової спільноти, до якої доєдналась і Україна. В документі чітко написано – усунути, мінімізувати, скоротити або пом’якшити вплив інвазійних чужорідних видів на біорізноманіття та екосистемні послуги через ідентифікацію та контроль шляхів інтродукції чужорідних видів. Було підкреслено важливість використання виключно аборигенних видів для збільшення площі лісів України.

 

 

Участь в обговоренні також взяли заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України Вадим Кондратюк, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида, представники Державного агентства лісових ресурсів України, експерти, громадські організації та інші.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що залучення чужорідних видів для збільшення лісистості лісів України є недопустимим!

2–3 березня 2023 року у дистанційній формі відбудеться 8-й Міжнародний молодіжний конгрес «Сталий розвиток: охорона навколишнього середовища. Енергозбереження. Стале управління навколишнім середовищем».

Запрошуємо до участі старшокласників, студентів, аспірантів та молодих вчених, а також всіх кому небайдужий стан довкілля та проблеми сталого розвитку суспільства.

 

 

У рамках Конгресу заплановано проведення наступних заходів:

Пленарне засідання «Пріоритетні екологічні проблеми. Роль молоді в їх вирішенні»

Семінар 1. «Екологічні проблеми атмосферного повітря»

Семінар 2. «Екологічні проблеми гідросфери»

Семінар 3. «Сталий розвиток та збалансоване природокористування»

 

 

До участі в конгресі запрошуються всі зареєстровані учасники конгресу, які направили доповіді та заповнили реєстраційну форму (https://forms.gle/zYqPyAZLYKiWBLxw9).

До початку планується опублікування тез учасників, які будуть розміщені на сайті конгресу, збірнику буде присвоєно ISSN, doi. Учасник конгресу може бути автором не більше 3 тез в збірнику.

Реєстрація, подання тез доповідей у збірник тез – до 01.03.2023 року.

Вимоги до тез розміщені на сайті конгресу за посиланням: https://science.lpnu.ua/ecocongress-2020/youth-congress-2022

2–3 березня 2023 року у дистанційній формі відбудеться 8-й Міжнародний молодіжний конгрес «Сталий розвиток: охорона навколишнього середовища. Енергозбереження. Стале управління навколишнім середовищем».

 

 

 

 

Запрошуємо до участі старшокласників, студентів, аспірантів та молодих вчених, а також всіх кому небайдужий стан довкілля та проблеми сталого розвитку суспільства.

У рамках Конгресу заплановано проведення наступних заходів:

Пленарне засідання «Пріоритетні екологічні проблеми. Роль молоді в їх вирішенні»

Семінар 1. «Екологічні проблеми атмосферного повітря»

Семінар 2. «Екологічні проблеми гідросфери»

Семінар 3. «Сталий розвиток та збалансоване природокористування»

 

 

 

До участі в конгресі запрошуються всі зареєстровані учасники конгресу, які направили доповіді та заповнили реєстраційну форму (https://forms.gle/zYqPyAZLYKiWBLxw9).

До початку планується опублікування тез учасників, які будуть розміщені на сайті конгресу, збірнику буде присвоєно ISSN, doi. Учасник конгресу може бути автором не більше 3 тез в збірнику.

Реєстрація, подання тез доповідей у збірник тез – до 01.03.2023 року.

Вимоги до тез розміщені на сайті конгресу за посиланням: https://science.lpnu.ua/ecocongress-2020/youth-congress-2022

Міжнародний день захисту морських ссавців (World Day of Sea Mammals Protection) відзначають з 19 лютого 1986 року, коли після 200-річного винищення китів Міжнародна китобійна комісія ввела заборону на китовий промисел та торгівлю китовим м’ясом.

Мораторій на китовий промисел забороняє будь-яке полювання на китів та торгівлю їх м’ясом у всьому світі. Винятками є тільки наукова діяльність та задоволення потреб корінного (аборигенного) населення. Вони встановлюються з дозволу урядів-членів Міжнародної китової комісії, до якої входять понад 80 країн. Щороку в цей день природоохоронні організації організовують акції на захист китів та інших морських ссавців.

Проблема зникнення морських ссавців є актуальною і для України. Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років займається питанням охорони дельфінів від жорстокого поводження (детальніше на сайті: https://www.ecoleague.net/.../zakhyst-delfiniv-vid...).

 

 

 

 

Військова агресія росії призводить до значних втрат біорізноманіття, щонайменше 50 тисяч дельфінів загинули через військові дії окупантів у Чорному морі.

 

 

 

Бойові дії відбуваються із застосуванням надводних та підводних човнів, де використовуються гідролокатори. Внаслідок використання гідролокаторів (сонарів) створюються потужні звуки, які негативно впливають на здоров’я тварин: дельфіни потрапляють у зону опромінення навігаційних приладів суден, що виводить з ладу їх органи навігації та ехолокації. Страждають дельфіни також і від потужних вибухів у час бомбардування, яке продовжується вже декілька днів підряд. При уражені органів навігації і слуху, дельфіни не можуть застосувати ехолокацію, тобто вони стають фактично «сліпими». Втративши орієнтацію, тварини не мають акустичного контролю над середовищем. «Сліпі» дельфіни знаходяться в стресі та паніці, не можуть орієнтуватися в просторі. В результаті вони потрапляють на усілякі перешкоди, зокрема й міни, розбиваються об скелі. І головне – такі «паралізовані» дельфіни не можуть вполювати рибу та швидко виснажуються. Ослаблені від удару гідролокаторів дельфіни, «сліпі», в стресовому стані різко втрачають імунітет і стають об’єктом автономного зараження збудниками інфекцій, віруси яких в них живуть постійно. Це насамперед характерний для дельфінів вірус – морбіллівірус.

Виснажені дельфіни – слабкі дельфіни, вони потрапляють в сітки турецьких рибалок, навіть не реагуючи на пінгери (спеціальний пристрій-відлякувач дельфінів, які турецькі рибалки встановлюють на сітках).

Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитися до зупинення російського агресора задля збереження біорізноманіття!

 

Джерело: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

Фото: сайт ВЕЛ, Проєкт ЄС/ПРООН «Європейський Союз задля посилення екологічного моніторингу Чорного моря (EU4EMBLAS)», мережа Інтернет