Європейський День парків був проголошений Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARC Federation). Це європейська організація, яка об’єднує природні території, що перебувають під охороною, у 36 європейських країнах. Цей день був відзначений вперше у 1999 році, нині його святкують щороку по всій Європі 24 травня. Ця дата була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший з дев’яти Європейських національних парків. Цього дня проводять численні заходи на території і довкола заповідників, щоб привернути увагу до краси природи в Європі та її культурного надбання, висуваючи на перший план їхній захист як сьогодні, так і в майбутньому.
Активісти Всеукраїнської екологічної ліги упродовж багатьох років займаються питанням розбудови та охорони природно-заповідного фонду (детальніше на сайті: https://www.ecoleague.net/.../1136-pozytsiia-vel-shchodo... ).

НПП "Великий Луг"

Внаслідок російської військової агресії під окупацією зараз знаходяться унікальні природоохоронні території України. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, Азово-Сиваський національний природний парк, парк «Олешківські піски», парк «Джарилгацький» (Херсонська область).

НПП "Тузлівські лимани"

Нещодавно російські окупаційні війська з’єднали острів Джарилгач з окупованою материковою частиною Херсонської області поблизу селища Лазурне, прикривши піском перехід на острів. Окупанти облаштували на острові військовий полігон. Ці території входять до національного природного парку «Джарилгацький», а цей острів до російської військової агресії був найбільшим незаселеним островом України, де зберігся первинний нерозораний степ.

Національний природний парк "Джарилгацький"

Експерти ВЕЛ наголошують на тому, що порушення водообміну з відкритим морем вплине на стан води у Джарилгацькій затоці. Це, відповідно, негативно вплине на біорізноманіття національного парку. Ці унікальні ландшафти мають значну природоохоронну історію – ще в 1923 році острів Джарилгач було включено до біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна, а у 1927 році було створено Приморський заповідник площею бiля 32 тис. га, до якого було включено західну частину Джарилгацької затоки, весь острiв Джарилгач зi смугою акваторії навколо нього шириною 1 км. У сучасних межах національний парк існує з 2009 року.
У Джарилгацькiй i Каркiнiтськiй затоках зустрічається три види китоподібних: дельфiн бiлобокий, чорноморська афалiна, а також морська свиня, які занесенi до Червоної книги України (ЧКУ). Фауна прилеглого моря рiзноманiтна. Серед його мешканців увагу привертають кам’яна та трав’яна креветки та два десятки видiв крабiв. Справжньою цінністю тутешніх вод є осетровi риби – стерлядь та севрюга, занесені до ЧКУ.

Чорноморський біосферний заповідник

Флора острова досліджується з 19 століття. Серед судинних рослин на островi росте 499 видiв голонасiнних i покритонасiнних, що належать до 252 родин i 72 сiмейств. 11 видiв занесенi до ЧКУ, 4 – до Європейського червоного списку. Тут знайдено також 7 видiв орхiдних, бiльшiсть місцезростань яких виявилися найбiльш пiвденними в степовiй Україні.
Найчисленнішим є пташине населення острова – 248 видiв. Пiд час зимiвлi та пташиних мiграцiй тут (разом iз Каркiнiтською затокою) скупчується до 150 тисяч пернатих, головним чином водоплавних.
Ці унікальні природні комплекси нещадно руйнують російські окупанти! Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву і посилює вітрову та водну ерозії. Бойові дії порушують спокій диких тварин.
Всеукраїнська екологічна ліга вимагає рішучих дій від міжнародних природоохоронних організацій для зупинення російського агресора та збереження біорізноманіття.
Джерела: сайт ВЕЛ
Фото: мережа Інтернет

18 травня 2023 року Київська міська рада затвердила Рекомендації по догляду за кронами дерев на території міста Києва. Робота над проєктом тривала з 2021 року. Рекомендації розроблялися з метою охорони та збереження зелених насаджень у місті Києві, утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.

Рекомендації містять деталізовану інформацію щодо того, як слід проводити обрізку, щоб не лише продовжити життя дерева, а допомогти йому розвиватися.
За новим підходом, буде скасовано омолоджувальне обрізання рослин. Тепер дозволені лише два типи обрізання:
• формувальне,
• санітарне.
Раніше омолоджувальне обрізання виконували у дерев, вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. Нові правила також регулюють захист кореневої системи. Зокрема, забороняють навантажувати ґрунт довкола стовбура, зносити його або засипати, прокладати лінії передачі тощо.

Останніми роками набула поширення радикальна обрізка дерев у містах України (топінг). Видаляють цілком здорові гілки й залишають тільки стовбур. Після такого знущання дерево вже не може залишатись повноцінним.
Правила утримання зелених насаджень в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2016 № 105, не мають деталізованого роз’яснення щодо того, як слід проводити обрізку дерев. Разом з тим, саме обрізка є основним доглядом за кронами дерев.

Під час топінгу зрізають таку значну частину крони, що це порушує добре сформоване в дорослого дерева співвідношення розміру кореневої системи до крони і тимчасово припиняє здатність дерева виробляти поживні речовини. Гілки, які проростають після формування, є набагато слабшими за ті, які виросли природним шляхом.
Основною функцією листя є поглинання шкідливих викидів промисловості та виділення кисню за рахунок фотосинтезу. Голий стовбур не може вбирати забруднення. До того ж, алеї неправильно обрізаних дерев псують естетичний вигляд міста.
Всеукраїнська екологічна ліга виступає проти масового, хижацького обрізання крон дерев і наполягає на притягненні до відповідальності винних у злочинах.

Джерела: сайт ВЕЛ, комунальне підприємство «Київзеленбуд»
Фото: комунальне підприємство «Київзеленбуд»

російська військова агресія призводить до знищення оселищ та особливо цінних територій, де існують різні види тварин, що несе загрозу для дикої природи та стійкості екосистем в транскордонному контексті. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об’єктів площею майже 600 тисяч гектарів. У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі.

Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків. Серед них Чорноморський біосферний заповідник (розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей), біосферний заповідник «Асканія-Нова», Азово-Сиваський національний природний парк, НПП «Олешківські Піски» та «Джарилгацький» (Херсонська область).
Щонайменше 50 тисяч дельфінів загинули через військові дії окупантів у Чорному морі. Також, в деяких населених пунктах України збільшилася кількість безпритульних тварин. Причини різні: когось залишили господарі, коли швидко виїжджали у безпечніше місце, когось загубили по дорозі. Тварини, як і люди, переживають значний стрес у цей час.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора!
Детальніше про вплив російської військової агресії на тварин у інтерв’ю голови ВЕЛ Тетяни Тимочко: https://youtu.be/A_OAENoj1fs 

Джерело: сайт ВЕЛ

Національне вбрання українців має надзвичайно давнє походження. Дослідники стверджують, що формування цього мистецтва відбувалося протягом кількох століть, з року в рік збагачуючись новими орнаментами й техніками.

Сьогодні вишиванка набуває особливого статусу, є не тільки коштовним музейним експонатом чи частиною оригінального стильного (дизайнерського) образу, – це справжній символ патріотизму та національної єдності й боротьби, це – частина нашої душі.

Наталія Мацай, голова Луганської ОО ВЕЛ

До Всесвітнього дня вишиванки члени Луганської ОО ВЕЛ відвідають тематичну екскурсію «Вишиванка – рукотворний оберіг за природними мотивами» та переглянуть експозиції виставки музею ткацтва і вишивки у м. Решетилівці (Полтавська область). Під час заходу учасники зможуть ознайомитись з традиціями вишивки регіону – природними мотивами у традиціях вишивки Полтавщини.

Марія Корбут, голова Житомирської ОО ВЕЛ 

Житомирська ОО ВЕЛ у співпраці з Департаментом освіти міста Житомирської міської ради організує флешмоб «Вишиванка об’єднує серця» на базі Ліцею № 5 та закладу освіти «Успіх».
Тернопільською ОО ВЕЛ буде проведений круглий стіл «Вишиванка як об’єднавчий код українців».

Степан Вадзюк, голова Тернопільської ОО ВЕЛ 

Херсонська ОО ВЕЛ спільно з Херсонською міською бібліотекою ім. Лесі Українки створить інформаційно-книжковий стенд «Українська вишиванка» в приміщенні бібліотеки.
Вишиванка об’єднує українців сходу і заходу, півдня і півночі. Все буде Україна!

Володимир Ідаятов, голова Херсонської ОО ВЕЛ
Більше інформації щодо природніх мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ

Вишита сорочка впродовж багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалась, як оберіг – символ здоров’я, а також краси.
До Всесвітнього дня вишиванки Черкаська ОО ВЕЛ проведе благодійний ярмарок, а зібрані кошти підуть на потреби ЗСУ. Відбудеться продаж книг екологічного спрямування?, а також конкурс дефіле «Найкраща вишиванка».

Святкування Дня вишиванки (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича) 

Чернівецька ОО ВЕЛ спільно з кафедрою екології та біомоніторингу Навчально-наукового інституту біології, хімії та біоресурсів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича у рамках програми неформальної освіти проведе еколого-виховний захід, присвячений рослинним мотивам українських вишиванок. До зустрічі онлайн доєднаються студенти кафедри різних курсів, учні 6–10 класів декількох ліцеїв міста та викладачі кафедри.
Довідково. Вишивка на теренах України відома зі стародавніх часів. Так, стародавнє поширення одягу з вишивкою на території України засвідчують зображення на творах декоративно-прикладного мистецтва скіфської доби (золота пектораль з кургану Товста могила (ІV ст. до н. е.), срібна ваза з кургану Чортомлик (ІV ст. до н. е.), чаша з кургану Гайманова могила (ІV ст. до н.е.) та ін.). Оздоблювався вишивкою також і одяг сарматів, які тривалий час мешкали на території сучасної України (курган Соколова Могила, І ст. до н. е.; курган Сватова Лучка, І ст. до н. е.).
Фітоморфні (рослинні орнаменти) – рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя, материнську любов, барвистість і багату різноманітність навколишньої рідної природи. Про це свідчать зображення листя і плодів винограду, дуба, хмелю, квітів барвінку, мальви та інших рослин. До рослинних візерунків відноситься і дуже шановане українськими майстринями «Дерево життя», яке виконується в стилізованому вигляді. Кожен рослинний орнамент має свою оберегову символіку.
Більше інформації щодо природних мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Зберігаймо Природу та традиції – будуймо незалежне майбутнє разом!

16 травня 2023 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли учать у 5 вебінарі «Проєктування і будівництво доріг з низькою інтенсивністю руху» курсу «Найкращі управлінські практики Лісової Служби США щодо якості води – Україні».

Експертка Еріка Борум з Лісової Служби США поділилась міжнародним досвідом щодо особливостей будівництва, експлуатації доріг такого типу. Важливість доріг з низькою інтенсивністю руху полягає в забезпеченні безпечного та стійкого транспортного зв’язку, збереженні природи і покращенні якості води в околицях лісових територій. Правильне проєктування та будівництво таких доріг дозволяє мінімізувати негативний вплив на довкілля, зберегти біорізноманіття та забезпечити стійке функціонування лісових екосистем.

Під час заняття учасники ознайомились із ключовими принципами проєктування і будівництва доріг з низькою інтенсивністю руху, з кращими практиками, які використовує Лісова Служба США.
Всеукраїнська екологічна ліга дякує Лісовій службі США за можливість спілкуватися з фахівцями, які мають значний практичний досвід.

Війна, яку веде росія на території України, завдала величезної шкоди нашій державі. Десятки міст і сіл зруйновані вщент. Маріуполь, Бахмут, Волноваха, Сєверодонецьк, Лисичанськ, Попасна, Ізюм, Святогірськ – колись красиві українські міста стали привидами. У Харкові і Миколаєві, Запоріжжі і Херсоні, Краматорську і Слов’янську окремі житлові квартали і мікрорайони не підлягають відновленню. У сотнях українських сіл, через які пройшла війна, не залишилося жодного вцілілого будинку.
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що відходи руйнації, які утворилися від обстрілів та бомбардувань, від влучань ракет і дронів-камікадзе, відрізняються від будівельних відходів мирного часу, а тому потребують нових підходів щодо їх переробки чи утилізації. Поводження з відходами війни потребує також вдосконалення нормативно-правової бази.
Детальніше про небезпеки для довкілля та здоров’я людей, які несуть відходи війни та руйнацій, у інтерв’ю голови ВЕЛ Тетяни Тимочко: https://youtu.be/QD3F2Sa7ihc 

18 травня 2023 року у КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Vin Smart Eco».
Участь у проведенні конференції взяли адміністрація академії, Юлія Овчинникова, депутат Верховної Ради України, Ігор Івасюк, заступник голови Вінницької обласної Ради, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, науковці, освітяни, громадські діячі, фахівці-екологи державних департаментів, інспекцій, управлінь, експерти в галузі охорони довкілля і екологічної безпеки, здобувачі вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 101 «Екологія» і 183 «Технології захисту навколишнього середовища» з усіх регіонів України, а також країн ЄС, бізнесмени та всі ті, кому небайдужа доля України і захист її компонентів довкілля в умовах воєнного стану й післявоєнний період.

Учасники конференції

Метою ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Vin Smart Eco» стала зустріч фахівців з питань екології, охорони навколишнього середовища, збалансованого природокористування, екологічної безпеки, екологічної освіти, пошуку спільних науково-методичних і практичних підходів, важливих шляхів вирішення екологічних проблем України, обміну ідеями і досвідом, обговорення тенденцій і перспектив розвитку цієї галузі науки, освіти і практики в контексті реалізації цілей стратегії сталого розвитку, встановлення плідних взаємовигідних контактів, заохочення талановитої студентської молоді і аспірантів до наукового пошуку в екологічних і природоохоронних дослідженнях.

Всі учасники конференції щиро дякували ЗСУ за можливість працювати. Разом до Перемоги!!!