9 квітня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвітницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Організації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу».

Всеукраїнська екологічна ліга здійснює інформаційну діяльність спільно з організацією «Система дій стосовно пестицидів» (PAN-UK, Великобританія) та міжнародними організаціями з питань  захисту сезонних працівників від отруєння пестицидами.

У заході взяли участь Жан-Франсуа Море, аташе–керівник сектору енергетики, навколишнього середовища, зеленої економіки, цивільного захисту Представництва ЄС в Україні, Володимир Топчій, директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Михайло Малков, Національний координатор ФАО ООН (Україна), Євгеній Федоренко, директор Департаменту екологічної безпеки та поводження з відходами Міністерства екології та природних ресурсів України, Сергій Савчук, національний координатор Міжнародної організації праці ООН, представники міжнародних організацій, міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ.

Учасники заходу обговорили негативні наслідки використання непридатних пестицидів на здоров’я людини та довкілля, розглянули результати впровадження проекту та надали рекомендації щодо розроблення плану дій у сфері поводження з пестицидами.

Жан-Франсуа Море привітав учасників та підкреслив, що пестициди можуть спричинити отруєння людини та довкілля навіть, якщо вони легально вироблені та правильно використані, оскільки хімічні засоби захисту рослин є дуже небезпечними речовинами. На жаль, багато хто з фермерів використовує пестициди не замислюючись над наслідками, тому необхідно приділяти увагу питанню просвіти сільського населення щодо роботи з ними.

Він зазначив, що у Європейському Союзі законодавчо затверджені правила сталого поводження з пестицидами для зниження ризиків отруєння людини та навколишнього середовища. Ці норми викладені у відповідній директиві, і хоча Україна поки що не зобов’язана імплементувати її у повному обсязі, необхідно рухатися у цьому напрямку.

Для досягнення Цілей Розвитку Тисячоліття світ має перейти на збалансоване ведення сільського господарства, і Україна повинна приєднатися до цього руху. В свою чергу, Європейський Союз використовує свої можливості для надання допомоги Україні для цього.

Тетяна Тимочко у своєму виступі акцентувала увагу на негативних наслідках неправильного використання пестицидів для довкілля та здоров’я людини. Зокрема, потрапляючи у поверхневі та підземні води, великі концентрації пестицидів створюють загрозу отруєння місцевих мешканців та біоти. Забруднені пестицидами ґрунти мають розглядатися як небезпечні відходи та утилізовуватися відповідним чином.

В рамках проекту «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу», який реалізує Всеукраїнська екологічна ліга, було проведено опитування сільських мешканців, фермерів та сезонних робітників для визначення їхньої обізнаності щодо необхідності використання засобів індивідуального захисту під час обробки рослин та негативних наслідків пестицидів на здоров’я людини. Дослідження показало, що великий відсоток населення при роботі з пестицидами використовує не повний комплект засобів індивідуального захисту, або не використовує їх взагалі. Ті люди, які після обробки рослин відчували головний біль, нудоту або інші прояви поганого самопочуття, майже ніколи не зверталися до лікаря, надаючи перевагу самолікуванню. Такий низький рівень обізнаності населення свідчить про необхідність проведення масштабної інформативної роботи у сфері поводження з пестицидами.

У 2014 році Всеукраїнська екологічна ліга разом з компанією Сігмас Еколоджі провела інвентаризацію та перезатарювання непридатних пестицидів у Житомирській області. Було очищено Коростенський, Овруцький, Олевський та Лугинський райони та перезатарено у герметичні ємності приблизно 95 т непридатних пестицидів.

У 2015 році Всеукраїнська екологічна ліга започаткувала Громадську інвентаризацію непридатних пестицидів в Україні.

Володимир Топчій охарактеризував проблему непридатних пестицидів, зазначивши, що згідно з офіційними даними наразі в Україні знаходиться приблизно 8 тис т непридатних та заборонених до використання отрутохімікатів. Вони зберігаються на 719 складах, з яких тільки 250 перебувають у задовільному стані. Це означає, що зруйновані склади є джерелом забруднення ґрунтів та водних об’єктів.

Він зауважив, що в зв’язку з інтенсифікацією сільського господарства збільшується кількість пестицидів, які використовують для обробки рослин. Саме тому необхідно проводити моніторинг стану сільськогосподарських земель та заходи зі зниження ризиків від використання агрохімікатів.

Михайло Малков наголосив на важливості інформування населення про проблему непридатних пестицидів. Він також зауважив, що зараз на українському ринку пестицидів надзвичайно багато контрафактної продукції, яка становить небезпеку для довкілля та здоров’я людей, оскільки діюча речовина цих засобів захисту рослин не пройшла необхідних досліджень.

Сергій Савчук акцентував увагу на тому, що сільське господарство традиційно не сприймається як небезпечна галузь виробництва. Проте, методи та засоби, які у ньому використовуються, впливають не лише на виробників с/г продукції, але й на громаду.

Питання, пов’язані з розробкою дієвих заходів для управління ризиками у цій сфері мають між секторальний характер. І першим кроком у цьому напрямку повинна бути заборона дитячої праці у сільському господарстві. Другим важливим моментом є спрощення системи визнання професійних захворювань тих осіб, які працювали у агропромисловій сфері. Це є необхідним, оскільки наслідки хронічного отруєння пестицидами мають віддалений характер.

9 квітня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга проводить Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвітницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Організації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу».

У заході візьмуть участь Жан-Франсуа Море, аташе–керівник сектору енергетики, навколишнього середовища, зеленої економіки, цивільного захисту Представництва ЄС в Україні, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Михайло Малков, Національний координатор ФАО ООН (Україна),представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, міжнародних організацій, міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ.

Учасники заходу обговорять негативні наслідки використання непридатних пестицидів на здоров’я людини та довкілля, розглянуть результати впровадження проекту та нададуть рекомендації щодо розроблення плану дій у сфері поводження з пестицидами.

Довідково. Проект «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу» охоплює дванадцять країн зі Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Європейський Союз та Продовольча і сільськогосподарська організація ООН цим проектом надають допомогу, спрямовану на обмін інформацією та розвиток потенціалу для сприяння ефективному розв’язанню проблем нераціонального поводження з пестицидами. Проект фінансується Європейським Союзом (ЄС) і Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

Дата проведення: 9 квітня 2015 р.

Початок заходу – 10.00

Місце проведення: м. Київ, вул. Хрещатик, 24, приміщення Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Акредитація ЗМІ та наявність документів є обов’язковою.

9 квітня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвітницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Організації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу».

Всеукраїнська екологічна ліга здійснює інформаційну діяльність спільно з організацією «Система дій стосовно пестицидів» (PAN-UK, Великобританія) та міжнародними організаціями з питань  захисту сезонних працівників від отруєння пестицидами.

У заході взяли участь Жан-Франсуа Море, аташе–керівник сектору енергетики, навколишнього середовища, зеленої економіки, цивільного захисту Представництва ЄС в Україні, Володимир Топчій, директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики та продовольства України, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Михайло Малков, Національний координатор ФАО ООН (Україна), Євгеній Федоренко, директор Департаменту екологічної безпеки та поводження з відходами Міністерства екології та природних ресурсів України, Сергій Савчук, національний координатор Міжнародної організації праці ООН, представники міжнародних організацій, міністерств і відомств, які відповідають за реалізацію Роттердамської конвенції, органів місцевого самоврядування, державних санітарно-епідеміологічних служб, станцій захисту рослин, науково-дослідних інститутів, науковці, фермери, громадські активісти, представники ЗМІ.

Учасники заходу обговорили негативні наслідки використання непридатних пестицидів на здоров’я людини та довкілля, розглянули результати впровадження проекту та надали рекомендації щодо розроблення плану дій у сфері поводження з пестицидами.

Жан-Франсуа Море привітав учасників та підкреслив, що пестициди можуть спричинити отруєння людини та довкілля навіть, якщо вони легально вироблені та правильно використані, оскільки хімічні засоби захисту рослин є дуже небезпечними речовинами. На жаль, багато хто з фермерів використовує пестициди не замислюючись над наслідками, тому необхідно приділяти увагу питанню просвіти сільського населення щодо роботи з ними.

Він зазначив, що у Європейському Союзі законодавчо затверджені правила сталого поводження з пестицидами для зниження ризиків отруєння людини та навколишнього середовища. Ці норми викладені у відповідній директиві, і хоча Україна поки що не зобов’язана імплементувати її у повному обсязі, необхідно рухатися у цьому напрямку.

Тетяна Тимочко у своєму виступі акцентувала увагу на негативних наслідках неправильного використання пестицидів для довкілля та здоров’я людини. Зокрема, потрапляючи у поверхневі та підземні води, великі концентрації пестицидів створюють загрозу отруєння місцевих мешканців та біоти. Забруднені пестицидами ґрунти мають розглядатися як небезпечні відходи та утилізовуватися відповідним чином.

В рамках проекту «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непридатних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Союзу», який реалізує Всеукраїнська екологічна ліга, було проведено опитування сільських мешканців, фермерів та сезонних робітників для визначення їхньої обізнаності щодо необхідності використання засобів індивідуального захисту під час обробки рослин та негативних наслідків пестицидів на здоров’я людини. Дослідження показало, що великий відсоток населення при роботі з пестицидами використовує не повний комплект засобів індивідуального захисту, або не використовує їх взагалі. Ті люди, які після обробки рослин відчували головний біль, нудоту або інші прояви поганого самопочуття, майже ніколи не зверталися до лікаря, надаючи перевагу самолікуванню. Такий низький рівень обізнаності населення свідчить про необхідність проведення масштабної інформативної роботи у сфері поводження з пестицидами.

У 2014 році Всеукраїнська екологічна ліга разом з компанією Сігмас Еколоджі провела інвентаризацію та перезатарювання непридатних пестицидів у Житомирській області. Було очищено Коростенський, Овруцький, Олевський та Лугинський райони та перезатарено у герметичні ємності приблизно 95 т непридатних пестицидів.

У 2015 році Всеукраїнська екологічна ліга започаткувала Громадську інвентаризацію непридатних пестицидів в Україні.

Володимир Топчій охарактеризував проблему непридатних пестицидів, зазначивши, що згідно з офіційними даними наразі в Україні знаходиться приблизно 8 тис т непридатних та заборонених до використання отрутохімікатів. Вони зберігаються на 719 складах, з яких тільки 250 перебувають у задовільному стані. Це означає, що зруйновані склади є джерелом забруднення ґрунтів та водних об’єктів.

Він зауважив, що в зв’язку з інтенсифікацією сільського господарства збільшується кількість пестицидів, які використовують для обробки рослин. Саме тому необхідно проводити моніторинг стану сільськогосподарських земель та заходи зі зниження ризиків від використання агрохімікатів.

Михайло Малков наголосив на важливості інформування населення про проблему непридатних пестицидів. Він також зауважив, що зараз на українському ринку пестицидів надзвичайно багато контрафактної продукції, яка становить небезпеку для довкілля та здоров’я людей, оскільки діюча речовина цих засобів захисту рослин не пройшла необхідних досліджень.

Сергій Савчук акцентував увагу на тому, що сільське господарство традиційно не сприймається як небезпечна галузь виробництва. Проте, методи та засоби, які у ньому використовуються, впливають не лише на виробників с/г продукції, але й на громаду.

Питання, пов’язані з розробкою дієвих заходів для управління ризиками у цій сфері мають між секторальний характер. І першим кроком у цьому напрямку повинна бути заборона дитячої праці у сільському господарстві. Другим важливим моментом є спрощення системи визнання професійних захворювань тих осіб, які працювали у агропромисловій сфері. Це є необхідним, оскільки наслідки хронічного отруєння пестицидами мають віддалений характер.

Проект Резолюції

3 квітня 2015 року в рамках ініціативи «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» в м. Рівне Всеукраїнська екологічна ліга провела круглий стіл «Екологічні проблеми Рівненської області та шляхи їх розв’язання».

У засіданні круглого столу взяли участь: Валентин Дудка,директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, Віталій Даценко, заступник начальника Рівненського обласного управління водних ресурсів, Ігор Гущук, кандидат медичних наук, заступник начальника, заступник головного лікаря Головного управління Держсанепідслужби у Рівненській області, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Василь Бачук, директор Рівненського природного заповідника, науковці, представники громадських природоохоронних організацій, ЗМІ.

Тетяна Тимочко привітала учасників засідання та зазначила, що Рівненська область відноситься до регіонів багатих на природні ресурси, зокрема вона відома лісами та покладами бурштину. Проте, нераціональне використання природних багатств призводить до знищення унікальних територій та виснаження ресурсів, а також зумовлює забруднення довкілля.

Всеукраїнська екологічна ліга започаткувала ініціативу з інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку, оскільки більшість проектів обласних стратегій розвитку до 2020 року не містять чітко окресленої екологічної складової. Це є головною вимогою європейських директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Стратегія розвитку Рівненської області до 2020 року була затверджена 18 грудня 2014 року, проте екологічна складова у ній викладена не в повному обсязі і розпорошена по різним стратегічним цілям. Саме тому метою круглого столу є формування пропозицій щодо розв’язання екологічних проблем Рівненської області для подальшого формування Стратегічної цілі «Екологічна безпека та збереження довкілля», яка буде запропонована обласній державній адміністрації для включення у Стратегію розвитку Рівненської області до 2020 року.

Тетяна Валентинівна зауважила, що сьогодні держане управління у сфері охорони довкілля є слабким та непрофесійним, оскільки Міністр екології та природних ресурсів України, так само, як і його помічники, не є спеціалістом у цій галузі. Національна екологічна рада України звернулася до Президента України з вимогою відправити у відставку Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка, оскільки під його керівництвом більш ніж за три місяці не відбулося жодної реформи у природоохоронній сфері, а його команда виявилася такою ж некомпетентною як і він.

Саме тому, зараз, як ніколи, важлива співпраця органів місцевого самоврядування, представників природоохоронних організацій, громадськості та науковців для розв’язання екологічних регіональних проблем.

Валентин Дудка акцентував увагу на проблемі накопичення твердих побутових відходів та зазначив, що необхідно формувати екологічний світогляд людей, починаючи зі шкільного віку. Основним шляхом зменшення кількості сміттєзвалищ є запровадження системи роздільного збирання побутових відходів та їхньої утилізації. Він закликав не бути байдужими та самостійно ініціювати природоохоронні кампанії у своїх населених пунктах.

Віталій Даценко охарактеризував водний потенціал Рівненської області, який складається із 171 річки, 161 озера та 12 водосховищ. Болота займають 5% площі області. Найбільшими підприємствами-водокористувачами є Рівненська АЕС, ПАТ «Рівнеазот» та КП «Рівнеоблводоканал». Однією з основних екологічних проблем області є скид забруднених промислових та комунальних стічних вод у водні об’єкти. У 2014 році було скинуто 111,5 млн м³ зворотних вод у річки Рівненської області. Це зумовлює підвищені концентрації забруднюючих речовин та погіршення якості води.

Відкрите Звернення

Щодо невідповідності займаній посаді

Міністра екології та природних ресурсів України

Шевченка І. А.

Вельмишановний пане Президенте України!

До Вас звертається Національна екологічна рада України, яка об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах та селах.

Українські природоохоронні організації вкрай стурбовані ситуацією, що склалася в Міністерстві екології та природних ресурсів України та в цілому в природоохоронній галузі.

Пов’язана вона з тим, що на посаду Міністра екології та природних ресурсів України призначають осіб, які не мають ні необхідних знань у сфері природоохоронної діяльності, ні відповідного досвіду, ні належної компетентності, ні природоохоронної ціннісної орієнтації, що передбачено ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища. Використання принципу політичної доцільності під час призначення вищих посадових осіб суперечить аксіомі державного управління, відповідно до якої суб’єкти управління можуть належним чином виконувати управлінські функції та створювати працюючі організаційні структури лише за умови, якщо вони розвинені краще й вище, ніж керовані об'єкти.

Вже вдруге після Майдану та Революції Гідності на посаду Міністра екології та природних ресурсів призначають некомпетентну особу, що призводить до значного зниження ефективності державного управління у сфері охорони довкілля та збалансованого використання природних ресурсів. Природоохоронна громадськість, яка охоплює сотні тисяч ентузіастів, що діють у громадських організаціях, школах, вузах, місцевих громадах, наукових установах, сприймає такі дії Верховної Ради України як відверте зневажання владою подвижницьких громадських дій, спрямованих на поліпшення стану довкілля. Таким чином, законодавча та виконавча влада в Україні не налаштовані на партнерську співпрацю з тією частиною громадянського суспільства, яка переймається питаннями збереження довкілля. Разом з тим, саме в природоохоронній сфері накопичилася значна кількість проблем, які потребують термінового розв’язання, без чого неможливе ефективне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також інших міжнародних природоохоронних угод.

В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні харчові продукти, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становлять загрозу національній безпеці України.

Підставою для написання цього листа став звіт Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка про здобутки Міністерства за 100 днів роботи.

На основі аналізу звіту можна зробити такі висновки:

1. Міністр І. А. Шевченко не представив план імплементації природоохоронних директив відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Тим самим свідомо чи несвідомо він вважає євроінтеграцію у сфері довкілля непріоритетним завданням для Мінприроди. Таким чином, І. А. Шевченко демонструє своє зневажливе ставлення до громадян України, які вийшли на Майдан з вимогою європейської інтеграції України. Разом з тим, виконання Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка, зокрема, передбачає впровадження 26-ти директив і 3-х регламентів ЄС у сфері охорони довкілля, є надзвичайно складним завданням, що потребує особливої уваги Мінприроди України.

2. Міністр І. А. Шевченко ні під час призначення на посаду, ні під час звіту не представив проект реформування природоохоронної галузі в Україні. І це відбувається в той час, коли вже весь світ визнав необхідність докорінного реформування України та природоохоронної галузі зокрема. Натомість, громадські екологічні організації ще в червні 2014 р. розробили проект реформування природоохоронної галузі (додається). Втім, жоден з міністрів екології та природних ресурсів України навіть не розглядав цей документ.

3. Міністр І. А. Шевченко не звітує про виконання завдань Коаліційної угоди, зокрема щодо реформи системи управління довкіллям та інтеграції екологічної політики в інші галузеві політики, приведення чинного законодавства України у відповідність до вимог директив ЄС, зазначених у Додатку XXX Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

4. Натомість, міністр І. А. Шевченко в звіті часто подає факти та події, які відбулися раніше і без його участі, як свої здобутки, приписуючи собі заслуги, до яких він не має жодного відношення. В той же час звіт про роботу підміняється віртуальними «прожектами». У зв’язку з цим Річний план роботи Мінприроди України на 2015 р., затверджений Міністром 16 лютого 2015 р., є розмитим і неконкретним.

Шановний пане Президенте!

З огляду на викладене, громадські екологічні організації звертаються до Вас з проханням дати відповідні доручення щодо розгляду ситуації, що склалася в системі державного управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів, і порушити питання про звільнення із займаної посади міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А.

Просимо Вашого сприяння у припиненні ганебної та хибної практики призначення на посаду Міністра екології та природних ресурсів України непрофесійних, некомпетентних і недосвідчених осіб, для яких екологічні цінності не є пріоритетними.

Громадські природоохоронні організації пропонують провести публічне обговорення кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Національна екологічна рада України висловлює надію на те, що зміни, які ми всі разом виборювали такою дорогою ціною, ефективна кадрова політика забезпечать якісне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та перетворять Україну на незалежну, демократичну, заможну європейську державу.

З повагою,

Голова Національної

екологічної ради України Тетяна Тимочко

Члени Національної екологічної ради України:

Академія технологічних наук України – Куцан Юлій Григорович, доктор технічних наук

Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами – Сьомік Юлія Олександрівна

Асоціація рибалок України – Чистяков Олександр Володимирович,

Благодійний фонд «Громадянська енергія» – Єришева Антоніна Іванівна,

Благодійний фонд «Паросток» – Радченко Тамара Дмитрівна

Благодійний фонд спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи – Преображенська Наталія Юхимівна, кандидат біологічних наук

Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» – Пащенко Олена Вікторівна

Всеукраїнська екологічна ліга – Тимочко Тетяна Валентинівна

Громадська організація «Екологічна безпека» – Бистрякова Юлія Ігорівна, кандидат економічних наук

Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ» – Васильківський Борис Миколайович

Громадський рух України «За право громадян на екологічну безпеку» – Горлицький Борис Олександрович, доктор технічних наук, професор

Західний центр збереження біологічного різноманіття – Горбань Ігор Миронович, кандидат біологічних наук

Міжнародна громадська організація «Всенародний контроль та захист» – Фесянов Петро Олексійович

Молодіжна громадська організація «Екоспектр» – Скиба Юрій Віталійович

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України – Дупак Олександр Сергійович

Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» – Данилюк Наталія Володимирівна

Незалежний інтелектуальний центр – Корецький Сергій Петрович

ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації» – Швець Олена Русланівна

Українська екологічна асоціація «Зелений світ» – Босак Адель Василівна

Українське ботанічне товариство – Дудка Ірина Олександрівна, доктор біологічних наук, професор, член-кор. Національної академії наук України

Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття – Лукша Олег Васильович, кандидат фізико-математичних наук

Центр міжнародних конвенцій та проектів – Марушевський Геннадій Борисович, кандидат філософських наук

Голови обласних Громадських рад природоохоронних організацій:

Ангурець Олексій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
у Дніпропетровській області

Вадзюк Степан Несторович – голова Громадської ради при обласній державній адміністрації у Тернопільській області, доктор медичних наук. професор

Голік Юрій Степанович – голова Громадської екологічної ради Полтавщини, доктор технічних наук, професор

Грицишин Петро Михайлович – директор Західного центру Українського відділення Всесвітньої лабораторії, кандидат технічних наук, м. Львів

Бабченко Раїса Петрівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Донецькій області

Карпенко Юрій Олександрович – голова Громадської ради при департаменті екології Чернігівської обласної державної адміністрації, кандидат біологічних наук

Лукша Олег Васильович – голова Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття, кандидат фізико-математичних наук

Малишева Тетяна Василівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Київській області

Михалко Михайло Юхимович – голова Громадської ради природоохоронних організацій м. Києва

Приходько Микола Миколайович – голова Громадської ради природоохоронних організацій в Івано-Франківській області, кандидат географічних наук

Размєтаєв Сергій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій

у Харківській області, кандидат юридичних наук

Шемет Олена Василівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій у Луганській області

Фоміна Наталія Максимівна – голова Громадської ради при Державній екологічній інспекції у Черкаській області

Яворська Олена Григорівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій у Вінницькій області

Сандул Вячеслав Андрійович – Голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра

Збір підписів триває

27 березня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга разом з громадськими природоохоронними організаціями організувала виїзне засідання до с. Шульгівка (Петриківський район, Дніпропетровська область), присвячене питанню будівництва звіроферми на території, яка зарезервована для створення національного природного парку «Орільський». Оскільки звіроферма єоб’єктом, що становить підвищену екологічну небезпеку, то її будівництво поставить під загрозу існування парку. Згідно з ОВНС, який надало ТОВ ВБК «Агропромінвест», у процесі функціонування звіроферми буде утворюватися велика кількість органічних відходів – 14 704 т/рік, з них 13 756 т – відходи життєдіяльності тварин. Хоч розробники запевняють, що сухі відходи будуть перетворювати на компост, фахівці стверджують, що відходи хижаків не підходять для удобрювання рослин.

У засіданні взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України, Юрій Грицан, доктор біологічних наук, професор, голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Вадим Манюк, кандидат біологічних наук, доцент Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Борис Барановський, кандидат біологічних наук, доцент, член Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Павло Ломакін, голова Дніпропетровської обласної організації «Українське товариство охорони природи», представники громадських природоохоронних організацій, місцеві мешканці, ЗМІ.

Тетяна Тимочко зазначила, що будівництво відбувається з численними порушеннями та приховуванням інформації. Зокрема, члени робочої групи не змогли офіційно отримати від підприємства завірені копії таких документів, як ОВСН, Розділ «Санітарно-захисні зони» та повний експертний висновок щодо санітарних зон,  внаслідок чого не було можливості провести незалежну громадську експертизу. Крім цього, громадськість не змогла ознайомитися та оцінити достовірність результатів опитування жителів с. Шульгівка Петриківського району Дніпропетровської області, які нібито підтримують будівництво звіроферми на території сільської ради. Вона зауважила, що майбутнє підприємство буде здійснювати потужний вплив на довкілля, оскільки з поверхневим стоком забруднюючі речовини будуть потрапляти до русла р. Оріль та Запорізького водосховища.

Юрій Грицан наголосив на заповідній цінності та унікальності Орільського природного комплексу. Ця територія є перлиною Дніпропетровщини, тому обов’язково має бути збережена. Рівень заповідання в області є надзвичайно низьким (близько 3%), тому створення національного природного парку «Орільський» має особливе значення для розвитку природно-заповідного фонду. Безпосередньо на ділянці, яку намагається вилучити забудовник, знаходиться 11 видів рослин, занесених до Червоної книги України, та 75 видів, які є рідкісними та зникаючими на території Дніпропетровської області.

Борис Барановський зосередив увагу на погіршенні санітарно-епідеміологічної ситуації у разі появи звіроферми. Наявність великої кількості відходів життєдіяльності тварин призведе до поширення хвороб, спричинених бактеріями та паразитами. У разі потрапляння неочищених стоків у підземні води забруднення пошириться по всіх колодязях у прилеглих населених пунктах.

Крім цього, після будівництва одного промислового об’єкта з’являться й інші. Це призведе до знищення цінних природних комплексів і втрати одного з наймальовничіших куточків України.

Місцеві мешканці підтримали рішення продовжувати боротьбу за створення національного природного парку.

Докладніше

 Активісти Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги виступили проти будівництва звіроферми на території майбутнього Національного природного парку «Орільський».

10 листопада 2014 року в медіа-центрі «ДНЕПР ПОСТ» відбулася прес-конференція, присвячена будівництву ферми для вирощування норки на території, що зарезервована для створення Національного природного парку «Орільський» (Петриківський район, Дніпропетровська область).

На прес-коференції були присутні: голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, доктор біологічних наук, професор Юрій Грицан; член Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, кандидат біологічних наук, доцент Борис Барановський; член еколого-туристичного об’єднання «Орлан», кандидат біологічних наук, доцент Дніпропетровського національного університету імені О. Гончара Вадим Манюк; голова Дніпропетровської обласної організації України Товариства охорони природи Павло Ломакін; виконавчий директор Днепродзержинської громадської екологічної орагнізації «Голос природи» Євген Колишевський.

Національний природний парк «Орільський» заплановано створити в межах трьох областей України –Дніпропетровської, Харківської та Полтавської. Загальна площа парку – 82,8 тис. га. Територія майбутнього національного природного парку має високий рівень біорізноманіття: тут трапляються такі рідкісні види, як горностай, тхір степовий та видра річкова. Раритетна флора басейну р. Оріль налічує 117 видів. Серед них 1 вид  занесено до Світового Червоного списку, 2 – до Європейського Червоного списку, 22 види – до Червоної книги України.

Звіроферма є об’єктом, що становить підвищену екологічну небезпеку, тому її будівництво поставить під загрозу існування парку. В процесі функціонування звіроферми утворюється велика кількість органічних відходів. Хоч розробники завпевнять, що сухі відходи будуть складувати, де вони перетворюватимуться на компост, фахівці стверджують, що відходи хижаків не підходять для удобрювання рослин. До того ж, з поверхневим стоком забруднюючі речовини будуть потрапляти до русла р. Оріль та Запорізького водосховища.

За участю фахівців профільних обласних структур, правоохоронних органів та активістів Всеукраїнської екологічної ліги була створена робоча група для розгляду питань, пов’язаних з будівництвом звіроферми для вирощування норки. Робоча група проаналізувала пакет документів, наданих ТОВ ВБК «Агропромінвест», стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки (землевпорядна документація) та виявила ряд порушень, які були визнані компанією-забудовником та підлягають подальшому виправленню, на чому наголошують активісти Всеукраїнської екологічної ліги.

Для уникнення подібних конфліктних ситуацій робоча група рекомендує загальними зусиллями органів влади, науковців та громадськості ініціювати визначення меж територій, зарезервованих для заповідання в натурі, для створенням в подальшому об’єктів природно-заповідного фонду відповідно до вимог чинного законодавства України. В свою чергу, ТОВ ВБК «Агропромінвест» висловив свою готовність частково фінансувати створення регіонального ландшафтного парку «Петриківський» та в своїй діяльності керуватися вимогами чинного законодавства України.

Крім цього, на засіданні обласної ради було прийнято рішення стосовно фінансування створення національного природного парку «Орільський» на 2015 рік з обласного бюджету.

 Виїзне засідання громадських активістів до с. Шульгівка (27 березня 2015 р.)  

Щорічно з 20 по 30 березня проводиться міжнародний захід «Тиждень правильного поводження з пестицидами» (The Pesticide Action Week), який об’єднує понад 27 країн з усього світу.

Метою цього заходу є підвищення обізнаності населення щодо можливих загроз пестицидів для довкілля та здоров’я людей, а також створення платформи для міжнародної співпраці у цьому напрямку.

Кожного року протягом цього тижня по всьому світі відбуваються сотні зустрічей, конференцій, круглих столів та тренінгів присвячених обережному поводженню з пестицидами та переходу на альтернативні засоби захисту рослин.

Докладніше

19 березня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела виїзне засідання на колишньому полігоні твердих побутових відходів у с. Стецьківка Сумської області.

У розгляді питання взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Ігор Верниченко, голова Стецьківської сільської ради, Валентина Анохіна, депутат Стецьківської сільської ради.

Учасники рейду побачили наслідки активного пошуку металобрухту, який тут здійснюють під прикриттям рекультивації, зокрема верхній шар ґрунту було повністю знято, а деякі ями досягали глибини 20 метрів. Зрозуміло, що, перебуваючи в такому стані, полігон становить велику небезпеку для довкілля та здоров’я місцевих мешканців, оскільки під впливом атмосферних опадів фільтрат буде потрапляти до поверхневих та підземних водних об’єктів. Це може призвести до екологічної катастрофи регіонального масштабу, оскільки поряд зі сміттєзвалищем знаходиться джерело підземного водопостачання та р. Олешня, яка впадає у р. Псел.

Тетяна Тимочко зазначила, що побутові відходи на полігоні зазнають складних фізико-хімічних та біохімічних змін, що призводить до утворення та потрапляння багатьох токсичних сполук та елементів у навколишнє середовище. Підземні води, що залягають поряд з полігоном, забруднені фенолами, нітратами, важкими металами, патогенними бактеріями та гельмінтами. Тому необхідно провести аналіз води з джерел, які знаходяться поряд зі сміттєзвалищем, для визначення її якості та придатності для вживання.

Звалищний газ, який безперешкодно виходить з товщі полігону та потрапляє в атмосферне повітря, становить неабияку небезпеку для мешканців Стецьківки. За певних концентрацій метан та сірководень, які входять до його складу, можуть спричинити головний біль, нудоту, запаморочення та запалення верхніх дихальних шляхів.

Докладніше

19 березня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела виїзне засідання на колишньому полігоні твердих побутових відходів у с. Стецьківка Сумської області.

У розгляді питання взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Ігор Верниченко, голова Стецьківської сільської ради, Валентина Анохіна, депутат Стецьківської сільської ради.

Учасники рейду побачили наслідки активного пошуку металобрухту, який тут здійснюють під прикриттям рекультивації, зокрема верхній шар ґрунту було повністю знято, а деякі ями досягали глибини 20 метрів. Зрозуміло, що, перебуваючи в такому стані, полігон становить велику небезпеку для довкілля та здоров’я місцевих мешканців, оскільки під впливом атмосферних опадів фільтрат буде потрапляти до поверхневих та підземних водних об’єктів. Це може призвести до екологічної катастрофи регіонального масштабу, оскільки поряд зі сміттєзвалищем знаходиться джерело підземного водопостачання та р. Олешня, яка впадає у р. Псел.

Тетяна Тимочко зазначила, що побутові відходи на полігоні зазнають складних фізико-хімічних та біохімічних змін, що призводить до утворення та потрапляння багатьох токсичних сполук та елементів у навколишнє середовище. Підземні води, що залягають поряд з полігоном, забруднені фенолами, нітратами, важкими металами, патогенними бактеріями та гельмінтами. Тому необхідно провести аналіз води з джерел, які знаходяться поряд зі сміттєзвалищем, для визначення її якості та придатності для вживання.

Звалищний газ, який безперешкодно виходить з товщі полігону та потрапляє в атмосферне повітря, становить неабияку небезпеку для мешканців Стецьківки. За певних концентрацій метан та сірководень, які входять до його складу, можуть спричинити головний біль, нудоту, запаморочення та запалення верхніх дихальних шляхів.

Ігор Верниченко повідомив, що проблема з полігоном вже тривалий час турбує мешканців села. Ще кілька років тому селяни спокійно пили колодязну воду, проте зараз її небезпечно використовувати навіть для поливу. З настанням тепла з’являється небезпека загоряння полігону, і тоді токсичні продукти окиснення будуть отруювати повітря прилеглих територій.

Валентина Анохіна зауважила, що на полігон складно потрапити, тому що озброєна автоматами охорона не підпускає бажаючих подивитися на процес «рекультивації». Заявляючи, що це приватна територія, молодики відмовлялися представити дозвільну документацію на відновлювальні роботи.

Під час виїзного засідання до учасників підійшли двоє охоронців, які наполегливо просили покинути територію полігону. Вони не змогли відповісти на елементарні питання, зокрема, як називається фірма, що виконує роботи та як прізвище її керівника.

Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Генеральної прокуратури України щодо перевірки легальності виконуваних робіт, а також зробила запит до Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Сумській області з вимогою зробити аналіз води, атмосферного повітря та ґрунту поблизу полігону.

Довідково. Полігон твердих побутових відходів у с. Стецьківка було закрито ще в 90-х роках ХХ ст., проте в 2013 р. його почали незаконно розкопувати бажаючі знайти металобрухт. Процес вдалося призупинити, але 30 липня 2014 року голова Сумської обласної державної адміністрації Володимир Шульга видав розпорядження про укладання договору на виконання робіт з компанією «ІРВІГРАД» з санірування та рекультивації зазначеного полігону. Варто зазначити, що термін «санірування», який вжито у договорі, не трапляється в жодному нормативному документі, який регламентує поводження з відходами.

Розпорядження голови Сумської ОДА про укладання договору

Текст договору про виконання робіт