В результаті адміністративної реформи робота Лабораторії екологічного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України може бути припинена.

Лабораторія екологічного виховання – це єдина структура в Україні, яка фахово займається питаннями організаційно-методичного супроводу екологічного виховання школярів різного віку, обґрунтуванням та розробкою інтерактивних технологій та змістом формування екологічної компетентності учнів загальноосвітньої школи.

Лабораторію було створено у 1992 році. Чотири співробітники підрозділу мають наукові ступені кандидатів педагогічних наук. З часу створення на базі лабораторії пошукувачами та аспірантами були підготовлені та захищені 10 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата  педагогічних наук. Кількість аспірантів та пошукувачів лабораторії постійно зростає, що свідчить про актуальність проблематики і професійний рівень співробітників.

Діяльність лабораторії складається з проведення експериментальної роботи з визначення рівня сформованості екологічної культури особистості, проведення спеціальних інтерактивних тренінгів для вчителів з метою оволодіння ними комплексом ефективних методик екологічного виховання школярів.

Серед міжнародних проектів, над якими сьогодні працює лабораторія – проект  ОБСЄ «Зелений пакет» (GreenPack). З 2011 р. лабораторія співпрацює з ПРООН (UNDP) у міжнародному проекті «Кожна крапля має значення», який об’єднує Болгарію, Грузію, Росію, Румунію, Туреччину та Україну. В його рамках здійснено  науково-педагогічну та методичну адаптацію для України посібника «Чорноморська скринька», розробленого міжнародною групою експертів.

Серед найвагоміших розробок і публікацій співробітників – збірник програм «Екологічна освіта школярів», навчально-методичний посібник «Екологічні ігри, задачі, вікторини», науково-методичний посібник «Формування екологічної компетентності школярів», методичні посібники для вчителів «Екологічна етика», «Екологічна естетика». У 2014 р. вийшли друком навчальні і методичні посібники «Формування культури екологічної поведінки учнів основної школи», «Формування екологічно доцільної поведінки школярів», «Школа екологічного вчинку», «Екологічний календар».

Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Л. М. з проханням сприяння продовженню роботи Лабораторії екологічного виховання. 

18–19 червня 2013 року в Києві у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» у рамках заходів національного процесу «Довкілля для України» відбулася Міжнародна конференція «Цілі збалансованого розвитку для України».

Метою конференції  є забезпечення співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки, бізнесу, місцевих громад у впровадженні засад збалансованого (сталого) розвитку в Україні, розв’язання екологічних проблем та розроблення рекомендацій для комплексної охорони довкілля, реалізація «чистих», ресурсо- та енергоефективних технологій в усіх галузях економіки, екологічно збалансованої системи природокористування і збереження екосистем, гарантування екологічної безпеки для здоров’я та життя населення, сприяння міжнародному співробітництву.

Організаторами заходу виступили:  Національна екологічна рада України, Центр міжнародних конвенцій та проектів та Центр екологічної освіти та інформації. 

Учасники Міжнародної конференції «Цілі збалансованого розвитку для України»,

Усвідомлюючи всю масштабність екологічних, соціальних і економічних проблем та складність сучасного етапу розвитку людства, пов’язаного зі зростанням глобальних загроз природного і техногенного характеру,

Підтверджуючи свою прихильність принципам збалансованого розвитку та погоджуючись з положеннями Декларації Конференції ООН з довкілля і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), положенням «Порядку денного на XXI століття», результатам міжнародних самітів зі сталого розвитку та підсумкового документу Конференції ООН Ріо+20 «Майбутнє, якого ми прагнемо»,

Вважаючи, що екологічна політика та збалансований розвиток мають стати пріоритетом державної політики України, 

Наголошуючи на необхідності екологізації економіки шляхом впровадження енергозберігаючих, маловідходних, екологічно чистих технологій, глибокої переробки сировини і відходів як найважливішого напряму розв’язання екологічних проблем,

Підкреслюючи важливість формування екологічної свідомості, нової системи цінностей, екологічної культури, науки, розвитку екологічної освіти, яка стає основним засобом гармонізації взаємодії людини і природи,

Визнаючи партнерство влади, громадськості, науки та бізнесу ключовим чинником успішності розв’язання екологічних проблем та впровадження  збалансованого розвитку,

запропонували:

У сфері політики збалансованого (сталого) розвитку

1. Затвердити Указом Президента України План дій для України з реалізації рішень та рекомендацій Конференції ООН Ріо+20.

2. Визначити такі пріоритетні цілі збалансованого розвитку України до 2030 року шляхом започаткування національної дискусії та проведення серії міжсекторальних, міжвідомчих і регіональних круглих столів:

-Збалансоване споживання та виробництво

-Продовольча безпека та збалансоване сільське господарство

-Безпечна і доступна вода

-Динамічна стабільність клімату

-«Зелена» енергетика

-Збалансоване природокористування

-Біорізноманіття

-Економічна, екологічна і соціальна збалансованість міст

-Здоров’я населення та доступ до базового рівня медичних послуг.

3. Розробити та затвердити законом України Стратегію збалансованого розвитку України.

У сфері системної екологізації галузей економіки

4. Запровадити практику екологічної паспортизації територій України та здійснити перехід до складання екологічних паспортів адміністративних районів та населених пунктів (міст, селищ і сіл) на основі єдиної методичної та статистичної бази.

5. Забезпечити за допомогою національного процесу «Довкілля для України» залучення всіх заінтересованих сторін до планування і реалізації екологічної політики та засад збалансованого розвитку – центральні органи законодавчої та виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, приватний сектор, виробничу сферу, науковців, громадські організації та ін.

6. Розробити та впровадити «Програму структурної перебудови економіки України до 2030 року», яка передбачатиме:

-скорочення в економіці України частки сировинно- та енергоємних галузей промисловості і водночас таких, що найбільше забруднюють довкілля (гірничо-металургійної, паливно-енергетичної, хімічної і нафтохімічної), ліквідування субсидій у ресурсодобувні галузі;

-поетапне зменшення експорту продукції добувних та інших ресурсо- й енергоємних галузей;

-впровадження ресурсозберігаючих і безвідходних технологій у промисловості, транспорті, побуті.

7. Забезпечити до 2015 року:

– виконання заходів щодо стовідсоткового екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них, відходів мононітрохлорбензолу і тари від них, відходів гексахлорбензолу і тари від них;

– затвердження «Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів», у тому числі законодавчо-правове забезпечення зменшення та поступового припинення використання мийних засобів на основі фосфатів (як першочерговий захід - прийняття Закону України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів»);

– схвалення проекту Стратегії та Національного плану дій з розвитку більш чистого виробництва на період з 2013 до 2016 року.

8. Врахувати пропозиції громадських організацій під час опрацювання «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» та розробити програми розвитку галузей енергетики з питань:

– перегляду стратегії атомної генерації в напрямі пошуку ресурсів на закриття АЕС та розв’язання проблеми накопичених галуззю атомної енергетики радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива;

– розв’язання екологічних проблем в секторі ядерної енергетики – забруднення водних ресурсів, екологічні наслідки видобування й переробки уранових руд, ліквідація аварії на Чорнобильській АЕС.

9. Центральним органам виконавчої влади та органам місцевої влади звернути увагу на негативний досвід будівництва малих ГЕС дериваційного типу на гірських річках західних областей України, де забір основної частини води спричинює цілий ряд екологічних та соціально-економічних проблем; під час розроблення та реалізації схем і програм розвитку малої енергетики забезпечити врахування оцінки впливу запланованого будівництва на стан довкілля, відповідне інформування та громадське обговорення планів і проектів будівництва.

10.Під час розроблення Стратегії та програм розвитку сільського господарства забезпечити врахування природоохоронних цілей і завдань, у тому числі:

– зменшення в середньому на 5–10% площ орних земель в областях шляхом виведення зі складу орних земель схилів крутизною понад 3 градуси, земель водоохоронних зон, консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених сільськогосподарських угідь з подальшим їх залісенням у лісовій та лісостеповій зонах і залуженням у степовій зоні;

– двократне збільшення до 2020 року частки земель, які використовують в органічному сільському господарстві;

– розроблення та впровадження до 2015 року національних стандартів у галузі органічних технологій ведення сільського господарства, адаптованих до міжнародних та європейських вимог;

– здійснення заходів щодо доведення до 2015 року частки консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель до 80% та рекультивації порушених земель – до 100%;

– запровадження моніторингу ґрунтів на територіях, прилеглих до складських приміщень, які використовують для зберігання хімічних засобів захисту рослин, у тому числі непридатних до використання;

– розроблення та затвердження Стратегії та Плану дій з адаптації землеробства до зміни клімату;

– зменшення питомих показників надходження у природне середовище відходів тваринництва через запровадження їх переробки та використання, в тому числі зменшення обсягів забруднення поверхневих вод зворотними водами та поверхневим стоком з територій тваринницьких комплексів;

– забезпечення дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин і тварин на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності;

–запровадження екологічно безпечних методів зрошення, зменшення рівня вторинного засолення ґрунтів;

– запровадження екологічної сертифікації сільськогосподарських земель та природно-господарських систем в цілому;

– збільшення до 2020 року територій водно-болотних угідь на 20%.

У сфері розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду, збереження і відтворення біорізноманіття

11. Затвердити Загальнодержавну програму розвитку заповідної справи на період до 2020 року, в якій передбачити:

– заходи щодо створення нових та розширення наявних об’єктів ПЗФ, у тому числі розвитку природно-заповідної мережі зелених зон міст у напрямі максимального заповідання долин річок та найцінніших природних і штучних фітоценозів;

– реалізацію ідеї створення «Екологічного Давосу» у Центрі Європи, створивши для цього на базі Карпатського біосферного заповідника міжнародний навчально-дослідний центр букових пралісів та збалансованого розвитку Карпат;

– забезпечення стовідсоткового винесення в натуру меж наявних об’єктів ПЗФ до 2015 року;

– забезпечення розроблення планів розвитку територій та об’єктів ПЗФ з метою створення на їх базі системи збалансованого природокористування, еколого-освітнього та рекреаційного використання природних ресурсів;

– забезпечення установ ПЗФ адміністративними та лабораторними приміщеннями, спеціальною технікою для проведення природоохоронних заходів;

– забезпечення створення екопросвітницьких центрів та ін.

12. Забезпечити охорону та збереження степів шляхом:

– розроблення «Стратегії охорони та збереження степів України» та відповідного плану заходів;

– запобігання залісенню степових територій, що перебувають у природному стані;

– введення заборони на надання місцевими адміністраціями під залісення земель запасу, зайнятих степовою рослинністю, натомість розглядати такі ділянки як перспективну мережу об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення;

13. Забезпечити розроблення законодавчих та нормативно-правових актів щодо внесення змін до Податкового кодексу України в частині надання податкових пільг підприємствам, установам, організаціям та громадянам, на землях яких розміщені об’єкти природно-заповідного фонду або об’єкти екологічної мережі;

У сфері збалансованого природокористування

14. Забезпечити розроблення та прийняття законодавчих і нормативно-правових актів з питань впровадження інтегрованого управління водними ресурсами на засадах басейнового принципу відповідно до Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 23 жовтня 2000 року № 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики.

15. Забезпечити розроблення та прийняття законодавчих і нормативно-правових актів щодо посилення контролю за охороною рибних запасів у водоймах країни та відповідальності за браконьєрський вилов риби, у тому числі на засадах Регламенту Ради ЄС від 29 вересня 2008 року № 1005/2008 про створення системи запобігання, стримування та заборони незаконного, незареєстрованого та нерегульованого рибальства.

16. Прискорити розроблення та прийняття Загальнодержавної програми поводження з відходами відповідно до положень законодавства Європейського Союзу з урахуванням національних особливостей, зокрема Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2008/98/ЄС «Про відходи та скасування деяких інших директив», в якій передбачити завдання та заходи щодо:

– зміни до законів України «Про вторинні матеріальні ресурси», «Про упаковку та відходи упаковки», «Про обмеження щодо виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні окремих видів упаковки», «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні полімерних пакетів»

– запобігання утворенню відходів або їх мінімізації;

– забезпечення технічно і економічно доцільного використання відходів виробництва та споживання як вторинних матеріальних і енергетичних ресурсів;

– розвитку системи заготівлі, роздільного збирання й перероблення побутових відходів і підвищення якості надання послуг у цій сфері;

– запровадження новітніх екологічно чистих та безпечних технологій утилізації, видалення та перероблення відходів.

У сфері екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку

17. Внести зміни до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки з урахуванням принципів збалансованого (сталого) розвитку та затвердити її на законодавчому рівні.

18. Розробити та затвердити Стратегію освіти для збалансованого (сталого) розвитку та Національний план дій щодо її реалізації на національному і регіональному рівнях на засадах Стратегії ЄЕК ООН,  передбачивши, зокрема:

- розроблення навчальних програм, підручників і навчальних посібників, методичного забезпечення з екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку;

- розвиток наукових досліджень з питань екологічної освіти та освіти длязбалансованого (сталого) розвитку, в тому числі шляхом формування та затвердження відповідної програми фундаментальних і прикладних досліджень із залученням установ НАН України, Академії педагогічних наук, науково-дослідних та освітніх закладів, вчителів і громадськості;

- сприяння виданню еколого-освітніх матеріалів, підручників і посібників зі збалансованого (сталого) розвитку, започаткування видавничої програми «Бібліотека екологічної думки» для видання праць вітчизняних і зарубіжних учених, державних і громадських діячів з питань екологічної політики і збалансованого (сталого) розвитку;

- запровадження на національних каналах радіо і телебачення регулярних еколого-освітніх програм.

19. Забезпечити розроблення та прийняття проектів законодавчих, нормативно-правових та інструктивних документів щодо:

– включення дисципліни «Основи екології» до переліку обов’язкових навчальних предметів освітніх установ системи загальної і професійно-технічної освіти та розроблення відповідних державних освітніх стандартів і навчально-методичних посібників;

–інтеграції екологічної складової, принципів збалансованого розвитку та охорони природи в навчальні програми з природничих, математичних і гуманітарних дисциплін освітніх установ усіх рівнів;

– включення дисциплін з основ екології, збалансованого (сталого) розвитку та екологічної етики до освітньо-професійних програм вищих навчальних закладів.

20. Розробити і затвердити Концепцію розвитку післядипломної екологічної освіти, в якій передбачити:

– підготовку та впровадження у систему професійного навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування спеціалізованих курсів з основ збалансованого (сталого) розвитку та охорони довкілля;

– розроблення навчальних програм і навчально-методичних посібників з екологічних питань, розрахованих на різні категорії фахівців, зокрема, у галузях промисловості, енергетики, сільського господарства, транспорту, сфери послуг з урахуванням впливу відповідних сфер економіки на стан довкілля.

28 травня 2013 року в м. Івано-Франківську відбулося засідання круглого столу «Врахування екологічної складової при формуванні регіональних стратегій, програм і планів» у рамках Проекту ЄС «Додаткова підтримка Міністерства екології та природних ресурсів України у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки»

Водночас,28–29 травня 2013 року Національна екологічна рада України провела тут виїзне засідання на тему: «Екологічно небезпечні об’єкти: перспективи розв’язання екологічних проблем».

У спільному засіданні круглого столу та Національної екологічної ради взяли участь представники органів влади, місцевого самоврядування, громадськості, бізнес-структур на науковці з областей Карпатського регіону України.

Перший заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Плавюк В. С. у своїй доповіді акцентував увагу на налагоджені співпраці влади і громадськості у формуванні та реалізації регіональних планів, стратегій розвитку. Надзвичайно важливим є врахування екологічних чинників під час прийняття управлінських рішень. Розв’язання екологічних проблем Івано-Франківської області потребує саме таких підходів.

Геннадій Марушевський, експерт проекту ЄС, презентував завдання і ключові заходи проекту ЄС «Додаткова підтримка Міністерства екології та природних ресурсів України у впровадженні Секторальної бюджетної підтримки» у сфері впровадження збалансованого розвитку в Україні.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги та голова Національної екологічної ради України, наголосила на необхідності інтеграції екологічної складової в реалізацію державної екологічної політики на регіональному рівні. Участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень дає можливість ефективно розв’язувати або запобігати виникненню екологічних проблем.

Олег Лукша,директор Міжнародного інституту людини та глобалістики «Ноосфера», співкоординатор Форуму екологічного порятунку Закарпаття, віце-президент Асоціації міст, селищ і сіл «Закарпаття – ХХІ століття»,представив результати дій Форуму екологічного порятунку Закарпаття, спрямованих на припинення небезпечного проекту будівництва сотень малих ГЕС в Карпатах, а також обґрунтування необхідності розроблення критеріїв щодо вибору місць для будівництва і заборони будівництва малих і міні-ГЕС на гірських річках Карпат.

Анатолій Павелко,фахівець з питань гідроенергетики в Карпатах, проаналізував міжнародний досвід з формування критеріїв під час проектування та будівництва гідроелектростанцій.

Михайло Довбенчук, голова екологічної громадської організації «Зелений рух «Карпати», висловив занепокоєність повільними темпами розв’язання екологічних проблем м. Калуша (Івано-Франківська обл.) та прилеглих територій.

Представники Закарпатської та Івано-Франківської обленерго, які брали участь у засіданні, позитивно оцінили ініціативу з розроблення та затвердження критеріїв стосовно вибору ділянок під плановане проектування малих ГЕС.

Учасники виїзного засідання Національної екологічної ради України відвідали м. Калуш, Домбровський кар’єр, полігон гексахлорбензолу, соляні відвали та місця просідання шахтних полів.

29 травня члени Національної екологічної ради України та учасники круглого столу мали можливість побачити на власні очі негативні наслідки будівництва малих ГЕС для довкілля  та населення гірських сіл, відвідали місце будівництва малої ГЕС у селі Дземброня.

Результатом дводенної роботи стало прийняття рішення Національної екологічної ради України, зокрема:

1. Провести експертизу чинного законодавства стосовно його відповідності довкільним проектам і принципам збалансованого розвитку з метою удосконалення правового регулювання планування розвитку на регіональному і секторальному рівнях і створення дієвих фінансово-економічних механізмів ефективного впровадження стратегій, планів і програм.

2. Сформувати законодавчі підстави для обов’язкової інтеграції екологічної складової до регіональних стратегій, програм і планів.

3. Рекомендувати Мінприроди України розробити і затвердити методичні рекомендації стосовно стратегічної екологічної оцінки  регіональних та секторальних стратегій, планів і програм.

4. Відповідним органам  державної влади та місцевого самоврядування добровільно застосовувати інструмент стратегічної екологічної оцінки під час розроблення місцевих, регіональних, національних і секторальних стратегій, планів дій і програм, незважаючи на наявність  чи відсутність законодавчих вимог.

5. Забезпечити включення до регіональних програм та планів заходи щодо формування екологічної культури населення , активізації екологічної освіти і виховання, створення цивілізованих процедур інформування населення про стан природного середовища і рівень його безпеки.

6. Національній академії державного управління при Президентові України, регіональним університетам державного управління, інститутам підвищення кваліфікації державних службовців включити до своїх програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації навчальні курси з питань інтегрування екологічних аспектів у стратегічне планування та проектну діяльність.

7. Громадським організаціям домагатися обов’язкової участі в процесах розроблення, впровадження, моніторингу та оцінювання місцевих, регіональних, національних та секторальних стратегій , планів дій і програм з огляду на забезпечення належного врахування довкільних пріоритетів та принципів збалансованого розвитку.

8. Національній екологічній раді України ініціювати та провести регіональні семінари з обговорення та затвердження у кожній області Карпатського регіону критеріїв вибору місць для будівництва або заборони будівництва малих і міні-ГЕС на гірських річках Карпат.

Торгівельні асоціації Євросоюзу та США ведуть переговори щодо трансатлантичного торгівельного партнерства. Перспективи та наслідки цього співробітництва для довкілля та здоров’я громадян викладені у звіті Центру міжнародного права навколишнього середовища (CIEL).

Зокрема, «Кроплайф Америка» та Європейська асоціація захисту рослин, які представляють світових виробників пестицидів, хочуть дійти торгівельної згоди, одним з наслідків якої буде пом’якшення екологічних стандартів на використання пестицидів, оскільки вони є «непотрібними торгівельними бар’єрами». Це дасть можливість збільшити обсяги торгівлі пестицидами за рахунок виробництва більшої кількості засобів захисту рослин.

Згідно зі звітом CIEL, ці дві асоціації планують також обмежити доступ громадськості до інформації про безпеку цих препаратів та безпечні альтернативи пестицидам.

Пом’якшення екологічних стандартів на виробництво та використання пестицидів може призвести до збільшення залишкових кількостей хімікатів у сільськогосподарській продукції, підвищення рівня захворюваності серед населення та забруднення довкілля.

Звіт Центру міжнародного права навколишнього середовища (CIEL)

Перша міська гімназія м. Черкаси приєдналася до Всеукраїнської природоохоронної кампанії «Батарейкам – утилізація!», що проходить з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи», Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та Черкаського державного технологічного університету. Основним завданням кампанії є інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму, зокрема батарейками, та залучення небайдужих громадян до збирання цих небезпечних відходів.

Напередодні Нового року, а саме 29 грудня 2014 р. голова Студентської ради Черкаського державного технологічного університету, студент 5 курсу, голова Черкаської обласної організації НМЦ «Екологічні ініціативи Сергій Шмиголь в Першій міській гімназії виступив з просвітницькою лекцією-презентацією про шкідливість для навколишнього середовища відпрацьованих батарейок.

Старший викладач кафедри хімії та хімічної технології неорганічних речовин Черкаського державного технологічного університету, голова Черкаської обласної організації ВЕЛ Наталія Фоміна від імені Всеукраїнської екологічної ліги подарувала гімназії контейнер для безпечного збирання відпрацьованих батарейок.

Змістовним та цікавим був виступ на заході агітбригади спеціалізованої школи №3 м. Черкаси з творчою виставою «Батарейкам – безпечна утилізація!».

Директор Першої гімназії Сергій Саєнко подякував учасникам за проведений просвітницький захід та за презент, зазначивши, що контейнер буде встановлено біля кабінету хімії, а також пообіцяв швидке його наповнення.

Це вже не перша акція, яку проводять викладачі та студенти Черкаського державного технологічного університету в навчальних закладах Черкащини.

Овідіопольський районний осередок Всеукраїнської екологічної ліги спільно з сільськими осередками Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» в Овідіопольському районі Одеської області традиційно взяли участь в акції ВЕЛ «Збережи ялинку!».

Цьогорічна акція набула нового змісту – ялинкові композиції, зимові букети, новорічні іграшки та прикраси готувались для захисників нашої Вітчизни. Діти з натхненням виготовили подарунки для бійців АТО, які волонтери доставили на передову.

Переможцем районного етапу конкурсу визнано Великодолинський осередок ВДС «Екологічна варта» (координатор Перфілова Г. В.). Вартівці отримали подарунок від депутата Овідіопольської районної ради, заступника голови правління Овідіопольського осередку ВЕЛ Політі Г.Є. – іграшкову залізничну дорогу.

Почесними грамотами нагороджено – Йосипівський сільський осередок ВЕЛ (координатор Бойко О. Г.), Кароліно-Бугазький селищний осередок ВЕЛ та ВДС «Екологічна варта» (координатори Сайдель О. В., Балахніна Н. В), учнівський колектив Молодіжненської ЗОШ І–ІІІ ступенів (керівник Балабан Н. Ю.), Петродолинської ЗОШ І–ІІІ ступенів (керівники Живун Л. М., Лєпінських Н. Я.), Надлиманської ЗОШ І–ІІІ ступенів (керівник Кривошап І. І.).

Слова подяки – овідіопольський волонтерам: голові Овідіопольської районної ради Шершенецькому В. В., членам Овідіопольського районного осередку ВЕЛ Бондаренко О. С., Політі Г. Є., Орловій О. В., директору ТОВ «Чорноморський» Хасаєву Х. Г.), Домецьких Світлані та Сергію (ПП «Зелений дім»), які доставили новорічні та різдвяні привітання військовим.

Разом – до Перемоги!

Перша міська гімназія м. Черкаси приєдналася до Всеукраїнської природоохоронної кампанії «Батарейкам – утилізація!», що проходить з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи», Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та Черкаського державного технологічного університету. Основним завданням кампанії є інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму, зокрема батарейками, та залучення небайдужих громадян до збирання цих небезпечних відходів.

Напередодні Нового року, а саме 29 грудня 2014 р. голова Студентської ради Черкаського державного технологічного університету, студент 5 курсу, голова Черкаської обласної організації НМЦ «Екологічні ініціативи Сергій Шмиголь в Першій міській гімназії виступив з просвітницькою лекцією-презентацією про шкідливість для навколишнього середовища відпрацьованих батарейок.

Старший викладач кафедри хімії та хімічної технології неорганічних речовин Черкаського державного технологічного університету, голова Черкаської обласної організації ВЕЛ Наталія Фоміна від імені Всеукраїнської екологічної ліги подарувала гімназії контейнер для безпечного збирання відпрацьованих батарейок.

Змістовним та цікавим був виступ на заході агітбригади спеціалізованої школи №3 м. Черкаси з творчою виставою «Батарейкам – безпечна утилізація!».

Директор Першої гімназії Сергій Саєнко подякував учасникам за проведений просвітницький захід та за презент, зазначивши, що контейнер буде встановлено біля кабінету хімії, а також пообіцяв швидке його наповнення.

Це вже не перша акція, яку проводять викладачі та студенти Черкаського державного технологічного університету в навчальних закладах Черкащини.

12 січня 2015 року у місті Краматорську відбулося засідання колегії Донецької обласної державної адміністрації, на якому розглядалися складні питання соціально-економічного розвитку областей, які знаходяться у зоні бойових дій на сході в Україні.

Засідання колегії відкрив Олександр Кіхтенко, голова Донецької обласної державної адміністрації, який представив підсумки діяльності ОДА за 2014 рік та висвітлив пріоритети роботи і завдання на 2015 рік.

У засіданні взяли участь Олег Недава, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Ігор Нізов, директор департаменту розвитку базових галузей промисловості, Лілія Золкіна, начальник управління зі справ сім’ї та молоді, Олена Макаренко, виконуюча обов’язки департаменту освіти та науки, Олена Токарєва, заступник директора департаменту соціального захисту населення.

У своєму виступі Тетяна Тимочко наголосила на екологічних проблемах східного регіону. Серед них вона виділила порушення екосистем та природоохоронних територій, руйнування екологічно небезпечних промислових об’єктів, погіршення санітарно-гігієнічних показників джерел питної води, порушення геологічного середовища. Вона зазначила, що у зоні бойових дій перебувають такі важливі об’єкти природно-заповідного фонду, як Національний природний парк «Святі гори» та Луганський природний заповідник, яким вже завдано велику шкоду. Ще однією серйозною загрозою є небезпека руйнування підприємств, оскільки Донбас є регіоном з високою концентрацією об’єктів підвищеної небезпеки. Багато з них вже зруйновані, і невідомо в якому стані знаходяться хімічні речовини, які використовувалися для виробничого процесу.

Презентації учасників

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко

В.о. Департаменту освіти та науки Олена Макаренко

Директор Департаменту розвитку базових галузей промисловості Ігор Нізов

Начальник управління зі справ сім'ї та молоді Лілія Золкіна

Заступник директора Департаменту соціального захисту населення Олена Токарєва  

На думку Тетяни Тимочко для подолання наслідків війни і забезпечення необхідного рівня безпеки життєдіяльності населення у східних регіонах необхідно здійснити комплексні заходи, зокрема:

–провести екологічний моніторинг стану промислових об’єктів підвищеної небезпеки, природоохоронних територій з оцінкою шкоди, завданої екосистемам (здійснити облік червонокнижних видів, визначити ступінь порушення та деградації ландшафтів тощо) та запропонувати моделі їхнього відтворення;

–розробити програми відновлення порушених екосистем, об’єктів природно-заповідного фонду із залученням представників міністерств, відомств, центральних та місцевих органів влади, науковців, працівників об’єктів ПЗФ Донецької та Луганської областей, громадських природоохоронних організацій;

–здійснити санітарно-гігієнічний аналіз водопровідно-каналізаційних мереж та природних джерел водопостачання, особливо в населених пунктах, віддалених від обласних центрів, для визначення їхньої придатності до використання;

–кошти екологічного податку залишити у бюджеті підприємств Донецької та Луганської областей для відновлення екологічної інфраструктури та модернізації підприємств регіону;

–провести геолого-екологічний аналіз вугільних шахт для визначення ступеня їхньої безпеки та розробити заходи з відновлення геологічного середовища після воєнних дій;

–забезпечити фінансування програми відновлення р. Сіверський Донець з метою стабільного водопостачання Донецької та Луганської областей;

–розробити План дій з відновлення транспортної інфраструктури, мережі трубопроводів водопостачання та тепломереж, незадовільний стан яких призводить до втрат води і підтоплення територій, систем газопостачання та опалення у Луганській та Донецькій областях.

Тетяна Валентинівна вважає, що для відновлення Донбасу найперспективншою є ідея збалансованого (сталого) розвитку, що передбачає поєднання економічної, екологічної та соціальної складових.

Докладніше ці питання розглядалися 29 липня 2014 року на круглому столі «Екологічні, соціальні та економічні наслідки воєнних дій на сході України та шляхи їхнього подолання».

У мікрорайоні Бортничі Дарницького району міста Києва відбулося масове отруєння мешканців питною водою. З 8 по 10 січня було госпіталізовано 45 осіб з діагнозом «гостра кишкова інфекція».

За даними Київської міської державної адміністрації, можливим фактором зараження людей стала питна вода, яка постачається комунальним локальним водопроводом, що перебуває на балансі Київського водоканалу.

Є ймовірність того, що стічні води Бортницької станції аерації потрапили до поверхневого стоку та дренували до підземних водоносних горизонтів, що призвело до забруднення артезіанських вод.

У КМДА прийняли рішення про проведення дезінфекції водогону та артезіанських свердловин. Протягом цього часу мешканці Бортницького району будуть забезпечуватися привозною водою.

Бортницька станція аерації вже багато років є «бомбою уповільненої дії», яка може дати про себе знати у будь-який момент. Встановлене у 60-х роках 20 століття обладнання не справляється з очищенням та знаходиться в аварійному стані. На станції регулярно відбуваються аварії, проте основною загрозою є масштабне забруднення річки Дніпро у разі відмови систем Бортницької станції.

Але, не тільки каналізаційні стоки загрожують стану водних об'єктів. У минулому році декілька разів відбувалося отруєння річки Коник (Київська область) непридатними пестицидами. Виявилося, що невелике підприємство отримало фальшиву ліцензію на утилізацію небезпечних відходів і промивало тару з-під пестицидів водою, яку потім зливали у річку, отруюючи рибу та спричинюючи захворювання у місцевого населення (докладніше тут).

Всеукраїнська екологічна ліга та інші природоохоронні громадські організації неодноразово наголошували на проблемному стані водних ресурсів, зокрема: скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, застарілість та зношеність очисних споруд на підприємствах, аварійний стан каналізаційних мереж та ін.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги вважають, що для охорони та поліпшення стану водних об’єктів  Києва необхідно:

– здійснити інвентаризацію об’єктів господарювання в межах, встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; в обов’язковому порядку підключити ці об’єкти (за їх рахунок) до міських каналізаційних мереж;

– посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок і дренажних каналів згідно зі ст. 218 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;

– реконструювати незадовільно працюючі очисні споруди каналізації та побудувати очисні споруди каналізації в населених пунктах, де їх немає.

– впровадити нову редакцію ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до якості води питної, призначеної до споживання людиною», в якій встановлено стандарти питної води, наближені до тих, що прийнято в Європі.

– заборонити будівництво на землях водного фонду;

– підприємства, які здійснюють виробничу діяльність, обладнати системою дощової каналізації з очисними спорудами для запобігання забрудненню водойм міста неочищеними дощовими водами;

– створити фонд, в якій будуть відраховуватися кошти від кожного квадратного метру новозбудованих площ в місті для реконструкції та модернізації станції аерації та каналізаційних мереж міста Києва;

– здійснити заходи з відновлення витоків річок.

26 грудня 2014 року в приміщенні Національного університету водного господарства (м. Рівне) відбувся семінар, присвячений питанню будівництва малої ГЕС на річці Случ. Експерти та науковці Національного університету водного господарства обговорювали можливі впливи гідроелектростанції на оточуюче середовище та місцеве населення.

Семінар з будівництва малої ГЕС на річці Случ

(Національний університет водного господарства)

Довідково: Надслучанський регіональний ландшафтний парк загальною площею 17240 га був створений у 2000 році.

26 травня 2014 року колишній голова Рівенської обласної державної адміністрації видав розпорядження, яким надав в оренду ділянку під забудову ТОВ «Енергетична компанія „Случ”» терміном на 49 років.

Будівництво ще не розпочали, проте дозвільні документи інвестор вже оформив. От тільки екологи та громадські активісти стверджують, що вони сфальшовані.Голова Рівненської облради Михайло Кирилловхоче перевірити законність вказаного розпорядження, в зв’язку з чим звернувся до обласної державної адміністрації з проханням надати копії усіх погоджувальних документів, на підставі яких було надано дозвіл на розробку землеустрою і був погоджений сам проект.

Територія, яка підпадає під забудову відома в Україні як «Надслучанська Швейцарія» і славиться своїми унікальними мінігірськими ландшафтами, а також є ареалом існування багатьох рідкісних рослинних угруповань.

У Надслучанському РЛП велику площу займають соснові та сосново-дубові ліси, звичайно з домішкою берези. В трав’яному покриві переважають чорниці та зелені мохи.

Тут наявні декілька рідкісних видів, занесених до Червоної книги України: плаун колючий, осока повисла, хвощ рябий, смілка литовська.

Порівняно невеликі площі на території парку займають болота різних розмірів та типів. Тут ростуть рідкісні та реліктові види – верба чорнична, суничник бульбастий, росичка середня та ін.

У зоні негативного впливу планованої гідроелектростанції розташована низка об’єктів природно-заповідного фонду України. Це регіональний ландшафтний парк «Надслучанський», ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині гори», геологічний заказник місцевого значення «Маренинсько-Устянські граніти». Крім того, у зону потенційного впливу запланованого об’єкта можуть потрапити лісовий заказник місцевого значення «Білчаківський» і гідрологіна пам’ятка природи місцевого значення «Білчаківське джерело».

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги проаналізували Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по техніко-економічному обґрунтуванню будівництва малої ГЕС, і висловлюють наступні зауваження:

- екологічний ризик авторами Звіту оцінюється лише в контексті можливої аварії на гідроспоруді, тоді як більшість екологічних та соціально-економічних проблем, що супроводжують гідротехнічне будівництво, не мають стосунку до аварійних режимів. Вони є наслідками будівництва і експлуатації гідроспоруд в проектних режимах;

- у Звіті немає посилання на відповідність нового гідротехнічного будівництва при спорудженні малої ГЕС вимогам чинних ДБН В.2.4-3:2010;

Регіональний ландшафтний парк «Надслучанський»

- у Звіті відсутня інформація про те, чи будуть проводитися роботи безпосередньо в руслі і на берегах ріки в межах заказника при спорудженні малої ГЕС і як це може вплинути на статус відповідних територій. Так, згідно з ДБН В.2.4-3:2010:

1.2.6 У проектах підпірних гідротехнічних споруд повинні передбачатися заходи щодо:

- Підготовки ложа водоймищ, вилучення із зони затоплення деревинної рослинності і торф’яних відкладень, недопущення погіршення якості води;

- Ліквідація можливих джерел забруднення водного середовища, небезпечних для людини, тваринного та рослинного світу;

- Вилучення та утилізація плаваючого сміття.

- у Звіті відсутня інформація про проведення/не проведення таких робіт. При цьому, якщо такі роботи на території заказника«Соколині гори» будуть проводитися, то має бути дана відповідь про те, як ці роботи будуть співвідноситися зі статусом заповідної території. Якщо такі роботи не проводитимуться, то у Звіті має бути відповідь про те, як це буде співвідноситися з вимогами чинного ДБН В.2.4-3:2010;

- у Звіті немає інформації, яка дозволяла б оцінити зміни природних умов у зв’язку з новим гідротехнічним будівництвом.

Загальний перелік вимог, що стосуються прогнозування змін природних умов формулюється в ДБН В.2.4-3:2010 наступним чином:

1.2.8 Для виконання вимог 1.2.4 при проектуванні гідротехнічних споруд необхідно робити оцінку і прогнозування:

- зміни геологічних і гідрогеологічних умов - рівневого режиму, умов живлення, забруднення підземних вод, особливо мінералізованих, засолення ґрунтів;

- фільтраційних втрат води з водоймищ через дно і береги;

- змін природного стану в результаті створення водоймищ;

- зміни ходу руслового процесу, трансформації русла нижніх б'єфів, замулення водоймищ і переробки берегів;

- змін термічного і льодового режимів у б'єфах, гідроакумулюючих басейнах (ГАЕС), гідроелектростанціях, у тому числі утворення протяжних полинів, посилення заторно-зажорних явищ;

- зміни ландшафту району будівництва і його відновлення;

- впливу змін руслового, гідравлічного, термічного і льодового режимів водотоків і водоймищ на умови нересту і відтворення риб, гніздування птахів, середовища перебування тварин тощо;

- впливу мікрокліматичних змін у районі створення водоймищ і нижнього б'єфу гідровузла - температурного режиму і вологості повітря, кількості і режиму вітрів і опадів - на інженерно-геологічні процеси і властивості ґрунтів основ, а також на об'єкти інфраструктури і природне середовище.

Більшість з цих змін є неминучими при новому гідротехнічному будівництві і вони можуть мати суттєві негативні наслідки як для довкілля, так і населення при спорудженні малої ГЕС у вказаному створі.

Слід зазначити, що отримані вигоди від будівництва малої ГЕС не зможуть перекрити і невеликої частини всіх негативних наслідків – екологічних і соціальних. Вони взагалі будуть непомітні на фоні отриманого негативу.

Всеукраїнська екологічна ліга виступає категорично проти будівництва малої ГЕС на річці Случ, оскільки спорудження такого потужного промислового об’єкту на заповідній території призведе до незворотної деградації природного середовища та зменшення біорізноманіття.

Проблемою будівництва міні-ГЕС на вказаній заповідній території опікується один з найвидатніших українських науковців – член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділом геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г Холодного НАН України Яків Дідух. Він стверджує, що спорудження гідроелектростанції призведе до знищення популяцій рідкісних видів та угруповань. Разом з тим, затоплення території спричинить евтрофікацію («цвітіння») води і порушить не лише режим річки, а й функціонування екосистем долини в цілому.

Відповідь Мінприроди України щодо розгляду ТЕО будівництва малої ГЕС на р.Случ

Додаток до експертного звіту щодо ТЕО "Будівництво малої гідроелектростанції на р. Случ біля с. Губків Березнівського району Рівненської області