Вівторок 16 лип. 2024

У Азовському морі стався розлив нафти

thJ_серпня+0300Rсерп.PMREEST_вт.PMEESTE

6 серпня 2015 року неподалік від м. Маріуполь турецький корабель "Haci arif kaptan"  здійснив вилив нафтопродуктів, в результаті якого на поверхні Азовського моря утворилася нафтова пляма площею більше 11 тис км2.

Спеціалістами Державної Азовської морської екологічної інспекції проводилося розслідування обставин щодо встановлення джерела забруднення, крім цього було відібрано проби вод та проведено їх інструментально-лабораторне дослідження.

Капітану судна було пред’явлено позов для добровільної сплати суми розрахованої шкоди у розмірі 35 000 грн.

Нафта і нафтопродукти чинять негативний вплив на морські біоценози, оскільки їх плівки порушують обмін енергією, теплом, вологою та газами між океаном і атмосферою, а також впливають на фізико-хімічні та гідрологічні умови, викликають загибель риби, морських птахів та мікроорганізмів. Усі компоненти нафти є токсичними для морських організмів. Крім цього її вуглеводи здатні розчиняти ряд інших забруднюючих речовин, таких як пестициди та важкі метали, які разом із нафтою концентруються в приповерхньому шарі і ще більше отруюють його.

Докладніше

теги

11 серпня 2015 року за ініціативи жителів селища Жовтневе (Святошинський район, м. Київ) будуть проведені громадські слухання для вирішення проблеми забруднення довкілля підприємством «Роза-хутро».

Ще в  минулому році в одному з мікрорайонів м. Києва почалася боротьба проти підприємства «Роза-хутро», яке спеціалізується на виготовленні штучного хутра і розташовано у безпосередній близькості до житлових будівель (30 м !).  Його діяльність негативно впливає на навколишнє середовище та здоров’я людей, зокрема мешканці прилеглих районів скаржаться на:

виробничий шум;

неприємний запах;

наявність у повітрі часток штучного хутра.

Це є порушенням природоохоронного законодавства!

У громадських слуханнях візьмуть участь Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Світлана Коломієць, заступник Міністра екології та природних ресурсів України, представники місцевої влади, мешканці с. Жовтневе, ЗМІ.

Місце проведення: м. Київ, вул. Жмеринська 8 (приміщення школи №76, актова зала).

Час проведення: 19.00.

Довідково: 29 липня 2015 року мали відбутись громадські слухання щодо діяльності підприємства ДП «Роза-хутро», яке виробляє штучне хутро не маючи дозвільної документації.

На захід привезли 250 людей, які проживають в інших районах м. Києва і є працівниками цього підприємства. Заради заробітної плати вони готові були закрити рота будь-якій людині, яка виступила проти діяльності цього підприємства. Цей випадок демонструє повернення практики підставних громадських слухань та порушує Оргуську конвенцію, згідно з якою громадськість має право на участь у процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.

теги

11 серпня 2015 року за ініціативи жителів селища Жовтневе (Святошинський район, м. Київ) будуть проведені громадські слухання для вирішення проблеми забруднення довкілля підприємством «Роза-хутро».

Ще в  минулому році в одному з мікрорайонів м. Києва почалася боротьба проти підприємства «Роза-хутро», яке спеціалізується на виготовленні штучного хутра і розташовано у безпосередній близькості до житлових будівель (30 м !).  Його діяльність негативно впливає на навколишнє середовище та здоров’я людей, зокрема мешканці прилеглих районів скаржаться на:

виробничий шум;

неприємний запах;

наявність у повітрі часток штучного хутра.

Це є порушенням природоохоронного законодавства!

У громадських слуханнях візьмуть участь Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Світлана Коломієць, заступник Міністра екології та природних ресурсів України, представники місцевої влади, мешканці с. Жовтневе, ЗМІ.

Місце проведення: м. Київ, вул. Жмеринська 8 (приміщення школи №76, актова зала).

Час проведення: 19.00.

Довідково: 29 липня 2015 року мали відбутись громадські слухання щодо діяльності підприємства ДП «Роза-хутро», яке виробляє штучне хутро не маючи дозвільної документації.

На захід привезли 250 людей, які проживають в інших районах м. Києва і є працівниками цього підприємства. Заради заробітної плати вони готові були закрити рота будь-якій людині, яка виступила проти діяльності цього підприємства. Цей випадок демонструє повернення практики підставних громадських слухань та порушує Оргуську конвенцію, згідно з якою громадськість має право на участь у процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.

теги

Зупинимо знищення р. Дніпро!

thJ_серпня+0300Rсерп.PMREEST_пт.PMEESTE

7 серпня 2015 року відбулась прес-конференція прямо посередині Дніпра, по коліно у воді, на якій було обговорено проблеми незаконного видобутку земснарядами.

У прес-конференції взяли участь голова Держводагенства України Ірина Овчаренко, голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

Тетяна Тимочко зазначила: «Річка є складною комплексною системою, функціонування якої визначається багатьма чинниками. Лише незначна зміна величини будь-якого із цих чинників, приводить, іноді, до невідворотних змін у річковій екосистемі. Заберуть люди з русла певний об'єм води — менше її потече річкою далі, вимиють тонну піску – течія намиє острів посеред ріки. Всі такі дії провокують відповідні зміни у річці, відповідні процеси в річковій екосистемі. Увесь басейн Дніпра потерпає від забруднення внаслідок скидання неочищених промислових та комунальних стоків. Забудова прибережної смуги, гідроспоруди і водосховища, видобування піску по всій течії: все це знищує, навіть можливість, до самовідновлення річок України. Хижацька господарська діяльність наносить мільйонні збитки економіці України, загрожує біорізноманіттю, руйнує інженерні споруди та зупиняє розвиток річкового водного транспорту.

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає:

  • - розпочати програму екологізації промислових підприємств з метою обмеження та повної заборони скидання неочищених стічних вод в ріки;
  • - припинити незаконне видобування річкового піску;
  • - здійснити інвентаризацію та винести в натуру межі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
  • - підключити в обов’язковому порядку існуючі суб’єкти господарювання (за їх рахунок), які вже збудовані в прибережній захисній смузі, до міських каналізаційних мереж;
  • - заборонити будівництво на землях водного фонду.»

 

Олександр Чистяков відмітив: «Посредине реки в радиусе 50 метров глубина по колено. Вокруг – сотни метров воды и ощущения очень непривычные, чувствуешь себя чуть ли не библейским персонажем, который ходил по воде… Берега хаотично застраиваются, уничтожая природные нерестилища, пойменные луга, протоки, острова… Вода в каскаде Днепровских водохранилищ напоминает коктейль из всей таблицы Менделеева. Земснаряды в погоне за сиюминутной выгодой разрывают на части реку, меняя ландшафт дна и конфигурацию береговой линии, изменяя русло Днепра. Только в воспоминаниях классиков Днепр остался «широким и могучим…». Потребительское отношение к реке привело к тому, что земснаряды работают не для блага реки и общества, а сугубо исходя из корыстных целей. Они не расчищают наносы, давая реке шанс на вторую жизнь, а добывают песок на продажу.»

Андрій Заїка розповів: «Державна екологічна інспекція України виступає проти незаконного видобування піску за законне ведення господарства на території держави. Лише вчора в Київській області було затримано інспектора Державної екологічної інспекції України за вимагання та отримання хабара за видобування корисних копалин в розмірі 10 тис. грн. Це, на жаль, не поодинокі випадки. Ми плануємо реформувати наше відомство задля ефективного та прозорого функціонування інспекції.»

Ірина Овчаренко наголосила: «Земснаряди, призначені розчищати дно річки, використовують для намивання піску у виробничих цілях. Зараз нам просто необхідна програма по відновленню та очищенню р. Дніпро, але дії ,в межах цієї програми, ніяк не пов’язані з використанням земснарядів.»

Після прес-конференції громадські активісти та журналісти здійснили рейд з перевірки роботи земснарядів. Виявлено 5 працюючих земснарядів в акваторії Дніпра в межах Києва. Один із них завантажував пісок просто на баржу, а інші – по трубах перекачували на берег.

 

11794375 1590902301173859 5388760361345846328 o

11264447 1590902767840479 670890980275552255 o

11728902 1590902384507184 2954232365838206115 o

11779839 1590902567840499 4053284689020768758 o

11780047 1590902751173814 4980160022790630794 o

11782519 1590902797840476 5707863053124657728 o

11792159 1590902471173842 3810790256643763259 o

11802601 1590902804507142 5028608348660392004 o

11802608 1590902391173850 2359819217020633759 o

11802634 1590902644507158 2117329307465384491 o

11802780 1590902401173849 7521491812478767574 o

11807528 1590902474507175 9117481956349839160 o

11807528 1590902621173827 7791712059194973808 o

11816169 1590902734507149 4246529029023853389 o

11834962 1590902704507152 7115593141429144741 o

11844953 1590902484507174 5925394809610259038 o

11058432 1590902351173854 2305506416684103301 o

теги

7 серпня 2015 року, прямо посередині Дніпра,  по щиколотку у воді,  відбудеться прес-конференція «Стан найбільшої річки України. Куди подівся могутній Дніпро?»

Довідка:Дніпро перегородили греблями для отримання електроенергії. Найбільша річка країни втратила власну течію і більше не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом з побутовими і виробничими стоками. В той же час вздовж берегів Дніпра стоять мегаполіси, металургійні та хімічні гіганти... Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль з усіх елементів таблиці Менделєєва. Береги хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови ... Земснаряди, в гонитві за миттєвою вигодою, розривають на частини річку, міняючи рельєф дна і конфігурацію берегової смуги, змінюючи русло Дніпра. Тільки в спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім...»

Споживче ставлення до річки, призвело до того, що земснаряди працюють не для блага річки та суспільства, прибираючи наноси, а тільки  виходячи з корисливих цілей, видобуваючи пісок на продаж. В результаті між мостом Метро і мостом Патона, на середині річки, стало настільки мілко, що вже з води визирає «новий» острів.

На цій мілині, на прес-конференції 7 серпня 2015року об 11.00, прямо посеред Дніпра, про проблеми Дніпра розказали голова Держводагенства України Ірина Овчаренко, голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова Асоціації рибалок України
Олександр Чистяков, представники Державного агентства рибного господарства України, народні депутати України та депутати Київської міської Ради, експерти Національної екологічної ради України, члени водно-моторного клубу «Видубицький та Товариства «Гідроекоресурс».

Після прес-конференції представникам ЗМІ покажуть ряд земснарядів, які протиправно видобувають пісок у столичній акваторії Дніпра.

Організатори заходу: Всеукраїнська екологічна ліга, Асоціація рибалок України

Початок заходу: 10.45.

Місце збору учасників прес-конференції: вул. Набережно-Печерська дорога, 8, Човнова станція №1 (РОП №1), правий берег, біля моста Патона.

 

 

Акредитація ЗМІ є обов’язковою.

Прес-служба Всеукраїнської екологічної ліги

099 055 47 93, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

теги

29 липня 2015 року двоє співробітників управління патрульної служби міста Києва отруїлися невідомою хімічною речовиною. Правоохоронці виїхали на виклик жителя Дарницького району м. Києва, який поскаржився на невідому синю речовину, яка витікала з контейнера на території Київського радіозаводу. Вже на місці події патрульні відчули головний біль та запаморочення.

За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій Київської міської державної адміністрації Ткачука Романа Станіславовича, при подальшому розслідуванні було зафіксовано ще 200 контейнерів ємністю 30 літрів з невідомою хімічною речовиною. Р. Ткачук зазначає, що контейнери були залишені попереднім орендарем, який залишив своє небезпечне майно на території заводу.

Нагадаємо, що останнім часом на території міських промислових зон все частіше відбуваються надзвичайні ситуації, які загрожують не лише довкіллю, а й життю та здоров’ю людей.

Всеукраїнська екологічна ліга постійно висвітлювала події, які ведуть до екологічної катастрофи, серед яких:

Всі надзвичайні ситуації, які стались останнім часом, спричинені забороною перевірок.

Всеукраїнська екологічна ліга неодноразово наголошувана на необхідності припинення мораторію на перевірки підприємств!

теги

29 липня 2015 року мали відбутись Громадські слухання щодо діяльності підприємства ДП «Роза-хутро», яке виробляє штучне хутро розмістило своє виробництво за 30 м до житлової забудови, не маючи дозвільної документації.

На громадські слухання привезли 250 людей, які проживають в інших районах м. Києва і є працівниками цього підприємства. Вони заради заробітної плати готові були закрити рота на цих громадських слуханнях будь-якій людині, яка виступила проти діяльності цього підприємства.

Що саме турбує мешканців цього мікрорайону? Сморід і викиди подрібненої ворси хутра, страшенний шум... Людям, які живуть поруч, нічим дихати, але головний еколог міста пан Мовлянов заявляє, що не вважає це підприємство шкідливим. Представники Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району заявляють , що в них немає аргументів проти діяльності цього заводу.

А МОЖЕ ЦІ ЧИНОВНИКИ ЗАЦІКАВЛЕНІ, ЩОБ ЦЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРАЦЮВАЛО???

Всі скарги мешканців, які направлялись до Київської влади залишилися без уваги, а звезені з усього Києва люди проголосували за те, щоб підприємство працювало із загрозою для здоров’я людей, які живуть поруч.

теги

29 липня 2015 року мали відбутись Громадські слухання щодо діяльності підприємства ДП «Роза-хутро», яке виробляє штучне хутро розмістило своє виробництво за 30 м до житлової забудови, не маючи дозвільної документації.

На громадські слухання привезли 250 людей, які проживають в інших районах м. Києва і є працівниками цього підприємства. Вони заради заробітної плати готові були закрити рота на цих громадських слуханнях будь-якій людині, яка виступила проти діяльності цього підприємства.

Що саме турбує мешканців цього мікрорайону? Сморід і викиди подрібненої ворси хутра, страшенний шум... Людям, які живуть поруч, нічим дихати, але головний еколог міста пан Мовлянов заявляє, що не вважає це підприємство шкідливим. Представники Санітарно-епідеміологічної станції Святошинського району заявляють , що в них немає аргументів проти діяльності цього заводу.

А МОЖЕ ЦІ ЧИНОВНИКИ ЗАЦІКАВЛЕНІ, ЩОБ ЦЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРАЦЮВАЛО???

Всі скарги мешканців, які направлялись до Київської влади залишилися без уваги, а звезені з усього Києва люди проголосували за те, щоб підприємство працювало із загрозою для здоров’я людей, які живуть поруч.

теги

31 липня 2015 року відбудеться виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо критичної ситуації, яка склалася на території Домбровського кар’єру.

У засіданні візьмуть участь заступник Міністра екології та природних ресурсів України Коломієць С. Л., голова Державної екологічної інспекції України Заїка А. М., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Дирів А. Б., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Недава О. А., голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Рибак І. П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Єднак О. В., народний депутат України 
Насалик І. С., голова кластеру ПРООН з енергетики та навколишнього середовища Волков С. С., голова Всеукраїнської екологічної ліги Тимочко Т. В. тазаступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Кушнір В. С.

Учасники засідання відвідають кар’єр та проведуть обговорення щодо поліпшення ситуації, яка склалась на території шахт.

IMG 8217

Калійні солі, які добували в Домбровському кар’єрі, були джерелом сировини для заводу калійних добрив ВАТ «Оріана». Шахта була відкрита в 1967 році. З того часу оцінений обсяг калієвої руди був вичерпаний. Видобуток тривав до закриття заводу в жовтні 2001 року. Домбровський кар’єр поступово заповнився розсолами. Спочатку шахта та кар’єр були оточені спеціально розробленою дренажною системою, яка складалася з обвідних канав, що відокремлювали прісні поверхневі та підземні води від солоної й розсільної води в кар’єрі.

З моменту припинення видобування кар’єр став наповнюватися розсолом. Занедбана дренажна система не забезпечувала відокремлення прісної води від солоної. В результаті загальна водозбірна площа, з якої вода дренує до кар’єру, поступово збільшилася. Крім того, підземні води з водоносного горизонту стали надходити до старої шахти, переважно вздовж західного боку.

Через відсутність функціонуючої дренажної системи круті укоси стали дуже нестабільними. Верхній укіс зазнав численних малих та середніх зсувів, особливо з західного та північного боків. Південний та східний боки були сформовані з пологішими укосами. Наслідком частих зсувів є значне поперечне розширення кар’єру, зумовлене вільним характером двох верхніх шарів та крутими викопаними зрізами. Без відновлення дренажної системи укоси можуть стати плоскими. Це означає, що подекуди кар’єр може і далі  розширюватися в поперечному напрямі на 20–50 м.

Тетяна Тимочко зазначає: «На жаль, щороку ми спостерігаємо негативну динаміку внаслідок неефективного господарювання навколо солевідвалів, що загрожує засоленню підземних вод. Триваюча ерозія та нестійкість укосів є істотним чинником загрози для північного сектору кар’єру. В деяких місцях зсуви вже значно пошкодили обвідну канаву, й борт кар’єру наразі близько підійшов до частини прилеглих дачних будинків. Більше того, зі зростанням кількості зсувів борт кар’єру наближатиметься до річки Сівка, яка протікає вздовж його північного сектору. Водночас, вода з річки вже просочується крізь водоносний горизонт до Домбровського кар’єру, що в подальшому може спричинити вимивання, й зрештою яр скоротиться до річки Сівка. Такий прорив призведе до швидкого заповнення кар’єру розсолом, підняття рівня до водоносного горизонту. Внаслідок цього соляна пляма швидко поширюватиметься на південь від кар’єру. Без корегувальних дій прориву річки Сівка не уникнути. Ще в 2010 році Президент України Віктор Ющенко підписав закон, яким затверджено указ глави держави «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації». Указом і законом передбачено, що Кабінет міністрів України має забезпечити невідкладно у зоні надзвичайної екологічної ситуації добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів, з обов`язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання; здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар`єрі калійних руд. Проте, ситуація лише погіршується, загрожуючи стати справжньою екологічною катастрофою.»

ЯКОВЛЄВ Є. О. "ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОГІДРОГЕОХІМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ПРИ ЗАТОПЛЕННІ ДОМБРОВСЬКОГО КАР´ЄРУ КАЛІЙНИХ РУД"

 

теги

Урядовці знову винаходять "велосипед"

thJ_липня+0300Rлип.PMREEST_пн.PMEESTE

27 липня 2015 року під час засідання Уряду було розглянуто питання комунікації урядовців з громадськістю. Віце-прем’єр-міністр України Валерій Вощевський у соцмережі Фейсбук наголосив на необхідності «чітко, лаконічно, відкрито, систематично доповідати громадянам про те, що нині відбувається в державі, які заходи застосовуються для подолання труднощів, як дії та рішення Уряду вплинуть на життя мільйонів українців» та розробити «інформаційну стратегію, яка б сприяла співпраці урядовців та громадян».

Але ж… Згідно зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 р. публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Стаття 5 цього ж Закону визначає шляхи забезпечення доступу до інформації, систематичне та оперативне оприлюднення якої здійснюється: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом. Напевно, «будь-який інший спосіб» є найзручнішим для сучасних урядовців та депутатів.

Крім того, Закон України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 р. регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їхнього статуту пропозиції щодо поліпшення їхньої діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів та забезпечує громадянам України можливість участі в управлінні державними і громадськими справами. Навіть за умови правильно оформленого звернення згідно з нормами, визначеними Законом, ви можете отримати відповідь, яка взагалі не задовольнить ваших вимог (у додатку лист-звернення Національної екологічної ради, відповідь на який надали не через один місяць (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»), а через два (!) місяці).

Виходить, що Урядовці витратили час на засіданні Кабінету Міністрів України на вигадування тих положень, які вже містяться в законах України. Це просто жах якийсь…

Лист-відповідь на запит Національної екологічної ради України

 

теги

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи