Під час ювілейної 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (25-27 вересня 2015 року) відбудеться Саміт зі сталого розвитку.

Основні темами для обговорення є Порядок денний «Період після 2015 року» і документ «Цілі сталого розвитку».

В Україні ідеї сталого розвитку відображені в державних документах, зокрема в Стратегії державної екологічної політики до 20020 року, та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».

Але Україна до цього часу не реалізувала повною мірою свій потужний соціально-історичний, культурний, трудовий та освітній потенціал і традиційні цінності щодо бережливого ставлення до природи. Висока загальна освіченість населення є потужною складовою потенціалу країни, проте рівень знань про сталий розвиток залишається у зародковому стані. Втрачаються культурні надбання та вікові традиції природокористування.

Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Президента України з листом, у якому зазначено, що розв’язання викладених та інших проблем потребує прийняття Доктрини переходу України до сталого розвитку та Національного плану дій з впровадження сталого розвитку.

Пріоритетними для України на період до 2020 року є наступні цілі сталого розвитку:

1. Ліквідація голоду, забезпечення продовольчої безпеки й поліпшення харчування та сприяння збалансованому розвитку сільського господарства

2. Забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей для всіх жінок і дівчат

3. Забезпечення наявності водних ресурсів і санітарії для всіх і їх раціональне використання

4. Створення міцної інфраструктури, сприяння забезпеченню всеосяжної та збалансованої індустріалізації й впровадженню інновацій

5. Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості та збалансованості міст і населених пунктів

6. Прийняття термінових заходів у сфері боротьби зі зміною клімату та її наслідками

7. Захист, відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне управління лісами, боротьба з опустелюванням, припинення та повернення назад процесу деградації земель і припинення процесу втрати біорізноманіття

8. Сприяння побудові миролюбних і відкритих спільнот збалансованого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення на всіх рівнях ефективних і підзвітних установ, заснованих на принципі широкої участі

9. Зміцнення засобів досягнення збалансованого розвитку та активізація роботи механізмів глобального партнерства для сталого розвитку.

Всеукраїнська екологічна ліга висловила у листі побажання врахувати зазначені пропозиції у підготовці доповіді України на Саміті сталого розвитку.

Лист до Президента

Додаток 1  Додаток 2

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у засіданні круглого столу «Рекультивація територій, порушених внаслідок видобування бурштину», яке відбудеться 4 вересня 2015 р. у м. Рівне.

Організатором круглого столу є Всеукраїнська екологічна ліга.

Незаконне видобування бурштину стало однією з гострих і актуальних проблем для Полісся, оскільки завдає непоправної шкоди природі цього краю. Рекультивація є одним з найефективніших методів відновлення територій, порушених у ході господарської діяльності. Проте, на жаль, в Україні ця практика поки що не є розповсюдженою і не використовується для рекультивації земель, порушених у результаті видобування бурштину.

У засіданні круглого столу братимуть участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування Житомирської, Рівненської та Волинської областей, народні депутати України, активісти природоохоронних громадських організацій, науковці.

На засіданні будуть обговоренні питання:

- екологічні наслідки нелегального видобування бурштину;

-  методи відновлення територій, порушених внаслідок видобування корисних копалин, зокрема бурштину;

- технологія рекультивації порушених земель та її перспективи в Україні.

У цей день всі бажаючі зможуть взяти участь у виїзному засіданні до місць видобування бурштину та рекультивації порушених територій.

Для участі у засіданні круглого столу необхідно до 1 вересня 2015 р. надіслати заповнену заявку на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Програму круглого столу Вам буде надіслано після отримання заявки на участь.

За додатковою інформацією звертатися за телефонами: 099–055­–47–39,
044–251–13–32.

Контактна особа – Олена Шемет.

27 серпня 2015 року відбулися депутатські слухання щодо проекту Генерального плану Києва до 2025 року. Варто зазначити, що поняття депутатських слухань немає у чинному законодавстві, тому їхня законність викликає сумніви. Складається враження, що це зібрання мало на меті не відкрите обговорення планів розвитку Києва, а фактичне узаконення забудови, яка була здійснена з порушенням законодавства. Як відомо, особливо ласими для забудовників є території зелених насаджень, яких з кожним роком стає все менше і менше. Новий Генеральний план збільшує площу забудов в межах міста у 1,5 рази і передбачає будівництво житлових комплексів посеред лісових масивів.

Генеральний план до 2025 р. не проходив жодних громадських слухань, тому не має законних підстав для прийняття. Спроба ухвалити так званий «генплан» є нічим іншим, як лобіюванням бізнес-інтересів.

Всеукраїнська екологічна ліга виступає категорично проти ухвалення цього генплану, оскільки він:

- узаконює будівництво в історичних ареалах, дозволяє забудови, які псують унікальні панорами та природні краєвиди міста, знищують культурну і природну спадщину, створюють загрози пам’яткам, внесеним до списку ЮНЕСКО;

- позбавляє можливості повернути у власність територіальної громади величезної кількості

- передбачає будівництво офісних центрів чи багатоповерхівок практично в кожному дворі, а також повну чи часткову забудову київських парків, скверів та зелених зон;

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає накласти мораторій на будь-яку забудову й перепланування історичного центру Києва, скорочення або знищення існуючих зелених зон, знесення старовинних будинків та поновити первинні межі заповідника «Стародавній Київ».

25 серпня 2015 року голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко з групою експертів здійснила виїзд до бурштинових копалень у Рівненській області. За її словами, наслідки хижацького видобування бурштину є катастрофічними.

Через порушення кореневої системи дерева всихають і можна побачити цілі плантації рудого лісу. В процесі видобування бурштину повністю руйнується цілісність рослинного покриву, родючий шар ґрунту змішується з нижнім піщаним і екосистема цілковито втрачає здатність до відновлення. Після того, як шукачі бурштину залишають територію, вона нагадує місячний ландшафт: ті самі позбавлені життя землі з потрісканою поверхнею та кратерами.

Небагато хто знає про такі пейзажі, адже видобувачі здійснюють пошуки всередині лісових масивів, і зайти на цю територію сторонньому наглядачу практично неможливо.

Такі глибокі руйнуючі зміни навколишнього середовища не можна ігнорувати, оскільки Рівненська область є регіоном з надзвичайно високими показниками біологічного різноманіття. У цій області мешкають такі червонокнижні види, як вугор річковий, орлан-білохвіст, видра річкова, рись звичайна та ін. Всього в області знаходиться 70 видів рослин та 83 види тварин, що занесені до Червоної книги України. Крім цього, 221 вид тварин та 7 видів рослин охороняється Бернською конвенцією.

25 серпня  2015 року о 14.00 розпочалася пожежа на території ВАТ «Науково-дослідний інститут склопластиків і скловолокна» у м. Буча (Київська область).  Згідно з даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на території інституту сталося загорання легкозаймистих речовин у цистернах.

Виробництво склопластиків зазвичай здійснюється на основі епокси-феноло-формальдегідних смол, також використовують ненасичені поліефіри, епоксидні і кремнійорганічні смоли.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги радять місцевим мешканцям щільно закривати вікна та двері, прокласти щілини між вікнами вологою тканиною та не виходити на вулицю для запобігання отруєння димом від пожежі.

Шановні друзі та колеги!

Всеукраїнська екологічна ліга щиро вітає вас з Днем Незалежності України!

Ця визначна дата навіки увійшла в історію молодої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті нашого народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання, культурного піднесення.

У цей непростий для України час ми бажаємо вам миру та злагоди у ваших домівках і серцях.

Нехай це свято додасть вам наснаги і творчих здобутків в ім’я процвітання нашої незалежної Батьківщини.

Від усієї душі ми дякуємо тим воїнам, які зараз хоробро відстоюють суверенність нашої держави та проливають свою кров за те, щоб кожен з українців був вільний на своїй землі.

Новий уряд Непалу постановив, що засмічування найвищої гори світу буде каратися  штрафом.

Щороку тисячі альпіністів вирушають підкорювати Еверест, проте значна частина з них залишає на вершині купи сміття. Тільки у 2013 році волонтери з Індії та Непалу зібрали на Евересті 4,4 т побутових відходів – порожні пляшки, консервні банки, рвані намети та використані кисневі балони. Через низькі температури навіть органічні відходи не розкладаються, тому не дивно, що урядовці пішли на такий радикальний крок. За новими правилами ті, хто піднімається вище 5300 метрів і залишає сміття, ризикує залишитися без внесеного перед сходженням депозиту у розмірі 4 000 доларів. Оскільки на горі неможливо розмістити пости спостереження, кожна группа альпіністів зобов'язана буде спустити до підніжжя гори як мінімум 8 кг сміття.

Докладніше http://newecolife.com.ua/news/402-za-smttya-na-everest-budut-shtrafuvati.html

8 червня 2015 року стався вибух на території нафтобази «БРСМ-нафта» поблизу села Крячки (Васильківський район, Київська область). Після прибуття рятувальників було повідомлено, що горять три резервуари з бензином. Вночі вогонь поширився і пожежа охопила ще кілька резервуарів.

Бензин у резервуарах горів до 16 червня 2015 року. Майже від самого початку пожежі рятувальники перекачували його до резервуарів сусідньої нафтобази, що тривало до 22 червня.

Пожежа призвела як до фізичних, так і матеріальних втрат: у процесі ліквідації загинуло п’ятеро осіб, а сума збитків становила приблизно 48 млн грн.

Внаслідок аварії відбулося значне забруднення довкілля нафтою та продуктами її горіння. За даними експертів Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України, розлив нафтопродуктів становив близько 240 тон (90 т – у ґрунт, 150 т – у водойми).

Разом з димовими газами в атмосферному повітрі опинилися бензапірен, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксид вуглецю (IV), оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію та ін.

Ароматичний вуглеводень бензапірен, який утворюється під час згоряння вуглеводневого палива, є дуже потужним канцерогеном та мутагеном, тому дим від пожежі на нафтобазі був надзвичайно токсичним.

Діоксид сірки, або сірчистий ангідрид, є особливо шкідливим для зелених насаджень та лісів, оскільки наслідком його дії є хлороз (пожовтіння або знебарвлення листя) і карликовість.

19 червня 2015 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги виїхали на місце пожежі, щоб оцінити масштаби забруднення довкілля нафтопродуктами. Було встановлено, що ґрунт на території нафтобази виявися просоченим нафтою на глибину від 20 до 45 см. Крім того, нафта потрапила у прилеглі водойми, вкривши їх щільною плівкою. Поспілкувавшись з місцевими мешканцями, фахівці ВЕЛ дізналися, що серед них є багато таких, хто відчув на собі токсичну дію диму від пожежі, зокрема головний біль, нудоту, печіння у горлі, загострення хронічних респіраторних захворювань.

Працівники Української лабораторії якості й безпеки продукції АПК взяли на аналіз проби ґрунту, води та продуктів харчування як з місця аварії, так і з розташованих поряд населених пунктів для визначення вмісту небезпечних речовин. Було встановлено, що концентрації бензапірену, поліароматичних вуглеводнів та сірки перевищували норми від 4 до 26 разів у різних місцях.

Протоколи лабораторних досліджень

Протокол

Пояснювальна записка

Для відновлення території після такого сильного забруднення Всеукраїнська екологічна ліга рекомендує здійснити ряд дієвих реабілітаційних заходів, зокрема:

–  оцінити екологічний стан території нафтобази та здійснити екологічно безпечний демонтаж та утилізацію пошкоджених цистерн і обладнання;

–  якнайшвидше ліквідувати забруднення шляхом адсорбування нафти з водної поверхні та ґрунту;

–  провести моніторинг концентрацій забруднюючих речовин на території нафтобази та прилеглих населених пунктів;

– створити експертну групу із залученням представників органів місцевого самоврядування, природоохоронних громадських організацій та науковців для розроблення програми відновлення природних територій, забруднених внаслідок аварії на «БРСМ-нафта»;

–  провести інформаційну роботу з місцевим населенням щодо можливого негативного впливу забруднених нафтою продуктів харчування на здоров’я людини.

Внаслідок дії мораторію на перевірки суб’єктів господарювання багато підприємств не дотримуються вимог природоохоронного законодавства, що зумовлює виникнення аварійних ситуацій та забруднення довкілля. Аварія, яка сталася на нафтобазі «БРСМ-нафта» є прямим наслідком злочинної бездіяльності уряду, оскільки вже майже рік не здійснюється державний контроль за роботою екологічно небезпечних об’єктів. Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від уряду скасування мораторію на перевірки екологічно небезпечних підприємств.

За останні роки спостерігається інтенсивна ерозія прибережних смуг Азовського моря, особливо у Приазовському та Приморському районах Запорізької області.

Головною причиною цього є ігнорування вимог природоохоронного законодавства та сільськогосподарське використання прибережних смуг. Розорення ґрунту з використанням важкої техніки та висаджування рослин з поверхневою та слабкою кореневою системою (наприклад пшениці) зумовлюють руйнування та осипання схилів у воду. Ситуацію погіршують випадки незаконного будівництва на берегах, а також намив або вивезення піску. Необґрунтоване та безсистемне розміщення хвилерізів також посилює ерозію прибережної смуги.

За останні 2 роки берегова лінія біля с. Ігорівка скоротилася приблизно на 8 метрів і в море за цей час осипалася ділянка землі площею 16 га.

Зазначені процеси призводять до того, що у прибережні води потрапляє велика кількість глини. Такі глиняні зависі є небезпечними для гідробіонтів, зокрема риб’ячі зябра швидко забиваються дрібними частками ґрунту, втрачаючи здатність до фільтрації. Це є однією з причин заморів риб, крім цього глиняні часточки осідають на рослинах і перешкоджають фотосинтезу.

Розв’язати цю проблему можна шляхом дотримання заборони на господарське використання та забудову прибережних смуг, а також укріпленням берегів за допомогою висадження багаторічних зелених насаджень.

11 серпня 2015 року за ініціативи мешканців селища Жовтневе відбулися громадські слухання щодо діяльності ДП «Роза-хутро» та його впливу на навколишнє середовище. На заході розглядалися екологічні наслідки роботи підприємства, зокрема: шум та викиди забруднюючих речовин.

У слуханнях взяли участь: Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Юрій Левченко, народний депутат України, Сергій Салата, начальник управління екологічного моніторингу та атмосферного повітря Міністерства екології та природних ресурсів України, Таміла Долгачова, головний інженер ДП «Роза-хутро», Володимир Загривенко, голова ініціативної групи селища Жовтневе та мешканці цього селища. Загалом були присутні 323 людини.

Думку місцевих мешканців представляв Володимир Загривенко, який розповів, що у листопаді 2014 року мешканці селища Жовтневе відчули жахливий сморід, причиною якого стала діяльність підприємства «Роза-хутро». Крім цього жителів турбує виробничий шум та часточки штучного хутра, які наявні у повітрі. Згодом у деяких людей почало спостерігатися погане самопочуття, зокрема: алергічні реакції, ускладнення до респіраторних захворювань, подразнення слизової оболонки тощо.

Таміла Долгачова у своїй доповіді представила основні етапи технологічного процесу вироблення штучного хутра, та визнала, що проблеми з високим рівнем шуму дійсно існують, проте наразі вони вирішуються.

Тетяна Тимочко зазначила, що на засіданні не було представників районної державної адміністрації, що черговий раз підтвердило байдужість влади до проблем населення. Крім цього безвідповідальними були дії контролюючих державних органів, які не визнали порушення природоохоронного законодавства і не здійснили відповідних заходів для їхнього усунення. Це є не тільки порушення прав громадян на чисте довкілля, але й нехтування своїми службовими обов’язками, тим більше, що їхня зарплатня виплачується з податків населення, у тому числі й мешканців селища Жовтневого.

Тетяна Валентинівна зауважила, що крім вимоги закрити підприємство громадськість буде домагатися його модернізації, зокрема використання звукоізолюючих матеріалів у приміщеннях, в яких є джерела шуму та встановлення фільтрів з вищим ступенем очищення.

На засіданні було ухвалено такі рішення:

1. Звернутися до Першого заступника директора – начальника управління екології та природних ресурсів з вимогою не надавати дозвіл на роботу ДП «Роза-хутро».

2. Взяти підфакельну пробу атмосферного повітря за участі незалежної екологічної експертизи та у присутності активістів.

3. Звернутися до головного управління Держсанепідемслужби м. Києва з оскарженням рішення про віднесення ДП «Роза-хутро» до V класу за санітарною класифікацією.

4. Залучити журналістів для проведення журналістського розслідування.

5. Звернутися до КМДА зі скаргою на бездіяльність керівників Святошинської районної державної адміністрації.

6. Звернутися до КМДА з вимогою надати прилеглим до ДП «Роза-хутро» районам статус житлової зони.

7. Створити Громадську раду селища Жовтневе.