Наразі підведено підсумки конкурсу «Замість ялинки – зимовий букет», який був проведений Київською міською організацією Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта».

5 грудня 2015 року у Київському міському будинку вчителя було урочисто вручено призи переможцям та грамоти учасникам конкурсу.

Переможці у номінації «Фантазія під Новий рік»:

І місце – «Віночок новорічних мрій», автор – Харченко Максим (Медична гімназія № 33)

ІІ місце – «Різвяний оберіг», автор – Михайльова Софія (Київська загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 21)

ІІІ місце – «Лісова фієрія», автор – Онищук Дмитро (СШ № 264)

За креативність та творчий підхід  було відзначено роботи «Зимова фантазія» Гресько Єлизавета (Школа № 246) та «Новорічне чудо». Керівник гуртка – Фещенко Тетяна Анатоліївна (Київська загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 21)

Переможці у номінації «Новорічне диво»:

І місце – «Ялинка», автори – Колективна робота (Вихованці зразкового художнього колективу ТО «Світ іграшки», керівник Тимошенко Т.В.)

ІІ місце – «Новорічна красуня», автор – Антонкова Карина (СШ № 264)

ІІІ місце – «Ялинка-перлинка», автор – Сліпченко Анастасія (загальноосвітня школа «Екологія і культура»)

За творчий підхід було відзначено роботу «Щедрий Миколай», автор - Кравченко Сергій (вихованець гуртка «Пластилінопластика» Центру ТТМ, керівник – Петренко О.В.).

Переможці у номінації «Новорічна історія»:

І місце – «Зимова пригода», автори – Кравченко Олександр та Харіна Анастасія (вихованці гуртка «Юний еколог» Центру ТТМ, керівник Адаменко О.А.)

За творчий підхід відзначено - Харітоненко Леся Анатоліївна (Новопечерська школа).

Вітаємо переможців!

28 січня 2015 року в Києві відбувся круглий стіл «Впровадження громадського антикорупційного контролю за реконструкцією Бортницької станції аерації», організатором якого виступив Центр політичних студій та аналітики.

Мета заходу – розглянути ризики майбутньої реконструкції Бортницької станції аерації (БСА) на довкілля, визначити шляхи громадського контролю за витратами коштів під час ремонтних робіт, запропонувати механізми співпраці представників влади з громадськістю в рамках контролю за реконструкцією БСА.

У засіданні круглого столу взяли участь Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Наталя Семко, голова постійної комісії з питань екології та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Геннадій Сінцов, голова Дарницької районної державної адміністрації, Володимир Бражник, директор Бортницької станції аерації, Андрій Марусов, експерт Центру політичних студій та аналітики, Олександр Лємєнов, юрист Центру політичних студій та аналітики, Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики.

У своєму виступі Тетяна Тимочко акцентувала увагу на загрозах Бортницької станції аерації (БСА) для довкілля та здоров’я людей, а також внесла пропозиції щодо покращення стану водних ресурсів столиці.

До основних проблем Бортницької станції аерації належать:

–       технічно застаріле обладнання, яке не справляється з очищенням стічних вод, особливо в період паводків чи рясних опадів;

–       невідповідність очищених вод встановленим нормативам;

–       пожежі на мулових полях;

–       жахливий запах, який створює незручності для місцевих мешканців.

На її думку важливим заходом є інвентаризація існуючих об’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, оскільки у разі забруднення поверхневих чи підземних вод дуже важко визначити підприємство, яке здійснює скиди. Така ситуація сталася влітку 2014 року, коли відбувалося багаторазове отруєння річки Коник в межах Києва. Також, варто створити фонд, в який будуть відраховуватися кошти від кожного квадратного метру новозбудованих площ в місті для реконструкції та модернізації станції аерації та каналізаційних мереж міста Києва.

Для розв’язання проблем, пов’язаних із функціонуванням очисних споруд у великих та малих населених пунктах, в тому числі і БСА, необхідно ухвалити Закон України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів», оскільки надмірна кількість цих речовин у стічних водах згубно пливає на мікрофлору активного мулу.

Пластикові пакети складають значну частину сміття (приблизно 10 тон), що уловлюються механічними решітками на БСА. Це зумовлює зниження ефективності роботи станції, тому необхідно затвердити Закон України «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні полімерних пакетів» (розроблено експертами Всеукраїнської екологічної ліги та подано на розгляд депутатам Верховної Ради України ще у 2012 році, проте, він так і не був прийнятий).

Тетяна Валентинівна зауважила, що Всеукраїнська екологічна ліга протягом багатьох років вносить пропозиції щодо покращення стану водних ресурсів Києва до відповідних органів виконавчої влади, проте міські чиновники чекають чергової аварії, щоб знову «закопувати» кошти киян.

«Непрозорість Київводоканалу – це гігантський ризик для Києва, – вважає Андрій Марусов. – Довіряти колосальні кошти компанії, не запровадивши механізмів ефективного громадського антикорупційного контролю, означає поставити під удар саму реконструкцію».

Для зменшення ризиків громадські експерти розробили спеціальну методологію, за якою пропонують прослідковувати витрати коштів у рамках реконструкції.

«Від впровадження або ж відсутності цієї експертизи буде залежати не лише збереження мільйонів доларів, але й здоров’я сотень тисяч жителів Києва, – вважає Олександр Лємєнов, – Неякісна реконструкція Бортницької станції аерації або ж повна відсутність робіт може нести за собою справжню екологічну катастрофу для цілого регіону».

Про механізми контролю закупівель, які використовуватиме громадськість, розповів Гліб Канєвський. Діючий Закон про закупівлі містить ряд практичних механізмів, за допомогою яких  кияни зможуть убезпечити витрату коштів під час ремонтних робіт аераційної станції. Наприклад, це і публічна документація про перебіг тендерів на “Віснику державних закупівель”, і право активістів бути присутніми під час проведення тендерів.

У Києві на вулиці Генерала Жмаченка, 28 (Дніпровський район) заплановано побудувати багатоповерхівку в парковій зоні. За дорученням забудовника, яким є компанія «ДІСБУД», вже зрубано більше 200 сосен без попередньої згоди місцевих мешканців. Як зазначають активісти, не було проведено попередніх громадських слухань щодо запланованого будівництва.

Наразі мешканці району збирають підписи про припинення будівництва, оскільки вважають, що дозвіл на будівництво був отриманий незаконно.

У 2009 році в Києві склалася схожа ситуація, коли біля станції метро «Дарниця» невідомі зрубали близько сотні хвойних дерев.

Вирубка сосен у Дарницькому районі м. Києва (2009 рік)

Довідково: У 2007 році Київська міська рада ухвалила Рішення «Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ДІСБУД" для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з соціальною інфраструктурою і паркінгом та благоустроєм прилеглої території для загального користування населення на вул. Генерала Жмаченка, 28 у Дніпровському районі м. Києва», згідно з яким внесено зміни до Генерального плану міста Києва, зокрема вилучено зазначену ділянку з території лісів та лісопарків і переведено до території житлової та громадської забудови.

Протягом 2014 року члени Вінницької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги здійснили кілька заходів у рамках проекту «Врятуй малу річку».

7 червня 2014 року активісти Вінницької обласної організації ВЕЛ провели природоохоронну акцію, у ході якої було прибрано повалені дерева та побутове сміття на берегах річки Тяжилівка (м. Вінниця), а також розчищено її русло. Організатор акції та член Вінницької обласної організації ВЕЛ Людмила Сломінська зазначила, що очищення від сміття малої річки має велике значення, оскільки Тяжилівка разом з іншими притоками несе забруднені води до Південного Бугу. У заході взяли участь місцеві мешканці, громадські активісти та діти. (Докладніше про акцію можна дізнатися у відеосюжеті Вінницького державного телебачення).

Протягом літа та осені активісти провели ще 9 природоохоронних акцій, присвячених  відновленню річок Вінничини. Загалом було очищено від сміття 3 кілометри русел малих річок (Вінничка, Тяжилівка, Вишня і Дьогтянець), зібрано 320 мішків сміття (середнім об'ємом 50 літрів), в акціях взяли участь 150 чоловік.

Очищення берегів та русла річки Вінничка (16.08.2014)          

На прес-конференції, яка відбулася в червні 2014 року, голова Вінницької обласної організації ВЕЛ Олександр Мудрак розповів про проблему з місцевим ставком. Час від часу він міліє через незаконну та нераціональну господарську діяльність фермерів, які відводять воду зі ставка для поливу своїх сільськогосподарських угідь.

13 грудня 2014 року відбувся підсумковий круглий стіл «Врятуй малу річку. Вінниця».  Учасники заходу виявили такі проблеми річок, як неналежний санітарно-екологічний стан прибережних захисних смуг та самовільне скидання стічних вод у водотоки.
За результатами обговорення вирішили продовжити акцію«Врятуй малу річку» як інформаційно-просвітницький проект (Докладніше про круглий стіл можна дізнатися у відеосюжеті Вінницького державного телебачення).

4 липня 2014 року у приміщенні міської раді м. Канева був проведений круглий стіл з питань будівництва Канівської ГАЕС, організований за ініціативи Канівського міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.

Метою круглого столу було ознайомлення громадськості з планами продовження будівництва Канівської ГАЕС та визначення можливих ризиків цього проекту, забезпечення співпраці органів місцевого самоврядування, зацікавленої громадськості та експертів у вирішенні питання доцільності будівництва Канівської ГАЕС, надання коментарів спеціалістами різних галузей.

У засіданні взяли участь міський голова м. Канева Ренькас І. О., голова районної Ради Шелест Д. Є., заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Пащенко О. В., голова Черкаського обласного осередку ВЕЛ Фоміна Н. М., заступник технічного директора Канівської ГАЕС Галат В. В., місцевий активіст – еколог Чернек М. О., директор Канівського природного заповідника Чорний М. Г. Засідання круглого столу вів голова Канівського міського осередку ВЕЛ Приходько В. В.

Підготовка будівництва та розроблення проектної документації Канівської ГАЕС почалися ще у 1984 році, проте у 1991 році, у зв’язку з відсутністю фінансування та загальним економічним станом країни, на будівництво було накладено мораторій. Через 8 років мораторій було знято, а в період з 2006 по 2007 роки було розроблено та затверджено оновлене техніко-економічне обґрунтування будівництва Канівської ГАЕС.

На початку засідання міський голова закликав усіх до конструктивної праці, наголосивши, що ця зустріч має інформативно-просвітницьку мету та не є останньою в процесі прийняття рішення щодо продовження будівництва. Фоміна Н. М. зауважила, що питання про будівництво треба розглядати в контексті сталого розвитку, зокрема брати до уваги екологічну, економічну та соціальну складові одночасно.

Пащенко О. В. зазначила, що згідно з Оргуською конвенцією громадськість має право на доступ до інформації, з питань, що пов’язані з довкіллям та екологічною безпекою. Якщо справа стосується будівництва потенційно небезпечних об’єктів, якою є Канівська ГАЕС, то у відповідь на свій запит громадськість повинна отримати всі документи: дозволи на будівництво, ОВНС, висновки екологічної експертизи та інші документи, що підтверджують відповідністьданого об’єкта всім необхідним нормам.

Після аварії на Чорнобильській АЕС, радіоактивні частки ґрунту поступово змивалися в Дніпро та переміщалися нижче за течією. Чорний М. Г. висловив занепокоєння щодо підвищеної радіоактивності мулу, що лежить на дні Канівського водосховища, та вторинного забруднення радіонуклідами, яке може відбутися внаслідок підняття цього мулу з дна водойми.

Для отримання експертної думки щодо призначення та доцільності будівництва гідроакумулюючої електростанції до виступу був запрошений Галат В. В. Він зазначив, що «первісний проект будівництва Канівської ГАЕС мав кілька підстав: по-перше, наявність Канівського водосховища, яке мало б бути нижнім резервуаром, а також унікальний для центральної частини України перепад висот в 100 метрів, який можна використовувати для виробництва електроенергії».  Він також додав, що як і будь-який об’єкт, Канівська ГАЕС впливає на довкілля, але під час розроблення проекту до роботи були залучені всі наукові установи, які мали до цього відношення.

Чернек М. О. у своєму виступі зазначив, що від будівництва Канівської ГАЕС постраждають Зміїні острови, які мають високу природоохоронну та естетичну цінність. Крім цього, він підтримав думку Чорного М. Г. щодо можливості вторинного радіоактивного забруднення території.

Таким чином, більшість експертів та природоохоронців висловили занепокоєння та сумніви щодо доцільності будівництва Канівської ГАЕС, незважаючи на твердження працівників гідроакумулюючої станції.

Вже третій рік поспіль Всеукраїнська екологічна ліга за активної участі Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» проводить всеукраїнську громадську природоохоронну кампанію «Батарейкам – утилізація!». За цей час було встановлено 518 контейнерів у всіх регіонах України та зібрано більше 14 тон відпрацьованих батарейок. Найбільше у 2014 році зібрали активісти Хмельницької області - 668 кг (з детальним списком пунктів збирання батарейок можна ознайомитися на сайті ВЕЛ http://www.ecoleague.net/diialnist/kampanii-na-zakhyst-dovkillia/batareikam-utylizatsiia/merezha-kampanii).

Оскільки жоден український завод не має ліцензії на утилізацію відпрацьованих джерел струму, наш партнер – компанія «Сігмас Еколоджі» відправляє зібрані батарейки у Францію на завод «Tredi». Він є широко відомим у світі, має всю необхідну документацію та значний досвід роботи.

Довідково: Батарейки – це хімічні джерела струму, елементи яких вступають у реакцію, що під дією заряду перетворюється на електричну енергію. Ці елементи є токсичними та небезпечними, оскільки містять:

-       свинець (накопичується в нирках, спричинює нервові розлади, захворювання мозку);

-       кадмій (є токсичним для легенів та нирок);

-       ртуть (послаблює зір, слух, призводить до захворювань органів дихання, рухового апарату);

-       нікель і цинк (спричинюють дерматити);

-       луги (зумовлюють опіки слизових оболонок і шкіри).

Батарейки не знешкоджуються методами утилізації звичайного сміття і потребують спеціального оброблення для знешкодження. Розкладання однієї неправильно утилізованої пальчикової батарейки триває понад 20 років.

Одна відпрацьована батарейка, потрапляючи у довкілля, забруднює 400 л води або 20 м²ґрунту.

Всеукраїнська екологічна ліга та Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта»спільно з Благодійним фондом спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи у жовтні та листопаді 2014 року організували обстеження та лікування дітей Житомирської області в Українському спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення Міністерства охорони здоров’я України в заповідній зоні м. Києва (Пуща - Водиця).

Цю діяльність було продовжено і в 2015 році. Зокрема, 16 січня на обстеження та лікування в цей диспансер приїхали 38 дітей з Коростенського району Житомирської області.

Відомо, що значна частина Житомирщини знаходиться в зоні радіоактивного забруднення від вибуху на ЧАЕС. Іонізуюче випромінювання радіоактивних речовин характеризуються негативно впливає на організм людини і призводить до появи великої кількості захворювань. Такі хвороби потребують спеціального лікування у зв’язку з особливою причиною їх виникнення, а головне – своєчасної профілактики.

В умовах значного радіаційного забруднення обстеження та лікування дітей, які тут проживають, є дуже важливим.

У спеціалізованому диспансері діти пройдуть повне медичне обстеження. Їх оглянуть кваліфіковані фахівці поліклініки для дорослих (терапевт, невролог, дерматолог, хірург-онколог, гінеколог, стоматолог, офтальмолог, отоларинголог, ендокринолог)та дітей (педіатр, гастроентеролог, невролог, кардіолог, офтальмолог, отоларинголог, ендокринолог, стоматолог). Діти пройдуть функціональну діагностику: спектрометрію, електрокардіографію, електроенцефалографію, реоенцефалографію, реовазографію, фіброгастродоуденоскопію, ультразвукове дослідження серця з доплерографією магістральних судин, щитовидної залози, молочної залози, органів черевної порожнини, малого тазу. Також обов’язковим є лабораторне обстеження, зокрема, загальний, біохімічний, імунологічний аналіз крові, визначення гормонів щитовидної залози (за показами), дослідження сечі, копрологічне дослідження.

На дозвіллі діти багато часу проводять на свіжому повітрі. Мають можливість користуватися бібліотекою, яка є філіалом Національної дитячої бібліотеки України.

Резолюція круглого столу «Енергетичні альтернативи України: екологічний аспект»

22 квітня 2013 року в приміщенні Київського міського Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) відбулося засідання круглого столу «Енергетичні альтернативи України: екологічний аспект» з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги. У заході взяли участь представники органів влади, провідні фахівці енергетичної галузі, громадські організації, бізнес-структури.

Були обговорені такі питання:

1. -Екологічно небезпечні енергетичні проекти в Україні.
2. -Перспективи енергозбереження в усіх секторах економіки.
3. -Переваги відновлюваної енергетики та проблеми розвитку в Україні.
4. -Впровадження енергоефективних технологій у виробництво.

Українські екологи, на відміну від урядових структур, пропонують альтернативні шляхи розвитку української енергетики.

Якщо оцінити кошти, які уряд збирається витратити на ядерну галузь, аргумент високої вартості відновлюваної енергетики втрачає будь-який сенс. А якщо рівень енергозбереження довести до європейських стандартів, відпаде потреба нищити довкілля буровими установками для видобування сланцевого газу.

Енергетична стратегія України до 2030 року штучно занижує темпи розвитку відновлюваної енергетики на користь традиційних видів енергетики, які використовують первинні природні ресурси та забруднюють довкілля.

Україна вже зараз демонструє високі темпи розвитку сонячної та вітрової енергетики (оптимістичні прогнозні показники свідчать про можливості зростання її частки до 2020 року – до 11%, у 2030 році – до 18% енергобалансу країни).

У той же час Європа у 2020 році планує виробляти понад 20% електроенергії з використанням відновлюваних джерел енергії, причому сектор біоенергетики становить приблизно 60% загального обсягу всіх джерел відновлюваної енергії в ЄС. На відміну від європейців, у паливно-енергетичному балансі України біоенергетика становить сьогодні лише 0,8%. За оцінками українських експертів, Україна потенційно могла б замінити твердим та рідким видами біопалива до третини газу, який нині використовується. Крім того, це додаткові інвестиції у розвиток власного сільського господарства і значна економія бюджетних коштів, особливо у сільській місцевості, де замість використання дорогого російського газу для опалювання шкіл і лікарень, можна використати те, що нині гниє чи спалюється на полях.

Події Революції Гідності змінили українську свідомість і дали зрозуміти, що громадськість може впливати на процес прийняття управлінських рішень та відстоювати своє право на безпечне довкілля.

Громадські організації природоохоронного спрямування Черкаської області об’єдналися у незалежну Громадську раду, яка буде співпрацювати з різними державними структурами у сфері охорони довкілля, проте не буде підпорядкуватися жодній з них.

20 січня 2015 року було створено Черкаську обласну екологічну громадську раду з метою охорони навколишнього середовища, впровадження та реалізації засад збалансованого (сталого) розвитку на Черкащині.

У засіданні Черкаської обласної екологічної громадської ради взяли участь: Тетяна Тимочко – голова Національної екологічної ради України, голова Всеукраїнської екологічної ліги; Сергій Поліщук – начальник Державної екологічної інспекції у Черкаській області, Олена Звягінцева –директор департаменту екології та природних ресурсів Черкаської ОДА, Пустільник П. Т. – еколог-інспектор Корсунь-Шевченківського району, Наталія Фоміна – голова Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги.

На засіданні були присутні представники 17 громадських природоохоронних організацій.

В центрі уваги громадських активістів є проблемні питання природоохоронної галузі та необхідність посилення ролі громадськості у прийнятті управлінських рішень.

Головою Черкаської обласної екологічної громадської ради було обрано Наталію Фоміну, голову Черкаської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, заступниками голови Ради – Олександра Спрягайла, голову Черкаської міської організації «Вільний простір» та Сергія Шмиголя, голову обласної організації Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи», секретарем – Свояк Наталію, к.б.н., доцента кафедри екології Черкаського державного технологічного університету.

Одноголосно було ухвалено рішення про вступ Черкаської обласної екологічної громадської ради до Національної екологічної ради України.

Резолюція Форуму

Інформаційне повідомлення

24–25 жовтня 2013 р. у Луганську в приміщенні Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відбувся Національний форум «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології».

Організаторами Форуму виступили Всеукраїнська екологічна ліга, Центр міжнародних конвенцій та проектів, ТОВ «Медіа ДАК», Центр муніципальних технологій.

Мета Форуму – розроблення рекомендацій для комплексного розв’язання муніципальних і регіональних проблем у сфері поводження з твердими побутовими відходами, сприяння співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки, бізнесу у цій сфері, формування нормативно-правової бази, реалізація екологічно дружніх, ресурсо- та енергоефективних технологій, сприяння залученню інвестицій та інновацій, налагодження та зміцнення міжнародного співробітництва, збереження довкілля, впровадження засад збалансованого розвитку в Україні.

У відкритті та роботі Форуму взяли участь Міністр екології та природних ресурсів України Олег Проскуряков, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Ірина Сех, Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Темник, голова Луганської обласної державної адміністрації Володимир Пристюк, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова Наглядової ради ТОВ «Надра Луганщини» Олег Недава  та ін.

У рамках Форуму були проведені конференційні заходи (круглі столи, семінари тощо), організовано презентаційно-ділову зону, де учасники мали можливість провести презентацію компанії, розповісти про сучасні технології переробки відходів, встановити корисні бізнес-контакти, виставку «Управління відходами», на якій було представлено інформацію про підприємства, установи та організації, які працюють у сфері поводження з відходами, презентовано зразки товарів, виробів, інформаційні та рекламні матеріали на спеціальних виставкових стендах. Усім присутнім були презентовані громадська природоохоронна акція «Батарейкам – утилізація!» та національний проект «Чисте місто».

У своєму виступі голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила: «Проблеми утворення відходів і поводження з ними є надзвичайно гострими для України. Вони починаються з неприпустимо низької ефективності використання природних ресурсів. Так, за індексом природомісткості – 8,7 Україна «випереджає» такі країни, як Росія, Молдова та Польща, не кажучи вже про країни ЄС. Незначна плата за утворення відходів, відсутність уваги до проблеми і просто низька технологічна культура стримують активне розв’язання накопичених проблем. Не розвивається виробнича сфера поводження з відходами – як державна, так і приватна. У містах і селищах міського типу України щороку утворюється близько 50 млн м³ сміття (твердих побутових відходів). Полігони і несанкціоновані звалища ТПВ займають площу більшу, ніж площа об’єктів природно-заповідного фонду (близько 5,5%). Більшість з них заповнені на 90% і не відповідають вимогам екологічної безпеки та запобігання забрудненню підземних вод і повітря. Необхідно докорінно переглянути та сформувати цілісну політику поводження з відходами в Україні, починаючи від законодавства, технологій, залучення інвестицій і завершуючи створенням нової галузі економіки».

24 жовтня 2013 р. учасники Форуму оглянули новий полігон твердих побутових відходів у м. Олександрівську. За словами С. Кравченка, міського голови Луганська, новий полігон ТПВ побудовано з використанням новітніх матеріалів і технологій, що забезпечують захист довкілля під час його експлуатації. Виконано рекультивацію старого полігону та обладнано систему збирання та термічної утилізації біогазу.

25 жовтня 2013 р. учасники конференції відвідали ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», де мали змогу ознайомитися з сучасними технологіями зменшення викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище. Генеральний директор ПАТ «АМК» Тарас Шевченко розповів про роботу зі зменшення техногенного впливу підприємства на екологічний стан Алчевська: «Реалізація заходів інвестиційної програми уже дала змогу станом на 1 січня 2013 р. скоротити 120 джерел викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, що зменшило кількість таких викидів на 15,3 тис. т/рік. У рамках програми модернізації комбінату триває будівництво газотурбінної станції (ГТС). У 2012 р. було закінчено будівництво інфраструктури ГТС першої черги (сума інвестицій – 421,3 тис. грн)».

З окремих питань, які були розглянуті в рамках Форуму, було запропоновано:

1. Об’єднати чинні закони та нормативні акти в загальний Кодекс законів про відходи та використання природних ресурсів. Продовжити роботу над розробленням нових нормативних документів і вдосконаленням чинних у сфері поводження з відходами, послідовно переходити на стандарти та рекомендації ЄС.

2. Запровадити формування та реалізацію регіональних (обласних) програм поводження з відходами.

3. Запровадити в Україні державний кадастр відходів. Закінчити створення єдиної інформаційно-аналітичної мережі «Відходи», системи обліку та паспортизації місць розміщення відходів.

4. Створити, з відповідним законодавчим врегулюванням, спеціальні фонди поводження з відходами, зокрема фонд поводження з радіоактивними відходами та іншими радіоактивними матеріалами і фонд поводження з відходами виробництва та споживання з акумулюванням коштів за рахунок виробників відходів.

5. Провести паспортизацію всіх сміттєзвалищ та створити електронний Реєстр полігонів ТПВ і сміттєзвалищ (санкціонованих та стихійних).

6. Стимулювати надходження інвестицій у сферу поводження з відходами, розвиток інфраструктури ринку вторинних ресурсів, залучення у цю сферу малого й середнього бізнесу з перспективою створення на цих засадах галузі зі збирання та перероблення відходів у товарну продукцію.

7. Заборонити розміщення промислових відходів разом з ТПВ.

8. Сприяти проведенню наукових досліджень, дослідно-конструкторських та проектних робіт, реалізації пілотних проектів.