Коментарі Всеукраїнської екологічної ліги

Коментарі Всеукраїнської екологічної ліги

З 21 по 24 травня 2015 року бойовиками був обстріляний Авдіївський коксохімічний завод (Донецька область). Обстріл вівся з артилерійських знарядь, калібром 122-мм, які заборонені Мінськими перемовинами.

Найбільший коксохімічний завод Європи періодично потерпає від руйнувань починаючи з 2014 року. Варто зазначити, що виробництво коксу є однією з найбільш екологічно шкідливих галузей промисловості, тому руйнування Авдіївського коксохімічного заводу створює значну загрозу забруднення довкілля токсичними речовинами. В процесі діяльності підприємства у атмосферу викидаються пил, оксиди азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, аміак, фенол, бензол, нафталін, сірководень та ціаністий водень. У разі відключення систем фільтрації, концентрації цих речовин у довкіллі можуть стати критичними.

Станом на вересень 2014 року було відомо, що майже 75% промислових підприємств Донецької області були знищені або зазнали руйнувань. Це означає, що небезпечні відходи та хімікати, які були на підприємствах, могли потрапити у довкілля.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги вважають, що для швидкого подолання наслідків війни і забезпечення необхідного рівня безпеки життєдіяльності населення у східних регіонах необхідно здійснити комплексні заходи, зокрема:

- провести екологічний моніторинг стану промислових об’єктів підвищеної небезпеки, природоохоронних територій з оцінкою шкоди, завданої екосистемам (здійснити облік червонокнижних видів, визначити ступінь порушення та деградації ландшафтів тощо) та запропонувати моделі їхнього відтворення;

- розробити програми відновлення порушених екосистем, об’єктів природно-заповідного фонду із залученням представників міністерств, відомств, центральних та місцевих органів влади, науковців, працівників об’єктів ПЗФ Донецької та Луганської областей, громадських природоохоронних організацій;

- кошти екологічного податку залишити у бюджеті підприємств Донецької та Луганської областей для відновлення екологічної інфраструктури та модернізації підприємств регіону;

- провести геолого-екологічний аналіз вугільних шахт для визначення ступеня їхньої безпеки та розробити заходи з відновлення геологічного середовища після воєнних дій;

- забезпечити фінансування програми відновлення р. Сіверський Донець з метою стабільного водопостачання Донецької та Луганської областей.

У цій публікації були використані фотоматеріали з Інтенет-порталу «Уніан».

У рамках ініціативи «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» Всеукраїнська екологічна ліга провела регіональні круглі столи у містах Житомирі, Сумах, Рівному та Миколаєві, які були присвячені шляхам розв’язання екологічних проблем у цих регіонах. Експерти Всеукраїнської екологічної ліги проаналізували Стратегії розвитку зазначених областей до 2020 року та встановили, що жодна з них не має чітко виділеної екологічної складової. Це є неприйнятним, оскільки наявність у Стратегії окремої цілі «Екологічна безпека та збереження довкілля» є основною вимогою європейських директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Круглий стіл «Екологічні проблеми Житомирської області та шляхи їх розв’язання» відбувся 26 лютого 2015 року в приміщенні Житомирської обласної державної адміністрації.

Розпочинаючи засідання круглого столу, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко акцентувала увагу на тому, що в Житомирській області є серйозні екологічні проблеми, зокрема: забруднення промисловими викидами та скидами атмосферного повітря, поверхневих вод і ґрунтів, вирубування лісів, наявність складів з непридатними пестицидами та хижацький видобуток корисних копалин (бурштину, граніту та ін.). Вона зазначила, що так звана «бурштинова лихоманка» наразі охопила значну територію Полісся, і вирішувати це питання потрібно на законодавчому рівні, зокрема, шляхом прийняття Закону України, який би врегулював цю проблему, враховуючи інтереси держави та місцевих громад.

Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Сіренький зазначив, що завдяки злагодженій та продуктивній роботі Всеукраїнської екологічної ліги було вивезено значну кількість непридатних пестицидів з Коростенського, Овруцького, Лугинського та Олевського районів Житомирської області.

Заступник начальника Житомирського обласного управління водних ресурсів Олег Микитин дав загальну характеристику водних ресурсів області та навів дані щодо динаміки водокористування. Основним джерелом водозабезпечення Житомирської області є поверхневі води, тому їхнє забруднення ставить під загрозу доступ населення до якісної питної води. Він вважає, що поліпшити стан водних ресурсів можна лише за допомогою модернізації очисних споруд підприємств, що здійснюють скиди. Зокрема, необхідно модернізувати обладнання на об’єктах у селі Гульськ (Новоград-Волинський район) та місті Бердичів, які забруднюють довкілля. Варто також звернути увагу на забруднення, джерелом якого є філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський титан».

Іван Гриб, начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації зазначив, що стан зберігання, захоронення та утилізації заборонених і непридатних до використання пестицидів в області викликає особливе занепокоєння. За даними останньої інвентаризації, на території області перебуває понад 422 т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які належали колишнім колгоспам і є по суті «безгосподарними» та підлягають знешкодженню. 

3 квітня 2015 року відбувся круглий стіл «Екологічні проблеми Рівненської області та шляхи їх розв’язання».

Тетяна Тимочко привітала учасників засідання та зазначила, що Рівненська область є регіоном, багатим на природні ресурси, зокрема ліси та поклади бурштину. Проте нераціональне використання природних багатств призводить до знищення унікальних територій та вичерпання ресурсів, а також зумовлює забруднення довкілля.

Вона зауважила, що сьогодні державне управління у сфері охорони довкілля є слабким та непрофесійним, оскільки Міністр екології та природних ресурсів України так само, як і його помічники, не є фахівцем у цій галузі. Національна екологічна рада України звернулася до Президента України з вимогою відправити у відставку Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка, оскільки під його керівництвом більш ніж за три місяці не відбулося жодних змін у природоохоронній сфері, а його команда виявилася такою ж некомпетентною, як і він.

Директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації Валентин Дудка акцентував увагу на проблемі накопичення твердих побутових відходів та зазначив, що необхідно формувати екологічний світогляд людей, починаючи зі шкільного віку. Основним шляхом зменшення кількості сміттєзвалищ є запровадження системи роздільного збирання побутових відходів та їхня утилізація. Він закликав присутніх не бути байдужими та самостійно ініціювати природоохоронні кампанії у своїх населених пунктах.

Віталій Даценко, заступник начальника Рівненського обласного управління водних ресурсів,охарактеризував водний потенціал Рівненської області, який складається з 171 річки, 161 озера та 12 водосховищ. Болота займають 5% площі області. Найбільшими підприємствами-водокористувачами є Рівненська АЕС, ПАТ «Рівнеазот» та КП «Рівнеоблводоканал». Однією з основних екологічних проблем області є скидання забруднених промислових та комунальних стічних вод у водні об’єкти. У 2014 році було скинуто 111,5 млн м³ зворотних вод у річки Рівненської області, внаслідок чого підвищилися концентрація забруднюючих речовин та погіршилася якість води.

19 березня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела круглий стіл «Екологічні проблеми Сумської області та шляхи їх розв’язання».

На початку засідання Тетяна Тимочко зазначила, що інтеграція екологічної складової в регіональні стратегії розвитку областей є запорукою розв’язання багатьох проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля. Тому основною метою засідання круглого столу є внесення пропозицій щодо розв’язання екологічних проблем Сумської області для того, щоб потім вони були враховані в Стратегії розвитку Сумської області до 2020 року під час формування розділу, присвяченому збереженню довкілля.

Сергій Литвиненко, заступник начальника управління екології та природних ресурсів Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, зосередив увагу на основних екологічних проблемах Сумської області, серед яких, зокрема, виділив антропогенне забруднення атмосферного повітря, накопичення промислових та побутових відходів, наявність складів з непридатними пестицидами.

Він зазначив, що у 2013 році обсяги викидів у атмосферу становили 77,6 тис. т, або 72,3 кг на особу. Основні проблеми у сфері охорони атмосферного повітря пов’язані з такими чинниками, як недосконалість законодавчого механізму видачі дозвільної документації та відсутність у суб’єктів господарювання можливості визначити фонові концентрації шляхом розрахунків.

Начальник Державної екологічної інспекції в Сумській області Геннадій Базаров висвітлив проблему поводження з побутовими відходами. Він зазначив, що порушення умов їхнього зберігання та утилізації зумовлює забруднення довкілля, зокрема ґрунтів та підземних джерел водопостачання. Аналіз води з глибинних водоносних горизонтів свідчить, що навіть водоносні шари глибокого залягання забруднені важкими металами, ртуттю, формальдегідом та іншими отруйними речовинами.

17 квітня 2015 року відбулося засідання круглого столу «Екологічні проблеми Миколаївської області та шляхи їх розв’язання».

У своєму виступі Тетяна Тимочко охарактеризувала Миколаївську область як регіон з напруженою екологічною ситуацією. Це зумовлено наявністю потужного промислового комплексу, який представлений переважно суднобудівною, машинобудівною, електроенергетичною галузями, а також підприємствами харчової промисловості. Крім цього, велике занепокоєння викликають покинуті шахтно-пускові установки на території області, які періодично нелегально демонтують шукачі металобрухту.

Приблизно 70% забруднюючих речовин, які надходять у атмосферне повітря, утворюються внаслідок роботи автотранспорту. Основними забруднювачами серед промислових підприємств є ПАТ «ЮГцемент» (здійснює викиди сполук азоту, оксид вуглецю), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (діоксид сірки, сполуки азоту, оксид вуглецю), ДК «Укртранс-газ» Миколаївське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів (метан), ПАТ «Миколаївгаз» (метан).

Перший проректор Чорноморського державного університету імені Петра Могили Олександр Трунов зауважив, що розв’язувати екологічні проблеми необхідно разом, залучаючи до цього фахівців різних спеціальностей. Він акцентував увагу на тому, що нехтування станом навколишнього середовища може призвести до катастрофічних наслідків не тільки сьогодні, а й загрожувати здоров’ю майбутніх поколінь.

Начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції України у Миколаївській області Бобровський Валерій зазначив, що на Миколаївщині є 126 об’єктів природно-заповідного фонду. В середньому показник заповідання є майже вдвічі нижчим за середньоукраїнський. До основних проблем у сфері природно-заповідної справи можна віднести невизначеність меж об’єктів ПЗФ у натурі та відсутність обмежувальних знаків на їхній території.

30 квітня 2015 року по вул. Гагаріна, вул. Фабричній та по дорозі до с. Обраївка Шосткинського району стався розлив суміші невідомої хімічної речовини, яка мала різкий неприємний запах.

Карта забруднення м. Шостка

Після проведеного аналізу Сумським обласним лабораторним центром держсанепідемслужби України було з’ясовано, що це хлорорганічні пестициди. У пробах ґрунту, які були відібрані 30 квітня 2015 року виявили   перевищення вмісту хлорорганічних пестицидів  від 1,7 до 39,93 разів на різних ділянках дороги. Як відомо, цей вид пестицидів є надзвичайно небезпечний, оскільки вони здатні накопичуватися в живих організмах та мають високу стійкість до розкладання.

Згідно з даними офіційного сайту міської ради м. Шостка у скоєному підозрюють 2 фірми, які мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами: ТОВ «Елга» та ТОВ «Сервісний центр регенерації масел». Варто зазначити, що на території ТОВ «Елга» були виявлені цистерни з гептилом, який використовувався в якості ракетного палива. Також експерти знайшли гептил на території місцевого несанкціонованого звалища.

На позачерговому засіданні виконавчого комітету Шосткинської міської ради було вирішено звернутися до органів державної влади з вимогою заборонити роботу зазначених підприємств і провести заходи по дезактивації території, на якій вони розташовані.

Роботи зі знезаражування забрудненої території проводилася Роменським центром рятувальних робіт підвищеного ризику Міжрегіонального центру швидкого  реагування ДСНС України. Внаслідок дегазації було вивезено приблизно 100 т відпрацьованого сорбенту, зокрема у перший день – 830 мішків (~ 41,5 т), у другий  - 400 мішків (~ 20 т).

21 травня 2015 року Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України організував засідання, присвячене питанням, пов’язаним з надзвичайною ситуацією у м. Шостка. 

У заході взяли участь Микола Нога, міський голова Шосткінської міської ради, Георгій Лисиченко, директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Олена Пащенко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, Джон Вайген, директор Міжнародної асоціації по пестицидам і хлорвмісним хімікатам (IHPA), Михайло Малков, національний координатор проектів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO Україна) та ін.

Олена Пащенко зазначила, що ця екологічна проблема є результатом злочинного рішення уряду затвердити мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, який було ухвалено Постановою Кабінету Міністрів України № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у 2014 році і продовжено Законами України № 1622-VII та № 76-VII. І цей приклад не є одиничним, оскільки безліч порушень природоохоронного законодавства не набувають розголосу і залишаються непоміченими. Всеукраїнська екологічна ліга виступає за відміну мораторію та відновлення повноцінної роботи Державної екологічної інспекції України, оскільки не дивлячись на всі недоліки цієї структури, вона давала змогу тримати баланс між інтересами бізнесу та довкілля.

Крім цього, необхідно усунути корупційні схеми у дозвільно-ліцензійній діяльності у галузі поводження з відходами, оскільки є багато ліцензіатів, які не мають необхідного обладнання та досвіду роботи у цій сфері.

Георгій Лисиченко зосередив увагу на негативних наслідках забруднення, зокрема він розповів, що небезпечні концентрації пестицидів спостерігаються не тільки на поверхні, але й у всьому верхньому шарі ґрунту. Крім цього, оскільки хімікати потрапили у прилеглі водойми, ні в якому разі не можна у них купатися або ловити рибу. Після повної ліквідації забруднення необхідно буде ще деякий час проводити моніторинг навколишнього середовища у цьому районі, оскільки хлорорганічні пестициди довгий час зберігаються у довкіллі та мігрують харчовими ланцюгами.

Джон Вайген зауважив, що ситуації, подібні до тієї, яка склалася у Шостці є абсолютно неприйнятними. Необхідно посилити відповідальність підприємств за порушення природоохоронного законодавства та розвинути систему корпоративної соціальної відповідальності, яка є обов’язковою складовою роботи більшості комерційних установ за кордоном.

Михайло Малков зазначив, що експерти FAO не були ознайомлені з технічним регламентом, за яким проводили утилізацію пестицидів. Тому на даний час не можна сказати чи відповідає він вимогам безпеки, зазначеним у Стокгольмській конвенції. Він звернувся до представників громадськості та науковців з проханням надати цей технічний регламент на експертизу з метою встановлення відповідності технології утилізації до вимог FAO.

На засіданні також обговорювалися наслідки отруєння пестицидами та гептилом, результати проведеної дегазації забруднених територій, вплив зазначених речовин на довкілля та здоров’я людини.

Резолюція

17 квітня 2015 року в рамках ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» відбулося засідання круглого столу «Екологічні проблеми Миколаївської області та шляхи їх розв’язання».

У своєму виступі Тетяна Тимочко охарактеризувала Миколаївську область як регіон з напруженою екологічною ситуацією. Це зумовлено наявністю потужного промислового комплексу, який представлений переважно суднобудівною, машинобудівною, електроенергетичною галузями, а також підприємствами харчової промисловості. Крім цього, велике занепокоєння викликають покинуті шахтно-пускові установки на території області, які періодично нелегально демонтують шукачі металобрухту.

Вона зауважила, що через неефективне очищення каналізаційних стоків Миколаєва, протягом останніх років міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» є основним забруднювачем водних ресурсів області.

Велику проблему також становить система поводження з відходами. У Миколаївській області налічують 368 сміттєзвалищ твердих побутових відходів, які займають площу понад 100 га.

Приблизно 70% забруднюючих речовин, які надходять у атмосферне повітря, утворюються внаслідок роботи автотранспорту. Основними забруднювачами серед промислових підприємств є ПАТ «ЮГцемент» (здійснює викиди сполук азоту, оксид вуглецю), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (діоксид сірки, сполуки азоту, оксид вуглецю), ДК «Укртранс-газ» Миколаївське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів (метан), ПАТ «Миколаївгаз» (метан).

Перший проректор Чорноморського державного університету імені Петра Могили Олександр Трунов зауважив, що розв’язувати екологічні проблеми необхідно разом, залучаючи до цього фахівців різних спеціальностей. Він акцентував увагу на тому, що нехтування станом навколишнього середовища може призвести до катастрофічних наслідків не тільки сьогодні, а й загрожувати здоров’ю майбутніх поколінь.

Валерій Добровольський, директор Інституту сталого розвитку Чорноморського державного університету імені Петра Могили зазначив, що дуже важко знайти компроміс між інтересами суспільства, економіки та довкілля.

Він перелічив напрацювання Інституту сталого розвитку, серед яких –видання «Концепція сталого розвитку м. Миколаєва», аналіз розвитку соціального, економічного та природного середовищ Миколаєва, система індикаторів сталого розвитку Миколаївської області та ін.

Начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції України у Миколаївській області Бобровський Валерій зазначив, що на Миколаївщині є 126 об’єктів природно-заповідного фонду. В середньому показник заповідання є майже вдвічі нижчим за середньоукраїнський. До основних проблем у сфері природно-заповідної справи можна віднести невизначеність меж об’єктів ПЗФ у натурі та відсутність обмежувальних знаків на їхній території. Він зауважив, що діяльність Державної екологічної інспекції наразі обмежує мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, затверджений Законом України № 76-VII від 28 грудня 2014 року. Наслідком цього є зростання порушень на територіях заповідних об’єктів.

Насамкінець він висловив надію, що зелений туризм допоможе розвитку природно-заповідного фонду в Миколаївській області та підвищить рівень обізнаності населення щодо необхідності збереження навколишнього середовища.

30 квітня 2015 року по вул.Гагаріна, вул.Фабричній та по дорозі до с. Обраївка Шосткинського району (Сумська область) стався розлив суміші невідомої хімічної речовини, яка мала різкий неприємний запах.

Карта забруднення м. Шостка

Після проведеного аналізу Сумським обласним лабораторним центром держсанепідемслужби України було з’ясовано, що це хлорорганічні пестициди. У пробах ґрунту, які були відібрані 30 квітня 2015 року виявили   перевищення вмісту хлорорганічних пестицидів  від 1,7 до 39,93 разів на різних ділянках дороги. Як відомо, цей вид пестицидів є надзвичайно небезпечний, оскільки вони здатні накопичуватися в живих організмах та мають високу стійкість до розкладання.

Згідно з даними офіційного сайту міської ради м. Шостка у скоєному підозрюють 2 фірми, які мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами: ТОВ «Елга» та ТОВ «Сервісний центр регенерації масел». Варто зазначити, що на території ТОВ «Елга» були виявлені цистерни з гептилом, який використовувався в якості ракетного палива. Також експерти знайшли гептил на території місцевого несанкціонованого звалища.

На позачерговому засіданні виконавчого комітету Шосткинської міської ради було вирішено звернутися до органів державної влади з вимогою заборонити роботу зазначених підприємств і провести заходи по дезактивації території, на якій вони розташовані.

Роботи зі знезаражування забрудненої території проводилася Роменським центром рятувальних робіт підвищеного ризику Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України. Внаслідок дегазації було вивезено приблизно 100 т відпрацьованого сорбенту, зокрема у перший день – 830 мішків (~ 41,5 т), у другий  - 400 мішків (~ 20 т).

21 травня 2015 року Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України організував засідання, присвячене питанням, пов’язаним з надзвичайною ситуацією у м. Шостка. 

У заході взяли участь Микола Нога, міський голова Шосткінської міської ради, Георгій Лисиченко, директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Олена Пащенко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, Джон Вайген, директор Міжнародної асоціації по пестицидам і хлорвмісним хімікатам (IHPA), Михайло Малков, національний координатор проектів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO Україна) та ін.

Олена Пащенко зазначила, що ця екологічна проблема є результатом злочинного рішення уряду затвердити мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, який було ухвалено Постановою Кабінету Міністрів України № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у 2014 році і продовжено Законами України № 1622-VII та № 76-VII. І цей приклад не є одиничним, оскільки безліч порушень природоохоронного законодавства не набувають розголосу і залишаються непоміченими. Всеукраїнська екологічна ліга виступає за відміну мораторію та відновлення повноцінної роботи Державної екологічної інспекції України, оскільки не дивлячись на всі недоліки цієї структури, вона давала змогу тримати баланс між інтересами бізнесу та довкілля.

Крім цього, необхідно усунути корупційні схеми у дозвільно-ліцензійній діяльності у галузі поводження з відходами, оскільки є багато ліцензіатів, які не мають необхідного обладнання та досвіду роботи у цій сфері.

Георгій Лисиченко зосередив увагу на негативних наслідках забруднення, зокрема він розповів, що небезпечні концентрації пестицидів спостерігаються не тільки на поверхні, але й у всьому верхньому шарі ґрунту. Крім цього, оскільки хімікати потрапили у прилеглі водойми, ні в якому разі не можна у них купатися або ловити рибу. Після повної ліквідації забруднення необхідно буде ще деякий час проводити моніторинг навколишнього середовища у цьому районі, оскільки хлорорганічні пестициди довгий час зберігаються у довкіллі та мігрують харчовими ланцюгами.

Джон Вайген зауважив, що ситуації, подібні до тієї, яка склалася у Шостці є абсолютно неприйнятними. Необхідно посилити відповідальність підприємств за порушення природоохоронного законодавства та розвинути систему корпоративної соціальної відповідальності, яка є обов’язковою складовою роботи більшості комерційних установ за кордоном.

Михайло Малков зазначив, що експерти FAOне були ознайомлені з технічним регламентом, за яким проводили утилізацію пестицидів. Тому на даний час не можна сказати чи відповідає він вимогам безпеки, зазначеним у Стокгольмській конвенції. Він звернувся до представників громадськості та науковців з проханням надати цей технічний регламент на експертизу з метою встановлення відповідності технології утилізації до вимог FAO. 

На засіданні також обговорювалися наслідки отруєння пестицидами та гептилом, результати проведеної дегазації забруднених територій, вплив зазначених речовин на довкілля та здоров’я людини.

Місцеві мешканці с. Новосілки (Вишгородський район, Київська область) звернулися до Всеукраїнської екологічної ліги з проханням допомогти зупинити хижацький видобуток піску на території ботанічної пам’ятки природи «Дуби княгині Ольги».

Починаючи з липня 2014 року фірма «Соббі» видобуває пісок безпосередньо біля дубів, віком понад 400 років. Варто зазначити, що видобуток веде та сама фірма, яка у 2013 році  намивала пісок у м. Києві, загрожуючи руйнуванню Південного мосту через зсунення його паль.  Тоді у Дніпрі виявили заглибини до 18 метрів, які утворилися внаслідок роботи земснарядів.

Під час намиву піску відбувається злив води у річку Десну

На цей раз зазначене підприємсту загрожує знищенню багатовікових дерев, які мають високу меморіальну, історичну та естетичну цінність. Головною небезпекою для дубів є порушення кореневої системи внаслідок розмивання ґрунту та утворення кар’єрів, які заповнюються водою. Відомо, що старі дерева є надзвичайно вразливими до антропогенного впливу.

Затоплений котлован, який утворився внаслідок видобутку піску

Охоронне зобов’язання щодо ботанічної пам’ятки оформлено на Новосілківську сільську раду, проте жодних заходів з припинення господарської діяльності фірми «Собі» не було вжито.

Звернення громадськості до народного депутат України Осуховського О. І.

Довідково: Академік Національної академії наук України В. Д. Романенко стверджує, що видобування пiску, як i будь-якi гiдротехнiчнi роботи на водних об’єктах призводить до змiни абiотичних (морфометричних характеристик, гiдрологiчного, гiдрохiмiчного, радiоекологiчного режиму тощо), а також бiотичних компонентiв екосистем (бiорiзноманiття на всiх рiвнях функцiонування живої матерiї).

Можна стверджувати, що забiр донних вiдкладiв (незалежно вiд типу застосованих гiдромеханiзмiв) призводить не тiльки до руйнування просторової структури, а й до знищення органiзмiв, якi ведуть донний спосiб життя (бентос): бактерiо-, фiто-, зообентосу, личинок i малькiв риб. Якщо гiдротехнiчнi роботи проводяться в лiторальнiй зонi (глибини акваторiй до 2,0–2,5 м), то нищаться i заростi вищої водяної рослинностi з їхньою мiкрофлорою й фауною.

Значну загрозу бiорiзноманiттю несе в собi “шлейф” або “факел” каламутностi води, який формується вниз за течiєю вiд працюючого механiзму i складається iз частинок рiзної природи, завислих у воднiй товщi практично вiд поверхнi до дна.

Місцеві мешканці с. Новосілки (Вишгородський район, Київська область) звернулися до Всеукраїнської екологічної ліги з проханням допомогти зупинити хижацький видобуток піску на території ботанічної пам’ятки природи «Дуби княгині Ольги».

Починаючи з липня 2014 року фірма «Соббі» видобуває пісок безпосередньо біля дубів, віком понад 400 років. Варто зазначити, що видобуток веде та сама фірма, яка у 2013 році  намивала пісок у м. Києві, загрожуючи руйнуванню Південного мосту через зсунення його паль.  Тоді у Дніпрі виявили заглибини до 18 метрів, які утворилися внаслідок роботи земснарядів.

На цей раз зазначене підприємству загрожує знищенню багатовікових дерев, які мають високу меморіальну, історичну та естетичну цінність. Головною небезпекою для дубів є порушення кореневої системи внаслідок розмивання ґрунту та утворення кар’єрів, які заповнюються водою. Відомо, що старі дерева є надзвичайно вразливими до антропогенного впливу.

Охоронне зобов’язання щодо ботанічної пам’ятки оформлено на Новосілківську сільську раду, проте жодних заходів з припинення господарської діяльності фірми «Собі» не було вжито.

Докладніше

Шановні друзі та колеги!

Від усього серця щиро вітаємо вас з Днем вишиванки!

Нехай у цей непростий для України час кожен з нас відчує єдність та силу нашого народу, який непереборно йде до перемоги у війні за свою незалежність.

Цей день символізує єднання часів наших пращурів з хоробрістю і впевненістю сучасних захисників.

Бажаємо вам і вашим сім’ям миру, злагоди та заступництва Божої Матері.

Творчої наснаги та успіхів на шляху збереження природи нашого краю!

З повагою,
колектив Всеукраїнської екологічної ліги