Шановні колеги!

Національна екологічна рада України виступила зі зверненням до народних депутатів України щодо невідповідності займаній посаді Міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А. Протягом двох днів ми отримали величезну кількість листів та близько 40 підписантів підтримали наше звернення.

Хочемо подякувати всім, хто відгукнувся за небайдужість до долі країни та наголосити, що ми досі збираємо підписи й постійно оновлюємо інформацію.

Якщо Ви бажаєте долучитися до звернення та поставити свій підпис, пишіть на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. (не забудьте вказати назву Вашої організації та свою посаду).

 Лист НЕРУ щодо невідповідності займаній посаді Міністра екології Шевченка І. А.

У Швеції з робочим візитом перебуває група експертів проекту «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в України». Протягом 21-27 червня 2015 р., вони ознайомляться з кращими практиками відновлюваної енергетики.

У складі делегації: заступник голови комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Недава О. А., заступник голови комітету Верховної ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, народний депутат України Бабак А. В., заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовський Р. Р., голова кластеру ПРООН з енергетики та навколишнього середовища Волков С. С., голова Всеукраїнської екологічної ліги Тимочко Т. В., радник з партнерства і відносин з урядом та місцевими органами влади проекту ПРООН/ГЕФ Северін О. С., керівник проекту ПРООН/ГЕФ «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій в муніципальному секторі в Україні» Лященко В. О. та представники місцевого самоврядування.

В перший день візиту відбулося 5 зустрічей, серед яких: семінар в Стокгольмі, ознайомлення зі шведським досвідом законотворення, вирішення організаційних питань, з виявленими перевагами та недоліками використання біоенергетичних технологій для муніципального тепло- та гарячого водопостачання, зустріч з представниками Business Sweden та директором біоенергетичної асоціації Svebio Густавом Мелін, зустріч із представниками шведської енергетичної агенції, компанії Cleantech та представниками Міністерства закордонних справ Швеції, зустріч з представниками Міністерства охорони навколишнього середовища та енергетики.

Запровадження біоенергетики є пріоритетним напрямом розвитку, як окремої держави, так і світу в цілому. Україна має потужний потенціал для переходу на відновлювані джерела енергії, зокрема, біомасу. Серед переваг вирощування енергетичних культур можна виділити такі:

- раціональніші витрати на виробництво теплової енергії;

- подолання енергетичної залежності України;

- створення додаткових робочих місць;

- ефективне використання малопродуктивних земель;

- розвиток фермерських господарств в північних районах поліських областей, які протягом останніх десятиліть перебували в занепаді;

- розвиток малого та середнього бізнесу;

- підвищення інвестиційної привабливості регіонів, де вирощують енергетичні культури.

- збагачення ґрунту мінералами, мікроелементами та речовинами природного походження, внаслідок чого такі земельні ресурси матимуть низький ступінь деградації і швидко відновлюватимуться;

- сповільнення процесу деградації ґрунту.

Тетяна Тимочко зазначає: «Вже зараз частка альтернативної енергетики в Швеції становить 52% у загальному енергобалансі країни, з яких 37% припадає на біоенергетику. В кінці 2014 року в Швеції відбулися Парламентські вибори та створено нову коаліцію, яка перед собою поставила амбітне завдання, зокрема, досягнення 100% заміни всіх традиційних джерел енергії на відновлювані. Що стосується енергії для опалення та освітлення, вони не бачать перепон, але для автотранспорту питання залишається відкритим. Мене найбільше вразило те, як насправді відбувається реформа природоохоронної галузі в цій країні: для досягнення зазначеної мети, тобто, повної енергетичної незалежності від викопних видів палива та досягнення 100% рівня використання відновлюваних джерел до 2035 року, керівництво держави реформує систему державного управління, зокрема, питання розвитку енергетики передали Міністерству охорони навколишнього середовища, яке тепер називається Міністерство охорони навколишнього середовища та енергетики. Це означає, що будь-який розвиток енергетики буде і вже підпорядкований інтересам збереження довкілля. Це є справжньою реформою, турботою про свою країну та патріотизмом, на відміну від Міністра екології та природних ресурсів України, який, крім вибору велосипедного шолому, більше не переймається жодними реформами у своїй галузі».

Після багаторазового звернення Національної екологічної ради України щодо невідповідності займаній посаді Міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А. (Звернення Національної екологічної ради України щодо невідповідності займаній посаді Міністра Шевченка І. А.), Прем’єр-Міністр України Яценюк А. П. все ж таки відреагував та звернувся до фракції ВО «Батьківщина» з проханням розглянути питання щодо доцільності перебування Міністра екології та природних ресурсів Шевченка І. А. на займаній посаді (Урядовий портал).

Відкрите Звернення до народних депутатів України

вих. № 18/06

від 11 червня 2015 року

Щодо невідповідності займаній посаді

Міністра екології

та природних ресурсів України

Шевченка І. А.

Шановні народні депутати України!

 До Вас звертається Національна екологічна рада України, яка об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах та селах.

Українські природоохоронні організації вкрай стурбовані ситуацією, що склалася
в Міністерстві екології та природних ресурсів України та в цілому в природоохоронній галузі.

2 грудня 2014 р. рішенням Верховної Ради України Міністром екології та природних ресурсів був призначений Шевченко І. А.

Вже вдруге після Майдану та Революції Гідності на посаду Міністра екології
та природних ресурсів призначають некомпетентну особу, що призводить до значного зниження ефективності державного управління у сфері охорони довкілля та збалансованого використання природних ресурсів. Природоохоронна громадськість, яка охоплює сотні тисяч ентузіастів, що діють у громадських організаціях, школах, вузах, місцевих громадах, наукових установах, сприймає такі дії Верховної Ради України як відверте зневажання владою подвижницьких громадських дій, спрямованих на поліпшення стану довкілля. Таким чином, законодавча та виконавча влада в Україні не налаштовані на партнерську співпрацю з тією частиною громадянського суспільства, яка переймається питаннями збереження довкілля. Разом з тим, саме в природоохоронній сфері накопичилася значна кількість проблем, які потребують термінового розв’язання, без чого неможливе ефективне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а також інших міжнародних природоохоронних угод.

Призначення на посаду Міністра екології та природних ресурсів України людини, яка не має ні необхідних знань у сфері природоохоронної діяльності, ні відповідного досвіду, ні належної компетентності, суперечить ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні продукти харчування, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становлять загрозу національній безпеці України.

Національна екологічна Рада здійснила аналіз діяльності Міністерства за 6 місяців і звертає Вашу увагу, шановні народні депутати України, на негативні тенденції у природоохоронній галузі:

1. Не розпочато реформування природоохоронної галузі. Міністр Шевченко І. А. ні під час призначення на посаду, ні за півроку не представив проект реформування природоохоронної галузі в Україні. І це відбувається в той час, коли вже весь світ визнав необхідність докорінного реформування України та природоохоронної галузі зокрема. Натомість, громадські екологічні організації ще в червні 2014 р. розробили проект реформування природоохоронної галузі (додається).

1. Міністерство екології та природних ресурсів України не внесено жодного законодавчого акту до Верховної Ради України щодо імплементації природоохоронних директив відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Це означає, що євроінтеграція у сфері довкілля є непріоритетним завданням для Міністра і цим він демонструє зневажливе ставлення до громадян України, які вийшли на Майдан з вимогою європейської інтеграції нашої України. Разом з тим, виконання Україною положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка, зокрема, передбачає впровадження 26-ти директив і 3-х регламентів ЄС у сфері охорони довкілля, є надзвичайно складним завданням, що потребує особливої уваги всіх гілок влади. Але Міністр екології та природних ресурсів ігнорує засідання профільного комітету та інших комітетів Верховної Ради України, які розглядають питання, пов’язані із захистом довкілля.

1. Корупційні схеми продовжують існувати в Міністерстві. Зокрема, видаються ліцензії на поводження з небезпечними відходами підприємствам, які не мають ні відповідної матеріальної бази, ні спеціального обладнання для екологічно безпечної утилізації, ні підготовлених кадрів. Прикладом може бути критична ситуація в м. Шостка Сумської області, де відбулося забруднення вулиць приміської зони під час транспортування непридатних пестицидів і гептилу та скидання їх у кар’єр підприємством, яке в березні 2015 року отримало ліцензію Мінприроди на поводження з небезпечними відходами.

17 квітня 2015 р. всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів України, щодо припинення виконання функцій державних органів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Мінприроди видало ліцензю підприємству, яке знаходиться в м. Горлівка Донецької області.

1. Через некомпетентність Міністра, неефективну кадрову політику не виконуються положення стратегічних документів з питань охорони довкілля, зокрема, Закон України «Про Основні засади (стратегію) екологічної політики України до
   2020 року», Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на
   2011 – 2015 роки, План заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» у 2015 році. Міністр
   Шевченко І. А. не звітує про виконання завдань Коаліційної угоди, зокрема щодо реформи системи управління довкіллям та інтеграції екологічної політики в інші галузеві політики.

1. Мінприроди України не виконує функції координації та контролю за реалізацією державної екологічної політики на регіональному та місцевому рівнях. Розірвано зв’язок з відповідними департаментами та екологічними структурними підрозділами обласних державних адміністрацій. Міністерство не здійснює державний екологічний моніторинг та узагальнення інформації про стан довкілля в регіонах нашої держави. Яскравим прикладом є позиція Міністра щодо аварії на нафтобазі під Васильковом та спричинених нею екологічних наслідків. Системної інформації про забруднення атмосферного повітря, ґрунту, води, біорізноманіття в зоні аварії немає.

1. Протягом шести місяців роботи порушується регламент роботи Міністерства, зокрема, не проведено жодного засідання Колегії. Засідання Ліцензійної Комісії, які потрібно проводити кожні 10 днів, відбуваються хаотично та несистематично, що, в свою чергу, призводить до створення нових корупційних схем у дозвільно - ліцензійній діяльності.

1. Протягом останніх шести місяців спостерігається повна бездіяльність Мінприроди, Міністра та Держекоінспекції у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням природоохоронного законодавства. Численні скарги підприємців, громадян свідчать про повний хаос у системі державного екологічного контролю. Робота Державної екологічної інспекції повністю паралізована. Вона самоусунулася від виконання своїх прямих обов’язків з охорони навколишнього природного середовища: хижацьки вирубуються ліси, забудовується прибережна смуга річок, браконьєри знищують звірину та рибу. Не здійснюється екологічний контроль виробничої діяльності підприємств-забруднювачів. Ця бездіяльність Державної екологічної інспекції завдає катастрофічної, непоправної шкоди природі, а збитки від неї досягають сотень мільйонів гривень. Натомість Мінприроди та Держекоінспекція не подали на розгляд Кабінету Міністрів України жодного проекту розпорядження щодо надання дозволу на проведення відповідних перевірок.

1. Очільник Мінприроди не забезпечує використання коштів міжнародної фінансової допомоги. Не здійснено практичних кроків щодо реалізації проектів та використання коштів, отриманих від Японії в рамках Кіотського протоколу (термін дії угоди з Японією завершується в 2015 р.). Міністр, без погодження з Міністерством закордонних справ України, Міністерством економіки України, відмовився (і підтвердив це листом Мінприроди №5/1-6/6196-15 від 28.05.2015 р.) від реалізації проекту «Сталі зелені міста», впровадження якого передбачається в Україні за підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ). Проблемним є питання використання коштів у сумі понад
   220 млн гривень Секторальної бюджетної підтримки ЄС на реалізацію заходів, що визначені Національним планом дій з питань охорони навколишнього природного середовища на 2011 – 2015 роки.

Така позиція Мінприроди може призвести до згортання програм і проектів міжнародної фінансової допомоги.

1. Міністр ігнорує проблеми, пов’язані з воєнними діями на Сході України, зокрема:

• забруднення водних ресурсів та водопостачання на Сході України;
• поводження з небезпечними (зокрема і радіактивними) та побутовими відходами, стан сміттєзвалищ і полігонів;
• забруднення та руйнування ґрунтів, знищення лісів;
• порушення режиму природоохоронних територій;
• потенційна загроза та наслідки руйнування екологічно небезпечних об’єктів.

Міністерство не надає допомоги відповідним департаментам Донецької та Луганської облдержадміністрацій, не здійснює заходів щодо поліпшення екологічної ситуації на території цих областей, що перебувають під контролем української влади.

Шановні Народні депутати України!

З огляду на викладене, громадські екологічні організації звертаються до Вас з проханням порушити питання про звільнення із займаної посади Міністра екології та природних ресурсів України Шевченка І. А.

Просимо Вашого сприяння в припиненні ганебної та хибної практики призначення
на посаду Міністра екології та природних ресурсів України непрофесійних, некомпетентних і недосвідчених осіб, для яких екологічні цінності не є пріоритетними.

Громадські природоохоронні організації пропонують провести публічне обговорення кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Національна екологічна рада України висловлює надію на те, що зміни, які ми всі разом виборювали такою дорогою ціною, ефективна кадрова політика забезпечать якісне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та перетворять Україну
на незалежну, демократичну, заможну європейську державу.

З повагою,

Голова Національної

екологічної ради України

Тетяна Тимочко

Члени Національної екологічної ради України:

Академія технологічних наук України – Куцан Юлій Григорович, доктор технічних наук

Асоціація рибалок України – Чистяков Олександр Володимирович,

Благодійний фонд «Громадянська енергія» – Єришева Антоніна Іванівна,

Благодійний фонд «Паросток» – Радченко Тамара Дмитрівна

Благодійний фонд спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи – Преображенська Наталія Юхимівна, кандидат біологічних наук

Всеукраїнська громадська організація «До чистих джерел» – Іванов Анатолій Олександрович

Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» – Пащенко Олена Вікторівна

Всеукраїнська екологічна ліга – Тимочко Тетяна Валентинівна

Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ» – Васильківський Борис Миколайович

Громадська організація «Екологічна безпека» – Бистрякова Юлія Ігорівна, кандидат економічних наук

Громадський рух України «За право громадян на екологічну безпеку» – Горлицький Борис Олександрович, доктор технічних наук, професор

Західний центр збереження біологічного різноманіття – Горбань Ігор Миронович, кандидат біологічних наук

Міжнародна громадська організація «Всенародний контроль та захист» – Фесянов Петро Олексійович

Молодіжна громадська організація «Екоспектр» – Скиба Юрій Віталійович

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України – Дупак Олександр Сергійович

Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» – Данилюк Наталія Володимирівна

Незалежний інтелектуальний центр – Корецький Сергій Петрович

ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації» – Швець Олена Русланівна

Українська екологічна асоціація «Зелений світ» – БосакАдель Василівна

Українське ботанічне товариство – Дудка Ірина Олександрівна, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України

Форум громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття – Лукша Олег Васильович, кандидат фізико-математичних наук

Голови обласних Громадських рад природоохоронних організацій:

Ангурець Олексій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
у Дніпропетровській області

Вадзюк Степан Несторович – голова Громадської ради при обласній державній адміністрації
у Тернопільській області, доктор медичних наук, професор

Голік Юрій Степанович – голова Громадської екологічної ради Полтавщини, доктор технічних наук, професор

Грицишин Петро Михайлович – директор Західного центру Українського відділення Всесвітньої лабораторії, кандидат технічних наук, м. Львів

Бабченко Раїса Петрівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Донецькій області

Карпенко Юрій Олександрович – голова Громадської ради при департаменті екології Чернігівської обласної державної адміністрації, кандидат біологічних наук

Лукша Олег Васильович – голова Форуму громадських організацій екологічного порятунку Закарпаття, кандидат фізико-математичних наук

Малишева Тетяна Василівна – член Громадської ради природоохоронних організацій у Київській області

Михалко Михайло Юхимович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
м. Києва

Мудрак Олександр Васильович – член Громадської ради при Вінницькій обласній державній адміністрації, доктор сільськогосподарських наук

Орлова Тетяна Миколаївна – член Громадської ради при Овідіопольській районній державній адміністрації

Приходько Микола Миколайович – голова Громадської ради природоохоронних організацій
в Івано-Франківській області, кандидат географічних наук

Размєтаєв Сергій Володимирович – голова Громадської ради природоохоронних організацій

у Харківській області, кандидат юридичних наук

Шемет Олена Василівна – голова Громадської ради природоохоронних організацій у Луганській області

Фоміна Наталія Максимівна – голова Громадської ради при Державній екологічній інспекції

у Черкаській області

Представники громадських природоохоронних організацій, наукових та освітніх установ:

Александров Г. Д. – голова правління Громадської організації «Екологічне опалення»

Блискавка Олена Миколаївна – голова правління Громадської організації «Екобезпека довкілля»

Бойченко Сергій Валерійович – директор Українського науково-дослідного і навчального центру хіммотології та сертифікації Національного авіаційного університету

Борщ Мар'яна Олександрівна – голова правління Громадської організації «Молочай»

Головач Йосип Йосипович – Директор Науково-дослідного інституту засобів аналітичної техніки Ужгородського національного університету, кандидат фізико-математичних наук

Голубов Олексій Григорович – президент Союзу Хіміків України

Гринів Лідія Святославівна – професор, завідувач кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор економічних наук

Гущук Ігор Віталійович – член Рівненської обласної громадської організації "Асоціація працівників державної санітарно-епідеміологічної служби Рівненської області"

Делеган Михайно Васильович – голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Денисенко Наталя Іванівна – голова громадської організації «Летавиця»

Жерліцин Юрій Івановичч – президент Асоціації «Укрводоканалекологія»

Ісаєнко Володимир Миколайович – директор Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова

Карпенко Ігор Анатолійович – Голова Української асоціації захисту моря від забруднень

Кириллова Юлія Гуріївна – голова правління Громадської організації «Екосвіт Луганської області»

Копилов О. В. – голова правління Громадської організації «Енергозберігаючі технології»

Кофтан Оксана – голова правління Громадської організації «Чисте поле»

Литвиненко Маргарита Сергіївна – член Українського ботанічного товариства

Магльона Олександр – Президент регіонального об'єднання ГО Дрогобиччини Асоціації «Нові Горизонти»

Плющев Володимир Володимирович – голова правління Громадської організації «Екоцентр»

Райський Андрій Геннадійович – голова правління Громадської організації «Екосистема»

Сандул Вячеслав Андрійович – голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра

Сітало Валентина Борисівна – голова правління Громадської організації Клуб «Вавілон»

Скрипчук Петро Михайлович – професор кафедри менеджменту Національного університету водного господарства та природокористування, доктор економічних наук

Третьяков Сергій Володимирович – президент благодійного фонду «Наш край»

Черномазов Олександр Миколайович – голова правління Громадської організації «Екодім2011»

Федін Сергій Олександрович – голова правління Громадської організації «Екологічна безпека Луганської області»

Швець Інна Віталіївна – голова правління Громадської організації «Чисте довкілля Запоріжжя»

Щеглова Вікторія Олегівна – голова правління Громадської організації «Водойма»

Щербина Євген – голова правління Громадської організації «Присадибне господарство»

Збір підписів триває

Всеукраїнська екологічна ліга з першого дня аварії відслідковує ситуацію і в силу можливостей громадської організації проводить моніторинг стану навколишнього середовища.

19 червня 2015 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги, Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК та громадські активісти Васильківського району здійснили велику експедицію, побували на нафтобазі «БРСМ-нафта» та відвідали прилеглі до неї села Крячки й Путрівка і місто Васильків. Експерти взяли проби води, ґрунту та рослинності для проведення аналізів на вміст залишків нафтопродуктів після пожежі на нафтобазі «БРСМ-нафта». Проби атмосферного повітря не було взято, так як відбулося потужне розсіювання продуктів горіння під час пожежі на нафтобазі. 

Села Крячки та Путрівка знаходились на шляху димового шлейфу та постраждали найбільше. Пройшло уже майже 10 днів після пожежі, а на зелених листях городини досі є чорні плями, які не змилися і не розчинилися.ня 2015 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги, Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК та громадські активісти Васильківського району здійснили велику експедицію, побували на нафтобазі «БРСМ-нафта» та відвідали прилеглі до неї села Крячки й Путрівка і місто Васильків. Експерти взяли проби води, ґрунту та рослинності для проведення аналізів на вміст залишків нафтопродуктів після пожежі на нафтобазі «БРСМ-нафта». Проби атмосферного повітря не було взято, так як відбулося потужне розсіювання продуктів горіння під час пожежі на нафтобазі.

Під чаc відбирання проб води спостерігалася тонка масляниста нафтова плівка та невеликих водоймах.

Проби ґрунту і зеленої маси були відібрані не лише в приватних будинках, але і в дитячому садочку.

Також експертам вдалося поспілкуватися з очевидцями та місцевими мешканцями, які постраждали не лише матеріально, а й фізично.

Подробиці – на фото.

 8 червня 2015 року стався вибух на території нафтобази «БРСМ-нафта», що знаходиться у селі Крячки (Васильківський район, Київська область). Після прибуття рятувальників було повідомлено, що горять три резервуари з бензином. Вогонь поширився, пожежа охопила ще декілька резервуарів.

За офіційними даними ДСНС України 4 людини загинуло, 12 постраждалих.

Згідно з даними прес-центру Міністерства внутрішніх справ в Україні, наразі відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 273 (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах) Кримінального кодексу України.

 Ще вночі 8 червня ми, екологи, звернулися по гарячій лінії до урядових структур з вимогою розпочати тимчасове відселення людей, в першу чергу дітей. Але тільки близько 12:00 почали говорити про такі дії у двокілометровій зоні. Проблема втрати часу при таких подіях є дуже серйозною.

Недостатньою є увага до цієї трагічної аварії, яка вже забрала життя людей, загрожує здоров’ю великої кількості дорослих та дітей, зі сторони державних органів.

Ні Мінприроди, ні Державна екологічна інспекція України не дають практичних рекомендацій щодо захисту навколишнього середовища, не висловлюють чіткої позиції щодо доцільних дій для держави та населення у такій ситуації. Відсутня інформація щодо наявного забруднення довкілля на прилеглих територіях. Інформація на офіційних сайтах є застарілою відповідно до перебігу подій. Міністр екології та природних ресурсів України заявив у коментарі Громадському ТВ, що шкода довкіллю дійсно завдана, проте про екологічну катастрофу наразі не йдеться. Такі заяви є безпідставними, оскільки світова практика та дослідження вітчизняних вчених, екологів-практиків говорять про невідворотність негативних екологічних наслідків для довкілля та здоров’я людей. Також ці державні органи не дають результатів будь-яких зроблених ними досліджень стану довкілля.

Вплив на довкілля

При спалюванні рідких палив (мазутів) разом з димовими газами в атмосферне повітря потрапляють сірчаний ангідрид, оксид вуглецю (IV), оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію та ін. Згоряння нафтопродуктів також супроводжується викидами оксиду сірки (IV), який є причиною виникнення «кислотних» дощів, що містять сірчану кислоту, сульфіти і сульфати амонію.

Діоксид сірки, або сірчаний ангідрид особливо шкідливий для дерев, він призводить до хлорозу (пожовтіння або знебварвлення листя) та карликовості.

«Кислотні» дощі негативно впливають на природні екосистеми, зокрема, вони можуть залишати опіки на рослинах, а проникаючи в ґрунт, пошкоджувати кореневу систему.

Потрапляння нафтопродуктів у грунт загрожує забрудненням водоносних горизонтів, у тому числі на далеких від пожежі територіях.

Повітряні маси перенесуть забруднення у водойми на сотні кілометрів.

В результаті горіння резервуарів з бензином утворилася велика кількість теплової енергії, що порушило тепловий баланс у довкіллі. Вуглекислий газ (СО₂), який виділяється під час горіння, є парниковим газом, а тому посилює парниковий ефект, який призводить до змін клімату.

Вплив на організм людини

Ароматичний вуглеводень бензапірен, який утворюється при згорянні вуглеводневого палива, є дуже потужним канцерогеном. Тому дим від пожежі на нафтобазі є надзвичайно токсичним.

Сірчаний ангідрид у людини викликає подразнення верхніх дихальних шляхів, оскільки легко розчиняється в слизу гортані та трахеї. Постійна дія сірчистого газу може викликати захворювання дихальної системи, які за симптомами нагадують бронхіт. В атмосфері цей газ реагує з водяною парою та утворює сірчану кислоту (Н₂SО₄). Тому, скоріш за все, найближчим часом у Київській області будуть опади з кислою реакцією рН.

Ранніми симптомами є головний біль, нудота, шум у вухах, важкість у голові. Пізніше можуть спостерігатись прискорення пульсу, блювання, виникають сонливість, судоми, задишка.

Розглядаючи вплив паливно-мастильних матеріалів на організм людини слід зважити на той факт, що їх токсичний ефект залежить і від способів потрапляння палив в організм. У разі інгаляційного надходження бензину в концентрації 9000−4500 мг/м3 протягом 30 хв виникає різь в очах і подразнення слизових оболонок, 12 600−31 500 мг/м³ – запаморочення, втрата свідомості, утруднення дихання. Концентрація більше 45 000 мг/м³ вважається смертельною для людини. Постійна робота в приміщеннях із концентрацією бензину в повітрі 250−300 мг/м³ спричиняє порушення репродуктивних функцій – гіпофункції яєчників, кровотечі, погіршення лактації у жінок, а також впливає на систему травлення, особливо на печінку і підшлункову залозу. Наслідки отруєння можуть бути і важчими за підвищеного вмісту бензолу, який має гемопатогенний вплив, викликає наркотичне сп’яніння, судоми, вражає зір і призводить до летальних наслідків за значно нижчих концентрацій, ніж бензин. Октан викликає глибокий наркоз, вуглеводні ряду С₅−С₇ − наркотичну дію і паралізують діяльність центральної нервової системи (ЦНС) і дихальної системи. Гексан вважається дуже отруйною речовиною нервово-паралітичної дії: викликає стан сп’яніння, головний біль, порушення зору і координації рухів, паралізує рухову, нервову і дихальну системи. Для цих складових бензину коефіцієнт запасу між наркозом і повною зупинкою дихання дуже невеликий, що робить їх особливо небезпечними. Шкірні реакції на бензин пов’язані зі знежиренням і включають сухість, подразнення, дерматит, екзему і навіть хімічні опіки у людей, які працюють у постійному контакті з бензином. Різноманітність складу палив ускладнює прогнозування потенційних наслідків їх впливу.

Мешканцям прилеглих до пожежі територій варто бути обережними та здійснити ряд запобіжних заходів: закрити щілини у вікнах та дверях вологою тканиною, не виходити на вулицю, поки не розсіється дим. Особливу увагу слід приділити безпеці дітей.

Крім того, дітям і дорослим, які наковталися диму, потрібно полоскати слизові оболонки – носа, ротової порожнини, більше вживати рідини – води, молока чи зеленого чаю.

Усім, хто вимушено перебуває на вулиці менш ніж за два кілометри до епіцентру, потрібно обов’язково надягати маски від пилу та попелу або респіратори. У разі відсутності засобів захисту на короткий термін можна захистити органи дихання, прикривши ніс і рот зволоженою серветкою.

Продукти харчування, зокрема овочі та фрукти, які достигатимуть, можуть бути забруднені та непридатні до споживання.

Наголошуємо, що внаслідок дії мораторію на перевірки суб'єктів господарювання, велика кількість підприємств не дотримується вимог природоохоронного законодавства, що зумовлює виникнення аварійних ситуацій та забруднення довкілля. Аварія, яка сталася на нафтобазі «БРСМ-Нафта», є прямим наслідком злочинної бездіяльності уряду, оскільки вже 10 місяців не здійснюється державний контроль за роботою екологічно небезпечних об’єктів.

Нагадаємо, що протягом  останніх кількох років автозаправки «БРСМ-нафта» підпадали під нагляд прокуратури, яка виявляла порушення правил техногенної та пожежної безпеки.

Рекомендації щодо дій при надзвичайних ситуаціях на сайті ДСНС:

http://www.mns.gov.ua/content/abc_survival_4.html

Використано фото ДСНС України

Докладніше про пожежу

8 червня 2015 року в дитячій бібліотеці імені В. А. Симоненка відбувся тренінг «Діти за чисте довкілля», організований Всеукраїнською дитячою спілкою «Екологічна варта» та Всеукраїнською екологічною лігою для учнів 2-х - 4-х класів загальних шкіл м. Києва.

В ігровій формі діти дізналися цікаві факти про природу, подивилися мультфільми, присвячені проблемам накопичення сміття та екологічним правам людини, їм дуже сподобалася гра «Екологічна показуха». Учасники тренінгу активно відповідали на запитання та брали участь у «мозковому штурмі».

Всі діти отримали збірники інформаційних природоохоронних матеріалів та солоді подарунки, а найактивнішим були вручені значки «Екологічна варта».

5 червня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела природоохоронну акцію «Здай лампу – збережи природу» за сприяння Програми розвитку ООН в Україні та Київського національного університету технологій та дизайну.

Утилізацію відпрацьованих ламп здійснювала компанія з переробки небезпечних відходів «Сігмас ЕКОЛОДЖІ», яка має всі необхідні ліцензії, відповідне обладнання та великий досвід роботи.

В акції взяли участь Сергій Волков, керівник сектору сталого розвитку, енергетики та навколишнього середовища Програми розвитку ООН в Україні, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Олександр Северин, радник з партнерства і відносин з урядом та місцевими органами влади Проекту ПРООН, Віктор Каплун, проректор з наукової та інноваційної роботи Київського національного університету технологій та дизайну.

Сергій Волков зазначив, що проблема раціонального використання енергії дуже гостро стоїть в Україні. Збільшення обсягів використання енергії призводить до накопичення парникових газів, які утворюються внаслідок спалювання викопного палива. Люмінесцентні лампи частково вирішують цю проблему, проте у них міститься ртуть, яка при потраплянні у довкілля забруднює атмосферне повітря, воду та ґрунт. Саме тому Програма розвитку ООН в Україні підтримує цей проект, який спрямований на безпечну утилізацію люмінесцентних ламп та інформування громадськості щодо правильного поводження з ними.

Тетяна Тимочко зазначила, що люмінесцентні лампи дають можливість зменшити кількість спожитої електроенергії до 80 %, тому у багатьох країнах світу люди використовують саме їх. Проте, вони містять у своєму складі пари ртуті, які є токсичними. Використані люмінесцентні лампи стають небезпечними відходами, тому їх в жодному разі не можна викидати разом з побутовим сміттям.

Вона підкреслила, що наразі державне управління в сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів є малоефективним. Тому в Україні відсутня система організованого збирання та переробки люмінесцентних ламп.

Необхідно ухвалити законопроект, який зобов’яже виробників люмінесцентних ламп сплачувати податок на їхню утилізацію. Цей принцип називається «відповідальність виробника» (Producer Responsibility Principle) і затверджений у Директиві 75/442/ЕWG "Про відходи", яку наша країнамає імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Олександр Северин зауважив, що у всіх європейських країнах існує система поводження з люмінесцентними лампами, оскільки вони відносяться до небезпечних відходів. У разі потрапляння ламп на полігони, ртуть може дренувати у підземні води, створюючи небезпеку отруєння для людей, які мешкають поряд.

Віктор Каплун розповів прокомплексну наукову програму «Енергоефективність та енергозбереження», яка наразі реалізується у Київському національному університеті технології та дизайну. В рамках цієї програми в університеті була модернізовано три теплопункти, проведено комплексну заміну ламп накалювання на енергоощадні лампи та впроваджено автоматичну систему контролю за освітленням «Розумне КНУТД».

Всеукраїнська екологічна ліга подарувала Київському національному університету технологій та дизайну тритомну Екологічну енциклопецію. 

Під час акції мешканці м. Київ мали змогу здати на утилізацію люмінесцентні лампи, які на їх очах були перероблені за допомогою спеціально обладнаної мобільної установки «System Herborn».

Нагадаємо, що з 24 по 26 квітня 2015 року за три дні акції «Здай лампу – збережи природу» мешканці у Києва, Сум, Рівного, Вінниці та Миколаєва здали 4 тис 286 ламп.

Довідково. В Україні щороку накопичується близько 70 млн відпрацьованих люмінесцентних ламп, а переробляють лише 20% з них.

Якщо випадково розбити одну лампу, то вміст ртуті в повітрі в 160 разів перевищить гранично допустиму її концентрацію.Ртуть, потрапляючи до організму людини, накопичується і залишається там на все життя.

5 червня 2015 року Всеукраїнська екологічна ліга провела природоохоронну акцію «Здай лампу – збережи природу» за сприяння Програми розвитку ООН в Україні та Київського національного університету технологій та дизайну.

Утилізацію відпрацьованих ламп здійснювала компанія з переробки небезпечних відходів «Сігмас ЕКОЛОДЖІ», яка має всі необхідні ліцензії, відповідне обладнання та великий досвід роботи.

В акції взяли участь Сергій Волков, керівник сектору сталого розвитку, енергетики та навколишнього середовища Програми розвитку ООН в Україні, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Олександр Северин, радник з партнерства і відносин з урядом та місцевими органами влади Проекту ПРООН, Віктор Каплун,проректор з наукової та інноваційної роботи Київського національного університету технологій та дизайну.

Тетяна Тимочко зазначила, що люмінесцентні лампи дають можливість зменшити кількість спожитої електроенергії до 80 %, тому у багатьох країнах світу люди використовують саме їх. Проте, вони містять у своєму складі пари ртуті, які є токсичними. Використані люмінесцентні лампи стають небезпечними відходами, тому їх в жодному разі не можна викидати разом з побутовим сміттям. У разі потрапляння ламп на полігони, ртуть може дренувати у підземні води, створюючи небезпеку отруєння для людей, які мешкають поряд.

Вона підкреслила, що наразі державне управління в сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів є малоефективним. Тому в Україні відсутня система організованого збирання та переробки люмінесцентних ламп.

Необхідно ухвалити законопроект, який зобов’яже виробників люмінесцентних ламп сплачувати податок на їхню утилізацію. Цей принцип називається «відповідальність виробника» (Producer Responsibility Principle) і затверджений у Директиві 75/442/ЕWG "Про відходи", яку наша країнамає імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Віктор Каплун розповів прокомплексну наукову програму «Енергоефективність та енергозбереження», яка наразі реалізується у Київському національному університеті технології та дизайну. В рамках цієї програми в університеті була модернізовано три теплопункти, проведено комплексну заміну ламп накалювання на енергоощадні лампи та впроваджено автоматичну систему контролю за освітленням «Розумне КНУТД».

Під час акції мешканці м. Київ мали змогу здати на утилізацію люмінесцентні лампи, які на їх очах були перероблені за допомогоюспеціально обладнаної мобільної установки «System Herborn».

Нагадаємо, що з 24 по 26 квітня 2015 року за три дні акції «Здай лампу – збережи природу» мешканці у Києва, Сум, Рівного, Вінниці та Миколаєва здали 4 тис 286 ламп.

Довідково. В Україні щороку накопичується близько 70 млн відпрацьованих люмінесцентних ламп, а переробляють лише 20% з них. Якщо випадково розбити одну лампу, то вміст ртуті в повітрі в 160 разів перевищить гранично допустиму її концентрацію.Ртуть, потрапляючи до організму людини, накопичується і залишається там на все життя.

Докладніше

5 червня 2015 року у м. Київ Всеукраїнська екологічна ліга проведе акцію «Здай лампу – збережи природу», яка відбудеться за сприяння Програми розвитку ООН в Україні. В рамках акції від населення будуть безкоштовно прийматися відпрацьовані люмінесцентні лампи.

Місце проведення заходу: вул. Немировича-Данченка, 2, корпус 1 (приміщення  Київського національного університету технологій та дизайну).

Час проведення заходу: 11.00 - 13.00. 

Учасники акції зможуть побачити на місці, як відбувається утилізація відпрацьованих ламп!

Утилізацію ламп буде здійснювати компанія з переробки небезпечних відходів «Сігмас ЕКОЛОДЖІ», яка має всі необхідні ліцензії, відповідне обладнання та великий досвід роботи.

Лампи завантажують у спеціально обладнану мобільну установку «System Herborn», де вони переробляються без викидів в атмосферне повітря та водні об’єкти абсолютно безпечно для навколишнього середовища. За одну годину ця машина переробляє 5000 ламп.

Нагадаємо, що з 24 по 26 квітня 2015 року за три дні акції «Здай лампу – збережи природу» мешканці у Києва, Сум, Рівного, Вінниці та Миколаєва здали 4 тис 286 ламп.

Довідково. В Україні щороку накопичується близько 70 млн відпрацьованих люмінесцентних ламп, а переробляють лише 20% з них. Якщо випадково розбити одну лампу, то вміст ртуті в повітрі в 160 разів перевищить гранично допустиму її концентрацію.Ртуть, потрапляючи до організму людини, накопичується і залишається там на все життя.

Щороку 1 червня в усьому світі святкують Міжнародний день захисту дітей (International Day for Protection of Children), який був проголошений у листопаді 1949 року в Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше Міжнародний день захисту дітей відзначали в 1950 році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямів своєї діяльності.

1 червня 2015 року члени Всеукраїнської екологічної ліги та Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» виступили співорганізаторами святкування Міжнародного дня захисту дітей на території національного природного парку «Святі гори» (Донецька область).

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко привітала дітей зі святом та зазначила, що запорука успіху у сфері збереженні довкілля полягає у вихованні екологічно спрямованої молоді. Формування дбайливого ставлення до навколишнього середовища у дітей є інвестицією у майбутнє нашої країни, тому це є велика відповідальність. 

Активісти ВДС «Екологічна варта» провели екологічний тренінг «Енергоощадження – крок у майбутнє», діти взяли участь в іграх «Австралійський дощ» та «Екологічна показуха».

Наприкінці дітям роздали літературу природоохоронного спрямування та солодощі.

Захід відбувся за сприяння директора Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА Сергія Натруса, Громадської спілки «Програма сприяння відродженню та інтеграції Сходу України «Донбас» та адміністрації національного природного парку «Святі гори».

Також цього дня у Києві був організований фестиваль «Здоров’я для кожної родини» для дітей, які подолали онкозахворювання або продовжують лікування та їхніх батьків.

Захід ініціювали Всеукраїнська екологічна ліга, Асоціація рибалок України, Міжнародний благодійний фонд «КРАБ», Головне управління ДСНС України у м. Києві та ін.

Понад 20 дітей із захопленням ловили в озері рибу та брали участь у конкурсах. Велике пожвавлення у них викликав виступ клоуна.

Члени Всеукраїнської екологічної ліги Олена Шемет, Ігор Музикін та Пазиніч Марія провели для дітей урок екологічних знань, на якому розповідали про правила поводження на природі, природоохоронні акції Ліги, а також організували для них цікаві ігри «Впізнай птаха», «Покажи тварину» та ін.

У кінці уроку діти навчилися плести браслети – оберіги та отримали подарунки.