3 грудня 2015 року відбулося засідання Національної екологічної ради України. На заході були розглянуті питання реформування природоохоронної галузі, загроза продовження мораторію на перевірки підприємств, регіональні екологічні проблеми та ін. Відкриваючи засідання, голова Національної екологічної ради України Тетяна Тимочко зазначила, що останні декілька років спостерігається стрімка деградація кадрового складу Мінприроди та відсутність позитивних для довкілля рішень. Це відбувається з ряду причин, зокрема часта зміна керівників, їхній непрофесіоналізм, корумпованість та відсутність екологічного мислення. З огляду на це, питання реформування природоохоронної галузі є актуальним як ніколи. Тетяна Валентинівна зауважила, що проект такого реформування був розроблений та представлений Національною екологічною радою України ще у кінці 2014 року. Було вирішено, що цей проект буде представлено на найближчих слуханнях Комітету ВРУ з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Члени Національної екологічної ради України стурбовані можливим ухваленням законопроекту, яким запропоновано продовження мораторію на перевірки суб’єктів господарювання (Проект Закону «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 3153 від 18 вересня 2015 р.). Було наголошено, що продовження мораторію є неприпустимим, оскільки це вже призвело до паралічу в сфері екологічної безпеки минулого року, коли його було запроваджено. Учасники засідання вирішили звернутися до народних депутатів України з вимогою внести поправку до зазначеного законопроекту, яка б дозволила перевірку господарської діяльності підприємств Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами.

На засіданні були висвітлені наступні регіональні екологічні проблеми: загрози об’єктам природно – заповідного фонду Одеської області (доповідав О. Чистяков, голова Асоціації рибалок України), наслідки зарегулювання р. Дніпро (Г. Романенко, голова Незалежної громадської екологічної ради Херсонської області) та стан озера Сасик (К. Косоуров).

Про досвід взаємодії екологічної громадськості з органами місцевого самоврядування в Дніпропетровській області розповів Олексій Ангурець, виконавчий директор Дніпропетровської обласної екологічної асоціації «Зелений світ», голова громадської екологічної ради при Дніпропетровській ОДА.

Порядок денний

23 листопада 2015 року у приміщенні бібліотеки імені М. Костомарова ЦБС Шевченківського району м. Київ відбувся семінар на тему «Енергозбереження у побуті», в якому взяла участь вчителі, бібліотекарі та педагоги. Координатор освітньо-виховного напрямку Всеукраїнської екологічної ліги Наталія Данилюк під час свого виступу зазначила, що перед суспільством постало непросте завдання: не погіршуючи рівень комфорту сучасної людини оптимізувати споживання енергії, заощаджуючи при цьому природні ресурси. Крім цього, зростання тарифів змушує українців замислитись над питанням енергоефективності власного житла.

Учасників круглого столу зацікавив перегляд мультимедійної презентації «Виробництво енергетики з біомаси», яку підготувала Наталія. В ході роботи вона розповіла про переробку відходів, а саме про їх сортування і вироблення енергії на заводах в Швеції та Норвегії. Присутні дізнались про те, що будівництво аналогічного заводу можливе і в Україні, проте за умови встановлення сучасного обладнання і високоефективних систем очищення. Захід пройшов дуже продуктивно, а висвітлені питання викликали жваве обговорення учасників. Всі погодились з тим, що сміття на території України, яке на даний момент є справжнім екологічним лихом – у майбутньому може перетворитися на цінний енергетичний ресурс. Підтвердженням цього стало одноголосне прийняття рішення про підготовку та подання до КМДА петиції щодо встановлення в усіх житлових районах м. Київ контейнерів для роздільного збору сміття.

1 грудня 2015 року представники Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та Києво-Святошинського районного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді за підтримки ПРООН в Україні провели зустріч з учнями Боярської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ступенів в рамках кампанії «Заміни лампи – зміни світ».

Під час заходу обговорювались проблемні питання стану довкілля у м. Боярка та Україні загалом. Мова йшла про якісний стан води, повітря, продуктів харчування та вплив стану довкілля на здоров’я людей, зокрема на дитячий організм. Особлива увага була приділена питанням економного споживання електроенергії, енергоефективного освітлення приміщень, переваги заміни ламп розжарювання на енергозберігаючі та світлодіодні лампи. Учні школи-інтернату проявили неабияку активність та обізнаність з екологічних питань, тому зустріч проходила жваво, цікаво, з диспутом та прикладами із життя. Всі учасники заходу зауважили, що екологічне мислення та природоохоронна культура мають займати важливе місце у житті сучасної людини. Величезна значення набуває поінформованість населення про стан довкілля.

На завершення зустрічі кожна дитина отримала подарунок від Всеукраїнської екологічної ліги – шапочку та шарфик із зображенням енергозберігаючої лампочки та слоганом  «Заміни лампу – зміни світ».

Зробимо наше довкілля чистим і світлим задля майбутніх поколінь!

Шановні колеги! 

Інформуємо Вас, що науково-практична конференція «Завершення декади ООН з освіти для збалансованого розвитку: що зроблено в Україні?», проведення якої планувалось 12 грудня 2015 року з технічних причин буде перенесено. Про дату і час проведення конференції буде повідомлено додатково.

Як зазначалося під час обговорення, проблеми, що існують в Україні у сфері поводження з відходами, є одними з найсерйозніших і найбільш складних до розв'язання, які спричиняються, зокрема, відсутністю належної інфраструктури, прогалинами у нормативно-правових положеннях, недостатністю навчальних та просвітницьких програм, відсутністю координації між центральними органами виконавчої влади, які займаються різними аспектами управління відходами.

Наголошувалося також, що чинна  структура системи управління у сфері поводження з зазначеними відходами в Україні недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність за практичної відсутності взаємодії суб’єктів господарювання, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не забезпечує створення дієвої системи збирання, перероблення та утилізації окремих видів відходів.

На думку учасників заходу, основою причиною такої ситуації є недосконала законодавча база. Зокрема, нечіткими є вимоги щодо поводження з відходами та механізми контролю за дотриманням чинного законодавства у цій сфері. Така законодавча неврегульованість не дозволяє вирішити проблеми поводження з окремими видами відходів, сприяє погіршенню екологічного стану довкілля, не дозволяє залучити в господарський обіг значні обсяги вторинних матеріальних та енергетичних ресурсів, стримує залучення інвестицій в цю сферу.

Під час «круглого столу» було, зокрема, обговорено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище (№3198), положення якого спрямовані на створення та забезпечення ефективного функціонування системи збирання, перероблення та утилізації відходів кінцевого споживання продукції, а також удосконалення системи управління у цій сфері відповідно до вимог Директиви ЄС № 2008/98/ЄС про відходи. Пропонується внести зміни до Закону України «Про відходи», зокрема, ввести поняття відходів кінцевого споживання продукції (матеріалів), що охоплює відходи упаковки, відпрацьовані мастила (оливи), зношені шини, відходи електричного та електронного обладнання, створити саморегулюючі організації для кожного виду зазначених відходів кінцевого споживання продукції, що є неприбутковими об’єднаннями та гарантованими постачальниками послуг із збирання, перероблення та утилізації відходів кінцевого споживання продукції.

Докладніше дивіться відеозапис засідання

Виступ Т. Тимочко

З 30 листопада по 11 грудня 2015 року у Парижі буде проходити 21-а Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР 21).

Метою СОР21 є створення Паризького кліматичного альянсу, який буде спроможний втримати середню температуру глобального потепління нижче 2-х градусів.

Глобальне потепління більш ніж на 2 ^оС призведе до серйозних кліматичних наслідків. У 2009 році в Копенгагені більшість країн світу виказали рішучий намір не допустити збільшення світової температури більш ніж на 2 ^оС до 2100 р. Експерти визначили, що для досягнення цієї мети до 2050 р. необхідно зменшити кількість викидів парникових газів на 40-70 % та здійснити перехід до системи без викидів найпізніше до кінця цього сторіччя.

Згідно з проектом Очікуваного національно-визначеного внеску України до нової глобальної кліматичної угоди, планується, що показники викидів парникових газів не будуть перевищувати:

- інвестиційно-активний сценарій розвитку за звичайним ходом діяльності: 60 %; 

- змішаний сценарій: 50 %; 

- екстенсивний «базовий» сценарій розвитку за звичайним ходом діяльност: 50 %;

- інерційний / песимістичний сценарій розвитку: 45 %  у 2030 році від рівня викидів парникових газів у 1990 році.

Необхідно враховувати, що  тимчасова анексія РФ Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, російсько-терористична агресія на території окремих районів Донецької і Луганської областей круто змінили хід розвитку України. Внаслідок військової агресії зруйновано 20 % економічного потенціалу країни. Після відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету на всій території України постане необхідність відбудови зруйнованих промислових об’єктів, інфраструктурних мереж, ремонту і будівництва нових житлових будинків та об’єктів соціальної сфери. Україна гостро потребуватиме багатомільярдних обсягів капітальних інвестицій.

У проекті Очікуваного національно-визначеного внеску України зазначено, що він буде переглянутий після відновлення територіальної цілісності й суверенітету держави, ухвалення стратегій соціально-економічного розвитку на період після 2020 року з урахуванням обсягів залучення інвестицій.  

Докладніше про Конференцію

Всеукраїнська екологічна ліга, Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» продовжують всеукраїнську громадську природоохоронну кампанію «Батарейкам – утилізація!».

У жовтні 2015 року активісти Всеукраїнської екологічної ліги зібрали близько тонни батарейок (911 кг).

Відпрацьовані хімічні джерела струму зібрали студенти та викладачі Черкаського державного технологічного університету (190 кг) та учні Першої міської гімназії Черкаської міської ради, Черкаських ЗОШ №№ 3, 31, 32, 28, 15, 9, 5, 29, 26, Черкаської міської гімназії «Перлина» (160 кг), ативісти громадської організації «Агент» (м. Конотоп, 222 кг), студенти та викладачами Київського національного торговельно-економічного університету (40 кг), активісти ТОВ «Лореаль Україна» (35 кг), студенти та педагоги Хорольського агропромислового коледжу(72 кг), відвідувачі гіпермаркету «Епіцентр», що на Позняках (150 кг), викладачі та студенти Коломийського педагогічного коледжу (42 кг).
Шановні друзі, дякуємо Вам за активну участь у нашій природоохоронній кампанії! Маємо надію, що до справи збереження довкілля долучиться ще більше небайдужих людей.

(Прийнято у першому читанні)

Народні депутати України подали законопроект, в якому запропоновано  продовжити мораторій на перевірки підприємств у сфері господарської діяльності до 30 червня 2016 року (Проект Закону № 3153 «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 18 вересня 2015 р.).

З серпня 2014 р. по липень 2015 р. в Україні діяв мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності, в результаті якого сотні підприємців безкарно порушували вимоги природоохоронного законодавства. За цей час сталося декілька масштабних екологічних катастроф, зокрема забруднення пестицидами та гептилом м. Шостка (Сумська область), 8-денна пожежа на нафтобазі «БРСМ-нафта» (с. Крячки, Київська область), багаторазове зливання непридатних пестицидів у р. Коник (Київська область), браконьєрська вирубка лісу на території НПП «Бузький Гард» (Миколаївська область) та ін. За минулий рік знищено тисячі гектарів об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема постраждали природні комплекси долини р. Жихарець, РЛП «Краматорський», НПП «Нижньодністровський», НПП «Орільський», НПП «Ічнянський», НПП «Голосіївський», НПП «Мезинський», НПП «Дворічанський» та багатьох інших об’єктів ПЗФ. Введення мораторію на перевірки призвело до паралічу у сфері екологічної безпеки та життєдіяльності суспільства.

Мораторій на перевірки позбавляє громадян України права на безпечне довкілля та охорону здоров’я, які гарантовані статтями 49, 50 та 66 Конституції України. Внаслідок забруднення, браконьєрства, вирубки лісів та нелегальних забудов загинуть цінні екосистеми.

Заборона на перевірки підприємств не може розв’язати проблему корупції у контролюючих органах, адже необхідно  реформувати всю природоохоронну галузь у цілому.

Всеукраїнська екологічна ліга наголошує на тому, що для поліпшення стану довкілля в Україні та знищення корупційних схем у державних органах, що контролюють стан навколишнього середовища, необхідно здійснити першочергові заходи:

– забезпечити прозорість перевірок підприємств господарської діяльності шляхом залучення громадських активістів, представників територіальних громад та засобів масової інформації;

– призначати на посади державних інспекторів людей з високим рівнем професійної підготовки та досвідом роботи у природоохоронній галузі, фахівців з моральними цінностями, спрямованими за захист навколишнього середовища;

– провести люстрацію та очистити Державну екологічну інспекцію України від некомпетентних працівників та тих, хто був задіяний в корупційних схемах;

– залучити громадські природоохоронні організації до здійснення контролю за станом довкілля.

Звернення до народних депутатів України щодо поправки до ЗУ

Петиція

З 2010 по 2014 рік окремими народними депутатами Верховної Ради України систематично проштовхувалася ідея впровадження полювання в тих чи інших об’єктах природно-заповідного фонду (ПЗФ) України (законопроекти №7288 від 22.10.2010 р., № 7421 від 02.12.2010 р., № 8405 від 19.04.2011 р., № 2286 від 13.02.2013 р., №2286-д від12.03.2013 р., №1427 від 11.12.2014 р.)

На щастя, всі ці спроби зазнали фіаско через послідовну та злагоджену позицію вчених, представників громадських екологічних організацій та відповідальних членів Комітету Верховної Ради з екологічної політики.

Проте, виявилось, що межа цинізму ще не перейдена. В 2015 році з’ясувалося, що окремі працівники науки теж можуть лобіювати полювання в деяких об’єктах ПЗФ, а точніше в національних природних парках (НПП).  Про це свідчить публікація начальника відділу Науки НПП «Нижньосульський» Миколи Клестова.

Перше, що кидається в очі при аналізі тексту це лексика. Зазвичай, екологи називають тварин тваринами, а рослини рослинами. Якщо еколог переходить на суху юридичну мову, то доводиться використовувати й більш сухі терміни, на кшталт «об’єкт рослинного/тваринного світу». Проте, дуже дивно, коли співробітник природоохоронної установи відноситься до тварин як до речей або корисних копалин і каже що вони навіть не об’єкти, а «ресурси, … запаси мисливської дичини», які «довгий час планово використовувались».

Що стосується головного аргументу для чого це потрібно, то виявляється, що «…До негативних сторін заборони полювання відносяться ускладнення відносин НПП з місцевими громадами та мисливськими організаціями. Більшість місцевих громад негативно ставляться до створення НПП саме із-за того, що з його організацією було заборонено полювання на водно-болотну дичину, яким традиційно займалась значна частина чоловічого населення регіону… В цілому, не визначеність питання з ділянками, які до створення НПП використовувались мисливськими організаціями, дуже заважають, якщо не унеможливлюють, встановленню нормальних взаємовідношень між природоохоронними установами і мисливськими організаціями.

Отже, висновок дуже простий. Щоб не морочити голову з охороною тварин від незаконного полювання простіше це полювання узаконити. Тобто, завданням НПП має стати не піклування про природу та право всіх громадян на здорове довкілля, а піклування про місцевих мисливців, які обурені.

Автор дуже хвилюється з приводу того, що «на території НПП «Нижньосульский» зосереджені значні запаси окремих видів мисливських тварин, які в останні роки практично не використовуються. Наслідком цього є надмірна, не контрольована концентрація кабанів, єнотоподібних собак та лисиць, що шкодить екосистемам НПП, а також може призвести до виникнення небезпечних епізоотій, в тому числі сказу та африканської чуми».

Отже, замість того, щоб вирішувати питання охорони природи, автор пропонує природохоронцям думати про успіхи або невдачі власників свиноферм, а лікувати сказ не засобами вакцинації, а за допомогою рушниць. Більше того, навіть якщо такі проблеми дійсно мають місце, то виникає питання, а чому саме мисливці мають їх вирішувати? Вони що, більш освічені ніж біологи чи ветеринари в цих питаннях?

Сучасні тенденції в природоохоронній сфері демонструють, що полювання як таке стає архаїзмом, з яким просто поки що доводиться миритись, так само як доводиться миритись з тютюнопалінням, хоча всі знають про його шкоду. Але нікому й в голову не прийде послабити законодавства щодо цигарок і зробити крок назад. Теж саме стосується й полювання. Його можна тільки зменшувати та обмежувати, але аж ніяк не давати йому послаблення. Все це зараз відбувається й на законодавчому рівні в цивілізованих країнах світу або в таких, що хочуть стати цивілізованими.  Чи то заборона традиційних видів полювань у Великобританії чи то перші кроки у вітчизняному законодавстві, де Закон України «Про захист тварин від жорсткого поводження» забороняє рекламу полювання в усіх видах навчальних закладів України. Отже, саме явище полювання, таким чином, вже юридично визначено як негативне по аналогії з тютюнопалінням, а значить не може рекламуватись серед дітей та молоді.

О. Бурковський, Всеукраїнська екологічна ліга

Докладніше читайте статтю повністю.

7 жовтня 2015 р. у с. Таїрове (Одеська область) відбулася конференція «Сучасні соціально-екологічні проблеми Сухого лиману та шляхи їхнього вирішення». Захід був присвячений екологічним наслідкам антропогенного забруднення Сухого лиману, шляхам відновлення його природного стану та реалізації рекреаційного потенціалу.

У конференції взяли участь представники Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ), Херсонського державного аграрного університету, науковці, депутати, представники ЗМІ.

Микола Сербов, кандидат географічних наук, перший проректор ОДЕКУ, охарактеризував екологічні аспекти формування якості вод Сухого лиману. Для оцінки хімічного складу та якості вод гідроекосистеми центральної частини Сухого лиману використано дані гідрохімічних вимірювань ОДЕКУ в четвертому кварталі 2015 р. на різних ділянках його акваторії. Відбирання проб води у Сухому лимані для визначення її хімічного складу та натурні гідрохімічні вимірювання здійснювали 2 жовтня 2015 року. Всього на різних ділянках центральної частини Сухого лиману зроблено сім гідрохімічних станцій (точки 1–7 на рис. 1).

Рис. 1. Місцерозташування гідрохімічних станцій ОДЕКУ (1-7) в акваторії центральної частини Сухого лиману 2 жовтня 2015 р.

За даними ОДЕКУ, вода в акваторії центральної частини Сухого лиману в середньому була на мілководних ділянках – коричнювато-жовтого кольору, на глибоководних – зеленкувато-жовтого, показник рН води коливався від 6,72 (нейтральна) до 8,35 (слаболужна). Мінералізація води (за сухим залишком) змінювалась від 18,72 г/дм³ (поблизу скиду стічних вод смт Таїрове) до 21,10 г/дм³ (у верхів’ях цієї частини лиману). Концентрація РОР становила 3,44–4,05 г/дм³, вміст розчиненого у воді кисню – 8,05–10,07 мгО₂/дм³. На ділянці скиду стічних вод у лиман відчувався дуже сильний запах сірководню. Це свідчить про найвищій ступінь забруднення водного середовища, а також про те, що майже весь кисень витрачається на окиснення забруднюючих речовин.

Кандидат географічних наук, доцент кафедри гідроекології та водних досліджень ОДЕКУ Олег Гриб навів дані про хімічний склад атмосферних опадів та дав оцінку їхнього впливу на гідроекологічний стан Сухого лиману. Він зазначив, що за період 2013–2015 рр. середнє значення рН атмосферних опадів в районі Сухого лиману становило 6,78, тобто води належали до нейтральних, змінюючись від слабкокислих (5,46) до слабколужних (7,68). З урахуванням даних про мінералізацію атмосферних опадів визначено, що в середній за водністю рік на водну поверхню Сухого лиману з водами атмосферних опадів надходить 270 тонн розчинених мінеральних речовин.

Координатор екологічних проектів ВЕЛ Марія Галімова зазначила, що екосистеми Сухого лиману зазнають значного антропогенного впливу, оскільки тут збудовано один з найбільших морських портів. На берегах лиману є багато стихійних звалищ побутового сміття, яке забруднює воду й ґрунт. Також значної шкоди завдають неочищені стічні води, які скидають у лиман промислові підприємства.

Всеукраїнська екологічна ліга має багаторічний досвід захисту та збереження цінних водних об’єктів, одним з яких є Сухий лиман, оскільки він є ареалом мешкання багатьох видів риб і птахів, а також має високий рекреаційний потенціал, адже мулові відклади можна використовувати з лікувальною метою.

Наразі екологічний стан Сухого лиману не дає можливості використовувати його з рекреаційною метою через значне забруднення. Експерти ВЕЛ пропонують розробити стратегію відновлення природного стану Сухого лиману на засадах збалансованого розвитку із залученням провідних науковців та представників громадських природоохоронних організацій. Першочерговим кроком має бути комплексне лабораторне дослідження проб води та мулових відкладів щодо наявності забруднюючих речовин. Необхідно визначити основних забруднювачів Сухого лиману та здійснити перевірку очисних споруд цих підприємств. У разі недотримання ними вимог природоохоронного законодавства Всеукраїнська екологічна ліга буде звертатися до державних контролюючих органів з вимогою зобов’язати основних забруднювачів Сухого лиману мінімізувати свій негативний вплив.