26 лютого 2015 року в приміщенні Житомирської обласної державної адміністрації відбувся круглий стіл «Екологічні проблеми Житомирської області та шляхи їх розв’язання».  Розпочинаючи засідання круглого столу, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко акцентувала увагу на тому, що в Житомирській області є серйозні екологічні проблеми, зокрема: забруднення промисловими викидами та скидами атмосферного повітря, поверхневих вод і ґрунтів, вирубування лісів, наявність складів з непридатними пестицидами та хижацький видобуток корисних копалин (бурштину, граніту та ін.). Вона зазначила, що так звана «бурштинова лихоманка» наразі охопила значну територію Полісся, і вирішувати це питання потрібно на законодавчому рівні, зокрема, шляхом прийняття Закону України, який би врегулював цю проблему, враховуючи інтереси держави та місцевих громад.

Окремо потрібно зазначити згубну для довкілля діяльність Коростенського заводу МДФ, який здійснює скиди отруйних речовин у річку Уж, а також забруднює атмосферне повітря. Крім цього, це підприємство вирубує здорову та якісну деревину для виробництва деревноволокнистих плит, у той час як у багатьох країнах світу для цього використовують відходи лісової та деревообробної промисловості.

Нещодавно народні депутати знову виступили з пропозицією ліквідувати статус 3-ї та 4-ї зон радіоактивного забруднення. Оскільки в Житомирській області є понад 100 населених пунктів, які можуть бути віднесені до цих зон, необхідно вирішити, чи безпечно буде повернути ці землі до повноцінної господарської експлуатації.

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги підготували законопроект про зміни до Закону України «Про бюджет України на 2015 рік» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» з метою гармонізації та реформування природоохоронної галузі в Україні.

Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Сіренький зазначив, що завдяки злагодженій та продуктивній роботі Всеукраїнської екологічної ліги було вивезено значну кількість непридатних пестицидів з Коростенського, Овруцького, Лугинського та Олевського районів Житомирської області.

Він розповів, що, оскільки стан водних ресурсів не відповідає нормативним показникам, зараз здійснюють заміну обладнання на каналізаційно-насосних станціях усіх населених пунктів, крім великих міст.

Однією з проблем області є недостатній відсоток територій природно-заповідного фонду. На його думку, це зумовлено тим, що після ліквідації територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України немає структур, які б готували документи для створення заповідних об’єктів.

Заступник начальника Житомирського обласного управління водних ресурсів Олег Микитин дав загальну характеристику водних ресурсів області та навів дані щодо динаміки водокористування. Основним джерелом водозабезпечення Житомирської області є поверхневі води, тому їхнє забруднення ставить під загрозу доступ населення до якісної питної води. Він вважає, що поліпшити стан водних ресурсів можна лише за допомогою модернізації очисних споруд підприємств, що здійснюють скиди. Зокрема, необхідно модернізувати обладнання на об’єктах у селі Гульськ (Новоград-Волинський район) та місті Бердичів, які забруднюють довкілля. Варто також звернути увагу на забруднення, джерелом якого є філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський титан».

Іван Гриб, начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації зазначив, що стан зберігання, захоронення та утилізації заборонених і непридатних до використання пестицидів в області викликає особливе занепокоєння. За даними останньої інвентаризації, на території області перебуває понад 422 т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які належали колишнім колгоспам і є по суті «безгосподарними» та підлягають знешкодженню. Він акцентував увагу на тому, що у 2014 році кошти для проведення робіт з державного бюджету не надходили, хоч департамент екології та природних ресурсів Житомирської ОДА підготував і направив до Мінприроди України запит на спрямування коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на суму 9,5 млн грн.

Резолюція

Програма

2 лютого 2016 року  в  смт. Овідіополь (Одеська область) відбувся екологічний форум «Перспективи та заходи, спрямовані на екологічне стале природокористування в акваторії Дністровського лиману».

Організаторами форуму виступили Овідіопольська районна державна адміністрація, Одеський національний університет імені Мечникова, Одеська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги, громадська організація «Мама-86-Одеса».  У заході взяли участь представники влади та громадськості Біляївського, Білгород-Дністровського та Овідіопольського району.

З доповідями про екологічний стан природних систем Нижнього Дністра у межах Овідіопольського району виступили: Роженко М.В., голова наукової ради Одеської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, науковий співробітник Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, кандидат біологічних наук та Губанов В.В., начальник наукового відділу, заступник директора з науково-дослідної роботи  Нижньодністровського національного природного парку, кандидат біологічних наук.  Основними екологічними проблемами, що відзначались доповідачами, були зазначені  порушення водообміну у межах Карагольської затоки, забруднення її неочищеними скидами, нераціональне природокористування, виникнення пожеж.   

Про роль водно-болотних угідь у системі управління водними ресурсами за басейновим принципом доповіла  Гричулевич Л.О., координатор екологічних проектів ГО «Мама-86-Одеса».  

Заступник  начальника Державної екологічної інспекції Північно-західного регіону Чорного моря, депутат Одеської міської ради,  Терещук В.В.  зазначив головні проблеми збереження водних ресурсів, закликав до співпраці в питаннях охорони природних комплексів.    За «круглим столом» обговорювались шляхи розв’язання проблеми незаконної забудови  прибережних смуг,  питання спеціального використання природних ресурсів у межах Нижньодністровського національного природного парку. Особливо гострою була тема  стану  Теплодарських очисних споруд, що знаходяться на території  Надлиманської селищної ради Овідіопольського району, а також не  менш важливе питання – екологічний стан малих річок Овідіопольщини.   

Активними учасниками заходу стали  координатори сільських осередків ВЕЛ та ВДС «Екологічна варта»  в Овідіопольському районі Агеєнко С.М., Бойко О.Г., Серпенінова О.О., Подобіна С.З., Осипова Н.Г.

Шановні колеги! 

Запрошуємо студентів та аспірантів, яким небайдужі питання екології,  взяти участь у роботі Третього міжнародного студентського конгресу „Захист навколишнього середовища.Збалансоване природокористування ”, який відбудеться 21-22 квітня 2016 року у м. Львів.

В рамках Конгресу планується проведення таких заходів: 

Пленарне засідання «Пріоритетні екологічні питання. Роль студентства у їх вирішенні».

Восьма науково-практична студентська конференція «Зменшення антропогенного навантаження на довкілля: досвід і перспективи».

Семінар «Теоретичні й практичні аспекти збереження біорізноманіття».

Семінар «Сталий розвиток: перспективи, завдання та успіхи в руслі Євроінтеграції».

Семінар «Розвиток туризму: напрями і перспективи».

Семінар «Інноваційні технології у природоохоронній діяльності».

Круглий стіл «Точка зору студентства на розв’язання глобальних екологічних проблем (чиста вода, енергозбереження, охорона ґрунтів, парниковий ефект)».

Умови участі у Конгресі:

1. організаційний внесок складає 75 грн. (заходи Конгресу, друк матеріалів).

2. доповіді учасників будуть видані окремим збірником до початку роботи конференції.

АДРЕСА ОРГКОМІТЕТУ:

Національний університет «Львівська політехніка»

79057, м. Львів, пл. Св.Юра 3/ 4, кім. 218

Тел. факс: +38 (032) 258-32-24

Е-mail:ecokonf.2016@gmail.com

 Запрошення на Конгрес (у форматы WORD)

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко у складі делегації взяла участь у дводенному робочому візиті до Німеччини. Під час перебування делегація ознайомилася з діяльністю сміттєпереробного заводу, що розташований неподалік від м. Штутгарт. Вражаючим фактом є надзвичайно високий ступінь перероблення сміття (98%). Лише 2% потрапляє на полігони. У той же час в Україні утилізують всього 10 % відходів, а решту складують на полігонах і стихійних звалищах. Перевагою цього заводу є виробництво палива в процесі утилізації сміття. Технологічна схема представлена такими процесами: сортування – подрібнення – висушування – змішування – пресування. Несортоване сміття висипають на конвеєрну стрічку і за допомогою магніту відділяють металевий брухт. Сміття, яке залишилося, висушують і змішують з добавками (вугільний пил, вапно, каталізатори та ін.).

Після цього утворену масу під дією високої температури і тиску спресовують у пелети. Завдяки доспаленню викидів концентрація забруднюючих речовин, які потрапляють в атмосферне повітря є мінімальною. Тепло і електроенергія, які утворюються на заводі під час спалювання пелет, частково використовують для промислових потреб і частково постачається комунальним підприємствам.

«Варто зазначити, що на території заводу неймовірно чисто. За час нашого перебування дороги, якими рухаються вантажівки, кілька разів прибиралися спеціальними машинами. Що стосується повітря, біля заводу взагалі не відчувається жодного неприємного запаху», – зазначила Тетяна Тимочко.

Маємо надію, що в найближчому майбутньому такий завод побудують і в Києві, й проблема накопичення побутових відходів поступово буде розв’язана.

Полігон ТПВ

Вже п'ятий рік поспіль Всеукраїнська екологічна ліга за активної участі Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» проводить громадську природоохоронну кампанію «Батарейкам – утилізація!». За цей час вона набула всеукраїнського масштабу, зокрема встановлено 518 контейнерів у всіх регіонах України та зібрано понад 16 тонн відпрацьованих батарейок. До кампанії постійно долучаються нові учасники, оскільки дедалі більше українців розуміють шкоду, якої завдають відпрацьовані батарейки довкіллю та здоров’ю людини. Відпрацьовані батарейки відносять до небезпечних відходів, і в разі потрапляння на полігони під дією атмосферних чинників вони розкладаються з виділенням отруйних речовин у довкілля. Проте в Україні досі не створено державну систему збирання та утилізації відпрацьованих хімічних елементів живлення.

Оскільки ми є громадською організацією, нашим завданням є привернення уваги до проблеми та демонстрація засобів її розв’язання, а не виконання завдань держави. Тому ми пропонуємо Вам збирати та утилізувати батарейки за кошти місцевих бюджетів.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо цільового спрямування екологічного податку» (№ 918-VIII від 24.12.2015) 80 % екологічного податку належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Керуючись цим Законом, Ви можете звернутися до представників органів місцевої влади з пропозицією запровадити збирання та утилізацію відпрацьованих батарейок у Вашому населеному пункті за кошти місцевого бюджету.

Зразок звернення до органів місцевої влади

Настала зимова пора, і сніг на дорогах створює проблеми для руху пішоходів та транспортних засобів. Для боротьби з ожеледицею комунальні служби зазвичай використовують соляно-піщані суміші, які є ефективнішими, але завдають значної шкоди навколишньому середовищу. Сіль перетворює льодовий покрив на водно-снігову суміш, насичену солями. В процесі танення солона вода стікає у зливові каналізації або безпосередньо потрапляє у водні об’єкти. Більшість міських очисних споруд в Україні має застаріле обладнання і не розраховано на очищення вод з високою солоністю. В результаті відбувається засолення природних вод, що призводить до змін у гідрологічних екосистемах і загрожує біорізноманіттю.

Використання сольових та інших хімічних сумішей (бішофіт, хлористий кальцій) для боротьби з ожеледицею негативно впливає на стан зелених насаджень у межах міста, оскільки пошкоджується їхня коренева система.

Сіль є дуже агресивною по відношенню до багатьох матеріалів, тому зазвичай взимку громадяни страждають від псування взуття, а власникам автомобілів доводиться частіше робити ремонт через корозію металу та змінювати шини.

За кордоном сіль використовують в обмежених кількостях, а спеціальні реагенти намагаються не використовувати взагалі. У Фінляндії, Данії та Норвегії комунальні служби не зчищають сніг повністю, а залишають невеликий шар, який посипають гранітною крихтою та утрамбовують. У Швеції застосовують метод «гарячого піску» — пісок змішують з гарячою водою і розприскують на вулицях. Країни, де взимку випадає дуже багато снігу (наприклад, Канада), використовують потужні снігоприбиральні машини. Але, найсучасніший метод боротьби зі снігом та льодом застосовують в Ісландії – там під тротуарною плиткою прокладають труби, якими тече вода з гарячих джерел. Підігріваючи дороги, місцева влада ефективно розв’язує проблему ожеледиці.

Всеукраїнська екологічна ліга вважає, що використання для прибирання вулиць чистої солі та хімічних реагентів є шкідливим для навколишнього середовища і пропонує:

-  посипати дороги подрібненим гранітом, щебенем (за умови обов’язкового очищення вулиць сміттєзбиральними машинами навесні);

-  застосовувати розприскування гарячої води, для ефективності у поєднанні з посипанням щебеню;

- використовувати подрібнені післяноворічні ялинки як мульчу для захисту кореневої системи дерев у місті;

- розпочинати прибирання снігу ще до закінчення снігопадів.

Настала зимова пора, і сніг на дорогах створює проблеми для руху пішоходів та транспортних засобів. Для боротьби з ожеледицею комунальні служби зазвичай використовують соляно-піщані суміші, які є ефективнішими, але завдають значної шкоди навколишньому середовищу. Сіль перетворює льодовий покрив на водно-снігову суміш, насичену солями. В процесі танення солона вода стікає у зливові каналізації або безпосередньо потрапляє у водні об’єкти. Більшість міських очисних споруд в Україні має застаріле обладнання і не розраховано на очищення вод з високою солоністю. В результаті відбувається засолення природних вод, що призводить до змін у гідрологічних екосистемах і загрожує біорізноманіттю.

Використання сольових та інших хімічних сумішей (бішофіт, хлористий кальцій) для боротьби з ожеледицею негативно впливає на стан зелених насаджень у межах міста, оскільки пошкоджується їхня коренева система.

Сіль є дуже агресивною по відношенню до багатьох матеріалів, тому зазвичай взимку громадяни страждають від псування взуття, а власникам автомобілів доводиться частіше робити ремонт через корозію металу та змінювати шини.

За кордоном сіль використовують в обмежених кількостях, а спеціальні реагенти намагаються не використовувати взагалі. У Фінляндії, Данії та Норвегії комунальні служби не зчищають сніг повністю, а залишають невеликий шар, який посипають гранітною крихтою та утрамбовують. У Швеції застосовують метод «гарячого піску» — пісок змішують з гарячою водою і розприскують на вулицях. Країни, де взимку випадає дуже багато снігу (наприклад, Канада), використовують потужні снігоприбиральні машини. Але, найсучасніший метод боротьби зі снігом та льодом застосовують в Ісландії – там під тротуарною плиткою прокладають труби, якими тече вода з гарячих джерел. Підігріваючи дороги, місцева влада ефективно розв’язує проблему ожеледиці.

Всеукраїнська екологічна ліга вважає, що використання для прибирання вулиць чистої солі та хімічних реагентів є шкідливим для навколишнього середовища і пропонує:

- посипати дороги подрібненим гранітом, щебенем (за умови обов’язкового очищення вулиць сміттєзбиральними машинами навесні);

- застосовувати розприскування гарячої води, для ефективності у поєднанні з посипанням щебеню;

- використовувати подрібнені післяноворічні ялинки як мульчу для захисту кореневої системи дерев у місті;

- розпочинати прибирання снігу ще до закінчення снігопадів.

Всеукраїнська екологічна ліга, Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи» та Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» вже третій рік поспіль проводять громадську природоохоронну акцію «Батарейкам – утилізація!». Основним завданням цієї акції є інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму, зокрема батарейками, та залучення небайдужих громадян до збирання цих небезпечних відходів для подальшої їх утилізації.

У жовтні 2015 року до акції долучилися школярі м. Красноармійськ (Донецька область). «На початку навчального року ми відвідали семінар, організований представниками Всеукраїнської екологічної ліги. Фахівці ВЕЛ розповіли про екологічні проблеми нашого регіону і запропонували вступити до лав Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта», – говорить вчитель біології ЗОШ №3 Ліана Корнієнко. «Відтоді діти беруть участь у всіх природоохоронних акціях та конкурсах, проводять інформаційно-просвітницьку роботу і всіляко намагаються зробити наше місто чистішим».

Завдяки наполегливій праці вчителів та активній діяльності юних учасників природоохоронного руху, така робота проводиться регулярно. Учні малюють і розвішують у місті листівки і плакати, що інформують про проблеми навколишнього середовища та шляхи їх вирішення.

Одна їх таких акцій пов'язана з утилізацією використаних батарейок. Крім учнів ЗОШ № 3, в ній беруть участь колективи школи №9 та Красноармійського навчально-виховного комплексу, де також встановлені спеціальні контейнери для збору відпрацьованих хімічних джерел струму. Варто відзначити, що Красноармійськ підключився до акції зовсім недавно, але вже можна говорити про перші результати, зокрема протягом двох місяців було зібрано понад 20 кілограмів відпрацьованих батарейок.

Маємо надію, що активна природоохоронна позиція та небайдужість до проблем довкілля красноармійських школярів стане гарним прикладом для усіх жителів міста.

Докладніше дивіться відео

Новий рік – одне з небагатьох свят, яке люблять і відзначають всі жителі планети. На жаль, є у цього свята і негативна сторона, адже саме передноворічні дні – це час, коли у великій кількості вирубують хвойні дерева. Заготовляються вони для того, щоб через один-два тижні після свят бути викинутими на смітник.

Проте члени Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» впевнені, що новорічний настрій можуть створити оригінально створені новорічні букети. Це так званий передноворічний фітодизайн. 

Яскравим прикладом можуть слугувати роботи учнів ЗОШ №3 м. Красноармійськ (Донецька область), які були представлені на конкурс «Замість ялинки – зимовий букет!». У конкурсі прийняли участь 20 учнів 1-11 класів. Організатором конкурсу є вчитель біології, координатор РО ВДС «Екологічна варта» Корнієнко Ліана.

Юні природоохоронці не на словах, а на практиці показали якими чудовими, яскравими і феєричними можуть бути новорічні композиції.

Звичайно, неможливо переоцінити роль таких природоохоронних конкурсів та акцій, адже саме з їх допомогою можна ефективно формувати екологічну культуру та світогляд підростаючого покоління.

Після шестимісячного закривання очей на бездіяльність та корумпованість Мінприроди, Уряд звільнив виконуючого обов’язки Міністра екології та природних ресурсів України Сергія Курикіна за спробу розкрадання 550 мільйонів гривень коштів Кіотського протоколу. Проте хто буде наступним? Зважаючи на попередніх міністрів, які не мали ні професійної освіти, ні досвіду роботи у природоохоронній галузі, важко сподіватися на гідну кандидатуру.

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає проведення прозорого конкурсу на посаду нового Міністра екології з урахуванням вимог, як природоохоронна громадськість представила ще минулого року, зокрема:

- екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів та впливає на стан навколишнього природного середовища (ст. 7 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

- досвід державної служби у природоохоронній галузі;

- відсутність бізнес-інтересів;

- бездоганна ділова репутація;

- ціннісна орієнтація на збереження довкілля;

- досвід успішної співпраці з громадськістю.

Всеукраїнська екологічна ліга заявляє, що у разі призначення Міністром екології та природних ресурсів людини, яка не відповідає цим вимогам, ми звернемося до Європейського союзу і міжнародних організацій з пропозицією припинити надання Україні фінансової допомоги в природоохоронній галузі у зв’язку з тим, що ці гроші використовуються не за призначенням.