П'ятниця 08 лист. 2024

DSC 003218 лютого 2016 року Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», та Всеукраїнська екологічна ліга підвели підсумки та провели нагородження переможців конкурсу «Пташиний друг», який проходить в рамках акції «Наша допомога птахам». Учасниками конкурсу стали близько 400 учнів із більш ніж 30 загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва. Нагородження переможців проходило у приміщенні Педагогічного музею України Академії педагогічних наук України.

DSC 1014Розпочався захід презентаціями творчих природоохоронних звітів щодо збереження птахів, які підготували різні школи.

 

Слід відзначити високий рівень підготовки учнів, зокрема, вихованці гімназії біотехнологій № 177 підготували невеличку виставу щодо важливості захисту птахів у зимовий період.

DSC 0950

Вразили своїм дивовижним танцем присутніх учениці спеціалізованої школи № 207. Науковий підхід для вирішення поставлених завдань обрали вихованці ліцею №303 суспільно-природничого профілю і крім творчого звіту додатково реалізували науково-дослідний проект щодо захисту пернатих друзів.

Київський міський конкурс «Пташиний друг» проходив у декількох номінаціях:

«Наша допомога зимуючим птахам»

І місце: дошкільний навчальний заклад №696, еколого – природничий ліцей №116, ліцей №303 суспільно природничого профілю.

ІІ місце: Технічний ліцей НТУУ «КПІ», спеціалізована школа І ступеня № 324, колектив 6-А класу спеціалізованої школи №255.

ІІІ місце: Демиденко Вікторія (учениця 6-А класу спеціалізованої школи №255), ЗНЗ № 240; 6-в клас, спеціалізована школа № 207.

«Пташина Оселя»

І місце: Паюк Дмитро та Домущі Дмитро (учні 5-А класу спеціалізованої школи №255).

«Пташині перегони»

І місце: учні 2-Є класу ліцею №303 суспільно природничого профілю, Білявський Іван учень 5-А класу СЗШ №62.

ІІ місце: Костенко Дмитро учень 7-А класу СЗШ №62.

ІІІ місце: Редько Софія учениця 5-А класу СЗШ №62.

теги

DSC 066517 лютого 2016 року Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта», та Всеукраїнська екологічна ліга спільно з Бібліотекою для дітей імені О.Матросова організувала та провела конкурс годівничок в рамках акції «Наша допомога птахам». Учасниками конкурсу стали близько 30 учнів 4-х класів ЗОШ № 73 м. Києва.

DSC 0681Фахівці ВДС «Екологічна варта» провели з вихованцями цікаві екологічні ігри, конкурси та вікторини.  Учні відзначили, що годівнички є справжнім подарунком для пернатих і їх можна виготовляти з різноманітних матеріалів. Зазвичай можна використовувати матеріали, які викидають на смітник: порожні пластикові пляшки, картонні коробки, залишки фанери та ін. DSC 0818Учасники конкурсу були нагороджені почесними грамотами та подарунками. Приємним сюрпризом для дітлахів стали шапочки та шарфики, які вони отримали від Програми розвитку ООН в Україні. Захід пройшов у дружній та позитивній атмосфері.

Підгодовування взимку допомагає птахам пережити складний період та сприяє збільшенню їхньої чисельності.  Підгодовування - це один із основних способів приручення птахів, що дає змогу провести дослідження чисельності та видового складу певного регіону.

DSC 0847Усі годівнички були розвішані в місцевому парку.

теги

Бурковський О. П., голова Наукової ради Донецької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги

Сутність заповідання зводиться до того, щоб максимально зменшити пряме або опосередковане  антропогенне втручання в природні комплекси та процеси. Саме через це Закон України «Про природно-заповідний фонд України» чітко визначає заборону на полювання в таких об’єктах природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), як природні та біосферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, адже очевидно, що ця діяльність є прямим та істотним чинником втручання в будь-яку природну або напівприродну екосистему. 

Значну частину вітчизняного ПЗФ становлять заказники, які займають близько 2% площі країни, або понад третину всього ПЗФ. Проте ситуація з полюванням, яка склалася в заказниках, виглядає по-іншому, адже законодавство в цьому аспекті не має конкретики. У статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зазначено, що: «На території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник» [3].

Отже, лише одне чарівне слово «обмежується» і є тією лазівкою, яка дозволяє полювання на територіях заказників і допомагає мисливцям цим користуватись. У заказниках, як відомо, немає ані адміністрацій, ані тим більше науково-технічних рад, на відміну від об’єктів ПЗФ вищої категорії. Таким чином, видача лімітів та дозволів на полювання в заказниках, по суті, не має будь-якого, навіть формального, наукового обґрунтування. В проекті заказника взагалі може не бути жодної згадки про полювання, його просто не буде в переліку заборонених на території заказнику заходів, а це означатиме, відомий принцип: що не заборонено, то дозволено.

Ситуація, коли як мисливські угіддя використовується майже 80% країни, а  офіційна площа ПЗФ ледь дотягує до 6%, то полювання в заказниках, площа яких коливається в межах 2% площі держави, виглядає нонсенсом. За ідеальних умов площа ПЗФ до 2021 р. має досягти лише 15% загальної площі України. Вочевидь, що навіть у разі повного виконання цих планів співвідношення ПЗФ – мисливські угіддя буде не на користь першого.

Питання лімітів на відстріл тварин сьогодні значною мірою пов’язано із заплутаністю та логічною непослідовністю в підпорядкуванні об’єктів ПЗФ. Це створює потворну химеру в сфері управління екологічною політикою. Особливо гостро це питання постало після проведення децентралізації Міністерства екології та природних ресурсів України в 2012 р.

На сьогоднішній день департаменти екології та природних ресурсів при обласних державних адміністраціях формально погоджують ліміти на відстріл мисливських тварин, які затверджуються наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, якому підпорядковане Державне агентство лісових ресурсів, що відповідає за полювання та мисливське господарство. Таким чином, виходить, що Мінагрополітики має право карати або милувати тваринний світ ПЗФ, захистом якого, за здоровою логікою, має опікуватися Мінприроди. До речі, в 2015 р. фахівці ФЛЕГ (Forest Law Enforcement and Governance) написали доповідь, в якій проаналізували мисливське законодавство наших найближчих сусідів з ЄС (Польща, Угорщина, Словаччина) і зробили відповідні висновки стосовно наших нормативно-правових актів. Незважаючи на певні вади вітчизняного законодавства, автори все ж таки дають цікавий висновок: «Стаття 1 Закону «Про мисливське господарство та полювання» стверджує, що одним з основних завдань мисливського господарства є охорона диких тварин, що, на практиці, означає підпорядкування мисливських законів принципам охорони навколишнього середовища» [1].

Якщо ж подивитись на реальний стан речей, то виходить все навпаки. Мінагрополітики України через Держлісагентство України втручається в екологічну політику й саме призначає ліміти на відстріл дичини. Так, формально обласні департаменти екології можуть не погоджувати ці ліміти, але виникає питання, чому ліміти встановлюють не відповідні органи екологічної політики, а віддають це на відкуп природокористувачам в особі Держлісагентства? До речі, цікаво було б дізнатися, яке відношення має Держлісагентство до водних угідь, де теж ведеться полювання? 

Але навіть незважаючи на названі управлінські парадокси, є ще ряд вкрай неприємних фактів...

Повний текст статті О. Бурковського 

теги

IMG 015611 лютого 2016 року у с. Давидки (Народицький район) відбулися громадські слухання, присвячені питанню розробки родовища ільменіт-апатитових руд, які використовуються для виробництва титану. У засіданні взяли участь представники місцевої влади, фірми-розробника, громадських природоохоронних організацій, місцеві мешканці та активісти.

Розроблення титанових родовищ призводить до значного погіршення стану навколишнього середовища, оскільки в процесі видобування сильно порушується поверхневий шар ґрунту, забруднюються підземні води, здійснюється вирубка лісу та знищуються ареали мешкання різних видів флори і фауни. «Титанові війни» на Житомирщині вирують вже декілька років. У 2012-2013 роках велася боротьба за недопущення видобування титанових руд підприємством НАК «Надра України» на території декількох районів Житомирщини. Тоді громадськість добилася скасування дозволу на розробку родовищ, і з тих пір населення дуже гостро реагує на будь-яку спробу «притягнення» рішень щодо видобування корисних копалин без врахування громадської думки. Тому, не дивно, що населення с. Давидки рішуче виступило проти розроблення ільменіт-апатитових руд на території їхнього району.

IMG 0224Обурення місцевих мешканців є цілком зрозумілим, оскільки і на цей раз приватні підприємці спробували домовитися з владою без зайвого шуму. Це майже вдалося, оскільки перш ніж місцеві мешканці дізналися про плановане розроблення родовища, підприємство «ДБР-3» вже отримало згоду від Народицького лісгоспу та Заліської сільської ради.  Більше того, рішення про надання погодження  «ДБР-3»  щодо отримання спеціального дозволу на користування  надрами виносилося на засідання сесії Житомирської обласної ради ще у серпні та вересні 2015 року.

На громадських слуханнях  представники компанії «ДБР-3» намагалися представити процес видобування руди як абсолютно безпечний промисловий процес. Зокрема, геолог Мельник Олександр Володимирович зазначив, що видобування буде здійснюватися шахтним способом, проте місцеві активісти представили документи, у яких зазначено, що для видобування буде використовуватися шахтно-кар’єрний спосіб.

Великий сумнів у громади викликала сама компанія «ДБР-3», оскільки у документах про реєстрацію юридичної особи вказаним видом діяльності є «здавання в оренду власного нерухомого майна». Виникає справедливе питання яке відношення вона має до надровидобувної діяльності, проте керівники компанії не змогли чітко відповісти на це питання.

IMG 0322Координатор екологічних проектів Всеукраїнської екологічної ліги Галімова Марія у своїй доповіді зазначила, що будь-яка виробнича діяльність супроводжується екологічними ризиками і тому населення має чітко їх усвідомлювати перш ніж надавати свою згоду. Видобування титанових руд кар’єрним способом супроводжується забрудненням підземних вод, накопиченням порожньої породи, вирубуванням лісу та знищенням природних систем. Зокрема, в Іршанську (Житомирська область), де знаходиться гірничо-збагачувальний комбінат, користуються виключно привозною водою.

Крім цього, будь-якою виробничою діяльністю мають займатися кваліфіковані спеціалісти, які мають дозвільну документацію та необхідне обладнання. Тому не можна допустити щоб невідомі пройдисвіти користуючись незнанням людей почали нищити цінні екосистеми Полісся.

теги

3 березня 2016 року у м. Запоріжжя відбудеться круглий стіл «Екологічні проблеми Запорізької області та шляхи їх розв’язання».

До участі у засіданні круглого столу запрошені представники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, науковці, представники громадськості та ЗМІ.

Питання для обговорення:

1. Екологічна ситуація в Запорізькій області: проблеми та перспективи поліпшення.

2. Стан водних ресурсів області.

3. Можливості розширення природно-заповідних територій. Стан об’єктів ПЗФ у Запорізькій області

4. Екологічні та соціально-економічні проблеми поводження з побутовими відходами у м. Запоріжжі та Запорізькій області.

5. Вплив непридатних пестицидів і отрутохімікатів на стан довкілля, якість ґрунтів та здоров’я людини.

6. Необхідність внесення змін та доповнень до Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2020 року (Стратегічна ціль 4).

За додатковою інформацією звертатися телефонами: 099–0554739; 096–1744793

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Контактна особа – Олена Шемет.

теги

18 лютого 2016 р. о 13.00 у приміщенні Педагогічного музею України (вул. Володимирська, 57, 2-й поверх) відбудеться підведення підсумків і нагородження переможців київського міського конкурсу «Пташиний друг» та різноманітні заходи, присвячені цій тематиці. Зокрема, учні шкіл м. Києва будуть презентувати  свої здобутки в рамках акції «Наша допомога птахам.

Щороку взимку Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта» спільно з Всеукраїнською екологічною лігою проводить акцію «Наша допомога птахам», метою якої є виховання дбайливого ставлення до природи рідного краю та почуття відповідальності за довкілля, практична допомога птахам, ознайомлення з їхнім видовим різноманіттям.

Завдяки заходам у рамках акції «Наша допомога птахам» ми дізнаємося більше про наших пернатих друзів не з малюнків та музейних експозицій, а спостерігаючи за їхнім життям у природі, турбуючись про них та допомагаючи їм.

теги

У місті Українка Обухівського району Київської області  збереглися залишки заплавної діброви із багатовіковими дубами. На даній території зростає 10 вікових дубів віком понад сто років. 7 дерев знаходяться на території приватного сектору, 3 дерева – на ділянці міського підпорядкування, що підлягає забудові.

 Національний ботанічний сад імені Гришка та Всеукраїнська екологічна ліга звернулися до органів міської влади та депутатів міської ради з пропозицієї зробити в межах цієї ділянки ботанічну пам’ятку природи місцевого значення. В межах пропонованого об’єкту природно-заповідного фонду рекомендується зберегти існуючий режим природокористування із забороною рубок головного користування, будівельних робіт та іншої господарської діяльності, що буде негативно впливати на стан заплавної дібровної рослинності в цілому та на життєздатність вікових дубів зокрема.

Звернення Всеукраїнської екологічної ліги до депутата міської ради

Наукове обґрунтування на створення ботанічної пам’ятки

теги

Активісти Всеукраїнської екологічної ліги з Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей із з усіх сил намагаються недопустити будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Варто зазначити, що Івано-Франківська ОДА в кінці грудня ухвалила рішення про заборону погодження питання розміщення ГЕС уздовж Дністра в той час, як Тернопільська обласна рада виключила з порядку денного засідання проект рішення про накладення мораторію на будівництво нових ГЕС на Дністрі в межах області.

Наслідками спорудження ГЕС, зокрема, є: перегородження річки і створення водосховищ, а отже і затоплення родючих заплавних земель, зміна природного гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів річки та локальних кліматичних умов, зменшення чисельності або зникнення популяцій багатьох цінних видів риб, замулення дна річок. Подібним прикладом є каскад гідроелектростанцій на Дніпрі, наслідком будівництва якого стала фрагментація та замулення р. Дніпро, затоплення 709 900 га земель та перетворення екосистеми з річкової на озерно-річкову з відповідним сповільненням рівнів водообміну і самоочищення.

Окрім цього, Верхньодністровський каскад ГЕС заплановано розташувати на заповідних територіях національного природного парку «Дністровський каньйон», частині природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та частині Галицького національного природного парку.

Проведемо прості математичні розрахунки: в Україні за рік середньому виробляється 165 млрд кВт-год електроенергії. ПАТ «Укргідроенерго» в рамках діяльності Верхньодністровського каскаду ГЕС планує в рік виробляти 830 млн кВт-год, тобто, від загальнодержавного обсягу електроенергії це всього 0,5 % (!). Пустопорожні обіцянки керівництва підприємства постачати «дешеву» енергію селянам не передбачено ні на законодавчому рівні, ні технічними умовами, тому, що енергія, вироблена цими ГЕС спочатку йде до загальнодержавного вузла та лиш потім розділяється між регіонами. З обігу земель для сільськогосподарського використання буде виведено сотні гектарів родючих ґрунтів, а площа дзеркала водосховища складе 4 649 га (!)

З огляду на це, Всеукраїнська екологічна ліга ініціює проведення засідання Національної екологічної ради України з представниками органів місцевого самоврядування Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей, обласних управлінь водних ресурсів, наукових установ, та громадськості під час якого буде обговорено негативні екологічні, економічні та соціальні наслідки спорудження ГЕС та представлено позицію НЕРУ щодо будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС.

теги

sloviansk 115–16 грудня в м. Слов’янську (Донецька область) відбулася науково-практична конференція «Розвиток державної системи моніторингу навколишнього середовища в Донецькій області».

Організаторами заходу виступили департамент екології та природних ресурсів Донецької обласної військово-цивільної державної адміністрації та ДП «Східноукраїнський екологічний інститут». Конференція відбулася за підтримки Всеукраїнської екологічної ліги, Програми сприяння відродженню та інтеграції Сходу України «Донбас» та громадської організації «Екологія промислового регіону».

У перший день конференції учасники виступили з тематичними доповідями, а також обговорили екологічну ситуацію в прифронтовій зоні та за лінією розмежування воєнних дій.

З вітальним словом до присутніх звернувся директор департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОВДА Сергій Натрус. Він зауважив, що збір і поширення достовірної інформації про стан навколишнього середовища регіону є одним з найважливіших напрямів державної екологічної політики, запорукою екологічної та техногенної безпеки суспільства.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, у своїй доповіді зазначила, що на цей час в Україні відсутня єдина державна програма екологічного моніторингу. До 2012 року діяла Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища, проте через систематичне недофінансування програми заплановані завдання значною мірою не виконані.

Вона акцентувала увагу на тому, що одним з численних наслідків воєнних дій на Сході України є знищення цінних природних територій та забруднення довкілля. Руйнування промислових об’єктів, розривання снарядів та масові захоронення людей призводять до потрапляння у навколишнє середовище токсичних речовин, які можуть мігрувати потоками підземних вод і поширювати забруднення.

Саме тому необхідно організувати роботи з відновлення екологічного моніторингу цих територій з використанням матеріалів дистанційного зондування Землі, контактного моніторингу та математичного моделювання можливих сценаріїв розвитку ситуації на Донбасі із залученням інститутів НАН України, ДСНС і Міністерства екології та природних ресурсів України, а також провести екологічний моніторинг стану промислових об’єктів підвищеної небезпеки, природоохоронних територій з оцінкою шкоди, завданої екосистемам (здійснити облік червонокнижних видів, визначити ступінь порушення й деградації ландшафтів тощо) та запропонувати моделі їхнього відтворення.

Резолюція конференції

sloviansk 2

Олег Недава, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи зазначив, що екологічний моніторинг є важливим інструментом забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя й здоров’я довкілля та засобом надання актуальної інформації про стан навколишнього середовища. Особливо важливими є вчасність і достовірність отриманої інформації, оскільки тільки тоді моніторинг виступає як превентивно-стимулююча форма екологічного контролю. Він зауважив, що необхідно запровадити програму екологічного моніторингу на територіях Донецької та Луганської областей, де проходять бойові дії.

Протягом другого дня роботи конференції були презентовані методи здійснення моніторингу, які використовують у роботі Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів.  Крім цього, учасники мали можливість відвідати об’єкти природно заповідно-фонду Донецької області – національні природні парки «Святі гори» та «Клебан-бик».

теги

Резолюція

IMG 2818

17 квітня 2015 року відбулося засідання круглого столу «Екологічні проблеми Миколаївської області та шляхи їх розв’язання».

На початку засідання Тетяна Тимочко охарактеризувала Миколаївську область як регіон з напруженою екологічною ситуацією. Це зумовлено наявністю потужного промислового комплексу, який представлений переважно суднобудівною, машинобудівною, електроенергетичною галузями, а також підприємствами харчової промисловості. Крім цього, велике занепокоєння викликають покинуті шахтно-пускові установки на території області, які періодично нелегально демонтують шукачі металобрухту.

Через неефективне очищення каналізаційних стоків Миколаєва, протягом останніх років міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» є основним забруднювачем водних ресурсів області.

Велику проблему також становить система поводження з відходами. У Миколаївській області налічують 368 сміттєзвалищ твердих побутових відходів, які займають площу понад 100 га.

IMG 2844Приблизно 70% забруднюючих речовин, які надходять у атмосферне повітря, утворюються внаслідок роботи автотранспорту. Основними забруднювачами серед промислових підприємств є ПАТ «ЮГцемент» (здійснює викиди сполук азоту, оксид вуглецю), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (діоксид сірки, сполуки азоту, оксид вуглецю), ДК «Укртранс-газ» Миколаївське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів (метан), ПАТ «Миколаївгаз» (метан).

Перший проректор Чорноморського державного університету імені Петра Могили Олександр Трунов зауважив, що розв’язувати екологічні проблеми необхідно разом, залучаючи до цього фахівців різних спеціальностей. Він акцентував увагу на тому, що нехтування станом навколишнього середовища може призвести до катастрофічних наслідків не тільки сьогодні, а й загрожувати здоров’ю майбутніх поколінь.

Валерій Добровольський, директор Інституту сталого розвитку Чорноморського державного університету імені Петра Могили зазначив, що дуже важко знайти компроміс між інтересами суспільства, економіки та довкілля. На його думку, метою сталого розвитку є «перетворення біосферної людини на ноосферну». Він розповів про нове трактування концепції антропоцентризму, згідно з яким людина виступає не як споживач та руйнівник, а як особа, відповідальна за дії, що завдають шкоди довкіллю.

Серед напрацювань Інституту сталого розвитку – видання «Концепція сталого розвитку м. Миколаєва», аналіз розвитку оціального, економічного та природного середовищ Миколаєва, система індикаторів сталого розвитку Миколаївської області та ін.

IMG 2832Начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції України у Миколаївській області Бобровський Валерій зазначив, що на Миколаївщині є 126 об’єктів природно-заповідного фонду. В середньому показник заповідання є майже вдвічі нижчим за середньоукраїнський. До основних проблем у сфері природно-заповідної справи можна віднести невизначеність меж об’єктів ПЗФ у натурі та відсутність обмежувальних знаків на їхній території. Він зауважив, що діяльність Державної екологічної інспекції наразі обмежує мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, затверджений Законом України № 76-VII від 28 грудня 2014 року. Наслідком цього є зростання порушень на територіях заповідних об’єктів. Насамкінець він висловив надію, що зелений туризм допоможе розвитку природно-заповідного фонду в Миколаївській області та підвищить рівень обізнаності населення щодо необхідності збереження навколишнього середовища.

Стратегічна ціль 4 (текст)

теги