27 вересня 2015 року в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку на Саміті зі збалансованого (сталого) розвитку виступив Президент України Петро Порошенко. Вперше за всю історію України Президент наголосив не лише на соціальних і економічних проблемах країни, а й на загрозах для довкілля. Петро Порошенко зазначив: «Воєнні дії Росії проти України збільшили екологічні та епідеміологічні загрози, а також ризики, пов'язані із соціальною ізоляцією. Хімічні склади в зоні конфлікту в східній частині України та на прилеглих територіях являють собою особливу небезпеку. Є жахливі загрози потенційних техногенних катастроф. У цьому контексті Україна вважає, що для Організації Об'єднаних Націй настав час вирішити питання захисту навколишнього середовища в конфліктах, і представити конкретні ідеї в цьому напрямку… Зокрема, в екологічному вимірі ми повинні діяти енергійно, щоб запобігти загрозам, спровокованим зміною клімату та деградацією навколишнього середовища. Досягнення компромісу щодо збалансованої кліматичної угоди позитивно позначиться на наших колективних зусиллях, спрямованих на досягнення цієї мети».

Текст виступу Президента України на Саміті зі збалансованого розвитку (2015 р.)

Проект резолюції

24 та 25 вересня 2015 р. у м. Слов’янськ (Донецька область) відбулася конференція «Перспективи відновлення Сходу України на засадах збалансованого розвитку».

Організаторами виступили Всеукраїнська екологічна ліга та Програма сприяння відродженню та інтеграції Сходу України «Донбас»

Метою конференції було визначення стратегічних пріоритетів, розроблення місцевих планів дій та напрямів співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, громадськості, ініціативних груп, міжнародних організацій для відновлення східних областей України на засадах збалансованого розвитку.

Учасники обговорювали проблемні питання відновлення промислового потенціалу, підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, сприяння збалансованому розвитку сільського господарства, відновлення природних екосистем.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зазначила, що воєнні дії призводять до погіршення економічного стану країни та соціальних умов життя, загрожують навколишньому середовищу. В цій ситуації увага влади зосереджується на нагальних питаннях – фінансування армії, влаштування біженців та надання допомоги пораненим. Але водночас потрібно приділяти увагу й іншим наслідкам війни та вивчати їх комплексно, оскільки проблеми стану навколишнього середовища можуть легко перетворитися на загрози соціального характеру.

Тетяна Валентинівна звернула увагу на те, що не потрібно намагатися відновити промисловість та інфраструктуру на тому рівні, який був раніше. Треба сформувати новий промислово розвинутий регіон з використанням енергоощадливих та ресурсозберігаючих технологій на засадах збалансованого розвитку.

Олег Недава, народний депутат України, національний координатор Програми сприяння відродженню та інтеграції Сходу України «Донбас», зауважив, що на конференції зібралися люди, які поділяють занепокоєння долею Донбасу та добре розуміють, що довелося пережити мільйонам мешканців Луганської та Донецької областей внаслідок терористичної навали на українські землі.

Від початку конфлікту майже 2 мільйона мешканців Донецької та Луганської областей отримали статус тимчасово переміщених осіб, біженців і поїхали в інші регіони України або за кордон.

Він зазначив, що спільні зусилля влади і громадськості мають бути спрямовані на вирішення питань економічного відновлення Донецької та Луганської областей, залучення інвестицій, підтримку місцевого бізнесу, інфраструктурних ініціатив, зміцнення співробітництва між громадянським суспільством і органами влади.

Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Роман Чуприненко акцентував увагу на тому, що внаслідок бойових дій на сході України значна кількість об’єктів соціальної та комунальної інфраструктури потребують ремонту, реконструкції, переобладнання тощо і, відповідно, значного фінансового ресурсу на вказані заходи.

Серед основних джерел фінансування відбудови східних регіонів України у 2015 році заступник Міністра назвав субвенції з державного бюджету у розмірі 292 млн грн. (по 145,8 млн грн. на кожну з областей) та кошти Державного фонду регіонального розвитку у розмірі 355 млн грн.

Крім того, 17 вересня на розгляд профільному Комітету Верховної Ради України передано Проект Закону про внесення зміни до пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо перерозподілу видатків місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій), в разі прийняття якого на відновлення східних регіонів буде виділено ще 2 510 млн грн.

Павло Жебрівський, голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, привітав учасників конференції та зазначив, що за спільними розрахунками міжнародних організацій на відновлення Східної України  необхідно 1,3 млрд. євро. Першочерговими завданнями він вбачає якнайшвидше відновлення зруйнованої інфраструктури та підтримку малого і середнього бізнесу. Також, на його думку, важливим є патріотичне виховання та зміна песимістичних настроїв населення.

 Олександр Голуб, заступник голови Луганської обласної державної адміністрації з питань житлово-комунального господарства та розвитку агропромислового комплексу, розповів, що головним завданням представників влади є пошук додаткових фінансових джерел для відновлення регіону. Станом на сьогоднішній день в Луганській області зруйновано і пошкоджено близько 4,5 тис об’єктів інфраструктури. Загальна сума збитків складає 3 млрд. гривень.

За програмою виділення коштів урядом Федеративної Республіки Німеччини за рахунок кредиту KFW від області погоджено 10 неокупних проектів на суму 650 тис грн., та 34 окупних  на суму 372,6 млн грн.

В рамках конференції були презентовані інвестиційні проекти, а також представлені відновлені об'єкти інфраструктури.

Будинок багатодітної сім'ї, відновлений на кошти церкви "Добра звістка"

Наприкінці заходу учасники висловлювали свої пропозиції до проекту резолюції, які будуть враховані при формуванні остаточного варіанту документа.

11 вересня 2015 року фахівці Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта», Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи» в рамках акції «Всеукраїнський урок екологічних знань» провели тренінг для учнів 4-го класу школи №44 м. Києва на тему «Збережеш природу-врятуєш людину!».

Діти брали участь у веселих вікторинах, руханках та мозковому штурмі. Наприкінці учасникам були презентовані солодкі подарунки та збірка інформаційних матеріалів "Екологічна варта".

Захід відбувся в приміщенні Бібліотеки ім. В. А. Симоненка для дітей ЦБС Голосіївського району м. Києва.

9 вересня 2015 року група експертів Всеукраїнської екологічної ліги повернулася з м. Слов’янськ (Донецька область), де досліджувала екологічні наслідки воєнних дій. В процесі підготовки до конференції «Перспективи відновлення Сходу України на засадах збалансованого розвитку», яка відбудеться 24 та 25 вересня 2015 р., Всеукраїнська екологічна ліга за підтримки Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА визначала головні екологічні проблеми регіону, які потребують якнайшвидшого розв’язання.

Зокрема, заповідні території Донецької області, найбільшими з яких є заповідник «Крейдова флора» та НПП «Святі гори», дуже пошкоджені внаслідок вибухів, артилеристських обстрілів та спорудження бліндажів. Зруйнована інфраструктура ставить під загрозу санітарний стан міст – порушення роботи станцій очищення води та нерегулярне вивезення побутового сміття може призвести до появи захворювань серед місцевих мешканців. Зупинка промислових підприємств внаслідок руйнувань створює небезпеку забруднення довкілля токсичними речовинами. Всі ці проблеми необхідно вирішувати з урахуванням засад збалансованого розвитку для відновлення та розбудови східних регіонів українського краю.

Запрошуємо Вас взяти участь у конференції «Перспективи відновлення Сходу України на засадах  збалансованого розвитку», яка відбудеться 24 та 25 вересня 2015 р. у м. Слов’янську.

Організатори: Програма сприяння відродженню та інтеграції Сходу України «Донбас», Всеукраїнська екологічна ліга.

Конференція проводиться за сприяння:

Програми розвитку ООН в Україні

Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Міністерства екології та природних ресурсів України

Державного агентства з питань відновлення Донбасу

Національної екологічної ради України

Метою конференції є визначення стратегічних пріоритетів, розроблення місцевих планів дій та напрямів співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, громадськості, ініціативних груп, міжнародних організацій для відновлення східних областей України на засадах збалансованого розвитку.

Найгострішою проблемою в Україні сьогодні є воєнні дії на території Луганської та Донецької областей. В умовах війни увага влади зосереджується на таких нагальних питаннях як фінансування армії, влаштування біженців та надання допомоги пораненим, відновлення зруйнованої інфраструктури. Але в той же час, потрібно приділяти увагу й іншим наслідкам воєнних дій, серед них: забруднене довкілля, погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації, безробіття, демографічна криза, зниження інвестиційної привабливості регіону. Проблеми стану навколишнього середовища можуть перетворитися на загрози соціального та економічного характеру. З огляду на взаємопов’язаність економічної, соціальної та екологічної складової, необхідно визначити перспективи відновлення постраждалих територій на засадах збалансованого розвитку.

Учасники конференції «Перспективи відновлення Сходу України на засадах збалансованого розвитку» планують обговорити наступні питання:

–забезпечення життєдіяльності населених пунктів Донецької та Луганської областей, які постраждали внаслідок воєнних дій;

–формування розвинутої інфраструктури регіону;

–відновлення закладів соціального обслуговування;

–відновлення промислового потенціалу через впровадження інновацій у виробництві;

–підтримка розвитку малого та середнього бізнесу;

–сприяння збалансованому розвитку сільського господарства та гарантування продовольчої безпеки;

–раціональне використання водних ресурсів та забезпечення якісного водопостачання на сході України;

–відновлення природних екосистем, збереження лісів та біологічного різноманіття;

–забезпечення раціональних моделей споживання та виробництва.

У рамках конференції будуть презентовані інвестиційні проекти місцевих громад та бізнесу, які планується реалізувати за підтримки міжнародних організацій.

У конференції візьмуть участь представники міністерств і відомств, органів місцевого самоврядування, промислових підприємств та бізнес-структур Донецької та Луганської областей, міжнародних організацій, депутати різних рівнів, експерти з питань соціально-економічної політики, залучення інвестицій, охорони довкілля та екологічної безпеки, науковці, громадські активісти, представники ЗМІ.

Для участі у засіданні круглого столу необхідно надіслати заповнену заявку на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. до 14 вересня 2015 р.

Місце проведення: м. Слов'янськ, вул. Леніна, 12 (приміщення Донбаського державного педагогічного університету).

Контактна особа: Шемет Олена, телефони (044) 251-13-32,
099 055-47-39, електронна адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

17 березня 2015 р. головою Харківської обласної державної адміністрації було видано розпорядження № 186-к щодо призначення А. О. Тимчука директором Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації. Активісти Харківської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги вважають дане розпорядження незаконним та прийнятим з порушенням норм діючого законодавства.

У зв’язку з цим, Харківська обласна організація ВЕЛ подала позовну заяву до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування розпоряджень про стажування та призначення на посаду А. О. Тимчука.

Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі.

Докладніше. Розпорядження № 186-к не відповідає вимогам ст. 11 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», згідно  з якої    керівники    структурних підрозділів   місцевих   державних адміністрацій  призначаються  на  посаду   в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Такий порядок визначено у Положенні про порядок стажування у державних органах, затвердженого  постановою КМ Українивід 1 грудня 1994 р. N 804.

Відповідно до п.2 вказанного Положеннявідбір та зарахування кандидата на стажування  проводиться  за  згодоювідповідних керівників за місцем основної роботи, але у розпорядженні Голови Харківської ОДА № 153-к від 10 березня 2015 р. «Про зарахування на стажування Тимчука А.О.» відсутнє посилання на згоду на стажування Голови Дніпропетровської ОДА, де на посаді директора департаменту промисловості працював Тимчук А.О. Також відсутні відомості про розпорядження Голови Дніпропетровської ОДА про направлення на стажування Тимчука А.О. до Харківської ОДА з відривом від виробництва та відомості про відшкодування витрат на проїзд до місця  стажування  і  назад,  добових за  час знаходження в дорозі та найму житла, що ставить під сумнів сам факт проходження стажування Тимчуком А.О. у м. Харкові.

Відповідно п. 6 стажист за час  проходження  стажування  повинен  виконати індивідуальний  план  стажування.  Після закінчення стажування стажист подає керівництву державного органу доповідну записку  про стажування з висновками  керівника  структурного  підрозділу  щодо можливості  використання  стажиста  на  державній  службі,  а за основним місцем роботи - стислий письмовий звіт, після чого, відповідно до п.5 Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169, можливо призначення на посаду особи, яка успішно пройшла стажування.

Вказані вимоги не бути виконані, тому що:

1. У розпорядженні Голови Харківської ОДА № 153-к від 10 березня 2015 р. «Про зарахування на стажування Тимчука А.О.» термін стажування встановлений у тиждень, тобто стажування повинно було закінчитися 17 березня 2015 року. Керівник  структурного  підрозділу- директор департаменту екології та природних ресурсів Харківської ОДА Капусник був звільнений з посади 12 березня 2015 року, тобто він не міг надати та підписати свої висновки про стажування Тимчука А.О.

2. Подання на призначення Тимчука А. О. директором Департаменту екології та природних ресурсів було подано заступником голови Харківської ОДА Є.Д.Шахненком 12.03.2015 р., тобто до закінчення терміну стажування і отримання відповідних висновків про успішність проходження стажування А.О. Тимчуком та складання і підписання їм відповідних звітних матеріалів щодо успішного проходження стажування;

3. Погодження Міністерства екології та природних ресурсів України  на призначення Тимчука А.О. на посаду директора Департамента екології та природних ресурсів надійшло до Харківської обласної державної адміністрації 10.03.2015 р., тобто ще до зарахування на стажування Тимчука А.О. і відкриття вакансії на відповідну посаду. Це означає, що подання від Харківської обласної державної адміністрації до Мінприроди про погодження кандидатури Тимчука А.О. було направлено на посаду, яка не була вакантної на той час та на особу, яка ще пройшла відповідне стажування;

4. У розпорядженні № 186-к вказано, що А.О.Тимчук зараховується на посаду шляхом переводу з попереднього міста роботи, але відсутнє посилання на згоду Голови Дніпропетровській ОДА на звільнення Тимчука А.О. шляхом переведення.

Все вищевикладене свідчить про фактичну фальсифікацію процедури стажування Тимчука А.О. на посаду директора Департамента екології та природних ресурсів ХОДА з метою виконання формальних умов, необхідних для призначення на посаду державного службовця та відсутності або підробці відповідних документів, які передбачаються.

Програма

Резолюція

4 вересня 2015 року відбулося засідання круглого столу «Рекультивація територій, порушених внаслідок видобування бурштину», організатором якого виступила Всеукраїнська екологічна ліга. Учасники мали змогу поїхати до місць видобування бурштину та рекультивації територій у с. Клесів (Рівненська область).

Там вони побачили руйнівні наслідки видобування: піщані пустелі, розритий ґрунт та ділянки мертвого лісу. Учасники відвідали також місця рекультивації територій, яку здійснило державне підприємство «Бурштин України».

Дерева, які загинули внаслідок незаконного видобування бурштину на рекультивованих територіях

Основне засідання круглого столу проходило у приміщенні  Рівненської обласної державної адміністрації.

У своєму виступі голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що «бурштинова лихоманка», від якої вже багато років потерпає Полісся, завдає непоправної шкоди довкіллю. Розвиток нелегального бізнесу з видобутку бурштину призвів до того, що серед лісів Рівненської, Житомирської та Волинської областей з’явилися піщані пустелі з покинутими копанками, глибина яких іноді досягає 10 м. Серед екологічних наслідків помпового методу видобутку бурштину можна виділити знищення кореневої системи дерев,  деградація та знищення родючого шару ґрунтів,  заболочення території, зміна рівня ґрунтових вод та балансу вологи в ґрунті.

Тетяна Валентинівна акцентувала увагу на тому, що для подолання негативних наслідків видобування бурштину необхідно внести зміни до законодавчої бази щодо легалізації видобування бурштину та зобов’язання добувачів проводити рекультивацію порушених територій. Особливо важливим є знищення корупційних схем у дозвільно-ліцензійній діяльності, оскільки зазвичай ліцензії на видобуток бурштину видають фірмам, що бездумно здійснюють видобуток, залишаючи після себе мертву територію, яка ніколи не повернеться до первісного природного стану.

Євгеній Федоренко, директор департаменту екологічної безпеки та поводження з відходами Міністерства екології та природних ресурсів України зазначив, що проблема рекультивації є багатогранною, вимагає комплексного підходу і залучення фахівців різних галузей. Необхідна співпраця між органами державної влади, науковцями та громадськими організаціями для формування комплексу рекультиваційних заходів, які будуть спрямовані не тільки на відновлення довкілля після видобування бурштину, але й попереджуватимуть його руйнацію.

Валентин Дудка, директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, розповів про шкоду для навколишнього середовища від незаконного видобування бурштину та запропонував зобов’язати видобувачів відшкодовувати збитки завдані довкіллю.

Сергій Мартинюк, радник генерального директора з питань геології ДП «Бурштин України», зазначив, що з рекультивацією територій пов’язані певні ризики для важкої техніки та робітників. Зокрема, особливу небезпеку становлять порожнини у ґрунті, в які може провалитися техніка. Державне підприємство «Бурштин України» має великий досвід рекультивації порушених територій та необхідне технічне оснащення.

Сюжет про поїздку до місць видобутку бурштину та рекультивації територій дивіться на 1 національному каналі

Презентації

Екологічні наслідки незаконного видобування бурштину в Житомирській області (Надточій П. П., доктор сільськогосподарських наук)

Проблеми геолого-екологічної оцінки бурштиноносних площ України (Ремезова О. О., доктор геологічних наук)

Під час ювілейної 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (25-27 вересня 2015 року) відбудеться Саміт зі сталого розвитку.

Основні темами для обговорення є Порядок денний «Період після 2015 року» і документ «Цілі сталого розвитку».

В Україні ідеї сталого розвитку відображені в державних документах, зокрема в Стратегії державної екологічної політики до 20020 року, та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».

Але Україна до цього часу не реалізувала повною мірою свій потужний соціально-історичний, культурний, трудовий та освітній потенціал і традиційні цінності щодо бережливого ставлення до природи. Висока загальна освіченість населення є потужною складовою потенціалу країни, проте рівень знань про сталий розвиток залишається у зародковому стані. Втрачаються культурні надбання та вікові традиції природокористування.

Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Президента України з листом, у якому зазначено, що розв’язання викладених та інших проблем потребує прийняття Доктрини переходу України до сталого розвитку та Національного плану дій з впровадження сталого розвитку.

Пріоритетними для України на період до 2020 року є наступні цілі сталого розвитку:

1. Ліквідація голоду, забезпечення продовольчої безпеки й поліпшення харчування та сприяння збалансованому розвитку сільського господарства

2. Забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей для всіх жінок і дівчат

3. Забезпечення наявності водних ресурсів і санітарії для всіх і їх раціональне використання

4. Створення міцної інфраструктури, сприяння забезпеченню всеосяжної та збалансованої індустріалізації й впровадженню інновацій

5. Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості та збалансованості міст і населених пунктів

6. Прийняття термінових заходів у сфері боротьби зі зміною клімату та її наслідками

7. Захист, відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне управління лісами, боротьба з опустелюванням, припинення та повернення назад процесу деградації земель і припинення процесу втрати біорізноманіття

8. Сприяння побудові миролюбних і відкритих спільнот збалансованого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення на всіх рівнях ефективних і підзвітних установ, заснованих на принципі широкої участі

9. Зміцнення засобів досягнення збалансованого розвитку та активізація роботи механізмів глобального партнерства для сталого розвитку.

Всеукраїнська екологічна ліга висловила у листі побажання врахувати зазначені пропозиції у підготовці доповіді України на Саміті сталого розвитку.

Лист до Президента

Додаток 1  Додаток 2

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у засіданні круглого столу «Рекультивація територій, порушених внаслідок видобування бурштину», яке відбудеться 4 вересня 2015 р. у м. Рівне.

Організатором круглого столу є Всеукраїнська екологічна ліга.

Незаконне видобування бурштину стало однією з гострих і актуальних проблем для Полісся, оскільки завдає непоправної шкоди природі цього краю. Рекультивація є одним з найефективніших методів відновлення територій, порушених у ході господарської діяльності. Проте, на жаль, в Україні ця практика поки що не є розповсюдженою і не використовується для рекультивації земель, порушених у результаті видобування бурштину.

У засіданні круглого столу братимуть участь представники органів державної влади, місцевого самоврядування Житомирської, Рівненської та Волинської областей, народні депутати України, активісти природоохоронних громадських організацій, науковці.

На засіданні будуть обговоренні питання:

- екологічні наслідки нелегального видобування бурштину;

-  методи відновлення територій, порушених внаслідок видобування корисних копалин, зокрема бурштину;

- технологія рекультивації порушених земель та її перспективи в Україні.

У цей день всі бажаючі зможуть взяти участь у виїзному засіданні до місць видобування бурштину та рекультивації порушених територій.

Для участі у засіданні круглого столу необхідно до 1 вересня 2015 р. надіслати заповнену заявку на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Програму круглого столу Вам буде надіслано після отримання заявки на участь.

За додатковою інформацією звертатися за телефонами: 099–055­–47–39,
044–251–13–32.

Контактна особа – Олена Шемет.

27 серпня 2015 року відбулися депутатські слухання щодо проекту Генерального плану Києва до 2025 року. Варто зазначити, що поняття депутатських слухань немає у чинному законодавстві, тому їхня законність викликає сумніви. Складається враження, що це зібрання мало на меті не відкрите обговорення планів розвитку Києва, а фактичне узаконення забудови, яка була здійснена з порушенням законодавства. Як відомо, особливо ласими для забудовників є території зелених насаджень, яких з кожним роком стає все менше і менше. Новий Генеральний план збільшує площу забудов в межах міста у 1,5 рази і передбачає будівництво житлових комплексів посеред лісових масивів.

Генеральний план до 2025 р. не проходив жодних громадських слухань, тому не має законних підстав для прийняття. Спроба ухвалити так званий «генплан» є нічим іншим, як лобіюванням бізнес-інтересів.

Всеукраїнська екологічна ліга виступає категорично проти ухвалення цього генплану, оскільки він:

- узаконює будівництво в історичних ареалах, дозволяє забудови, які псують унікальні панорами та природні краєвиди міста, знищують культурну і природну спадщину, створюють загрози пам’яткам, внесеним до списку ЮНЕСКО;

- позбавляє можливості повернути у власність територіальної громади величезної кількості

- передбачає будівництво офісних центрів чи багатоповерхівок практично в кожному дворі, а також повну чи часткову забудову київських парків, скверів та зелених зон;

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає накласти мораторій на будь-яку забудову й перепланування історичного центру Києва, скорочення або знищення існуючих зелених зон, знесення старовинних будинків та поновити первинні межі заповідника «Стародавній Київ».