Програма

7-8 липня 2016 року у м. Святогірськ Донецької області відбулася науково-практична конференція «Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття як складова екологічного та патріотичного виховання населення України».

Організаторами конференції є Всеукраїнська екологічна ліга та Національний природний парк «Святі Гори».

Метою конференції є сприяння збереженню природної, історичної та культурної спадщини як передумови формування національної свідомості, відновлення та охорони біорізноманіття й визначення пріоритетних напрямів розбудови національної та регіональних екомереж.

В рамках конференції були обговорені такі питання: 

- пріоритетні завдання збереження біорізноманіття у контексті розбудови регіональних та локальних екомереж;

- шляхи підвищення якості та ефективності управління природно-заповідним фондом;

- основні підходи до розроблення еколого-культурних та історичних маршрутів на території об’єктів ПЗФ;

- досвід та проблеми встановлення й відновлення меж природоохоронних територій;

- співпраця об’єктів ПЗФ з місцевими громадами, освітніми установами та громадськими організаціями

У відкритті конференції взяли участь: Тимочко Тетяна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Приймачук Сергій, директор Національного природного парку «Святі Гори», Недава Олег, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Лихач Олександр, заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, Романік Роман, заступник директора департаменту, начальник відділу служби державної охорони та державного кадастру територій та об’єктів ПЗФ Міністерства екології та природних ресурсів України.

На другий день науково-практичної конференції з доповідями виступили представники національних природних парків «Кременецькі гори», «Дворічанський», «Меотида», «Святі Гори» та ін.

Після завершення круглого столу учасники відвідали Свято-Успенську Святогірську Лавру, ознайомилися із заповідними куточками НПП «Святі гори» та встановили український прапор біля меморіалу екіпажу літака Ан-30 №80, який був збитий російськими бойовиками у 2014 році.

Дякуємо всім учасникам за активну участь та бажаємо натхнення у подальшій праці!

7-8 липня 2016 року у м. Святогірськ Донецької області відбулася науково-практична конференція «Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття як складова екологічного та патріотичного виховання населення України».

Організаторами конференції є Всеукраїнська екологічна ліга та Національний природний парк «Святі Гори».

Метою конференції є сприяння збереженню природної, історичної та культурної спадщини як передумови формування національної свідомості, відновлення та охорони біорізноманіття й визначення пріоритетних напрямів розбудови національної та регіональних екомереж.

В рамках конференції були обговорені такі питання: 

- пріоритетні завдання збереження біорізноманіття у контексті розбудови регіональних та локальних екомереж;

- шляхи підвищення якості та ефективності управління природно-заповідним фондом;

- основні підходи до розроблення еколого-культурних та історичних маршрутів на території об’єктів ПЗФ;

- досвід та проблеми встановлення й відновлення меж природоохоронних територій;

- співпраця об’єктів ПЗФ з місцевими громадами, освітніми установами та громадськими організаціями

У відкритті конференції взяли участь: Тимочко Тетяна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Приймачук Сергій, директор Національного природного парку «Святі Гори», Недава Олег, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Лихач Олександр, заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, Романік Роман, заступник директора департаменту, начальник відділу служби державної охорони та державного кадастру територій та об’єктів ПЗФ Міністерства екології та природних ресурсів України.

Сергій Приймачук розповів про історію створення Національного природного парку «Святі гори» і зазначив, що головними напрямками наукової діяльності парку є:

- інвентаризація флори та фауни в басейні ріки Сіверський Донець в межах Донецької області и на прилеглих ділянках  Харківської и Луганської областей;

- спостереження за річними і сезонними змінами рослинності и населення наземних хребетних тварин на стаціонарах;

- вивчення впливу рекреації на природні комплекси.

Він зауважив, що НПП «Святі Гори» являє собою унікальний куточок природних багатств Придінців’я, і найцінніше багатство – це соснові ліси і діброви, збереження, відтворення і раціональне використання яких є одним з головних завдань парку.

Тетяна Тимочко у своєму виступі зазначила, що до складу природно-заповідного фонду України входять найцінніші екосистеми, які мають велике значення для підтримки балансу природних процесів на території нашої країни. Станом на 2016 рік показник заповідності становить 6,3 %, тоді як у країнах Європи – не менше ніж 10 %.

Вона зауважила, що Схід України є унікальним з природоохоронного погляду, оскільки тут збереглися типчаково-ковилові цілинні степи, байрачні та заплавні ліси. Цінним природно-ландшафтним спадком є крейдяні скелі, на яких ростуть реліктові бори сосни крейдової.

Проте, найгострішим питанням сьогодення є воєнні дії на Сході України, які, крім людських жертв та руйнацій, призводить до знищення природних територій Луганської та Донецької областей. Частина заповідного фонду цього регіону вже знищена, і необхідно вжити негайних заходів для збереження територій, які ще залишилися.

Олег Недава у своєму виступі наголосив на тому, що заповідні території відіграють значну роль у формуванні екологічного світогляду та бажання зберегти довкілля для наступних поколінь. Захоплення природою рідного краю сприяє підвищенню рівня національної свідомості та почуття гордості за свою країну у дітей та молоді.

Він зазначив, що відновлення Сходу України має відбуватися на засадах збалансованого розвитку, і важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Їхнє збереження забезпечує існування унікальних ландшафтів, рідкісних видів та підтримує екологічний баланс у довкіллі.

Олександр Лихач запропонував оголосити наступний рік Роком охорони навколишнього природного середовища в Україні та зазначив, що його реалізація в рамках комплексу відповідних заходів може стати важливим кроком для забезпечення інтеграції нашої держави до європейської спільноти.

На другий день науково-практичної конференції з доповідями виступили представники національних природних парків «Кременецькі гори», «Дворічанський», «Меотида», «Святі Гори» та ін.

Після завершення круглого столу учасники відвідали Свято-Успенську Святогірську Лавру, ознайомилися із заповідними куточками НПП «Святі гори» та встановили український прапор біля меморіалу екіпажу літака Ан-30 №80, який був збитий російськими бойовиками у 2014 році.

Дякуємо всім учасникам за активну участь та бажаємо натхнення у подальшій праці!

Резолюція

Програма

17 червня 2016 року в м. Корсунь-Шевченківський (Черкаська область) відбувся круглий стіл для представників бізнесових структур та працівників комунальної сфери щодо підготовки та реалізації програм розвитку населених пунктів на засадах збалансованого розвитку.

Захід відбувся в рамках проекту Всеукраїнської екологічної ліги «Центр кращих практик збалансованого розвитку в Україні», який реалізується в рамках виконання проекту ПРООН/ГЕФ «Ініціативи громад щодо реалізації положень Конвенцій Ріо».

У засіданні круглого столу взяли участь голова Корсунь-Шевченківської районної ради Валерій Заболотній, депутати Корсунь-Шевченківської міської та районної рад, сільських рад, представники бізнесових структур, органів місцевого самоврядування, громадськості, працівники комунальної сфери, науковці та ЗМІ.

Під час роботи круглого столу були обговорені питання:

1. Формування партнерської співпраці між представниками органів влади, місцевих громад, бізнесу та неурядових організацій для розв’язання проблем поводження з відходами

2. Корпоративна соціальна відповідальність.

3. Державно-приватне партнерство як механізм взаємодії держави та бізнесу.

4. Збалансоване виробництво та споживання.

5. Роль приватного сектора в реалізації принципів збалансованого розвитку в Україні

6. Європейський досвід організації системи роздільного збирання ТПВ

7. Поводження з небезпечними відходами у складі ТПВ в Україні (відпрацьовані хімічні елементи живлення та люмінесцентні лампи)

8. Інтеграція положень Конвенцій Ріо до галузевих політик (економіка, соціальна сфера, охорона довкілля, енергетика транспорт, сільське господарство освіта та наука, регіональний розвиток і житлово-комунальне господарство).

7 липня 2016 р. відбулося урочисте відкриття екологічної стежки «Дубовий гай» на території Національного природного парку «Святі гори» (Донецька область) в рамках проекту ПРООН-ГЕФ «Центр сприяння відновлення Сходу України на засадах збалансованого розвитку». Екологічна стежка «Дубовий гай» була створена у 1999 році й проходить по унікальній 300-річній заплавній діброві площею понад 100 га та лівому берегу р. Сіверський Донець.

Для відновлення екостежки було оновлено маршрут, розчищено доріжки, встановлено вказівники, інформаційні стенди, лавки та столи. Маршрут складається з 7 зупинок, кожна з яких демонструє та розкриває неповторність місцевих краєвидів.

На відкритті були присутні представники Міністерства екології та природних ресурсів України, Донецької обласної державної адміністрації, Всеукраїнської екологічної ліги, Національного природного парку «Святі гори», науковці та громадськість.

5 липня 2016 року у м. Олевськ (Житомирська область) відбулось засідання круглого столу«Відновлення територій, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину». Захід відбувся в рамках проектуПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях».

Організатором круглого столу є Міжрегіональний центр наукових експертиз, атестації, сертифікації, паспортизації та кадрової політики.

Захід проводився за сприяння Олевської районної ради, Житомирської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Поліського природного заповідника.

Голова Олевської районної ради Віктор Троц привітав учасників та відзначив цінність проекту для Олевського району. Він зауважив, що проблема незаконного видобування бурштину є гострою для Полісся і потребує якнайшвидшого розв’язання.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, розповіла про екологічні наслідки незаконного видобування бурштину, серед яких – деградація ґрунтів та знищення родючого шару; загибель дерев внаслідок пошкодження кореневої системи; заболочення території, зміна рівня ґрунтових вод та балансу вологи у ґрунті; знищення ареалів існування рідкісних видів флори та фауни.

Вона зазначила, що для повернення деградованих ділянок, де добували бурштин, до максимально природного стану необхідно:

– внести зміни до законодавчої бази щодо легалізації видобування бурштину та зобов’язання добувачів проводити рекультивацію порушених територій;

–розробити методику оцінювання збитків природному середовищу від видобування бурштину;

– створити постійно діючу експертну раду з організації громадського контролю за процесом рекультивації порушених територій у складі науковців, представників громадських організацій та експертів;

–провести лабораторні аналізи проб води та ґрунту;

–розробити модель первісного стану території, на якій буде відбуватися рекультивація, зокрема змоделювати ґрунтовий профіль, рельєф, рослинний покрив, позначити рідкісні види рослин і тварин, якщо ця територія входила до ареалу їхнього мешкання;

– розробити проект рекультивації території, спрямований на повернення території до максимально первісного природного стану із залученням представників провідних наукових установ та природоохоронних громадських організацій.

Марія Галімова, координатор проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях» розповіла про проект, який реалізується в Олевському районі Житомирської області. Метою проекту є практичне відновлення території, пошкодженої внаслідок незаконного видобування бурштину.

Серед завдань проекту вона відзначила:

– створення демонстраційної ділянки рекультивації порушених земель;

–відновлення цінних природних територій в рамках виконання положень Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття»;

–попередження деградації ґрунтів в рамках виконання положень Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням;

–розроблення пропозицій до нормативно-правових документів щодо збалансованого видобування корисних копалин з обов’язковим врахуванням екологічної складової;

–створення консультативної групи для експертної оцінки збитків, завданих довкіллю та розроблення рекомендацій щодо відновлення порушених територій;

–формування екологічного світогляду та почуття відповідальності за стан довкілля у місцевих громад;

–популяризація та впровадження Цілей збалансованого розвитку, зокрема:

-захист, відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне управляння лісами, боротьба з опустелюванням, припинення та повернення назад процесу деградації земель і припинення процесу втрати біорізноманіття;

-сприяння неухильному, всеосяжному та збалансованому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній роботі для всіх.

На засіданні круглого столу виступили представники Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, Поліського природного заповідника, Житомирського державного технологічного університету, Інституту геологічних наук НАН України та ін.

За підсумками круглого столу учасники дійшли згоди в тому, що питання відновлення територій, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину є надзвичайно важливим та актуальним, та висловили свою підтримку діючому в цьому напрямку  проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях».

5 липня 2016 року голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко взяла участь у зустрічі голови Лугинської райдержадміністрації Чижа В. О. із місцевими мешканцями та представниками громадськості. Розглядалося питання випалювання деревного вугілля.

Випалювання деревного вугілля несе за собою не лише шкоду довкіллю, а й призводить до негативних економічних та соціальних наслідків.

Серед екологічних наслідків можна виділити такі:
• Безконтрольне вирубування лісових масивів.
• Викиди шкідливих речовин в атмосферу (водяна пара, гази піролізу, метилацетат, етилацетат, мурашиний та оцтовий альдегіди, метиловий спирт, вуглеводні, мурашина, оцтова, пропіонова, масляна, валеріанова кислоти, феноли та ін.).
• Викиди радіонуклідів піж час спалювання забрудненої деревини, яку везуть із Чорнобильської зони відчуження.
• Випадання кислотних дощів.

Економічні наслідки:
• Збільшення витрат на лікування «професійних» захворювань місцевих мешканців (захворювання дихальних шляхів, слизових оболонок та очей, онкологічні захворювання).
• Витрати на ліквідацію негативних наслідків надзвичайних подій, які сталися через вирубку лісів (наприклад, повені, селі, зсуви). 
• Агропромислові втрати місцевих мешканців. 
• Втрати надходжень до місцевих бюджетів внаслідок ведення нелегального бізнесу випалювачами.

Соціальні наслідки:
• Погіршення стану здоров’я місцевого населення.
• Вплив на домашнє господарство та худобу.
• Відсутність соціальних гарантій та захисту робітників у випадку надзвичайних ситуацій на виробництві.

Крім того, хочу зазначити, що даний вид діяльності здійснюється зі згоди й підтримки місцевої влади та правоохоронних органів. 
Зокрема, голова Лугинської РДА Чиж Василь Олександрович видав погодження на випалювання деревного вугілля, на основі яких управління екології та природних ресурсів Житомирської ОДА видало дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При тому, лише два підприємства з багатьох та території Лугинського району мають дозволи на дану господарчу діяльність, а надходження до місцевого бюджету за останні 6 місяців склали лише 80 тисяч гривень.

Нагадаємо, що 15 червня експерт Всеукраїнської екологічної ліги Оксана Коханюк брала участь у громадських слуханнях «Правомірність випалювання деревного вугілля на території селища Лугини та Лугинського району», які були організовані громадською еколого-експертною радою селища. Під час слухань було наголошено на позиції проти випалювання деревного вугілля та необхідності дотримання природоохоронного законодавства. Рішенням слухань стало заборонити випалювання деревного вугілля на території смт Лугини та Лугинського району.

Всеукраїнська екологічна ліга продовжить боротьбу проти цього незаконного «бізнесу». Зокрема, активісти нашої організації вже підготувати відкрите звернення до Президента України з проханням звільнити голову Лугинської районної державної адміністрації Чижа В. О. та звернення до Міністра внутрішніх справ України з вимогою звільнити начальника Лугинського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області Приходька С. В. у зв’язку із невідповідністю займаним посадам та невиконанням службових обов’язків.

   У річці Остер, що протікає в Козелецькому районі Чернігівської області, масово гине риба. Вперше про масовий мор водних мешканців заговорили 1 липня жителі с. Гламазди Берлозівська сільська рада, Козелецький район. Про цей випадок вже офіційно повідомили в Департаменті з питань цивільного захисту та оборонної роботи ОДА. Населення міста впевнене, що причиною забруднення річки Остер стали недобросовісні компанії, які викидають свої нечистоти прямо в річку.

Активісти Всеукраїнської Екологічної Ліги почали бити на сполох. Працівники міжрайонного відділу ДУ Чернігівській обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України відібрали проби води для встановлення їх відповідності безпечним санітарно-епідеміологічним нормам згідно з лабораторними дослідженнями.

    Результати експертизи очікуються 4 липня. Працівники Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, також взяли проби води, щоб виявити забруднення, її шкідливими хімічними або біологічними речовинами (для проведення експертизи потрібно 20 діб).

    Поки очікуються результати аналізів, фахівці працюють у двох напрямках:

1. Інформують місцевих жителів, територією яких протікає р. Остер, про необхідність тимчасового обмежити використання води, купання та вилов риби у річці.

2. Проводять роботи щодо встановлення можливого джерела забруднення, наслідків події та шкоди завданої довкіллю.

   Охорона та відродження малих річок потребує від української влади вивчення та застосування світового досвіду щодо поліпшення стану водних ресурсів. Лише за умови збалансованого господарювання в усьому водозбірному басейні можна досягти нормалізації стану річок України. Варто пам’ятати, що забруднення річок та їхнє замулення призводить до розвитку процесів деградації водних об’єктів, зменшення результативності самоочищення, втрати формування природної якості води.

    На замулення річок впливає забудова прибережної смуги, знищення лісів на площі водозабору, забруднення річок промисловими, сільськогосподарськими, комунальними стоками, різного роду відходами.

    Зазначені проблеми виникають через відсутність належного контролю з боку уповноважених органів державної та місцевої влади за територіями, що прилягають до малих річок. Проте чиновники і населення чомусь забуваються, що річки не мають чітких меж, які встановлює людина, а живуть власним життям. Таке недбале ставлення до річок призводить до надзвичайних екологічних ситуацій, спричиняє масову загибель риби чи інших живих організмів і негативно впливає на стан здоров’я людей.

У самому серці Токіо майже 100 років тому (а точніше, в 1920 році) понад 100 тисяч молодих добровольців посадили 100 тисяч дерев, які зібрали з усіх частин Японії, щоб створити священний ліс для нового храму Мейдзі. Передбачалося, що священний ліс площею 70 гектарів буде рости й оновлюватися без втручання людини.

Ліс підходить майже впритул до станції Harajuku і відкритий для відвідування цілодобово в будь-яку пору року. Шум і метушня зовнішнього світу зникають, як тільки Ви потрапляєте в нього через Велику браму на південному вході. За традицією, торії, або священні ворота, знаменують вхід до синтоїстського храму або священного простору.

«Цей рукотворний ліс створили, щоб він ріс тут вічно. Ми проводимо регулярні спостереження, щоб переконатися в тому, що він розвивається так, як заплановано. У 2011 році ми дослідили, що  з погляду біорізноманіття ліс містить набагато менше чужорідних видів порівняно з районами навколо центру Токіо», – розповідає менеджер зі зв'язків з громадськістю Мікі Фукутоку.

Храм Мейдзі збудовано для збереження божественних душ Імператора Мейдзі та його дружини Сьокен.

Докладніше http://www.ecology.com/2016/02/25/meiji-jingu-forest-heart-tokyo/

При створенні мобільного телефону, вагою 169 грамів, паралельно створюється 86 кілограмів відходів. Якщо вирахувати кліматичну вартість – отримаємо 140 крон (близько 430 гривень). ІВЛ Шведський Екологічний інститут (IVL Svenska Miljösinstitutet) та компанія «Відходи Швеція» (Avfall Sverige) підрахували «сміттєвий слід» (співвідношення маси відходів виробництва до готового продукту) від одинадцяти звичайних споживчих товарів.

У своєму дослідженні ІВЛ і компанія «Відходи Швеція» розглядали «сміттєвий слід» та кліматичну вартість обраних споживчих продуктів. Вони розробили спеціальний метод для підрахунку цього показника. Мета полягає у підвищенні знань та обізнаності серед споживачів про те, скільки відходів утворюється при виробництві, оскільки вони значно перевищують масу виробу.

«Споживачам досить складно побачити загальний вплив на екологію від їхнього споживання. Вони бачать лише ті відходи, які утворюються від викидання використаних ними продуктів – і не помічають тих, що виникають при виробництві», – розповідає О́са Стенмарк (Åsa Stenmarck), керівник мережі з відходів у ІВЛ.

Взуття та комп’ютери

Загалом вивчались «екологічні сліди» одинадцяти товарів. Один ноутбук спричиняє появу 1 200 кілограмів відходів, одна дриль – до 52 кілограмів. Кілограм яловичини створює більше залишків (4 кілограми), ніж кілограм курячого м’яса (860 грамів). Один літр молока має порівняно низький«сміттєвий слід» (97 грамів), але він збільшується приблизно на 10 відсотків, коли враховувати «слід» молочного пакету (9 грамів). Цей показник для пари бавовняних штанів становить 25 кілограмів,спортивного одягу – 17 кілограмів, шкіряного взуття – 12 кілограмів.

Результат дослідження засвідчує, що існують значні екологічні переваги від виробництва меншої кількості продуктів та більш ефективного їх використання, ніж ми маємо. Тоді людина може зменшити «сміттєвий слід» від свого загального споживання.

«Даний звіт підтримує аргумент, що всі люди повинні думати про те, як ми споживаємо продукти, та заохочувати компанії до введення більш кліматично стійких моделей розвитку бізнесу – ремонтувати, позичати та переробляти – це ефективний шлях до стійкого розвитку», – висловлює думку О́са Ліндскуг (Åsa Lindskog) з компанії «Відходи Швеція».

14–15 липня 2016 року в м. Львові відбудеться конференція «Стан сміттєзвалищ і полігонів ТПВ в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання» в рамках Національного форуму «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології».

Метою конференції є визначення загроз для довкілля й здоров’я людини, пов’язаних з  неправильним поводженням з побутовими відходами в Україні, розроблення рекомендацій для комплексного розв’язання проблеми накопичення побутових відходів на полігонах і сміттєзвалищах, сприяння співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки, бізнесу у напрямі ефективного використання побутових відходів як цінного енергетичного ресурсу, впровадження засад збалансованого розвитку в систему поводження з небезпечними й побутовими відходами.

Організаторами конференції єВсеукраїнськаекологічна ліга, Екологічна рециклінгова асоціація України, Центр муніципальних технологій.

Конференція проводиться за сприяння: Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства екології та природних ресурсів України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради,.

До участі в конференції «Екологічні, економічні та соціальні проблеми сміттєзвалищ і полігонів в Україні та шляхи їхнього розв’язання» запрошуються представники органів державної влади та місцевого самоврядування, провідні науковці, бізнес-структури, які працюють у сфері поводження з відходами, установи, які працюють у галузі екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, природоохоронні громадські організації, ЗМІ.

На конференції будуть розглядатися такі питання:

– Законодавче врегулювання перероблення твердих побутових відходів
в Україні;

– Європейський досвід організації системи роздільного збирання ТПВ;

– Поводження з небезпечними відходами у складі ТПВ в Україні (відпрацьовані хімічні елементи живлення та люмінесцентні лампи);

– Європейські норми облаштування та експлуатації полігонів твердих побутових відходів;

– Ліквідація екологічно небезпечної ситуації на Грибовецькому сміттєзвалищі;

–  Формування партнерської співпраці між представниками органів влади, місцевих громад, бізнесу та неурядових організацій для розв’язання проблем поводження з відходами.

Місце проведення: готель "Дністер" (вул. Яна Матейка, 6), конференц-зала.

Початок: 14 липня - 12.40

              15 липня - 9.30

Контактний телефон 099 055 47 39 (Олена Шемет).