Резолюція

Програма

7-8 липня 2016 року у м. Святогірськ Донецької області відбулася науково-практична конференція «Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття як складова екологічного та патріотичного виховання населення України».

Організаторами конференції є Всеукраїнська екологічна ліга та Національний природний парк «Святі Гори».

Метою конференції є сприяння збереженню природної, історичної та культурної спадщини як передумови формування національної свідомості, відновлення та охорони біорізноманіття й визначення пріоритетних напрямів розбудови національної та регіональних екомереж.

В рамках конференції були обговорені такі питання: 

- пріоритетні завдання збереження біорізноманіття у контексті розбудови регіональних та локальних екомереж;

- шляхи підвищення якості та ефективності управління природно-заповідним фондом;

- основні підходи до розроблення еколого-культурних та історичних маршрутів на території об’єктів ПЗФ;

- досвід та проблеми встановлення й відновлення меж природоохоронних територій;

- співпраця об’єктів ПЗФ з місцевими громадами, освітніми установами та громадськими організаціями

У відкритті конференції взяли участь: Тимочко Тетяна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Приймачук Сергій, директор Національного природного парку «Святі Гори», Недава Олег, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Лихач Олександр, заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації, Романік Роман, заступник директора департаменту, начальник відділу служби державної охорони та державного кадастру територій та об’єктів ПЗФ Міністерства екології та природних ресурсів України.

Сергій Приймачук розповів про історію створення Національного природного парку «Святі гори» і зазначив, що головними напрямками наукової діяльності парку є:

- інвентаризація флори та фауни в басейні ріки Сіверський Донець в межах Донецької області и на прилеглих ділянках  Харківської и Луганської областей;

- спостереження за річними і сезонними змінами рослинності и населення наземних хребетних тварин на стаціонарах;

- вивчення впливу рекреації на природні комплекси.

Він зауважив, що НПП «Святі Гори» являє собою унікальний куточок природних багатств Придінців’я, і найцінніше багатство – це соснові ліси і діброви, збереження, відтворення і раціональне використання яких є одним з головних завдань парку.

Тетяна Тимочко у своєму виступі зазначила, що до складу природно-заповідного фонду України входять найцінніші екосистеми, які мають велике значення для підтримки балансу природних процесів на території нашої країни. Станом на 2016 рік показник заповідності становить 6,3 %, тоді як у країнах Європи – не менше ніж 10 %.

Вона зауважила, що Схід України є унікальним з природоохоронного погляду, оскільки тут збереглися типчаково-ковилові цілинні степи, байрачні та заплавні ліси. Цінним природно-ландшафтним спадком є крейдяні скелі, на яких ростуть реліктові бори сосни крейдової.

Проте, найгострішим питанням сьогодення є воєнні дії на Сході України, які, крім людських жертв та руйнацій, призводить до знищення природних територій Луганської та Донецької областей. Частина заповідного фонду цього регіону вже знищена, і необхідно вжити негайних заходів для збереження територій, які ще залишилися.

Олег Недава у своєму виступі наголосив на тому, що заповідні території відіграють значну роль у формуванні екологічного світогляду та бажання зберегти довкілля для наступних поколінь. Захоплення природою рідного краю сприяє підвищенню рівня національної свідомості та почуття гордості за свою країну у дітей та молоді.

Він зазначив, що відновлення Сходу України має відбуватися на засадах збалансованого розвитку, і важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Їхнє збереження забезпечує існування унікальних ландшафтів, рідкісних видів та підтримує екологічний баланс у довкіллі.

Олександр Лихач запропонував оголосити наступний рік Роком охорони навколишнього природного середовища в Україні та зазначив, що його реалізація в рамках комплексу відповідних заходів може стати важливим кроком для забезпечення інтеграції нашої держави до європейської спільноти.

На другий день науково-практичної конференції з доповідями виступили представники національних природних парків «Кременецькі гори», «Дворічанський», «Меотида», «Святі Гори» та ін.

Після завершення круглого столу учасники відвідали Свято-Успенську Святогірську Лавру, ознайомилися із заповідними куточками НПП «Святі гори» та встановили український прапор біля меморіалу екіпажу літака Ан-30 №80, який був збитий російськими бойовиками у 2014 році.

Дякуємо всім учасникам за активну участь та бажаємо натхнення у подальшій праці!

14–15 липня 2016 року в м. Львові відбулася конференція «Стан сміттєзвалищ і полігонів ТПВ в Україні: проблеми та шляхи їхнього розв’язання» в рамках Національного форуму «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології».

Організаторами конференції є Всеукраїнська екологічна ліга, Екологічна рециклінгова асоціація України, Центр муніципальних технологій.

Конференція проводилася за сприяння: Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства екології та природних ресурсів України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради.

До участі в конференції «Екологічні, економічні та соціальні проблеми сміттєзвалищ і полігонів в Україні та шляхи їхнього розв’язання» були запрошені представники органів державної влади та місцевого самоврядування, провідні науковці, бізнес-структури, які працюють у сфері поводження з відходами, установи, які працюють у галузі екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, природоохоронні громадські організації, ЗМІ.

У перший день конференції відбулося засідання тематичної робочої групи«Обговорення Схеми санітарного очищення міста Львова». На засіданні був присутній Львівський міський голова Андрій Садовий. Він зазначив, що проблема поводження з відходами у м. Львів стоїть дуже гостро. Від початку Грибовицький полігон був заснований для збирання промислових відходів з усієї області. Зараз він є місцем зберігання як побутових, так і небезпечних відходів, зокрема гудронів.

Андрій Іванович зауважив, що проблемою є відсутність інвесторів, які б висловили бажання рекультивувати полігон чи збудувати новий. Зараз міська влада веде перемовини з Європейським інвестиційним банком.

На завершення свого виступу він подякував учасникам та висловив надію, що Львів стане прикладом розв’язання проблем з відходами для всієї України.

Юрій Голець, начальник управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, представив рішення Львівської міської ради від 13 липня 2016 р., згідно з яким затверджувалося завдання на розроблення схеми санітарного очищення м. Львова. Він зазначив, що скидання фільтрату з Грибовицького полігону у загальноміські очисні споруди обумовлено позитивними дослідженнями Національного університету «Львівська політехніка». 

У другий день конференції розглядалися пріоритетні законодавчі ініціативи у сфері поводження з відходами в Україні, технології рекультивації сміттєзвалищ та полігонів ТПВ та питання наявності небезпечних відходів у складі побутових.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зазначила, що в останні роки проблема накопичення відходів в Україні є дуже гострою, оскільки щороку кількість стихійних сміттєзвалищ збільшується, а в більшості міст досі не налагоджено системи роздільного збирання сміття. За офіційними даними, сьогодні в Україні налічують понад 6 тис. полігонів та сміттєзвалищ побутових відходів, проте в дійсності ніхто не знає скільки їх існує насправді.

«Для зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище, забезпечення ефективного державного управління та знищення корупційних схем у сфері поводження з відходами необхідно реформувати природоохоронну галузь в цілому. Створення Державного агентства поводження з відходами та передача йому повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сфері поводження з відходами дасть можливість спростити процес управління та забезпечить швидке узгодження різних питань», – зазначила Тетяна Тимочко.

Вона зауважила, що Грибовицький полігон вичерпав свою ємність багато років тому, і, судячи з масштабів пожежі, його шари не пересипалися необхідною кількістю ґрунту.

Тетяна Валентинівна наголосила на тому, що першочерговими завданнями для місцевої влади повинно бути розроблення і затвердження Схеми санітарного очищення м. Львова та Програми поводження з відходами м. Львова та області до 2020 року.

Олег Недава, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, привітав учасників та зазначив, що в європейських країнах в середньому переробляють 50–60% побутових відходів, тоді як у нас ці показники не перевищують 4,5%. Багато матеріалів (скло, пластик, папір, метал) можна використовувати повторно у виробництві, таким чином заощаджуючи природні ресурси та зменшуючи кількість відходів. Наприклад, Швеція вже не має власного сміття для переробних підприємств, тому держава закуповує його в сусідніх країнах. Він акцентував увагу на тому, що основою причиною катастрофічного стану сфери поводження з відходами є недосконала законодавча база. Зокрема, чітко не визначено вимоги щодо поводження з відходами, відсутній механізм контролю над дотриманням вимог законодавства в цій галузі.

Олег Анатолійович розповів про законопроекти № 3198, 3199, 3200, які покликані налагодити державну систему поводження з відходами та запровадити принцип «забруднювач платить». Як один з ініціаторів законопроектів він зазначав, що їхні положення спрямовані на створення та забезпечення ефективного функціонування системи збирання, перероблення та утилізації відходів кінцевого споживання продукції, а також удосконалення системи управління у цій сфері відповідно до вимог Директиви ЄС № 2008/98/ЄС про відходи.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак зазначив, що озера з кислими гудронами, які знаходяться на території Грибовицького сміттєзвалища, становлять велику небезпеку для довкілля і здоров’я людей. Вони утворилися за часів Радянського Союзу і досі не були утилізовані. Головною проблемою є те, що зараз вони офіційно знаходяться у приватній власності, хоча підприємство–власник давно збанкрутувало. Кислі гудрони – це відходи, які утворилися внаслідок очищення технічних олив сірчаною кислотою. Низький рівень рН (3-4) створює труднощі для їхнього перевезення та утилізації.

Іван Петрович зазначив, що вважає державно-приватне партнерство дієвим інструментом для залучення інвесторів та розв’язання проблеми утилізації відходів.

Досить гострим для обговорення виявилося питання безпечності скидання фільтрату з Грибовицького полігону до міських очисних споруд. Більшість учасників погодилася, що це призводить до сильного забруднення міських річок, зокрема р. Полтва та Західний Буг. Оскільки каналізаційні очисні споруди були побудовані понад 40 років тому, обладнання є застарілим і не може ефективно очищувати фільтрат з полігону.

В рамках конференції учасники відвідали Грибовецьке сміттєзвалище та  цех по переробці люмінесцентних ламп.

Учасники конференції внесли зміни та доповнення до проекту Резолюції, яка включає в себе розв’язання проблеми не лише Грибовицького сміттєзвалища, а й поводження з відходами в Україні в цілому.

Матеріали Конференції:

Резолюція

Програма

21 липня 2016 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у засіданні п’ятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання.

Напередодні засідання з питань порядку денного було вилучено питання розробки Стремигородського родовища апатит-ільменітових руд у Коростенському районі Житомирської області (площа гірничого відводу становить 385 га (!), запланована глибина кар’єру – 1400 м). Проте, завдяки зусиллям та наполегливості депутата Житомирської обласної ради Науменка Віталія та мешканців Коростенського району, які виступають проти видобутку титанових руд на території їхнього району, питання все ж таки було внесено до розгляду.

Під час свого виступу експерт Всеукраїнської екологічної ліги Коханюк Оксана наголосила на негативних екологічних наслідках видобування титанових руд, які починаються ще з геологорозвідувальних робіт. Серед них можна виділити:

• геомеханічні (зміни природного рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформація поверхні);

• гідрогеологічні (зміна запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у річки та водойми шкідливих речовин з надр землі);

• хімічні (зміна складу й властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі);

• фізико-механічні (забруднення повітря, його нагрівання, зміна властивостей ґрунтового покриву);

• шумове забруднення, вібрація ґрунту, викиди породи під час вибухів; погіршення прозорості атмосфери та інші негативні явища, які супроводжують гірничі розробки.

Нагадаємо, що ще в 2012 році завдяки зусиллям активістів Всеукраїнської екологічної ліги, громадського руху опору «Врятуємо Полісся!» та місцевої громади депутати Житомирської обласної ради скасували своє попереднє рішення «Про надання погодження ДП НАК «Надра України» «Житомирбуррозвідка» стосовно отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки Торчинського родовища титанових руд на території Радомишльського, Черняхівського, Коростишівського районів загальною площею 6129 га».

Крім того, вже у лютому 2016 року в с. Давидки (Народицький район, Житомирська обл.) експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у громадських слуханнях, присвячених питанню розробки родовища ільменіт-апатитових руд, які використовує для виробництва титану компанією «ДБР-3».

21 липня 2016 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у засіданні п’ятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання.

Напередодні засідання з питань порядку денного було вилучено питання розробки Стремигородського родовища апатит-ільменітових руд у Коростенському районі Житомирської області (площа гірничого відводу становить 385 га (!), запланована глибина кар’єру – 1400 м). Проте, завдяки зусиллям та наполегливості депутата Житомирської обласної ради Науменка Віталія та мешканців Коростенського району, які виступають проти видобутку титанових руд на території їхнього району, питання все ж таки було внесено до розгляду.

Під час свого виступу експерт Всеукраїнської екологічної ліги Коханюк Оксана наголосила на негативних екологічних наслідках видобування титанових руд, які починаються ще з геологорозвідувальних робіт. Серед них можна виділити:

• геомеханічні (зміни природного рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформація поверхні);

• гідрогеологічні (зміна запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у річки та водойми шкідливих речовин з надр землі);

• хімічні (зміна складу й властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі);

• фізико-механічні (забруднення повітря, його нагрівання, зміна властивостей ґрунтового покриву);

• шумове забруднення, вібрація ґрунту, викиди породи під час вибухів; погіршення прозорості атмосфери та інші негативні явища, які супроводжують гірничі розробки.

Нагадаємо, що ще в 2012 році завдяки зусиллям активістів Всеукраїнської екологічної ліги, громадського руху опору «Врятуємо Полісся!» та місцевої громади депутати Житомирської обласної ради скасували своє попереднє рішення «Про надання погодження ДП НАК «Надра України» «Житомирбуррозвідка» стосовно отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки Торчинського родовища титанових руд на території Радомишльського, Черняхівського, Коростишівського районів загальною площею 6129 га».

Крім того, вже у лютому 2016 року в с. Давидки (Народицький район, Житомирська обл.) експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у громадських слуханнях, присвячених питанню розробки родовища ільменіт-апатитових руд, які використовує для виробництва титану компанією «ДБР-3».

У рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Центр сприяння відновленню Сходу України на засадах збалансованого розвитку» 21 липня 2016 р. відбувся семінар «Партнерство місцевих громад для відновлення територій на засадах збалансованого розвитку» в м. Кремінна Луганської області. Під час заходу було висвітлено питання впровадження ідей збалансованого розвитку у стратегії, програми та плани регіонального розвитку.

Організаторами семінару є Всеукраїнська Благодійна організація «Асоціація за нове покоління «Лелека» та Центр сприяння відновленню Сходу України на засадах збалансованого розвитку.

Учасниками семінару стали представники органів місцевого самоврядування, керівники підприємств та бюджетних організацій, які разом із тренерами обговорили такі питання:

- партнерство місцевих громад для в
ідновлення територій на засадах збалансованого розвитку;

- підготовка та написання проектних пропозицій;

- запровадження інноваційних підходів та використання відновлюваних джерел енергії (енергетична верба, сонячна та вітрова енергія);

- інформація щодо місцевих та державних програм підтримки енергоощадності;

- впровадження основ збалансованого способу життя для різних груп населення;

- проблеми у впровадженні органічного землеробства (з особливим акцентом на сільські території, які постраждали внаслідок воєнних дій);

- формування інтегрованої системи поводження з побутовими відходами.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що відновлення територій, порушених внаслідок воєнних дій на Сході України повинно відбуватися на засадах збалансованого розвитку. Це означає не повернення до того, як усе було раніше, а відродження промислового регіону з урахуванням нових енергоощадних технологій, використанням ресурсоефективного обладнання та досягненням балансу між інтересами людини і довкілля. Вона відзначила, що зараз Схід України привернув до себе увагу європейських країн, які надають гранти для розбудови місцевих громад, підтримання переміщених осіб та відновлення зруйнованих територій. Проте, як показала практика, тільки одиниці можуть правильно оформити та подати заявку на грант, через що великі суми грантових коштів залишаються невикористаними. З огляду на це, проект ПРООН/ГЕФ «Центр сприяння відновленню Сходу України на засадах збалансованого розвитку» є надзвичайно актуальним та перспективним.

Учасники зазначили, що інформація щодо врахування екологічної складової під час розроблення регіональних стратегій, програм та алгоритму підготовки й подання проектів до Державного фонду регіонального розвитку відповідає сучасним потребам для відновлення та розвитку місцевих громад.

21 липня 2016 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у засіданні п’ятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання.

Напередодні засідання з питань порядку денного було вилучено питання розробки Стремигородського родовища апатит-ільменітових руд у Коростенському районі Житомирської області (площа гірничого відводу становить 385 га (!), запланована глибина кар’єру – 1400 м). Проте, завдяки зусиллям та наполегливості депутата Житомирської обласної ради Науменка Віталія та мешканців Коростенського району, які виступають проти видобутку титанових руд на території їхнього району, питання все ж таки було внесено до розгляду.

Під час свого виступу експерт Всеукраїнської екологічної ліги Коханюк Оксана наголосила на негативних екологічних наслідках видобування титанових руд, які починаються ще з геологорозвідувальних робіт. Серед них можна виділити:

• геомеханічні (зміни природного рельєфу місцевості, поверхневого шару землі, ґрунтів, у тому числі вирубування лісів, деформація поверхні);

• гідрогеологічні (зміна запасів, режиму руху, якості та рівня ґрунтових вод, водного режиму ґрунтів, винесення у річки та водойми шкідливих речовин з надр землі);

• хімічні (зміна складу й властивостей атмосфери та гідросфери, в тому числі й підкислення, засолення, забруднення вод, збільшення фітотоксичних елементів у воді та повітрі);

• фізико-механічні (забруднення повітря, його нагрівання, зміна властивостей ґрунтового покриву);

• шумове забруднення, вібрація ґрунту, викиди породи під час вибухів; погіршення прозорості атмосфери та інші негативні явища, які супроводжують гірничі розробки.

Нагадаємо, що ще в 2012 році завдяки зусиллям активістів Всеукраїнської екологічної ліги, громадського руху опору «Врятуємо Полісся!» та місцевої громади депутати Житомирської обласної ради скасували своє попереднє рішення «Про надання погодження ДП НАК «Надра України» «Житомирбуррозвідка» стосовно отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки Торчинського родовища титанових руд на території Радомишльського, Черняхівського, Коростишівського районів загальною площею 6129 га».

Крім того, вже у лютому 2016 року в с. Давидки (Народицький район, Житомирська обл.) експерти Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у громадських слуханнях, присвячених питанню розробки родовища ільменіт-апатитових руд, які використовує для виробництва титану компанією «ДБР-3».

8 липня 2016 року були вивезені на утилізацію батарейки масою 580 кг. Зібрали  відпрацьовані джерела струму активісти Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (20 кг), ТОВ САССК (73 кг), ДП «Фірма Альтфатер Київ» концерн «VEOLIA» (187 кг), Бізнес-центром «Євразія» (300 кг).

У кінці липня 2016 року були вивезені на утилізацію батарейки масою 756 кг. Зібрали дані відпрацьовані джерела струму активісти управління економіки міста Виконавчого комітету Рівненської міської ради (81 кг), глядачі Інвест Кінопалацу Україна (48 кг), учні та викладачі Рівненського міського Палацу дітей та молоді (34 кг), члени Рівненської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги ( 67 кг), активісти ГО «ЕКОкультура» міста Борислав Львівської області (162 кг), працівники Національного природного парку «Північне Поділля» (95 кг), працівники ТзОВ «Корона-Захід» (215 кг), та школярі і педагоги Вінницької ЗОШ № 34 (54 кг).

Хочемо відзначити, що загалом протягом липня було зібрано та вивезено для подальшої утилізації 1336 кг відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму.

Шановні колеги, дякуємо Вам за активну громадську екологічну позицію! Маємо надію, що до справи збереження довкілля долучиться ще більше небайдужих людей.

Східна частина території Мезинського національного природного парку  (Чернігівська обл.) в минулому належала до Кролевецького повіту Чернігівської губернії. В серпні 1913 року на цій території проводилися комплексні експедиційні дослідження в кількох напрямках. Один з них очолював вчений-натураліст, географ, ґрунтознавець та іхтіолог Лев Сергійович Берг, який досліджував ділянки рельєфу, геоморфології та ландшафтів на відрізку від сіл Мезина до Вишеньок, включаючи Псарівку (Свердловку, тепер Деснянське), Розлети, Бужанку.

Другим напрямом експедиції керував Іван Іванович Спригін, ботанік з Пензенського університету. До її складу входили не тільки науковці , але ї студенти Казанського та Харківського університетів, які пізніше стали відомими вченими (М.В.Коровін, М.Г.Культіасов). Особлива увага зверталася на рослинний світ заплави Десни та її приток, вивчалися лучні системи, рослинність крейдяних відслонень, лесових нашарувань та соснових лісових ділянок. Ґрунтові дослідження були частково пов’язані з геоботанічними через призму угруповань на їх умов зростання, гідрологічними розвідками (вивчення грунтосфери долини Десни та її приток).

Етнолого-краєзнавчі та історіографічні дослідження передбачали збір етнографічного матеріалу про побут, традиційне природокористування та події, що відбувалися на даній території.

Понад сторіччя з часу проведення експедиції науковці кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка виступили з ініціативою її відтворення у форматі студентської наукової експедиції «Стежками акад.Л.С.Берга».  Ідея була підтримана мережею «Освіта для стійкого розвитку України».

З 6 по 12 липня 2016 року вона була проведена на відрізку від с.Мезин до с.Вишеньки Коропського району Чернігівської області, в межах території, що належить до складу Мезинського НПП. Сучасна студентська наукова експедиція також включала три основні  напрямки досліджень: природно-географічні (геологічні, ландшафтні), геоботанічні (флористичні, фітоценотичні) та ґрунтові, екоісторичні та етнолого-краєзнавчі.

10 студентів-екологів університету та 4 вихованців обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді протягом тижня частково відтворили маршрут експедиції в межах національного парку, зустрілися з науковцями, ознайомилися з науковою програмою «Літопис природи», робили світлини місцевості, яку вивчали відомі вчені понад століття тому. Також запропонували свою модель екологічного стежки «Від парому до парому», в межах якої можна ознайомитися з природно-історичною спадщиною цієї місцевості.

А ввечері, біля вогнища, молоді науковці смакували цілющий фіточай з суницями і чебрецем та знайомилися з копіями сторінок історічних наукових звітів, оповідями і легендами про місцевість дослідження.

Окремі матеріали експедиції та отримані результати будуть основою для написання майбутніх наукових студентських і ліцейних робіт, доповідатимуться на конференціях відповідного спрямування та будуть розміщуватися на сайтах Мезинського НПП і освітніх установ-учасників експедиції.

Проведення даної експедиції здійснено в рамках виконання проекту «Підтримка організацій громадянського суспільства у розвитку партнерств для стійкого використання природно-заповідного фонду»  Програми малих грантів Глобального екологічного фонду та Програми розвитку ООН.

Юрій Карпенко,

начальник відділу науки, екоосвіти та рекреації  Мезинського НПП

Резолюція

Програма

14–15 липня 2016 року в м. Львові відбулася конференція «Стан сміттєзвалищ і полігонів ТПВ в Україні: проблеми та шляхи їхнього розв’язання» в рамках Національного форуму «Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології».

Організаторами конференції є Всеукраїнська екологічна ліга, Екологічна рециклінгова асоціація України, Центр муніципальних технологій.

Конференція проводилася за сприяння: Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства екології та природних ресурсів України, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради.

До участі в конференції «Екологічні, економічні та соціальні проблеми сміттєзвалищ і полігонів в Україні та шляхи їхнього розв’язання» були запрошені представники органів державної влади та місцевого самоврядування, провідні науковці, бізнес-структури, які працюють у сфері поводження з відходами, установи, які працюють у галузі екологічної безпеки та охорони навколишнього середовища, природоохоронні громадські організації, ЗМІ.

У перший день конференції відбулося засідання тематичної робочої групи«Обговорення Схеми санітарного очищення міста Львова». На засіданні був присутній Львівський міський голова Андрій Садовий. Він зазначив, що проблема поводження з відходами у м. Львів стоїть дуже гостро. Від початку Грибовицький полігон був заснований для збирання промислових відходів з усієї області. Зараз він є місцем зберігання як побутових, так і небезпечних відходів, зокрема гудронів.

Андрій Іванович зауважив, що проблемою є відсутність інвесторів, які б висловили бажання рекультивувати полігон чи збудувати новий. Зараз міська влада веде перемовини з Європейським інвестиційним банком.

На завершення свого виступу він подякував учасникам та висловив надію, що Львів стане прикладом розв’язання проблем з відходами для всієї України.

Юрій Голець, начальник управління житлового господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, представив рішення Львівської міської ради від 13 липня 2016 р., згідно з яким затверджувалося завдання на розроблення схеми санітарного очищення м. Львова. Він зазначив, що скидання фільтрату з Грибовицького полігону у загальноміські очисні споруди обумовлено позитивними дослідженнями Національного університету «Львівська політехніка». 

У другий день конференції розглядалися пріоритетні законодавчі ініціативи у сфері поводження з відходами в Україні, технології рекультивації сміттєзвалищ та полігонів ТПВ та питання наявності небезпечних відходів у складі побутових.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, зазначила, що в останні роки проблема накопичення відходів в Україні є дуже гострою, оскільки щороку кількість стихійних сміттєзвалищ збільшується, а в більшості міст досі не налагоджено системи роздільного збирання сміття. За офіційними даними, сьогодні в Україні налічують понад 6 тис. полігонів та сміттєзвалищ побутових відходів, проте в дійсності ніхто не знає скільки їх існує насправді.

«Для зменшення негативного впливу відходів на навколишнє середовище, забезпечення ефективного державного управління та знищення корупційних схем у сфері поводження з відходами необхідно реформувати природоохоронну галузь в цілому. Створення Державного агентства поводження з відходами та передача йому повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сфері поводження з відходами дасть можливість спростити процес управління та забезпечить швидке узгодження різних питань», – зазначила Тетяна Тимочко.

Вона зауважила, що Грибовицький полігон вичерпав свою ємність багато років тому, і, судячи з масштабів пожежі, його шари не пересипалися необхідною кількістю ґрунту.

Тетяна Валентинівна наголосила на тому, що першочерговими завданнями для місцевої влади повинно бути розроблення і затвердження Схеми санітарного очищення м. Львова та Програми поводження з відходами м. Львова та області до 2020 року.

Олег Недава, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, привітав учасників та зазначив, що в європейських країнах в середньому переробляють 50–60% побутових відходів, тоді як у нас ці показники не перевищують 4,5%. Багато матеріалів (скло, пластик, папір, метал) можна використовувати повторно у виробництві, таким чином заощаджуючи природні ресурси та зменшуючи кількість відходів. Наприклад, Швеція вже не має власного сміття для переробних підприємств, тому держава закуповує його в сусідніх країнах. Він акцентував увагу на тому, що основою причиною катастрофічного стану сфери поводження з відходами є недосконала законодавча база. Зокрема, чітко не визначено вимоги щодо поводження з відходами, відсутній механізм контролю над дотриманням вимог законодавства в цій галузі.

Олег Анатолійович розповів про законопроекти № 3198, 3199, 3200, які покликані налагодити державну систему поводження з відходами та запровадити принцип «забруднювач платить». Як один з ініціаторів законопроектів він зазначав, що їхні положення спрямовані на створення та забезпечення ефективного функціонування системи збирання, перероблення та утилізації відходів кінцевого споживання продукції, а також удосконалення системи управління у цій сфері відповідно до вимог Директиви ЄС № 2008/98/ЄС про відходи.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань державного моніторингу навколишнього природного середовища Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван Рибак зазначив, що озера з кислими гудронами, які знаходяться на території Грибовицького сміттєзвалища, становлять велику небезпеку для довкілля і здоров’я людей. Вони утворилися за часів Радянського Союзу і досі не були утилізовані. Головною проблемою є те, що зараз вони офіційно знаходяться у приватній власності, хоча підприємство–власник давно збанкрутувало. Кислі гудрони – це відходи, які утворилися внаслідок очищення технічних олив сірчаною кислотою. Низький рівень рН (3-4) створює труднощі для їхнього перевезення та утилізації.

Іван Петрович зазначив, що вважає державно-приватне партнерство дієвим інструментом для залучення інвесторів та розв’язання проблеми утилізації відходів.

Досить гострим для обговорення виявилося питання безпечності скидання фільтрату з Грибовицького полігону до міських очисних споруд. Більшість учасників погодилася, що це призводить до сильного забруднення міських річок, зокрема р. Полтва та Західний Буг. Оскільки каналізаційні очисні споруди були побудовані понад 40 років тому, обладнання є застарілим і не може ефективно очищувати фільтрат з полігону.

В рамках конференції учасники відвідали Грибовецьке сміттєзвалище та  цех по переробці люмінесцентних ламп.

Учасники конференції внесли зміни та доповнення до проекту Резолюції, яка включає в себе розв’язання проблеми не лише Грибовицького сміттєзвалища, а й поводження з відходами в Україні в цілому.

13 липня 2016 р. відбулася прес-конференція «Екологічний стан водойм України. Причини та наслідки забруднення води та замору риби у річках».

У прес-конференції взяли участь голова Всеукраїнської екологічної Ліги Тетяна Тимочко, голова Державної екологічної інспекції України Андрій Заїка, Голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація рибалок України» Олександр Чистяков.

Тетяна Тимочко під час свого виступу зазначила, що активісти Всеукраїнської екологічної ліги проводять постійний моніторинг та здійснюють громадську оцінку стану забруднення річок по всій території України. Скиди забруднюючих речовин у водойми спричинюють не лише масовий замор риби, страждають також дикі водоплавні птахи! На її думку, основними причинами критичної ситуації, яка склалася сьогодні з водними ресурсами, є:

-  систематичне забруднення поверхневих вод промисловими та побутовими стоками, третину яких скидають неочищеними або недостатньо очищеними;

-  незаконна забудова природоохоронних прибережних смуг;

-   необдумане будівництво численних малих і великих гідроспоруд на річках.

Все це у поєднанні з аномальною спекою та швидким нагріванням води в мілководних річках і спричинило екологічну катастрофу.

Про проблему у ЗМІ (24 канал)

Андрій Заїка зауважив, що річки мають здатність до самоочищення, але нині такий процес відбувається дуже повільно. В основному це пов’язано з великою кількістю забруднюючих речовин, які потрапляють у воду. Зараз досить небезпечним чинником, що негативно впливає на самоочищення річок, є замулення. Розв’язати цю проблему можна шляхом очищення русел річок та дренажних каналів. Питання виділення коштів на такі природоохоронні заходи входить до повноважень органів місцевого самоврядування, які повинні постійно здійснювати відповідні заходи, щоб запобігати замуленню річок.

Олександр Чистяков наголосив, що і в минулому році траплялись непоодинокі факти отруєння водойм побутовими та промисловими скидами. Тим паче, що майже протягом двох років діяв мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, в тому числі й у природоохоронній сфері. Громадські організації не раз ініціювали прийняття Верховною Радою України ряду законів у природоохоронній сфері, які могли б поліпшити ситуацію. Зокрема, необхідно прийняти законопроект, який зобов’язав би місцеві органи влади винести в натуру природоохоронні берегові території.