Всеукраїнська екологічна ліга з 2010 року акцентує увагу громадськості на важливості розв’язання проблем, пов’язаних з подоланням екологічних та соціальних загроз, які створює підприємство «Радикал», розташоване в межах житлової забудови міста Києва.
З 2001 по 2005 роки була здійснена спроба очистити територію заводу. Тоді вивезли понад 120 т металу, просякнутого ртуттю, ємкості з некондиційними кислотами, які поступово руйнувались і створювали реальну загрозу для довкілля та здоров’я людей.
У 2012 році з міського бюджету були виділені кошти на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, проведення наукових досліджень стану ґрунту, повітря, споруд ВАТ «Радикал». Здійснено підготовчі заходи для проведення безпечного збору, перевезення, зберігання, обробки, утилізації, видалення, знешкодження ртутьвмісних відходів.
Розглядалися наступні варіанти:
• утилізація в межах України (в тому числі, на заводі «Микитартуть» (м. Горлівка, Донецька область);
• вивезення за межі Києва на один з полігонів Київської області;
• вивезення для безпечної утилізації на заводи в європейських країнах.
Були обрані варіанти часткової утилізації в Горлівці і вивезення ртутьвмісних речовин за межі України. У через російську агресію на Донбасі і окупацію частини території України від варіанту утилізації на заводі «Микитартуть» замовник був вимушений відмовитися.
17 вересня 2018 року в Київській міській державній адміністрації відбулося засідання міжвідомчої робочої групи з розв’язання екологічних проблем ВАТ «Радикал». Члени робочої групи спільно із запрошеними спеціалістами обговорили питання можливості очищення території заводу від ртутьвмісних відходів та її подальшої рекультивації.
Представники Державного агентства України з управління зоною відчуження, ДК УкрДО «Радон» запропонували варіант практичного вирішення питання розміщення на довгострокове зберігання небезпечних ртутьвмісних відходів ВАТ «Радикал» в Чорнобильській зоні відчуження.
У засіданні взяла участь Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, яка висловила позицію ВЕЛ щодо подолання екологічних та соціальних загроз, які створює підприємство «Радикал». Вона зазначила, що вирішення цієї проблеми потребує врахування багатьох чинників, зокрема того, що в Україні немає достатніх технічних потужностей для утилізації всієї маси небезпечних відходів, які накопичилися на території заводу (безпосередньо ртуті, забрудненого ґрунту, залишків будівельних конструкцій, обладнання). Крім цього, подальше знаходження об’єкта з небезпечними відходами в межах великого міста, особливо якщо це столиця нашої держави, є істотним і постійно діючим ризиком для життя і здоров’я сотень і тисяч киян.
Вона виголосила пропозиції Всеукраїнської екологічної ліги щодо розв’язання проблеми:
• вимагати від Київської міської державної адміністрації повної, об’єктивної інформації щодо реалізації усіх заходів на заводі «Радикал» та проведення екологічного аудиту території після очищення;
• створити на сайті Київської міської державної адміністрації веб-сторінку з питань екологічної безпеки Києва та киян;
• забезпечити участь громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень на засадах Оргуської конвенції;
• визнати, що подальше зволікання з розв’язанням екологічних проблем заводу «Радикал» є неприпустимим з огляду на значний негативний вплив цього об’єкта на навколишнє середовище та загрозу для здоров’я людей.
За підсумками засідання було вирішено актуалізувати ТЕО з огляду на нові обставини і розглянути варіанти вирішення проблеми з ртутьвмісними відходами на заводі Радикал на наступному засіданні.
Довідково
Київський завод хімікатів «Радикал» почав працювати у 1951 р. і спеціалізувався на виробництві каустичної соди, хлору, бертолетової солі, каучуку, сірчаної та соляної кислот.
В електролізному виробництві використовувалася ртуть, 2 тис. тонн якої щороку осідало на території заводу, проникало у землю та стіни будівель, внаслідок чого за багато років на цій території накопичилося більше де сятка тисяч тон ртуті та інших небезпечних речовин. На заводі дозволялося працювати не більше 8 років, бо це загрожувало здоров’ю працівників.
Коли на початку 1990-х років завод став банкрутом і був закритий, розпочався продаж території як звичайного підприємства, без врахування того, що «Радикал» був виробництвом з підвищеною хімічною небезпекою.
Це шкідливе підприємство спочатку знаходилося в так званій промисловій зоні, поряд із заводом «Хімво локно», Дарницьким шовковим комбінатом, Інститутом органічної хімії НАН України, іншими дослідними устано вами, які працювали в замкнутому циклі. Створення промислової зони в ті часи вважалося раціональним з огляду на економічні переваги і безпеку людей та при родного середовища. Навколо неї була встановлена захисна зона шириною 1000 м. У 1970 х роках минулого століття місто розширилось і наблизилось до її меж, а незабаром і вся промзона увійшла до території міста.
На сьогодні на значній території колишнього заводу «Радикал» розміщені торговельні центри, склади з різними товарами, офісні приміщення, де постійно перебувають люди.