Версія для друку
Розв’язання екологічних проблем ВАТ «Радикал»

Радикал 1Всеукраїнська екологічна ліга з 2010 року ак­центує увагу громадськості на важливості розв’язання проблем, пов’язаних з подоланням екологічних та соціальних загроз, які створює підприємство «Радикал», розташоване в межах житлової забудови міста Києва.

З 2001 по 2005 роки була здійснена спроба очис­тити територію заводу. Тоді вивезли понад 120 т ме­талу, просякнутого ртуттю, ємкості з некондиційни­ми кислотами, які поступово руйнувались і створю­вали реальну загрозу для довкілля та здоров’я людей.

У 2012 році з міського бюджету були виділені кошти на розробку техніко-економічного обґрун­тування (ТЕО) проекту, проведення наукових до­сліджень стану ґрунту, повітря, споруд ВАТ «Ра­дикал». Здійснено підготовчі заходи для проведен­ня безпечного збору, перевезення, зберігання, оброб­ки, утилізації, видалення, знешкодження ртутьвмісних відходів.

Розглядалися наступні варіанти:

• утилізація в межах України (в тому числі, на заводі «Микитартуть» (м. Горлівка, Донецька об­ласть);

• вивезення за межі Києва на один з полігонів Київської області;

• вивезення для безпечної утилізації на заводи в європейських країнах.

Були обрані варіанти часткової утилізації в Горлівці і вивезення ртутьвмісних речовин за межі України. У через російську агресію на Донбасі і окупацію частини території України від варіанту утилізації на заводі «Микитартуть» замовник був вимушений відмовитися.

17 вересня 2018 року в Київській міській держав­ній адміністрації відбулося засідання міжвідомчої робочої групи з розв’язання екологічних проблем ВАТ «Радикал». Члени робочої групи спільно із за­прошеними спеціалістами обговорили питання можливості очищення території заводу від ртуть­вмісних відходів та її подальшої рекультивації.

Радикал 2Представники Державного агентства України з управління зоною відчуження, ДК УкрДО «Радон» запропонували варіант практичного вирішення питання розміщення на довгострокове зберігання небезпечних ртутьвмісних відходів ВАТ «Ради­кал» в Чорнобильській зоні відчуження.

У засіданні взяла участь Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, яка висловила по­зицію ВЕЛ щодо подолання екологічних та соціаль­них загроз, які створює підприємство «Радикал». Вона зазначила, що вирішення цієї проблеми потре­бує врахування багатьох чинників, зокрема того, що в Україні немає достатніх технічних потужнос­тей для утилізації всієї маси небезпечних відходів, які накопичилися на території заводу (безпосеред­ньо ртуті, забрудненого ґрунту, залишків будівель­них конструкцій, обладнання). Крім цього, подаль­ше знаходження об’єкта з небезпечними відходами в межах великого міста, особливо якщо це столиця нашої держави, є істотним і постійно діючим ризи­ком для життя і здоров’я сотень і тисяч киян.

Вона виголосила пропозиції Всеукраїнської еко­логічної ліги щодо розв’язання проблеми:

•  вимагати від Київської міської державної адмі­ністрації повної, об’єктивної інформації щодо реалі­зації усіх заходів на заводі «Радикал» та проведення екологічного аудиту території після очищення;

•  створити на сайті Київської міської державної адміністрації веб-сторінку з питань екологічної безпеки Києва та киян;

•  забезпечити участь громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень на заса­дах Оргуської конвенції;

•  визнати, що подальше зволікання з розв’язан­ням екологічних проблем заводу «Радикал» є не­припустимим з огляду на значний негативний вплив цього об’єкта на навколишнє середовище та загрозу для здоров’я людей.

За підсумками засідання було вирішено актуалі­зувати ТЕО з огляду на нові обставини і розглянути варіанти вирішення проблеми з ртутьвмісними від­ходами на заводі Радикал на наступному засіданні.

Довідково

Київський завод хімікатів «Радикал» почав працювати у 1951 р. і спеціалізувався на виробництві каустичної соди, хлору, бертолетової солі, каучуку, сірчаної та соляної кислот.

В електролізному виробництві використовувалася ртуть, 2 тис. тонн якої щороку осідало на території заводу, проникало у землю та стіни будівель, внаслідок чого за багато років на цій території накопичилося більше де сятка тисяч тон ртуті та інших небезпечних речовин. На заводі дозволялося працювати не більше 8 років, бо це загрожувало здоров’ю працівників.

Коли на початку 1990-х років завод став банкрутом і був закритий, розпочався продаж території як звичайного підприємства, без врахування того, що «Радикал» був виробництвом з підвищеною хімічною небезпекою.

Це шкідливе підприємство спочатку знаходилося в так званій промисловій зоні, поряд із заводом «Хімво локно», Дарницьким шовковим комбінатом, Інститутом органічної хімії НАН України, іншими дослідними устано вами, які працювали в замкнутому циклі. Створення промислової зони в ті часи вважалося раціональним з огляду на економічні переваги і безпеку людей та при родного середовища. Навколо неї була встановлена захисна зона шириною 1000 м. У 1970 х роках минулого століття місто розширилось і наблизилось до її меж, а незабаром і вся промзона увійшла до території міста.

На сьогодні на значній території колишнього заводу «Радикал» розміщені торговельні центри, склади з різними товарами, офісні приміщення, де постійно перебувають люди.