20 квітня 2018 року Всеукраїнська екологічна ліга, в рамках заходів до Дня довкілля спільно з Громадським комітетом моніторингу екологічних проблем Київської області, здійснила виїзд на полігон твердих побутових відходів №5 у с. Підпірці Обухівського району Київської області.
У Києві виявлено критичну ситуацію з перероблення та утилізації твердих побутових відходів у звʼязку із планованим поетапним закриттям полігону.
Участь у моніторингу взяли представники Обухівської районної державної адміністрації, науковці, природоохоронні громадські організації, місцеві активісти, ЗМІ.
Андрій Грущинський, директор ПАТ «Київспецтранс», провів учасників територією полігону, до якої надходять відходи з міста Києва, Обухова та найближчих населених пунктів. За його словами наразі проводиться активна робота з вирішення проблемних питань, повʼязаних з експлуатацією полігону, що були затверджені рішенням Київської міської ради №301/1305 від 27.10.2016 р. Наприклад, за минулий рік 12 га території було вкрито ґрунтом, шар покриття якого становить близько 20 см. До липня 2018 року заплановано завершити розробку проекту рекультивації, укриття першої карти і схилів полігону, що дасть змогу зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, відзначила, що згідно з розпорядженням КМДА, закриття полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці Обухівського району Київської області планується завершити до 1 жовтня 2018 року. Однак, влада досі не може дати відповідь на питання «Що робити зі сміттям після цього?». Заборона на захоронения відходів на цьому та багатьох інших полігонах не вплине на розвʼязання катастрофічної проблеми. Сміттєзвалища займають величезну частку території нашої країни, вони зникнуть лише тоді, коли в країні буде створено повноцінну переробну галузь. І для цього вже зараз необхідно думати про будівництво сміттєпереробних заводів.
Надзвичайно серйозну загрозу становить накопичення на полігоні №5 фільтрату, що створює загрозу для довкілля і здоровʼя людей, які живуть поблизу.
Наразі на полігоні діє модульна установка «ROCHEM», завдяки якій 80% фільтрату шляхом автоматизованих процесів перетворюють на очищену технічну воду, а 20% залишаються концентрованим залишком, який потребує подальшої переробки. Залишок фільтрату накопичується, і ця проблема теж потребує негайного розвʼязання, оскільки він може потрапити в ґрунт і підземні води. Але в Україні поки відсутнє обладнання з утилізації фільтрату.
Варто зазначити, що однією із суттєвих проблем є недостатня поінформованість населення нашої країни щодо роздільного збору, повторного використання сміття. У багатьох країнах світу за його переробку додатково сплачують споживачі. Така система має бути ухваленою на законодавчому рівні; виробники тари та упаковки також повинні нести відповідальність за свій продукт, який потім опиняється на звалищі. Доцільним, на нашу думку, було б закладення у вартість товарів певної оплати за його подальшу переробку.
Водночас, відсутність державної політики, несприятливий інвестиційний клімат, потужні корупційні схеми – усе це стає на заваді процесу створення та функціонування сміттєпереробних заводів.
Тому говорити про закриття полігону №5 потрібно, але владні структури мають вирішити більш глобальну проблему, що виникає внаслідок цього. Подальші кроки з вивезення, переробки та утилізації сміття повинні відбуватись не на папері, а на реально діючих підприємствах.