Олексій Бурковський, голова Наукової ради Донецької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги

Протягом декількох останніх місяців Донецька область стала абсолютним лідером серед регіо­нів України за кількістю створених об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). У Добропільському районі Донецької області створені ландшафтні за­казники місцевого значення «Баранцевий Яр» (54,9 га), «Воронцова Поляна» (30 га), «Заплава р. Бик» (288 га) та ботанічний заказник місцевого значення «Брандушкин Яр» (35 га). У Великоновосілківському районі – ботанічний заказник «Мокроялинський» (189,6 га), у Бахмутському ра­йоні «Ступки-Голубовські-2» (248 га), у Слов’ян­ському – ландшафтний заказник «Соболівський ліс» (107 га), у Костянтинівському районі – «Олек­си Тихого» (137 га) та «Тарасівський» (75 га). У Покровському районі: ландшафтні заказники місцевого значення «Приторський» (166 га), «Га­лина гірка» (59 га), Караковський (41 га) та пам’ятка природи «Сичин дуб» (0,01 га).

На перший погляд, це парадокс, адже майже всі райони Донеччини є більшою чи меншою мірою є прифронтовими і тому, здавалося б, наразі зовсім не до проблем ПЗФ. Проте, детально проаналізувавши ситуацію, мож­на віднайти низку причин, чому Донеччина здобула найбільшого успіху в цьому напрямі.

По-перше, це зумовлено ситуацією АТО, як це не дивно. Це надає право керівництву обласної та військово-ци­вільній адміністрації створювати об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення за дещо спроще­ною процедурою. Водночас вказує, на­скільки важливою є саме централізо­вана, а не децентралізована екологічна політика хоча б в межах регіону. Ке­рівництво області та відповідні регіональні природоохоронні структури цими умовами скористалися.

По-друге, потрібно віддати належне співробітникам Департаменту екології Донецької ОДА, особливо Управлінню природо-заповідних територій, лісового господарства та регуляторної політики, які максимально скористалися нагодою створювати обʼєкти ПЗФ за спрощеною процедурою, адже подібні можливості склалися і на Луганщині, але цей регіон разом з іще пʼятьма, займає останнє місце в Україні за кількістю створених обʼєктів ПЗФ за останній рік. Таким чином, одних лише умов замало для успіху, потрібне ще бажання та відданість справі. Інакше реалізація найкращих умов матиме нульові результати.

По-третє, активна участь громадськості у ство­рені об’єктів ПЗФ регіону. Щоправда, тут знову варто згадати відкритість та ініціативність Управ­ління природо-заповідних територій Департаменту екології Донецької ОДА. Якщо в багатьох регіонах науковці та громадські активісти оббивають пороги своїх обласних еко-департаментів, щоб створити якийсь заказник або пам’ятку природи, то на Донеччині працівники Управління самостійно зверта­ються до громадських організацій, шкільних біологічних гуртків, районних станцій юних натуралістів із закликами готувати та подавати до Департаменту екології обґрунтування на створення обʼєктів ПЗФ.

На жаль, держава катастрофічно від­стає від показників розширення ПЗФ, що задекларовані у Законі України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року». Незважаючи на доволі позитивні результати Донеччини щодо збіль­шення площі ПЗФ, цей регіон також від­стає від цифр та темпів розширення ПЗФ, що відображені  у «Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року». Його результати є суттєво кращими, ніж у деяких інших регіонах, а, отже, є ще над чим працювати.

Донецька обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги є найбільш активною громад­ською організацією, що займається створенням нових об’єктів ПЗФ Донеччини. Ще у 2006 році Київським еколого-культурним центром було під­готовлено 7 наукових обґрунтувань на створення заказників в Добропільському районі, але ця справа так і не зрушила з місця. У липні 2016 р. представники ВЕЛ внесли в ці обґрунтування де­які корективи та повторно подали їх до Департа­менту екології Донецької ОДА. І вже наприкінці 2017 р. 4 із цих 7 об’єктів було створено: «Баран­цевий Яр», «Воронцова Поляна», «Заплава р. Бик», «Брандушкін Яр».

На окрему увагу заслуговують наукові обґрунту­вання на створення заказників та пам’ятки при­роди в Покровському районі Донеччини, які були повністю підготовлені Донецькою ОО ВЕЛ. До останнього часу Покровський район був одним з найбідніших на запо­відні території куточків Донеччини. Він займав останнє місце в області за кіль­кістю об’єктів ПЗФ та 16 місце за пло­щею заповідних об’єктів з 18 районів області. Єдиною заповідною територією  Покровщини був ландшафтний заказник «Урочище Зоря» (109 га на весь район!), у якому було поєд­нано залишки байрачного лісу, штучні лісонасадження та зону відпочинку.

У 2016 р. Всеукраїнською екологічною лігою було подано до Департаменту екології Донецької ОДА три наукових обґрунтування на створення ландшафтних заказників та однієї пам’ятки при­роди в Покровському районі. Всі чотири об’єкти були оголошені обласною владою на початку 2018 року. Це ландшафтні заказники «Галина гірка», «Приторський» та «Караковський», а також пам’ятка природи Сичин дуб. Усі три заказники розташовані вздовж правого берега найбільшої річки району – Казенного Торця.

«Галина Гірка» є одним з найбагатших на різно­маніття флори природних комплексів Покровського району, де зустрічаються такі види, зане­сені до Червоної Книги України, як рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch.), тюль­пан дібровний (Tulipa quercetorum Kolk. et Zoz.), ковила волосиста (Stipa capillata L.), ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin et Rupz.), а також де­кілька видів, що охороняються Червоним Пере­ліком Донецької області. Це одне з найкрасиві­ших місць району, з якого відкривається велична панорама на навколишні краєвиди.

Ландшафтний заказник «Приторський» є своє­рідним та унікальним, який водночас створює вкрай важливий прецедент в регіоні. Варто зазна­чити, що більшу частину заказника створено на території, яка ще на початку 2000-х була ріллею. Проте, через високу еродованість цю територію було виведено з активного сільськогосподарського обігу та здійснено її залісення. Унаслідок чого де­рева прижились на цій території не дуже добре, а от степові угрупування відновились. Наразі не можна передбачити, як у подальшому відбувати­меться на цьому місці співіснування штучних лі­сонасаджень та степу. Розповсюдження деревних рослин на території заказника відбувається нерів­номірно. На одних ділянках активно поширюєть­ся інтродукований вид маслинка вузьколиста, на інших – степові угрупування утримують свої по­зиції. Хай там що, а створення цього заказника є вкрай важливим прецедентом, який доводить, що можна створювати обʼєкти ПЗФ на антропогенних територіях після їх консервації, де від­бувається природний процес ревайлдингу (здича­віння). Тепер ця здичавіла ділянка є однією з найбагатших в районі на різноманіттям фауни. Тут гніздяться куріпки та перепілки, полюють такі хижі птахи як канюк, різні види лунів, боривітер, кібець, мешкають зайці, лисиці, козулі. Досвід створення цього заказника може стати у нагоді під час створення інших заповідних об’єктів на­віть за умов дефіциту степових природних комп­лексів.

Процес створення ланд­шафтного заказника «Караковський» насправді виявив­ся найскладнішим, адже се­ред запропонованих в науко­вому обґрунтуванні ділянок під заказник було відведено лише території в заплаві річ­ки Казенний Торець. Най­більш цінна степова частина природного комплексу в межі заказника не потрапила. Зауважимо, що ця найцінніша ділянка є не лише важливим оселищем видів, що охороняються, але і має високу естетичну цінність.

Не дарма саме тут відзняті одні з найяскравіших кадрів першого в Україні повно­метражного науково-популярного фільму «Торські степи: життя, смерть... воскресіння?». Тому створення заказника на цій території тепер має стати першочерговим завданням природоо­хоронної громадськості України.

Пам’ятка природи «Сичин дуб» біля с. Мемрик тривалий час чекала заповідання. Це унікальний для цієї частини Донеччини дуб, віком близько 500 років та обхватом 5 м, що входить до переліку 500 видатних дерев України.

Незважаючи на певні досягнення в заповідній справі Донеччини, попереду ще багато роботи. Уже в лютому 2018 року Наукова рада Донецької обласної організації ВЕЛ подала до Департамен­ту екології Донецької обласної військово-цивіль­ної адміністрації ще 7 наукових обґрунтувань на створення 4-х ландшафтних заказників, 2-х бо­танічних заказників і 1-ї пам’ятки природи в межах Покровського та Добропільського районів. Загальна площа всіх пропонованих об’єктів складає понад 1000 га. Однак, Всеукраїнська екологічна ліга не зупиниться на цьому, попере­ду ще багато роботи в напрямку розширення за­повідних територій Донеччини, які є важливою складовою природно-заповідного фон­ду всієї України. 

Література

1. Природно-заповідний фонд Донецької області. Науково-інформаційний довідник / Під загальною редакцією С. П. Натруса, О. І. Неклеси. - Вінниця, ПрАТ «Вінницька обласна друкарня», 2017. - 172 с.

2. У Добропільському районі Донеччини оголошені нові за­казники. [Електронний ресурс] - 2018. - Режим доступу: http:// ecology.donoda.gov.ua/u-dobropilskomu-rajoni-donechchini- ogolosheni-novi-zakazniki/.

3. У Покровському районі Донеччини оголошені нові заказники та пам’ятка природи. [Електронний ресурс] - 2018. - Режим до­ступу: http://ecology.donoda.gov.ua/u-pokrovskomu-rajoni-donechchini-ogolosheni-novi-zakazniki-ta-pamyatka-prirodi/.

4. Донеччина - лідер у створенні заповідних територій. [Електронний ресурс] - 2018. - Режим доступу: http://www.hromadske-zp.tv/donechchina-lider-u-stvorenni-zapovidnix- teritorij/.