Однак, як бачимо, це не стримує ні молодиків, ні навіть окремих двірників тому слід обов'язково скаржитись на них в житлове управління, управління з благоустрою чи місцеві адміністрації. Якщо ви розумієте, що скаргу не розглянуто, а дими й далі отруюють ваше життя, тоді мають відповідати посадовці, що проігнорували ваше звернення. Державна екологічна інспекція, пожежна служба, міська санітарно-епідеміологічна служба і навіть прокуратура мають допомогти усвідомити нерадивому чиновнику чий він слуга.
Починаючи боротьбу із паліями, ви маєте знати, що закон у будь-якому разі на вашому боці. Відповідні статті Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря» зобов'язують не завдавати шкоди довкіллю і забороняють спалювання листя. Є й інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.
За спалювання сухої рослинності передбачена адміністративна, а у випадку, коли природі завдано значної шкоди, навіть кримінальна відповідальність. Зокрема, ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що на громадян за спалювання сухої рослинності накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За ті ж дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, яких у столиці кілька десятків, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.
Спалювання листя заборонене чинним законодавством, бо шкодить здоров'ю і завдає шкоди довкіллю. При горінні сухої трави й листя виділяється діоксин – одна з найбільш токсичних синтетичних сполук. Окрім нього, в повітрі з'являється ціла група отруйних речовин, серед яких, СО та окисли азоту. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери, зокрема, важкими металами.
Потрапляння діоксину в організм викликає ризик захворювання раком і може викликати ряд інших серйозних проблем для здоров'я. Вражаються підшлункова залоза, серце, легені, імунна система, генетичний апарат та клітини ембріону. Спалювання листя та іншої сухої рослинності загострює хронічні захворювання, бо у дощові чи туманні дні дим від вогнищ на довго зависає у повітрі, утворюючи смог.
При спалюванні трави на придорожніх ділянках, стерні на полях неконтрольований вогонь нищить природні ділянки. У пожежах згорає насіння і коріння трав'янистих рослин, пошкоджуються, а часто повністю гинуть дерева, кущі, дикі тварини.
У сухому листі згорає величезна кількість корисних комах, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. І наступного року, щоб справитися із шкідниками, яких раніше знищували сонечка, чи відновити родючість ґрунту, доводиться використовувати хімікати, що завдають природі нової шкоди.
Альтернатива спалюванню – це вивіз листя, і подальше його компостування та використання як добрива. Найціннішою характеристикою рослинного компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Взагалі, експерти Всеукраїнської екологічної ліги радять обмежити навіть у містах площі, де потрібно згрібати і вивозити листя, тому що це призводить до природного органічного добрива і збіднення ґрунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Виняток складають лише каштанові алеї, де вражене каштановою міллю листя, має ретельно утилізуватися, але то вже інша розмова.

Тетяна Тимочко, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги