Версія для друку
"Українці мають право знати про те, що вони споживають", інтерв'ю журналу "Ми і Президент"

Про «за і проти» ГМО, про можливі віддалені наслідки розповсюдження трансгенів і чому українська влада уже багато років ігнорувала цю проблему в інтерв'ю першого заступника голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко.

 

- Пані Тетяно, чому у світі постійно ведуться, а останнім часом загострюються дискусії щодо генномодифікованих продуктів?
- В пресі вже не один рік існують висловлювання про те, що ГМ-рослини — це «їжа Франкенштейна», атомна бомба, яка не розпадається, а розмножується і таке інше. Отже, оцінюючи ризики, пов'язані з ГМО, слід наголосити, що для людства і взагалі для природних екосистем вони надто суттєві.
ГМО з'явились ще наприкінці 80-х років минулого століття і відтоді перед вченими постають непрості питання, пов'язані з прогнозуванням можливих, нині недостатньо досліджених, наслідків поширення ГМО та безконтрольного вживання ГМ-продуктів. Що таке генетично модифікований організм (ГМО) – це організм, який має в собі нову, неприродну для себе комбінацію генетичного матеріалу, переміщеного завдяки генній інженерії.
Так зване генетичне забруднення, яке відбувається на фоні втрат біологічного та генетичного різноманіття, стає однією з найбільших загроз сучасності. За останнє десятиріччя площа засіяна трансгенами збільшилась на планеті у 40 разів. Якщо 1996 році площі під вирощування ГМО складали приблизно 2,8 млн га, то нині фахівці називають цифру понад 85 мільйонів гектарів.
В Україні офіційно жоден сорт ГМ-рослин в комерційних цілях офіційно не вирощується. Дослідження ГМ-сортів, створених компанією „Монсанто", відбувалися у 1997 та 1998 роках. Зокрема досліджувалася картопля, стійка до колорадського жука, цукровий буряк, стійкий до певних гербіцидів, та кукурудза, стійка до шкідливих комах. У 1999 р. ці випробування були припинені, через загрозу негативного впливу трансгенних сортів на здоров'я людини і довкілля.
Однак, як свідчать деякі факти у 2006 році в Україні посівні площі сої та рапсу значно перевищували мільйон гектарів. В Європі це найбільші посіви цих культур і за різними даними, значна їх частина – ГМ-сорти.
Представники міжнародних організацій, які протидіють неконтрольованому розповсюдженню ГМО заявляють, що українські ринки вже насичені ГМ-продукцією, проте, на відміну від країн ЄС, вона тут не маркована.

- Як вплинуть ГМ-культури на навколишнє середовище?
- Існують певні застереження, що безконтрольне вивільнення ГМО може призвести до порушення екологічного балансу та виникнення загрози біологічному різноманіттю.
Поділ різноманітних посівів буферними зонами не перешкоджає випадковому перехресному запиленню. Вже зафіксовано, що гени від ГМ-рослин самовільно передавалися звичайним. І хто зараз може посвідчити, що процес розповсюдження стовідсотково перебуватиме під контролем. Отже, не виключено, що передача генів може призвести до появи взагалі нових видів організмів – супербур'янів і супершкідників.
Зміна чисельності одних видів може призвести до зміни чисельності інших. До того ж шкідники, проти яких застосовуватимуться трансгени еволюціонуватимуть перед загрозою вимирання, як еволюціонували, наприклад, патогенні мікроби після появи антибіотиків.
Можна відмовитися від використання хімічних забруднювачів, чи використання атомних станцій, – хоча і у цих сферах ризики не малі, але не можна повернути часу назад – не можна відновити той біоценоз, що існував до ГМО-забруднення.

- Чи продаються ГМ-продукти в наших магазинах?
- Так, продаються, хоча споживач про це не поінформований! За результатами дослідження "природності" продуктів, яке провів "Укрметртестстандарт" у київських супермаркетах, трангсени є навіть у дитячому харчуванні. Було перевірено 42 зразки найменувань продукції — ковбаси, шинка, пельмені, каші швидкого приготування. У 18 з них виявлено вміст ГМ сої понад 5 %.

- Наскільки небезпечно людині вживати їх у їжу?
- Через дослідження було встановлено, що у пацюків, які вживали трансгенну картоплю, почав знижуватись імунітет. А після споживання ГМ-томатів у тварин були знайдені порушення тканин шлунку, патології інших внутрішніх органів, зокрема таких важливих як печінка та підшлункова. Вчені зазначають, що споживання ГМ-продуктів може також стати джерелом алергійних реакцій.

- Чи існує об'єктивна потреба в розвитку досліджень, пов'язаних з ГМО?
- Розвиток науки процес об'єктивний. Людина постійно намагалася осягнути світ, в якому живе. Нині вчені намагаються заглянути в глибини космосу і проникнути в мікросвіт. Однак, як на мене, пізнання навколишнього середовища все більше випереджає процес самовдосконалення людини. За останні 5-7 тисяч років ми значно просунулися в технологічній сфері, однак, мало змінилися в питаннях моралі. Саме тому, рухаючись шляхом революційного наукового прогресу, ми можемо зайти на манівці, якщо людство не усвідомить відповідальності за свої вчинки, якщо цивілізація не перетвориться з чисто технократичої на гуманістичну.
На створення ГМО-продуктів вчені вийшли через військові розробки у сфері біологічної зброї. Далі стало зрозумілим, що нові відкриття можуть бути корисними з точки зору бізнесу, подолання продуктової кризи, що поставала в другій половині минулого століття. Використання ГМО дозволяло вирішувати низку найгостріших проблем у сільському господарстві: значно підвищити врожайність культурних рослин та уникнути його втрат при зберіганні. Отже створювалися генетично модифіковані сорти найбільш вживаних сільськогосподарських культур сої, кукурудзи, бавовни, рапсу, цукрового буряку, картоплі, стійкі до гербіцидів, комах та вірусів.
Десь в середині сімдесятих стало зрозуміло, що хімічні препарати в медицині вичерпують свої можливості, отже потрібно шукати інші технології боротьби за здоров'я людини. Спочатку в науковому світі, а потім і в широкому вжитку з'явилося таке поняття, як клонування. Багатьох пройняв страх – а чи готові ми до цього.
Я ще раз наголошую, що розвиток новітніх біотехнологій має спрямовуватися на дійсно виважені потреби людства, а не на догоду сьогочасним економічним чи політичним інтересам. Мають бути вироблені правила юридичні і моральні, які б спрямовували цей розвиток.

- Чи готовий світ до гри за правилами?
- Почну з того, що біологічна й генетична безпека є складовою частиною національної безпеки цивілізованої держави. І тому переважна більшість країн, які досягли певного рівня розвитку встановили правила поводження з генетично модифікованими організмами і приділяють цьому процесу серйозну увагу.
У січні 2000 року було ухвалено Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, який є першим міжнародним документом, що регулює відносини між країнами в сфері поводження з генетично модифікованими організмами і його основна мета – встановити міжнародні правила щодо безпечного перевезення, обробки та використання організмів, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням ризиків для здоров'я людини. Україна приєдналась до Картах енського протоколу у 2002 році. 11 вересня 2003 року Протокол офіційно вступив в силу після того, як його ратифікували понад 50 країн світу.
Різні країни по-різному ставляться до проблем ГМО. Є країни де нині активно культивуються і використовуються ГМ-культури, зокрема в Китаї, Індії, Японії, країнах Латинської Америки, і особливо – у США. Є країни, які максимально обмежують розповсюдження трансгенів. Більшість країн Євросоюзу категорично обмежують ввезення та використання генно-модифікованих організмів. У 2005 році було прийнято "Берлінський маніфест", що передбачає більш, ніж 100 країн, міст, регіонів вільних від ГМО.
Передові країни світу мають як розвинену систему наукових досліджень в галузі біобезпеки і аналізу перспектив розвитку біотехнології, так і досить відрегульовану національну правову базу щодо застосування ГМО. Відповідні закони та нормативні акти діють у країнах ЄС, США, Канаді, Росії, ПАР, багатьох інших країнах. Євросоюз, наприклад, витратив на створення системи таких правил понад чотири роки.

- Що особисто вам здається найтривожнішим відносно біобезпеки в Україні?
- Дуже повільне усвідомлення нашим суспільством надзвичайної важливості цієї проблеми та ймовірних ризиків для здоров'я людей та природних екосистем.

- В такому разі, чому українська влада не поспішає долучитися до цих правил?
- Ви добре сказали – не поспішає. Кілька спроб прийняти закон про біобезпеку провалювалися трьома скликаннями Верховної Ради. Приєднавшись до Картахенського протоколу, Україна заявила про застосування принципу обережності при ухваленні рішень стосовно поширення ГМО, і лише 31 травня 2007 р. поспіхом, з порушенням процедур ухвалено закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Закон досить декларативний.
Експерти ВЕЛ проаналізували Закон ухвалений ВР України і оцінили його негативно. По-перше, цей закон був поспішно, неякісно підготовлений без залучення широкого кола науковців і спеціалістів і, як наслідок, має поверхневий характер. Містить суперечності з правовими актами України, ухваленими раніше.
По-друге, закон не захищає реально українців від несанкціонованої навали ГМО в нашій країні.
По-третє, процедура ухвалення закону повністю ігнорує Оргуську конвенцію «Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища» багато інших нормативних документів, які передбачають обов'язкові консультації з громадськістю з питань державної політики.
1 серпня 2007 р. уряд ухвалив постанову «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми», проект якої готувала Всеукраїнська екологічна ліга. Ось тут є вже конкретні механізми дії. Постановою передбачається запровадження обов'язкового маркування харчових продуктів, які містять або можуть містити генетично модифіковані організми, зазначення якісного складу ГМО або мікроорганізмів, вміст яких перевищує 0,9 відсотка та заборона ввезення, виробництва та реалізації харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, що містять генетично модифіковані організми.

- Однак, з інформації на парламентському сайті постанова нині не чинна!?
- 21 листопада 2007 р. відмінено Постанову Кабінету Міністру України № 985 «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми» від 1 серпня 2007 року. Отже, постанова КМУ, яка мала вступити в дію з 1 листопада, а потім термін її введення було на місяць перенесено, так і не набула чинності.
Лобісти ГМО–продуктів таки досягли свого. І далі від українців приховуватимуть інформацію, про вміст трансгенів у продуктах харчування, і далі у нас забирають природне право вибору, і далі влада відмовляється створити умови для забезпечення громадян інформацією, щодо загроз стану їх здоров'я.
Відповідно до досліджень зарубіжних учених ГМО-продукти негативно впливали на піддослідних тварин. Було встановлено, що у пацюків, які вживали трансгенну картоплю, почав знижуватись імунітет. А після споживання ГМ-томатів у тварин були знайдені порушення тканин шлунку, печінки та підшлункової. Вчені зазначають, що споживання ГМ-продуктів може також стати джерелом алергійних реакцій, негативно впливати на репродуктивну функцію.
Якщо Міністерство охорони здоров'я України підтвердить, що організм людини має потужніші механізми самозахисту ніж механізми вищезазначених тварин, то у нас є шанс на «світле майбутнє». Якщо ж таких гарантій не надійде, то з нас просто роблять піддослідних гризунів.
Постанову відмінено урядовим рішенням. Отже, ГМО-лобісти вийшли на найвищий рівень. Які ж треба було занести аргументи і скільком високим посадовим особам їх треба було запропонувати, щоб переконати владоможців у не важливості питання здоров'я всієї нації.
Яким батьком чи матір'ю треба бути щоб чиновницькі тимчасові вигоди перемогли природне здорове почуття тривоги за долю своїх же дітей та онуків.

- Виходить, що зусилля громадськості не мають ніякого впливу на рішення влади?
- Я так не вважаю. Більше того, активісти Всеукраїнської екологічної ліги, керуючись Оргуською конвенцією 7 грудня 2007 р. підготовили та подали позовну заяву в Окружний адміністративний суд міста Києва на незаконні дії Кабінету Міністрів України в частині відміни Постанови КМУ № 985 «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми» від 1 серпня 2007 р., яка мала набрати чинності 1 листопада 2007 р.
Згідно зазначеної Постанови передбачалося, що ввезення та реалізація харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми в кількості більше як 0,9 відсотка, здійснюється за наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів, а також забороняється ввезення, виробництво та реалізація харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми.
Також була порушена процедура прийняття рішення про відміну Постанови КМУ № 985 «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми» від 1 серпня 2007 р., а саме: не було проведено процедури громадського обговорення на виконання вимог ст. 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», пр. 59 Регламенту Кабінету Міністрів України № 950 від 18.07.07 р.
11 лютого 2008 р. Окружний адміністративний суд міста Києва скасував рішення уряду про відміну Постанови № 985 «Питання обігу харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми» від 1 серпня 2007 р.
Вже найближчим часом Уряд має забезпечити обов'язкове маркування продуктів харчування, які містять ГМО та заборонити використання ГМО у продуктах дитячого харчування.

- Важко повірити, що в нашій країні ще можна виграти судовий процес проти Кабміну!
- Так. Суд прийняв позитивне рішення. Але Кабмін не спішить його виконувати і вводити маркування продуктів харчування з ГМО. А це особливо загрозливо у зв'язку із вступом України до СОТ. Адже введення маркування може розглядатись окремими членами СОТ як обмеження торгівлі.
Залишилось дуже мало часу для реальних дій влади у цьому питанні.