Серед багатьох питань глобальної екологічної кризи є найважливіші й найнагальніші. Це, перш за все, формування нової ідеології у ставленні до природи, а це можливе лише за умов, глибокої перебудови усієї системи освіти, покращення взаємодії громадських організацій з владою та усвідомлення державних посадовців своєї відповідальності за стан довкілля. Друге: реалізація вже набутих знань про зміст різних аспектів екології можлива лише тоді, коли державні керівники збагнуть нарешті, що тільки влада, різні її гілки і рівні може і зобов'язана усією своєю розумною, науково обґрунтованою діяльністю, волею і рішучістю дій забезпечити таке використання природного середовища і ресурсів, яке за будь-яких умов не призведе до змін, що принесуть шкоду природі і створять загрозу самій людині як біологічній істоті.
Приклади кризового стану навколишнього середовища в реґіонах України свідчать, перш за все, про байдужість значної частини наших державних службовців до проблем довкілля та несміливість і нерішучість громадських екологічних організацій, що мляво виступають з критикою таких посадових осіб, не вимагають їх покарання за порушення існуючого законодавства.
Тільки влада здатна, і зобов'язана забезпечити виконання існуючого законодавства. Тільки влада, за допомогою досконалих законів зможе формувати такі культурні, моральні та особисті цінності і відносини між людьми, які б забезпечили найсприятливіші умови життя населення. Тільки влада здатна, і зобов'язана забезпечити такі шляхи, методи і засоби розвитку освіти, культури й економіки, які б попереджали і не допускали збіднення екологічного різноманіття, деградації ґрунтів, забруднення атмосфери, гідросфери, протиприродного осушення боліт чи зрошення степів. Від досвіду й уміння керівників залежить раціональне природокористування, збагачення природи і висока екологічна культура в нашій та й в усіх інших країнах. Завдання громадських організацій – спонукати владу до таких дій, допомогти їй зрозуміти безумовний пріоритет збереження життя над виробничою діяльністю, безумовний пріоритет формування екологічної свідомості, етики, почуття господаря у ставленні до природних ресурсів і сприяти їй у цьому. В багатьох реґіонах України нам вдалося налагодити нормальні робочі відносини з владними структурами.
Перш за все хотілось би відзначити активну участь обласних організацій ВЕЛ у роботі Громадських Рад при облуправліннях екоресурсів. Шість наших голів обрані головами обласних Громадських Рад, 15 обласних організацій є їх членами. Співпраці з Мінекоресурсів ми надаємо великого значення і хотілося б, користуючись нагодою, подякувати Міністру Зайцю Івану Олександровичу за розуміння значення участі громадськості у захисті довкілля.
Нашим серйозним важелем є співпраця з фракцією Народно-демократичної партії у Верховній Раді України.
Тісно співпрацюють з органами державної влади та місцевого самоврядування й більшість обласних осередків ВЕЛ. Можна навести декілька з багатьох прикладів:

На жаль, маємо приклади нерозуміння органами державної влади, органами самоврядування гостроти екологічних проблем.

Так в Полтавській області вже два роки не дається офіційна оцінка подіям, які сталися в с. Хомутець Миргородського району (17 вересня 1998 року там відбулося масове отруєння учнів місцевої школи та викладачів під час проведення мітингу).
Не вдалося привернути увагу комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи до потреб наших людей, до екологічних тривог громадськості. Так робота Севастопольської організації ВЕЛ, щодо заборони розробки гори Гасфорт у Криму залишилася без уваги пана Самійленка. Але ми не втрачаємо оптимізму. Ми й надалі будемо намагатися досягнути такої ситуації, щоб влада дивилась на результати своєї діяльності очима громадськості. А це буде означати, що вже на стадії формування політики, вона все більше буде враховувати екологічні наслідки своєї діяльності.
Тому нам необхідно приділити чимало уваги конкретній роботі Всеукраїнської екологічної Ліги з громадянами, роботі з владою у питаннях створення відповідної системи законів та безумовного виконання таких законів. Гадаю, що в основу нашої діяльності ми повинні покласти ідею пріоритетності екологічної безпеки, без якої не може бути й мови про національну безпеку.
Ще 10 років тому вирішення екологічних проблем було прерогативою державних органів у сфері прийняття законів та у сфері контролю за їх дотриманням. Але громадськість сама загострила екологічні проблеми, політизувала їх, що й призвело до активізації екологічного руху.
Отже, участь громадськості в обговоренні проектів документів і програм, формулюванні рішень, які впливають на стан довкілля допомагає уникнути конфронтації з цих питань, запобігає соціальним конфліктам, створює умови для співпраці. Саме продуктивний діалог громадськості з владою і є ознакою демократичного суспільства.