Четвер 25 квіт. 2024
Всеукраїнська екологічна ліга вітає Канівський природний заповідник зі 100-річччям

Канівський природний заповідник був створений 30 липня 1923 року на базі Канівського навчально-дослідного лісового господарства. Заповідник має важливе значення для охорони типових та унікальних екосистем Середнього Придніпров’я України в межах Лісостепу.
Територія заповідника об’єднує три різні за природними особливостями частини: надзаплавну «нагірну» – вкриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра – всесвітньовідомі Канівські геологічні дислокації: два заплавні острови на Дніпрі – Круглик і Шелестів; Зміїні острови у Канівському водосховищі.
Основні функції заповідника – охорона еталонних та унікальних природних комплексів лісостепу, збереження біорізноманіття, спостереження за зміною природних процесів.

Емблема Каніваський заповідник
Через значну розчленованість рельєфу на території заповідника спостерігається велика різноманітність мікрокліматичних умов, ґрунтового й рослинного покривів та тваринного світу. Значне наукове зацікавлення становлять екосистеми заплавних островів. Саме їх можна віднести до еталонних. Після створення на Дніпрі каскаду водосховищ таких островів практично не залишилося. На території заповідника охороняються 2 лісових, 1 степове та 2 водних рослинних угруповання, занесені до Зеленої книги України.

Анемона жовтецева

Анемона жовтецева


У флорі заповідника нараховується 990 видів судинних рослин, що становить близько 20 % флори України. Тут виявлено 170 видів лишайників, 138 мохоподібних, а також 1232 види справжніх грибів. У заповіднику зростають 5 видів рослин, занесених до Європейського червоного списку, 29 видів, занесених до Червоної книги України, 6 видів з Додатку I Бернської конвенції.

Біле латаття

Біле латаття


Багатою є також фауна заповідника. В районі Канівських дислокацій виявлено понад 10 тис. видів безхребетних тварин (всього по Україні їх нараховується 25 тис. видів). Тільки комах мешкає в заповіднику близько 8000 видів, з яких 36 видів занесено до Червоної книги України. Серед хребетних тварин у заповіднику мешкають 233 види птахів, 53 види ссавців, 11 видів земноводних, 8 видів плазунів, 37 видів риб та 1 вид круглоротих, у тому числі чимало рідкісних видів.

Довгохвоста синиця

Довгохвоста синиця


Загалом на території заповідника охороняються 26 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку, 83 види, занесені до Червоної книги України, та 175 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.
На його території перебувають під охороною численні пам’ятки історії та археології: 2 скіфські городища 4 ст. до нашої ери, поселення полян 4 ст. нашої ери, давньоруське городище Родень (9–13 ст.). Проводяться комплексні екологічні дослідження, складено геоботанічну, ландшафтну та ґрунтову карти заповідника, проведено інвентаризацію основних груп рослин, тварин і грибів. Садиба заповідника – територія колишньої дачі одного з перших дослідників місцевих археологічних пам’яток академіка М. Ф. Біляшівського. Функціонує Музей Природи з відділами: історії заповідника, ботанічним, зоологічним, дендрологічним, палеонтологічним, археологічним, а також меморіальними кімнатами М. Ф. Біляшівського.

Малий дубовий вусач

Малий дубовий вусач


Зараз на території природного заповідника проводяться комплексні екологічні дослідження, складено геоботанічну, ландшафтну та ґрунтову карти заповідника, проведено інвентаризацію основних груп рослин, тварин і грибів. Заповідник є науковим підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, базою практики студентів.

Ще у 2014 ВЕЛ підтримала ініціативу Канівського МО ВЕЛ щодо недопущення будівництва еколого-небезпечного об’єкту на території Канівського району Черкаської області. ВЕЛ категорично не погоджується з ідеєю створення на теренах села Бучак, неподалік території Канівського природного заповідника, гідроакумулюючої електростанції, оскільки вбачає в цьому спробу створити ілюзорну доцільність збільшення виробництва електроенергії для того, щоб використати значні природоресурсні можливості Канівського району в приватних інтересах, крім цього, регулярне забирання та випуск води Канівською ГАЕС може призвести до підняття з дна Канівського водосховища 5,3 млн тонн донних відкладів та мулу з площі дна 25−35 км, які містять акумульовані радіонукліди (стронцій-90 та цезій-137).
Внаслідок російської військової агресії під загрозою опинились унікальні ландшафти по всій України. Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора, закриття неба над Україною для збереження Природи, для майбутнього!
Джерела: Канівський природний заповідник, сайт ВЕЛ, мережа Інтернет
Фото: Канівський природний заповідник, мережа Інтернет

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи