Унаслідок військової агресії під загрозою опинилися унікальні природні ландшафти. У зоні бойових дій під окупаційними військами перебувають 1 654 736 га цілинних степів, що становить орієнтовно 59% степів у всій Україні, та 4514 га чагарникової рослинності – понад 10% таких площ України.
З природно-заповідний фонд найвищого рангу охорони (національні парки, природні і біосферні заповідники, національні природні парки) охоплює 1 236 366 га. 44% з них опинилися в зоні бойових дій, під тимчасовим контролем російських загарбників або є недоступними для України.
Заповідник «Кам’яні могили» (відділення Українського державного степового природного заповідника) заснований 5 квітня 1927 р. як особлива природоохоронна територія місцевого значення та має велику геологічну, біологічну, історико-археологічну і художньо-емоційну цінність.
Його площа становить близько 400 га, з них 300 га на території Донецької обл., 100 га – Запорізької.
Назва «Кам’яні Могили» (давньослов’янською – кам’яні кургани) закріпилась за цією місцевістю з часів заселення Приазов’я переселенцями катеринівської доби. Вік гранітів Кам’яної Могили – близько 2 млрд. років. Пасмо гір представлено Західною і Східною грядами з абсолютною висотою окремих верхівок до 100 м., колись їх висота сягала 3-5 км.
Граніти мають рожевий колір, але їхню поверхню на 95% вкриває 60 видів лишаїв і 20 видів мохів. Тому гори видаються чорними, тим більш, у порівнянні з сонячними степами. Тому місцева річка отримала назву Каратиш – чорний камінь.
У заповіднику і на його околицях є три джерела. На східному кордоні заповідника, біля високих скель, на 20 га розлилося озеро глибиною до 6-7 м. З-поміж сотен скелястих виходів п’ять вирізняються висотою та контрастують з навколишньою рівниною і помітні за десятки кілометрів. Саме вони дали своєму геологічному ярові назву Беш-Таш – п’ять каменів (в перекладі з тюркської мови). Ріка Беш-Таш нині є балкою Залинського. Історичні назви гір: Жаба, Гостра (217 м. на рівнем моря), Панорамна, Маски, Витязь.
Рослинність Кам’яних Могил належить до петрофітного (кам’янистого) варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів. Всього в заповіднику росте майже 500 видів рослин. Вузькоаріальними реліктовими ендеміками є дереві голий (Червона книга України) і волошка несправжньоблідолуската (Червона книга України). Папороть вудсія альпійська (Червона книга України) поза межами заповідника зустрічається вже за 700-1000 км. У заповіднику охороняються 11 видів ковили, які всі входять до Червоної книги України. Існує розарій – 20 видів троянд, а це – тисячі кущів. На схилах, у балках і луговинах росте суниця. На жаль, не обходиться і без рудеральної (бур’янистої) рослинності.
В заповіднику живе близкьо 3000 безхребетних. З плазунів зустрічається степова гадюка (Червона книга України), ящірка прудка і водяний (шахматний) вуж. Із птахів представлені здебільшого горобині. Найбільш численні жайворон польовий, чекан луговий, славка сіра, вівсянка садова та кам’янка звичайна. У долині річки зустрічаються синиця велика, синиця-реміз, іволга, зозуля. Скелясті виходи полюбляє дремлюга. З куриних – куріпка сіра і фазан. Під час міграцій тисячі ластівок (сільська, міська, берегова), бджолоїдок, шпаків (звичайний і рожевий), дроздів (горобинник і деряба), плисок (жовта і біла), вівсянок (звичайна, садова, просянка), щевриків (польовий і лучний) затримуються в заповіднику для відпочинку. Над заповідником полюють сотні соколоподібних (кобчик, зимняк, сарич, чиглок). Під час гону в заповіднику в одному місці скупчуються по 15-30 особин зайця-русака. Лисиця приходить на територію заповіднику народжувати, її чисельність тут інколи в 3-4 рази вище, ніж на сусідніх територіях. У балки на водопій, для пологів і виховання молодняку приходять невелички табуни кіз (по 3-4 особини). Під час гону в заповіднику до тижня можуть затримуватись вовки. Невеликі ссавці – сліпець звичайний та мишовидні гризуни: полівка звичайна, домова миша, курганчикова миша, степова пеструшка (Червона книга України). У створених цима тваринами отворах знаходить притулок безліч жуків.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає європейські природоохоронні організації долучитися до зупинення війни в Україні заради збереження унікальних ділянок природи для майбутніх поколінь в контексті сталого розвитку!
Фото: соцмережі, Українська прородоохоронна група
