Всеукраїнська екологічна ліга запропонувала Держгеокадастру, Міндовкілля та Мінагрополітики розглянути і підтримати доповнення та зміни до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку консервації земель».
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на своєму сайті запропонувала до громадського обговорення проєкт Порядку консервації земель (ПКЗ). Голова Донецького обласного осередку ВЕЛ Олексій Бурковський, разом з колегами, підготували власне бачення перспектив консервації земель, яке й стало основою звернення ВЕЛ до органів влади, що опікуються даною проблематикою.
За нинішньої екологічної ситуації консервація земель не може розглядатися лише як інструмент покращення якості ґрунтів. Сьогодні консервація має розглядатися зокрема як інструмент виправлення дисбалансу ландшафтів та реалізації політики декарбонізації економіки, спосіб боротьби з опустелюванням та змінами клімату.
Структура земельного фонду, яку сьогодні має Україна, відзначається надмірною сільськогосподарською освоєністю. За попередніми оцінками, визначеними Інститутом землеустрою при НААН, в Україні близько 6,5 млн га земель – це орнонепридатні землі, які стали такими через втручання людини. Вже нині потрібно створювати механізми виведення їх із сільськогосподарського обігу. Відновлення потребують до15 млн га малопродуктивних, техногенно забруднених і деградованих ґрунтів.
Запропонована версія ПКЗ-2021, на нашу думку, має ряд переваг у порівнянні з попереднім порядком консервації. Варто відзначити зменшення кількості документів, необхідних для здійснення консервації, спрощення процедури консервації через ліквідацію комісій з консервації та повторних комісій після закінчення її терміну, відповідність ряду останніх законодавчих змін, в тому числі можливість проведення консервації через ренатуралізацію.
Однак, запропонований документ має і ряд недоліків, головними з яких є:
- застаріла парадигма сприйняття консервації, що розглядає її перш за все в якості інструменту покращення якості ґрунту;
- відсутність деталізації стосовно багатьох положень в ПКЗ-2021, які потребують уточнення та конкретизації;
- можливість здійснення консервації лише через договір з уповноваженим суб’єктом;
- неоднозначні цифри орієнтовних показників,що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, і які потребують перегляду за участі науковців.
Ми розуміємо, що ПКЗ-2021 є підзаконним актом на основі нинішньої нормативно-правової бази, тому з об’єктивних причин його розробники не могли спростити процедуру консервації до актуального на сьогодні рівня. Спрощення процедури консервації земель потребуватиме подальших змін земельного законодавства України, щоб уникнути його половинчастості. Зараз доволі парадоксально буде виглядати проєкт землеустрою після дозволу консервації через ренатуралізацію, адже щоб просто залишити ділянку у спокої і надати відтворитися природному комплексу самостійно, робочий проєкт її землеустрою має включати «матеріали ґрунтових та інших обстежень; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проєктування; розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроєктованих заходів з охорони земель» і ще купу інших матеріалів.
Розуміємо, що для практичної реалізації наших пропозицій потрібно буде вносити зміни до ст.55 Закону України «Про охорону земель», ст. 20 та ст. 54 Закону України «Про землеустрій», які б значно спростили процедуру консервації земель. Відповідні зміни щодо спрощення процедури консервації мають бути внесені з часом і в Порядок консервації земель-2021.
Однак, країна не може зараз обійтися без такого нормативно-правового акту навіть на основі нинішнього недосконалого законодавства. Безумовно ПКЗ-2021 потрібен вже зараз, тому з одного боку ми підтримуємо його розробку та втілення в практику, з іншого боку закликаємо врахувати запропоновані нами доповнення та зміни, які наведені в додатку до нашого звернення.