Версія для друку
Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 175-річчю з дня народження М. М. Миклухо-Маклая

В Малині (Житомирська область) відбулась міжнародна науково-практична конференція, присвячена 175-річчю з дня народження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая – визначного вченого-енциклопедиста і мандрівника, дослідника аборигенів Нової Гвінеї, Мікронезії, Малакки, Філіппін, видатного українця, автора більш як 160 наукових праць. Конференція проведена за ініціативи Малинського фахового коледжу.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги, Тетяна Тимочко, взяла участь у роботі наукового зібранні. Виступаючи з привітанням, наголосила на важливості ідей Миклухо-Маклая, щодо рівності усіх рас і націй, їхнього природного права на самовизначення і незалежність. Для України ці ідеї надзвичайно актуальні у зв’язку з російською агресію і захопленням частини нашої території, визначенням меншовартості українців з боку вищого російського керівництва. На особливу увагу заслуговують комплексні наукові дослідження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая, у яких поєднувалося вивчення природних, культурних, етнографічних, соціально-економічних чинників, які є основою моделі сталого розвитку.

2 22 32 42 52 1

Рід Миклухо-Маклая відомий своїм походженням від козаків Війська Запорозького. Прадід ученого, хорунжий Степан Макуха за героїзм при штурмі Очакова під час російсько-турецької війни був удостоєний дворянського титулу. Майбутній науковець з дитинства вивчав латину, французьку та німецьку мови. Вищу освіту здобував за кордоном: Гайдельберг, Лейпциг, Єн, був асистентом відомого природознавця Ернста Геккеля. Перші спостереження вченого стосувалися зоології, потім – географії, антропології й етнографії. З 1871р., протягом 12 років, досліджував звичаї, мову, особливості культури та антропологію народів Океанії, а саме, корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії, зокрема, папуасів Нової Гвінеї.

У 1880р. Микола Миклухо-Маклай заснував у Сіднеї австралійську біологічну наукову станцію. Він розробив проект створення на Новій Гвінеї незалежної держави – Папуаського Союзу. Етнограф постійно вів щоденник під час експедицій, зробив величезну кількість малюнків, зібрав унікальні колекції, частина з яких представлена в українських музеях. Він залишив безцінну спадщину наукових праць, серед яких «Антропологічні нотатки про папуасів Берега Маклая в Новій Гвінеї». У Малині, де його родина мала маєток, Микола Миколайович вивчав побут та звичаї поліщуків, антропологічну будову місцевих жителів. Виявляв цікавість до походження древлян та їхньої історії. Також досліджував фауну Криму, Чорного моря. В Лівадії зустрічався з царем Олександром ІІІ, однак підтримки своїм проектам не отримав.

2 72 82 102 9

Вчений обґрунтував біологічну повноцінність людей усіх націй і рас. Наукові праці Миклухо-Маклая та його висловлювання у пресі стали поштовхом до початку міжнародного руху проти політики расизму та колоніалізму у світі. Вчений прагнув припинення работоргівлі серед корінних рас Тихоокеанського регіону, першим спрогнозував крах світової колоніальної системи, склав проект загальної декларації прав людини і висунув ідею створення таких структур, як сучасна Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). У День народження українця Миколи Миклухо-Маклая планета відзначає День етнографа. У 1996 р. ЮНЕСКО назвало українця Громадянином світу.

У Малині ім'я Миклухо-Маклая носить міський парк відпочинку, а також одна із вулиць міста. В Малинському лісотехнічному коледжі в будинку, де жив брат Миколи Миколайовича, діє музей, експонати якого розповідають про життя вченого, його родину та малинський період життя. У 1986 році, до святкування 140-річчя з дня народження вченого, у Малині було відкрито пам'ятник М. М. Миклухо-Маклаю. 2010 року відкрито музей у с. Калитянське Чернігівської області.