5 березня 2019 року в м. Житомирі Всеукраїнська екологічна ліга проводить засідання круглого столу на тему: «Екологічні ризики та вплив на довкілля: діяльність промислових ферм в Україні».

Місце проведення: Житомирський державний технологічний університет, конференц-зал

Адреса: вулиця Чуднівська, 103, м. Житомир

Час проведення: 11.00–13.00

Всеукраїнська екологічна ліга сприяє інтеграції екологічної складової до стратегій, програм та планів регіонального розвитку, впровадженню принципів збалансованого розвитку, формуванню засад «зеленої економіки» в Україні, наближення українського законодавства до європейських стандартів. 

До участі у засіданні круглого столу запрошуються представники органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, науковці, представники громадськості та бізнесу, ЗМІ.

Питання для обговорення:

1. Екологічні ризики діяльності промислових ферм для довкілля та здоров’я людей.

2. Законодавче регулювання будівництва промислових ферм – об’єктів підвищеної небезпеки.

3. Найбільш гострі випадки порушення природоохоронних норм функціонування промислових ферм в Україні.

4. Світовий досвід функціонування хутрових ферм. Чи є перспектива заборони хутрового виробництва в Україні?

Кількість доповідачів і виступаючих обмежена часом і форматом круглого столу. Регламент роботи круглого столу: доповідь – до 10 хв.; виступ – до 7 хв/

Для участі у засіданні необхідно до 28 лютого 2018 р. надіслати заповнену заявку (Бланк заявки на Круглий стіл 5 березня 2019 р. ) на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Контактні особи:

голова Житомирської обласної організації ВЕЛ, Марія Броніславівна Корбут (тел.: 0982593403),

голова Наукової ради Житомирської обласної організації  ВЕЛ, Олена Іванівна Уваєва (тел.: 0967207579).

Маємо надію на Вашу участь та подальшу співпрацю.

Довідково.

За офіційними даними в Україні діє 37 хутряних ферм. Щороку, аби потішити когось хутряним одягом, вбивають більше 630 тисяч тварин. Відповідно до пункту 23 Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 808 від 28.08.2013 р. тваринницькі комплекси хутрових тварин (3 тис. голів і більше) є об’єктами підвищеної небезпеки. Світовий Банк відносить цю промисловість до п’ятірки найгірших із точки зору забруднення довкілля токсичними важкими металами.

Зоозахисники закликають українців не купувати одяг з хутра, а Верховну раду – заборонити подібні ферми. Адже жорстоко – вбивати тварин заради моди, їх утримання є негуманним: скорочена тривалість життя, у маленьких клітках, неприродне середовище. А один з аргументів прихильників цього бізнесу: «80% раціону норки – це відходи (курячі кишки, кістки, рибні голови, відходи тваринницьких та рибних господарств), тобто продукти, які не використовуються в їжу людиною та потребують утилізації. Таким чином 30 тис. тонн відходів утилізується шляхом годування тварин на хутряних фермах». ..

Багато країн Європи відмовляються від функціонування таких ферм на своїх територіях. Так, першою у світі країною, що запровадила таку заборону ще 2000 року стала Великобританія; аналогічні рішення ухвалено в Австрії та Австралії 2004 року; у Македонії - 2014-го; у Боснії та Герцеговині така діяльність підпаде під заборону по завершенню перехідного періоду з 2029 року, а в Бельгії, Данії, Німеччині - з 2023 року; Нідерландах (країні, другій за обсягами виробництва хутра норки в Європейському Союзі) - з 2024 року; Норвегії - 2025 року.

Крім того, розведення хутрових тварин вже заборонено у Болгарії, Словенії, Люксембурзі (з жовтня 2018 року), у Сербії та Чехії (з лютого 2019 року), Хорватії, Японії, тоді як Італія та Швейцарія пішли шляхом висунення надвисоких якісних вимог до умов утримання хутрових тварин на фермах, що де-факто зумовило припинення функціонування таких ферм. Однак, досить часто переносять виробництво в інші місця, в тому числі, в Україну.

Крім того, однією з найбільших проблем у промисловому тваринництві та звірівництві є забруднення навколишнього середовища  утилізація відходів життєдіяльності. Відходи цих підприємств становлять напіврідку субстанцію, яка містить в собі близько 400 небезпечних елементів, серед яких важкі метали, антибіотики, пестициди, гормони, а також патогенні віруси й бактерії, гельмінти. І у разі неналежного перероблення та утилізації ця субстанція потрапляє до ґрунтів. Серед інших речовин, які використовуються або виділяються в процесі дублення й фарбування шкір та хутра, належать алюміній, хлор, хлорбензол, мідь, етиленгліколь, свинець, метанол, нафталін, сульфатна кислота, толуен, формальдегіди.

Систематичне потрапляння високих доз цих відходів до ґрунту призводить до підвищення в ньому концентрації нітратного азоту, що веде до збільшення вмісту нітратів у рослинах. Просочуючись по ґрунтовому профілю, гній призводить до забруднення підземних ґрунтових вод та зумовлює «цвітіння води» в найближчих водоймищах. Існує небезпека утворення на тваринницьких господарствах шкідливих газів, насамперед метану та аміаку. Повітря довкола таких підприємств насичене аміаком та сірководнем. Постійний неприємний запах та вдихання шкідливих речовин разом з повітрям призводить до погіршення стану здоров’я людей, які проживають поруч з подібними виробничими потужностями.

В рамках антихутряної кампанії Петиція про заборону виробництва хутра в Україні набрала рекордні 27 тисяч голосів, було  зареєстровано ряд законопроектів, спрямованих на створення правового підґрунтя для ефективного функціонування системи захисту та  контролю у сфері промислового тваринництва. Згідно проекту Закону № 10019  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні» у разі його ухвалення передбачається вдосконалення норм, які регулюють здійснення підприємницької діяльності з розведення, вирощування, утримання хутрових тварин з метою виробництва хутра. Водночас, ним також передбачається встановлення з 01 січня 2025 року заборони на рівні законів України «Про охорону навколишнього середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження» на здійснення підприємницької діяльності з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин, а також регламентація кримінальної відповідальності за здійснення відповідної діяльності.