Прихід осені у багатьох асоціюється із запахом горілого листя – так українці десятиліттями звикли завершати садово-городній сезон, не підозрюючи, яку небезпеку становить ця процедура:
– деревна та кущова рослинність відіграє роль своєрідних фільтрів, затримуючи левову частку шкідливих речовин, які надходять в атмосферне повітря. Опале листя в місцях скупчення транспорту та промислових виробництв не можна залишати на зиму, бо всі шкідливі сполуки потраплять у ґрунт або воду. Їх потрібно утилізувати як побутові відходи:
– разом з димом в повітря вивільняються пестициди, радіонукліди, пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали, накопичені рослинами протягом року;
– загострюються алергічні прояви як у дорослих, так і у дітей, знижується імунітет, ускладнюється перебіг хронічних захворювань;
– майже завжди разом з листям горить сміття (пластик, гума, поліетилен), що призводить до ще більшого забруднення повітря.
Так в атмосферу потрапляють шкідливі канцерогени – сажа та оксиди сірки.
– при спалюванні поліетилену в повітря надходить до 70 різноманітних хімічних сполук;
– під час тління листя без доступу повітря виділяється канцероген бензопірен;.
– епітелій слизової оболонки дихальних шляхів під впливом диму подразнюється і не протидіє збудникам хвороб;
– виникає загроза поширення вогню на природні насадження – виникають лісові пожежі;
на автошляхах погіршується видимість – збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод;
– з листям згорають зимуючі корисні комахи;
– змінюється структура ґрунтового покриву (у вогні вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми), що призводить до збіднення ґрунту;
– знищується насіння і коріння трав’янистих рослин;
– пошкоджуються гілки та верхні частини коренів рослин;
– у 2-4 рази збільшується глибина промерзання ґрунту.
Знищення у зазначений вище спосіб рослинних залишків є порушенням норм наступних актів чинного законодавства України: статті 50 Конституції України, статей 9 та 12 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, статті 16 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, пунктів 3.6.14, 3.7.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктів 3.6., 6.4.2. Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України, Закону України “Про благоустрій в населених пунктах”.
Куди ж подіти опале листя і рослинні рештки?
Найбільш дружнім до довкілля способом утилізації рослинних решток є компостування. У яму або підготовану ємність складається листя, втрамбовується, поливається спеціальним концентратами для компостування, які прискорюють процес і продаються у всіх господарських магазинах. В такий спосіб Ви отримуєте абсолютно безпечний субстрат, який можна використовувати і в якості добрива.
Рослинним опадом можна мульчувати пристовбуровий простір, щоб дати змогу захистити дерева від низьких температур. Розпадаючись, листові пластинки віддають у ґрунт усі поживні речовини, які утворилися в них в період активного росту. Більш грубі частини листа, які руйнуються повільніше, структурують грунт, дають йому змогу насититися киснем. Листяна маса – їжа для ґрунтових комах і бактерій, які очищають грунтовий шар від патогенних мікроорганізмів.
Будьмо свідомими і відповідальними, не проходьте повз порушників, пам’ятайте, що чисте довкілля – це справа усіх і кожного!
