23 січня 2018 року відбулося засідання Національної екологічної ради України, у якому взяли участь представники громадських організацій природоохоронного спрямування, органів виконавчої влади, громадські діячі й активісти, науковці та ЗМІ.
Учасники засідання розглянули актуальне питання поводження з побутовими відходами в Україні, а саме вступу в дію з 1 січня 2018 року змін до Закону України «Про відходи», що були ухвалені ще у 2012 році, які мали б спонукати органи влади вживати заходи, щодо організації системи поводження з відходами.
Тетяна Тимочко, голова Національної екологічної ради України, висловила занепокоєння громадських організацій щодо поводження з побутовими відходами в Україні. Наголосила на європейській ієрархії поводження з відходами та охарактеризувала п’ять етапів поводження з побутовими відходами. Зауважила, що вони не працюють в Україні через різні тіньові схеми, що відбуваються на всіх рівнях, починаючи з урядового, окремих бізнес структур та місцевих органів влади. Тетяна Валентинівна зазначила, що в Україні накопичено 12,5 млрд т відходів та налічується понад сім тисяч сміттєзвалищ, більшість яких не відповідають санітарним нормам. Акцентувала увагу присутніх, що Україна має застосувати європейські вимоги до поводження з відходами та ухвалити закони, які б відповідали цим вимогам.
Олекасандр Ігнатенко, доктор наук з державного управління, кандидат економічних наук, розповів про стан поводження з відходами в Україні. Зауважив, що за показниками 2016 р. лише 3% відходів підлягає сортуванню та вторинному переробленню через спалювання на заводі «Енергія» в м. Києві, сміттєспалювальній установці в м. Лебедин Сумської обл. і двох пересувних сміттєспалювальних установках в м. Харкові. Акцентував увагу присутніх, що наразі вже маємо колапс, оскільки з 1 січня заборонено захоронения неперероблених відходів, насправді, виконувати неможливо, бо виникає необхідність стрімкого будівництва великої кількості переробних об’єктів та залучення інвестицій. Особливу увагу зосередив на тому, що в трикутнику між соціумом, економікою та екологією ключовим буде питання збільшення екологічного податку на захоронения відходів. Зауважив, що без збільшення ставок цього податку буде неможливим створення економічних умов для переробленої галузі і перетворення її на ефективнішу, ніж захоронения. На його думку, ці витрати мають лягати на забруднювача.
Наталія Шоробура, спеціаліст відділу поводження з відходами Міністерства екології та природних ресурсів України, розповіла про розроблення Національного плану виконання Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року. Уже підготовлено на подачу до Уряду проект Постанови про затвердження координаційної ради. Наталія Людвігівна детально зупинилася на стратегічних цілях та характеристиці Стратегії. Зауважила також, що готується проект Закону «Про відходи».
Марина Чебан, представник Міжрегіонального центру наукових досліджень та експертиз, зауважила, що набуття чинності 1 січня 2018 року змін до Закону України «Про відходи» актуалізує вивчення та перегляд європейських вимог та нормативів у сфері поводження з відходами. Особливу увагу зосередила на тому, що національне та європейське законодавство в цій сфері перебувають в різних площинах регулювання. Якщо Закон України «Про відходи» визначає, що відповідальність за збирання, сортування та захоронения несуть об’єкти утворення відходів та органи місцевого самоврядування, то в європейському законодавстві стадії поводження з відходами та відповідальність за це починається з процесу мінімізації утворення відходів. Марина Георгіївна відзначила, що з підписанням угоди з ЄС Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо поводження з відходами, зокрема поетапної імплементації Директиви 2008/98/ЄС та Директива 1999/31/єС. Наголосила на тому, що для України постає досить актуальним питання дотримання вимог європейського законодавства саме під час розроблення Національного плану виконання Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року.
У результаті обговорення стану поводження з побутовими відходами в Україні члени Національної екологічної ради України вирішили надати органам державної влади пропозиції, зокрема:
Верховній Раді України:
- ухвалити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами щодо запобігання негативній дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище» № 3198, положення якого спрямовані на створення та забезпечення ефективного функціонування системи збирання, перероблення та утилізації відходів;
- розробити та ухвалити законопроекти щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства у сфері поводження з відходами;
- ухвалити проект Закону України «Про державну політику у сфері поводження із мийними засобами» № 5182-1 від 07.10.2016 р., завдяки якому буде обмежено виробництво, ввезення на митну територію України та реалізацію мийних засобів, які містять фосфати.
Кабінету Міністрів України:
- забезпечити виконання цілей та завдань, встановлених Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» щодо розроблення стратегічних, програмних і планових документів для різних галузей економіки щодо екологізації, технічного переоснащення, впровадження маловідходних, безвідходних і екологічно безпечних технологічних процесів;
- створити Державне агентство поводження з відходами та передати йому повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у цій сфері;
- запровадити економічні механізми відповідальності виробників та імпортерів упаковки та товарів в упаковці за збирання, вивезення, переробку, утилізацію та безпечне захоронения відходів;
- впровадити національну систему збирання та утилізації використаних автотранспортних засобів, шин, хімічних джерел струму, використаної електропобутової техніки та електричного обладнання тощо;
- ухвалити нові ставки екологічного податку для забезпечення стимулювання розвитку екологічно безпечних технологій поводження з відходами;
- розробити дієвий механізм розвитку транскордонного співробітництва у сфері поводження з небезпечними відходами.
Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України:
- запровадити реєстр установ і підприємств, які здійснюють збір та транспортування відходів;
- забезпечити виконання полігонами ТПВ України вимоги щодо обладнання їх системою вилучення та знешкодження біогазу;
- розробити механізми економії первинних матеріальних ресурсів у виробництві та їхньої заміни на відповідні вторинні матеріальні ресурси;
- удосконалити систему роздільного збирання побутових відходів та їх переробки;
- провести інженерне обстеження та паспортизацію полігонів побутових відходів та сміттєзвалищ, створити їх електронний реєстр, включаючи стихійні сміттєзвалища;
- забезпечити стимулювання проектів міжмуніципального співробітництва та приватно-державного партнерства.
Міністерству екології та природних ресурсів України:
- вжити негайних заходів щодо створення та розміщення доступного для громадськості Національного реєстру викидів і перенесення забруднювачів відповідно до вимог Протоколу про РВПЗ;
- забезпечити адаптацію законодавства у сфері поводження з відходами до вимог європейських директив, які необхідно імплементувати відповідно до вимог Асоціації між Україною та ЄС (Директива № 2008/98/ЄС, Директива № 2006/21/єС, Директива № 1999/31/ЄС);
- запровадити в Україні державний кадастр відходів, закінчити створення в цій сфері єдиної інформаційно-аналітичної мережі, системи обліку та паспортизації місць розміщення відходів;
- зобов’язати всіх судновласників укладати договори на збирання (прийом) стічних та лляльних (підсланевих) вод з підприємствами, які мають ліцензію (дозвіл) на такі види діяльності;
- привести Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення у відповідність з Міжнародною конвенцією щодо запобігання забруднення з суден;
- завершити роботи зі збирання та вивезення для утилізації залишків непридатних пестицидів та хімічних засобів захисту рослин в Україні;
- створити систему поводження з відходами в галузі сільського господарства;
- розробити та запровадити систему перепідготовки й підвищення кваліфікації фахівців сфери управління та виробництва небезпечних відходів за напрямами: охорона природи та здоров’я людини від впливу небезпечних відходів; утилізація й видалення небезпечних відходів; нормативно-правове регулювання у сфері поводження з небезпечними відходами; науково-технічна діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами;
- розробити дієвий механізм стимулювання роздільного збирання та утилізації небезпечних відходів, які утворюються у домогосподарствах;
- розробити систему поводження з небезпечними відходами (запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування та утилізації, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.
Обласним державним адміністраціям:
- ініціювати розроблення, затвердження та реалізацію регіональних (обласних) програм поводження з відходами, враховуючи небезпечні відходи;
- на рівні міських і селищних рад розглянути можливість організації громадських робіт для сортування сміття та доставки його на пункт перероблення з метою вилучення небезпечних відходів зі складу побутових;
- активно залучати ЗМІ та рекламу, освітні програми для популяризації правильного поводження з відходами;
- розробити та запровадити екологічні освітні програми для дітей та молоді щодо поводження з відходами.
Також учасники НЕРУ на засіданні розглянули питання про ситуацію з будівництвом сміттєзвалища біля села Людавка, Жмеринського району, Вінницької області.
Мусіровський О. А., правозахисник Вінницької області, розповів про загрози екосистемі Вінницької області та України в цілому, що зумовлені незаконним будівництвом полігону ТПВ біля села Людавка. Зауважив, що відбувається будівництво сміттєзвалища, яке несе за собою величезну вирубку цінних порід дерев, ймовірність забруднення атмосферного повітря, підземних вод та ґрунтів. Стосовно будівництва не проведено громадські слухання, відсутні результати екологічної експертизи будівництва небезпечного об’єкту та матеріали оцінки впливу на оточуюче середовище. Не дивлячись на ці порушення, здійснено вирубку 7 га цінного лісу та почато будівництво площадок полігону. Вказав на численні порушення земельного, антикорупційного та природоохоронного законодавства. Деякі порушення перебувають під увагою правоохоронних органів, здійснюється слідство. Також наголосив на тому, що місцеві мешканці виступають категорично проти ініціативи Вінницької влади, адже побоюються екологічного забруднення природного середовища і водойм. Крім того, поблизу знаходиться дендрологічна ділянка з рідкісними породами дерев, порушено санітарно-захисні зони, зокрема відстані до житлової та громадської забудови.
Климбовський Л. В., голова ініціативної групи села Людовка, наголосив на тому, що населення виступає проти забудови. Акцентував увагу присутніх, що об’єкт забудови знаходиться в лісовому масиві та буде розміщений на відстані 3-5 кілометрів від найближчих населених пунктів, що є неприпустимо.
В результаті обговорення питання про ситуацію з будівництвом сміттєзвалища біля села Людавка, Жмеринського району, вирішили вимагати в органів державної влади, зокрема:
1) здійснення незалежної громадської екологічної експертизи об’єкту будівництва;
2) скликання позачергової сесії Вінницької обласної ради для створення міжфракційної робочої групи щодо розслідування незаконного будівництва та вирубки лісу для будівництва полігону твердих побутових відходів;
3) припинення будь яких будівельних робіт чи робіт пов’язаних з вирубкою лісу до проведення державної екологічної експертизи;
4) проведення об’єктивного та неупередженого розслідування фактів незаконної вирубки Людавського лісу.