Сьогодні, 28 вересня,  із зоокутка Херсонського Гідропарку перевезено чотири ведмедя до Національного природного парку «Галицький», що в Івано-Франківській області.

П’ять років керівництво та активісти Всеукраїнської екологічної ліги за підтримки Херсонської обласної державної адміністрації, народних депутатів України та громадськості боролися за вилучення тварин із зоокутка.

Бурий ведмідь – червонокнижний зникаючий вид, занесений до  Червоного списку МСОП. Його чисельність по всій Україні не перевищує 300 особин. Головними причинами зменшення числа особин цього виду є інтенсивна експлуатація та омолодження лісів, браконьєрський відстріл тварин та високий рівень чинника непокою. Адже бурі ведмеді зазвичай уникають зустрічі з людиною. Проте людина, навпаки, окрім того, що браконьєрським методом полює на ведмежі «трофеї», виловлює їх задля утримання в клітках та розваги.

У 2013 році комунальним підприємством Херсонської міської ради «Гарантія» прийнято на свій баланс у господарське відання бурих ведмедів відповідно до рішення  Херсонської міської ради від 25 грудня 2013 року № 1276.

Варто зазначити, що відповідно до ст.8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Утримання диких тварин у неволі без створення відповідних умов не допускається. А оскільки природним середовищем існування бурого ведмедя є гірські ліси (оптимально старі гірські ліси), то посушливий клімат та умови степової зони абсолютно не відповідають потребам цієї тварини. Бурий ведмідь – це тварина-одинак. Ці тварини не можуть жити і шукати їжу зграями, навпаки – шукають місце, де їм ніхто не заважатиме. Тому ведмедям потрібні великі території, а клітка, тим більш яка не відповідає хоча б мінімальним вимогам та є тісною, це злочин проти тварин.

В зоокутку тварин годували за розкладом,  при тому що ведмідь це хижак та має особливий біологічний ритм, пов'язаний з сезонними та добовими змінами. Так, хоча більшу частину його раціону  складає рослинна їжа, ведмідь все ж звичний до полювання. А якщо їжу постійно приносять та кладуть, то навички полювання поступово втрачаються, і величний хижак з часом стає безпомічним. До того ж на територіях, де немає людей, ведмеді є активними вдень. Однак, там, де з'являється людина, вони живляться переважно вночі, що також збиває особливий ритм тварини.

Ведмеді, які жили у неволі не можна просто випустити в ліс, вони там загинуть, адже, як мінімум, вони вже не зможуть самостійно шукати собі їжу. Тому передати бурих ведмедів із зоокутка в Херсоні на утримання в НПП «Галицький» - на сьогодні це єдине правильне та виважене рішення. В умовах національного природного парку тварини пройдуть період реабілітації та адаптації, а в майбутньому зможуть жити далі в умовах дикої природи.