Субота 19 черв. 2021
У Києві знову горять торфовища
19 жовт. 2015

Станом на 19 жовтня 2015 р. в 11 районах Київської області здійснюється гасіння 24 локалізованих осередків тління торфу на загальній площі близько 122 га (згідно з інформацією на сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій).

Деякі з цих районів відносяться до 4-ї зони радіоактивного забруднення, зокрема: с. Абрамівка (Вишгородський район), смт. Бородянка (Бородянський район), с. Горностайпіль, с. Болотня (Іванківський район), с. Демидів, с. Савенки (Вишгородський район).

З позиції екобезпеки торфові пожежі можуть мати кризовий характер оскільки переносять радіаційно забруднені частки внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, інші полютанти, забруднюють атмосферне повітря і ґрунтові води. Торф горить повільно на всю глибину його залягання до мінеральної підстилаючої породи (зазвичай це кварцовий пісок, мергелеві, крейдові відклади).

При лісових пожежах вигорає кора дерев та кущів, трав’яна підстилка та гумус і більша частина радіонуклідів переходять в золу, недопал та аерозоль. Вітром аерозоль, а також зола, переносяться на значну відстань, забруднюють приземну атмосферу і осідають або вимиваються дощами. При цьому певна частка радіонуклідів безпосередньо потрапляє в органи дихання людей та худоби, забруднює території, на яких вирощуються продукти харчування. Особливу небезпеку становлять смоги в зоні пожежних факелів. Лісові та торфові пожежі створюють можливість трансграничного переносу забруднень в прикордонних областях України, Білорусі.

Торфові пожежі завдають величезної шкоди лісу: знищується органіка ґрунту, згорає коріння дерев тощо. Горіння ґрунту виявляють по виділенню чадного газу синюватого відтінку, що пов’язане з наявністю в газі домішки найдрібніших димових частинок. Торфові пожежі відносяться до ґрунтових (підземним) і мають на відміну від лісових верхових і низинних пожеж повільніше, але стійкіше розповсюдженням горіння. В результаті торфової пожежі гине до 70% деревостану.

До пожежно-профілактичних заходів можна віднести наступні:

1. Створення протипожежних бар’єрів у найбільш небезпечних ділянках лісу, смуг з дерев листяних порід шириною 25-50 м;

2. Влаштування захисних канав глибиною до мінерального шару або на 0,5 м нижче рівня ґрунтових вод і шириною дна до 1 м;

3. Наземне і повітряне патрулювання торфовищ і лісових масивів;

4. Підвищення відповідальності (штрафів) за порушення правил пожежної безпеки на природі; проведення роз’яснювальної роботи про дотримання правил пожежної безпеки, організація лекцій, бесід, доповідей, тощо.

Прес-конференція "Чому горять торф'яники?"

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи