Субота 12 жовт. 2024
Екологічна катастрофа у Шостці: громадськість та науковці вимагають розслідування
25 трав. 2015

30 квітня 2015 року по вул.Гагаріна, вул.Фабричній та по дорозі до с. Обраївка Шосткинського району (Сумська область) стався розлив суміші невідомої хімічної речовини, яка мала різкий неприємний запах.

карта

Карта забруднення м. Шостка

Після проведеного аналізу Сумським обласним лабораторним центром держсанепідемслужби України було з’ясовано, що це хлорорганічні пестициди. У пробах ґрунту, які були відібрані 30 квітня 2015 року виявили   перевищення вмісту хлорорганічних пестицидів  від 1,7 до 39,93 разів на різних ділянках дороги. Як відомо, цей вид пестицидів є надзвичайно небезпечний, оскільки вони здатні накопичуватися в живих організмах та мають високу стійкість до розкладання.

Згідно з даними офіційного сайту міської ради м. Шостка у скоєному підозрюють 2 фірми, які мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами: ТОВ «Елга» та ТОВ «Сервісний центр регенерації масел». Варто зазначити, що на території ТОВ «Елга» були виявлені цистерни з гептилом, який використовувався в якості ракетного палива. Також експерти знайшли гептил на території місцевого несанкціонованого звалища.

На позачерговому засіданні виконавчого комітету Шосткинської міської ради було вирішено звернутися до органів державної влади з вимогою заборонити роботу зазначених підприємств і провести заходи по дезактивації території, на якій вони розташовані.

neytralizaciaРоботи зі знезаражування забрудненої території проводилася Роменським центром рятувальних робіт підвищеного ризику Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України. Внаслідок дегазації було вивезено приблизно 100 т відпрацьованого сорбенту, зокрема у перший день – 830 мішків (~ 41,5 т), у другий  - 400 мішків (~ 20 т).

21 травня 2015 року Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України організував засідання, присвячене питанням, пов’язаним з надзвичайною ситуацією у м. Шостка. 

21У заході взяли участь Микола Нога, міський голова Шосткінської міської ради, Георгій Лисиченко, директор Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Олена Пащенко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги, Джон Вайген, директор Міжнародної асоціації по пестицидам і хлорвмісним хімікатам (IHPA), Михайло Малков, національний координатор проектів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO Україна) та ін.

Олена Пащенко зазначила, що ця екологічна проблема є результатом злочинного рішення уряду затвердити мораторій на перевірки суб’єктів господарювання, який було ухвалено Постановою Кабінету Міністрів України № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» у 2014 році і продовжено Законами України № 1622-VII та № 76-VII. І цей приклад не є одиничним, оскільки безліч порушень природоохоронного законодавства не набувають розголосу і залишаються непоміченими. Всеукраїнська екологічна ліга виступає за відміну мораторію та відновлення повноцінної роботи Державної екологічної інспекції України, оскільки не дивлячись на всі недоліки цієї структури, вона давала змогу тримати баланс між інтересами бізнесу та довкілля.

Крім цього, необхідно усунути корупційні схеми у дозвільно-ліцензійній діяльності у галузі поводження з відходами, оскільки є багато ліцензіатів, які не мають необхідного обладнання та досвіду роботи у цій сфері.

Георгій Лисиченко зосередив увагу на негативних наслідках забруднення, зокрема він розповів, що небезпечні концентрації пестицидів спостерігаються не тільки на поверхні, але й у всьому верхньому шарі ґрунту. Крім цього, оскільки хімікати потрапили у прилеглі водойми, ні в якому разі не можна у них купатися або ловити рибу. Після повної ліквідації забруднення необхідно буде ще деякий час проводити моніторинг навколишнього середовища у цьому районі, оскільки хлорорганічні пестициди довгий час зберігаються у довкіллі та мігрують харчовими ланцюгами.

Джон Вайген зауважив, що ситуації, подібні до тієї, яка склалася у Шостці є абсолютно неприйнятними. Необхідно посилити відповідальність підприємств за порушення природоохоронного законодавства та розвинути систему корпоративної соціальної відповідальності, яка є обов’язковою складовою роботи більшості комерційних установ за кордоном.

Михайло Малков зазначив, що експерти FAOне були ознайомлені з технічним регламентом, за яким проводили утилізацію пестицидів. Тому на даний час не можна сказати чи відповідає він вимогам безпеки, зазначеним у Стокгольмській конвенції. Він звернувся до представників громадськості та науковців з проханням надати цей технічний регламент на експертизу з метою встановлення відповідності технології утилізації до вимог FAO. 

На засіданні також обговорювалися наслідки отруєння пестицидами та гептилом, результати проведеної дегазації забруднених територій, вплив зазначених речовин на довкілля та здоров’я людини.

В розділі "Новини":

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля