У липні 2017 р. в Центрі кращих практик збалансованого розвитку в Україні (с. Виграїв, Корсунь-Шевченківський р-н, Черкаська обл.) почала працювати Школа заповідної справи імені Тетяни Андрієнко, зініційована та організована Всеукраїнською екологічною лігою за сприяння Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного Національної академії наук України.
У роботі Школи взяли участь представники об’єктів ПЗФ, науковці, які працюють у сфері заповідної справи, аспіранти, студенти, активісти громадських організацій природоохоронного спрямування.
Під час відкриття роботи Школи Тимочко Тетяна Валентинівна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, висловила сподівання, що Школа стане тим джерелом, з якого молоде покоління фахівців природно-заповідної справи через призму здобутків попередніх поколінь збагатиться досвідом та традиціями у галузі охорони природи, та побажала учасникам плідної роботи й приємних вражень.
Лукаш Олександр Васильович, доктор біологічних наук, професор кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, розповів про витоки наукової школи Тетяни Леонідівни Андрієнко, її особистий внесок у розвиток заповідної справи в Україні. Зокрема, він наголосив, що Т. Л. Андрієнко створила Міжвідомчу комплексну лабораторію наукових основ заповідної справи, основними напрямами роботи якої було розроблення теоретичних та методичних основ заповідної справи, проведення досліджень для забезпечення розвитку оптимальної мережі та об’єктів ПЗФ, підготовка рекомендацій щодо збереження біорізноманіття, режимів охорони, інвентаризація біоти природно-заповідних територій України. Під керівництвом Т. Л. Андрієнко було підготовлено наукову частину «Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні», розроблено наукові та методичні основи створення мережі регіональних ландшафтних парків України, – проведено значну роботу з наукового обґрунтування формування екомережі та перспективної мережі міждержавних природно-заповідних територій України. Крім участі в національних та міжнародних наукових проектах (програми TACIS, EECONET, UNESCO-JFIT, «Planta Europa»), спрямованих на збереження біорізноманіття, Тетяна Леонідівна особливого значення надавала передачі здобутків наукового пізнання у галузі охорони природи від покоління до покоління.
Велику увагу професор Т. Л. Андрієнко приділяла підготовці та навчанню фахівців під час експедицій. Її учні й колеги в польових умовах збагачувалися не лише науковими знаннями, а й набували практичних вмінь та організаційних навичок.
Саме для поширення напрацювань Т. Л. Андрієнко і вшанування її заслуг у збереженні природної спадщини нашої країни Всеукраїнська екологічна ліга започатковує Школу заповідної справи імені Тетяни Андрієнко.
Під час пленарного засідання Петрович Олеся Зіновіївна, головний спеціаліст відділу координації наукових досліджень, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів, представила змістовну доповідь про стан та перспективи розвитку природно-заповідного фонду України.
Коротченко Ірина Андріївна, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії охорони фіторізноманіття та рослинних ресурсів Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України, поінформувала про створення об’єктів природно-заповідного фонду на ботанічно цінних територіях.
Руденко Леонід Григорович, доктор географічних наук, академік НАН України, професор, директор Інституту географії НАН України, охарактеризував природні ресурси регіонів крізь призму Глобальних Цілей сталого розвитку до 2030 року.
Бурковський Олексій Петрович, голова наукової ради Донецької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, свою доповідь присвятив перспективам відновлення природних екосистем та приватного заповідання в разі впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
Галущенко Сергій Володимирович, науковий співробітник Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський», висловив своє бачення ролі територій суворого режиму охорони в системі природно-заповідного фонду України.
Бузунко Петро Андрійович, аспірант кафедри екології та охорони природи Чернігівського педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, навів реальні приклади проблем та перспектив створення нових заповідних територій (на прикладі Семенівського району Чернігівської області).
Гальченко Надія Павлівна, кандидат біологічних наук, доцент Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, порушила питання подальшого заповідання регіональних ландшафтних парків.
Учасники погодилися, що збалансований (сталий) розвиток є пріоритетним для України та потребує впровадження його засад у всі галузі. Саме цій темі було присвячено засідання спеціальної дискусійної платформи «Перспективи реалізації Стратегії сталого розвитку України».
Для ознайомлення з екосистемою регіону було здійснено подорож екологічною стежкою «Скарби природи». Ботаніки, зоологи, орнітологи були в захваті від природи Черкащини та поставили собі за мету зробити свій внесок у доопрацювання екостежки. Крім цього, для слухачів Школи було організовано екскурсію до Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, де вони отримали цікаву інформацію про козацькі повстання кінця XVI – першої половини XVII століть, національно-визвольну війну, гайдамацький рух.
Група слухачів відвідала також літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького, що знаходиться в селищі Стеблів у відновленій пам’ятці історії – будинку, в якому мешкала родина І. С. Нечуя-Левицького – класика української літератури.
Багато вражень залишила прогулянка по Канівському природному заповіднику та екскурсія на «Тарасову гору» в Шевченківському національному заповіднику (м. Канів). Комплекс розташований на Чернечій (Тарасовій) горі, неподалік від Дніпра, в районі всесвітньо відомих Канівських дислокацій, які є не лише геологічною пам’яткою, а й пам’яткою природи. Після цього відбувся обмін думками про побачене й почуте, було проаналізовано особливості пам’яток природи, археології та історії.
Слухачі виявили бажання продовжити роботу Школи заповідної справи імені Тетяни Андрієнко та на її базі акумулювати досвід та практику розвитку заповідної справи в Україні.