Версія для друку
Круглий стіл «Енергетичні альтернативи України: екологічний аспект» (22 квітня 2013 року)

Резолюція круглого столу «Енергетичні альтернативи України: екологічний аспект»

P1020595

22 квітня 2013 року в приміщенні Київського міського Будинку вчителя (вул. Володимирська, 57) відбулося засідання круглого столу «Енергетичні альтернативи України: екологічний аспект» з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги. У заході взяли участь представники органів влади, провідні фахівці енергетичної галузі, громадські організації, бізнес-структури.

Були обговорені такі питання:

  1. -Екологічно небезпечні енергетичні проекти в Україні.
  2. -Перспективи енергозбереження в усіх секторах економіки.
  3. -Переваги відновлюваної енергетики та проблеми розвитку в Україні.
  4. -Впровадження енергоефективних технологій у виробництво.

Українські екологи, на відміну від урядових структур, пропонують альтернативні шляхи розвитку української енергетики.

Якщо оцінити кошти, які уряд збирається витратити на ядерну галузь, аргумент високої вартості відновлюваної енергетики втрачає будь-який сенс. А якщо рівень енергозбереження довести до європейських стандартів, відпаде потреба нищити довкілля буровими установками для видобування сланцевого газу.

Енергетична стратегія України до 2030 року штучно занижує темпи розвитку відновлюваної енергетики на користь традиційних видів енергетики, які використовують первинні природні ресурси та забруднюють довкілля.

P1020604Україна вже зараз демонструє високі темпи розвитку сонячної та вітрової енергетики (оптимістичні прогнозні показники свідчать про можливості зростання її частки до 2020 року – до 11%, у 2030 році – до 18% енергобалансу країни).

У той же час Європа у 2020 році планує виробляти понад 20% електроенергії з використанням відновлюваних джерел енергії, причому сектор біоенергетики становить приблизно 60% загального обсягу всіх джерел відновлюваної енергії в ЄС. На відміну від європейців, у паливно-енергетичному балансі України біоенергетика становить сьогодні лише 0,8%. За оцінками українських експертів, Україна потенційно могла б замінити твердим та рідким видами біопалива до третини газу, який нині використовується. Крім того, це додаткові інвестиції у розвиток власного сільського господарства і значна економія бюджетних коштів, особливо у сільській місцевості, де замість використання дорогого російського газу для опалювання шкіл і лікарень, можна використати те, що нині гниє чи спалюється на полях.