25 лютого 1991 року – Прийняття Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Еспоо, Фінляндія)

Конвенція Еспо – це міжнародний договір, що зобов’язує держави проводити оцінку впливу на навколишнє середовище комерційних проектів у випадку, коли такі проекти можуть вплинути на навколишнє середовище іншої держави.
Мета Конвенції – запобігти значному шкідливому транскордонному впливу, як результату запланованої господарської діяльності, а також його зменшення і контроль за ним. Хімічні комбінати, нафтоочисні заводи, нафто та газопроводи з трубами великого діаметру, вирубка лісів на великих площах, установки щодо спалювання відходів, їхня хімічна обробка може мати значний вплив на територію, природні ресурси, населення інших держав.
Конвенція Еспо є першою багатосторонньою угодою, яка визначила процедурні права та обов’язки Сторін стосовно транскордонного впливу діяльності, що планується. Конвенція встановлює зобов’язання Сторін щодо оцінки впливу ще на етапі планування. Передбачаються також заходи та процедури з попередження, контролю та мінімізації будь-якого, зокрема транскордонного, впливу на природне довкілля.
Конвенція Еспо покликана сприяти забезпеченню сталого розвитку засобами заохочення міжнародної співпраці у справі оцінки ймовірного впливу планованої діяльності на довкілля. Ця міжнародна угода спрямована на запобігання, мінімізацію наслідків та організації екологічного моніторингу впливу на довкілля.
В усіх процедурах оцінки впливу на довкілля конвенцією Еспо передбачена участь зацікавленої громадськості.