2 лютого – Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day)
Кожного року Всеукраїнська екологічна ліга проводить заходи, присвячені Всесвітньому дню водно-болотних угідь, з метою підвищення обізнаності широких верств населення щодо необхідності збереження водно-болотних угідь.
Ще 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар світовою спільнотою була підписана Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів. Вона стала першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів.
Довідково. Водно-болотні угіддя – райони боліт, фенів, торф’яних угідь або водойм – природних або штучних, постійних чи тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує шести метрів, а водоплавними вважають птахів, що екологічно пов’язані з водно-болотними угіддями (стаття 1 Конвенції).
Впродовж років ця природоохоронна ідея розвивалася, доповнювалася і сьогодні вона декларує збереження і раціональне використання ветландів шляхом здійснення місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці як засобу досягнення збалансованого розвитку світу.
Це свято, яке у всесвітньому масштабі відмічається з 1997 року, покликане привернути увагу громадськості та урядів різних країн до цінності водно-болотних угідь для підтримки існування життя на нашій планеті.
Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2020 року: «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття». Цьогорічна тема – це унікальна можливість привернути увагу до біорізноманіття водно-болотних угідь та його стану, висвітлити чому біорізноманіття є важливим та сприяти діям щодо подолання його втрат. Відомо, що водно-болотні угіддя багаті різноманіттям і є середовищем існування для різноманітних видів рослин і тварин. Останні оцінки показують глобальне зниження рівня біорізноманіття, при цьому водно болотні екосистеми зникають утричі швидше ніж ліси. Вважається, що близько 40% світових популяцій рослин і тварин живуть та розмножаються у водно болотних угіддях, деякі ендемічні види можуть жити лише в межах певних водно-болотних угідь, існування більшості видів риб та амфібій на певних стадіях життєвого циклу можливе лише в межах водно-болотних угідь. Водно-болотні угіддя є надзвичайно важливими територіями для птахів, зокрема для мігруючих водоплавних видів птахів.
Секретаріат Рамсарської конвенції наголошує на важливості біорізноманіття водно-болотних угідь для продукування екосистемних послуг, зокрема наводяться приклади ролі водно-болотної рослинності у фільтрації та очищенні вод від забруднювачів, зв’язуванні і накопичуванні вуглецю, захисті берегової лінії від ерозії та пом’якшенні впливу повеней або штормів, продукуванні будівельних матеріалів тощо.
Крім того, водно-болотні угіддя використовуються для виробництва продуктів харчування рослинного та тваринного походження, від яких залежить добробут щонайменше одного мільярда людей у всьому світі.
У серпні 2019 року відразу 11 водно-болотних угідь (ВБУ) на території України отримали статус Рамсарських і тому визнані територіями міжнародного значення. Новий статус отримали такі угіддя: Атак-Боржавське, Долина нарцисів, Печера «Дружба», Чорне багно, Урочище Озірний-Бребенескул (Закарпатська обл.), Бурштинське водосховище та ріка Дністер, витоки ріки Прут, витоки ріки Погорілець (Івано-Франківська обл.), Верхове болото «Надсяння» (Львівська обл.) та Лядова-Мурафа (Вінницька обл.).
Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International» (www.wetlands.org).
Статистичні дані показують, існування більш ніж мільярда людей залежать від водно-болотних угідь! Основними напрямками використання водно-болотних угідь є рибальство та аквакультура, туризм та рекреація, транспортування людей та товарів річковим та морським транспортом, водозабезпечення тощо. 64% водно-болотних угідь світу зникли з 1900 року, а популяції прісноводних видів тварин і рослин з 1970 до 2010 року зменшилися на 76%. Водно-болотні угіддя, які все ще існують, часто знаходять в настільки деградованому стані, що популяції риб і рослин та просто ділянки дикої природи водно-болотних угідь стрімко зменшуються. Тому люди, які безпосередньо залежать від використання цих природних ресурсів, страждають найбільше.
Реалізація на практиці пріоритетів в напрямку збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Приєднавшись до цієї роботи, Ви зробите свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для нашого майбутнього водно-болотних угідь!
