Середа 24 лип. 2024
Впровадження Закону України «Про ратифікацію протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів» та використання екологічного податку

image 0 02 05 ab90768563b375fdb1b4ad0d9454df6eb3594ee4aa0c4a0c08d7cdb9578cf8d1 V20 жовтня 2017 року в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від­булося засідання круглого столу «Впровадження Закону України «Про ратифікацію Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів» та використання екологічно­го податку».

У заході взяли участь народні депутати України, представ­ники центральних органів виконавчої влади, представники усіх регіонів України, зокрема директори департаментів, уп­равлінь екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій, депутати сільських, районних, міських, облас­них рад, голови сільських та селищних рад, міські голови, представники бізнесу, громадськості та наукових установ.

Засідання РВПЗ 20.10.2017 4Учасники заходу обмінялись досвідом та практичними здо­бутками різних регіонів України у сфері моніторингу стану довкілля та використання коштів екологічного податку на міс­цях, розробили пропозиції до органів державної влади і суб’єктів господарювання щодо підвищення ефективності в цих сферах.

Засідання РВПЗ 20.10.2017 3Засідання круглого столу відбулося під головуванням народ­ного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористу­вання та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Недави Олега Анатолійовича. Під час свого виступу він наголо­сив на важливості впровадження Протоколу про реєстри ви­кидів та перенесення забруднювачів як одного з інструментів екологічної політики на шляху до збалансованого розвитку та виконання Україною зобов’язань в галузі збереження природ­ного середовища, екологічної безпеки та сталого розвитку.

Директор департаменту стратегії та європейської інтегра­ції Міністерства екології та природних ресурсів України Карнаух Олеся Аркадіївна ознайомила з кроками на шляху до імплементації Україною Протоколу та пообіцяла від імені Міністерства незабаром представити систему екологічного моніторингу в Україні.

Засідання РВПЗ 20.10.2017 2Голова Всеукраїнської еко­логічної ліги Тимочко Тетя­на Валентинівна у своїй до­повіді наголосила на необхід­ності інтеграції екологічної складової, що має на меті врахування екологічних пи­тань у всіх процесах творен­ня інших політик. Зауважи­ла, що зміни в системі управ­ління та регулювання потріб­но здійснювати таким чином, щоб екологічні вимоги були розглянуті на ранній стадії планування та враховані на­лежним чином під час впро­вадження. Вона звернула ува­гу присутніх на необхідності модернізації екологічного податку та представила першочергові заходи щодо реформування еколо­гічного податку та системи економічного механіз­му екологічного регулювання.

Прогресивні напрацювання у сфері регіональ­ного моніторингу довкілля презентував Стрілець Руслан Олександрович, директор Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Він поділився досвідом створення електронної системи моніто­рингу, визначив перспективи впровадження Про­токолу про реєстри викидів і перенесення забруд­нювачів у Дніпропетровській області.

Натрус Сергій Петрович, директор Департамен­ту екології та природних ресурсів Донецької об­ласної військово-цивільної адміністрації, охарак­теризував проблемні питання та навів позитивні приклади використання екологічного податку в Донецькій області, серед яких – реконструкція очисних споруд р. Сіверський Донець, будівни­цтво полігонів твердих побутових відходів, заку­півля установок з перероблення відходів, встанов­лення постів моніторингу довкілля тощо.

Засідання РВПЗ 20.10.2017 1Питання щодо джерел збільшення відсоткової частки надходжень екологічного податку до місце­вих бюджетів деталізували у своїх доповідях голо­ва постійної комісії з питань екології та раціональ­ного природокористування Полтавської обласної ради Горжій Ігор Григорович та голова Ладижинської міської ради Коломейцев Валерій Іванович.

Горжій Ігор Григорович зупинився також на проблемі інтенсивного добування нафти, газу та інших корисних копалин в Полтавській області, під час якого відбувається надмірний вплив на довкілля та здоров’я людей. При цьому обласні та місцеві бюджети області не отримують грошової компенсації, оскільки рента за газ, нафту, інші корисні копалини та природні ресурси справля­ється у державний бюджет. У зв’язку з цим ви­словив пропозиції щодо удосконалення бюджетно­го законодавства в цьому напрямі.

Панашій Наталія Федорівна, в. о. старости сіл Лимани та Лупареве Галицинівської сільської ради (Вітовський район, Миколаївська область), приділи­ла увагу гострій проблемі забруднення довкілля Ми­колаївським глиноземним заводом. Торкнулася про­блеми використання екологічних коштів на місцево­му рівні через невідповідність «Переліку видів ді­яльності, що належать до природоохоронних захо­дів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 1147 від 17.09.1996 р., тим заходам, які дійсно необхідні місцевій громаді для подолання наслідків господарської діяльності заводу.

image 0 02 05 3ba375ff4d0a764443904bdd59c9fa7f0b1e484533c828d93bf6c549599415df VКерівник департаменту з екологічної безпеки ТОВ «ДТЕК Енерго» Вербіцька Ірина Юріївна по­рушила питання щодо необхідності переформатування схеми розподілу коштів екологічного подат­ку та розповіла про проблеми фінансування еко-проектів підприємствами ДТЕК України.

Мнацаканян Ваагн Григорович, кандидат тех­нічних наук, доцент, директор Департаменту з пи­тань екології, енергоменеджменту, охорони праці та цивільної безпеки Маріупольської міської ради роз­повів про позитивний досвід співпраці з Донецькою обласною військово-цивільною адміністрацією у сфері фінансування природоохоронних заходів у м. Маріуполь.

Він також наголосив на ризиках діяльності про­мислових підприємств поблизу лінії воєнних дій та запропонував розробити програми спеціальних за­ходів на території Донецької та Луганської областей за кошти від справляння екологічного податку, що зараховуються у державний бюджет.

Учасники круглого столу мали можливість пред­ставити реальну інформацію щодо успіхів та про­блем на шляху впровадження Протоколу РВПЗ у їхніх регіонах та окреслили можливості викорис­тання екологічного податку на місцях.

Предметом гострої дискусії стала проблема не­виконання чинного законодавства та міжнарод­них зобов’язань України щодо моніторингу до­вкілля та аналізу інформації. Абсурдною є ситуа­ція, коли в державі прийнято спеціальний Закон України «Про ратифікацію Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів», але він не діє через безвідповідальність Міністерства екології та при­родних ресурсів України та відсутність напрацьованих механізмів його впровадження на державному рівні.

Учасники висловили думку про те, що сьогодні в країні немає достовірної, навіть статистичної, інфор­мації про кількісні та якісні показники викидів у довкілля, оскільки на стаціонарних і пересувних джерелах забруднення відсутні засоби обліку обся­гів викидів і скидів. Також немає об’єктивної інфор­мації про кількість розміщених відходів, в тому числі й небезпечних. У ході дискусії було висловле­но пропозиції щодо встановлення різноманітних за­собів обліку викидів на кожному джерелі забруд­нення, що дасть можливість отримати фактичні да­ні про кількісні показники викидів (скидів, відхо­дів) у країні. Особливу увагу було приділено прин­ципу «забруднювач платить» як одному зі способів поліпшення екологічної ситуації в регіоні та збіль­шення надходжень до місцевих бюджетів.

Засідання РВПЗ 20.10.2017 6На думку учасників, загострилася проблема не­ефективного контролю та нагляду у сфері приро­докористування через хаотичну реорганізацію державної екологічної інспекції. Присутні посадо­ві особи місцевого самоврядування та органів дер­жавної влади, представники громадськості наго­лосили на терміновому завершенні реорганізації Державної екологічної інспекції з одночасним по­верненням їй частини повноважень.

Під час обговорення було також порушено пи­тання порядку видачі дозволів на викиди забруд­нюючих речовин в атмосферне повітря стаціо­нарними джерелами – об’єктами першої групи, що здійснює сьогодні Міністерство екології та природних ресурсів України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалі­зує державну політику у сфері санітарного та епі­демічного благополуччя населення.

Представники місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування наголосили на неефек­тивності такої практики через те, що Міністерство не враховує виконання природоохоронних заходів та зобов’язань підприємств-забруднювачів. Це призво­дить до того, що дозволи на викиди отримують за­бруднювачі, що не впроваджують екологічно безпеч­ні технології та методи у господарську діяльність і, як правило, порушують вимоги природоохоронного законодавства. Учасники круглого столу одностайно наголосили на необхідності негайного повернення на місця функції погодження видачі дозволів на вики­ди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ста­ціонарними джерелами – об’єктами першої групи.

Не залишилося поза увагою питання необхід­ності створення у структурі Мінприроди відповід­ного підрозділу для координації реалізації регіо­нальної екологічної політики.

Було висловлено різноманітні пропозиції щодо збільшення ставок екологічного податку та його розподілу. Більшість схиляється до удосконален­ня системи розподілу екологічного податку, зокре­ма збільшення відсоткової частки, розпоряджати­ся якою мають сільські, селищні, міські ради і сформовані територіальні громади, оскільки саме на рівні населеного пункту чи відповідної терито­ріальної громади можливе ефективне його вико­ристання у сфері поліпшення стану природного середовища.

Викликала заінтересованість проблема реформу­вання чинного законодавства у сфері регулювання екологічного податку, з приводу чого зауважили на необхідності розширення кола джерел надходжень, форм і методів його справляння, навіть з об’єктів, що ліквідовані та визнані неплатоспроможними.

Хлобистов Євген Володимирович, доктор еко­номічних наук, професор, завідувач відділу еконо­мічних проблем екологічної політики та сталого розвитку НАН України, висловив пропозицію щодо доцільності проведення навчальних тренінгів-семінарів для представників органів місцевого самоврядування щодо ефективного використання екологічного податку.

Народний депутат України Недава Олег Анато­лійович повідомив про внесення законопроектів, що спрямовані на врегулювання відносин у сфері «екологічних коштів», зокрема:

- № 7082 від 06.09.2017 р., що передбачає мож­ливість місцевої влади затверджувати щорічний перелік пріоритетних природоохоронних та ресур­созберігаючих заходів, у тому числі реалізованих підприємствами, для зменшення забруднення дов­кілля, дотримання екологічних нормативів та зни­ження впливу забруднення навколишнього серед­овища на здоров’я населення, на фінансування яких можуть виділятись кошти з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;

- № 7093 від 08.09.2017 р. «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо поєднання економічної, соціальної та екологічної складових у програмах розвитку відпо­відних адміністративно-територіальних одиниць)»;

- № 7109 від 12.09.2017 р., в якому передбачено використання коштів державного фонду регіональ­ного розвитку на поліпшення стану навколишнього природного середовища; доповнення переліку захо­дів, що здійснюються з місцевих бюджетів новим пунктом: «Програми природоохоронних та ресурсоз­берігаючих заходів місцевого значення, у тому числі заходи для зниження забруднення довкілля, дотри­мання екологічних нормативів та зниження впливу на здоров’я населення»; запропоновано у разі неви­користання коштів екологічного податку з сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів ОТГ протя­гом двох бюджетних періодів передавати ці кошти у спеціальний фонд до бюджету вищого рівня.

Присутні висловили позитивні міркування що­до змісту законопроектів та сподівання на їхнє прийняття.

За результатами круглого столу було сформу­льовано звернення до органів влади та бізнесу з пропозиціями та можливими заходами з проблем­них питань, що були розглянуті. Заплановано та­кож оприлюднити напрацювання учасників круг­лого столу на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природо­користування та ліквідації наслідків Чорнобиль­ської катастрофи.

ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ

20 жовтня 2017 року

м. Київ

В Україні внаслідок домінування протягом бага­тьох років ресурсо- та енергомістких галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах сформувалася така структура управління розвитком, яка є економічно неефективною та еко­логічно небезпечною. Україна має міжнародні зо­бов’язання в галузі збереження природного середо­вища, екологічної безпеки та сталого розвитку.

Основою для впровадження інноваційних пере­творень в Україні в усіх сферах суспільного життя та економічного розвитку є Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Але в розроблених та затверджених стратегіч­них загальнодержавних, галузевих і регіональних документах не повною мірою відображені цілі та завдання сталого розвитку, принципи інтеграції екологічної складової.

Учасники круглого столу «Впровадження Зако­ну України «Про ратифікацію Протоколу про ре­єстр викидів та перенесення забруднювачів» та використання екологічного податку» пропонують:

Верховній Раді України:

• розглянути та ухвалити проекти законів:

• № 7082 від 06.09.2017 р. «Про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (щодо вдосконалення механізму планування та використання коштів фондів охорони навколишнього природного се­редовища ...)»;

• № 7093 від 08.09.2017 р. «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо поєднання економічної, соціальної та екологічної складових у програмах розвитку від­повідних адміністративно-територіальних одиниць)»;

• № 7109 від 12.09.2017 р. «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо вдоскона­лення механізму планування та використання ко­штів фондів охорони навколишнього природного середовища ...)»;

• розробити та внести зміни до бюджетного за­конодавства України щодо перерозподілу та збіль­шення частки ренти за видобування газу, нафти, інших корисних копалин та користування при­родними ресурсами за рахунок зменшення частки ренти у державному бюджеті та її збільшення в обласних та місцевих бюджетах для відновлення природного середовища.

Кабінету Міністрів України:

• внести зміни та доповнення до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних за­ходів, затверджених Постановою Кабінету Міні­стрів № 1147 від 17.09.1996 р., щодо актуалізації переліку природоохоронних заходів, зокрема: за­ходи, які стосуються адаптації до змін клімату, енергоощадності та енергоефективності, викорис­тання екологічно безпечних технологій;

• розробити та затвердити Програму спеціаль­них заходів з відновлення природоохоронної інф­раструктури на території Донецької та Луган­ської областей за кошти від справляння екологіч­ного податку, що зараховуються у державний бюджет України.

Міністерству екології та природних ресурсів України:

• вжити негайних заходів щодо створення та розміщення доступного для громадськості Націо­нального реєстру викидів і перенесення забрудню­вачів відповідно до вимог Протоколу про РВПЗ;

•  створити у структурі Міністерства відповід­ний підрозділ для координації реалізації регіо­нальної екологічної політики;

• розробити та затвердити норматив­но-правові акти, якими буде передбаче­но передачу повноважень обласним дер­жавним адміністраціям погоджувати видачу Міністерством екології та при­родних ресурсів України документів до­звільного характеру (дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне по­вітря) для підприємств-забруднювачів, об’єкти яких належать до першої групи;

• прискорити реформування Держав­ної екологічної інспекції України, що забезпечить ефективний державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог природоохоронного законодав­ства;

• здійснити перегляд Методики роз­рахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднорматив­них викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, посилити відповідальність за порушення термінів реалізації природоохоронних заходів під­приємств;

• здійснити реформування екологічного подат­ку, зокрема значно підвищити ставку екологічно­го податку за забруднення навколишнього при­родного середовища, на основі фактичних (ін­струментально підтверджених) даних, що буде стимулювати підприємства до впровадження при­родоохоронних заходів;

• вивчити позитивний досвід реалізації регіо­нальних програм моніторингу довкілля та розпо­чати практичні заходи щодо запровадження сис­теми державного екологічного моніторингу.

Обласним радам:

• розглянути можливість внесення змін та допо­внень до Стратегій розвитку областей до 2020 ро­ку щодо окремої стратегічної цілі «Екологічна безпека та охорона довкілля».

Обласним державним адміністраціям:

• рекомендувати здійснити ретельний аналіз використання природоохоронних коштів у 2016­2017 рр. та запланувати заходи з цільового та ефективного використання коштів екологічного податку в 2018 році;

• запланувати на 2018 рік проведення навчаль­них семінарів, тренінгів для представників орга­нів місцевого самоврядування області, депутатів різних рівнів, голів об’єднаних територіальних громад щодо ефективного та цільового викорис­тання коштів екологічного податку;

• розглянути та запровадити досвід Дніпропет­ровської та Донецької областей щодо створення регіональної системи екологічного моніторингу із застосуванням електронних засобів збирання та оприлюднення інформації.

Підприємствам різних галузей економіки, ді­яльність яких спричинює вплив на довкілля:

• переглянути та актуалізувати свої природоо­хоронні програми, заходи в контексті виконання Україною міжнародних зобов’язань, зокрема при­родоохоронних директив Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС;

• рекомендувати розпочати в ініціативному по­рядку (добровільні соціальні зобов’язання) вико­нання вимог Протоколу про реєстр викидів та пе­ренесення забруднювачів спільно з органами міс­цевого самоврядування та громадськістю.

 

Програма 20.10.2017

Пропозиції учасників круглого столу