У рамках ініціативи «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» Всеукраїнська екологічна ліга провела регіональні круглі столи у містах Житомирі, Сумах, Рівному та Миколаєві, які були присвячені шляхам розв’язання екологічних проблем у цих регіонах. Експерти Всеукраїнської екологічної ліги проаналізували Стратегії розвитку зазначених областей до 2020 року та встановили, що жодна з них не має чітко виділеної екологічної складової. Це є неприйнятним, оскільки наявність у Стратегії окремої цілі «Екологічна безпека та збереження довкілля» є основною вимогою європейських директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Розпочинаючи засідання круглого столу, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко акцентувала увагу на тому, що в Житомирській області є серйозні екологічні проблеми, зокрема: забруднення промисловими викидами та скидами атмосферного повітря, поверхневих вод і ґрунтів, вирубування лісів, наявність складів з непридатними пестицидами та хижацький видобуток корисних копалин (бурштину, граніту та ін.). Вона зазначила, що так звана «бурштинова лихоманка» наразі охопила значну територію Полісся, і вирішувати це питання потрібно на законодавчому рівні, зокрема, шляхом прийняття Закону України, який би врегулював цю проблему, враховуючи інтереси держави та місцевих громад.
Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Сіренький зазначив, що завдяки злагодженій та продуктивній роботі Всеукраїнської екологічної ліги було вивезено значну кількість непридатних пестицидів з Коростенського, Овруцького, Лугинського та Олевського районів Житомирської області.
Заступник начальника Житомирського обласного управління водних ресурсів Олег Микитин дав загальну характеристику водних ресурсів області та навів дані щодо динаміки водокористування. Основним джерелом водозабезпечення Житомирської області є поверхневі води, тому їхнє забруднення ставить під загрозу доступ населення до якісної питної води. Він вважає, що поліпшити стан водних ресурсів можна лише за допомогою модернізації очисних споруд підприємств, що здійснюють скиди. Зокрема, необхідно модернізувати обладнання на об’єктах у селі Гульськ (Новоград-Волинський район) та місті Бердичів, які забруднюють довкілля. Варто також звернути увагу на забруднення, джерелом якого є філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський титан».
Іван Гриб, начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації зазначив, що стан зберігання, захоронення та утилізації заборонених і непридатних до використання пестицидів в області викликає особливе занепокоєння. За даними останньої інвентаризації, на території області перебуває понад 422 т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які належали колишнім колгоспам і є по суті «безгосподарними» та підлягають знешкодженню.
Тетяна Тимочко привітала учасників засідання та зазначила, що Рівненська область є регіоном, багатим на природні ресурси, зокрема ліси та поклади бурштину. Проте нераціональне використання природних багатств призводить до знищення унікальних територій та вичерпання ресурсів, а також зумовлює забруднення довкілля.
Вона зауважила, що сьогодні державне управління у сфері охорони довкілля є слабким та непрофесійним, оскільки Міністр екології та природних ресурсів України так само, як і його помічники, не є фахівцем у цій галузі. Національна екологічна рада України звернулася до Президента України з вимогою відправити у відставку Міністра екології та природних ресурсів України І. А. Шевченка, оскільки під його керівництвом більш ніж за три місяці не відбулося жодних змін у природоохоронній сфері, а його команда виявилася такою ж некомпетентною, як і він.
Директор Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації Валентин Дудка акцентував увагу на проблемі накопичення твердих побутових відходів та зазначив, що необхідно формувати екологічний світогляд людей, починаючи зі шкільного віку. Основним шляхом зменшення кількості сміттєзвалищ є запровадження системи роздільного збирання побутових відходів та їхня утилізація. Він закликав присутніх не бути байдужими та самостійно ініціювати природоохоронні кампанії у своїх населених пунктах.
Віталій Даценко, заступник начальника Рівненського обласного управління водних ресурсів,охарактеризував водний потенціал Рівненської області, який складається з 171 річки, 161 озера та 12 водосховищ. Болота займають 5% площі області. Найбільшими підприємствами-водокористувачами є Рівненська АЕС, ПАТ «Рівнеазот» та КП «Рівнеоблводоканал». Однією з основних екологічних проблем області є скидання забруднених промислових та комунальних стічних вод у водні об’єкти. У 2014 році було скинуто 111,5 млн м3 зворотних вод у річки Рівненської області, внаслідок чого підвищилися концентрація забруднюючих речовин та погіршилася якість води.
На початку засідання Тетяна Тимочко зазначила, що інтеграція екологічної складової в регіональні стратегії розвитку областей є запорукою розв’язання багатьох проблем, пов’язаних із забрудненням довкілля. Тому основною метою засідання круглого столу є внесення пропозицій щодо розв’язання екологічних проблем Сумської області для того, щоб потім вони були враховані в Стратегії розвитку Сумської області до 2020 року під час формування розділу, присвяченому збереженню довкілля.
Сергій Литвиненко, заступник начальника управління екології та природних ресурсів Департаменту екології, паливно-енергетичного комплексу та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, зосередив увагу на основних екологічних проблемах Сумської області, серед яких, зокрема, виділив антропогенне забруднення атмосферного повітря, накопичення промислових та побутових відходів, наявність складів з непридатними пестицидами.
Він зазначив, що у 2013 році обсяги викидів у атмосферу становили 77,6 тис. т, або 72,3 кг на особу. Основні проблеми у сфері охорони атмосферного повітря пов’язані з такими чинниками, як недосконалість законодавчого механізму видачі дозвільної документації та відсутність у суб’єктів господарювання можливості визначити фонові концентрації шляхом розрахунків.
Начальник Державної екологічної інспекції в Сумській області Геннадій Базаров висвітлив проблему поводження з побутовими відходами. Він зазначив, що порушення умов їхнього зберігання та утилізації зумовлює забруднення довкілля, зокрема ґрунтів та підземних джерел водопостачання. Аналіз води з глибинних водоносних горизонтів свідчить, що навіть водоносні шари глибокого залягання забруднені важкими металами, ртуттю, формальдегідом та іншими отруйними речовинами.
У своєму виступі Тетяна Тимочко охарактеризувала Миколаївську область як регіон з напруженою екологічною ситуацією. Це зумовлено наявністю потужного промислового комплексу, який представлений переважно суднобудівною, машинобудівною, електроенергетичною галузями, а також підприємствами харчової промисловості. Крім цього, велике занепокоєння викликають покинуті шахтно-пускові установки на території області, які періодично нелегально демонтують шукачі металобрухту.
Приблизно 70% забруднюючих речовин, які надходять у атмосферне повітря, утворюються внаслідок роботи автотранспорту. Основними забруднювачами серед промислових підприємств є ПАТ «ЮГцемент» (здійснює викиди сполук азоту, оксид вуглецю), ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (діоксид сірки, сполуки азоту, оксид вуглецю), ДК «Укртранс-газ» Миколаївське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів (метан), ПАТ «Миколаївгаз» (метан).
Перший проректор Чорноморського державного університету імені Петра Могили Олександр Трунов зауважив, що розв’язувати екологічні проблеми необхідно разом, залучаючи до цього фахівців різних спеціальностей. Він акцентував увагу на тому, що нехтування станом навколишнього середовища може призвести до катастрофічних наслідків не тільки сьогодні, а й загрожувати здоров’ю майбутніх поколінь.
Начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції України у Миколаївській області Бобровський Валерій зазначив, що на Миколаївщині є 126 об’єктів природно-заповідного фонду. В середньому показник заповідання є майже вдвічі нижчим за середньоукраїнський. До основних проблем у сфері природно-заповідної справи можна віднести невизначеність меж об’єктів ПЗФ у натурі та відсутність обмежувальних знаків на їхній території.
