Середа 21 жовт. 2020

День Дунаю1Цього року ми святкуємо 12-ту річни­цю Дня Дунаю. Всеукраїнська еколо­гічна ліга бере активну участь в орга­нізації святкових заходів щодо відзна­чення цього свята. Щороку Закарпат­ська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги спільно з партнерами проводять масштабні заходи, присвяче­ні збереженню та раціональному вико­ристанню річки Дунай.

Цього року святкові заходи відбулися в селі Квасово Берегівського району та 1 липня в с. Латірка Воловецького району Закарпатської області.

День Дунаю230 червня відбувся фестиваль «День Дунаю в басейні Тиси - 2018». До участі у фестивалі були запрошені учні (дитячі команди) навчальних за­кладів Баранинської сільської об’єднаної терито­ріальної громади, Закарпатського еколого-нату- ралістичного центру, м. Тячева та шкіл Берегів­ського району (с. Квасово та с. Оросієво). Свят­кування відбувалось під егідою Міжнародної ко­місії із захисту р. Дунай за підтримки Європей­ського Союзу, Закарпатської обласної державної адміністрації, Міністерства екології та природ­них ресурсів України, Басейнового управління водними ресурсами річки Тиса та Всеукраїнської екологічної ліги.

День Дунаю3Ключовим заходом під час свята була «Регата кораблів пластикових піратів». Цей захід - комбі­нація конкурсів «Пластикові скарби» та «Дунай­ський митець».

Команди школярів з Берегівського, Тячівського та Ужгородського районів збирали окремо пластик. Та команда, яка зібрала більше 10 кг пластику, отримала право взяти участь у регаті.

День Дунаю4Для цього потрібно було змайструвати мінімо- дель корабля з пластикових відходів та вказати скільки «скарбу» було зібрано. Усі кораблики були запущені з одного місця на р. Боржаві і пройшли відстань 500 м. Переможець визначався за декіль­кома критеріями:

- Найбільш цікавий / ори­гінальний корабель;

- Кількість «зібраного скарбу»;

- Можливості триматися на воді та дійти до фінішу.

Усі команди, які дійшли до фінішу, отримали сумки та кепки, переможці - цін­ні призи.

День Дунаю5Також цього дня відбувалися такі дійства:

- виступи дитячих колективів «Пірати та лица­рі:всі об’єднуються для захисту навколишнього середовища»;

- офіційно передано контейнери для розділь­ного збору відходів до громади с. Оросієво (су­сіднє село від Квасово). Кількість жителів - 900 осіб;

- акція «Замки над водою», під час якої руїни замку були очищені від сміття та заростей, а та­кож проведено квест «Як стати еколицарем?» на пошук скарбів у Квасівсьому замку;

- розмальовування напису з камінців на дамбі «Ми любимо Боржаву»;

- вогняне шоу.

День Дунаю8У програмі другого дня (1 липня) було заплано­вано два важливих заходи:

- облаштування витоку річки Латориця (с. Латірка Воловецького району);

- оцінювання гідроморфологічного потенціалу гірських ділянок річок (с. Котельниця Воловецького району).

День Дунаю9Довідка.

За ініціативою Міжнародної комісії із захисту річки Дунай вперше свято Дунаю відзначали 29 червня 2004 року, воно було присвячене 10-річчю Конвенції про охорону ріки Дунай. Назву річці (Дунай - «бистра вода») дали кельти в першій половиніІ тисячоліття до н. е. Дунай займає серед річок Європи II міс­це після Волги, він перетинає 10 країн (Німеччину, Австрію, Сло­ваччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Мол­дову та Україну) - від Чорного лісу в Німеччині до Чорного моря в Румунії та Україні.

День Дунаю1229 червня 1994 року була прийня­та Конвенція про співробітництво з охорони та сталого використання річки Дунай (Конвенція про захист річки Дунай) (Софія, Болгарія), яку підписали 11 країн, територієюяких протікає ця ріка,та Європейський Союз. Україна ратифікувала Конвен­цію у 2002 році. Основним завдан­ням Конвенції є забезпечення зба­лансованого управління водними ресурсами в басейні Дунаю, зокре­ма: збереження, поліпшення та раціо­нальне використання поверхневих вод; контроль можливих небезпек, що виникають унаслідок аварій, ра­зом з небезпечними для води речо­винами, а також повені й кригу; зменшення забруднення Чорного моря від джерел на водозбірній пло­щі. У рамках Конвенції країни-учасники застосовують єдині системи моніторингу і методи оцінювання впливів на навколишнє середови­ще. Принцип «забруднювач платить» і попереджальний принцип є осно­вою для всіх заходів, що мають на меті охорону річки Дунай і вод на всій її водозбірній площі.

Всеукраїнська екологічна ліга з 2010 року ак­центує увагу громадськості на важливості розв’язання проблем, пов’язаних з подоланням екологічних та соціальних загроз, які створює підприємство «Радикал», розташоване в межах житлової забудови міста Києва.

З 2001 по 2005 роки була здійснена спроба очис­тити територію заводу. Тоді вивезли понад 120 т ме­талу, просякнутого ртуттю, ємкості з некондиційни­ми кислотами, які поступово руйнувались і створю­вали реальну загрозу для довкілля та здоров’я людей.

У 2012 році з міського бюджету були виділені кошти на розробку техніко-економічного обґрун­тування (ТЕО) проекту, проведення наукових до­сліджень стану ґрунту, повітря, споруд ВАТ «Ра­дикал». Здійснено підготовчі заходи для проведен­ня безпечного збору, перевезення, зберігання, оброб­ки, утилізації, видалення, знешкодження ртутьвмісних відходів.

Розглядалися наступні варіанти:

• утилізація в межах України (в тому числі, на заводі «Микитартуть» (м. Горлівка, Донецька об­ласть);

• вивезення за межі Києва на один з полігонів Київської області;

• вивезення для безпечної утилізації на заводи в європейських країнах.

Були обрані варіанти часткової утилізації в Горлівці і вивезення ртутьвмісних речовин за межі України. У через російську агресію на Донбасі і окупацію частини території України від варіанту утилізації на заводі «Микитартуть» замовник був вимушений відмовитися.

Радикал 217 вересня 2018 року в Київській міській держав­ній адміністрації відбулося засідання міжвідомчої робочої групи з розв’язання екологічних проблем ВАТ «Радикал». Члени робочої групи спільно із за­прошеними спеціалістами обговорили питання можливості очищення території заводу від ртуть­вмісних відходів та її подальшої рекультивації.

Представники Державного агентства України з управління зоною відчуження, ДК УкрДО «Радон» запропонували варіант практичного вирішення питання розміщення на довгострокове зберігання небезпечних ртутьвмісних відходів ВАТ «Ради­кал» в Чорнобильській зоні відчуження.

У засіданні взяла участь Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, яка висловила по­зицію ВЕЛ щодо подолання екологічних та соціаль­них загроз, які створює підприємство «Радикал». Вона зазначила, що вирішення цієї проблеми потре­бує врахування багатьох чинників, зокрема того, що в Україні немає достатніх технічних потужнос­тей для утилізації всієї маси небезпечних відходів, які накопичилися на території заводу (безпосеред­ньо ртуті, забрудненого ґрунту, залишків будівель­них конструкцій, обладнання). Крім цього, подаль­ше знаходження об’єкта з небезпечними відходами в межах великого міста, особливо якщо це столиця нашої держави, є істотним і постійно діючим ризи­ком для життя і здоров’я сотень і тисяч киян.

Вона виголосила пропозиції Всеукраїнської еко­логічної ліги щодо розв’язання проблеми:

• вимагати від Київської міської державної адмі­ністрації повної, об’єктивної інформації щодо реалі­зації усіх заходів на заводі «Радикал» та проведення екологічного аудиту території після очищення;

• створити на сайті Київської міської державної адміністрації веб-сторінку з питань екологічної безпеки Києва та киян;

• забезпечити участь громадськості у процесах прийняття екологічно важливих рішень на заса­дах Оргуської конвенції;

• визнати, що подальше зволікання з розв’язан­ням екологічних проблем заводу «Радикал» є не­припустимим з огляду на значний негативний вплив цього об’єкта на навколишнє середовище та загрозу для здоров’я людей.

За підсумками засідання було вирішено актуалі­зувати ТЕО з огляду на нові обставини і розглянути варіанти вирішення проблеми з ртутьвмісними від­ходами на заводі Радикал на наступному засіданні.

Довідково

Київський завод хімікатів «Радикал» почав працювати у 1951 р. і спеціалізувався на виробництві каустичної соди, хлору, бертолетової солі, каучуку, сірчаної та соляної кислот.

В електролізному виробництві використовувалася ртуть, 2 тис. тонн якої щороку осідало на території заводу, проникало у землю та стіни будівель, внаслідок чого за багато років на цій території накопичилося більше де сятка тисяч тон ртуті та інших небезпечних речовин. На заводі дозволялося працювати не більше 8 років, бо це загрожувало здоров’ю працівників.

Коли на початку 1990-х років завод став банкрутом і був закритий, розпочався продаж території як звичайного підприємства, без врахування того, що «Радикал» був виробництвом з підвищеною хімічною небезпекою.

Це шкідливе підприємство спочатку знаходилося в так званій промисловій зоні, поряд із заводом «Хімво локно», Дарницьким шовковим комбінатом, Інститутом органічної хімії НАН України, іншими дослідними устано вами, які працювали в замкнутому циклі. Створення промислової зони в ті часи вважалося раціональним з огляду на економічні переваги і безпеку людей та при родного середовища. Навколо неї була встановлена захисна зона шириною 1000 м. У 1970 х роках минулого століття місто розширилось і наблизилось до її меж, а незабаром і вся промзона увійшла до території міста.

На сьогодні на значній території колишнього заводу «Радикал» розміщені торговельні центри, склади з різними товарами, офісні приміщення, де постійно перебувають люди.

Всеукраїнська екологічна ліга тримає руку на пульсі часу. З нами у постійному контакті ті, кому не байдуже наше майбутнє і хто у перших лавах захисників українського довкілля.

До ВЕЛ звертаються, пишуть, телефонують і приходять ті, хто майже зневірився знайти вирішення наболілих проблем самотужки, ті, перед ким зачинилися двері високих чиновників, ті, кого роками годують обіцянками про допомогу…

Ми реагуємо. Розробляємо плани дій, їдемо на місце, організовуємо людей, роз’яснюємо, радимо і боремося. Кожна така перемога переповнює наші серця гордістю і радістю, бо стає живим прикладом того, що разом можна здолати будь-які перешкоди.

Впродовж усієї історії свого існування Всеукраїнська екологічна ліга приділяла особливу увагу розв’язанню екологічних проблем на усіх рівнях. Кожна протестна акція, проведений круглий стіл чи законотворча ініціатива – частина масштабного поступу до збереження природних, історичних та культурних багатств нашої країни.

Ми завжди будемо докладати особливих зусиль для подальшого посилення ролі громадськості у вирішенні питань, що стосуються стану довкілля.

У цьому розділі Ви зможете ознайомитись з конкретними результатами нашої спільної з громадськістю боротьби і написати про випадки порушення екологічного законодавства на нашу електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Чернігів 05.06До Всесвітнього дня охорони довкілля радіо Суспільне UA Чернiгів спільно з громадськими організаціями, зокрема Чернігівською обласною організацією ВЕЛ, підготували передачу «Тема тижня».

Чернігів 05.06До Всесвітнього дня охорони довкілля радіо Суспільне UA Чернiгів спільно з громадськими організаціями, зокрема Чернігівською обласною організацією ВЕЛ, підготували передачу «Тема тижня».

Екоакція Добропілля 12В рамках відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища, Добропільський районний осередок Всеукраїнської екологічної ліги (Донецька обл.) організував природоохоронний захід – догляд за молодими дубами, які були висаджені на ділянці тепер вже колишньої ріллі в жовтні 2019 року на площі 4 га.

Екоакція Добропілля 2Захід було проведено під керівництвом Віктора Батицького, голови районного осередку ВЕЛ, за участі членів Добропільського РО ВЕЛ, працівників агропідприємства «ПАТ ім. Шевченка» та волонтерів, що приїхали з міст Добропілля та Родинське.

Екоакція Добропілля 14Екоакція Добропілля 3Планується, що ділянка, на якій висаджені молоді дуби, отримає офіційний природоохоронний статус. Оскільки вона увійшла до проектованого ландшафтного заказника «Гай Томаса Вінса», створення якого було ініційовано Донецькою регіональною організацію ВЕЛ. Нещодавно Криворізька ОТГ дала погодження на надання земельної ділянки під цей заказник. Приємно, коли місцеві мешканці і місцева влада розуміють важливість створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.

Екоакція Добропілля 5Варто також нагадати, що створення заказника «Гай Томаса Вінса» несе в собі важливу новацію, адже ставить собі на меті не лише збереження залишків заплавної діброви річки Гришинка з декількома віковими дубами, але і її відтворення. Дуже часто створення лісових насаджень в Степовій зоні часто відбувається в екологічно небезпечний спосіб, коли заради лісонасадження здійснюється знищення степів. Характерна риса цього проекту – відтворення заплавної діброви здійснюється через залісення колишньої ріллі, тобто антропогенної території, і жоден гектар степу від цього заходу не постраждав. Принципово важливо, що завдяки цьому відбувається скорочення антропогенної території та її перетворення на природну ділянку.

Щиро дякуємо всім учасникам акції, що допомогли доглянути дубові насадження і витратили час та сили!

Екоакція Добропілля 13

Екоакція Добропілля 12В рамках відзначення Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища, Добропільський районний осередок Всеукраїнської екологічної ліги (Донецька обл.) організував природоохоронний захід – догляд за молодими дубами, які були висаджені на ділянці тепер вже колишньої ріллі в жовтні 2019 року на площі 4 га.

Екоакція Добропілля 2Захід було проведено під керівництвом Віктора Батицького, голови районного осередку ВЕЛ, за участі членів Добропільського РО ВЕЛ, працівників агропідприємства «ПАТ ім. Шевченка» та волонтерів, що приїхали з міст Добропілля та Родинське.

Екоакція Добропілля 14Екоакція Добропілля 3Планується, що ділянка, на якій висаджені молоді дуби, отримає офіційний природоохоронний статус. Оскільки вона увійшла до проектованого ландшафтного заказника «Гай Томаса Вінса», створення якого було ініційовано Донецькою регіональною організацію ВЕЛ. Нещодавно Криворізька ОТГ дала погодження на надання земельної ділянки під цей заказник. Приємно, коли місцеві мешканці і місцева влада розуміють важливість створення нових об’єктів природно-заповідного фонду.

Екоакція Добропілля 5Варто також нагадати, що створення заказника «Гай Томаса Вінса» несе в собі важливу новацію, адже ставить собі на меті не лише збереження залишків заплавної діброви річки Гришинка з декількома віковими дубами, але і її відтворення. Дуже часто створення лісових насаджень в Степовій зоні часто відбувається в екологічно небезпечний спосіб, коли заради лісонасадження здійснюється знищення степів. Характерна риса цього проекту – відтворення заплавної діброви здійснюється через залісення колишньої ріллі, тобто антропогенної території, і жоден гектар степу від цього заходу не постраждав. Принципово важливо, що завдяки цьому відбувається скорочення антропогенної території та її перетворення на природну ділянку.

Щиро дякуємо всім учасникам акції, що допомогли доглянути дубові насадження і витратили час та сили!

Екоакція Добропілля 13

Семінар для голів обласних організаціи 2017 417-20 липня 2017 р. в Інформаційно-просвіт­ницькому центрі «Екологічна варта» (с. Виграїв, Корсунь-Шевченківський район, Черкась­ка область) відбувся традиційний навчальний се­мінар для голів обласних організацій, міських, районних, сільських осередків Всеукраїнської екологічної ліги.

Метою семінару було ознайомлення активу ВЕЛ із сучасними підходами до організації роботи, об­мін досвідом щодо проведення природоохоронних акцій, ініціювання нових заходів та форм діяль­ності, підвищення обізнаності щодо пошуку парт­нерів, джерел фінансування, написання проектів, посилення комунікації з органами влади, ЗМІ, бізнес-структурами.

У рамках семінару було проведено тренінги, практичні заняття. Всі учасники одержали пакет інформаційних та методичних матеріалів.

Тимочко Т. В., голова Всеукраїнської екологіч­ної ліги, наголосила що в цьому році виповню­ється 20 років з дня заснування організації, яка сьогодні є найбільшою і найвпливовішою громад­ською організацією України. Усі ці роки Ліга на­полегливо працює над пріоритетними завдання­ми: організація громадського екологічного конт­ролю за дотриманням природоохоронного зако­нодавства; припинення діяльності, яка загрожує екологічній безпеці, біорізноманіттю, здоров’ю громадян України; розширення участі громад­ськості у формуванні й реалізації державної та регіональної екологічної політики, співпраці з органами державної влади та місцевого самовря­дування щодо інтеграції екологічної складової у місцеві стратегії (програми, плани) дій; сприян­ня у реалізації ідей засад збалансованого розвит­ку в Україні.

Семінар для голів обласних організаціи 2017 1Ми підтримуємо наукові дослідження щодо роз­роблення, впровадження екологічно збалансова­них, енерго- та ресурсоощадних технологій в усіх галузях еколоміки. Особливу увагу активісти ВЕЛ приділяють формуванню екологічної свідомості та культури громадян шляхом поширення знань про стан довкілля, популяризація освіти для збалан­сованого розвитку.

20-річний досвід роботи Всеукраїнської еколо­гічної ліги свідчить про необхідність посилення участі громадськості у прийнятті управлінських рішень, що впливають на стан довкілля на націо­нальному та регіональному рівнях.

Семінар для голів обласних організаціи 2017 3Пащенко О. В., заступник голови Всеукраїн­ської екологічної ліги, презентувала «Центр кращих практик збалансованого розвитку в Україні», який створено за ініціативи ВЕЛ і за підтримки ПРООН в Україні. В Центрі зібрано приклади енерго- та ресурсоощадних техноло­гій, український та іноземний досвід збалансо­ваного ведення господарства й відновлення до­вкілля.

Роботу Центру забезпечують кваліфіковані тре­нери та педагоги, які в доступній формі розповіда­ють про проблеми довкілля, формують екологіч­ний світогляд та відповідальне ставлення до дов­кілля, популяризують принципи та цілі збалансо­ваного розвитку.

Цабенко Н. В., директор Центру кращих прак­тик збалансованого розвитку в Україні, розпові­ла, що вона надзвичайно вражена тим, що школа, в якій вона працювала багато років та обіймала посаду директора, перетворилася на потужну громадську просвітницьку установу. Вона зазна­чила, що однією з глобальних Цілей збалансова­ного розвитку є забезпечення освіти та сприяння можливості навчатися протягом усього життя для всіх.

У рамках семінару відбулася робоча нарада на тему: «Стратегічні завдання діяльності осередків Всеукраїнської екологічної ліги в контексті ре­формування українського суспільства». Учасники наради актуалізували програми й плани прове­дення традиційних для ВЕЛ природоохоронних акцій та кампаній: «Первоцвіт», «Збережи ялин­ку», «Посади своє дерево», «Нове життя джерел», «Батарейкам – утилізація!», «Пестициди: змен­шення ризиків»; щорічних конкурсів «Замість ялинки – зимовий букет», «Мій голос віддаю на захист природи».

Голови обласних осередків відзначили гостру необхідність проведення таких природоохорон­них акцій: «Громадська інвентаризація зелених насаджень у парках, скверах, на прибудинкових територіях», екологічна експедиція «Громадсь­кий контроль за станом природно-заповідного фонду».

Семінар для голів обласних організаціи 2017 2Представники Наукової ради Всеукраїнської екологічної ліги, до якої входять провідні вчені, повідомили про основні вектори наукових дослі­джень та проблематику природоохоронної сфери, зокрема: розроблення Стратегії збалансованого (сталого) розвитку України на період до 2030 року та окремих регіонів і територіальних гро­мад; використання біоенергетичних технологій у сфері тепло- та гарячого водопостачання населе­них пунктів; адаптація досвіду інших країн щодо поводження з відходами, в тому числі й небез­печними.

Освітяни – члени ВЕЛ наголосили на необхід­ності впровадження освіти для збалансованого розвитку, використання сучасних методів роботи з дітьми і молоддю, зокрема інтерактивні ігри, квести, тренінги, презентації, електронні засоби спілкування.

Окрему увагу осередків ВЕЛ було акцентовано на співпраці з новоствореними об’єднаними тери­торіальними громадами з питань стратегічного планування розвитку територій, збереження дов­кілля, енергоефективності, використання біоенер­гетичних технологій.

Цікавим та пізнавальним став тренінг «Підготовка та написання проектних про­позицій», де була представлена технологія написання проектів для місцевих громад. Набуті знання й навички було закріплено під час імітаційної ділової гри «Як взяти участь у конкурсі проектів та бути пере­можцем».

Надзвичайно цікавою була дискусійна платформа «Планування та реалізація гро­мадських кампаній та заходів».

Незважаючи на напружений робочий гра­фік, учасники мали можливість відвідати видатні історичні та культурні пам’ятки Корсуньщини, взяли участь у пішохідній екскурсії за маршрутом екологічної стежки «Козацьке джерело – річка Рось» та були задоволені отриманими знаннями і можли­вістю безпосередньо спілкування з однодум­цями й друзями.

unnamed 211 липня 2017 р. розпочала свою роботу Школа заповідної справи імені Тетяни Андрієнко –  зініційована та організована Всеукраїнською екологічною лігою за сприяння Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАНУ. Заняття проходили у приміщенні Центру кращих практик збалансованого розвитку в Україні (с. Виграїв, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н).

У роботі школи брали участь представники об’єктів ПЗФ, науковці, які працюють у сфері заповідної справи, аспіранти, студенти, активісти громадських організацій природоохоронного спрямування. Першого дня вони мали змогу ознайомитися  з Центром кращих практик збалансованого розвитку в Україні та відвідати Музей козацької слави  у селі Виграїв.

Тимочко Тетяна Валентинівна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, висловила сподівання, що Школа стане тим джерелом, з якого молоде покоління фахівців природно-заповідної справи через призму здобутків попередніх поколінь збагатиться досвідом та традиціями у галузі охорони природи, побажала учасникам плідної роботи та приємних вражень.

Лукаш Олександр Васильович, доктор біологічних наук, професор кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, розповів про витоки наукової школи Тетяни Леонідівни Андрієнко та саму ідею виникнення Школи заповідної справи.

12 липня учасники здійснили подорож екологічною стежкою. Ботаніки, зоологи, орнітологи були в захваті від природи Черкащини та поставили собі за мету зробити свій внесок у доопрацювання стежки.

Під час  пленарного засідання Петрович Олеся Зіновіївна, головний спеціаліст  відділу координації наукових досліджень, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності Департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів представила змістовну доповідь про стан та перспективи розвитку природно-заповідного фонду України.

Коротченко Ірина Андріївна,  кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії охорони фіторізноманіття та рослинних ресурсів Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України  розповіла про створення об'єктів природно-заповідного фонду на ботанічно цінних територіях.

Збалансований (сталий) розвиток є пріоритетним для нашої країни та потребує впровадження його засад у всі галузі. Саме цій темі було присвячено засідання спеціальної дискусійної платформи «Перспективи реалізації Стратегії сталого розвитку України». Руденко Леонід Григорович, доктор географічних наук, академік НАН України, професор, директор Інституту географії НАН України, розповів про природні ресурси регіонів крізь призму Глобальних Цілей сталого розвитку до 2030 року.

Під час продовження пленарного засідання Бурковський Олексій Петрович, голова Наукової ради Донецької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, свою доповідь присвятив перспективам відновлення природних екосистем та приватного заповідання в разі впровадження ринку земель сільсько-господарського призначення.

Галущенко Сергій Володимирович, науковий співробітник Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський», висловив своє бачення ролі територій суворого режиму охорони в системі природно-заповідного фонду України.

Бузунко Петро Андрійович, аспірант кафедри екології та охорони природи Чернігівського педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, навів реальні приклади проблем та перспектив створення нових заповідних територій (на прикладі Семенівського району Чернігівської області).

Гальченко Надія Павлівна, кандидат біологічних наук, доцент Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, свій виступ присвятила питанню подальшого заповідання регіональних ландшафтних парків.

Всі учасники брали активну участь у дискусіях і обмінювалися знаннями та ідеями.

Попереду їх ще чекає багато досліджень та плідної роботи.

Бажаємо успіхів!

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи