Четвер 22 жовт. 2020

Кондратюк2Пішов з життя Володимир Андрійович Кондратюк – багаторічний голова Наукової ради Тернопільської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, доктор медичних наук, професор Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського.

Всеукраїнська екологічна ліга висловлює щирі співчуття рідним та близьким Володимира Андрійовича.

Володимир Андрійович Кондратюк (нар. 14 лютого 1936р., смт Чорний острів, Хмельницька область) – український вчений у галузі медицини (гігієна). Доктор медичних наук (1990), професор (1991).

«Моєю філософією життя є чесна щоденна робота. Стараюсь жити сьогоднішнім днем, тому що завтра вже буде пізно, буде щось нове, інше. Час плине дуже швидко, тому треба встигнути зробити якомога більше» – казав Володимир Андрійович.

Кондратюк3Народився В.А. Кондратюк в сім‘ї службовців, батько був лікарем. У 1953 році Володимир Андрійович закінчив Підволочиську середню школу та вступив до Львівського державного медичного інституту. Вибір санітарно-гігієнічного факультету певною мірою був обумовлений спеціальністю і авторитетом батька, який в той час працював головним санітарним лікарем Підвочиського району.

Молодого кандидата медичних наук у грудні 1964 р. прийняли на роботу асистентом кафедри гігієни Актюбинського державного медичного інституту, де він і пропрацював майже два роки. У Казахстані він зустрів і покохав свою майбутню дружину, теж лікаря, Нелю Григорівну. І все ж дуже хотілося повернутися на неньку Україну. Відтак за першої нагоди Володимир Андрійович уже з дружиною і донькою Оленкою в 1966 році переїхали у Тернопіль, де 9-ий рік як був створений і функціонував Тернопільський державний медичний інститут. Був зарахований на посаду асистента кафедри гігієни. З тих пір він постійно працював на різних посадах спочатку в інституті, потім в академії та в університеті, успішно просуваючись по службових щаблях.

У 1978 р. Володимира Кондратюка було вибрано за конкурсом на посаду доцента кафедри соціальної гігієни і ОЗО з курсом гігієни. В 1990 році був призначений професором кафедри загальної гігієни (у 1991 р. йому присвоєно вчене звання професора цієї кафедри), а у 1995 р. став її завідувачем. З 2000 р. продовжив працювати професором цієї ж кафедри, а з 2002 р. знову очолив її і керував ще протягом 2 років.

Кондратюк4Як одного з найдосвідченіших гігієністів України професора В.А. Кондратюка було призначено експертом ВАК України. За результатами проведених професором В.А. Кондратюком досліджень було затверджено 25 гігієнічних нормативів вмісту шкідливих речовин у питній воді. Отримані наукові матеріали та ідеї було використано в одній докторській та п'яти кандидатських дисертаціях.

Значне місце у його житті займає створення підручників та посібників. За редакцією професора В. А. Кондратюка і у співавторстві випущено два підручника, два посібника і один довідник, а також написано понад 250 науково-педагогічних статей та отримано 6 патентів на винаходи. У трудовій книжці професора В. А. Кондратюка не достало місця для запису про всі подяки та нагороди за досягнення протягом понад півстолітньої практичної та науково-педагогічної роботи.

Кондратюк5

Шахтні води2Всеукраїнська екологічна ліги стурбована серйозністю екологічних проблем Донбасу, зумовлених надмірним техногенним навантаженням. Особливої уваги потребують території, де проводяться військові дії. Надзвичайну загрозу сьогодні становить процес підняття рівня шахтних вод і затоплення шахт на окупованій території, внаслідок особливостей геологічної будови та рельєфу місцевості, стікають і затоплюють шахти на підконтрольній Україні території.

На території Донецької області багато років поспіль спостерігається найвище техногенне навантаження у всій Європі, що обумовило значні зміни екологічного характеру. Тривалий термін видобутку вугілля (понад 150 років), великі площі порушення рівноваги надр, об’ємів видобутку і витоків вибухонебезпечного метану створили нестійку техногенно-геологічну систему.

Закриття шахт1Зумисне, некероване закриття великої кількості шахт на окупованій території призведе до непередбачуваних наслідків для довкілля, зокрема, через припинення відкачування шахтних вод відбувається підтоплення і затоплення великих площ прилеглих міст і селищ. Запустяться процеси екологічно небезпечних змін складових довкілля: ландшафтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, біорізноманіття, геологічних та геохімічних порушень рівноваги порід та деформації поверхні.

На початок воєнної агресії видобуто до 14 млрд т вугілля і порід, об’єм створених гірничих виробок перевищив 9 млрд м3, а загальна площа фрагментовано порушеної території сягнула 15 тис. км2. Шахтний комплекс Донбасу є стабільним джерелом викидів до 6 млрд м3/рік вибухонебезпечних і токсичних газів (метан, радон та ін.), шляхи міграції яких суттєво змінюються під час військових впливів на режим водовідливу та вентиляції шахт. Український Донбас може стати регіоном без власних запасів чистої питної води. Під загрозою відселення знаходяться люди із семи міст Донецької і Луганської областей. Шахтні води можуть вийти на рівень мінус 20 метрів, що означає підтоплення будинків і забруднення власних джерел питної води. Канал Сіверський Донець – Донбас через лінію фронту несе питну воду для всього регіону. Русло каналу багато разів пробивали артилерійські обстріли, воно негерметичне, і за останні роки його не ремонтували. Найбільші просторово-часові екологічні небезпеки варто пов’язувати із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід і розвинутих у них водотривів, які екранували витоки солоних глибинних вод разом з вибухонебезпечними та токсичними газами.

Шахтні води4Головною загрозою для регіону є втрата усіх запасів підземних вод, придатних для питного водопостачання. Вже сьогодні шахтні води, рівень яких постійно піднімається, підтоплюють полігони з промисловими та побутовими відходами, хвостосховища та шламонакопичувачі, терикони, житлову забудову. Наслідком некерованого затоплення шахт буде підтоплення і затоплення великих площ, забруднення підземних і поверхневих водозаборів мінералізованими шахтними водами, додаткові просідання і деформації поверхні, розвиток техногенних землетрусів, а внаслідок цього – руйнування нафтогазопроводів, ділянки магістрального аміакопроводу Тольятті–Одесса (з тиском 80 атмосфер), що примикає до Горловського хімзаводу, магістральних і місцевих ліній електропередач та інших об’єктів критичної інфраструктури. Значна загроза для безпеки життєдіяльності може бути пов’язана з новими шляхами міграції вибухонебезпечного метану із шахт, що затоплюються, в межах міст, селищ, проммайданчиків та загалом промислово-міських агломерацій Донбасу. В цілому це створює загальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечного проживання та збалансованого розвитку територій. Це формує поняття «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» і виникнення масштабних соціальних напруг в суспільстві.

Водночас, під вуглепромисловими районами, у яких досі проводиться видобуток вугілля, внаслідок інтенсивного дренування сформувались своєрідні зневоднені зони площею у тисячі квадратних кілометрів і завглибшки до 50 метрів. Було осушено ґрунтовий водоносний комплекс, що призвело до пересихання сотень колодязів, свердловин, а також природних джерел, водотоків у балках та річках. Це стало причиною дефіциту води на більшій частині басейнів річок Лугані, Кринки, Булавінки. Наслідком цих процесів може стати опустелення значних територій.

Закриття шахт2Необхідно врахувати загрози, пов’язані з російською окупацією і обстрілами частини території Луганської та Донецької областей. Більшість шахт залишилися на окупованій території, яка топографічно вища, ніж підконтрольна Україні, тому весь обсяг шахтних вод переміщується в шахти Торецька, Селідового та Золотого. Хімічний склад підземних вод не відповідає стандартам якості. 70% населених пунктів розташовані над шахтними ви­робками і найближчій перспективі їм загрожує підтоплення та проблеми з якісним водопостачанням.

Забруднення підземних та поверхневих водозаборів мінералізованими шахтними водами набуло загрозливих масштабів. Разом з шахтними водами у водойми можуть потрапити розчинені мінеральні та органічні домішки та завислі речовини. Якісний склад шахтних вод різноманітний і суттєво змінюється по вугільних басейнах, родовищах і районах. Їхнє потрапляння в гідрологічну мережу викликає замулювання, засолення і закислення водойм і водотоків, порушуючи тим самим екологічну рівновагу у вугільних регіонах. Мінеральні домішки, це піщані та глинисті частки, мінеральні включення вугілля, інертний пил, розчинені солі, луги і кислоти. Органічні забруднення, частинки чистого вугілля, мінеральні масла і інші нафтопродукти, які використовуються для змащення гірських машин і механізмів, продукти життєдіяльності живих організмів, розкладання деревини і ін., мікробіологічне забруднення.

Мінералізація шахтних вод складає 2500–4500 мг/дм3 (ГДКсухий залишок = 1000 мг/дм3).

Органічні забруднення – побічні продукти видобутку вугілля, нафтопродукти, які використовуються для змащення гірських машин і механізмів, продукти життєдіяльності живих організмів, розкладання деревини і ін., мікробіологічне забруднення.

У шахтах швидко накопичуються ґрунтові води. За нормальних умов їх відкачують, очищають та скидають у річку. Проте, у зв'язку з ситуацією, на шахті "Золоте" кількість води, що прибуває, значно збільшилася. Потужностей для відкачки та очистки не вистачає. У результаті неочищені води можуть потрапляти в поверхневі. Більше того, через підтоплення метан не відкачується нагору та накопичується у пустотах. Це підвищує вірогідність вибухів. Небезпека полягає ще й у енергопостачанні, є ймовірність, що воно може зникнути в результаті обстрілу. Якщо це станеться то насоси перестануть відкачувати шахтні води і почнеться почергове затоплення шахт.

Шахтні води3Окрім порушення гідрологічного, значно змінюється гідрохімічний режим річок. В таких річках, як Лугань та Велика Кам’янка мінералізація води перевищує норму понад удвічі й становить 2,2–2,6 г/дм3 . Окрім розчинних хімічних сполук, із шахтними водами у річки потрапляє й велика кількість зважених твердих частинок (від 20 до 70 г/дм3 ), що призводить до замулювання русел (Казенний Торець, Кальміус, Кринка) та створює додаткову необхідність їхнього очищення та спрямлення.

У зв’язку із зупинкою багатьох підприємств через російську військову агресію на Сході України особливої актуальності набувають питання дослідження та аналізу еколого-техногенних загроз, оцінки потенційних ризиків, прогнозування можливих сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій із застосуванням сучасних наукових підходів.

Найбільші екологічні ризики у просторі і часі будуть пов’язані із суцільним порушенням гірничими виробками вугленосних порід та розвинутих в них водотривів, які екранували витоки солоних шахтних глибинних вод. Міграція вибухонебезпечного метану та інших токсичних газів із затоплених шахт в межах міст, селищ, промислових майданчиків може створити загрозливу ситуацію у регіоні.

Серед величезної кількості проблем, що виникають внаслідок підтоплення територій шахтними водами, найактуальнішими є такі:

  • порушення екосистем та особливо цінних природоохоронних територій, зокрема, природно-заповідного фонду;
  • втрати зелених насаджень та лісових масивів;
  • руйнування промислових, екологічно небезпечних об'єктів (полігони ТПВ, несанкціоновані сміттєзвалища);
  • погіршення санітарно-гігієнічних показників джерел питної води,
  • руйнування та забруднення ґрунтів;
  • зменшення сільськогосподарських територій і, як наслідок, зменшення природних територій через перетворення їх на нові сільськогосподарські.

Гострою проблемою є водовідливи і вентиляційні системи шахт, пошкоджені унаслідок воєнних дій. Такі ушкодження спричинюють підтоплення міст і селищ, забруднюють поверхневі води, впливають на постачання питної води. Крім того, актуальною проблемою є горіння шахтних територій, під час якого відбувається значне забруднення атмосферного повітря.

Експерти Всеукраїнської екологічної ліги наголошують на терміновій необхідності прийняття управлінських рішень та профілактичних дій для вирішення проблем затоплення, внаслідок чого десятки тисяч людей Донецької області можуть втратити можливість проживати у екологічно безпечному для життя і здоров’я середовищі. ВЕЛ наголошує на необхідності запровадження таких першочергових заходів:

- провести комплексне науково-практичне дослідження еколого-техногенного стану території Донецької та Луганської областей;

- врахувати екологічну складову при формуванні нової державної програми реструктуризації та відновлення Донбасу, а також у Стратегіях розвитку Донецької та Луганської областей до 2027 року;

- виступити з ініціативою на міжнародному рівні щодо виключення збройних впливів на системи водопостачання, шахтний водовідлив та небезпечні об’єкти;

- розробити план практичних заходів щодо утримання шахтних вод на безпечних рівнях для захисту від негативного впливу на водоносні горизонти;

- запровадити систему моніторингу стану геологічного середовища та підземних вод в районі шахтних виробок з використанням дистанційних методів та математичного моделювання.

Семінар обговорення211 вересня 2020 року Всеукраїнська екологічна ліга за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) при підтримці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провела Всеукраїнський семінар-обговорення «Зменшення ризику стихійних лих, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні».

Семінар обговорення5

Семінар обговорення4Зустріч відбулась у м. Києві із залученням онлайн-учасників на платформі ZOOM. Учасники (представники міжнародних організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських об’єднань) обговорили питання сільськогосподарської та продовольчої безпеки, системи зниження ризику стихійних лих для сільського господарства, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні.

Дякуємо всім за активну дискусію!

Чекаємо на коментарі та доповнення за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">

Семінар обговорення6

Семінар обговорення211 вересня 2020 року Всеукраїнська екологічна ліга за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) при підтримці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України провела Всеукраїнський семінар-обговорення «Зменшення ризику стихійних лих, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні».

Семінар обговорення5

Семінар обговорення4Зустріч відбулась у м. Києві із залученням онлайн-учасників на платформі ZOOM. Учасники (представники міжнародних організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів, громадських об’єднань) обговорили питання сільськогосподарської та продовольчої безпеки, системи зниження ризику стихійних лих для сільського господарства, системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні.

Дякуємо всім за активну дискусію!

Чекаємо на коментарі та доповнення за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.">

Семінар обговорення6

ДЕІ повітряНещодавно Комітет з питань екологічної політики та природокористування своїм рішенням рекомендував Верховній Раді України повернути проєкт Закону про державний екологічний контроль (реєстр. № 3091 від 19.02.2020) на доопрацювання у Комітет для внесення його на повторне перше читання.

А наприкінці серпня Кабінет міністрів України протокольним рішенням доручив Мінідовкілля, Мінфіну, Мін’юсту, Держекоінспекції, Національному агентству з державної служби, Фонду держмайна опрацювати питання щодо можливості розміщення центрального апарату Держекоінспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та за результатами подати в установленому порядку Кабінетові міністрів узгоджені пропозиції. Відповідальним за підготовку узгоджених пропозицій визначено Міндовкілля.

Здавалося б – парадокс: депутати з парламентського екокомітету, до того ж, його ініціатори, розуміючи нагальність реформування системи екологічного контролю, замість ініціювати прийняття, вносять рекомендацію доопрацьовувати законопроєкт. А уряд рішенням про зміну дислокації Держекоінспекції паралізує діяльність органу державного нагляду і контролю.

ДЕІ пестицидиСкладається враження, що перенесення апарату ДЕІ у високих владних кабінетах розглядають важливу складову усієї реформи – її яскраву обгортку для широкого загалу. Ця обгортка нині виглядає і певним вимушеним кроком, приуроченим до виборів місцевих органів влади.

У липні минулого року, підчас поїздки до рідного міста, президент Володимир Зеленський, наслухавшись скарг земляків, заявив про доцільність перенесення Міністерства екології до Кривого Рогу. Досить скоро, упевнившись у нереалістичності обіцянки, Мінекології ліквідували, а його підрозділи причепили до Міненерго.

Всеукраїнська екологічна ліга та інші громадські організації вимагали відновлення міністерства захисту довкілля.

Модифікований орган прожив недовго – через 9 місяців його ліквідували і відновили status quo. Тепер про перенесення самого міністерства вже ніби то й забули. Але ж криворіжцям треба щось запропонувати. Забруднене викидами повітря, засолений Інгулець, брудна Саксагань і хвороби нікуди ж не поділись. А тут нові вибори грядуть. От і з’явилась ідея з переселенням ДЕІ. Але жодного результату такі переселення не дадуть. Тут потрібні інші рішення, зокрема ухвалення нового закону про екологічний контроль і відповідних урядових нормативних актів. А от з цим, якраз, все складно.

З одного боку, законопрєкт критикують з усіх сторін. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради громадськість, науковці, фахівці, зацікавлені у реалізації конституційних норм про екологічну безпеку, безпечне для життя і здоров’я довкілля, а також обов’язку кожного не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані збитки (статті 16-та, 50-та, 66-та Конституції України).

ДЕі водаЗ іншого боку, промисловці та чиновники створили найпотужніше лобі незацікавлених у впровадженні змін. Реформа передбачає зосередження функцій екоконтролю в одному органі. Проти цього виступають органи влади, які будуть позбавлені цих функцій. Дефіцит державних коштів для забезпечення нового органу необхідною матеріально-технічною базою – ще один виклик реформі. Отже, держоргани, що розподіляють дефіцитні бюджетні кошти, краще відмовляться від реформ, аніж засукають рукави для пошуку ресурсу. Бізнесструктури, зацікавлені у відсутності чи неефективності контролю. Той, хто звик отримувати легкий прибуток шляхом незаконного використання природних ресурсів та забруднення довкілля, кістьми ляже задля збереження наживи.

Якщо ж реформа не відбудеться, Україна приречена до занепаду (деградації) природного середовища і як наслідок – підвищення рівня захворюваності та смертності населення. Держава змушена буде здійснювати додаткові видатки з бюджету не на сталий розвиток, а на усунення наслідків руйнівного впливу на довкілля.

Контроль за навколишнім середовищем у нинішньому вигляді є неоперативним та недієвим. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у результаті внесених змін, не дозволяє належним чином здійснити екологічний контроль. Необхідність повідомляти суб’єкту дату та час перевірки, необхідність отримувати звернення для вжиття заходів контролю, отримувати згоду на перевірку від органу вищої інстанції призвела до повного вихолощення функції контролю. А недопуски інспекторів Державної екологічної інспекції на підприємства свідчать про цілковиту безкарність забруднювачів.

ДЕІ відходиЧи поліпшиться стан довкілля Кривого Рогу від того, що там розмістять центральний апарат Державної екологічної інспекції? – Питання риторичне. Центральний апарат не матиме повноважень здійснювати контроль за викидами і скидами. Це функції територіального органу – Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області та її інспекторів, які там, на місці і працюють нині. Інша справа – якість їх роботи. Але переміщення центрального апарату ніяк не вплине на їх діяльність. Тут потрібно змінювати правові засади діяльності ДЕІ, наповнювати його реальними механізмами впливу, а також під нові повноваження залучати працівників з новим мисленням, які будуть працювати у держструктурі не для власного збагачення, а задля довкілля.

Враховуючи останні події навколо реформи державного екологічного контролю, можна передбачити, що і процес перенесення центрального апарату ДЕІ, і сама реформа будуть відтерміновані. Про перенесення після виборів і не згадають, а реформа, за різних сценаріїв, затягнеться за оптимістичним сценарієм на півроку, а за песимістичним – доки грім не гряне.

Білорусь1Всеукраїнська екологічна ліга стурбована останніми подіями, що відбуваються у Білорусі. 

Ми розділяємо погляд світової спільноти щодо незаконних арештів у Білорусі, які є проявом порушення громадянських прав та свобод.

5 і 6 вересня 2020 року в Мінську були незаконно затримані наші колеги: Андрій Єгоров, політолог та громадський активіст, голова Координаційного комітету Білоруської національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, член Ради Зеленої мережі та член Координаційної ради, ініційований Світланою Тихановською.

Андрія викрали невідомі на вулиці в неділю, 6 вересня, під час мирної демонстрації протесту. Андрій Єгоров перебуває у в'язниці в Жодіно.

Анастасія Захаревич, журналістка Зеленого порталу, медіаресурсу Зеленої мережі. Анастасія була викрадена у магазині в суботу, 5 вересня. Їй було пред'явлено звинувачення щодо участі у несанкціованому масовому заході та засуджено до 7 днів арешту.

Ірина Сухій, голова Ради «Зеленої мережі», представник громадської організації «Екодом», лідер громадської кампанії проти АЕС «Островець». До недільного маршу Ірину викрали люди в цивільному вдома на очах у літньої матері (94 роки!) та помістили у слідчий ізолятор в Окрестіно. За фальсифікованою справою Ірину засудили до 5 днів арешту.

Ірина є однією з найавторитетніших екологічних активістів Білорусі. 

Вона була учасницею арт-групи «Білоруський клімат». Наприкінці 1980-х група займалася фотографією, живописом і музикою, влаштовувала вистави, інсталяції та події, документуючи це на фотографіях, і винайшла окремий жанр – «усне кіно». Є координатором журналу «Білоруський клімат» – художнього видання на екологічну тематику.

Також Ірина є головою правління громадського об’єднання «Екодом», створеного в 1996 році. Це одна з найстаріших громадських організацій у Білорусі, яка існує для пропаганди екологічного способу життя та ідей сталого розвитку. Серед видів діяльності організації – освіта для сталого розвитку, розвиток органічного сільського господарства, еко-мистецтво, просування відновлюваних джерел енергії та участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень.

У 1994 році Ірина принесла ідею пермакультури в Білорусь: ГО «Екодом» провела семінари для бажаючих навчитися пермакультурному дизайну та створила команду дизайнерів та тренерів з пермакультури. Далі «Екодом» розвивав напрямок органічного землеробства, а Ірина Сухій створила модель власного пермакультурного майданчика на своїй фермі поблизу озера Балдук.

Вона є ініціатором створення сценарію переходу на 100% відновлювану енергію замість будівництва нових атомних електростанцій [Джерело).

Ми підтримуємо наших колег з Білоруської національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, коаліції екологічних НУО «Зелена мережа» та громадської організації «Екодом» у їхніх зусиллях щодо звільнення незаконно затриманих громадян.

Всеукраїнська екологічна ліга разом з іншими громадськими організаціями підтримує вимоги:

- терміново звільнити всіх політичних в’язнів, затриманих і викрадених учасників мирних протестів, зокрема активістів-екологів;

- зупинити насилля і репресії з боку силових відомств;

- покарати винних за заподіяння насилля відносно громадян.

Ми переконані, що активна громадянська позиція, представлена в тому числі, мирними протестами та демонстраціями, є невід'ємним та законним правом кожного громадянина. 

Якщо реалізація даних прав зустрічає репресії з боку силових структур, громадянське суспільство повинно об'єднуватися та боротися за справедливість.

НацСемінар8Всеукраїнська екологічна ліга за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) при підтримці Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України 11 вересня 2020 року проводить Національний семінар-обговорення «Базове дослідження щодо зменшення ризику стихійних лих, систем раннього попередження та агрометеорологічних служб в Україні».НацСемінар2

Питання, запропоновані для обговорення:

1. Сільськогосподарська та продовольча безпека.

2. Системи зниження ризику стихійних лих для сільського господарства.

3. Системи раннього попередження та агрометеорологічні служби в Україні.

НацСемінар44. Відповідальність за управління та реалізацію різних компонентів зниження ризику стихійних лих та змін клімату.

До участі у заході запрошуються науковці, представники державних установ, науково-дослідних інститутів, фермери, громадські активісти, ЗМІ, всі зацікавлені особи.

НацСемінар6Місце проведення засідання: м. Київ, бульвар Шевченка, 60, 11-й поверх.

Час проведення засідання: 11.00–13.00.

Для контактів: телефони: (044) 251-13-32, (067) 440-21-11; електронна адреса Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Бібліотека Донец обл1Всеукраїнська екологічна ліга проводить постійну роботу щодо інформування про стан довкілля, зокрема активно співпрацює з бібліотеками, поповнює їх фонди літературою природоохоронного спрямування.

Чергова така акція відбулася у Маріуполі (Донецька обл.). Голова Київської міської організації ВЕЛ, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Національного авіаційного університету, Білик Тетяна Іванівна передала Донецькій обласній бібліотеці для дітей комплект видань з питань захисту довкілля, екологічної безпеки , поводження з відходами, впровадження в Україні європейських директив.

Бібліотека Донец обл2Директор бібліотеки, Василенко Юлія Станіславівна, подякувала за допомогу у методичному і змістовному забезпеченні екологічного напрямку роботи з дітьми та молоддю і висловила побажання про подальшу співпрацю. І для цього є всі можливості. Колектив бібліотеки – це спільнота однодумців, ентузіастів у вихованні майбутніх громадян України, які люблять свій рідний край, свою країну.

Під час зустрічі було обговорено можливість створення на базі бібліотеки осередку ВЕЛ і залучення до еколого-просвітницької роботи широкого кола педагогів, науковців, небайдужих активних мешканців міста Маріуполя, яке внаслідок багаторічного недбалого ставлення до природи керівників металургійної галузі сьогодні потерпає від численних екологічних проблем.

Ядерні випробування2Щорічно 29 серпня у світі відзначається Міжнародний день дій проти ядерних випробувань. Проводиться він згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 2009 року.

Ініціатором цього став Казахстан, який саме 29 серпня 1991 року закрив головний ядерний полігон СРСР під Семипалатинськом. Упродовж багатьох років Казахстан (тоді ще союзна республіка) потерпав від ядерних випробувань та їхніх наслідків.

Ядерні випробування4З 1945 року в світі здійснили понад 2 тис. випробувань ядерної та термоядерної зброї.

На території України таких випробувальних вибухів було два – у 1972 році (Красноградський район Харківської області) та в 1979 році (шахта Юнком на Донеччині).

ООН закликає цього дня світову спільноту солідаризуватися задля припинення будь-яких ядерних випробувань, адже людський досвід та історія продемонстрували нам жахливі й трагічні наслідки випробувань ядерної зброї.

День пасічника819 серпня своє професійне свято відзначають представники найсолодшої професії. День пасічника – професійне свято бджолярів, в Україні почали відзначати з 1997 року.

Мед – продукт вічності. Він має один з найвищих показників дати зберігання серед харчових продуктів. 

Робота пасічника лише далекій від процесу збору меду людині може здатися простою та невигадливою. Насправді – це кропітка і важка праця, що вимагає пильної уваги й турботи про бджіл. Щоб мед вийшов якісний, необхідно стежити за здоров’ям бджіл, місцем, де вони збирають нектар, і загальним станом вуликів. До того ж, тендітні комахи потребують захисту від протягу, вогню, шкідників і хвороб, що забирає багато часу та сил.

День пасічника1

День пасічника7В день пасічника особливо хочеться відзначити, що кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей і сотні бджолярів.

Всеукраїнська екологічна ліга вже неодноразово піднімала щодо масового вимирання популяції бджіл після обробки полей інсектицидами (особливо в Чернівецькій області).

Приблизно третина світового сільського господарства залежить від запилення, в основному медоносними бджолами (80–90%). Бджоли запилюють помідори, огірки, перець, баклажани, цибулю, квасолю, кабачки, капусту броколі, яблука, груші, цитрусові, каву, какао, кокоси та інші культури, що забезпечують організм людини близько 35% калорій, великою частиною вітамінів, мінералів і антиоксидантів. Крім того, не варто забувати, що культури, які запилюють бджоли, є важливою складовою раціону худоби, і їх зникнення значною мірою позначиться на виробництві м’ясної продукції і, відповідно, на цінах на м’ясо.

День пасічника4Законодавство регулює охорону та безпеку бджільництва, проте ніхто не контролює дотримання норм. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносів, згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10-ти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляють дату обробки, а також назву, ступінь і строк дії токсичності препарату.

День пасічника5Роботи з пестицидами, враховуючи вплив та безпечність для бджіл, потрібно проводити у вечірні та ранкові години. З огляду на токсичність усіх пестицидів для бджіл, сільськогосподарські культури, які є медоносами, потрібно обприскувати у період до або після цвітіння.

«Через чотири роки після того, як зникне остання бджола, зникне й людство» (Альберт Ейнштейн)

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи